Справа № 351/1037/18

Номер провадження №2/351/566/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Собка В.М. ,

секретар Нагірняк В.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом Снятинської районної організації УТМР до ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, яким просив стягнути із ОСОБА_1 відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення правил полювання в розмірі 9000,00 грн. та судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

Мотивуючи свої вимоги зазначив, що відповідно до постанови Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 22.03.2018р. у справі ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 85 КУпАП. У постанові зазначено, що 07.12.2017 р. біля 11.00 год. під час обходу мисливських угідь Снятинської районної організації УТМР в урочищі «Під Оршівським лісом» було затримано ОСОБА_1 у якого було виявлено одного зайця русака, одну лисицю, сокиру та 9 петель. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» та завдав шкоди на суму 9000,00 грн., яких згідно розрахунків розміру відшкодування збитків, завданих мисливському господарству внаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання у відповідності до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №301/222 від 19.06.2017р. становить заєць русак – 8000,00 грн. лисиця 1000,00 грн.

Представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задоволити, справу просив розглядати без його участі.

Відповідач подав до суду заяву, якою позов визнав, справу просив розглядати без його участі.

Дослідивши матеріали справи, зокрема: Постанову Снятинського районного суду від 22.03.2018р., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 85 КУпАП та встановлено, що у ОСОБА_1 було виявлено: одного зайця русака, одну лисицю, сокиру та 9 петель; Розрахунок розміру відшкодування збитків №01-76 від 11.12.2017р., згідно якого вчиненим ОСОБА_1 правопорушенням, завдано збитків на суму 9000,00 грн., з яких заєць русак – 8000,00 грн. лисиця 1000,00 грн. – суд встановив, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.85 КУпАП, оскільки порушив вимоги ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» та завдав шкоди на суму 9000,00 грн.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ст.10 Закону України «Про тваринний світ» зазначено, що громадяни зобов'язані охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин, сприяти відтворенню відновлювальних об'єктів тваринного світу, використовувати об'єкти тваринного світу відповідно до закону, відшкодовувати шкоду заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» об'єкти тваринного світу є дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популярному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи неволі.

Відповідно до ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

У ст.20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» зазначено, що метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється: 1) полювати без належного на те дозволу, а саме: без документів, визначених статтею 14 цього Закону; полювання на тварин, які не зазначені у дозволах на добування мисливських тварин або понад встановлену в цих дозволах норму; 2) полювання в заборонених для цього місцях, а саме: на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них; на відтворювальних ділянках (крім відстрілу і відлову хижих та шкідливих тварин); у межах населених пунктів (сіл, селищ, міст), за винятком випадків, передбачених рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад; в угіддях, не зазначених у дозволі; на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей; 3) полювання у заборонений час, а саме: у не дозволені для полювання строки на відповідні види тварин; у темний період доби (пізніше години після заходу сонця і раніше години до його сходу); 4) полювання із застосуванням або використанням заборонених знарядь та забороненими способами, а саме: клеїв, петель, капканів, підрізів, закотів, гачків, самострілів, ловчих ям; отруйних та анестезуючих принад; живих сліпих чи знівечених тварин як принади; звуковідтворювальних приладів та пристроїв; електричного обладнання для добування тварин; штучних світлових джерел, приладів та пристроїв для підсвічування мішеней, у тому числі приладів нічного бачення; дзеркал та інших пристроїв, що осліплюють тварин; вибухових речовин; з під'їзду на автомототранспорті, а також на плавучих засобах з працюючим двигуном; літаків та вертольотів; немисливської (у тому числі військової) вогнепальної, пневматичної та іншої стрілецької зброї, а також нарізних вкладок, напівавтоматичної або автоматичної зброї з магазинами більш як на два патрони; руйнування жител тварин, бобрових загат, гнізд птахів; газу та диму; заливання нір звірів; а також: на тварин, які зазнають лиха (переправляються водою або по льоду, рятуються від пожежі, повені тощо); на пернату дичину з нарізною вогнепальною зброєю або з використанням набоїв, споряджених кулями і шротом діаметром більше 5 мм (N 0000); на хутрових звірів (крім вовка, єнотовидного собаки, лисиці та шакала) з нарізною вогнепальною зброєю калібром більш як 5,6 міліметра; на копитних тварин з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю чи шротом; полювання з мисливськими собаками, ловчими звірами і птахами без наявності на них паспорта; полювання з дерев та мисливських вишок без дозволу користувача угідь; 5) транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту у щорічній контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання, а також у дозволі на їх добування; 6) допускання собак у мисливські угіддя без нагляду; 7) полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання; 8) полювання на заборонених для добування тварин; 9) збирання яєць птахів, загиблих мисливських птахів, самовільне привласнення знайдених в угіддях загиблих мисливських тварин або їх частин, руйнування, нищення або псування штучних гніздищ, солонців, годівниць для звірів і птахів, посівів кормових рослин, мисливських вишок, вказівних знаків, відповідних вивісок та інших атрибутів мисливського господарства. Дії, зазначені в пунктах 1-8 цієї статті, відповідно до законодавства кваліфікуються як незаконне полювання. Особи, винні у незаконному полюванні, несуть відповідальність згідно із законами. Виявлені тварини (або їх частини) та знаряддя добування таких тварин, законність набуття яких не підтверджена відповідними документами, вважаються незаконно добутими.

Відповідно ст. 43 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» - відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, здійснюється добровільно або за рішенням суду відповідно до законодавства за затвердженими в установленому порядку таксами, а за їх відсутності - за розрахунками користувачів мисливських угідь.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

На підставі статті 10 Закону України «Про тваринний світ», громадяни відповідно до закону зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

На основі повно і всебічно з’ясованих обставин справи, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв’язок у їх сукупності, беручи до уваги повне визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст.141 ЦПК України, при задоволенні позовних вимог підлягають стягненню з відповідача на користь позивача сплачені позивачем по платіжному дорученню при зверненні до суду з даним позовом 1762 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 289 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України, Закону України «Про охорону навколишнього і природного середовища», Закону України «Про тваринний світ», Закону України «Про мисливське господарство та полювання», суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Снятинської районної організації УТМР 9000,00 (дев'ять тисяч) грн. в рахунок відшкодування завданої шкоди.

Стягнути ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Снятинської районної організації УТМР витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий : підпис

Суддя Снятинського районного суду Собко В.М.