ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" вересня 2018 р.

м. Одеса

Справа № 916/712/15-г

Господарський суд Одеської області у складі:

суддя Волков Р.В.

секретар судового засідання – Кришталь Д.І.

розглядаючи матеріали справи №916/712/15-г

за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави

в особі Одеської обласної ради

до відповідачів:

1) Одеської міської ради,

2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленд-Строй",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – ОСОБА_1 культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації,

про визнання частково незаконним рішення, визнання недійсним договору та витребування майна з незаконного володіння,

Представники :

Прокурор - Тунік В.М.(посвідчення № 031409).

Від позивача - ОСОБА_2 (довіреність № 01/03/2895 від 15.12.17).

Від ОМР - ОСОБА_3 (довіреність № 43/вих-мр, від 20.02.18).

Від ТОВ "ЛЕНД-СТРОЙ" - ОСОБА_4 (довіреність № 1, від 23.03.18).

від третьої особи - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Одеської області звернувся з позовною заявою до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної радособи - до відповідачів, Одеської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю „Ленд-Строй" про:

- визнання незаконним рішення Одеської міської ради № 2487-V від 05.04.2008 р. „Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2008 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради" в частині внесення до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації у 2008 році, приміщень першого поверху, площею 134,5 кв.м по вул. Успенській, 97, в м. Одесі;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу № 185 нежилих приміщень першого поверху № 501, загальною площею 134,5 кв.м, розташованих по вул. Успенській (вул. Чичеріна), 97, в м. Одесі, укладеного 27.11.2008 р. між територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради та ТОВ „Ленд-Строй";

- витребування з незаконного володіння ТОВ „Ленд-Строй" нежилих приміщень першого поверху № 501, загальною площею 134,5 кв.м, розташованих по вул. Успенській (вул. Чичеріна), 97, в м. Одесі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.07.2017 до участі у справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.08.2017 по справі № 916/712/15-г у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області було залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Постановою Верховного Суду від 17.04.2018 касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області було задоволено частково, Постанову Одеського апеляційного господарського суду та Рішення господарського суду Одеської області скасовані з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

За результатами автоматичного розподілу справи її було передано на розгляд судді Волкова Р.В., який ухвалою від 29.05.2018 прийняв її до провадження.

Звертаючись з позовом, прокурор обґрунтовував свої вимоги наступним.

На виконання постанови КМУ від 05.11.1991 року № 311 „Про розмежування державного майна між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" рішенням Одеської обласної ОСОБА_5 народних депутатів від 25.11.1991 р. № 266-ХХІ „Про розмежування державного майна між власністю обласної ОСОБА_5, міст обласного підпорядкування і районів області" затверджено перелік державного майна, що передавалося у власність Одеської обласної ради народних депутатів та міст обласного підпорядкування, зокрема, міста Одеса.

Вказує, що перелік не містить чіткої вказівки на адресу спірного майна, тому не може бути доказом його передачі Одеській міській раді. Щодо акту приймання-передачі державного майна у комунальну власність міста Одеси посилається на те, що такий акт не є цивільно-правовою угодою, підписаний особами без наявності повноважень діяти від імені позивача, не містить чіткої вказівки на спірне майно.

Крім того, на думку прокурора спірні приміщення не підпадають під регулювання вказаного рішення обласної ради, оскільки є пам'яткою історії та культури, а тому слід керуватися рішенням Одеської обласної ради народних депутатів № 449-ХХІ від 12.05.1993 „Про заходи охорони та використання нерухомих пам'яток історії і культури в Одеській області", відповідно до якої Одеською обласною радою прийнято у комунальну власність області нерухомі пам'ятки історії і культури. В подальшому Рішенням Одеської обласної ради № 154-ХХIV від 24.04.2003 „Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада" у розділі 11 додатку було визначено перелік пам'яток культурної спадщини, що належать до спільної власності територіальних громад області, а рішенням Одеської обласної ради № 73-V від 22.09.2006 затверджено нову редакцію переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими віднесено до повноважень Одеської обласної ради. Звертає увагу на те, що перелік пам'яток культурної спадщини залишений в редакції розділу 11 додатку до рішення обласної ради № 154-ХХІV від 24.04.2003 та вказаний перелік містить будинок Дородного, який споруджений у 1825-1850-х роках та розташований по вул. Успенській (вул. Чичеріна) 97, в м. Одесі, та в якому знаходяться спірні приміщення. Вказує про прийняття зазначеної пам'ятку містобудування та архітектури місцевого значення на підставі розпорядження представника президента України № 197 від 08.04.1993 під охорону держави.

За таких обставин вважає незаконними дії щодо видачі територіальній громаді м. Одеси на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 590 від 16.10.2003 свідоцтва № 030242 від 18.02.2004 про право власності на спірні нежилі приміщення та щодо внесення вказаних приміщень рішенням Одеської міської ради № 2487-V від 05.04.2008 до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2008 році. В подальшому на підставі вказаного рішення Одеської міської ради 27.11.2008 між територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради та ТОВ „Ленд-Строй" було підписано договір купівлі-продажу № 185 щодо відчуження спірних нежилих приміщень з сумою продажу 784969 грн.

Прокурор зазначає, що власником вказаного майна є територіальні громади сіл, селищ, міст Одеської області в особі позивача, а тому у Одеської міської ради відсутні повноваження щодо розпорядження цим майном. Також посилався на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 у справі № 2-а-412/10/1522 щодо визнання протиправними дій виконавчого комітету Одеської міської ради з оформлення за Одеською міською радою свідоцтв про право власності на 178 об'єктів культурної спадщини.

Також вказував на пропуск строку позовної давності з поважних причин.

Позивач позовні вимоги прокурора підтримав у повному обсязі вказуючи на ті ж самі обставини та правові обґрунтування вимог.

Одеська міська рада проти позову заперечує у повному обсязі. Вказує, що на підставі Постанови КМУ від 05.11.1991 № 311 „Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" рішенням Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 № 266-ХХІ був затверджений Перелік державного майна, що передано у власність Одеської обласної ради (додаток 1) та Перелік державного майна, що передається у власність міст обласного підпорядкування (додаток 2).

Згідно з п.1 розділу «Житлово-комунальне господарство» додатку 2 до вказаного рішення у комунальну власність адміністративно-територіальної одиниці міста Одеси передано весь житловий та нежитловий фонд місцевих рад народних депутатів, до категорії якого віднесено, зокрема, й спірне майно. На підставі вказаної постанови Кабінету ОСОБА_5 України та рішення Одеської обласної ради виконавчим комітетом Одеської міської ради народних депутатів рішенням від 11.01.1992 № 2 було вирішено провести приймання в комунальну власність міста Одеси державного майна відповідно до додатку № 1 та доручено відділам та управлінням від імені виконкому на підставі проведеної інвентаризації в строк до 01.02.1992 оформити приймально-здаточну документацію для приймання державного майна у підприємств, організацій і закладів на баланс міськвиконкому, створено відповідну комісію. До переліку об'єктів, які підлягали передачі у комунальну власність міста та передаються в оперативне управління та розпорядження відділів та управлінь міствиконкому запропоновано прийняти, зокрема: під № 1 - державний житловий та нежитловий фонд з матеріально-технічною базою та ремонтними організаціями, пов'язаними із обслуговуванням та експлуатацією вказаних фондів, під № 35 - пам'ятки архітектури, історії та культури на території міста.

Згідно з актом приймання-передачі державного майна в комунальну власність міста Одеси по галузі житлово-комунальне господарство від 18.02.1992, складеного на підставі постанови Кабінету ОСОБА_5 України від 05.11.1991 № 311 та рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 № 266-ХХІ, обласне управління житлово-комунального господарства передало, а управління житлово-комунального господарства м. Одеси прийняло певне державне майно.

За результатами розгляду матеріалів, які надані комісією з приймання об'єктів державного майна в комунальну власність міста відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 11.01.1992 № 2 рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 06.04.1992 № 104 «Про приймання у комунальну власність міста державного майна житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, народної освіти та культури» затверджено акти приймання-перадачі та перелік державного майна комунальної власності міста за галузями житлово-комунального господарства (додаток № 1), охорони здоров'я (додаток № 2), народної освіти (додаток № 3), культури (додаток № 4).

Вважає, що таким чином відбулось розмежування державного майна України між спільною власністю територіальних громад Одеської області та власністю територіальної громади міста Одеси з передачею спірного майна Одеській міській раді. Також представник відповідача звертає увагу на те, що позивач вважає себе власником всієї будівлі по вул. Успенська, 67 в м. Одесі, проте просить суд витребувати лише частину вказаної будівлі.

Представником Одеської міської ради заявлено про застосування строку позовної давності шляхом подачі відповідної письмової заяви (а.с.239-241 т.1).

Відповідач-2 ТОВ „Ленд-строй” вимоги позивача не визнав з посиланням на ті ж самі обставини що і Одеська міська рада. Вказує на відсутність у позивача права власності на спірні приміщення, невжиття заходів до оформлення такого права власності.

Третя особа ОСОБА_1 культури національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини звернулась до господарського суду Одеської області з клопотанням (за вх. №12025/18 від 18.06.2018р.), у якому просить суд розглядати справу без участі представника.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Скасовуючи попередні рішення судів першої та другої інстанцій, Верховний суд у Постанові від 17.04.18 зазначив, що суди дійшли передчасних висновків порушення права власності територіальних громад області на спірні нежитлові приміщення внаслідок нез'ясування судами усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення цього спору, з наданням оцінки усім аргументам учасників справи та зібраним у справі доказам.

Верховний Суд також вказав, що здійснюючи судовий розгляд, суди достеменно не дослідили істотних обставин справи щодо змісту речових прав позивача на спірне майно та обставин послідовного набуття і оформлення такого права; не з'ясували і не встановили цивільно-правових підстав набуття як позивачем, так і відповідачем права власності на нежитлові приміщення, які є предметом спору у цій справі.

Відповідно до ч.1 ст.316 Господарського процесуального Кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Так, відповідно до постанов Верховної ОСОБА_5 УРСР від 08.12.1990 "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про місцеві ОСОБА_5 народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування", від 26.03.1991 "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність", Кабінетом ОСОБА_5 України 05.11.1991 було прийнято Постанову № 311 „Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)”.

Пунктом 1 вказаної Постанови затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності) та встановлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю. У зазначеному Переліку в розділ „Житлове господарство” включений житловий та нежитловий фонд ОСОБА_5 народних депутатів, житлово-експлуатаційні, житлово-комунальні, ремонтно-будівельні та інші організації, пов'язані з обслуговуванням та експлуатацією цього житлового фонду.

Пункт 3 вказаної Постанови також встановлює, що розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих ОСОБА_5 народних депутатів.

На виконання вказаної Постанови Одеською обласною радою народних депутатів прийнято рішення від 25.11.1991 р. № 266-ХХІ «Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування і районів області» (а.с.18 т.1).

Пунктом 1 вказаного рішення затверджено переліки державного майна, що передавалося у власність Одеської обласної ради народних депутатів та міст обласного підпорядкування, згідно додатків.

Додатком № 2 є перелік державного майна, яке передається у власність міст обласного підпорядкування, а саме м.Одеси (а.с.51-56). В розділі „Житлово-комунальне господарство. Житлове господарство” вказано „Житловий та не житловий фонд місцевих ОСОБА_5 народних депутатів”.

З матеріалів справи вбачається, що спірні приміщення першого поверху № 501 загальною площею 134,5 кв.м. за адресою м. Одеса вул. Успенська (вул. Чичеріна), 97, за своїм функціональним призначенням підпадають під дію саме цього розділу Переліку.

Слід зазначити, що як у Постанові Кабінету ОСОБА_5 України № 311 так і у рішенні Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 відсутня така категорія як пам`ятки містобудування та архітектури.

Пункт 5 вказаної Постанови передбачено наступне: „ОСОБА_5 Кримської АРСР, облвиконкомам, Київському та Севастопольському міськвиконкомам вносити в разі необхідності до Кабінету ОСОБА_5 України погоджені з Фондом державного майна України і Міністерством України у справах роздержавлення власності та демонополізації виробництва пропозиції про передачу до комунальної власності іншого майна, яке перебуває у загальнодержавній (республіканській) власності і не включено до затвердженого цією постановою переліку.” Доказів внесення позивачем таких пропозицій та прийняття за результатами їх розгляду Кабінетом ОСОБА_5 України відповідних рішень суду не надано. За таких обставин відсутні підстави вважати, що Одеська обласна ОСОБА_5 народних депутатів отримала у власність спірний об'єкт.

Крім того, прокурор у позовній заяві вказує на те, що колишній будинок Дородного за вказаною адресою прийнято під охорону держави як пам'ятку містобудування та архітектури місцевого значення на підставі розпорядження Представника Президента України № 197 від 08.04.1993.

Доказів наявності у спірного об'єкту статусу пам'ятки містобудування та архітектури в 1991 році суду не надано. Вказане додатково свідчить про те, що спірне майно слід включати до категорії „Житлове господарство” у розумінні Постанови Кабінету ОСОБА_5 України № 311 та рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 11.01.1992 № 2 з посиланням на вищевказані Постанову Кабінету ОСОБА_5 України та рішення Одеської обласної ради народних депутатів було вирішено провести приймання в комунальну власність міста Одеси державного майна відповідно до додатку № 1 та доручено відділам та управлінням від імені виконкому на підставі проведеної інвентаризації в строк до 01.02.1992 року оформити приймально-сдаточну документацію для приймання державного майна у підприємств, організацій і закладів на баланс міськвиконкому. В додатку № 1 до рішення місьміськвиконкому в розділі „ОСОБА_1 житлово-комунального господарства” вказано державний житловий та не житловий фонд.

В подальшому, відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 11.01.1992 № 2, рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 06.04.1992 № 104 «Про приймання у комунальну власність міста державного майна житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, народної освіти та культури» затверджено акти приймання-перадачі та перелік державного майна комунальної власності міста за галузями житлово-комунального господарства (додаток № 1), охорони здоров'я (додаток № 2), народної освіти (додаток № 3), культури (додаток № 4).

Так, відповідно до акту приймання-передачі державного майна в комунальну власність міста Одеси по галузі житлово-комунальне господарство від 18.02.1992, складеного на підставі вищевказаної постанови Кабінету ОСОБА_5 України та рішення Одеської обласної ради народних депутатів, обласне управління житлово-комунального господарства передало, а управління житлово-комунального господарства м. Одеси прийняло певне державне майно.

Формулювання у додатку № 2 до рішення Одеською обласною радою народних депутатів від 25.11.1991 речення про передачу житлового та не житлового фонду місцевих ОСОБА_5 народних депутатів суд сприймає як волевиявлення відносно передачі всього житлового та не житлового фонду місцевих ОСОБА_5 народних депутатів незалежно від відсутності вказівок на конкретні адреси.

Заперечення прокурора з цього приводу суд вважає безпідставними. оскільки йдеться про передачу фондів, до складу яких входить і спірний об'єкт.

За таких обставин суд вважає, що фактично відбулось розмежування державного майна України між спільною власністю територіальних громад Одеської області та власністю територіальної громади міста Одеси у встановленому Постановою Кабінету ОСОБА_5 України порядку при якому спірний об'єкт був переданий до комунальної власності міста Одеси. Таким чином, суд вважає безпідставними твердження щодо наявності у позивача права власності на спірне майно, що в свою чергу не дає підстав стверджувати про порушення прав позивача під час розпорядження майном Одеською міською радою.

В подальшому, на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 590 від 16.10.2003 територіальній громаді м. Одеси було видано свідоцтво № 030242 від 18.02.2004 про право власності на нежилі приміщення першого поверху № 501 загальною площею 134,5 кв.м розташовані по вул. Успенській, 97, в м. Одесі. Рішенням Одеської міської ради № 2487-V від 05.04.2008 зазначені нежилі приміщення внесено до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2008 році. Згідно вищевказаного рішення Одеської міської ради 27.11.2008 між територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради та ТОВ „Ленд-Строй" було укладено договір купівлі-продажу № 185, на підставі якого було відчужено вказані нежилі приміщення, сума продажу склала 784969 грн.

Щодо позивача, то Одеською обласною ради народних депутатів було прийняте рішення № 449-ХХІ від 12.05.1993 „Про заходи охорони та використання нерухомих пам'яток історії і культури в Одеській області", яким у комунальну власність області було прийнято нерухомі пам'ятки історії і культури. Рішенням Одеської обласної ради № 154-ХХIV від 24.04.2003 „Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада" у розділі 11 додатку закріплено перелік пам'яток культурної спадщини, що належать до спільної власності територіальних громад області. На вказане рішення прокуратурою Одеської області було внесено протест, за результатами розгляду якого він був задоволений рішенням Одеської обласної ради від 04.05.2005 зі скасуванням рішення обласної ради від 24.04.2003.

Прокурор посилається на те, що протест вносився з підстав делегування обласною радою повноважень обласній державній адміністрації та не стосувався оскарження питань щодо включення до переліку майна, управління яким здійснює обласна рада, нерухомих пам'яток історії та культури. Стосовно вказаних доводів суд звертає увагу на те, що скасування акту органу місцевого самоврядування тягне за собою припинення його дії в цілому, незалежно від підстав такого скасування.

Рішенням Одеської обласної ради № 73-V від 22.09.2006 було затверджено нову редакцію переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада. При цьому перелік пам'яток культурної спадщини залишений в редакції розділу 11 додатку до скасованого рішення обласної ради № 154-ХХІV від 24.04.2003. До вказаного переліку включено колишній будинок Дородного, який споруджений у 1825-1850-х роках та розташований по вул. Успенській (вул. Чичеріна) 97, в м. Одесі, та який прийнято під охорону держави, як пам'ятку містобудування та архітектури місцевого значення на підставі розпорядження представника президента України № 197 від 08.04.1993.

Разом з цим, як вже зазначалось на цей час територіальній громаді м.Одеси вже було видано свідоцтво № 030242 від 18.02.2004 про право власності на нежилі приміщення першого поверху № 501 загальною площею 134,5 кв.м розташовані по вул. Успенській, 97 в м. Одесі.

Крім того, у Постанові Верховного Суду вказано на необхідність дослідження обставин утримання будівлі, в якій розташовано спірне майно (ким, за чий рахунок). Враховуючи принцип змагальності сторін, в тому числі щодо надання доказів на підтвердження своїх доводів, а також певні процесуальні обмеження щодо збирання судом доказів з власної ініціативи, суд заслухав доводи сторін з питань фактичних витрат на утримання спірного майна. Під час пояснень присутні представники сторін не заперечували, тієї обставини, що позивачем не здійснювались витрати на утримання будинку, доказів понесення таких витрат суду не надано. Відповідно до п.4 ст.319 Цивільного Кодексу України, - власність зобов'язує. Крім того, стаття 322 Стаття Цивільного Кодексу України „Тягар утримання майна” встановлює, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З приводу вчинення/невчинення позивачем юридично значимих дій щодо виконання рішення Одеської обласної ради від 12.05.1993 №449-XXI шляхом оформлення за позивачем права власності на будівлю по вул. Успенській, 97, у м. Одесі прокурор та позивач пояснили, що оформлення правовстановлюючих документів дійсно не відбувалось, проте таке оформлення є правом, але не обов'язком позивача та не впливає на наявність чи відсутність в нього права власності.

Верховний суд також зазначив, що „преюдиціальне значення процесуальним законом (стаття 35 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017) надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.”

За таких обставин вбачається послідовне набуття та оформлення права власності на спірний об'єкт не з боку Одеської обласної ради, а з боку Одеської міської ради.

Відсутність права власності у позивача тягне за собою неможливість захисту відсутнього права у судовому порядку та є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного Кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

При цьому ч.1 ст.317 Цивільного Кодексу України визначає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Ст. 41 Конституції України містить гарантії держави щодо належного забезпечення захисту права власності.

Підстави набуття права власності врегульовано насамперед Главою 24 Цивільного Кодексу України „Набуття права власності”.

З наявних матеріалів справи не вбачається як отримання позивачем у встановленому діючим законодавством порядку права власності на спірні приміщення, так і наявності підстав для переходу такого права власності в подальшому до позивача від Одеської міської ради.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають внаслідок недоведеності порушення прав позивача оскаржуваним рішенням Одеської міської ради та договором купівлі-продажу № 185, укладеним 27.11.2008 між територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради та ТОВ „Ленд-Строй". Існування вказаного договору та відмова у визнанні його недійсним виключають можливість задоволення вимог про витребування спірного майна з незаконного володіння ТОВ „Ленд-Строй" внаслідок відсутності доказів незаконності такого володіння.

Суд не вважає за доцільне розглядати питання щодо застосування строків позовної давності, оскільки це жодним чином не впливає на результат вирішення спору за умови висновків суду щодо недоведеності позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. ст. 316, 317 Цивільного годексу України, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 46, 73, 74, 75, 77, 78, 79, 86, 91, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної радособи - до відповідачів, Одеської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю „Ленд-Строй" та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – ОСОБА_1 культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про:

- визнання незаконним рішення Одеської міської ради № 2487-V від 05.04.2008 р. „Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2008 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради" в частині внесення до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації у 2008 році, приміщень першого поверху, площею 134,5 кв.м по вул. Успенській, 97, в м. Одесі;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу № 185 нежилих приміщень першого поверху № 501, загальною площею 134,5 кв.м, розташованих по вул. Успенській (вул. Чичеріна), 97, в м. Одесі, укладеного 27.11.2008 р. між територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради та ТОВ „Ленд-Строй";

- витребування з незаконного володіння ТОВ „Ленд-Строй" нежилих приміщень першого поверху № 501, загальною площею 134,5 кв.м, розташованих по вул. Успенській (вул. Чичеріна), 97, в м. Одесі - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом двадцяти днів з моменту складення повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 06.09.2018р. Повний текст рішення складений та підписаний 12 вересня 2018 р.

Суддя Р.В. Волков