ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 червня 2018 року о/об 17 год. 19 хв.

Справа № 808/1767/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20)

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

за участі представників сторін

від позивача - Кривицький В.Г.

(діє на підставі довіреності № 350 від 26.12.2017 року)

від відповідача - Лисенко Є.А.

(діє на підставі довіреності №1941/28-10-10-18 від 19.02.2018 року)

від відповідача - Єременко В.В.

(діє на підставі довіреності № 5862/9/22-10-10-18 від 23.05.2018 року)

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Межрегіонального головного управління Міндоходів, в якому позивач з наспупними учточненнями від 24 квітня 2018 року просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 січня 2015 року №0000024100, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в частині загального платежу з податку на прибуток в сумі 23 421 481,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 32 406 152,55 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 січня 2015 року №0000034100, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в частині загального платежу в сумі 214 428 721 грн. та за штрафними санкціями в сумі 107 214 360,50 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 січня 2015 року №0000014100, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 7 546 366,00 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 жовтня 2014 року №0000284100, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в повному обсязі у сумі 17 640 693,00 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 жовтня 2014 року №0000314100, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в повному обсязі у сумі 17 816 714,00 грн.

01 квітня 2015 року провадження у справі відкрито суддею Черновою Ж.М. та призначено справу до розгляду на 22 квітня 2015 року.

22 квітня 2015 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 26 травня 2015 року.

Ухвалою суду від 26 травня 2015 року провадження у спав поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

26 травня 2015 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 16 червня 2015 року.

Ухвалою суду від 16 червня 2015 року провадження у спав поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

16 червня 2015 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 24 червня 2015 року.

Ухвалою суду від 24 червня 2015 року провадження у спав поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

24 червня 2015 року ухвалою суду по справі №808/1767/15 призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Разом з тим, провадження у справі зупинено зупинити до закінчення судової експертизи та надходження її висновку до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 24 червня 2015 року провадження у спав поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

29 липня 2015 року відповідно до статті 15-1 КАС України, справу передано для подальшого розгляду судді Калашник Ю.В.

У зв'язку із закінченням строку повноважень щодо здійснення правосуддя суддею Калашник Ю.В., згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 20 листопада 2015 року №187 та відповідно пункту 3.1.11, пункту 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №808/1767/15.

Згідно з протоколом розподілу справи між суддями, справу передано для подальшого розгляду судді ОСОБА_1

Ухвалою від 20 листопада 2015 року справа №808/1767/15 прийнята до свого провадження суддею ОСОБА_1

18 липня 2016 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 27 вересня 2016 року.

Ухвалою суду від 27 вересня 2016 року провадження у спав поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

27 вересня 2016 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 17 жовтня 2016 року.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2016 року провадження у спав поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

17 жовтня 2016 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 14 листопада 2016 року.

Ухвалою суду від 14 листопада 2016 року провадження у спав поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

14 листопада 2016 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 05 грудня 2016 року.

Ухвалою суду від 05 грудня 2016 року провадження у спав поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

05 грудня 2016 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 19 грудня 2016 року.

Ухвалою суду від 19 грудня 2016 року провадження у спав поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

19 грудня 2016 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 25 січня 2017 року.

Ухвалою суду від 25 січня 2017 року провадження у спав поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

25 січня 2017 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 16 лютого 2017 року.

Ухвалою суду від 16 лютого 2017 року провадження у спав поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

16 лютого 2017 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 15 березня 2017 року.

Ухвалою суду від 15 березня 2017 року провадження у спав поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

Разом з тим, ухвалою суду від 05 квітня 2017 року ухвалою суду замінено сторону у справі, відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на її правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС.

05 квітня 2017 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 11 травня 2017 року.

Ухвалою суду від 11 травня 2017 року провадження у спав поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

11 травня 2017 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 06 червня 2017 року.

Ухвалою суду від 06 червня 2017 року провадження у спав поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

06 червня 2017 року судом постановлено ухвалу, якою провадження у справі зупинено до 03 липня 2017 року та здійснено заміну сторону у справі, а саме відповідача зі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС на його правонаступника Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.

Ухвалою суду від 03 липня 2017 року провадження у спав поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

03 липня 2017 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 28 серпня 2017 року.

Ухвалою суду від 28 серпня 2017 року провадження у спав поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

03 липня 2017 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 21 вересня 2017 року.

03 жовтня 2017 року на підставі розпорядження №239 керівника апарату Запорізького окружного адміністративного суду адміністративну справу №808/1767/15 передано на повторний автоматичний розподіл справ у зв'язку з припиненням здійснення повноважень судді Запорізького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 12 вересня 2017 року №2764/0/15-17 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Запорізького окружного адміністративного суду у відставку".

Справа автоматизованою системою документообігу суду 02 жовтня 2017 року передана на розгляд судді Татаринова Д.В.

Так, ухвалою від 03 жовтня 2017 року суддя Татаринов Д.В. прийняв до свого провадження адміністративну справу №808/1767/15 та призначив розгляд справи на 26 жовтня 2017 року.

26 жовтня 2017 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 27 листопада 2017 року.

Ухвалою суду від 27 листопада 2017 року провадження у спав поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

27 листопада 2017 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 11 січня 2018 року.

Ухвалою суду від 11 січня 2018 року провадження у спав поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

11 січня 2018 року ухвалою суду провадження у справі зупинено та підготовче судове засідання призначено на 01 березня 2018 року.

Ухвалою суду від 01 березня 2018 року провадження у спав поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

Разом з тим, протокольною ухвалою суду від 01 березня 2018 року підготовче судове засідання відкладено до 29 березня 2018 року.

29 березня 2018 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 17 травня 2018 року.

17 травня в судовому засіданні протокольною ухвалою оголошено перерву до 27 червня 2018 року.

Відповідно до статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 27 червня 2018 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні податкові повідомлення-рішення порушують права та охоронювані законом інтереси Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» у сфері публічно-правових відносин, оскільки суб'єкт владних повноважень - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби всупереч чинному законодавству безпідставно притягує підприємство до податкової відповідальності. Також вказує на те, що висновки відповідача є безпідставними, оскільки умовами договорів поставки вугілля передбачено обов`язок компенсувати витрати з перевезення вугілля, документами підтверджено факт транспортування вугілля та його сплати, такі витрати позивача безпосередньо пов`язані з його господарською діяльністю.

В судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представники Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби проти позову заперечили з підстав викладених у письмовому відзиві на позов (вх. №5030 від 15 лютого 2018 року), відповідно до яких зазначає, що податкові повідомлення-рішення: №0000024100, №0000034100, №0000014100, №0000284100, №0000314100 прийняті у межах та підставі податкового законодавства, а правомірність їх прийняття викладено в Акті перевірки перевіряючими, мотиви яких підтверджені матеріалами такої перевірки. Також зазначає, що у зв'язку з тим, що у позивача відсутні підстави для компенсації витрат ТОВ «ДТЕК Трейдінг» на перевезення вугілля з огляду на відсутність документів, що підтверджують наявність таких витрат, компенсація ж витрат вантажовідправника на перевезення вугілля прямо суперечить умовам договорів про надання послуг зі зберігання вугільної продукції. Такі обставини зумовлюють висновок про відсутність зв'язку між компенсацією позивачем вартості перевезення вугілля та його господарською діяльністю.

В судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

З 21 липня 2014 року по 22 вересня 2014 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведено документальну планову виїзну перевірку Позивача.

За результатами перевірки Відповідачем складено Акт документальної планової виїзної перевірки від 06 жовтня 2014 року №323/28-04-41-10/00130872 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 31 березня 2014 року.

Відповідно до акту перевірки встановлено порушення:

- підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14., підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, підпункту 138.8.3 пункту 138.8, підпункту 138.10.2, пункту 138.10, підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.9 статті 139, підпункту 140.1.6 пункту 140.1 статті 140, пункту 141.1 статті 141, пункту 146.5 статті 146 пункту 146.12 статті 146, пункту 154.8 статті 154 ПК України, в результаті чого занижено податку на прибуток всього на суму 24 236 174,00 грн.;

- підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14., підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, підпункту 138.8.3 пункту 138.8, підпункту 138.10.2, пункту 138.10, підпункт 138.10.5 пункту 138.10 статті 138, пункту 139.1 статті 139, підпункту 140.1.6 пункту 140.1 статті 140, пункту 141.1 статті 141, пункту 146.5 статті 146 пункту 146.12 статті 146, пункту 154.8 статті 154 ПК України в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 17 280 117,00 грн.;

- пункту 192.1 статті 192, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 238 941405,00 грн.

- пункту 192.1 статті 192, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, статті 200, пункту 201.10 статті 201 ПК України в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 17 640 693,00 грн.;

- пункту 192.1 статті 192, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, статті 200, пункту 201.10 статті 201 ПК України в результаті чого завищену сума бюджетного відшкодування у розмірі 17 816 714,00 грн.

Позивач, керуючись пунктом 86.7 статті 86 ПК України 16 жовтня 2014 року, надав свої заперечення проти висновків, наведених в акті перевірки.

Відповідачем заперечення на акт перевірки залишені без уваги, а висновки - без змін та 28 жовтня 2014 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000274100, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 24 236 174,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 32 813 499,00 грн.

- №0000284100, яким зменшено від'ємне значення з ПДВ на суму 17 640 693,00 грн.

- №0000294100, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 17 280 117,00 грн.

- N20000304100, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 238 941 405,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 119 470 702,00 грн.

- №0000314100, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 17 816 714,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 8 908 357,00 грн.

07 листопада 2014 року позивачем подано скаргу на вищевказані податкові повідомлення-рішення до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників. За результатами розгляду скарги Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників винесено рішення про результати розгляду скарги №26/10/28-10-10-4-33 від 06 січня 2015 року.

Вищевказаним рішенням про результати розгляду скарги, скарга задоволена частково:

- податкові повідомлення-рішення від 28 жовтня 2014 ркоу №000028100, №0000314100 - залишене без змін,

- податкове повідомлення - рішення №0000274100 скасоване в частині основного платежу на 555 597,00 грн. та в частині штрафної санкції - на 277 798,50 грн.,

- податкове повідомлення-рішення №0000294100 скасоване в частині 1 120 710,00

грн.,

- податкове повідомлення-рішення №0000304100 скасовано в частині основного платежу на 661 021,00 грн. та в частині штрафної санкції - на 330 510,50 грн.

Відповідачем за результатами адміністративного оскарження, у зв'язку із зменшенням грошових зобов'язань, винесено нові податкові повідомлення рішення від 15 січня 2015 року:

- №0000024100, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 23 680 577,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 32 535 700,50 грн.;

- №0000014100, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 16 159 407,00 грн.;

- №0000034100, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 238 280 384,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 119 140 192,00 грн.

Позовну заяву подано позивачем до Запорізького окружного адміністративного суду 30 березня 2015 року.

Після подання позовної заяви до суду, на підставі пункту 2, пунктів 7-12 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, між позивачем та відповідачем досягнуто податкового компромісу за податковими зобов'язаннями, визначеними податковими повідомленнями-рішеннями, а саме:

- №0000024100 від 15 січня 2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в частині порушення ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» підпункт 138.10.5 пункту 138.10 статті 138, пункту 141.1 статті 141, пункту 146.5 статті 146 ПК України, що призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму комісійних витрат, нарахованих (сплачених) на користь банківських установ по кредитах, що направлені на створення кваліфікаційних активів, на загальну суму 1 233 790 грн. за 2012 рік.

Загальна сума заниженого податкового зобов'язання за вищенаведеною господарською операцією складає 259 095,90 грн., при цьому при застосуванні податкового компромісу:

- сплачується сума заниженого податкового зобов'язання в розмірі 5 відсотків, що складає 12 954,80 грн.,

- вважається погашеною сума заниженого податкового зобов'язання в розмірі 95 відсотків, що складає 246 141,10 грн.,

- не застосовуються штрафні санкції сумою 129 547,95 грн.

Загалом за податковим повідомленням-рішенням №0000024100 від 15 січня 2015 року після застосування податкового компромісу оскаржується: основний борг у сумі 23 421 481,00 грн., штрафні санкції у сумі 32 406 152,55 грн.

- №0000034100 від 15 січня 2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

На порушення пункту 198.2 статті 198, пункту 192.1 статті 192, пункту 201.10 статті 201 ПК України ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» віднесено до складу податкового кредиту податкову накладну від 31 січня 2014 року №310117 та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до цієї податкової накладної від 31 січня 2014 року №310177 та від 31 січня 2014 №310184, виписаних TOB «ДТЕК Трейдінг» з порушення порядку їх заповнення без подання скарги на постачальника, що призвело до завищення податкового кредиту на суму ПДВ 23 851 663 грн. за січень 2014 року (сторінки 184-189 акту перевірки), при цьому при застосуванні податкового компромісу:

- сплачується сума заниженого податкового зобов'язання в розмірі 5 відсотків, що складає 1 192 583,15 грн.,

- вважається погашеною сума заниженого податкового зобов'язання в розмірі 95 відсотків, що складає 22 659 079,85 грн.,

- не застосовуються штрафні санкції сумою 11 925 831,5 грн.

Узгоджені за вищевказаним податковим компромісом податкові зобов'язання не є предметом судового оскарження.

Загалом за податковим повідомленням-рішенням №0000034100 від 15 січня 2015 року після застосування податкового компромісу оскаржується: основний борг у сумі 214 428 721,00 грн., штрафні санкції у сумі 107 214 360,50 грн.

3) №0000014100 від 15 січня 2015 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Податковим органом встановлено порушення пункту 138.1, пункту 138.2, підпункту 138.8.3 пункту 138.8 статті 138 ПК України, в результаті чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), на суму резерву запасу палива у 1 кварталі 2014 року, на суму 7 540 801,00 грн.

ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» самостійно виправлено помилку щодо розрахунку резерву запасу палива за 1 квартал 2014 року, проведено перерахування резерву запасу палива та зменшено суму резерву на 7 540 800,00 грн. за 1 квартал 2014 року, що знайшло відображення по рядку 05.1 Декларації з податку на прибуток ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» за півріччя 2014 року (була подана 07 серпня 2014 року й прийнята податковим органом 08 серпня 2014 pоку).

В результаті самостійного коригування розрахунку резерву запасу палива, що відображено по рядку 05.1 Декларації з податку на прибуток ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» за півріччя 2014 pоку, розмір податкових зобов'язань платника податків не зазнав змін, адже за результатами 1 кварталу було задеклароване від'ємне значення за декларацією з податку на прибуток. Виявлене «порушення» не вплинуло на податкові зобов'язання платника податків. Епізод закрито.

Актом перевірки встановлено порушення підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 та підпункту 140.1.6. пункту 140.1 статті 140 та пункту 146.5 статті 146 ПК України - ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго протиправно включено до витрат періоду, що перевіряється, 1 233 790,00 грн. сумгйомісійної винагороди, сплаченої банкам за кредитними договорами. На думку податкового органу сплачені суми комісійної винагороди підлягали капіталізації та включенню до первісної вартості об'єкта основних засобів, оскільки усі кредити залучалися для створення кваліфікаційних активів.

Враховуючи те, що витрати по сплаті комісійної винагороди банкам не відносяться до фінансових витрат згідно МСБО 23, вимога щодо їх капіталізації є неправомірною.

З урахуванням того, що за результатами 9 місяців 2012 року Товариство мало збиток за Декларацією з податку на прибуток, на суму у розмірі 1 072 240 грн. (З квартали 2012р.) зменшено витрати Платника податків за результатами 9 місяців 2012 року. Сума у розмірі 161 550 грн. включена до складу витрату 4 кварталі 2012 року.

Загалом до складу витрат, що перевіряється, включено суму у розмірі 1 233 790,00 грн., суму податку за якою знято за податковим компромісом у розмірі 259 096 грн., що складає 21% (розмір ставки податку на прибуток).

Загалом за податковим повідомленням-рішенням №0000014100 від 15 січня 2015 року після корегування та застосування податкового компромісу оскаржується: 7 546 366,00 грн.

На підставі вищевикладеного не погоджуючись з рішеннями прийнятими податковим органом, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» звернулося до суду з адміністративним позовом.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Між позивачем та ТОВ «ДТЕК Трейдінг» укладено договори поставки вугільної продукції № 270 від 19 грудня 2011 ркоу та № 21/12-ДЕ від 21 грудня 2012 року, за умовами яких постачальник (ТОВ «ДТЕК Трейдінг») зобов'язується передати (поставити) у власність покупця кам'яне вугілля і вугільну продукцію в кількості, асортименті, за ціною і на умовах, погоджених сторонами в договорі та специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.

На виконання вказаних договорів були виписані податкові накладні, залізничні накладні та акти відшкодування транспортних витрат до актів приймання передачі вугільної продукції, а також проведено оплату товару, про що податковим органом самостійно зазначено в акті перевірки.

Суд встановив, що вказані первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства, що також не заперечується податковим органом.

У квітні та вересні 2012 року на адресу ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» надійшло вугілля від ТОВ «ДТЕК Трейдінг» за договором поставки № 270 від 19 грудня 2011 року, у лютому та березні 2014 року - по договору № 21/12-ДЕ від 21 грудня 2012 року.

Позивачем здійснено операції з відшкодування постачальнику транспортних витрат у квітні 2012 року у суммі 4 493 526,00 грн., у т.ч. ПДВ -748 608,63 грн., у вересні 2012 року у суммі 1 036 500,00 грн., у т.ч. ПДВ -172 750,00 грн., у березні 2014 року у суммі 6 659 918,40 грн., у т.ч. ПДВ - 1 109 986,40 грн., які включено до витрат, складу податкового кредиту та відображено в реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатків 5 податкових декларації з податку на додану вартість та даним податкових декларацій з ПДВ.

Також судом встановлено, що між позивачем та виробниками вугілля укладено типові договори про надання послуг із зберігання вугільної продукції, а саме з ДП «Первомайськвугілля» № 111/01-04-12 від 24 лютого 2012 року, з ДП «Луганськвугілля» № 0703 від 07 березня 2012 року, з ВАТ «Лисичанськвугілля» № 37/2 від 02 квітня 2012 року, з ДП «Вугілля України» №15-08-12/ЗМ від 15 серпня 2012 року, з ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» № 1 від 27 грудня 2013 року, з ТОВ «Мако-Трейдінг» № 31/12зб від 31 грудня 2013 року, з ПАТ «Шахта Білоріченська» № 30/12 від 30 грудня 2013 року, з ДП «Первомайськвугілля» № 256/676-12-13 від 30 грудня 2013 року, з ДП «Луганськвугілля» № 30-12/14-ХР від 30 грудня 2013 року, з ВАТ «Лисичанськвугілля» № 138 від 30 грудня 2013 року, з ВАТ «Красноарміськвугілля» № 357 від 30 грудня 2013 рку, відповідно до яких позивачу (зберігачу за вказаними договорами) передано від контрагентів (надалі - поклажодавці) на зберігання вугільну продукцію (вугілля) в кількості відповідно до актів приймання-передачі.

Судом досліджено залізничні накладні, що підтверджують отримання вугільної продукції на зберігання від поклажодавців та акти приймання-передачі до договорів про надання послуг зі зберігання вугільної продукції, якими підтверджено прийняття позивачем вугілля на відповідальне зберігання.

У квітні та вересні 2012 року актами приймання-передачі між позивачем та поклажодавцями оформлено повернення вугілля з відповідального зберігання ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», яке у подальшому придбано ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» у ТОВ «ДТЕК Трейдінг» за договором поставки № 270 від 19 грудня 2011 року.

У березні 2014 року актами приймання-передачі між позивачем та поклажодавцями оформлено повернення вугілля з відповідального зберігання ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», яке у подальшому придбано ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» у ТОВ «ДТЕК Трейдінг» за договором поставки №21/12-ДЕ від 21 грудня 2012 року.

Доводи відповідача щодо відсутності обов'язку у позивача з оплати перевезення вугілля, спростовуються наступним.

Відповідно до пункту 5.4. договору поставки № 270 від 19 грудня 2011 року вугілля постачається залізничним транспортом у вагонах власності ДП «Укрзалізниця» та/або які належать підприємствам, установам, організаціям та/або орендовані ними (крім вагонів парку інших держав).

За пунктом 5.5. договору поставки № 270 від 19 грудня 2011 року оплата провізної плати вугілля від вантажовідправника (шахт, збагачувальних фабрик) безпосередньо на адресу вантажоотримувача (ТЕС покупця) здійснюється покупцем.

При цьому, у разі необхідності, як з боку покупця, так і з боку постачальника, оплату провізної плати вугілля від вантажовідправника (шахт, збагачувальних фабрик) безпосередньо на адресу вантажоотримувача (ТЕС покупця), постачальник може здійснити самостійно за свій рахунок, без попереднього погодження з покупцем. У цьому випадку усі витрати по доставці (перевезенню) вугілля від вантажовідправника (шахт, збагачувальних фабрик) безпосередньо на адресу вантажоотримувача (ТЕС покупця) покладаються на покупця або покупець компенсує (відшкодовує) усі витрати постачальника по доставці (перевезенню) вугілля від вантажовідправника (шахт, збагачувальних фабрик) безпосередньо на адресу вантажоотримувача (ТЕС покупця).

Відповідно до п.6 договору поставки №21/12-ДЕ від 21 грудня 2012 року та специфікацій до нього, сторони погоджують, що оплата за транспортування вугілля, що підлягає поставці за даною специфікацією на адресу вантажоодержувача, здійснюється покупцем. В разі необхідності, оплату транспортування вугілля від станції вантажовідправника до станції вантажоодержувача постачальник може здійснювати самостійно за свій рахунок. При цьому, покупець зобов'язується компенсувати вартість перевезення вантажу (вугілля) від станції Вантажовідправника до станції Вантажоодержувача вантажу, зазначеній в даній Специфікації.

Відповідно до статті 627 ЦК України, у відповідності до статті 6 цього Кодексу сторони вільні в укладанні договору, у виборі контрагенту та визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, ділових звичаїв, вимог розумності та справедливості. Частина 3 статті 3 ЦК України закріплює свободу договору.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства позивач та ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» мали право передбачити в договорах поставки умови, які встановлюють обов'язок позивача компенсувати вантажовідправнику його витрати на транспортування поставленої продукції. Крім того, компенсація транспортних витрат є економічно обґрунтованою, оскільки, спірні транспортні витрати були дійсно понесені вантажовідправниками (та потім компенсовані ТОВ «ДТЕК Трейдінг» при закупівлі вугілля для подальшого продажу позивачеві), і це не оспорюється відповідачем, та повинні бути відшкодовані вантажовідправникам за ланцюгом постачання, оскільки ці витрати є складовою частиною ціни на вугілля.

Таким чином, позивач мав зобов'язання по компенсації транспортних витрат за договорами поставки та ця компенсація є складовою частиною ціни вугільної продукції.

У відповідності до пункту 10 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248, собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». Відповідно до п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за №751/4044 передбачено перелік фактичних витрат, що формують первісну вартість товарів, придбаних за плату. До них відносяться у тому числі транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів;

Відповідно до пункту 10 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 2 (МСБО 2) «Запаси», собівартість запасів повинна включати всі витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, понесені під час доставки запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведення їх у теперішній стан. Відповідно до п.11 цього стандарту, витрати на придбання запасів складаються з ціни придбання, ввізного мита та інших податків (окрім тих, що згодом відшкодовуються суб'єктові господарювання податковими органами), а також з витрат на транспортування, навантаження і розвантаження та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням готової продукції, матеріалів та послуг. Торговельні знижки, інші знижки та інші подібні їм статті вираховуються при визначенні витрат на придбання.

Як вбачається з пояснень позивача, за умовами договорів поставки (між позивачем та ТОВ «ДТЕК Трейдінг» та між останнім та ДП «Вугілля України») компенсація транспортних витрат зазначена в окремому пункті договору від вартості вугілля, оскільки, зазначені договори містять таку умову «якщо фактична якість вугілля відрізняється від базової, вартість вугілля визначається з врахуванням надбавок та знижок до ціни вугілля…». Тобто, ціна вугілля за договорами поставки не є фіксованою, а може змінюватися в залежності від якісних показників вугілля (зольності, вологи та інш.).

Тому сторони договорів поставки вугілля не могли включити транспортні витрати в ціну вугілля, щоб, при застосуванні знижок або надбавок до вартості вугілля не було змінено розмір транспортних витрат, які понесені вантажовідправником. Саме тому, за умовами договорів поставки покупці вугілля мають окреме зобов'язання з компенсації транспортних витрат, які поніс перший постачальник (вантажовідправник), однак є складовою частиною ціни вугільної продукції.

Транспортування вугілля на склади здійснювалося саме виробниками вугілля - державними підприємствами, з якими укладено договори відповідального зберігання, у зв'язку чим і виник обов'язок відшкодування транспортних витрат.

Суд знаходить обґрунтованими доводи ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» щодо неможливості здійснити продаж вугілля одразу після його транспортування безпосередньо виробником вугілля, оскільки продаж вугілля виробників-державних підприємств здійснюється лише через державного посередника - ДП «Вугілля України».

Вказані доводи підтверджуються наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України «Про невідкладні заходи стабілізації фінансового стану галузі та запобігання проявам корупції» № 237 від 11 березня 2014 року, відповідно до пункту 2 якого керівникам вугледобувних підприємств спільно з ДП «Вугілля України» забезпечити продаж збагаченого вугілля за ринковими цінами безпосередньо генеруючим компаніям теплових електростанцій. Вжити заходів для недопущення продажу посередникам незбагаченого вугілля.

Вугілля, щодо транспортуванню якого понесені спірні витрати, було продано за ланцюгом від вищенаведених виробників вугілля - державних підприємств (поклажодавці) ДП «Вугілля України», потім продано ДП «Вугілля України» за договорами поставки № 278/1 від 02 грудня 2012 року, № №278/3 від 27 грудня 2012 року ТОВ «ДТЕК Трейдінг», та перейшло у власність позивача від ТОВ «ДТЕК Трейдінг» за Договорами №270 від 19 грудня 2011 року, №21/12-ДЕ від 21 грудня 2012 року відповідно.

Компенсування транспортних витрат позивачем ТОВ «ДТЕК Трейдінг», та від ТОВ «ДТЕК Трейдінг» Державному підприємству «Вугілля України» підтверджується наступними документами:

- акти компенсації залізничного тарифу та Акти відшкодування транспортних витрат за договорами поставки;

- податкові накладні по відшкодуванню залізничного тарифу за квітень по договору 2012 року №270 від 19 грудня 2011 року;

- податкові накладні по відшкодуванню залізничного тарифу за вересень 2012 року по договору 2012 року №270 від 19 грудня 2011 року;

- податкові накладні та розрахунки коригування до них по відшкодуванню транспортних витрат за лютий 2014 року по договору №21/12-ДЕ від 21 грудня 2012 року;

- договори поставки №270 від 19 грудня 2011 року з відповідними додатками;

- договори поставки №21/12-ДЕ від 21 грудня 2012 року з додатками по поставкам у лютні та березні 2014 року;

- акт відшкодування плати за користування вагонами у квітні 2012 року від 30 квітня 2012 року з додатками відомостей плати за користування вагонів;

- платіжні доручення про сплату транспортних витрат по договору №270 від 19 грудня 2011 року по поставкам в квітні та вересні 2012 року;

- лист ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» від 12 жовтня 2012 року про призначення платежу у платіжному дорученні №20307 від 12 жовтня 2012 року;

- платіжні доручення про сплату транспортних витрат по договору №21/12-ДЕ від 21.12.2012р. по поставкам за лютий 2014;

- лист ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» від 28 лютого 2014 року про призначення платежу у платіжному дорученні №3880 від 13 лютого 2014 року;

- лист ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» від 31 березня 2014 року про призначення платежу у платіжному дорученні №3885 від 13 лютого 2014 року;

- договір поставки між ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» та ДП «ВУГІЛЛЯ УКРАЇНИ» №278/3 від 27 грудня 2012 року з відповідними додатками по поставкам за лютий 2014 року;

- договір поставки між ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» та ДП «ВУГІЛЛЯ УКРАЇНИ» №278/1 від 02 квітня 2012 року;

- платіжне доручення №267990 від 28 лютого 2014 року про сплату, в тому числі, транспортних витрат по поставкам в лютому 2014 року по договору №278/3 від 27 грудня 2012 року;

- податкові накладні по відшкодуванню транспортних витрат по поставкам по договору №278/3 від 27 грудня 2012 року, укладеному між ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» та ДП «ВУГІЛЛЯ УКРАЇНИ» з додатками реєстрів залізничних накладних, рахунків-фактур на сплату відшкодування транспортних витрат, актами приймання-передачі вугільної продукції та інші документи

Судом встановлено, що позивачем сформовано податковий кредит по компенсації спірних транспортних витрат та одночасно по цим операціям ТОВ «ДТЕК Трейдінг» сформовано податкове зобов'язання, що є підтвердженням відсутності негативних наслідків для бюджету України, оскільки право на формування податкового кредиту кореспондується з податковим обов'язком протилежної сторони (ТОВ «ДТЕК Трейдінг»).

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає, що згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, розмір та порядок оплати по договору надання послуг встановлюється договором.

Суд зазначає, що відповідач не має права втручатися в методологію визначення вартості послуг, адже такі дії є втручанням у господарську діяльність позивача.

Надані позивачем до суду докази, документи у сукупності, підтверджують фактичне не перевезення вугілля та компенсацію його вартості у відповідності до умов договорів.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

1) витрат операційної діяльності;

2) інших витрат.

До складу інших витрат відповідно до пункту 138.10 статті 138 ПК України включаються:

1) адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством;

2) витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

3) інші операційні витрати, що включають, зокрема: витрати за операціями в іноземній валюті, втрати від курсової різниці, визначені згідно зі ст. 153 цього Кодексу; амортизацію наданих в оперативну оренду необоротних активів; суми нарахованих податків та зборів, установлених Податковим кодексом України (крім тих, що не визначені в переліку податків та зборів, встановлених цим Кодексом), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тощо;

Згідно з підпунктом 138.8.3 пункту 138.8 статті 138 ПК України, платники податку - ліцензіати з виробництва електричної та/або теплової енергії, які використовують для виробництва електричної та/або теплової енергії вугілля та/або мазут, до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг протягом року до прямих матеріальних витрат замість вартості витраченого в технологічному процесі вугілля та/або мазуту, включають суму резерву запасу палива (вугілля та/або мазуту), який створюється для безперебійного постачання електричної енергії споживачам.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК Україини податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.6, 201.10 статті 201 ПК України).

Пунктами 200.1, 200.3 статті 200 ПКУ визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Позивачем підтверджено правомірність віднесення до податкового кредиту у квітні, вересні 2012 року, лютому 2014 року суми компенсації транспортних витрат за договорами поставки податковими накладними, оформленими у відповідності до вимог статті 201 ПК України (податкові накладні надано до матеріалів справи, досліджено під час перевірки).

Далі , необхідно зазначити, що оскільки питання чи є компенсація витрат за транспортування вугілля складовою частиною ціни вугілля, яке поставлялось позивачу за договорами поставки вимагає спеціальних знань в галузі фінансово-кредитних операцій, бухгалтерського обліку та інших економічних знань, згідно з ухвалою від 24 червня 2015 року в даній справі призначена судова економічна експертиза.

Відповідно до Висновку судово-економічної експертизи № 3739/3740-15 по адміністративній справі № 808/1767/15 від 06 червня 2016 року встановлено, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «ДТЕК Трейдінг» передбачають компенсацію позивачем витрат за транспортування вугілля, а проаналізовані первинні документи надають експерту можливість зробити висновок щодо правомірності формування ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» податкового кредиту у квітні, вересні 2012 року, лютому 2014 року.

Суд погоджується із висновком судово-економічної експертизи № 3739/3740-15 по адміністративній справі № 808/1767/15 від 06 червня 2016 року, який відповідає належним вимогам.

Питання правомірності відшкодування транспортних витрат позивачем щодо Договору поставки вугілля із ТОВ «ДТЕК Трейдінг» № 21/12-ДЕ від 21 грудня 2012 року досліджено судом у межах справи № 808/5737/14 (Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року) встановлено:

«Колегія суддів знаходить обґрунтованими доводи ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» щодо неможливості здійснити продаж вугілля одразу після його транспортування безпосередньо виробником вугілля, оскільки продаж вугілля виробників-державних підприємств здійснюється лише через державного посередника - ДП «Вугілля України»…

…Спростовуючи висновки суду першої інстанції щодо відсутності обов'язку у позивача з оплати перевезення вугілля, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно зі Специфікаціями до договору поставки № 21/12-ДЕ від 21 грудня 2012 року оплата за транспортування вугілля, що підлягає поставці на адресу вантажоодержувача, здійснюється покупцем.».

Таким чином, рішенням суду, що набрало законної сили, вже встановлені обставини по взаємовідносинам позивача із ТОВ «ДТЕК Трейдінг» щодо того ж самого договору поставки, який є предметом розгляду й у справі № 808/1767/15.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем до складу податкових витрат при обчисленні об'єкту оподаткування податку на прибуток сум відшкодування транспортного тарифу ТОВ «ДТЕК Трейдінг» у сумі 4 606 793,00 грн. за 2012 рік, та віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість з відшкодування транспортного тарифу ТОВ «ДТЕК Трейдінг» всього у сумі 2 031 345,00 грн., у тому числі, за квітень 2012 року на суму 748 609,00 грн., за вересень 2012р. на суму 172 750,00 грн., за лютий 2014 року на суму 1 109 986,00 грн.

Податковий орган стверджує, що платником податків віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні, виписані за довгостроковими договорами за датою попередньої оплати, а не за датою фактичного отримання платником податків результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Електроналадка» на загальну суму ПДВ 151 808 996,00 грн., ДП Завод «Електроважмаш» на загальну суму ПДВ 15 299 600,00 грн. та ТОВ «Термоелектро-Україна» на загальну суму ПДВ 48 958 854 грн.

Судом встановлено, що між позивачем, як замовником, та ТОВ «Електроналадка», як підрядником, укладено п'ять договорів будівельного підряду на реконструкцію енергогенеруючих потужностей, а саме: договір №К147 від 31 липня 2012 року (блок № 5 Криворізька ТЕС); договір №К148 від 31 липня 2012 року (блок № 9 Криворізька ТЕС); договір № 388 від 31 липня 2012 року (блок № 2 Запорізька ТЕС); договір №389 від 31 липня 2012 року (блок №4 Запорізька ТЕС); договір № П300 від 30 жовтня 2012 року (блок №14 Придніпровська ТЕС).

Вищевказані договори підряду, на думку податкового органу, є довгостроковими в розумінні пункту 187.9 ПК України, а це означає, що платник податків при перерахуванні авансів не мав права формувати податковий кредит за правилом «першої події», так як відповідно до ст. 198.2 ПКУ за довгостроковими договорами податковий кредит формується за датою фактичного отримання результатів робіт.

31 липня 2012 року між ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (Замовник) та ТОВ «Електроналадка» (Підрядник) укладений договір № К 147 на виконання робіт по технічному переоснащенню енергоблоку № 5 Криворізька ТЕС. Договір укладено за результатами відкритих торгів відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Договором передбачені наступні умови:

Пункт 1.2. «Найменування робіт: Виконання повного комплексу будівельно-монтажних робіт з розробкою проектно-коштористної документації стадії «Робоча документація» з конструкторською документацією, виготовленням та постачанням обладнання, пусконалагоджувальними роботами на об'єкті ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС, а саме:

1.2.1. Виконання проектно-вишукувальних робіт Підрядником з розробки завдання на проектування стадії «Робоча документація» та надання замовнику та генпроектувальнику на розгляд та затвердження;

1.2.2. Виконання проектно-вишукувальних робіт Підрядником з розробки проектно-кошторисної документації стадії «Робоча документація» з конструкторською документацією для виготовлення обладнання;

1.2.3. Виготовлення та постачання Підрядником обладнання;

1.2.4. Виконання Підрядником повного комплексу будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт відповідно до розробленої Підрядником проектної документації, робочих програм та цього договору».

Пункт 4.3.7. «Підрядник зобов'язаний: виконувати роботи за даним договором якісно, відповідно до вимог діючих нормативних документів, Графіку виконання та фінансування робіт (Додаток 2 до цього договору) і не допускати відхилень від проектно-кошторисної документації (надалі-ПКД)».

Пункт 9.2. «Сума договору розраховується: щодо виконання проектно-вишукувальних робіт з розробки проектно-кошторисної документації стадій «Проект» та «Робоча документація» - з дотримання вимог ДСТУ Б Д.1.1-7-2013…;щодо виконання будівельно-монтажних робіт - з дотриманням вимог розділу 3.2., 3.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2003 «Правила визначення вартості будівництва»…; щодо виконання пусконаладжувальних робіт - з дотриманням вимог ДБН Д.2.6-1-2000».

Пункт 9.5. «Вартість матеріалів, обладнання входить до суми договору».

Додатком до Договору «Договірна ціна з розрахунками та локальними кошторисами» визначена вартість робіт, зокрема: 90,4 млн. грн. - будівельно-монтажні роботи; 375,2 млн. грн. - обладнання; 10,3 млн. грн. - пусконалагоджувальні роботи.

Пункт 10.1. «За попередньою згодою Замовника розрахунок проводиться шляхом попередньої оплати Замовником, яка здійснюється на підставі оригіналу рахунку Підрядника, виставленого до оплати Підрядником, протягом 45-ти банківських днів з моменту отримання оригіналу рахунку в розмірі не більше 40% від суми договору для: виконання проектних робіт; виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт; постачання обладнання».

Пункт 10.2. «Подальші розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником: за виконані проектні роботи - згідно з підписаними актами виконання проектно-вишукувальних робіт впродовж 60-ти календарних днів після їх підписання Замовником й пред'явлення Підрядником оригіналу рахунка на оплату робіт; за виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи - згідно з підписаними актами виконання підрядних робіт ф.КБ-2в та довідками ф.КБ-3 впродовж 60-ти календарних днів після їх підписання Замовником. Підрядник розраховує акти виконання підрядних робіт за ф.КБ-2в та довідки за ф.КБ-3 з використанням програмного комплексу «Строительные технологии-Смета» та додатково надає в електронному варіанті, файл з розширенням *.cmq; за поставлене Підрядником обладнання - згідно рахунку фактури впродовж 60-ти календарних днів після підписання Замовником видаткової накладної та товарно-транспортної накладної за формою №1-ТН».

Пункт 12.3. «Невід'ємною частиною договору є Графік виконання робіт (Додаток №2а до цього Договору), який визначає порядок, послідовність, найменування, строки виконання етапів робіт за Договором».

Пункт 14.8. «У разі порушення Підрядником термінів закінчення виконання етапів робіт, встановлених договором і Графіком виконання та фінансування робіт (Додаток 2 до цього договору) більш ніж на 7 днів Підрядник, на вимогу Замовника сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,5% за кожен день прострочки від вартості невиконаного(них) у встановлений термін етапу(вів) робіт, але не більш подвійної облікової ставки НБУ».

Пункт 14.10. «Суми неустойки, сплачені Підрядником за порушення строків виконання етапів, окремих робіт, повертаються Підрядникові в разі закінчення повного обсягу робіт з предмету закупівлі до встановленого цим Договором граничного строку закінчення робіт, а саме, отримання документу щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів згідно чинного законодавства відповідно до погодженого Графіка виконання та фінансування робіт (Додаток 2 до цього договору)».

Реконструкція енергоблоку №5 Криворізької ТЕС передбачена наказом Міністерства палива та енергетики України № 253 від 20 квітня 2012 року з терміном реалізації 2013-2014 рік (аналогічні строки виконання робіт вказано в договорі).

19 грудня 2012 року Протоколом Комісії з корегування та затвердження поточних і перспективних ремонтів і модернізації обладнання Міненерговугілля був затверджений новий Графік реконструкцій, яким змінено строк реалізації бл.5 Криворізької ТЕС - з 01 травня 2014 по 30 квітня 2015 року.

26 лютого 2014 року Міністерством енергетики та вугільної промисловості своїм наказом №219 внесені зміни до Графіків реконструкцій, де строком реалізації проекту реконструкції блоку № 5 Криворізької ТЕС став термін 01.03.2016 - 30.01.2017.

На виконання відомчих наказів платником податків та ТОВ «Електроналадка» було укладено додаткову угоду від 12 листопада 2013 року до договору підряду про зміну термінів виконання робіт.

31 липня 2012 року між ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (Замовник) та ТОВ «Електроналадка» (Підрядник) укладений договір № К148 на виконання робіт «під ключ» по реконструкції енергоблоку № 9 Криворізька ТЕС, в т.ч. з модернізацією електрофільтрів. Договір укладено за результатами відкритих торгів відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Договором № К148 передбачені наступні умови:

Пункт 1.2. «Найменування робіт: Виконання повного комплексу будівельно-монтажних робіт з розробкою проектно-коштористної документації стадії «Робоча документація» з конструкторською документацією, виготовленням та постачанням обладнання, пусконалагоджувальними роботами на об'єкті ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС, а саме:

1.2.1. Виконання проектно-вишукувальних робіт Підрядником з розробки завдання на проектування стадії «Робоча документація» та надання замовнику та генпроектувальнику на розгляд та затвердження;

1.2.2. Виконання проектно-вишукувальних робіт Підрядником з розробки проектно-кошторисної документації стадії «Робоча документація» з конструкторською документацією для виготовлення обладнання;

1.2.3. Виготовлення та постачання Підрядником обладнання;

1.2.4. Виконання Підрядником повного комплексу будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт відповідно до розробленої Підрядником проектної документації, робочих програм та цього договору».

Пункт 4.3.7. «Підрядник зобов'язаний: виконувати роботи за даним договором якісно, відповідно до вимог діючих нормативних документів, Графіку виконання та фінансування робіт (Додаток 2 до цього договору) і не допускати відхилень від проектно-кошторисної документації (надалі-ПКД)».

Пункт 9.2. «Сума договору розраховується: щодо виконання проектно-вишукувальних робіт з розробки проектно-кошторисної документації стадій «Робоча документація» - з дотримання вимог ДБН Д.1.1-7-2000…; щодо виконання будівельно-монтажних робіт - з дотриманням вимог розділу 3.2. ДБН Д.1.1-7-2000…; щодо виконання пусконаладжувальних робіт - з дотриманням вимог ДБН Д.2.6-1-2000».

Пункт 9.5. «Вартість матеріалів, обладнання входить до суми договору».

Додатком до Договору «Договірна ціна з розрахунками та локальними кошторисами» визначена вартість робіт, зокрема: 68,2 млн. грн. - будівельно-монтажні роботи; 257,4 млн. грн. - обладнання; 8,7 млн. грн. - пусконалагоджувальні роботи.

Пункт 10.1. «За попередньою згодою Замовника розрахунок проводиться шляхом попередньої оплати Замовником, яка здійснюється на підставі оригіналу рахунку Підрядника, виставленого до оплати Підрядником, протягом 45-ти банківських днів з моменту отримання оригіналу рахунку в розмірі не більше 40% від суми договору для: виконання проектних робіт; виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт; постачання обладнання».

Пункт 10.2. «Подальші розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником: за виконані проектні роботи - згідно з підписаними актами виконання проектно-вишукувальних робіт впродовж 60-ти календарних днів після їх підписання Замовником й пред'явлення Підрядником оригіналу рахунка на оплату робіт; за виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи - згідно з підписаними актами виконання підрядних робіт ф.КБ-2в та довідками ф.КБ-3 впродовж 60-ти календарних днів після їх підписання Замовником. Підрядник розраховує акти виконання підрядних робіт за ф.КБ-2в та довідки за ф.КБ-3 з використанням програмного комплексу «Строительные технологии-Смета» та додатково надає в електронному варіанті, файл з розширенням *.cmq; за поставлене Підрядником обладнання - згідно рахунку фактури впродовж 60-ти календарних днів після підписання Замовником видаткової накладної та товарно-транспортної накладної за формою №1-ТН».

Пункт 12.3. «Невід'ємною частиною договору є Графік виконання робіт (Додаток №2а до цього Договору), який визначає порядок, послідовність, найменування, строки виконання ЕТАПІВ РОБІТ за Договором».

Пункт 14.8. «У разі порушення Підрядником термінів закінчення виконання етапів робіт, встановлених договором і графіком виконання та фінансування робіт (додаток 2 до цього договору) більш ніж на 7 днів підрядник, на вимогу замовника сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,5% за кожен день прострочки від вартості невиконаного(них) у встановлений термін етапу(вів) робіт, але не більш подвійної облікової ставки нбу».

Пункт 14.10. «суми неустойки, сплачені підрядником за порушення строків виконання етапів, окремих робіт, повертаються Підрядникові в разі закінчення повного обсягу робіт з предмету закупівлі до встановленого цим Договором граничного строку закінчення робіт, а саме, отримання документу щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів згідно чинного законодавства відповідно до погодженого Графіка виконання та фінансування робіт (Додаток 2 до цього договору)».

Реконструкція енергоблоку № 9 Криворізької ТЕС передбачена розпорядженням КМУ від 08 вересня 2004 року № 648-р «Про заходи щодо реконструкції та модернізації теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей у період до 2020 року» (із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 850-р (850-2008-р) від 18 червня 2008 року).

На виконання вищевказаного розпорядження КМУ від 02 липня 2012 року № 418-р «Про організаційні заходи з підготовки обладнання електростанцій, теплових та електричних мереж до стабільної роботи в осінньо-зимовий період», Міністерство палива та енергетики України Наказом №228 від 09 квітня 2012 року «Про підготовку обладнання електростанцій і теплових мереж до їх надійної та ефективної роботи в 2012 році та в осінньо-зимовий період 2012/2013 року» підтвердило проведення реконструкції енергоблоку №9 Криворізької ТЕС з терміном реалізації 156 днів: з 01 липня 2012 року по 02 липня 2013 року.

Міністерство палива та енергетики України Наказом № 578 від 01 серпня 2012 року «Про підготовку обладнання електростанцій і теплових мереж до їх надійної та ефективної роботи в 2012 році та в осінньо-зимовий період 2012/2013 року» підтвердило проведення реконструкції енергоблоку №9 Криворізької ТЕС та перенесло терміни реалізації з 15 листопада 2012 року по 15 листопада 2013 року, при цьому тривалість робіт залишилась така ж сама - 156 днів.

Міністерство палива та енергетики України Наказом № 922 від 26 листопада 2012 ркоу «Про підготовку обладнання електростанцій і теплових мереж до їх надійної та ефективної роботи в 2013 році та в осінньо-зимовий період 2013/2014 року» підтвердило проведення реконструкції енергоблоку №9 Криворізької ТЕС та перенесло терміни реалізації з 15 листопада 2012 року по 31 грудня 2013 року, при цьому тривалість робіт у 2013 році мала дорівнювати 302 дням.

За даними Міністерства палива та енергетики України, відображених в Графіках виконання ремонту основного обладнання теплових електростанцій енергогенеруючих, терміни виконання робіт по реконструкції енергоблоку № 9 Криворізької ТЕС на об'єкті не повинні перевищувати 1 року.

23 січня 2014 року НКРЕ своєю Постановою № 42 зупиняє дію Постанови НКРЕ №528 щодо нарахування інвестиційної складової.

28 січня 2014 року НКРЕ своєю Постановою № 58 встановлює платіж на зменшення інвестиційної складової.

Згідно Наказу Міненерговугілля №33 від 17 січня 2014 року, №219 від 26 лютого 2014 року, №355 від 14 травня 2014 року реалізація проекту «Реконструкція енергоблока ст.№9 ДТЕК Криворізька ТЕС» вже у 2014-2016 років та 1-му кварталі 2017 року не передбачена.

Припинення фінансування проекту призвело до укладення додаткової угоди від 06 травня 2014 року до Договору № К148 від 31 липня 2012 року про припинення дії договору та повернення сум раніше сплачених замовником попередніх оплат відповідно до графіку.

31 липня 2012 року між ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (Замовник) та ТОВ «Електроналадка» (Підрядник) був укладений договір №388 на виконання робіт по технічному переоснащенню енергоблоку №2 Запорізька ТЕС. Договір укладено за результатами відкритих торгів відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Договором № К148 передбачені наступні умови:

Пункт 1.2. «Найменування робіт: Виконання повного комплексу будівельно-монтажних робіт з розробкою проектно-коштористної документації стадії «Робоча документація» з конструкторською документацією, виготовленням та постачанням обладнання, пусконалагоджувальними роботами на об'єкті ДТЕК ЗАПОРІЗЬКА ТЕС, а саме:

1.2.1. Виконання проектно-вишукувальних робіт Підрядником з розробки завдання на проектування стадії «Робоча документація» та надання замовнику та генпроектувальнику на розгляд та затвердження;

1.2.2. Виконання проектно-вишукувальних робіт Підрядником з розробки проектно-кошторисної документації стадії «Робоча документація» з конструкторською документацією для виготовлення обладнання;

1.2.3. Виготовлення та постачання Підрядником обладнання;

1.2.4. Виконання Підрядником повного комплексу будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт відповідно до розробленої Підрядником проектної документації, робочих програм та цього договору».

Пункт 4.3.7. «Підрядник зобов'язаний: виконувати роботи за даним договором якісно, відповідно до вимог діючих нормативних документів, Графіку виконання та фінансування робіт (Додаток 2 до цього договору) і не допускати відхилень від проектно-кошторисної документації (надалі-ПКД)».

Пункт 9.2. «Сума договору розраховується: - щодо виконання проектно-вишукувальних робіт з розробки проектно-кошторисної документації стадій «Робоча документація» - з дотримання вимог ДБН Д.1.1-7-2000…; - щодо виконання будівельно-монтажних робіт - з дотриманням вимог розділу 3.2. ДБН Д.1.1-7-2000…; - щодо виконання пусконаладжувальних робіт - з дотриманням вимог ДБН Д.2.6-1-2000».

Пункт 9.5. «Вартість матеріалів, обладнання входить до суми договору».

Додатком до Договору «Договірна ціна з розрахунками та локальними кошторисами» визначена вартість робіт, зокрема: 38,8 млн. грн. - будівельні роботи; 85,3 млн. грн. - монтажні роботи; 284,9 млн. грн. - обладнання.

Пункт 10.1. «За попередньою згодою Замовника розрахунок проводиться шляхом попередньої оплати Замовником, яка здійснюється на підставі оригіналу рахунку Підрядника, виставленого до оплати Підрядником, протягом 45-ти банківських днів з моменту отримання оригіналу рахунку в розмірі не більше 40% від суми договору для: виконання проектних робіт; виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт; постачання обладнання».

Пункт 10.2. «Подальші розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником: - за виконані проектні роботи - згідно з підписаними актами виконання проектно-вишукувальних робіт впродовж 60-ти календарних днів після їх підписання Замовником й пред'явлення Підрядником оригіналу рахунка на оплату робіт. - за виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи - згідно з підписаними актами виконання підрядних робіт ф.КБ-2в та довідками ф.КБ-3 впродовж 60-ти календарних днів після їх підписання Замовником. Підрядник розраховує акти виконання підрядних робіт за ф.КБ-2в та довідки за ф.КБ-3 з використанням програмного комплексу «Строительные технологии-Смета» та додатково надає в електронному варіанті, файл з розширенням *.cmq; - за поставлене Підрядником обладнання - згідно рахунку фактури впродовж 60-ти календарних днів після підписання Замовником видаткової накладної та товарно-транспортної накладної за формою №1-ТН».

Пункт 12.3. «Невід'ємною частиною договору є Графік виконання робіт (Додаток №2а до цього Договору), який визначає порядок, послідовність, найменування, строки виконання ЕТАПІВ РОБІТ за Договором».

Пункт 14.8. «У разі порушення Підрядником термінів закінчення виконання етапів робіт, встановлених договором і графіком виконання та фінансування робіт (додаток 2 до цього договору) більш ніж на 7 днів підрядник, на вимогу замовника сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,5% за кожен день прострочки від вартості невиконаного(них) у встановлений термін етапу(вів) робіт, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Пункт 14.10. «Суми неустойки, сплачені Підрядником за порушення строків виконання етапів, окремих робіт, повертаються Підрядникові в разі закінчення повного обсягу робіт з предмету закупівлі до встановленого цим Договором граничного строку закінчення робіт, а саме, отримання документу щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів згідно чинного законодавства відповідно до погодженого Графіка виконання та фінансування робіт (Додаток 2 до цього договору)».

Реконструкція енергоблоку №2 Запорізької ТЕС передбачена Наказом Міністерства палива та енергетики України № 253 від 20 квітня 2012 року з терміном реалізації 2014-2015 рік (з відповідними строками був укладений і договір).

19 грудня 2012 року Протоколом Комісії з корегування та затвердження поточних і перспективних ремонтів і модернізації обладнання Міненерговугілля був затверджений новий Графік реконструкцій, в т.ч. бл.2 Запорізької ТЕС - з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2016 року.

05 лютого 2014 року Протоколом №1 Комісії з розгляду, затвердження та корегування планових річних та перспективних графіків ремонтів і модернізації обладнання електростанцій Міненерговугілля досліджене питання по підставах коригування графіків виконання робіт.

26 лютого 2014 року Міністерство енергетики та вугільної промисловості своїм Наказом №219 внесло зміни до Графіків реконструкцій, де строком реалізації проекту реконструкції блоку № 2 Запорізької ТЕС став термін 01 березня 2017 року - 30 березня 2017 року.

На виконання відомчих наказів платником податків та ТОВ «Електроналадка» було укладено Додаткову угоду від 12 листопада 2013 року до Договору про зміну термінів виконання робіт.

За даними Міністерства палива та енергетики України, відображених в Графіках виконання ремонту основного обладнання теплових електростанцій енергогенеруючих, терміни виконання робіт по реконструкції енергоблоку № 2 Запорізької ТЕС на об'єкті не перевищує 10 місяців.

31 липня 2012 року між ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (Замовник) та ТОВ «ЕЛЕКТРОНАЛАДКА» (Підрядник) був укладений договір № 389 на виконання робіт по технічному переоснащенню енергоблоку № 4 Запорізька ТЕС. Договір укладено за результатами відкритих торгів відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Договором № 389 передбачені наступні умови:

Пункт 1.2. «найменування робіт: виконання повного комплексу будівельно-монтажних робіт з розробкою проектно-коштористної документації стадії «робоча документація» з конструкторською документацією, виготовленням та постачанням обладнання, пусконалагоджувальними роботами на об'єкті дтек запорізька тес, а саме:

1.2.1. виконання проектно-вишукувальних робіт підрядником з розробки завдання на проектування стадії «робоча документація» та надання замовнику та генпроектувальнику на розгляд та затвердження;

1.2.2. виконання проектно-вишукувальних робіт підрядником з розробки проектно-кошторисної документації стадії «робоча документація» з конструкторською документацією для виготовлення обладнання;

1.2.3. виготовлення та постачання підрядником обладнання;

1.2.4. виконання підрядником повного комплексу будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт відповідно до розробленої підрядником проектної документації, робочих програм та цього договору».4.3.7. «підрядник зобов'язаний: виконувати роботи за даним договором якісно, відповідно до вимог діючих нормативних документів, графіку виконання та фінансування робіт (додаток 2 до цього договору) і не допускати відхилень від проектно-кошторисної документації (надалі-пкд)».

Пункт 9.2. «сума договору розраховується: - щодо виконання проектно-вишукувальних робіт з розробки проектно-кошторисної документації стадій «робоча документація» - з дотримання вимог дбн д.1.1-7-2000…; - щодо виконання будівельно-монтажних робіт - з дотриманням вимог розділу 3.2. дбн д.1.1-7-2000…; - щодо виконання пусконаладжувальних робіт - з дотриманням вимог дбн д.2.6-1-2000».

Пункт 9.5. «вартість матеріалів, обладнання входить до суми договору».

· додатком до договору «договірна ціна з розрахунками та локальними кошторисами» визначена вартість робіт, зокрема: 41,3 млн. грн. - будівельні роботи; 93,2 млн. грн. - монтажні роботи; 283,6 млн. грн. - обладнання.

Пункт 10.1. «за попередньою згодою замовника розрахунок проводиться шляхом попередньої оплати замовником, яка здійснюється на підставі оригіналу рахунку підрядника, виставленого до оплати підрядником, протягом 45-ти банківських днів з моменту отримання оригіналу рахунку в розмірі не більше 40% від суми договору для: виконання проектних робіт; виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт; постачання обладнання».

Пункт 10.2. «подальші розрахунки проводяться шляхом оплати замовником: - за виконані проектні роботи - згідно з підписаними актами виконання проектно-вишукувальних робіт впродовж 60-ти календарних днів після їх підписання замовником й пред'явлення підрядником оригіналу рахунка на оплату робіт. - за виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи - згідно з підписаними актами виконання підрядних робіт ф.кб-2в та довідками ф.кб-3 впродовж 60-ти календарних днів після їх підписання замовником. підрядник розраховує акти виконання підрядних робіт за ф.кб-2в та довідки за ф.кб-3 з використанням програмного комплексу «строительные технологии-смета» та додатково надає в електронному варіанті, файл з розширенням *.cmq; - за поставлене підрядником обладнання - згідно рахунку фактури впродовж 60-ти календарних днів після підписання замовником видаткової накладної та товарно-транспортної накладної за формою №1-тн».

Пункт 12.3. «невід'ємною частиною договору є графік виконання робіт (додаток №2а до цього договору), який визначає порядок, послідовність, найменування, строки виконання етапів робіт за договором».

Пункт 14.8. «у разі порушення Підрядником термінів закінчення виконання етапів робіт, встановлених договором і графіком виконання та фінансування робіт (додаток 2 до цього договору) більш ніж на 7 днів підрядник, на вимогу замовника сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,5% за кожен день прострочки від вартості невиконаного(них) у встановлений термін етапу(вів) робіт, але не більш подвійної облікової ставки нбу».

Пункт 14.10. «суми неустойки, сплачені підрядником за порушення строків виконання етапів, окремих робіт, повертаються Підрядникові в разі закінчення повного обсягу робіт з предмету закупівлі до встановленого цим Договором граничного строку закінчення робіт, а саме, отримання документу щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів згідно чинного законодавства відповідно до погодженого Графіка виконання та фінансування робіт (Додаток 2 до цього договору)».

Реконструкція енергоблоку №4 Запорізької ТЕС передбачена Наказом Міністерство палива та енергетики України № 253 від 20 квітня 2012 року з терміном реалізації 2013-2014 рік (з відповідними строками був укладений і договір).

19 грудня 2012 року Протоколом Комісії з корегування та затвердження поточних і перспективних ремонтів і модернізації обладнання Міненерговугілля був затверджений новий Графік реконструкцій, в т.ч. бл.4 Запорізької ТЕС - з 01 березня 2015 року по 31 березня 2015 року.

05 лютого 2014 року Протоколом №1 Комісії з розгляду, затвердження та корегування планових річних та перспективних графіків ремонтів і модернізації обладнання електростанцій Міненерговугілля досліджене питання по підставах коригування графіків виконання робіт.

26 лютого 2014 року Міністерство енергетики та вугільної промисловості своїм Наказом № 219 внесло зміни до Графіків реконструкцій, де строком реалізації проекту реконструкції блоку № 4 Запорізької ТЕС став термін 15 лютого 2016 року - 30 березня 2016 року.

За даними Міністерства палива та енергетики України, відображених в Графіках виконання ремонту основного обладнання теплових електростанцій енергогенеруючих, терміни виконання робіт по реконструкції енергоблоку № 4 Запорізької ТЕС на об'єкті не перевищує 11 місяців.

На виконання відомчих наказів платником податків та ТОВ «Електроналадка» було укладено додаткову угоду від 12.11.2013р. до Договору про зміну термінів виконання робіт.

30 жовтня 2012 року між ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (Замовник) та ТОВ «Електроналадка» (Підрядник) укладений договір № П 300 від 30 жовтня 2012 року на виконання робіт «під ключ» по реконструкції енергоблоку № 14 Придніпровська ТЕС). Договір укладено за результатами відкритих торгів відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Договором № П300 передбачені наступні умови:

Пункт 1.2. «Найменування робіт: Виконання повного комплексу будівельно-монтажних робіт з розробкою проектно-коштористної документації стадії «Робоча документація» з конструкторською документацією, виготовленням та постачанням обладнання, пусконалагоджувальними роботами на об'єкті ДТЕК ЗАПОРІЗЬКА ТЕС, а саме:

1.2.1. Виконання проектно-вишукувальних робіт Підрядником з розробки завдання на проектування стадії «Робоча документація» та надання замовнику та генпроектувальнику на розгляд та затвердження;

1.2.2. Виконання проектно-вишукувальних робіт Підрядником з розробки проектно-кошторисної документації стадії «Робоча документація» з конструкторською документацією для виготовлення обладнання;

1.2.3. Виготовлення та постачання Підрядником обладнання;

1.2.4. Виконання Підрядником повного комплексу будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт відповідно до розробленої Підрядником проектної документації, робочих програм та цього договору».

Пункт 4.3.7. «Підрядник зобов'язаний: виконувати роботи за даним договором якісно, відповідно до вимог діючих нормативних документів, Графіку виконання та фінансування робіт (Додаток 2 до цього договору) і не допускати відхилень від проектно-кошторисної документації (надалі-ПКД)».

Пункт 9.2. «Ціна Договору розраховується: - щодо виконання проектно-вишукувальних робіт з розробки проектно-кошторисної документації стадій «Робоча документація» - з дотримання вимог ДБН Д.1.1-7-2000…; - щодо виконання будівельно-монтажних робіт - з дотриманням вимог розділу 3.2. ДБН Д.1.1-7-2000…; - щодо виконання пусконаладжувальних робіт - з дотриманням вимог ДБН Д.2.6-1-2000».

Пункт 9.5. «Вартість матеріалів, обладнання входить до Ціни договору».

· Додатком до Договору «Договірна ціна з розрахунками та локальними кошторисами» визначена вартість робіт, зокрема: 176,5 млн. грн. - будівельні та монтажні роботи; 689,6 млн. грн. - обладнання; 9,8 млн. грн. - пусконалагоджувальні роботи.

Пункт 10.1. «За попередньою згодою Замовника розрахунок проводиться шляхом попередньої оплати Замовником, яка здійснюється на підставі оригіналу рахунку Підрядника, виставленого до оплати Підрядником, протягом 45-ти банківських днів з моменту отримання оригіналу рахунку в розмірі не більше 40% від суми договору для: виконання проектних робіт; виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт; постачання обладнання».

Пункт 10.2. «Подальші розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником: - за виконані проектні роботи - згідно з підписаними актами виконання проектно-вишукувальних робіт впродовж 60-ти календарних днів після їх підписання Замовником й пред'явлення Підрядником оригіналу рахунка на оплату робіт. -за виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи - згідно з підписаними актами виконання підрядних робіт ф.КБ-2в та довідками ф.КБ-3 впродовж 60-ти календарних днів після їх підписання Замовником. Підрядник розраховує акти виконання підрядних робіт за ф.КБ-2в та довідки за ф.КБ-3 з використанням програмного комплексу «Строительные технологии-Смета» та додатково надає в електронному варіанті, файл з розширенням *.cmq; - за поставлене Підрядником обладнання - згідно рахунку фактури впродовж 60-ти календарних днів після підписання Замовником видаткової накладної та товарно-транспортної накладної за формою №1-ТН».

Пункт 12.3. «Невід'ємною частиною договору є Графік виконання робіт (Додаток №2а до цього Договору), який визначає порядок, послідовність, найменування, строки виконання ЕТАПІВ РОБІТ за Договором».

Пункт 14.8. «У разі порушення Підрядником термінів закінчення виконання етапів робіт, встановлених договором і Графіком виконання та фінансування робіт (Додаток 2 до цього договору) більш ніж на 7 днів Підрядник, на вимогу Замовника сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,5% за кожен день прострочки від вартості невиконаного(них) у встановлений термін етапу(вів) робіт, але не більш подвійної облікової ставки НБУ».

· 14.10. «Суми неустойки, сплачені Підрядником за порушення строків виконання етапів, окремих робіт, повертаються Підрядникові в разі закінчення повного обсягу робіт з предмету закупівлі до встановленого цим Договором граничного строку закінчення робіт, а саме, отримання документу щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів згідно чинного законодавства відповідно до погодженого Графіка виконання та фінансування робіт (Додаток 2 до цього договору)».

Реконструкція енергоблоку №14 Придніпровської ТЕС передбачена Розпорядженням КМУ від 08 вересня 2004 року № 648-р «Про заходи щодо реконструкції та модернізації теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей у період до 2020 року» (із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 850-р ( 850-2008-р ) від 18 червня 2008 року ).

На виконання вищевказаного Розпорядження КМУ від 02 липня 2012 року № 418-р «Про організаційні заходи з підготовки обладнання електростанцій, теплових та електричних мереж до стабільної роботи в осінньо-зимовий період», Міністерство палива та енергетики України Наказом № 922 від 26 листопада 2012 року «Про підготовку обладнання електростанцій і теплових мереж до їх надійної та ефективної роботи в 2013 році та в осінньо-зимовий період 2013/2014 року» підтвердило проведення реконструкції енергоблоку № 14 Придніпровської ТЕС терміном реалізації з 15 листопада 2012 року по 30 вересня 2014 року.

У відповідності до Наказу Міненерговугілля №33 від 17 січня 2014 року реалізацію проекту продовжили до 31 грудня 2014 року.

Згідно Постанови НКРЕ №123, №124 від 13 лютого 2014 року призупинена дія Постанови НКРЕ №528 щодо нарахування інвестиційної складової та встановлено платіж на зменшення щодо проекту «Реконструкція енергоблоку ст.№14 ДТЕК Придніпровська ТЕС».

Згідно Наказу Міненерговугілля №219 від 26 лютого 2014 року, №355 від 14 травня 2014 року реалізація проекту «Реконструкція енергоблоку ст. №14 ДТЕК Придніпровська ТЕС» вже у 2014-2016 років та 1-му кварталі 2017 року не передбачена.

Припинення фінансування проекту призвело до укладення додаткової угоди від 06 травня 2014 року до Договору № П300 від 30 жовтня 2012 року про припинення дії договору та повернення сум раніше сплачених Замовником попередніх оплат відповідно до графіку.

В рамках реалізації інвестиційного проекту «Реконструкція енергоблоку ст.№3 ДТЕК Запорізька ТЕС» був укладений договір від 23 вересня 2011 року №1355 між ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» і ТОВ «Термоелектро-Україна» (протокол Наглядової ради ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 20 грудня 2011 року) на виконання повного комплексу будівельно-монтажних робіт з розробкою проектно-кошторисної документації стадії «Проект» та «Робоча документація» з конструкторською документацією, виготовленням та постачанням обладнання, пусконалагоджувальними роботами на об'єкті: «Технічне переоснащення енергоблока ст.№3 ДТЕК Запорізька ТЕС» на загальну суму 579 549 000,00 грн. з ПДВ. Договір укладено за результатами відкритих торгів відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Строки виконання робіт по реконструкції енергоблоку ст.№3 ДТЕК Запорізька ТЕС у Договорі вказані до 15 листопада 2012 року (протокол засідання Комісії з корегування та затвердження поточних і перспективних графіків ремонтів і модернізації обладнання електростанцій, створеної згідно наказу Міненерговугілля України від 28 березня 2011 року №33 від 27 лютого 2012 року), але були перенесені неодноразово наказами Міненерговугілля. Остаточний строк виконання робіт з 15 листопада 2013 року по 25 листопада 2014 року (Наказ Міненерговугілля України №219 від 26 лютого 2014 року).

Договором №1355 передбачені наступні умови:

Пункт 2.7. «Приймання Обладнання за якістю і кількістю здійснюється відповідно до «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості» від 15 червня 1965 р. №П-6 та «Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю» від 25 квітня 1966 р. №П-7».

· п.3.8. «Після підписання Акту виконання проектно-вишукувальних робіт зі свого боку, Замовник зобов'язується передати Підряднику 2 (два) примірники проектної документації, узгодженою Замовником, на паперовому носії, про що Сторонами оформлюється та підписується Акт приймання-передачі документації для подальшого її використання при виконанні Робіт»;

Пункт 4.2.2. «Замовник зобов'язаний приймати виконані роботи, поставлене обладнання згідно з актом виконання проектно-вишукувальних робіт, актами ф.КБ-2в, довідками ф.КБ-3 та видаткової та товарно-транспортної накладної за формою №1-ТН на поставлене обладнання в порядку та на умовах, передбачених цим Договором»;

Пункт 4.3.10. Підрядник зобов'язаний своєчасно повідомляти Замовника про готовність до приймання об'ємів робіт, що є предметом Договору»;

Пункт 4.5. Сторони обговорюють, що Підрядник не пізніше 20 числа місяця, що передує звітному, надає Замовнику інформацію про вартість запланованих до виконання у звітному місяці робіт. Підрядник щомісячно до 25 числа поточного місяця надає Замовникові Акти приймання виконаних підрядних Робіт (за формою КБ-2В) і Довідки про вартість виконаних підрядних Робіт (за формою КБ-3).

Приймання виконаних Підрядником демонтажних, монтажних, будівельних та/або пусконалагоджувальних робіт здійснюється шляхом підписання Сторонами щомісячно до 5 числа місяця, наступного за звітним, Акта приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ - 2В) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (за формою КБ-3) за відповідний місяць виконання відповідного виду робіт».

Пункт 10.1. «Розрахунок проводиться шляхом попередньої оплати Замовником, яка здійснюється на підставі оригіналу рахунку Підрядника протягом 15 днів з моменту отримання рахунку в розмірі не більше 30% від ціни договору для: виконання проектних робіт; виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт; постачання обладнання.

Разом з оригіналом рахунку Підрядник надає на узгодження Замовнику розрахунок попередньої оплати з зазначенням її цільового призначення, на підставі якого Замовник буде перераховувати Підряднику грошові кошти.

Підрядник (відповідно до Графіку виконання та фінансування робіт) з дня надходження коштів як попередньої оплати підтверджує їх використання згідно з підписаними Замовником: актами виконання проектно-вишукувальних робіт; актами ф.КБ-2в та довідками ф.КБ-3; видаткової та товарно-транспортної накладної за формою №1-ТН».

Пункт 10.2. «Подальші розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником у розмірі не більше 50% від ціни договору: за виконані проектні роботи - згідно з підписаними актами виконання проектно-вишукувальних робіт впродовж 30-ти календарних днів після їх підписання Замовником й пред'явлення Підрядником оригіналу рахунка на оплату робіт; за виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи - згідно з підписаними актами виконання підрядних робіт ф.КБ-2в та довідками ф.КБ-3 впродовж 30-ти календарних днів після їх підписання Замовником. Підрядник розраховує акти виконання підрядних робіт за ф.КБ-2в та довідки за ф.КБ-3 з використанням програмного комплексу «Строительные технологии-Смета» та додатково надає в електронному варіанті, файл з розширенням .cmq; за поставлене Підрядником обладнання - згідно рахунку фактури впродовж 30-ти календарних днів після підписання Замовником видаткової та товарно-транспортної накладної за формою №1-ТН».

29 травня 2012 року між ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (Покупець) та ДП Завод «Електроважмаш» (Постачальник) був укладений договір № 510 на поставку комплекту турбогенераторного обладнання з тиристорною системою збудження для реконструкції енергогенеруючих потужностей енергоблок № 14 Придніпровська ТЕС. Договір укладено за результатами відкритих торгів відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель».

В спірному договорі передбачено строк поставки товару - 350 календарних днів. При цьому предметом спірного договору є поставка товару, а не його виготовлення. В рамках виконання договору, граничний строк поставки обладнання встановлювався 30 квітня 2015 року. Фактично обладнання було поставлене в березні 2015.

Проаналізувавши умови укладених договорів підряду та фактичні обставини справи суд не погоджується з висновками податкового органу про довгостроковість вищевказаних договорів.

Відповідно до пункту 187.9. статті 187 ПК України, довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Отже, договір може бути довгостроковим, в розумінні податкового законодавства, лише при одночасному застосуванню двох критеріїв: по-перше, технологічний цикл виконання робіт по договору перевищує один рік; по-друге, умовами договору не передбачено поетапного здавання робіт.

Відповідно до частини 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 882 ЦКУ передбачено, що замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

Відповідно до пункту 17 «Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2017 ркоу №668, строки виконання робіт (будівництва об'єкта) встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення. Невід'ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду.

Отже, законодавством визначено, що роботи за договором підряду можуть виконуватися та прийматися певними етапами, строки виконання яких визначаються в календарному графіку виконання робіт. При цьому кожний з вищевказаних договорів містить календарний графік виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору та визначає строки виконання окремих етапів робіт.

Таким чином, спірні договори підряду не є довгостроковим, адже передбачають поетапне приймання робіт/поставку товарів. Відповідач не врахував спеціальне законодавство щодо проведення реконструкцій енергоблоків. Платник податків зобов'язаний додержуватись строків виведення енергоблоків в реконструкцію, які встановлені регулятором ринку електроенергії. Тобто перенесення строків реконструкції енергоблоків в договорах підряду є цілком обґрунтованим та не є наслідком порушення підрядником своїх зобов'язань. Лише сукупне виконання двох умов може характеризувати договір як довгостроковий - технологічний цикл виконання робіт по договору перевищує один рік; умовами договору не передбачено поетапного здавання робіт. Договір № 510 взагалі не передбачає виготовлення товару, а лише його поставку, що виключає можливість кваліфікувати цей договір як довгостроковий. Жодний з досліджуваних договорів не підпадає під визначення довгострокових. За таких обставин платник податків правомірно формував податковий кредит за правилом «першої події».

Відповідно до акту перевірки податкового органу ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні, виписані за довгостроковим договором від 23 вересня 2011 року №1355 по взаємовідносинам з ТОВ «Термоелектро-Україна», які не підтвердженні фактом отримання ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (замовником) турбогенератору ТГВ-325 за актом 22 січня 2014 року №ТЕУ/ЗаТЄС/0114-01, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 11 725 020,00 грн., у тому числі за періодами: за жовтень 2013 року у сумі 846 780 грн.; за січень 2014 року у сумі 10 878 240 грн.

Податковий орган обґрунтовує вищевказане порушення тим що Договір від 23 вересня 2011 року №1355 між ТОВ «Термоелектро - Україна» (підрядник) та ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (замовник) є довгостроковим в розумінні податкового законодавства, у зв'язку із чим податковий кредит при його виконанні повинен формуватися за датою фактичного отримання ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» результатів робіт.

Як раніше встановлено судом, договір від 23 вересня 2011 року №1355 укладений між ТОВ «Термоелектро - Україна» (підрядник) та ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (замовник) щодо здійснення реконструкції енергоблоку ст. №3 Запорізької ТЕС не є довгостроковим в розумінні податкового законодавства, оскільки умови договору передбачають поетапне приймання робіт/поставку товарів (підпункт 2.7.; 3.8.; 4.2.2; 4.3.10.; 4.5.; 10.1.; 10.2 Договору №1355). Поетапне приймання робіт підтверджується відповідними актами приймання-передачі, що виключає можливість кваліфікувати договір №1355 як довгостроковий.

Приймаючи до уваги, що договір №1355 не є довгостроковим, то дата приймання-передачі турбогенеаратора по договору не має значення для вирішення спірного питання, оскільки позивач має право на формування податкового кредиту не за датою отримання товару, а правилом «першої події» - за датою сплати авансу. Отже, дата отримання турбогенератору жодним чином не впливає на право платника податку на формування податкового кредиту за правилом «першої події».

Відповідач вказує в акті перевірки на невідповідності проектної документації, а саме акти приймання-передачі проектної документації складені ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» та ТОВ «Термоелектро - Україна» через вісім місяців після їх узгодження з ДП «УкрДержБудЕкспертиза», а також перевіркою не встановлено зв'язок між генеральним проектувальником та ТОВ «Термоелектро - Україна».

Умовами договору №1355 передбачено:

Пункт 1.2.2. «Виконання проектно-вишукувальних робіт Підрядником з розробки проектної документації з наступним узгодженням розробленої і заздалегідь узгодженої Замовником проектної документації з установами, підприємствами, організаціями, органами державної влади та місцевого самоврядування України за згодою Сторін»;

Пункт 3.3. «У випадку, якщо це передбачено нормами чинного законодавства України, після попереднього узгодження Замовником розробленої Підрядником проектної документації, Підрядником від імені Замовника та на підставі виданої ним довіреності може здійснюватися за згодою сторін її узгодження з відповідними підприємствами, установами, організаціями, органами державної влади та місцевого самоврядування України та проходження необхідних експертиз».

3.6. «У разі наявності претензій до якості й обсягів виконаних проектних робіт, Замовник зобов'язується направити Підряднику мотивовану відмову від підписання Акту виконання проектно-вишукувальних робіт із зазначенням переліку виявлених недоліків і терміном їх усунення».

3.7. «Підрядник зобов'язується усунути виявлені Замовником недоліки в терміни, встановлені Замовником, після чого передати Замовнику 2 (два) примірники Акту виконання проектно-вишукувальних робіт з 4 (чотирма) примірниками ПКД на паперовому носії та електронну версію ПКД, узгоджену Замовником. Сторони погодили, що проектні роботи по даному Договору вважаються виконаними Підрядником та прийнятими Замовником в момент підписання Замовником Акту виконання проектно-вишукувальних робіт».

Приймаючи до уваги умови договору, ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (замовник) мав підписувати Акт приймання-передачі проектної документація після погодження ТОВ «Термоелектро - Україна» проектної документації з ДП «УкрДержБудЕкспертиза» та іншими державними органами, а також усунення всіх недоліків виявлених в проектній документації і внесення необхідних змін до кошторисної документації.

Щодо висновків податкового органу про відсутність взаємозв'язку між генеральним проектувальником та ТОВ «Термоелектро - Україна» необхідно зазначити, що 29 жовтня 2012 року між ТОВ «Термоелектро - Україна» та ТОВ «Інститут ДніпроВНІПІенергопром» укладений договір №291012/1 на виконання договору №1355 від 23 вересня 2011 року на виконання комплексу робіт з розробки проектно-кошторисної документації стадії «Проект» та «Робоча документація». Таким чином, висновки податкового органу спростовуються письмовими доказами по справі.

Також, відповідач вказує, що акт приймання-передачі обладнання від 22 січня 2014 року №ТЭУ/ЗаТЄС/0114-01 не підтверджує саме факту отримання турбогенератору ТГВ-325.

23 вересня 2011 року між ТОВ «Термоелектро-Україна» (підрядник) та ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (замовник) укладений договір підряду №1355 щодо здійснення реконструкції енергоблоку ст. №3 Запорізької ТЕС. У Додатку №1 до договору «Завдання на проектування» передбачено, що одним із етапів є модернізація електрообладнання, що передбачає модернізацію турбогенератора ТГВ-300 для можливості несення навантаження 325 МВт.

Під реконструкцією слід розуміти комплекс заходів щодо збільшення виробничих потужностей, підвищення продуктивності праці, технічного рівня виробництва з метою збільшення випуску продукції, зниження її собівартості з як найменшими затратами матеріальних і грошових ресурсів на одиницю введеної потужності. Це відображено у цілях реконструкції енергоблоку ст. №3 Запорізької ТЕС та закріплено у Додатку №1.

Під модернізацією обладнання слід розуміти вдосконалення конструкції, що забезпечує підвищення продуктивності об'єкта, який модернізується, сприяє розширенню його технологічних можливостей до рівня сучасних технічних і технологічних вимог, досягненню економії ресурсів, поліпшенню умов праці. Це порівняно незначні зміни в конструкції робочих механізмів, машин, установок та іншого обладнання.

Після проведення ТОВ «Термоелектро-Україна» відповідних робіт за договором сторонами укладено Додаткову угоду №2 від 22 лютого 2012 року про внесення змін до Договору від 23 вересня 2011 року №1355 та затверджено нове «Завдання на проектування» (Додаток 1а), яким передбачено «модернізацію турбогенератора ТГВ-300 для можливості несення навантаження 325 МВт, що включає виготовлення нового статора турбогенератора в заводських умовах» (ст.5 Завдання на проектування).

Перелік/етап робіт із модернізації турбогенератора, що включає також виготовлення нового статора, підтверджується умовами Договору та відповідно Графіком виконання та фінансування робіт, затвердженим цією ж Додатковою угодою №2.

Турбогенератор є складним інженерним виробом, який складається з двох основних частин: статора та ротора.

За Договором від 23 вересня 2011 року №1355 ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» замовило, а ТОВ «Термоелектро - Україна» зобов'язалося, зокрема, виконати роботи з модернізації турбогенератора, що включають виготовлення нового статора турбогенератора, комплекту монтажних пристосувань та інструменту, комплекту обладнання статичної тиристорної системи збудження та комплекту запасних частин, що входять до комплекту Турбогенератору ТГВ-325-2АУЗ БИЛТ.651132.005.

ТОВ «Термоелектро - Україна» поставив в комплекті наступне обладнання, яке входить до Турбогенератору ТГВ-325-2АУЗ БИЛТ.651132.005, а саме: статор турбогенератора, комплект монтажних пристосувань та інструменту, комплект обладнання статичної тиристорної системи збудження та комплект запасних частин. На підтвердження факту поставки сторонами підписаний Акт №ТЭУ/ЗаТЄС/0114-01 від 22 січня 2014 року приймання-передачі Обладнання по Договору №1355 від 23 вересня 2011 року з реконструкції енергоблоку ст. №3 ВП «Запорізька ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» та видаткова накладна №hТЕУ000001 від 22 січня 2014 року, що відповідає Специфікації на обладнання до Договору. Також був наданий паспорт на статор Турбогенератору від 22 січня 2014 року.

Приймання комплекту статора турбогенератору здійснювалося на території заводу-виробника ДП Завод «Електроважмаш», який забезпечив схоронність переданого обладнання виготовлення ротора по іншому договору та відповідно до проведення заводських стендових випробувань турбогенератора в зборі та вузлів на підставі листа ВП «Запорізька ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 22 січня 2014 року №257/05А.

27 березня 2014 року між ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» та ДП Завод «Електроважмаш» укладено договір №225-ДЭ на виготовлення та поставку ротора генератора ТГВ-325 з вузлами згідно Специфікації, який повинен забезпечити працездатність об'єкта модернізації (турбогенератора) та досягнення відповідних показників.

За умовами Договору №225-ДЭ від 27 березня 2014 року заводські випробування турбогенератора ТГВ-325 в зборі та вузлів проводяться ДП Завод «Електроважмаш» з використанням виготовленого ним обладнання (ротора) та наданого ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» виготовленого раніше статора турбогенератора та вузлів.

Модернізація турбогенератора ТГВ-325 енергоблоку ст. №3 ВП «Запорізька ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» здійснювалося поетапно за складовими вузлами: статором та ротором. Таким чином, ТОВ «Термоелектро - Україна» здійснило модернізацію турбогенератора, що включає виготовлення нового статора турбогенератора, комплекту монтажних пристосувань та інструменту, комплекту обладнання статичної тиристорної системи збудження та комплекту запасних частин. А ДП Завод «Електроважмаш» виготовив ротор турбогенератора ТГВ-325 з вузлами та здійснив заводські стендові випробування турбогенератору у зборі, після чого 01 липня 2014 року був складений Паспорт БИЛТ.651132.005 на турбогенератор типу ТГВ-325-2АУ3 для блоку №3 Запорізької ТЕС.

Факт виготовлення та прийняття нового статора турбогенератора, комплекту монтажних пристосувань та інструменту, комплекту обладнання статичної тиристорної системи збудження та комплекту запасних частин за Договором від 23 вересня 2011 року №1355 підтверджується: Видатковою накладною №hТЕУ000001 від 22 січня 2014 року; Паспортом статора турбогенератора типу ТГВ-325-2АУ3 для блоку №3 Запорізької ТЕС від 22 січня 2014 року; Сертифікатом якості №14-8142 на комплект постачання нового статора від 22 січня 2014 року; Сертифікатом якості №14-8143 на комплект монтажних пристосувань та інструменту від 22 січня 2014 року; Сертифікатом якості №14-8144 на комплект запасних частин від 22 січня 2014 року; Листом ВП «Запорізька ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 22 січня 2014 року №257/05А; Актом приймання-передачі обладнання (статор турбогенератора) для проведення випробувань повного комплекту турбогенераторного обладнання ТГВ-325-2АУЗ від 08 травня 2014 року; Протоколом приймально-здавальних випробувань турбогенератора у зборі від 19 травня 2014 року (у відповідності до вимог договору 17/14/255-ДЄ від 27 березня 2014 року).

Таким чином, первинні документи ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» відповідають змісту фактичної операції за Договором від 23 вересня 2011 року №1355 щодо поставки нового статора турбогенератора, комплекту монтажних пристосувань та інструменту, комплекту обладнання статичної тиристорної системи збудження та комплекту запасних частин й складені згідно вимог ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» правомірно сформувало податковий кредит у розмірі 11 725 020,00 грн. за операцією з поставки нового статора турбогенератора, комплекту монтажних пристосувань та інструменту, комплекту обладнання статичної тиристорної системи збудження та комплекту запасних частин та надало до перевірки й з цими запереченнями документи, що підтверджують фактичне отримання обладнання за договором у січні 2014 року.

Щодо висновків відповідача про встановлення неправомірного (необґрунтованого) застосування ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» пільги з податку на прибуток за період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року по коду 11020268 Довідника пільг, внаслідок порушення пункту 154.8 статті 154 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств всього у сумі 20 695 412,00 грн. за 2012 рік. До такого висновку відповідач прийшов через помилкове визначення позивачем суми прибутку звільненого від оподаткування на підставі пункту 158.4 статті 158 ПК України в межах фактичних втрат (відповідач зазначає що складається з втрат на реконструкцію в межах 10% ліміту балансової вартості основних засобів на початок звітного (податкового) періоду та суми нарахованої амортизації на такі об'єкти у звітному періоді).

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» є підприємством паливно-енергетичного комплексу (енергогенеруючою компанією), на яку розповсюджується пільга з оподаткування податком на прибуток, встановлена пунктом 154.8. статті 154 ПК України. На підставі зазначеної норми, позивачем зменшено об'єкт оподаткування (прибуток) за 2012 на суму фактичних витрат товариства у цьому ж році, які були здійснені в межах інвестиційних програм на 2012 рік.

Згідно вимог пункту 30.6. статті 30 ПК України та Порядку обліку сум податків та зборів не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року, позивачем подано відповідний звіт про податкову пільгу за 2012 рік у розмірі 34 883 713 грн.

На думку позивача податковий орган виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі необґрунтованих висновків про те, що суми фактичних витрат інвестиційної програми необхідно було відображати у податковій звітності шляхом амортизації у відповідності до вимог підпункту 139.1.5 пункту 139.1 статті 139, пункту 144.1. статті 144, пункту 154.8 статті 154 ПК України та вимог Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318. Позивач вказує, що такий спосіб оподаткування є загальний і не відноситься до спеціального пільгового, що передбачений статтею 30 та статтею 154 ПК України, а в конкретному випадку - пункту 154.8 статті 154 ПК України.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем наступні обставини.

На підставі плану будівництва, затвердженого КМУ від 08 вересня 2004 року №648-р «Про заходи щодо реконструкції та модернізації теплоелектростанцій та теплоелектроцентралей у період до 2020 року», Інвестиційних програм на 2012р., згідно з техніко-економічним обґрунтуванням, схваленим розпорядженнями КМУ, та згідно постанов НКРЕ: від 22.06.2012 №805, від 29.12.2011 №243, від 26.04.2012 №533, від 22.06.2012 №804, від 26.04.2012 №534, від 25.06.2012 №808, від 25.06.2012р. №809, від 29.12.2011 №245, від 26.04.2012 №528, від 29.12.2011 №246, від 29.12.2011 №244, від 30.12.2011 №264 затверджена річна сума інвестиційної складової тарифу, яка складає 494 599 572,00 грн.

ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» в деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2012 рік у рядку 09 задекларована сума прибутку, звільненого від оподаткування у розмірі 166 112 920 грн., в том числі:

- Технічне переоснащення енергоблоку №1 Модернізація газоочисного обладнання та впровадження екологічних заходів ДТЕК ЗТЕС - 68 271 204 грн.;

- Переоснащення енергоблоку №3 ДТЕК Криворізька ТЕС з реконструкцією електрофільтрів. «Розробка сірко та газоочищення» - 39 131 612 грн.;

- Технічне переоснащення енергоблоку № 9 ДТЕК Придніпровська ТЕС - 48 000 891 грн.;

- Технічне переоснащення електрофільтрів енергоблоку ст.№11 Придніпровської ТЕС - 10 707 888.00 грн.;

- Реконструкція енергоблоку N«14 ДТЕК Придніпровська ТЕС - 1 325 грн.

Позивачем подані звіти про суми податкових пільг за формою 1-ПП в яких задекларована пільга з податку на прибуток за кодом 11020268 «звільняється прибуток підприємств енергетичної галузі в межах фактичних витрат, передбачених у складі інвестиційної складової, затвердженої національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, необхідної для повернення кредитів, інвестицій, погашення облігацій (боргових цінних паперів), випущених (отриманих) енергогенеруючими компаніями, з метою фінансування капітальних вкладень з будівництва (реконструкції, модернізації) обладнання електричних станцій і теплоелектроцентралей, відповідно до плану будівництва (реконструкції, модернізації), затвердженого Кабінетом Міністрів України», а саме за 2012 рік - 34 883 713 грн.

Фінансування витрат на проведення реконструкції та модернізації ТЕС здійснювалось за рахунок кредитних коштів, отриманих в періоді, що перевірявся, у сумі 2 211 295 763 грн. на підставі кредитних угод, зокрема:

з Компанією «DTEK Holding Limited» (Kinp):

- договір від 08 лютого 2010 року №159, цільове призначення - реконструкція та модернізація енергоблоку №9 Придніпровської ТЕС, сума фактично отриманих кредитних коштів в перевіряємому періоді - 20 468 470 грн.;

- договір від 20 липня 2012 року №20072012/4, цільове призначення - Технічне переоснащення енергоблоку ст.№14 ДТЕК Придніпровська ТЕС, сума залучених коштів - 284 482 370 грн.;

- договір від 02 серпня 2012 року №02082012/1, цільове призначення - Технічне переоснащення енергоблоку ст.№1 ДТЕК Запорізької ТЕС, сума залучених коштів - 85 601 630 грн.;

- договір від 09 вересня 2013 року №09092013, цільове призначення - Технічне переоснащення енергоблоку ст.№1 ДТЕК Запорізької ТЕС, сума залучених коштів - 85 000 000 грн.;

- договір від 11 жовтня 2013 року №11102013, цільове призначення - технічне переоснащення енергоблоків №3 ДТЕК Криворізької ТЕС, №11 ДТЕК Придніпровська ТЕС, №2, №4 ДТЕК Запорізької ТЕС, сума залучених коштів 165 441 430 грн.;

з ПАТ «ВТБ Банк»:

- договір від 08 вересня 2011 року №19ВД, цільове призначення - реконструкція та переоснащення енергоблоку №14 Придніпровської ТЕС, сума залучених коштів - 3 980 000 грн.;

з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»:

- договір від 26 листопада 2010 року №04-І0ВК, цільове призначення - технічне переоснащення енергоблоку №1 Запорізької ТЕС, сума залучених коштів - 11 356 790 грн.;

з ВАТ «Державний ощадний банк України»:

- договір від 24 березня 2010 року №161, цільове призначення - технічне переоснащення електрофільтрів енергоблоку №11 Придніпровської ТЕС, сума залучених коштів - 5 256 240 грн.;

- договір від 03 грудня 2010 року №173, цільове призначення - технічне переоснащення енергоблоку №3 Криворізької ТЕС, сума залучених коштів - 24 045 160 грн..

ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» відповідно до вимог постанови НКРЕ відкриті спеціальні рахунки в установах банку для проведення розрахунків за правилами Оптового ринку електричної енергії. НКРЕ затверджені величини інвестиційної складової тарифу ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» на електричну енергію, що продається в Оптовий ринок електричної енергії (ДП «Енергоринок»), необхідну для повернення залучених коштів, які використані з метою фінансування реконструкції та модернізації ТЕС.

ДП «Енергоринок» при нарахуванні платежів ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» за відпущену електричну енергію в Оптовий ринок електричної енергії України врахував величину інвестиційної складової тарифу ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» на електричну енергію як додатковий платіж згідно з Постановами НКРЕ від 22.06.2012 №805, від 29.12.2011 №243, від 26.04.2012 №533, від 22.06.2012 №804, від 26.04.2012 №534, від 25.06.2012 №809, від 29.12.201 І №245. 26.04.2012 №528. від 29.12.2011 №246. від 29.12.2011 №244.

Протягом 2012 року ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» отримувало кошти у вигляді інвестиційної складової тарифу продажу електроенергії в Оптовий ринок електроенергії України в сумі 488 842 920 грн., що підтверджено платіжними дорученнями. Кошти, отримані ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» від ДП «Енергоринок» у вигляді інвестиційної складової не пізніше наступного дня спрямовалися або на купівлю валюти для погашення кредитів (відсотків за кредитами), або на погашення кредитів у національній валюті через спеціальні рахунки.

ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» в рамках виконання плану будівництва, затвердженого КМУ проводило реконструкцію, модернізацію, будівництво енергоблоків ТЕС. Фінансування зазначених витрат здійснювалось за рахунок кредитів, які погашені коштами, отриманими від ДП «Енергоринок» у вигляді інвестиційної складової як додатковий платіж.

На підтвердження фактичного здійснення робіт з будівництва (реконструкції, модернізації) ТЕС, ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» надано первинні документи щодо виконання будівельних робіт: акти виконаних підрядних робіт (Форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних витрат типової форми КБ-3.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що зазначену суму (рядок 09 таблиці 1 додатку ПЗ до податкової декларації), на яку звільняється від оподаткування прибуток підприємств паливно-енергетичного комплексу, в межах фактичних витрат загальної річної суми за інвестиційною складовою, затвердженою національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, необхідної для повернення кредитів, енергогенеруючими компаніями, з метою фінансування капітальних вкладень з будівництва (реконструкції, модернізації) обладнання електричних станцій, позивач визначив шляхом складання всіх понесених з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року фактичних витрат, а саме:

- витрати на реконструкцію (модернізацію) здійснені в рамках плану будівництва, затвердженого КМУ;

- по закінченню звітного періоду (квартал, півріччя, 9 місяців, рік) позивачем до НКРЕ України надається звіт про виконання інвестиційної програми;

- до рядку 09 таблиці 1 додатку ПЗ до податкової декларації позивачем віднесені виключно фактичні витрати на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) обладнання електричних станцій, які одночасно відповідають наступним умовам:

- витрати не перевищують суми інвестиційної програми, затвердженої КМУ;

- витрати підтверджені актами виконаних робіт та профінансовані кредитними коштами з цільовим призначенням - об'єкти реконструкції в рамках виконання плану будівництва, затвердженого КМУ;

- кредити, які використані на фінансування об'єктів реконструкції погашені за рахунок інвестиційної складової, отриманої від ДП «Енергоринок» відповідно до постанов НКРЕ у звітному (податковому) періоді.

Оподаткування прибутку підприємств регулюється Розділом ІІІ ПКУ.

Згідно зі статті 134 ПК України цього розділу об'єктом оподаткування прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.56. пункту 14.1. cтатті 14 ПК України, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами;

Згідно підпункту 14.1.27 пункту 14.1. cтатті 14 ПКУ, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно пункту 30.1. статті 30 ПК України, податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2).

Відповідно до пункту 30.9. статті 30 ПК України податкова пільга надається шляхом:

а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;

б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору;

в) встановлення зниженої ставки податку та збору;

г) звільнення від сплати податку та збору.

Згідно пункту 154.8 статті 154 ПК України звільняється від оподаткування прибуток підприємств паливно-енергетичного комплексу в межах фактичних витрат, що не перевищують загальну річну суму:

передбачених інвестиційними програмами, схваленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних та розподільчих (локальних) електричних мереж, електричних станцій, теплоелектроцентралей, магістральних газопроводів, газорозподільних мереж, підземних сховищ газу та встановлення лічильників газу населенню, у тому числі сум, спрямованих на повернення кредитів, які використані для фінансування вищезазначених цілей;

передбачених проектами, фінансування яких здійснюється за рахунок суб'єктів природних монополій, виробників електричної та/або теплової енергії відповідно до рішень Кабінету Міністрів України;

витрат у межах інвестиційної складової, затвердженої національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, необхідної для повернення кредитів, інвестицій, погашення облігацій (боргових цінних паперів), випущених (отриманих) енергогенеруючими компаніями, з метою фінансування капітальних вкладень з будівництва (реконструкції, модернізації) обладнання електричних станцій і теплоелектроцентралей, відповідно до плану будівництва (реконструкції, модернізації), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Наведені норми ПК України свідчать, що звільненню від оподаткування згідно з пунктом 154.8 статті 154 ПК України підлягає загальний прибуток позивача, визначений за нормами ПК України, в межах фактичних витрат, передбачених інвестиційною програмою.

Суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом - платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 30.6 статті 30 Кодексу).

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затверджено постановою Кабінету КМУ від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі - Постанова КМУ № 1233), який є обов'язковим для виконання суб'єктами господарювання, які відповідно до Кодексу не сплачують податки та збори до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг.

Відповідно до Постанови КМУ № 1233 суб'єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг, який подається суб'єктом господарювання за місцем його реєстрації. У графах звіту зазначаються, зокрема, код та найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг відповідно до довідника пільг, форма та порядок ведення якого затверджуються Державною податковою службою, а також сума податкових пільг усього та до державного бюджету.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо визначення втрат бюджету від застосування пільг з податку на прибуток Державної податкової служби України (Лист від 06 червня 2012 № 15709/7/15-1217) які застосовуються суб'єктами господарювання, які відповідно до положень податкового законодавства використовують пільги з податку на прибуток, сума податку, не внесеного до державного бюджету у зв'язку із звільненням прибутку від оподаткування, розраховується шляхом визначення суми податку за встановленою основною ставкою податку від доходу, зменшеного на суму витрат.

При цьому платники податку, дохід (прибуток) яких повністю та/або частково звільнено від оподаткування податком, ведуть окремий облік доходу (прибутку), який звільняється від оподаткування згідно з нормами Кодексу, з урахуванням особливостей визнання витрат, визначених пунктом 152.11 статті 152 Кодексу.

Розрахунок не внесених до державного бюджету сум податку на прибуток здійснюється за алгоритмом:

сума пільги для платників, прибуток яких звільняється відповідно до пункту 154.8 - 154.9 статті 154 Кодексу дорівнює сума прибутку, звільненого від оподаткування х Ставка податку.

Розрахунок здійснюється на підставі показників податкової декларації з податку на прибуток та додатка ПЗ до податкової декларації.

Разом з тим, в додатку ПЗ до декларації з податку на прибуток не передбачено відображення відповідних витрат, в межах яких прибуток звільняється від оподаткування.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електроенергетику», органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ).

На період, що перевірявся відповідачем, питання інвестиційних програм ліцензіатів з передачі та постачання електричної енергії регулювалося Порядком подання, розгляду, схвалення та виконання інвестиційних програм ліцензіатів з передачі та постачання електричної енергії, затвердженим постановою Національної комісії регулювання енергетики України від 26 липня 2007 року № 1052 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 3.2 Порядку, інвестиційна програма затверджується в установленому порядку та погоджується з центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці, про що робляться відповідні відмітки на титульному листі.

Згідно з пунктом 3.12 Порядку, інвестиційна програма для ліцензіатів з передачі та постачання електричної енергії схвалюється НКРЕ.

Таким чином, для визначення межі фактичних витрат по фінансуванню капітальних вкладень на реконструкцію та модернізацію енергоблоків та визначення обсягу прибутку, що звільняється від оподаткування згідно із нормами пункту 154.8 статті 154 ПК України, використовується загальна річна сума інвестиційної програми, погоджена Міністерством енергетики і вугільної промисловості України та схвалена НКРЕ.

Відповідно до роз'яснення Державної податкової служби України у листі від 11 січня 2012 року №574/6/15-1415 «Про застосування пункту 154.8 статті 154 Податкового кодексу України»:, підставою для підтвердження фактичних витрат, понесених у рамках інвестиційної програми на капітальні вкладення по будівництву (реконструкції, модернізації) розподільчих (локальних) електричних мереж є розрахункові, платіжні та інші первинні документи, що підтверджують здійснення платником податку витрат відповідно до п. 138.2 ст. 138 Кодексу (накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, чеки РРО, банківські виписки тощо).

Відповідно до листа Державної податкової служби України від 08.11.2011 №5097/6/15-1415 «Про застосування пункту 154.8 статті 154 ПК України»: «при визначенні прибутку, що підлягає звільненню від оподаткування, згідно пункту 154.8 статті 154 Кодексу слід зазначити, що прибуток звільняється від оподаткування в межах фактичних витрат на інвестиційну програму з моменту вступу змін пункту 154.8 в законну силу - з 01 серпня 2011 року, проте при визначенні межі фактичних витрат використовується загальна річна сума інвестиційної програми».

Аналогічна думка викладена Державною фіскальною службою України у листі від 01 грудня 2014 року № 7732/6/99-99-19-02-02-15, а саме: «тобто при застосуванні норми пункту 154.8 статті 154 Кодексу враховується загальний прибуток підприємства паливно-енергетичного комплексу від всіх видів діяльності, у том числі від реалізації інвестиційних програм».

Враховуючи зазначене, прибуток платників податку, які отримують право на користування даною пільгою, звільняється від оподаткування в межах витрат, передбачених інвестиційними програмами на капітальні вкладення у визначене будівництво.

Під фактичними витратами слід розуміти профінансовані платниками податків витрати у межах інвестиційних програм, проектів, визначених пунктом 154.8 статті 154 ПК України, а також цільове фінансування видатків, пов'язаних із відновленням, реконструкцією, модернізацією основних фондів (у тому числі заходів з підвищення безпеки та дотримання екологічних норм) та будівництвом нових об'єктів підприємств ПЕК, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування, відображається у додатку ПЗ (далі - додаток ПЗ) до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (далі - Декларація), форма якої затверджена наказом ДПАУ від 28 лютого 2011 року № 114. Зокрема, у рядку 09 таблиці 1 додатка ПЗ до Декларації зазначається прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування. У таблиці 2 додатка ПЗ до Декларації зазначаються норми Кодексу, на підставі яких застосовується пільга. Враховуючи, що у додатку ПЗ до Декларації не передбачено відображення відповідних витрат, у межах яких звільняється від оподаткування прибуток підприємств паливно-енергетичного комплексу згідно з пунктом 154.8 статті 154 ПКУ, платники податку у рядках А1, А2, А3 цього додатка здійснюють прокреслення. Разом з Декларацією необхідно надати розшифровку сум фактичних витрат, у межах яких прибуток зазначених підприємств не оподатковується.

Вищевикладена позиція податкового органу доведена до платників податків та розміщена в Єдиній базі податкових знань ДПСУ. Вказані роз'яснення надано у відношенні заповнення декларації, форма якої була затверджена наказом ДПАУ від 28 лютого 2011 року № 114.

Згідно листа Державної податкової служби України від 11 травня 2012 року № 8205/6/15-1215 «Про фактичні витрати підприємств паливно-енергетичного комплексу» зазначено, що у таблиці 1 додатка ПЗ «Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування» до рядка 09 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28 вересня 2011 № 1213, передбачено відображати прибуток, звільнений від оподаткування, як різницю між доходами, які не підлягають оподаткуванню, та витратами пов'язаними із одержанням таких доходів. Результат такого розрахунку прибутку, що звільнений від оподаткування, переноситься до рядка 09 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства та може мати як від'ємне, так і додатне значення, що передбачено самою декларацією.

В податковому обліку витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію обладнання електричних станцій, здійснених у рамках пункту 154.8 статті 154 ПК України підлягають амортизації за загальновстановленими правилами, згідно зі статтею 144 ПК України.

Витрати на реконструкцію, модернізацію обладнання електричних станцій, здійснених у рамках пункту 154.8 статті 154 ПК України відносяться до складу податкових витрат у межах 10 % ліміту, згідно пункту 146.12 ПК України, а у сумі перевищення ліміту - на збільшення вартості основних засобів, що підлягають амортизації, згідно пункту 146.11 статті 146 ПК України.

Вартість збудованих (реконструйованих, модернізованих) об'єктів обладнання електричних станцій, у рамках пункту 154.8 статті 154 ПКУ включається до складу сукупної вартості усіх груп основних засобів, що підлягають амортизації з метою розрахунку 10 % ліміту, згідно статті 146 ПК України.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку, що норми статті 30, 154 ПК України є спеціальними по відношенню до норм інших статей ПК України та не містять будь-яких обмежень відносно звільнення від оподаткування прибутку підприємств паливно - енергетичного комплексу в межах фактичних витрат, що не перевищують загальну річну суму витрат, передбачену інвестиційними програмами.

З урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що доводи податкового органу про порушення позивачем у даному випадку вимог підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, підпункту 139.1.5 пункту 139.1 статті 139 пункту 144.1 статті 144, пункту 154.8 статті 154 ПК України є юридично неспроможними.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 28 жовтня 2014 року №0000274100 відповідачем нараховані штрафні санкції в тому числі згідно з пунктом 123.2 статті 123 ПК України.

Згідно з пунктом 123.2 статті 123 ПК України використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Враховуючи зміст зазначеної норми, до платника податків застосовується штрафна санкція в разі використання сум коштів не сплачених по податковій пільги, не за призначенням та/або в супереч умовам чи цілям її надання.

Тобто, в даному випадку відповідач повинен виявити не цільове використання коштів несплачених через застосування податкової пільги. Таких обставин не виявлено відповідачем під час перевірки та не виявлено судом в ході судового розгляду.

Оскільки, в акті перевірки відповідач стверджує про неправомірне застосування пільги, передбаченої пунктом 154.8 статті 154 ПК України, а не про порушення умов використання коштів не сплачених через застосування пільги, застосуванню відповідачем до позивача пункту 123.2 статті 123 ПК України та нарахуванню штрафних санкцій у сумі 31 043 118,65 грн. є необґрунтованими.

Враховуючи все вищенаведене, податкове повідомлення-рішення від 28.10.2010 №0000274100, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 20 695 412,43 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 31 043 118,65 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо висновку відповідача про завищення позивачем витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування на суму процентних витрат, нарахованих (сплачених) на користь банківських установ по кредитах, що направлені на створення кваліфікаційних активів, на загальну суму 5 610 752 грн. за період 2012 року, суд виходить с наступного.

Встановлено, що між ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», як позичальником, та ВАТ «Державний ощадний банк України», як кредитором, укладено кредитні договори №157 від 16 липня 2009 року та №173 від 03 грудня 2010 року, з метою фінансування технічного переоснащення енергоблоку №3 Криворізької ТЕС. Згідно умов вказаних кредитних договорів, кредитор зобов'язувався надати позичальнику послуги з надання кредиту, а позичальник - належним чином використовувати та повернути в передбачені строки кредит, а також сплатити відсотки за користування кредитом.

Податковий орган вказує в акті перевірки, що платником податків допущено порушення підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138, підпункту 141.1 статті 141, пункту 146 ПК України, оскільки ведення в експлуатацію енергоблоку №3 Криворізької ТЕС 02 жовтня 2012 року не відбулось, а цільове призначення кредитних коштів - фінансування технічного переоснащення енергоблоку №3 Криворізької ТЕС, а не його окремих складових. Таким чином, включення платником податків до складу витрат нарахованих відсотків за період з 03 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року є неправомірним, на думку податкового органу.

Вивчивши пояснення сторін по справі та долучені письмові докази, суд не може погодитися з вищевказаною правовою позицією податкового органу з огляду на наступне.

Підпунктом 138.10.5 пункту 138.10 статі 138 ПК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до складу витрат платника податку включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Аналогічна за змістом норма передбачена пунктом 141.1 статті 141 ПК України, відповідно до якого до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Отже, у податковому обліку витрати на нарахування процентів за кредитним договором, які належать до фінансових витрат, включаються двома способами: 1) до складу інших витрат; 2) до собівартості кваліфікаційних активів, якщо це передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові витрати встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 №415 (П(С)БО 31).

Відповідно до П(С)БО 31 кваліфікаційним активом є актив, який обов'язково потребує суттєвого часу для його створення (більше 3-х місяців). У свою чергу, включення фінансових витрат до собівартості кваліфікованого активу є капіталізацією фінансових витрат.

Відповідно до П(С)БО 31 фінансові витрати, які не капіталізуються, вважаються витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані; фінансові витрати, які капіталізуються, включаються до первісної собівартості кваліфікаційного активу. Капіталізації підлягають фінансові витрати, які виникають у разі безпосереднього позичання коштів з метою створення кваліфікаційного активу.

Отже, якщо об'єкт будівництва потребує суттєвого часу на створення (більше ніж 3 місяці), то такий об'єкт вважається кваліфікаційним активом в розумінні П(С)БО 31. При цьому проценти, які сплачується банку, у зв'язку із залученням кредитних коштів, що спрямовуються на створення відповідного об'єкту нерухомості, вважаються фінансовими витратами підприємства.

Відповідно до розділу №1 облікової політики ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (затверджена наказом по підприємству №293 від 28 грудня 2012 року), облікова політика підготовлена відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ) і національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (ПСБО) України в частині, що не суперечить міжнародним стандартам фінансової звітності.

Відповідно до статті 12-1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Публічні акціонерні товариства, банки, страховики, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.

Згідно з підпунктом 22, 23 МСБО 23, суб'єкт господарювання припиняє капіталізувати витрати на позики, якщо по суті, вся діяльність, необхідна для підготовки кваліфікованого активу до його передбаченого використання або продажу, завершена. Актив, як правило, вважається готовим до його передбаченого використання або реалізації, якщо будівництво активу завершене, хоч адміністративна підготовка ще ведеться. Якщо треба завершити незначні деталі, скажімо, змінити інтер'єр згідно з вимогами покупця або користувача, діяльність щодо активу вважається завершеною.

Пунктом 25 МСБО 23 встановлено, що капіталізація витрат на позики припиняється, коли завершені практично всі роботи, необхідні для підготовки кваліфікованого активу вимогам, до використання за призначенням або продажу.

Відповідно до пункту 13 П(С)БО 31 капіталізація фінансових витрат припиняється, якщо створення кваліфікаційного активу завершено.

Таким чином, платник податків зобов'язаний включати витрати по сплаті процентів за кредитом (фінансові витрати) до первісної собівартості об'єкта нерухомості, тобто здійснювати капіталізацію фінансових витрат протягом будівництва об'єкту. При цьому, капіталізація фінансових витрат припиняється, якщо створення кваліфікаційного активу вже завершено.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача про те, що позивач мав продовжувати здійснювати капіталізацію відсотків по кредитним договорам, оскільки об'єкт технічного переоснащення (енергоблок №3 Криворізької ТЕС) не було введено в експлуатацію 02 жовтня 2012 року.

Спірним в цій справі є питання дати введення в експлуатацію енергоблоку №3 Криворізької ТЕС, оскільки від цього залежить право позивача на припинення капіталізації відсотків по кредитним договорам та їх віднесення до складу витрат за період з 03 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року.

Статтею 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає: будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування; прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.

Згідно статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акту готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований). Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав: 1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; 2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; 3) невідповідність об'єкта проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил.

Порядок прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва визначається «Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок №461).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 461, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акту готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката. Пунктом 11 Порядку №461 передбачено, що датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Таким чином, факт введення об'єкта будівництва в експлуатацію підтверджується сертифікатом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Встановлено, що проект з технічного переоснащення енергоблоку №3 Криворізької ТЕС розпочатий позивачем з метою виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2004 року № 648-р «Про заходи щодо реконструкції та модернізації теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей у період до 2020 року».

Фінансування проекту технічного переоснащення енергоблоку №3 Криворізької ТЕС здійснювалось за рахунок залучених позивачем кредитних коштів відповідно до «Порядку підготовки та фінансування проектів з метою реалізації плану реконструкції та модернізації теплових електростанцій», затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 24 травня 2006 року №183.

20 липня 2009 року між ВАТ «Дніпроенерго», як замовником, та Корпорацією виробничих та комерційних підприємств «СОЮЗ», як генеральним підрядником, був укладений договір генерального підряду №1226 на технічне переоснащення енергоблоку №3 Криворізької ТЕС (далі - Договір підряду №1226).

Відповідно до розділу 8 Договору підряду №1226, приймання виконаних робіт здійснюється сторонами договору шляхом підписання сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт по формі КБ-2В та довідок про вартість виконаних робіт по формі КБ-3.

На виконання умов Договору підряду №1226 позивачем долучено до матеріалів судової справи акти виконаних робіт (форма КБ-2В) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) оформлені за період з липня 2012 року по вересень 2012 року.

20 вересня 2012 року затверджений акт готовності об'єкта до експлуатації, відповідно до якого генеральним підрядником - Корпорацією виробничих та комерційних підприємств «СОЮЗ» - виконанні роботи з технічного переоснащення енергоблоку №3. Відповідно до пунктів 3-5 акту готовності, будівельно-монтажні роботи виконано у період з липня 2012 року по вересень 2012 року на підставі дозволу на виконання робіт, виданого Інспекцією державного архітектурного контролю у Дніпропетровській області, та відповідно до проектної документації.

Згідно з актом перемаркування енергоблоку №3 Криворізької ТЕС були досягнуті планові показники роботи енергоблоку з електричної потужності блоку, річного виробітку електроенергії, питомої витрати умовного палива.

Також пунктом 7 акту готовності енергоблоку №3 Криворізької ТЕС встановлено, що роботи з технічного переоснащення енергоблоку виконано згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами та відповідно до проектної документації. Обладнання встановлено згідно з актами про його прийняття після випробування у визначеному порядку.

01 жовтня 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області видано сертифікат за номером 16412178362 (далі - сертифікат), відповідно до якого контролюючий орган засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації. Згідно з наказом Відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 02.10.2012 №1044 енергоблок №3 було введено в експлуатацію.

Приймаючи до уваги вищенаведене суд приходить до висновку, що енергоблок №3 було введено в експлуатацію 01 жовтня 2012 року, що підтверджується сертифікатом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області та не спростовується іншими доказами по справі.

Посилання відповідача на наказ Криворізької ТЕС від 09 листопада 2012 року №1161, яким термін виконання робіт по технічному переоснащенню енергоблоку №3 ДТЕК Криворізька ТЕС продовжено до 31 грудня 2012 року не спростовують факт введення енергоблоку в експлуатацію 01 жовтня 2012 року Так пунктом 2 вказаного наказу передбачено, що енергоблок не виводився в резерв з дати отримання сертифікату, тобто експлуатація енергоблоку не припинялась енергогенеруючою компанією.

Таким чином, починаючи з 03 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року всі нараховані проценти по кредитному договору №173 від 03 грудня 2010 року та по кредитному договору №157 від 16 липня 2009 року в загальній сумі 5 610 752 грн. позивач правомірно відобразив у витратах, приймаючи до уваги введення енергоблоку №3 Криворізької ТЕС в експлуатацію 01 жовтня 2012 року.

За висновками акту перевірки відповідачем не встановлено факту передачі товарів, постачання послуг, що призвело до завищення податкового кредиту Позивачем з наступними контрагентами:

- по взаємовідносинах з ТОВ «Елемер-Україна» (код ЄДРПОУ 37443068) встановлено порушення підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.8, пункту 146.12 статті 146 ПК України, в результаті чого завищені витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування протягом півріччя 2012 року - 1 кварталу 2014 року на загальну суму 4 386 768,00 грн., а також порушення пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198 ПК України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість протягом квітня 2012 року - лютого 2014 року на загальну суму 1 926 013,00 грн.

- по взаємовідносинах з ТОВ «Дніпроенергомеханізація» (код ЄДРПОУ 37443068) встановлено порушення підпункту 138.1.1 пункту 138.1., пункту 138.2, пункту 138.8 ПК України, в результаті чого завищені витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (витрати собівартості у складі реалізованої продукції) протягом 1 квартал 2014 року на загальну суму 33 861 грн., а також порушення пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198 ПК України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість протягом грудня 2013 року - березня 2014 року на загальну суму 464 527,00 грн.

- по взаємовідносинах з ТОВ «Тех Спец Пром» встановлено порушення пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198 ПК України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2014 року на загальну суму 31 080,00 грн.

Позивач, вважає висновки відповідача щодо нереальності здійснення господарських операцій неправомірними та безпідставними, на підтвердження чого надав документи та письмові пояснення.

Відповідач, в свою чергу, заперечував проти позовних вимог позивача в цій частині, в зв'язку з тим, що господарські операції не підтверджуються стосовно місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності контрагентами за ланцюгом постачання, що встановлено відповідачем на підставі актів перевірки податкових органів контрагентів за ланцюгом постачання.

Вирішуючи спір по суті, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Між позивачем та ТОВ «Елемер-Україна» укладено договори поставки № З 139 від 08.04.2013, № З 154 від 18.04.2013, № З 242 від 13.06.2013,№ З 364 від 14.08.2013,№ З 341 від 21.02.2013, № З 503 від 16.10.2013, № К 161 від 15.03.2013, № К 162 від 15.03.2013, № К 188 від 22.03.2013,№ К 588 від 25.10.2013,№ К 19 від 16.01.2014, № П 055 від 22.02.2013, № П 242 від 21.05.2013, № П 246 від 21.05.2013, № П 366 від 08.07.2013, № П 370 від 09.07.2013, № П 544 від 03.09.2013 відповідно до положень яких Постачальник (ТОВ «Елемер-Україна») зобов'язується поставити Покупцю (ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» в особі відповідних відокремлених підрозділів) товари, зазначені в специфікаціях.

На виконання зазначених договорів ТОВ «Елемер-Україна» здійснив поставку товару, що підтверджується податковими накладними № 85 від 23.04.2012, № 65 від 17.10.2012, № 108 від 26.10.2012, № 38 від 18.03.2013, № 113 від 22.04.2013, № 87 від 19.06.2013, № 86 від 19.06.2013, № 121 від 23.07.2013, № 122 від 23.07.2013, № 36 від 08.08.2013, № 37 від 08.08.2013, № 2 від 02.09.2013, № 3 від 02.09.2013, № 73 від 18.09.2013, № 45 від 08.10.2013, № 44 від 08.10.2013, № 120 від 27.08.2013, № 22 від 10.04.2012, № 56 від 17.05.2012, № 74 від 19.06.2012, № 68 від 18.10.2012, № 55 від 16.11.2012, № 79 від 12.04.2013, № 67 від 22.05.2013, № 68 від 22.05.2013, № 9 від 03.06.2013, № 55 від 12.06.2013, № 56 від 12.06.2013, № 8 від 03.06.2013, № 57 від 12.07.2013, № 56 від 12.07.2013, № 54 від 12.09.2013, № 55 від 12.11.2013, № 60 від 18.12.2012, № 45 від 17.05.2013, № 35 від 11.02.2014, № 68 від 20.02.2014, № 8 від 05.03.2014, № 49 від 17.04.2012, № 50 від 17.04.2012, № 82 від 22.05.2012, № 72 від 18.06.2012, № 56 від 16.11.2012, № 29 від 09.11.2012, № 35 від 12.11.2012, № 27 від 13.03.2013, № 49 від 20.03.2013, № 78 від 12.04.2013, № 77 від 12.04.2013, № 69 від 22.05.2013, № 7 від 03.06.2013, № 6 від 03.06.2013, № 85 від 19.06.2013, № 106 від 19.07.2013, № 44 від 09.08.2013, № 4 від 02.09.2013, № 64 від 11.10.2013, № 22 від 06.11.2013, № 67 від 15.11.2013, № 46 від 10.12.2013, № 70 від 17.12.2013, № 69 від 20.02.201 та видатковими накладними № РН-0000241 від 23.04.2012, № РН-0000835 від 17.10.2012, № РН-0000869 від 26.10.2012, № РН-0000136 від 18.03.2013, № РН-0000265 від 22.04.2013, № РН-0000469 від 19.06.2013, № РН-0000468 від 19.06.2013, № РН-0000613 від 23.07.2013, № РН-0000614 від 23.07.2013, № РН-0000656 від 08.08.2013, № РН-0000657 від 08.08.2013, № РН-0000735 від 02.09.2013, № РН-0000736 від 02.09.2013, № РН-0000788 від 18.09.2013, № РН-0000847 від 08.10.2013, № РН-0000846 від 08.10.2013, № РН-0000718 від 27.08.2013, № РН-0000169 від 10.04.2012, № РН-0000312 від 17.05.2012, № РН-0000405 від 19.06.2012, № РН-0000839 від 18.10.2012, № РН-0000939 від 16.11.2012, № РН-0000244 від 12.04.2013, № РН-0000346 від 22.05.2013, № РН-0000345 від 22.05.2013, № РН-0000382 від 03.06.2013, № РН-0000441 від 12.06.2013, № РН-0000442 від 12.06.2013, № РН-0000381 від 03.06.2013, № РН-0000561 від 12.07.2013, № РН-0000558 від 12.07.2013, № РН-0000771 від 12.09.2013, № РН-0000995 від 12.11.2013, № РН-0001035 від 18.12.2012, № РН-0000329 від 17.05.2013, № РН-0000082 від 11.02.2014, № РН-0000104 від 20.02.2014, № РН-0000121 від 05.03.2014, № РН-0000183 від 17.04.2012, № РН-0000184 від 17.04.2012, № РН-0000324 від 22.05.2012, № РН-0000400 від 18.06.2012, № РН-0000940 від 16.11.2012, № РН-0000905 від 09.11.2012, № PH-0000906 від 12.11.2012, № РН-0000132 від 13.03.2013, № РН-0000142 від 20.03.2013, № РН-0000243 від 12.04.2013, № РН-0000242 від 12.04.2013, № РН-0000347 від 22.05.2013, № РН-0000390 від 03.06.2013, № РН-0000389 від 03.06.2013, № РН-0000467 від 19.06.2013, № РН-0000602 від 19.07.2013, № РН-0000665 від 09.08.2013, № РН-0000737 від 02.09.2013, № РН-0000867 від 11.10.2013, № РН-0000960 від 06.11.2013, № РН-0001008 від 15.11.2013, № РН-00001096 від 10.12.2013, № РН-0001114 від 17.12.2013, № РН-0000105 від 20.02.2014.

Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Елемер-Україна», згідно платіжних доручень № 10385 від 01.06.2012, № 25207 від 20.12.2012, № 25855 від 27.12.2012, № 9152 від 17.05.2013, № 11954 від 26.06.2013, № 16341 від 27.08.2013, № 16342 від 27.08.2013, № 18453 від 24.09.2013, № 18451 від 24.09.2013, № 19863 від 11.10.2013, № 19860 від 11.10.2013, № 21527 від 05.11.2013, № 21578 від 05.11.2013, №22910 від 19.11.2013, № 24600 від 11.12.2013, № 24604 від 11.12.2013, №21005 від 29.10.2013, № 12351 від 27.06.2012, № 15088 від 03.08.2012, № 25075 від 19.12.2012, № 946 від 17.01.2013, № 10881 від 11.06.2013, № 13640 від 23.07.2013, № 13641 від 23.07.2013, № 14470 від 02.08.2013, № 15384 від 13.08.2013, № 15340 від 13.08.2013, № 14471 від 02.08.2013, № 17410 від 10.09.2013, № 17408 від 10.09.2013, № 22360 від 12.11.2013, № 3856 від 27.02.2013, № 13169 від 16.07.2013, № 9851 від 25.05.2012, № 14818 від 31.07.2012, №14820 від 31.07.2012, № 15504 від 09.08.2012, № 886 від 16.01.2013, № 467 від 09.01.2013, № 658 від 11.01.2013, № 9160 від 17.05.2013, № 9947 від 28.05.2013, № 10882 від 11.06.2013, № 10885 від 11.06.2013, № 15498 від 30.07.2013, № 14500 від 02.08.2013, № 14499 від 02.08.2013, № 15699 від 16.08.2013, № 18047 від 17.09.2013, № 19653 від 09.10.2013, № 23396 від 26.11.2013, № 24658 від 11.12.2013 та виписок банку № 731 від 14.01.2014, № 6511 від 15.04.2014, № 7211 від 29.04.2014, №7344 від 30.04.2014, № 6808 від 22.04.2014, № 8007 від 13.05.2014, № 449 від 09.01.2014, № 852 від 15.01.2014, № 2735 від 11.02.2014, № 3267 від 19.02.2014, № 7002 від 24.04.2014, № 8183 від 14.05.2014.

Відповідно до положень договорів, поставка товару здійснюється транспортом постачальника. Поставка товару позивачу підтверджується товарно-транспортними накладними № 56998003931358 від 24.04.2012, №835 від 18.10.2012, №56998006123431 від 30.10.2012, №59998001232356 від 18.03.2013, №59998001838092 від 22.04.2013, №59998002829586 від 20.06.2013, №59998003390668 від 24.07.2013, №59998003704518 від 08.08.2013, №59998004143027 від 03.09.2013, № 788 от 18.08.2013, №59998004904100 від 09.10.2013, №59998004024378 від 27.08.2013, № 169 від 10.04.12, № 312 від 18.05.12, № 405 від 19.06.12, №839 від 18.10.12, № 939 від 16.11.12 новая почта 56998006229068, № 244 від 12.04.13 новая почта 59998001686128, № 346 від 22.05.13 новая почта 59998002305167, № 442 від 12.06.13 новая почта 59998002701962, № 382 від 03.06.13 новая почта 59998002515568, № 561 від 12.07.13, № 771 від 12.09.13 новая почта 59000025551328, № 995 від 12.11.13 новая почта 59000033289159, № 1035 від 18.12.12, № 329 від 17.05.13 новая почта 59000013107142, № 92 від 11.02.2014г., № 104 від 20.02.2014г., № 121 від 05.03.2014г., №184 від 17.04.2012, №324 від 22.05.2012, №400 від 18.06.2012, №940 від 16.11.2012, №905 від 09.11.2012, №906 від 12.11.2012, 132 від 13.03.2013, №142 від 20.03.2013, №243 від 12.04.2013, №347від 22.05.2013, №390 від 03.06.2013, №467 від 19.06.2013, №602 від 19.07.2013, №665 від 09.08.2013, № 801003969 від 04.09.2013, №867 від 11.10.2013, №960 від 06.11.2013, №59000033816418 від 18.11.2013, №1096 від 10.12.2013, №1114 від 17.12.2013, №б/н від 20.02.2014.

З метою отримання від ТОВ «Елемер-Україна» поставленого товару позивач виписував довіреності на отримання ТМЦ № 266 від 17.04.2012, №808 від 17.10.2012, № 849 від 25.10.2012, №190 від 13.03.2013, №295 від 18.04.2013, №508 від 19.06.2013, №507 від 19.06.2013, №638 від 22.07.2013, №637 від 22.07.2013, №700 від 08.08.2013, №697 від 07.08.2013, №785 від 28.08.2013, №881 від 16.09.2013, №984 від 07.10.2013, №985 від 07.10.2013, №773 від 27.08.2013, № 281А від 12.04.2012, № 357 від 17.05.2012, № 446 від 15.06.2012, № 888 ВІД 15.11.2012, № 863 від 09.11.2012, № 861 від 08.11.2012, № 107 від 07.03.2013, № 127 від15.03.2013, № 210 від 09.04.2013, № 211 від 09.04.2013, № 285 від 16.05.2013, №286 від 17.05.2013, №332 від 03.06.2013, №309 від 03.06.2013, №381 від 17.06.2013, №467 від 17.07.2013, №515 від 07.08.2013, №529 від 09.08.2013, №566 від 18.08.2013, №707 від 08.10.2013, №797 від 04.11.2013, №831 від 14.11.2013, №898 від 06.12.2013, №925 від16.12.2013, №58 від 17.02.2014, №229 від 09.04.12, №355 від 16.05.12, №439 від 18.06.12, №811 від 16.10.12, №935 від 15.11.12, №358 від 09.04.13, №478 від 17.05.13, №535 від 03.06.13, №563 від 11.06.13, №631 від 04.07.13, №849 від 11.09.13, №1026 від 12.11.2013, №462 від 15.05.13, №92 від 10.02.2014г., №120 від 18.02.2014г., №150 від 03.03.2014г.

Поставлений товар оприбуткований на склад позивача, що підтверджується прибутковими ордерами № 65 від 24.04.2012, № 66 від 24.04.2012, № 166 від 18.10.2012, № 182 від 30.10.2012, № 5000001585 від 18.03.2013, № 5000002472 від 22.04.2013, № 5000003746 від 19.06.2013, № 5000003747 від 19.06.2013, № 5000004508 від 24.07.2013, № 5000004504 від 24.07.2013, № 75 від 13.08.2013, № 5000004896 від 13.08.2013, № 5000005367 від 04.09.2013, № 5000005556 від 04.09.2013, № 5000005822 від 19.09.2013, № 5000006292 від 09.10.2013, № 5000006293 від 09.10.2013, № 5000005251 від 28.08.2013, № 3/534 від 10.04.2012, № 3/530 від 10.04.2012, № 3/533 від 10.04.2012, № 3/532 від 10.04.2012, № 3/531 від 10.04.2012, № 3/800 від 18.05.2012, № 3/801 від 18.05.2012, № 3/804 від 18.05.2012, № 3/803 від 18.05.2012, № 3/802 від 18.05.2012, № 3/940 від 19.06.2012, № 3/939 від 19.06.2012, № 3./2000 від 18.10.2012, № 3./1994 від 18.10.2012, № 3./1992 від 18.10.2012, № 3./1996 від 18.10.2012, № 3./1998 від 18.10.2012, № 3./1997 від 18.10.2012, № 3./1993 від 18.10.2012, № 3./1999 від 18.10.2012, № 3./1995 від 18.10.2012, № 3./2101 від 16.11.2012, № 3./993 від 12.04.2013, № 3./991 від 12.04.2013, № 3./994 від 12.04.2013, № 3./990 від 12.04.2013, № 3./992 від 12.04.2013, № 3/1567 від 22.05.2013, № 3/1574 від 22.05.2013, № 3/1568 від 22.05.2013, № 3/1577 від 22.05.2013, № 3/1569 від 22.05.2013, № 3/1570 від 22.05.2013, № 3/1573 від 22.05.2013, № 3/1571 від 22.05.2013, № 3/1572 від 22.05.2013, № 3/1576 від 22.05.2013, № 3/1575 від 22.05.2013, № 3/1561 від 03.06.2013, № 3/1676 від 14.06.2013, № 3/1675 від 14.06.2013, № 3/1674 від 14.06.2013, № 3/1654 від 03.06.2013, № 3/1654 від 03.06.2013, № 3/1653 від 03.06.2013, № 3/1652 від 03.06.2013, № 3/1816 від 12.07.2013, № 3/1815 від 12.07.2013, № 3/1814 від 12.07.2013, № 3/1813 від 12.07.2013, № 3./2385 від 12.09.2013, № 3./2546 від 15.11.2013, № 3./2547 від 15.11.2013, № 1./1969 від 18.11.2012, № 1./1000 від 17.05.2013, № 1./23 від 12.02.2014, № 3/217 від 12.02.2014, № 3/212 від 12.02.2014, № 3/216 від 12.02.2014, № 3/215 від 12.02.2014, № 3/213 від 12.02.2014, № 3/214 від 12.02.2014, № 3/211 від 12.02.2014, № 3/210 від 12.02.2014, № 1/57 від 21.02.2014, № 3/288 від 21.02.2014, № 3/287 від 21.02.2014, № 3/286 від 21.02.2014, № 3/284 від 21.02.2014, № 3/285 від 21.02.2014, № 3/338 від 11.03.2014, № 3/339 від 11.03.2014, № 3/340 від 11.03.2014, № 3/341 від 11.03.2014, № 3/342 від 11.03.2014, № 3/343 від 11.03.2014, № 3/344 від 11.03.2014, № 3/345 від 11.03.2014, № 3/348 від 11.03.2014, № 3/337 від 11.03.2014, № 3/347 від 11.03.2014, № 3/346 від 11.03.2014, №500002400 від 17.04.2012, №500002436 від 17.04.2012, №5000003057 від 22.05.2012, №5000003688 від 18.06.2012, №5000007087 від 16.11.2012, №5000006894 від 09.11.2012, №5000007166 від 12.11.2012, №5000001565 від 13.03.2013, №5000001669 від 20.03.2013, №5000002369від 12.04.2013, №5000002368 від 12.04.2013, №5000003093 від 22.05.2013, №5000003507 від 03.06.2015, №5000003508 від 03.06.2015, №5000003758 від 19.06.2015, №5000004519 від 19.07.2013, №5000004550 від 19.07.2013, №5000004551від 19.07.2013, №5000004981від 09.08.2013, №5000005632 від 04.09.2013, №5000006415 від 15.10.2013, №5000007001 від 06.11.2013, №50000007187 від 18.11.2013, №5000007753 від 20.12.2013, №5000007814 від 17.12.2013, №5000000648 від 20.02.2014.

Факт внутрішнього переміщення придбаного у ТОВ «Елемер-Україна» товару по підприємству та його використання підтверджується накладними-вимогами № 4900053826, № 4900071301, №4900088364, № 4900090473, № 4900099103, № 4900099718, № 4900108614, № 4900031950, № 4900039263, № 4900031225, № 4900039241, № 4900039216, № 4900049917, № 4900061907, № 4900061696, № 4900071328, № 4900070479, № 4900071316, № 4900071325, № 4900070867, № 4900082075, № 4900082088, № 4900078794, № 4900084179, № 4900080472, № 4900080470, № 4900092118, № 4900091860, № 4900092287, № 4900094827, № 4900094826, № 4900092378, № 4900092285, № 4900112879, № 4900112823, № 4900105965, № 4900112813, № 4900112818, № 4900112829, № 4900112841, № 4900112848, № 4900112858, № 4900112869, № 4900016878, № 4900021832, № 4900099897, № 4900077488, № 4900029448, № 4900038703, № 4900112167, №4900079110, № 4900061779, № 4900082058, № 4900078794, № 4900112841, № 4500084179, № 4900112931, № 4900029767, № 4900040271, № 4900040904, № 4900034209, № 4900023187, № 4900043790, № 4900043779, № 4900043778, № 4900043772, № 4900043756, № 4900043749, № 4900043742, № 4900043746, № 4900040344, № 4900033461, № 4900115839, № 4900060238, № 4900051977, № 4900021012, № 4900043791, № 4900050690, № 4900050696, № 4900051971, № 4900052578, № 4900052579, № 4900052592, № 4900052600, № 4900052601, № 4900052608, № 4900052631, № 4900052632, № 4900052636, № 4900052637, № 4900052638, № 4900061570, № 4900061574, № 4900061579, № 4900061615, № 4900061642, № 4900061646, № 4900061648, № 4900061668, № 4900061685, № 4900061701, № 4900061717, № 4900062465, № 4900062469, № 4900067587, № 4900070317, № 4900070318, № 4900070345, № 4900071136, № 4900071137, № 4900083852, № 4900083853, № 4900083857, № 4900083858, № 4900083859, № 4900083865, № 4900083867, № 4900092945, № 4900092951, № 4900092986, № 4900092995, № 4900093004, № 4900100061, № 4900100555, № 4900100576, № 4900101214, № 4900101702, № 4900101705, № 4900101707, № 4900101859, № 4900101861, № 4900101864, № 4900101865, № 4900108312, № 4900108377, № 4900108397, № 4900111721, № 4900111766, № 4900111774, № 4900111803, № 4900112177, № 4900112201, № 4900112206, № 4900112209, № 4900112231, № 4900112319, № 4900112355, № 4900112369, № 4900112384, № 4900112425, № 4900115367, № 4900052633, № 4900049821, № 4900047499, № 4900020550, № 4900047159, № 4900008418, № 4900054036, № 4900054165, № 4900055262, № 4900055245, № 4900100365, № 4900063588, № 4900061274, № 4900066582, № 4900046649, № 4900046589, № 4900047913, № 4900047979, № 4900046573, № 4900046586, № 4900047512, № 49000048031, № 4900048066, № 4900098595, № 4900097781, № 4900097783, № 4900101596, № 4900097780, № 4900037726, № 4900037727, № 4900039840, № 4900036424, № 4900049982, № 4900049957, № 4900048173, № 4900050819, № 4900046270, № 4900037725, № 4900037699, № 4900037698, № 4900112206, № 4900112252, № 4900112317, № 4900112314, № 4900060150, № 4900059712, № 4900060048, № 4900059710, № 4900060043, № 4900059925, № 4900059887, № 4900059855, № 4900059817, № 4900056802, № 4900060086, № 4900060087, № 4900060111, № 4900060089, № 4900060114, № 4900061983, № 4900085520, № 4900085498, № 4900085497, № 4900089002, № 4900078755, № 4900078750, № 4900078170, № 4900078156, № 4900078153, № 4900078151, № 4900078102, № 4900078079, № 4900078075, № 4900071667, № 4900071672, № 4900071681, № 4900071637, № 4900113650, № 4900113627, № 4900113625, № 4900076389, № 4900096885, № 4900069878, № 49000069855, № 4900037883, № 4900088885, № 4900062937, № 490037789, № 4900037888, № 4900096865, № 4900086685, № 4900057870, № 49000098122, № 4900085546, № 4900076437, № 4900088863, № 4900070055, № 4900070056, № 4900107775, № 4900096864, № 4900076430, № 4900086783, № 4900096862, № 4900086721, № 4900086753, № 4900107777, № 4900096887, № 4900089152, № 4900089193, № 4900088885, № 4900076417, № 4900107723, №4900105588, № 4900003162, № 4900107771, № 4900107795, № 4900107487, № 4900107747, № 4900105383, № 4900029268, № 4900023329, № 4900028258, № 4900027929, № 4900027951, № 4900027987, № 4900037721, № 4900024150, № 4900029260, № 4900030931, № 4900046273, № 4900071663, № 4900098613, № 4900020643, № 4900020641, № 4900023527, № 4900069916, № 4900028252, № 4900046267, № 4900112258, № 4900044608, № 4900023529, актами про витрату давальницьких матеріалів М-23 № 4900025014, М-23 № 4900032851, М-23 № 4900048246, № 285, М-23 № 4900006285, М-23 № 490006286, М-23 № 4900023551, М-23 № 4900023529, М-23 № 4900030860, М-23 № 4900055104, актами приймання-передачі ОЗ-1 №3586 от 30.08.13г., №3587 от 30.08.13г., ОЗ-1 №3487 от 12.04.13г., ОЗ-1 № 192, ОЗ-1 № 628.

Продукція, яка поставлена ТОВ «Елемер-Україна» відповідає вимогам технічних умов та необхідним технічним вимогам, що підтверджується сертифікатами якості, паспортами та свідоцтвами на поставлений товар.

Між позивачем та ТОВ «Тех Спец Пром» укладено договори про закупівлю товарів №3070 від 26.02.2014 та № 3071 від 26.02.2014, відповідно до положень яких Постачальник (ТОВ «Тех Спец Пром») зобов'язувався поставити позивачеві товар, а саме апаратуру електричну для комутації чи захисту електричних кіл.

На виконання умов договору ТОВ «Тех Спец Пром» здійснено поставку товару, що підтверджується податковим накладними № 4 від 04.03.2014, № 13 від 13.03.2014 та видатковими накладними № РН-0000083 від 04.03.2014, № РН-0000097 від 13.03.2014. Товар отримано позивачем, перевірено його якість та комплектність, після чого оприбутковано на склад, що підтверджується актами вхідного контролю № 17 від 12.03.2014р., №2-141 від 24.03.2014р., № 2 від 21.03.2014р., № 24 від 24.03.2014р., №78 від 25.03.2014р., № 19 від 25.03.2014р., № 385 від 19.03.2014р., № 1 від 21.03.2014р., № 2-142 від 25.03.2014р., № 398 від 11.04.2014р. № 20 від 10.03.2014р., № 378 від 19.03.2014р., прибутковими ордерами № 5000000952 від 04.03.2014, № 5000000956 від 14.03.2014, паспортами та сертифікатами якості. Також, позивачем надано листи ТОВ «Тех Спец Пром» № 20 від 04.03.2014р., № 36 від 14.03.2014р., відповідно до яких певна частина поставленого товару не підлягає обов'язковій сертифікації.

Відповідно до п.п. 5.4. договорів, поставка товару здійснюється транспортом Постачальника. Фактична поставка товару позивачу підтверджується товарно-транспортними накладними № 59998008170513 від 04.03.2014, № 59998008362034 від 13.03.2014, № 0000000035 від 13.03.2014.

Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Тех Спец Пром», що підтверджується виписками банку № 8239 від 15.05.2014, № 8582 від 21.05.2014.

Реальність отримання товару за договорами та його використання у господарській діяльності позивачем додатково підтверджується довіреностями на отримання ТМЦ № 96 від 28.02.2014, №126 від 12.03.2014, журналом реєстрації довіреностей відокремленого підрозділу позивача «ДТЕК Запорізької ТЕС» за 2014р., журналом обліку матеріальних цінностей, що транспортуються на відокремлений підрозділ позивача «ДТЕК Запорізької ТЕС», документами про використання ТМЦ № 4900045634, № 4900021329, №4900030846, № 4900030847, № 4900030866, № 4900027818, № 4900027384, № 4900030323, № 4900028859, № 4900030824, № 4900002499, № 4900023527, № 4900039119, № 4900045473, № 4900053326, № 4900028979, № 4900035636, № 4900035633, № 4900035605, № 4900038618, № 4900021328, № 4900020489, №4900038619, № 4900027741, № 4900030848, № 4900072088, № 4900002660, № 4900023852, № 4900023551, № 4900030847, № 4900039369, № 4900096883, № 4900096885, № 4900017956, № 4900043193, № 4900039850, № 4900051209, № 4900036571, № 4900030539, № 4900030512, № 4900029087, № 4900006943, № 4900043188, № 4900045638, № 4900059823, № 4900046640, № 4900046644, № 4900036591, № 4900080687, № 4900069212, № 4900031005, № 4900039372, № 4900046131, № 4900056934, № 4900022337, № 4900054072, № 4900054074, № 4900054104, № 4900054112, № 4900047047, № 4900039852, № 4900038531, № 4900027719, № 4900027750, № 4900072101, № 4900010494, № 4900030847, № 4900030846, № 4900045634, № 4900004943, № 4900013794, № 4900022520, № 4900030863, № 4900030848, № 4900038619, № 4900035605, № 4900043183, № 4900038618.

Між позивачем та ТОВ «Дніпроенергомеханізація» укладено договір на виконання робіт №П691 від 29.11.2013, відповідно до положень якого Підрядник (ТОВ «Дніпроенергомеханізація») зобов'язується виконати роботи на об'єкті: «ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС. Перемикання водопровідних мереж м. Придніпровськ на мережі ДКПП «Дніпроводоканал». Реконструкція.».

При укладенні Договору та його виконанні позивач проявив належну обачність щодо вибору контрагента, перевірив його державну реєстрацію, дозвільну документацію, реєстрацію платника ПДВ. При виборі Підрядника позивачем, окрім статутних документів, запитано діючу на момент виконання робіт за договором ліцензію №517822, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією, щодо провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів (у т.ч. щодо монтажу інженерних мереж). На момент укладання договору від контрагента додатково отримано:

- довідку про наявність необхідного обладнання та матеріальної-технічної бази ТОВ «Дніпроенергомеханізація»;

- дозволи № 0390.13.12, № 164.12.12, видані територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області, що надають Підряднику право експлуатувати технологічні транспортні засоби, що підлягають реєстрації в територіальних органах Держгірпромнагляду;

- дозволи № 0576.13.12, № 0577.13.12, видані територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області, що надають Підряднику право експлуатувати посудини, що працюють під тиском 0,05МПа, вантажопідіймальний кран; виконувати роботи підвищеної небезпеки, зазначені у Дозволі (відповідно),

що свідчить про відповідність Підрядника вимогам позивача при виборі контрагента та спроможність його виконати роботи за Договором.

Фактичне виконання договору:

- довідка про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2013р. (КБ-3), акт № 1 виконаних будівельних робіт за грудень 2013р. з додатками (КБ-2В), довідка про вартість виконаних робіт та витрати за січень 2014р. (КБ-3), акт № 1 виконаних будівельних робіт за січень 2014р. з додатками (КБ-2В), акт № 2 виконаних будівельних робіт за січень 2014р. з додатками (КБ-2В), акт № 3 виконаних будівельних робіт за січень 2014р. з додатками (КБ-2В), довідка про вартість виконаних робіт та витрати за лютий 2014р. (КБ-3), акт № 1 виконаних будівельних робіт за лютий 2014р. з додатками (КБ-2В), акт № 2 виконаних будівельних робіт за лютий 2014р. з додатками (КБ-2В), акт № 3 виконаних будівельних робіт за лютий 2014р. з додатками (КБ-2В), довідка про вартість виконаних робіт та витрати за березень 2014р. (КБ-3), акт № 1 виконаних будівельних робіт за березень 2014р. з додатками (КБ-2В), акт № 2 виконаних будівельних робіт за березень 2014р. з додатками (КБ-2В);

- актами на закриття прихованих робіт № 1 від 26.12.2013, № 2 від 26.12.2013, № 3 від 26.12.2013, № 4 від 26.12.2013, № 5 від 26.12.2013, № 1 від 27.01.2014р., № 2 від 27.01.2014р., № 3 від 27.01.2014, № 4 від 27.01.2014, № 5 від 27.01.2014, № 1-НП від 27.01.2014, № 1-НК від 27.01.2014, № 1 від 26.02.2014, № 2 від 26.02.2014, № 3 від 26.02.2014, № 4 від 26.02.2014, № 5 від 26.02.2014, № 6 від 26.02.2014, № 1 від 26.03.2014, № 2 від 26.03.2014, № 3 від 26.03.2014, № 4 від 26.03.2014, № 5 від 26.03.2014, № 6 від 26.03.2014;

- податковими накладними №2 від 06.12.2013, №25 від 27.12.2013, №4 від 28.01.2014, №5 від 28.01.2014, №6 від 28.01.2014, №1 від 26.02.2014, №2 від 26.02.2014, №3 від 26.02.2014, №2 від 27.03.2014, №3 від 27.03.2014, №1 від 06.12.2013, №3 від 15.04.2014, розрахунок коригування № 2 від 15.04.2014

З метою виконання вимог «Правил безпечної експлуатації електроустановок», «Правил безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій та теплових мереж», Регламенту допуску до виконання робіт персоналу підрядних організацій на об'єкти ДТЕК Придніпровська ТЕС Р-14-11/Пр КБТ № 8 від 16.08.2011 (проведення вхідного та первинного інструктажів) для виконання робіт на об'єкті: «ДТЕК Дніпроенерго». Придніпровська ТЕС. Перемикання водопровідних мереж.» Позивачем видано Розпорядження № 169-ВК від 05.12.2013, відповідно до якого робітникам підрядних організацій надано право бути керівниками робіт, виконавцями робіт, членами бригад у 2013р. відповідно до переліків, наданих підрядними організаціями.

Від робітників Підрядника відповідно до затвердженого переліку отримано підписи у журналі реєстрації інструктажу з питань охорони праці та технології робіт, що підтверджують проходження ними первинного інструктажу.

Контроль та нагляд за виконанням ТОВ «Дніпроенергомеханізація» робіт здійснювало ТОВ НПФ «Лугстройексперт». Керуючись положеннями ДБН А.2.2-4-2003 «Положення про авторський нагляд за будівництвом будівель і споруд» ТОВ НПФ «Лугстройексперт» виконувало відвідування об'єкта та контролювало відповідність робіт проектній документації. Тобто представниками проектної організації як незалежним суб'єктом господарювання, що не є стороною договору, підтверджено фактичне виконання робіт за договором.

Протягом всього процесу виконання робіт, Підрядником - ТОВ «Дніпроенергомеханізація», здійснювалось ведення документів, в яких послідовно фіксувався процес реалізації робіт, а саме:

- загальний журнал робіт №1, № 2, в яких зазначені відомості про виконання робіт;

- акт вхідного контролю продукції за кількістю та якістю № 25 від 24.01.2014 (насосний агрегат), що прибув за видатковою накладною № 1 від 20.01.2014;

- акт вхідного контролю продукції за кількістю та якістю № 27 від 18.02.2014 (Каскадна установка Wilo-COR-2 MVI 3202EB з 2 насосами), що прибув за видатковою накладною № 2 від 14.02.2014;

- гарантійні талони на насосну установку № 153057, № 153056, надані Позивачеві із печаткою ТОВ «Київська насосна компанія», що підтверджує походження ТМЦ;

- паспорти № 0114293, № 0214302 на насосні установки;

- паспорти № 684, 689 на насоси типу «Д».

Факт реального здійснення робіт підтверджено державним органом шляхом видачі Декларації про початок виконання будівельних робіт, ДАБК про готовність об'єкта до експлуатації, Акт О3-2 № 843, Акт О3-2 № 844.

Поставка насосного агрегату типа Д в рамках виконання договору накладною № 1 від 20.01.2014, довіреністю на ТМЦ № 15 від 20.01.2014, товарно-транспортною накладною № 1 від 20.01.2014, журналом реєстрації переміщення транспортних засобів через КПП № 1, прибутковий ордер № 5000000031 від 20.01.2014, картками складського обліку № 10416, № 15789, переліком матеріалів на складі, паспортами якості на обладнання.

Поставка підвищувальної каскадної установки WILO в рамках виконання договору підтверджується накладною № 2 від 14.02.2014, довіреністю на ТМЦ № 68 від 12.02.201, товарно-транспортною накладною № 2 від 14.02.2014, журналом реєстрації переміщення транспортних засобів через КПП № 1, прибутковим ордером № 5000000474 від 14.02.2014, накладними-вимогами на відпуск М-11 № 4900008971, №4900016236, №4900016237, актом приймання-передачі устаткування до монтажу М-15А від 17.02.2014 та актом про витрату давальницького обладнання М-23 від 26.02.2014, паспортами якості на обладнання.

Поставка вогнегасника ручного порошкового ОП-5 в рамках виконання договору підтверджується накладною № 3 від 15.04.2014, довіреністю на отримання ТМЦ № 221 від 10.04.2014, товарно-транспортною накладною № 3 від 15.04.2014, журналом реєстрації переміщення транспортних засобів через КПП № 1, прибутковим ордером № 5000001520 від 15.04.2014, картками складського обліку № 10426, № 1021, переліком матеріалів на складі, паспортами якості на обладнання.

Оплата здійснена позивачем у повному обсязі, що підтверджується виписками банку від 06.12.2013 №24327, №24324, від 27.02.2014 №3675, від 17.04.2014 №6674, №6673, від 22.04.2014 №801427995, від 29.04.2014 №7176, №7177, №7178, від 27.05.2014 №8936, №8934.

Враховуючи внесення змін у законодавство, при вирішенні справи судом використовуються відповідні норми закону, які діяли у період виникнення спірних відносин.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України встановлено, що базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 ПК України , право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Тобто, діюче законодавство надає платнику податків право на включення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом року з дати складання податкової накладної.

Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Згідно частини 1 статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Визначення терміну «первинний документ» наведено у статті 1 Закону №996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статтею 9 даного Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З положень чинного податкового законодавства випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) та віднесення сум до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання їх у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Застосовуючи наведені норми, суд зазначає, що зауважень до вказаних вище первинних документів по взаємовідносинах позивача із переліченими контрагентами у податкового органу під час проведення перевірки не виникло. Відповідачем не надано до суду доказів дефектності первинних документів по укладених позивачем із контрагентами правочинах.

Суд, дослідивши податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит за спірні періоди, дійшов висновку, що вони оформлені згідно з положеннями статті 201 ПК України. А отже вищезазначені первинні документи, відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», містять вичерпні відомості про господарські операції та підтверджують їх реальне вчинення.

Згідно пункту 201.6. статті 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Застосовуючи наведені норми, суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів того, що Позивач був повідомлений про наявність розбіжностей за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, стосовно його контрагентів.

Судом не беруться до уваги висновки відповідача про нереальність господарських операцій, проведених між позивачем та контрагентами, що ґрунтуються на актах інших податкових органів про неможливість проведення зустрічної звірки.

Акти про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути покладені в основу висновку акту документальної планової виїзної перевірки та не можуть свідчити про те, що господарські операції не відбулись. Крім того, податковим органом не надано суду жодних доказів на підтвердження факту залучення позивача до зазначених операцій контрагентів.

Пунктом 73.5 статті 73 ПКУ визначено, що зустрічні звірки не є перевірками і проводяться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як випливає із Додатку 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України № 236 від 22 квітня 2011 року, який містить форми Акту про неможливість проведення зустрічної звірки, не передбачено можливості податковим органам встановлювати юридичні факти щодо господарської діяльності платника податків та визнавати правочини недійсними (нікчемними).

Стосовно посилання відповідача на акт перевірки від 24 червня 2014 року № 2216/04-64-22-03/30640127 Лівобережної ОДПІ, яким не підтверджено реальність вчинення операцій між ТОВ «Дніпроенергомеханізація» з такими постачальниками як ПП «ХІМТЕХНОЛОГІЯ», ТОВ ВКП «ДРОНГО», які в свою чергу начебто поставляли товари, використані у будівництві за договором підряду № П691 від 29 листопада 2013 року на спорудження системи перемикання водопровідних мереж на ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС.

Результати перевірки Лівобережної ОДПІ скасовані постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року №804/10342/14, підтверджені Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року у справі № 804/10342/14.

Стосовно посилання відповідача на неможливість дослідити постачання товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу від підприємств, які є контрагентами контрагентів позивача до контрагентів позивача, суд виходить з наступного.

Чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податків і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Це означає, що платник податку (покупець товару (робіт, послуг)), який дотримався вимог закону щодо формування витрат/доходу та податкового кредиту, у разі коли безпосередній контрагент чи контрагенти по ланцюгу постачання допустили порушення вимог законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності, не повинен зазнавати негативних наслідків, у той час як відповідальність застосовуються саме щодо цих контрагентів-правопорушників, адже законодавством іншого не передбачено. Тобто, платник податків не несе і не може нести відповідальність за іншого платника податків, навіть, якщо вони перебували між собою у господарських взаємовідносинах.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Висновки податкового органу прямо суперечать практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права.

У пункті 38 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 року суд вказує на те, що, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник податку на додану вартість не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Крім того, на переконання суду, порушення юридичною особою-контрагентом вимог законодавства про оподаткування не може призводити до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

На підтвердження виконання господарських взаєморозрахунків з контрагентами позивач надав суду належним чином оформлені податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, тощо.

При цьому, між сторонами немає спору щодо змісту та форми первинних документів, які є у справі та досліджувалися під час перевірки та під час розгляду справи.

До того ж позивачем на підтвердження проявлення ним належної обачності при укладанні договорів із контрагентами залучено до матеріалів справи документи про проведення ним конкурсних торгів із закупівлі товарів (робіт, послуг), довідки, надані позивачу контрагентами - учасниками конкурсу, про наявність матеріально-технічних та трудових ресурсів, копії статутних документів контрагентів та виписок (витягів) з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців України, тощо.

Відповідачем не доведено, що позивач при укладанні договорів із контрагентами мав прямий намір на здійснення операцій, що спрямовані на отримання податкової вигоди, з метою штучного формування податкового кредиту.

За таких обставин, враховуючи, що з матеріалів перевірки не вбачається порушень саме Позивачем вимог ПК України, немає підстав для застосування відносно позивача заходів відповідальності.

Стосовно посилань відповідача на часткової відсутність сертифікатів якості по взаємовідносинах з ТОВ «Тех Спец Пром», то відповідно до листів постачальника № 20 від 04 березня 2014 року, № 36 від 14 березня 2014 року продукція, поставлена за договорами, не підлягає обов'язковій сертифікації.

Крім того, згідно зі статтею 1 Закону України від 17 травня 2001 року № 2406-III «Про підтвердження відповідності» сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документу, визначеного законодавством.

З аналізу даної норми вбачається, що сертифікат відповідності продукції не є первинним документом, який фіксує та підтверджує здійснення платником податків господарської операції.

Сертифікат якості - документ, що підтверджує певні властивості, характеристики товару, а не факт здійснення господарської операції. Отже, наявність чи відсутність сертифікатів якості може впливати лише на право покупця прийняти товар чи відмовитись від його прийняття та не може спростовувати факт реальності господарської операції.

Крім цього, у відповідності до пунктів Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 465/2011 перевірка наявності сертифіката відповідності такої продукції, якщо її віднесено до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації належить саме до повноважень Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів.

Таким чином, органи фіскальної служби України не вправі перебирати на себе повноваження, віднесені до компетенції інших органів.

Стосовно посилання відповідача на нереальність господарських операцій позивача, що зумовлено відсутністю у контрагентів позивача виробничої потужності для здійснення господарської діяльності та недостатність в їх штаті необхідної кількості робітників, суд виходить з наступного.

Твердження відповідача про неможливість реального виконання укладених позивачем зі своїм контрагентом правочинів через відсутність у останніх необхідних умов, а саме трудових ресурсів для ведення господарської діяльності не є обґрунтованим.

Даний факт не виключає можливості залучення робочої сили за цивільно-правовими договорами або трудовими договорами без приймання їх в штат підприємства. Але відповідачем не доведено відсутність укладення контрагентами позивача трудових або цивільно-правових угод.

До того ж, зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Крім того, відсутність у контрагентів платника податків офіційно залучених достатніх матеріальних, трудових чи будь - яких інших ресурсів не має своїм наслідком недійсність укладених платником податків із таким контрагентом правочинів чи слугувати належним доказом наявності у вказаних суб'єктів господарювання такої мети як порушення інтересів держави у сфері оподаткування.

Відносно висновків відповідача про відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на підтвердження господарських операцій Позивача з контрагентами, суд зазначає, що відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортні накладні на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортними накладними водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортна накладна залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Аналізуючи вище вказані нормативно-правові акти суд дійшов висновку, що використання товарно-транспортних накладних є обов'язковим тільки у випадку, якщо мало місце надання транспортних послуг, тобто за умови участі у господарських відносинах між постачальником та покупцем третьої особи - перевізника.

В той же час, транспортування товарно-матеріальних цінностей здійснювалось контрагентами позивача згідно умов договорів, що підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, суд зазначає, що вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників).

При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортні накладні та подорожні листи, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Неналежне оформлення товарно-транспортних накладних, за якими до позивача надходив товар не може бути підставою для прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення, оскільки, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної, а Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, на які посилається податковий орган, не є законодавчим документом з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку витрат та податкового кредиту.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача, на те, що в наданих ТТН наведені транспортні засоби, які не зареєстровані за перевізником ТОВ «Ін-Тайм» та ТОВ «Нова пошта», а тому поставка не є реальною. Так, позивач не є учасником взаємовідносин з перевезення. Більш того, такі перевізники як «Нова Пошта» запрошують кур'єрів зі своїми власними авто (на підтвердження - скріншот оголошення з офіційного сайту ТОВ «Нова Пошта»). Наявність у штаті підприємства матеріально-технічних ресурсів на праві власності не є обов'язковою умовою для виникнення у суб'єкта господарювання права на здійснення поставки через те, що така техніка та трудові ресурси можуть бути залучені на підставі господарсько-правових та цивільно-правових договорів. Щодо посилання відповідача щодо відсутності у податковому кредиті Постачальника відображення взаємовідносин із ТОВ «Ін-Тайм», - контроль ведення обліку Постачальником знаходиться поза межами контролю позивача. Окрім того, Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів на підтвердження своєї позиції.

Висновки відповідача про отримання позивачем податкових накладних без мети реального настання наслідків по договорам укладеним з контрагентами-постачальниками, які ґрунтуються на даних інформаційних податкових баз, суд також не бере до уваги на підставі наступного.

Інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Бази даних податкових органів не є належними доказами у справі, чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування.

Судом також спростовуються доводи відповідача про не знаходження за юридичною адресою контрагентів позивача та їх контрагентів, на підставі наступного.

За приписами ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» (далі - Закон), місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України (частина 1 статті 17 Закону).

За приписами частини 5 статті 17 Закону в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу (частина 11 статті 19 Закону).

У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

У разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (частини 12,14 статті 19 Закону).

Так, з інформаційно - ресурсного центру Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців вбачається, що стосовно контрагентів позивача реєстратором не були внесені записи щодо відсутності юридичних осіб за місцезнаходженням або відсутність підтвердження відомостей про юридичних осіб.

Суд зазначає, що згідно пункту 1 статті 16 Закону, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Щодо висновку відповідача про завищені витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування протягом півріччя 2012 року - 1 кварталу 2014 року на загальну суму 4 386 768,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Елемер-Україна» та завищені витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (витрати собівартості у складі реалізованої продукції) протягом 1 квартал 2014 року на загальну суму 33 861 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Дніпроенергомеханізація», суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 ПК України доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Доходи, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, що підтверджують отримання таких доходів і складаються з таких груп: дохід від операційної діяльності; інші доходи.

Підпунктом 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

Відповідно до підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135 ПК України до складу доходу від операційної діяльності, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування, включається дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пункту 137.1 статті 137 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Пунктом 137.4 статті 137 ПК України встановлено, що датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються (нараховуються), незалежно від фактичного надходження коштів.

Відповідно до пункту 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Пунктами 1, 2 та 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На підтвердження придбання товару та виконання робіт у ТОВ «Елемер-Україна» та ТОВ «Дніпроенергомеханізація» позивачем залучено до матеріалів справи відповідні докази -документи, вказані вище.

Суд, дослідивши зазначені документи, приходить до висновку, що підтвердженим є факт отримання позивачем товарів та робіт від вищевказаних контрагентів, у той час як відповідачем не доведено зворотне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено обґрунтованість висновків акту перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень, не надано суду належних доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності. Натомість позивачем надані всі необхідні первинні документи та матеріали, які свідчать про реальність вчинених правочинів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що спірні господарські операції позивача з його контрагентами є реальними, факт їх вчинення та наявність ділової мети їх вчинення підтверджується належними доказами, а тому правомірним є включення позивачем сум податку на додану вартість за цими правочинами до складу свого податкового кредиту відповідних періодів, рівно як і визначення ним доходів та витрат.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті законно та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх доказів та фактичних обставин, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень рішень: №0000024100, №0000314100, №0000014100, №0000284100, №0000034100 підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 січня 2015 року №0000024100, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в частині загального платежу з податку на прибуток в сумі 23 421 481,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 32 406 152,55 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 січня 2015 року №0000034100, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в частині загального платежу в сумі 214 428 721 грн. та за штрафними санкціями в сумі 107 214 360,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 січня 2015 року №0000014100, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 7 546 366,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 жовтня 2014 року №0000284100, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в повному обсязі у сумі 17 640 693,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 жовтня 2014 року №0000314100, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в повному обсязі у сумі 17 816 714,00 грн.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 487 гривні 20 копійок.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі 09 липня 2018 року.

Суддя Д.В. Татаринов