БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 57

тел. канцелярії 744-00-77, факс 744-17-64, email – inbox@bs.dp.court.gov.ua

Справа №200/12295/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 року м.Дніпро

Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська

в складі: головуючого – судді Шевцової Т.В.

при секретарі судового засідання - Агашаріфовій В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому посилався на те, що 17.03.2017 року о 16-30 г. Ісабеков А.І., керуючи транспортним засобом «Daewoo Lanos» державний номерний знак НОМЕР_1, та рухаючись через перехрестя вул. Тітова та бульвару Зоряний в місті Дніпро, повертаючи ліворуч при зеленому сигналі світлофора не надав переваги в русі та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який рухався у зустрічному напрямку прямо, в результаті чого вказані транспортні засоби були пошкоджені, чим ОСОБА_3 порушив вимоги п.16.6 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

05.07.2017 року постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та справу закрито, в зв’язку з закінченням терміну притягнення до адміністративної відповідальності.

З метою визначення розміру заподіяної йому матеріальної шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу позивачем було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження у суб’єкта оціночної діяльності ОСОБА_4. Згідно звіту №ZA010417 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, в зв’язку з аварійним пошкодженням, спричиненим автомобілю НОМЕР_3, складеного 01.04.2017 року, розмір матеріальної шкоди спричиненої позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 220 412 грн. 56 коп.

Представник позивача до суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача надав до суду заяву про розгляд справ у його відсутність, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на викладене у відзиві на позов.

В обґрунтуванні своїх заперечень відповідач посилався на те, що позивач в якості доказів матеріальної шкоди, надав суду - звіт № ZA010417 від 01.04.2017 року експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, в зв’язку з аварійним пошкодженням, спричиненим автомобілю НОМЕР_3, складеного оцінювачем ОСОБА_4, з печаткою «експерт ОСОБА_4», який одержаний з порушенням встановленого Законом порядку.

До вказаного звіту надано:

-Копія свідоцтва сертифікованого судового експерта союзу експертів України серія А 0144 від 21 червня 2013 року;

-Копія свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 14 листопада 2002 року 4085 виданого Фондом державного майна України з правом оцінки об’єктів у матеріальній формі, а саме 1.3 Оцінка автотранспортних засобів.

-Копія сертифікату № 17347/14 суб’єкта оціночної діяльності від 26 грудня 2014 року, напрямки оцінки майна, щодо яких дозволена практична оціночна діяльність: Оцінка об’єктів у матеріальній формі. Спеціалізація в межах 1.3 Оцінка колісних транспортних засобів зі строком дії з 26.12.2014 року до 26.12.2017 року.

На думку відповідача та його представника, вищезазначений доказ не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки відповідно до реєстру атестованих експертів України ОСОБА_5 – не є атестованим судовим експертом, його свідоцтво №645 – недійсне з 03.07.2011 року у зв’язку із закінченням терміну дії свідоцтва.

В зв’язку з викладеним, відповідач вважає, що ОСОБА_4 з 03.07.2011 року не мав права проводити товарознавчі експертизи та експертні дослідження, які відносяться відповідно до індексу та виду експертної спеціальності 12.2 «Визначення вартості дорожніх транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу».

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» та ОСОБА_1 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів оцінювач ОСОБА_6 не мав права визначати розмір збитку, завданого власнику транспортного засобу». Крім того договір між замовником та оцінювачем не складався.

Відповідач вважає, що відповідно до ч.1 ст.1194 ЦК України Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до полісу АК 1226044, на момент ДТП, цивільна правова відповідальність відповідача була застрахована в Страховій компанії «Київський Страховий Дім», і відповідачу відомо, що позивач отримав страхове відшкодування у сумі 99 000 грн., але про це в цивільному позові не вказав.

Позивачем не надано суду доказів того, що він не звертався до страхової компанії та не отримував страхове відшкодування.

Відповідач вважає, що у відповідності з ч. 2 ст. 1193 ЦК України: Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Вважає, що на розмір заподіяної шкоди також впливає груба необережність позивача, яка в даному випадку висловилася нехтуванням Правилами дорожнього руху, а саме п. п. 12.3 та 12.4 ПДР України.

Відповідно до висновків комплексного експертного дослідження № 6/6.1/30 та 10.1/31 від 07.05.2018 року, яке було проведено на заяву відповідача з урахуванням запису з камер зовнішнього спостереження в даній дорожній обстановці швидкість автомобіля «Mitsubishi Outlender» ОСОБА_2 під час ДТП знаходилась в діапазоні від 84,6 км\год до 99,4 км\год, саме перевищення швидкісного режиму та п.12.4 ПДР України, знаходиться у причинному зв’язку з настанням ДТП.

На думку відповідача, противоправні дії обох учасників дорожньо-транспортної пригоди, як самого відповідача ОСОБА_3 так і позивача ОСОБА_2 в рівній мірі, знаходяться у причинному зв’язку з настанням ДТП та завданням матеріальної шкоди позивачу ОСОБА_2

В зв’язку з зазначеними обставинами, відповідач вважає, що сума 220 412 грн. 52 коп. не є доказаною, а позов не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в відзиві відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 17.03.2017 року о 16-30 г. в м.Дніпрі на перехресті вул. Тітова та бульвару Зоряного сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_3, автомобіля НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, що належить останньому.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 05.07.2017 року ОСОБА_3 за фактом ДТП було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП була застрахована по діючому на дату ДТП полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК 1226044 виданого Приватним акціонерним товариством Страхова компанія «Київський Страховий Дім».

01.04.2017 року з метою визначення вартості шкоди нанесеної транспортному засобу «Mitsubishi Outlender» держ.номер АЕ3135НЕ, під час вищезазначеної ДТП, було замовлено проведення авто-товарознавчого дослідження у суб’єкта оціночної діяльності ОСОБА_4.

Згідно звіту № ZA010417 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, в зв’язку з аварійним пошкодженням, спричиненим автомобілю НОМЕР_3, складеного 01.04.2017 року, розмір матеріальної шкоди спричиненої позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 220 412 грн. 56 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, з порушенням встановленого Законом порядку одержаний доказ – звіт №ZA010417 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку від 01.04.2017 року, складений оцінювачем ОСОБА_6

Вищезазначений доказ не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки відповідно до реєстру атестованих експертів України ОСОБА_5 – не є атестованим судовим експертом, його свідоцтво № 645 – недійсне з 03.07.2011 року у зв’язку із закінченням терміну дії свідоцтва.

Як встановлено судом, на момент складання автотоварознавчого дослідження 01.04.2017 року, оцінювач ОСОБА_4 при проведенні дослідження досліджував розмір збитку, завданого власнику транспортного засобу, однак у нього відсутня необхідна кваліфікація, передбачена індексом та видом експертної спеціальності 12.2 «Визначення вартості дорожніх транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу». Напрямки оцінки майна, щодо яких ОСОБА_4 дозволена практична оціночна діяльність це лише оцінка об’єктів у матеріальній формі. Спеціалізація в межах 1.3 Оцінка колісних транспортних засобів.

Законом «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (надалі іменується – Закон України «Про оцінку»), передбачено, що:

Професійна оціночна діяльність регламентується ч. 1 ст. 4 Закону України «Про оцінку», згідно якої діяльність оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна, тобто професійна оціночна діяльність полягає у визначені лише вартості майна, а не інших параметрів, таких як сума матеріальної шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу.

Ст. 1 Закону «Про оцінку» визначає сферу застосування Закону України «Про оцінку», згідно якої положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами.

Сфера Закону України «Про оцінку» розповсюджується виключно на оцінку, тобто на вирішення питання про вартість об’єкта права власності або інших прав.

Ст. 3 Закону «Про оцінку» визначає поняття процесу оцінки майна, майнових прав, згідно якої оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Таким чином, питання, яке може бути поставлено оцінювачу лише одне: про вартість відповідного об’єкту, в даному випадку вартість транспортного засобу, постановка будь – яких інших питань буде виходити за межі визначені Законом України «Про оцінку» та самого поняття оцінка майна.

Ст. 12 Закону «Про оцінку» передбачено документ, який є результатом діяльності оцінювача, вимоги до його змісту та порядку оформлення, згідно якої звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна, ця стаття знов – таки, дає підтвердження про те, що Звіт може містити відомості тільки про вартість майна, а ні про що інше, а також вимоги до змісту Звіту встановлюються Національним стандартом №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав».

Національним стандартом № 1 передбачено, що:

Звіт про оцінку майна повинен містити висновок про вартість майна (п. 56 Національного стандарту № 1), а висновок про вартість майна повинен містити відомості про величину вартості, отриману в результаті оцінки (п. 60 Національного стандарту № 1).

Відповідно до ч. 1. ст. 10 Закону «Про оцінку» зазначено, що:

Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб’єктом оціночної діяльності – суб’єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Замовником оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб, це передбачено ч. 2. ст. 11 Закон «Про оцінку».

Договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства України, суд прийшов до висновку, що оцінка майна повинна проводитися на підставі договору між замовником (в даному випадку власником транспортного засобу) та суб’єктом оціночної діяльності. Позивач не надав суду договір, який повинен був укладений між замовником та оцінювачем. Як слідує з вступної частини звіту, договір на проведення оцінки майна - взагалі не складався.

З урахуванням викладеного, наданий в якості доказу матеріальної шкоди Звіт було отримано з порушенням порядку, встановленого законом та не може бути прийнятий судом як доказ матеріальної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.1194 ЦК України Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Вирішуючи спір між сторонами з приводу суми матеріальної шкоди, суд вважає, що позивач повинен був надати докази отримання їм або ні страхового відшкодування.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю та недоведеністю.

В зв'язку з відмовою в задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати слід віднести за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-5, 12, 76, 77, 78, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити в повному обсязі.

Сплачений судовий збір не відшкодовувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.В.Шевцова