ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2018 року

Київ

справа №826/9374/16

провадження №К/9901/43988/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я. О., Гриціва М. І., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування припису та постанови, за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1.У червні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07 квітня 2016 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації» №32 від 11 квітня 2016 року.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

3. Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_2 виконала будівельні роботи із реконструкції нежилого приміщення шляхом зміни його геометричних розмірів, а тому для виконання таких робіт необхідно було отримати документ, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, а також отримати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки. Таким чином вказано про те, що позивачем у деклараціях про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації внесено недостовірні дані, а тому припис про усунення порушень від 07 квітня 2016 року є правомірним. Враховуючи вказані обставини суд вказав про те, що рішення № 32 від 11 квітня 2016 року про скасування цих декларацій також складено правомірно. Щодо процедури проведення Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві перевірки позивача зазначено, що вона була проведена на підставі звернення ОСОБА_3, та у межах визначеного строку. Копія направлення на його проведення від 06 квітня 2016 року була надана суду, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що воно не пред'являлось позивачу під час її проведення.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07 квітня 2016 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації» №32 від 11 квітня 2016 року.

5. Рішення суду мотивовано тим, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві неправомірно провів перевірку позивача, оскільки у 2015 та 2016 роках вони здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державна архітектурно-будівельна інспекція України подала касаційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі звернення ОСОБА_3 від 30 березня 2016 року № 10/26-М-3003/1 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві проведено позапланову перевірку дотримання ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: «Реконструкція нежилих приміщень АДРЕСА_1».

За результатами перевірки складено акт від 07 квітня 2016 року, у якому зафіксовано наступне. За вказаною адресою на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 082151940419 від 13 липня 2015 року на першому поверсі житлового будинку виконано будівельні роботи із реконструкції нежилих приміщень. Проектну документацію розроблено Товариством з обмеженою відповідальністю «Діамант проект». У графі декларації щодо наявності містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки зазначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не вимагаються відповідно до пункту 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07 липня 2011 року. Інформація про земельну ділянку не вказана з посиланням на частину четверту статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». На підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КВ 1421522960066 від 23 жовтня 2015 року ОСОБА_2 експлуатує нежитлове приміщення у якості стоматологічного центру. Відповідно до технічного паспорту № 4531 від 08 вересня 2005 року загальна площа по групі приміщень № 2 складає 77.6 м2, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 08 лютого 2006 року, виданого Головним управлінням комунальної власності в місті Києві виконавчого органу Київської міської ради. Однак, відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт площа приміщень об'єкта будівництва, складає 114,3 м2. Замовником змінено геометричні розміри нежитлового приміщення шляхом влаштування прибудови до житлового будинку. Зазначені роботи потребують отримання містобудівних умов та обмежень земельної ділянки, а також оформлення права користування земельною ділянкою у відповідності до чинного законодавства України. ОСОБА_2 подала недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт у частині необхідності отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, користування земельною ділянкою, а також в частині площі приміщень, які були в наявності, а також у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, чим порушено вимоги частини восьмої статті 36 та частини десятої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 3 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого Наказом Мінрегіонбуда №45 від 16 травня 2011 року. Одночасно встановлено, що проектною організацією розроблено проектну документацію без отримання вихідних даних на проектування, а саме містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та технічних умов відповідно до статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність».

07 квітня 2016 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким від ОСОБА_2 вимагалось усунути порушення до 07 липня 2016 року відповідно до вимог чинного законодавства та заборонено експлуатацію об'єкта будівництва з 07 квітня 2016 року.

11 квітня 2016 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві прийнято рішення № 32 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації», яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 082151940419 від 13 липня 2015 року та декларацію про готовність об'єкта до експлуатації № КВ 1421522960066 від 23 жовтня 2015 року.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що перевірка фізичної особи ОСОБА_6 була проведена посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві у відповідності до вимог чинного законодавства. Судом апеляційної інстанції безпідставно застосовано до спірних правовідносин Постанову Кабінету Міністрів України «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» № 408 від 13 серпня 2014 року, оскільки нею регулюються питання перевірки, зокрема, фізичних осіб-підприємців.

9. У запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_2, посилаючись на законність постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. За змістом статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

12. Відповідно до пунктів 7, 11, 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року, у редакції на час спірних правовідносин, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.

13. У частині третій та четвертій статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

14. Відповідно до частин першої - четвертої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;

номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід;

перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;

дата початку та дата закінчення заходу;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);

підстави для здійснення заходу;

предмет здійснення заходу;

інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

15. Відповідно до статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, бути поінформованим про свої права та обов'язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу.

16. Згідно частини четвертої та п'ятої статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

17. За змістом пункту 1 частини першої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження.

До Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07 липня 2011 року, чинного на час спірних правовідносин, відноситься реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

18. Згідно частини четвертої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

19. Відповідно до пункту 22 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року, у редакції на час спірних правовідносин, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в декларації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

20. Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданих ним повідомленні, декларації, за виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексу України про адміністративні правопорушення (пункт 11 вказаного Порядку).

21. Згідно пункту 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" , орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику (його уповноваженій особі) протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

22. Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об'єкта до експлуатації, за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (пункт 16 вказаного Порядку).

23. Статтею 31 Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

24. Постановою Кабінету Міністрів України «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» № 408 від 13 серпня 2014 року, у зв'язку із запровадженням статтею 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами установлено, що надання дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців державними інспекціями та іншими контролюючими органами за переліком згідно з додатком (за винятком перевірок стану підготовки до роботи енергетичних об'єктів суб'єктів електроенергетики та суб'єктів відносин у сфері теплопостачання) здійснюється шляхом прийняття відповідного розпорядження.

25. Згідно Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 року № 408, до переліку державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців, відноситься Держархбудінспекція.

26. Відповідно до пунктів 1, 3, 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності.

27. Європейський суд у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638 вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

28. Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ( "Лелас проти Хорватії" , заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" , заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (" Онер'їлдіз проти Туреччини", пункт 128, та "Беєлер проти Італії", пункт 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", пункт 74).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

29. Постанова Кабінету Міністрів України «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» № 408 від 13 серпня 2014 року, яка містила Перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, до якого, зокрема, включено органи Держпраці, виходячи з її преамбули, приймалась у зв'язку із запровадженням статтею 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" обмежень на період серпень - грудень 2014 року проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин зазначена постанова вже не діяла.

30. Між тим, на виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" Кабінет Міністрів України не приймав постанови, аналогічній 2014 року, а відтак висновок суду апеляційної інстанції про застосування положень вказаної Постанови до правовідносин 2016 року не ґрунтуються на законних підставах.

31. Разом з тим, суд першої інстанції, відхиляючи доводи ОСОБА_2 про те, що посадові особи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України під час проведення позапланової перевірки не пред'явили направлення на її проведення, виходив з того, що його копія була надана суду представником відповідача, а тому враховуючи сам факт його наявності, вказав про відсутність підстав вважати, що воно не пред'являлось позивачу.

32. Колегія суддів не погоджується з такими доводами з огляду на те, що вказана обставина дає підставу стверджувати, що зазначені дії посадових осіб не відповідали вимогам щодо її проведення, визначеним Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року.

33. При цьому відповідач не заперечував той факт, що під час проведення перевірки посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю не пред'явили направлення для проведення позапланової перевірки.

34. Та обставина, що відповідне направлення було в наявності та надано суду для огляду, не спростовує доводи позивача про не отримання його копії під час проведення перевірки.

35. Не дотримання відповідачем вказаної вимоги позбавило позивача можливості реалізувати надані законодавством права, зокрема, бути обізнаною у датах початку та закінчення заходу, підставі та предметі здійснення заходу.

36. З наявного у матеріалах справи направлення для проведення перевірки № б/н від 06 квітня 2016 року вбачається, що посадові особи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України направляються для здійснення позапланової перевірки на об'єкті будівництва АДРЕСА_1, у Дарницькому районі міста Києва.

37. Між тим слід зауважити, що у вказаному направленні не зазначено прізвище, ім'я та по батькові особи, щодо діяльності якої здійснюється захід.

38. Згідно статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

39. У відповідності до декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації на об'єкті будівництва «Реконструкція нежилих приміщень АДРЕСА_1», замовником будівництва є ОСОБА_2

40 Таким чином, позаплановий захід повинен був здійснюватися відповідачем саме щодо ОСОБА_2 як суб'єкта містобудування.

41. Крім того, згідно вимог щодо оформлення відповідного направлення, встановлених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у ньому зазначається найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід.

42. Враховуючи, що посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України не було дотримано порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо пред'явлення ОСОБА_2 копії направлення для проведення позапланової перевірки, та зважаючи на те, що оспорювані припис від 07 квітня 2016 року та рішення від 11 квітня 2016 року складені за результатом її проведення, колегія суддів зазначає, що відповідач діяв не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

43. Слід зазначити, що у даному випадку згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, суб'єктом владних повноважень порушено принцип юридичної визначеності (legal certainty), який є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права.

44. Досліджуючи оскаржуваний припис, судами попередніх інстанцій встановлено, що у ньому заборонено експлуатацію об'єкта будівництва до усунення порушень та вимагалось усунути виявлені порушення.

45. У пункті 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року міститься перелік видів приписів, які посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають право скласти під час проведення перевірки. Такого виду припису як заборона експлуатації об'єкта будівництва вказана норма не містить.

46. В свою чергу вказаною нормою передбачено право вказаних посадових осіб забороняти експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, лише не прийнятих в експлуатацію, та за вмотивованим письмовим рішенням.

47. Вказане свідчить про те, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, складаючи припис від 07 квітня 2016 року діяв поза межами наданих повноважень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

48. Враховуючи викладене, колегія суддів Касаційного адміністративного суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про обґрунтованість позовних вимог проте з підстав, викладених судом касаційної інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя М. І. Гриців