ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2018 року

Київ

справа №815/1658/15

адміністративне провадження №К/9901/4737/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 815/1658/15

за позовом Інституту демократії і прав людини до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, третя особа: Виконавчий комітет Одеської міської ради, про зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду, прийняту 07 жовтня 2015 року у складі колегії суддів: головуючого - Кравець О.О., суддів: Вербицької Н.В., Яковлева Ю.В.,

в с т а н о в и в :

Інститут демократії і прав людини звернувся до суду із позовом до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, та просив зобов'язати відповідача забезпечити внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про зміну установчих документів, які 22 вересня 2011 року у повідомному порядку пройшли державну реєстрацію у виконкомі Одеської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в процесі відкриття рахунків у банку, останньому стало відомо, що зміни в установчих документах, які 22 вересня 2011 року пройшли державну реєстрацію у виконкомі Одеської міської ради, не зайшли свого відображення в державному реєстрі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Зобов'язано реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції внести до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості щодо зміни статутних документів Інституту демократії та прав людини, зареєстровані виконавчим комітетом Одеської міської ради 22 вересня 2011 року.

Суд апеляційної інстанції встановив, що 21 червня 2006 року державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради проведено державну реєстрацію Інституту демократії та прав людини, та включено до ЄДР за №1 556 120 0000 020481, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 269539

22 вересня 2011 року виконавчим комітетом Одеської міської ради зареєстровано зміни та доповнення до статуту Інституту демократії та прав людини, але відомості про зміни установчих документів не були внесені державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Інститут демократії та прав людини звернувся із заявою від 20 лютого 2014 року №25 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції з проханням внести відповідні зміни установчих документів, які пройшли 22 вересня 2011 року державну реєстрацію у виконкомі Одеської міської ради до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців .

Листом від 22 травня 2014 року Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції була надана відповідь, згідно якої проінформовано Інститут демократії та прав людини про те, що визначені статтею 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" документи, 22 вересня 2011 року не надавалися державному реєстратору, а тому фактично і не було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів, а заява позивача від 24 квітня 2014 року № 33 не є правовою підставою для вчинення будь-яких реєстраційних дій.

Внаслідок вищенаведеної відмови позивач звернувся до суду, але ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року, яка набула законної сили, адміністративний позов у справі №815/4901/14 був залишений без розгляду.

19 лютого 2015 року, у зв'язку з прийняттям Одеським апеляційним адміністративним судом постанови від 15 січня 2015 року по справі № 815/4900/14, якою задоволено позовні вимоги Фонду соціальної допомоги імені доктора ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про визнання незаконною бездіяльність щодо відмови у внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про зміну установчих документів, які 22 вересня 2011року пройшли державну реєстрацію у виконкомі Одеської міської ради та зобов'язання забезпечити внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про зміну установчих документів, які 22 вересня 2011року пройшли державну реєстрацію у виконкомі Одеської міської ради, позивач повторно звернувся до відповідача з заявою щодо внесення вищенаведених відомостей до реєстру.

Листом від 05 березня 2015 року позивачу повідомлено, що станом на теперішній час перелік документів, які подаються державному реєстратору, необхідних для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи визначено статтею 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", а тому заява від 19 лютого 2015 року № 9 не є правовою підставою для вчинення будь-яких реєстраційних дій.

Також встановлено, що для легалізації змін установчих документів позивач надавав державному реєстратору виконкому міської ради передбачені законом документи, в т.ч. затверджений уповноваженим представником засновника - Президентом Фонду соціальної допомоги імені доктора ОСОБА_1 у новій редакції статут, а також другий примірник оригіналу статуту в новій редакції, що підтверджується відміткою на Статуті Інституту демократії та прав людини, датованою 22 вересня 2011 року та підписом заступника міського голови.

Реєстраційна справа Інституту демократії та прав людини, яка сформована реєстраційною службою виконкому Одеської міської ради, та в подальшому, в зв'язку із передачею функцій з реалізації державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційним службам територіальних органів юстиції, на підставі Закону України від 16 жовтня 2012 року № 5461-VI передана до реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, не містить документів, які надані позивачем для легалізації змін установчих документів 22 вересня 2011 року.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову з огляду на те, що обмеження та вимоги, встановлені статтею 29 Закону № 755-IV не можуть розповсюджуватися на позивача, у якого після легалізації відсутній обов'язок повторного надання документів при розгляді питання щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, так як легалізація змін установчих документів Інституту демократії та прав людини, була проведена уповноваженим органом в повідомлювальному порядку, передбаченому Законом № 531/97-ВР, а невнесення реєстраційною службою виконкому Одеської міської ради змін установчих документів від 22 вересня 2011 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців,у порушення статті 17 Закону № 755-IV та діючого на момент легалізації Регламенту передачі Міністерством юстиції та його територіальними органами державним реєстраторам даних про юридичних осіб, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регулятивної політики та підприємництва та Міністерства юстиції України від 27 лютого 2007 року № 23/74/5- не повинні обмежувати права позивача на свободу об'єднання в суспільні організації, їх належну реєстрацію на цей час.

У касаційній скарзі відповідач заявив вимогу про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення у зв'язку з її необґрунтованістю.

Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженого судового рішення - без змін, оскільки відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства юстиції України, Міністерства культури України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів, а також Державного космічного агентства України" від 16 жовтня 2012 року № 5461-VI, функції з реалізації державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 1 липня 2013 року передаються від органів державної реєстрації - виконавчих комітетів міських рад міст обласного значення реєстраційним службам територіальних органів юстиції, у зв'язку з чим створено новий орган з реалізації державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції.

Пунктом 5 Указу Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 09 грудня 2010 року № 1085/2010 (зі змінами) передбачено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

Правовий статус позивача станом на час виникнення спірних правовідносин, а саме станом на 22 вересня 2011 року, регулювався Законом № 755-IV, Законом України «Про об'єднання громадян» від 16 червня 1992 року № 2460-ХІІ, Законом України «Про благодійництво та благодійні організації» від 16 вересня 1997 року № 531/97-ВР.

Відповідно до статті 3 Закону № 531/97-ВР законодавство про благодійництво та благодійні організації складається з Конституції України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, що регулюють благодійництво та благодійну діяльність.

Частиною 2 статті 8 Закону № 531/97-ВР в редакції, яка була чинною станом на 22 вересня 2011 року, державна реєстрація всеукраїнських та міжнародних благодійних організацій здійснюється Міністерством юстиції України, а місцевих благодійних організацій, а також відділень (філій, представництв) всеукраїнських, міжнародних благодійних організацій - відповідними місцевими органами виконавчої влади.

Згідно з частиною 9 статті 8 Закону № 531/97-ВР про зміни у статутних документах або структури власності юридичних осіб - засновників благодійна організація повідомляє у 10-денний термін до реєструючого органу з доданням відповідних підтвердних документів.

Як встановлено, для легалізації змін установчих документів надавав державному реєстратору виконкому міської ради передбачені законом документи, в т.ч. затверджений уповноваженим представником засновника - Президентом Фонду соціальної допомоги імені доктора ОСОБА_1 у новій редакції статут, а також другий примірник оригіналу статуту в новій редакції, що підтверджується відміткою на Статуті Інституту демократії та прав людини, датованою 22 вересня 2011 року та підписом заступника міського голови.

Реєстраційної справа Інституту демократії та прав людини, яка сформована реєстраційною службою виконкому Одеської міської ради, та в подальшому, в зв'язку із передачею функцій з реалізації державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційним службам територіальних органів юстиції, передана до реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції та не містить документів, які надані позивачем для легалізації змін установчих документів 22 вересня 2011 року.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України від 15 травня 2003 року, № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України

Процедура державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи встановлена статтею 29 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції, чинній на час спірних правовідносин). Згідно із частиною 11 цієї статті Державний реєстратор зобов'язаний залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо:

документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації;

документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою, другою, четвертою, п'ятою та сьомою статті 8, частиною п'ятою статті 10 цього Закону;

документи подані не у повному обсязі;

документи подано особою, яка не має на це повноважень;

до державного реєстратора надійшло рішення суду щодо заборони у проведенні реєстраційних дій.

У рішенні від 20 жовтня 2011 року «Рисовський проти України» ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Враховуючи наведене, суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції відносно того, що обмеження та вимоги, встановлені статтею 29 Закону № 755-IV не можуть розповсюджуватися на позивача, у якого після легалізації відсутній обов'язок повторного надання документів при розгляді питання щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, так як легалізація змін установчих документів Інституту демократії та прав людини, була проведена уповноваженим органом в повідомлювальному порядку, передбаченому Законом № 531/97-ВР, а невнесення реєстраційною службою виконкому Одеської міської ради змін установчих документів від 22 вересня 2011 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у порушення статті 17 Закону № 755-IV та діючого на момент легалізації Регламенту передачі Міністерством юстиції та його територіальними органами державним реєстраторам даних про юридичних осіб, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регулятивної політики та підприємництва та Міністерства юстиції України від 27 лютого 2007 року № 23/74/5 не повинні обмежувати права позивача на свободу об'єднання в суспільні організації, їх належну реєстрацію на цей час.

Суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року у справі № 815/1658/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду