2-а/296/58/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого - судді Сингаївського О.П.,

секретаря - Галіцької А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської рада про визнання протиправним та скасування рішення міської ради, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_2 до Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення міської ради,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом 21.12.2016, в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення Житомирської міської ради № 294 від 21.07.2016 в частині, що стосується провулку Річкового.

Третя особа із самостійними вимогами на предмет спору звернулась до суду 28.03.2018 з аналогічним позовом.

Позивач та третя особа свої вимоги мотивують тим, що спірним рішенням затверджено детальний план, який суперечить Генеральному плану міста, проект детального плану не був оприлюднений, Генеральним планом міста не передбачено забудова вказаної ділянки по провулку Річковому, детальний план, який затверджений спірним рішенням, не погоджений з органами, установами та закладами санепідемслужби, на території, яка затверджена спірним рішенням, відсутня та не передбачена центральна каналізація, на території, яка затверджена спірним рішенням для забудови, проходить газопровід, де заборонено будівництво. Також позивач та третя особа зазначили, що земельна ділянка по провулку Річковому за Генеральним планом є ділянкою зелених насаджень загального користування, отже відноситься до земель рекреаційного призначення, на яких забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель. Зміна цільового призначення земельної ділянки в установленому законом порядку не проводилась. Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 12.02.2013 у справі № 296/191/12-а, яка залишена без змін судом касаційної інстанції, встановлено, що відповідно до Генерального плану міста Житомира земельні ділянки по провулку Річковому віднесені до земель зелених насаджень загального користування. Генеральним планом міста не передбачено забудова вказаної ділянки по провулку Річковому.

Обґрунтовуючи порушення своїх прав позивач зазначає, що він проживає поряд із вказаною земельною ділянкою і як член територіальної громади міста Житомира має права вимагати дотримання органом місцевого самоврядування вимог закону щодо розпорядження землями комунальної власності.

Обґрунтовуючи порушення своїх прав третя особа зазначає, що належна їй земельна ділянка та будинок межують із спірною земельною ділянкою. Як член територіальної громади міста Житомира, третя особа має права вимагати дотримання органом місцевого самоврядування вимог закону щодо розпорядження землями комунальної власності. Порушення прав третьої особи також полягає у тому, що спірне рішення передбачає знищення великої кількості зелених насаджень (піввікових сосен) на великій території, що негативно вплине на екологію міста.

Позивач та третя особа в судове засідання не з'явились, звернулись до суду із заявами про розгляд справи в їх відсутність.

Відповідач надав письмовий відзив, в якому позов не визнає, зазначає, що до міської ради звернувся член сім'ї загиблого учасника АТО про виділення земельної ділянки для будівництва. Міською радою прийнято рішення № 1011 від 17.09.2015 надано дозвіл на розроблення детального плану територій для учасників АТО. Оскаржуваним рішенням затверджено детальні плани територій. Оскаржуване рішення приймалось на підставі закону та підзаконних актів. В газеті «Місто» було розміщено повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості. Однією з цілей розробки та затвердження детального плану територій було надання земельних ділянок для учасників АТО.

В судовому зсіданні представник відповідача позов не визнав з підстав, які викладені у відзиві.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Рішенням Житомирської міської ради № 294 від 21.07.2016 затверджено детальні плани територій для розміщення житлової забудови, в тому числі по провулку Річковому в м. Житомирі

Дослідивши детальний план територій щодо провулку Річкового, який затверджений вказаним рішенням, судом встановлено, що земельна ділянка, на якій планується забудова, Генеральним планом міста Житомира, який затверджений рішенням Житомирської міської ради від 26.12.2001 № 266 і який був дійсним станом на день ухвалення відповідачем оскаржуваного рішення, віднесена до земель зелених насаджень громадського користування.

Відповідно до ст.19 ч.1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту.

Статтею 1 цього ж Закону визначено, що генеральний план населеного пункту це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. А детальний план території це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Частина 10 статті 19 вказаного Закону спрямовує на те, що внесення змін до детального плану території (а отже і складання плану) допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території.

Аналіз вказаних норм закону дає підстави стверджувати, що: місця забудови мають визначатися тільки в генеральному плану, а детальний план може лиши деталізувати забудову і тільки на основі Генерального плану; детальний план не може протирічити Генеральному плану, тобто якщо генеральний план визначає територію як земля зелених насаджень громадського користування, детальний план не може визначати цю територію як земля забудови.

Відповідач, затвердивши спірним рішенням детальний план територій в частині провулку Річкового, порушив вказані вимоги закону, оскільки затверджений детальний план суперечить Генеральному плану міста Житомира, отже рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того оспорюване рішення прийнято з порушенням вимог ст.21 вказаного Закону, де вказано, що громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку детальні плани територій. Затвердження детальних планів без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється. Міські ради та їх виконавчі органи зобов'язані забезпечити оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості.

В даному випадку проекту детального плану відповідачем не був оприлюднений.

Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві зазначив, що в газеті «Місто» було оприлюднено повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проектах містобудівної документації. Однак суд вважає, що таке оприлюднення не відповідає вимогам ст.21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яка вказує на те, що міські ради та їх виконавчі органи зобов'язані забезпечити оприлюднення проектів містобудівної документації. А оскільки детальний план територій складається як з текстових так і з графічних матеріалів (що підтвердив відповідач у відзиві), то оприлюднено має бути не тільки текстові але і графічні матеріали. Разом з тим в газеті «Місто», на яку посилається відповідач, не було оприлюднено графічні матеріали, що не може вважатися виконанням вимог ст.21 вказаного закону, оскільки без графічних матеріалів член громади не може усвідомити зміст проекту рішення ради та визначитись про наявність факту порушення прав та інтересів. Посилання в газеті місцезнаходження проектів не відповідає вимогам ст.21 вказаного закону, який імперативно вказує на предмет оприлюднення.

Крім того, оспорюване рішення суперечить пункту 2.1 ДБН 79-92 (Житлові будинки для індивідуальних забудовників України), де вказано, що відведення території індивідуального житлового будівництва здійснюється згідно з генеральним планом населеного пункту. Разом з тим Генеральний план міста Житомира станом на 21.07.16 не передбачав забудову вказаної ділянки по провулку Річковому.

Обґрунтовуючи позов, позивач та третя особа зазначили, що відповідно до п.2.2 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, які затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року N173, обов'язковому погодженню з органами, установами та закладами санепідемслужби підлягають проекти розміщення будівництва, проекти детального планування і забудови.

Відповідачем не спростовано цей аргумент третьої особи та позивача, не надано доказів виконання вимог вказаного нормативного акту.

Також позивачем та третьою особою в якості підстави позову зазначено, що п.7.1. вказаних Правил визначено, що у населених пунктах необхідно передбачати відповідно до діючих будівельних норм і правил комплексну інженерну інфраструктуру, що включає централізовані системи водопостачання і каналізації, тепло-, газо- і енергопостачання, санітарної очистки та інших видів інженерного обладнання і благоустрою, що забезпечують охорону навколишнього середовища і сприятливі умови для проживання населення. Натомість, на території, яка затверджена спірним рішенням, відсутня та не передбачена центральна каналізація, отже спірне рішення суперечить вказаній нормі.

Відповідач не надав заперечень з цього приводу та не спростував належними доказами це твердження.

Крім того, відповідно до ст.51 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст. Отже, виходячи з Генерального плану міста земельна ділянка по провулку Річковому під зеленими насадженнями відноситься до земель рекреаційного призначення. Відповідно до ст.52 ч.3 ЗК України на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель. Звідси, на земельній ділянці, яка визначена як земля зелених насаджень громадського користування, забороняється зведення житлової забудови. Оскільки в даному випадку міська рада не приймала рішення про зміну цільового призначення спірної ділянки, то неправомірним є рішення про затвердження детального плану забудови, яке є передумовою для надання ділянок громадянам та юридичним особам.

Запереченні відповідача спростовані вищевикладеним.

Інші заперечення відповідача спростовуються наступним. Відповідач у відзиві зазначив, що оскаржуване рішення прийнято з метою забезпечення земельними ділянками членів сімей загиблих учасників АТО. Однак в спірному рішенні не йдеться мова про учасників АТО. Також відповідач у відзиві зазначив, що 17.09.2015 Житомирською міською радою прийнято рішення № 1011, яким надано дозвіл управлінню містобудування архітектури та дизайну міського середовища на виготовлення детального плану територій за адресами набережна Крошенська, пров.5 Щорса, пров.2 Тургенева, вул. Світинська для учасників АТО та сімей загиблих. Разом тим, у вказаному рішенні не зазначено про провулок Річковий.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення Житомирської міської ради № 294 від 21.07.2016 в частині, що стосується провулку Річкового є таким, що не відповідає вказаним вимогам ст.19 Конституції України, ст.1, ст.19 ч.1, 10, ст.21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п.2.1 ДБН 79-92, п.2.2, 7.1 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, які затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року N173, ст.52 ч.3 Земельного кодексу України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання наявності порушення спірним рішенням міської ради прав чи інтересів позивача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, суд виходить з наступного.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування. Належна третій особі земельна ділянка та будинок межують із спірною земельною ділянкою, що підтверджується доданими до позовної заяви витягом з Державного реєстру щодо права власності на земельну ділянку площею 0,062 га, кадастровим планом ділянки площею 0,062 га, свідоцтвом про право власності на земельну ділянку площею 0,0745 га, детальним планом, Публічною кадастровою картою України, яка є у вільному доступі в мережі Інтернет. Третя особа, як член територіальної громади міста Житомира, має права вимагати дотримання органом місцевого самоврядування вимог закону щодо розпорядження землями комунальної власності. Порушення прав третьої особи також полягає у тому, що спірне рішення передбачає знищення (з метою будівництва) зелених насаджень в рекреаційній зоні міста на великій території, що негативно вплине на екологію міста, в якому мешкає третя особа та має нерухомість. З огляду на викладене суд приходить до висновку, що оспорюване рішення порушує права та законні інтереси третьої особи.

Разом тим, суд не вбачає порушень прав чи законних інтересів позивача, який, на відміну від третьої особи, не має у власності чи користуванні нерухомості по провулку Річковому, тому позов позивача задоволенню не підлягає.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено про пропуск третьою особою строку звернення до суду з даним позовом, оскільки про існування оспорюваного рішення третя особа дізналась у вересні 2016 року.

Від третьої особи надійшла заява про поновлення строку звернення до суду. В заяві третя особа зазначає, що про існування вказаного рішення міської ради вона дізналась 09 вересня 2016 року та відразу звернулась до міського голови з проханням ініціювати питання про скасування рішення міської ради. Відповіді не отримала, тому мала наміри звертатися до суду з адміністративним позовом у встановлений законом строк, який спливав для неї 09.03.2016. В кінці лютого 2017 року третя особа дізналась, що завагітніла. Період вагітності проходив для не легко, оскільки третя особа перебуває не в молодому для виношування дитини віці (43 роки). З цих причин третя особа не фізично не психологічно не могла займатись ні чим іншим ніж збереженням здоров'я своєї майбутньої дитини, яка народилася 21 листопада 2017. Одразу після народження дитина потребує цілодобового догляду. Як тільки у третьої особи з'явилась можливість вона подала позов. Також третя особа зазначила, що графічний додаток до оспорюваного рішення не оприлюднювався, а сам зміст рішення без додатку не містить достатньої інформації, яка б вказувала на ймовірні порушення прав.

Відповідно д ст.122 ч.2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.121 ч.1 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Викладені третьою особою обставини щодо причин пропуску строку звернення до суду підтверджуються обмінною картою пологового відділення, з якої вбачається, що третя особа у віці 43 роки 21.11.2017 народила дитину.

Суд вважає вказані третьою особою причини пропуску звернення до суду поважними, в зв'язку з чим ухвалою суду від 31 липня 2018 року було поновлено пропущений строк звернення до суду за захистом своїх прав для третьої особи ОСОБА_2

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та відмовляє в позові позивача.

Керуючись ст.ст.6, 18, 99, 104, 105, 106, ч.2 ст.162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Житомирської міської ради №294 від 21.07.2016 року в частині, що стосується провулку Річкового відмовити за безпідставністю.

Позов третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Житомирської міської ради №294 від 21.07.2016 року в частині, що стосується провулку Річкового.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Cуддя О. П. Сингаївський

Учасники процесу:

позивач - ОСОБА_1, АДРЕСА_1;

відповідач - Житомирська міська рада, м. Житомир, майдан ім. С.П.Корольова;

третя особа з самостійними вимогами - ОСОБА_2, АДРЕСА_3, місце реєстрації - АДРЕСА_2.