ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року

Луцьк

Справа № 803/767/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

при секретарі судового засідання Гуцалюк І.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Оласюк Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Камінь-Каширського об'єднаного управління пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернувся з адміністративним позовом до Камінь-Каширського об'єднаного управління пенсійного фонду України Волинської області (далі - Камінь-Каширське ОУПФ України Волинської області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок про заробітну плату від 17.04.2012 №23, від 01.02.2013 №4, від 28.12.2016 №03-14/5067 та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 09.01.2018 з урахуванням заробітку за період з 1981 року по 1991 рік згідно довідок про заробітну плату від 17.04.2012 №23, від 01.02.2013 №4, від 28.12.2016 №03-14/5067 з урахуванням фактично здійснених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.01.2018 позивач звернувся до Камінь-Каширського ОУПФ України Волинської області із заявою про проведення перерахунку та виплату призначеної пенсії з врахуванням даних про отриману ним заробітну плату згідно довідок від 17.04.2012 №23, від 01.02.2013 №4 та від 28.12.2016 №03-14/5067.

Листом від 25.01.2018 відповідач відмовив йому у проведенні перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату від 17.04.2012 №23, від 01.02.2013 №4 та від 28.12.2016 №03-14/5067, так як управління пенсійного фонду не має можливості здійснити перевірку відповідних довідок та надіслати листи підприємству, установі (організації), оскільки останні розташовані на території населених пунктів, в яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та не зареєстровані на території, підконтрольній українській владі.

Позивач зазначає, що архівні документи підприємств, на яких він працював, знаходяться на тимчасово окупованій території, не підконтрольній українській владі, а тому отримати будь-які інші документи на підтвердження нарахування йому заробітної плати в період з 1981 по 1994 роки, крім наданих довідок, немає можливості.

Вважає дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії протиправними та такими, що суттєво порушують його право на належне пенсійне забезпечення. Крім того, вказує, що період з 1981 по 1994 роки був зарахований відповідачем до його загального страхового стажу визначеного при призначенні пенсії.

05.09.2018 позивач подав до суду заяву про зміну (уточнення) позовних вимог, у якій просить:

- визнати протиправними дії Камінь-Каширського ОУПФ України Волинської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії з врахуванням довідок про заробітну плату від 17.04.2012 №23, від 01.02.2013 №4, від 28.12.2016 №03-14/5067;

- зобов'язати Камінь-Каширське ОУПФ України Волинської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з моменту її призначення, а саме з 17.03.2016 з урахуванням заробітку за період роботи з квітня 1981 року по листопад 1988 року згідно довідки про заробітну плату від 17.04.2012 №23 та за період роботи з листопада 1988 року по грудень 1991 року згідно довідки про заробітну плату від 01.02.2013 №4 та архівної довідки від 28.12.2016 №03-14/5067;

- зобов'язати Камінь-Каширське ОУПФ України Волинської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з моменту звернення із заявою про проведення перерахунку, а саме з 04.08.2016 з урахуванням довідки про заробітну плату від 25.07.2016 №21 за період роботи з січня 1992 року по липень 1994 року включно.

У судовому засіданні позивач просив уточнені позовні вимоги задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві.

У відзиві на позов від 17.05.2018 №3180/06-17 та в поясненнях до позову від 04.09.2018 №5383/06-17 (а.с.28-30,61-63) представник відповідача позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні повністю.

Зазначила, що згідно довідки від 12.03.2015 №700000001 виданої Управлінням соцзахисту населення Любешівської РДА ОСОБА_1 знаходиться на обліку як внутрішньо переміщена особа. З 17.03.2016 позивач перебуває на обліку в Камінь-Каширському ОУПФ України Волинської області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

09.01.2018 позивач звернувся до Камінь-Каширського ОУПФ України Волинської області із заявою про проведення перерахунку пенсії за віком з урахуванням довідок про заробітну плату від 17.04.2012 №23, видана Луганською геофізичною експедицією, від 01.02.2013 №4, видана Луганським домобудівельним комбінатом та архівної довідки від 28.12.2016 №03-14/5067, виданої Архівним управлінням Адміністрації міста Луганськ Луганської народної республіки. Листом від 25.01.2018 відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату від 17.04.2012 №23, від 01.02.2013 №4 та від 28.12.2016 №03-14/5067, так як управління пенсійного фонду не має можливості здійснити перевірку відповідних довідок, оскільки підприємства (установи) розташовані на території населених пунктів, в яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та не зареєстровані на території, підконтрольній українській владі.

Посилаючись на постанову КМУ №595 від 07.11.2014 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства», зазначає, що довідки, інші документи, видані підприємствами, які знаходяться на тимчасово непідконтрольній українській владі території є недійсними та не беруться до уваги.

Вказує, що Луганська геофізична експедиція та ліквідаційна комісія Луганського домобудівельного комбінату знаходяться на непідконтрольній Україні території, а тому провести перевірку довідок про заробітну плату від 17.04.2012 №23 та від 01.02.2013 №4 виданими вказаними організаціями немає можливості. Підтвердження довідок первинними документами відповідно до Порядку про надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою Правління ПФ України від 25.11.2005 №22-1, є обов'язковою умовою для проведення перерахунку пенсії.

Зазначає, що архівна довідка від 28.12.2016 №03-14/5067 не може бути взята до уваги, оскільки видана Архівним управлінням Адміністрації міста Луганськ Луганської народної республіки.

Вказує на те, що після призначення пенсії, а саме 04.08.2016, ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії та надавав довідки про нарахування заробітної плати №20 від 25.07.2016 за період роботи з листопада 1983 року по жовтень 1988 року та №21 від 25.07.2016 за період роботи з січня 1992 року по грудень 1994 року, видані Луганською геофізичною експедицією з копіями первинних документів на підставі яких були видані зазначені довідки. На підставі ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при аналізі зазначених довідок для розрахунку розміру пенсії при проведенні перерахунку узято період за 60 місяців з листопада 1983 року по жовтень 1988 року. 01.08.2016 на підставі вказаної вище заяви спеціалістами пенсійного управління позивачу було проведено перерахунок пенсії.

Частина періоду роботи, що вказаний у довідці про заробітну плату від 17.04.2012 №23 виданій Луганською геофізичною експедицією, а саме з листопада 1983 року по жовтень 1988 року співпадає з періодом роботи, що зазначений у довідці №20 від 25.07.2016.

Таким чином, перерахунок пенсії позивача із більшого заробітку на підставі довідки №20 від 25.07.2016 пенсійним органом було проведено позивачу 01.08.2016.

Вважає безпідставною позовну вимогу позивача щодо проведення перерахунку та виплати пенсії з моменту її призначення, а саме з 17.03.2016, оскільки, згідно ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії проводиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що для проведення перерахунку пенсії позивача на підставі поданих ним 09.01.2018 до Камінь-Каширського ОУПФ України Волинської області заяви та довідок про заробітну плату від 17.04.2012 №23, від 01.02.2013 №4 та від 28.12.2016 №03-14/5067 відсутні правові підстави, а тому у задоволенні позову належить відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві та поясненнях до позову.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що згідно довідки від 12.03.2015 №700000001 виданої Управлінням соцзахисту населення Любешівської РДА ОСОБА_1 знаходиться на обліку як внутрішньо переміщена особа. З 17.03.2016 позивач перебуває на обліку в Камінь-Каширському ОУПФ України Волинської області та отримує пенсію за віком, призначену 17.03.2016 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.95.

04.08.2016 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії та надав довідки про нарахування заробітної плати №20 від 25.07.2016 за період роботи з листопада 1983 року по жовтень 1988 року та №21 від 25.07.2016 за період роботи з січня 1992 року по грудень 1994 року видані Луганською геофізичною експедицією з копіями первинних документів на підставі яких були видані зазначені довідки (а.с.101-103).

З матеріалів пенсійної справи вбачається, що для розрахунку розміру пенсії позивачу при проведенні перерахунку взято період за 60 місяців, а саме з листопада 1983 року по жовтень 1988 року. 01.08.2016 на підставі вказаної вище заяви спеціалістами пенсійного управління позивачу було проведено перерахунок пенсії.

09.01.2018 позивач повторно звернувся до Камінь-Каширського ОУПФ України Волинської області із заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії з моменту її призначення з урахуванням даних заробітної плати згідно довідки від 17.04.2012 №23, виданою Луганською геофізичною експедицією за період роботи з 1981 року по листопад 1988 року, довідки від 01.02.2013 №4, виданої Луганським домобудівельним комбінатом за період роботи з листопада 1988 року по 1991 рік та архівної довідки від 28.12.2016 №03-14/5067, виданої Архівним управлінням Адміністрації міста Луганськ Луганської народної Республіки (а.с.8).

Листом від 25.01.2018 відповідач відмовив ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату від 17.04.2012 №23, від 01.02.2013 №4 та від 28.12.2016 №03-14/5067 оскільки, 15.04.2016 набув чинності Закон України "Про внесення змін до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо порядку визначення заробітку для обчислення пенсії» №1043-VIII від 29.03.2016. Починаючи з 15.04.2016 за бажанням пенсіонера, у разі доцільності, обчислення пенсії може здійснюватись в тому числі з урахуванням заробітку за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв по 30.06.2000 із зазначенням в довідках назв первинних документів, на підставі яких її видано, місцезнаходженням та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинними документами. Відповідач у листі повідомив, що провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату від 17.04.2012 №23, від 01.02.2013 №4 та архівної довідки від 28.12.2016 №03-14/5067 не можливо, оскільки Управління пенсійного фонду не мають можливості здійснити перевірку відповідних довідок та надсилати листи підприємству, установі та організації, які розташовані на території населених пунктів, в яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та не зареєстровані на території, підконтрольній українській владі (а.с.8,105-109).

Не погоджуючись з рішенням Камінь-Каширського ОУПФ України Волинської області позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантоване право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, відмовляючи у проведенні перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату від 17.04.2012 №23, від 01.02.2013 №4 та від 28.12.2016 №03-14/5067, посилався на те, що управління пенсійного фонду не має можливості здійснити перевірку відповідних довідок, оскільки видані підприємствами (установами), що розташовані на території населених пунктів, в яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та не зареєстровані на території, підконтрольній українській владі.

Проте, суд не погоджується з таким рішенням відповідача з огляду на наступне.

Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, який набрав чинності 14 квітня 2014 року, введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

За приписами ст. 14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.06.2014) у районі проведення АТО можуть вводитися тимчасові обмеження прав і свобод громадян.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р м. Луганськ належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18.01.2018 № 2268-VIII (далі - Закон № 2268-VIII) має на меті визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Згідно з п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Так, статтею 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 №1207-VII (далі - Закон №1207-VII) визначено, що для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини.

При цьому статтею 9 вказаного Закону визначено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

Положення постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595, на яку посилається відповідач, дають підстави для висновку, про те, що вказаний нормативно-правовий акт і затверджений ним Тимчасовий порядок жодним чином не скасовують, не обмежують і не звужують закріплені Конституцією України гарантії, права чи свободи позивачів стосовно здійснення соціальних виплат, а лише встановлюють особливий порядок (механізм) реалізації державної політики, зокрема в частині забезпечення здійснення соціальних виплат населенню у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Разом з тим, тимчасові заходи у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на територіях, які тимчасово не контролюються органами державної влади, передбачені положеннями Постанови № 595, спрямовані на впорядкування, організацію та забезпечення фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей. Зазначені тимчасові заходи хоч і створюють додаткові труднощі для певної частини громадян щодо отримання соціальних виплат, але спрямовані на забезпечення реального виконання соціальних та інших виплат взагалі.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Основного Закону України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових та соціальних пенсій.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із статтею 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.

Статтею 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

У разі відсутності відомостей про заробітну плату (виплати, дохід) у системі персоніфікованого обліку подаються документи про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), видані в установленому законодавством порядку.

Пунктом 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Із записів у трудовій книжці позивача НОМЕР_2 від 03.06.1980 вбачається, що ОСОБА_1 14.04.1981 прийнятий на роботу до Луганської геофізичної експедиції згідно наказу №88 від 13.04.1981. 15.11.1988 позивач прийнятий по переводу з Луганської геофізичної експедиції до Луганського домобудівельного комбінату (наказ №1433-к від 14.11.1988). 30.12.1991 звільнений з Луганського домобудівельного комбінату та переведений до Луганської геофізичної експедиції (наказ №1486-к від 30.12.1991). 20.01.1992 прийнятий на роботу до Луганської геофізичної експедиції згідно наказу №16к від 20.01.1992. Та 01.03.1995 звільнений за власним бажанням з Луганської геофізичної експедиції згідно наказу №29к від 15.03.1995 (а.с.87-94).

Відповідно до статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 Закону №1058-IV заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Частинами першою другою статті 43 Закону №1058 передбачено, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.

Відповідно до пункту 2.10 (норма діє на момент звернення за перерахунком пенсії) Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, (зі змінами внесеними постановою правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07 липня 2014 року) довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до заяви про перерахунок та виплату пенсії від 09.01.2018 додано довідку від 17.04.2012 №23, видану Луганською геофізичною експедицією за період роботи з 1981 по листопад 1988 року, а також надано довідку Луганської геофізичної експедиції від 17.04.2012 №24 з якої слідує, що в зв'язку з відсутністю технічних засобів і неможливістю копіювання первинних документів із заробітної плати, на підставі яких видана довідка від 17.04.2012 №23, Луганська геофізична експедиція підтверджує, що дана довідка видана на підставі особових рахунків за період з квітня 1981 року по листопад 1988 року, які знаходяться на зберіганні у підприємства (а.с.105-106).

Крім того, до заяви про перерахунок та виплату пенсії від 09.01.2018 додано довідку від 01.02.2013 №4 видану Луганським домобудівельним комбінатом за період роботи з листопада 1988 по грудень 1991 року до якої додано довідку Луганського домобудівельного комбінату від 01.02.2013 №14/19 з якої слідує, що в зв'язку з відсутністю технічних засобів і неможливістю копіювання оригіналів особових рахунків Луганський домобудівельний комбінат підтверджує, що довідка про заробітну плату від 01.02.2013 №4 видана на підставі особових рахунків за період з 15.11.1988 по30.12.1991, які знаходяться на зберіганні у підприємства (а.с.107-106). Період роботи позивача на Луганському домобудівельному комбінаті з грудня 1988 по грудень 1991 року підтверджується також архівною довідкою від 28.12.2016 №03-14/5067, виданою Архівним управлінням Адміністрації міста Луганськ Луганської народної республіки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наданими документами позивачем підтверджено його нараховану заробітну плату за період роботи у Луганській геофізичній експедиції з 1981 по листопад 1988 року та на Луганському домобудівельному комбінаті з листопада 1988 по грудень 1991 року. Факт роботи позивача за вказані періоди на даних підприємствах підтверджується також записами у трудовій книжці ОСОБА_1 від 03.06.1980 НОМЕР_2 (а.с.87-94).

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача, що довідки від 17.04.2012 №23 та від 01.02.2013 №4 є недійсними так як видані підприємствами, які знаходяться на території населених пунктів, в яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, оскільки, дані довідки датовані 2012 та 2013 роком, тобто у період, коли територія, на якій розташовані вказані підприємства була підконтрольна Україні.

Разом з тим, суд вважає за доцільне вказати, що відповідачем при перерахунку пенсії позивачу за його заявою від 04.08.2016 було взято до уваги надану позивачем довідку від 25.07.2016 №20 та зроблено перерахунок пенсії ОСОБА_1, незважаючи на те, що дана довідка видана Луганською геофізичною експедицією.

Суд вказує на те, що всі документи, на підставі яких позивач отримав право на перерахунок пенсії, були сформовані до проведення АТО і не можуть піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на отримання пенсії, обрахованої із заробітку, який він отримував на законних підставах, тільки на тій підставі, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де позивач набув стаж роботи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем надано відповідачу всі необхідні документи, що визначають його право на перерахунок пенсії.

При цьому, законодавством право на перерахунок пенсії за умови надання позивачем підтверджуючих документів не ставиться в залежність від наявності можливості у пенсійного органу здійснити перевірку відомостей цих документів на підприємстві, а тим більше це не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.

Разом з тим, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу саме з моменту її призначення (з 17.03.2016) згідно довідки про заробітну плату від 17.04.2012 №23 та довідки про заробітну плату від 01.02.2013 №4 та архівної довідки від 28.12.2016 №03-14/5067, оскільки, як вбачається з матеріалів пенсійної справи, позивачем до заяви про призначення пенсії від 24.02.2016 вищевказані довідки не додавались.

Згідно з частиною 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії проводиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії. Тому, перерахунок пенсії позивачу слід здійснювати з дня його звернення із заявою про перерахунок пенсії до якої були додані вищевказані довідки, тобто з 09.01.2018.

Крім того, суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про зобов'язання Камінь-Каширського ОУПФ України Волинської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 04.08.2016 з урахуванням довідки про заробітну плату від 25.07.2016 №21 за період роботи з січня 1992 року по липень 1994 року включно, оскільки вказана довідка була прийнята пенсійним фондом та врахована відповідачем при перерахунку пенсії ОСОБА_1 за поданою ним заявою від 04.08.2016.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України).

Зазначені конституційні положення розвинуті в розділі II Конституції України «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина». Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

У пункті 54 Рішення ЄСПЛ у справі «Пічкур проти України» ЄСПЛ також зазначив про порушення статті 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» ЄСПЛ визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я» (МРП). Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

У пункті 333 цього рішення ЄСПЛ зазначив: «Суд вважає, що коли держава не може забезпечити дію своєї влади на частині своєї території відповідно фактичній ситуації (наприклад, сепаратиський режим, військова окупація), держава не перестає нести відповідальність та здійснювати юрисдикцію. Вона повинна усіма доступними дипломатичними та правовими засобами із залученням іноземних держав та міжнародних організацій продовжувати гарантувати права та свободи, передбачені Конвенцією».

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем в порушення вимог Конституції та Законів України протиправно відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії та протиправно не враховано даних про розмір заробітної плати відповідно до довідки №23 від 17.04.2012 за період роботи з квітня 1981 року по листопад 1988 року виданої Державним геофізичним підприємством «Укргеофізика» та довідки №4 від 01.02.2013 за період роботи з листопада 1988 року по грудень 1991 року виданої Луганським домобудівельним комбінатом.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність дій щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії позивачу.

З огляду на викладене та з метою відновлення порушених прав позивача, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення частково.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Камінь-Каширського об'єднаного управління пенсійного фонду України Волинської області слід стягнути судові витрати у розмірі 469,87 грн. (пропорційно до задоволених позовних вимог).

Керуючись статтями 243-246, 250, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Камінь-Каширського об'єднаного управління пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок про заробітну плату від 17.04.2012 №23, від 01.02.2013 №4.

Зобов'язати Камінь-Каширське об'єднане управління пенсійного фонду України Волинської області (44500, Волинська область, м. Камінь-Каширський, вул. 1-го Травня, 1а, код ЄДРПОУ 41248058) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (44243, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 09.01.2018 з урахуванням даних про розмір заробітної плати відповідно до довідки №23 від 17.04.2012 за період роботи з квітня 1981 року по листопад 1988 року виданої Державним геофізичним підприємством «Укргеофізика» та довідки №4 від 01.02.2013 за період роботи з листопада 1988 року по грудень 1991 року виданої Луганським домобудівельним комбінатом.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 (44243, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Камінь-Каширського об'єднаного управління пенсійного фонду України Волинської області (44500, Волинська область, м. Камінь-Каширський, вул. 1-го Травня, 1а, код ЄДРПОУ 41248058) судові витрати у сумі 469,87 грн. (чотириста шістдесят дев'ять гривень 86 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 17 вересня 2018 року.

Суддя Т.М. Димарчук