open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2018 р. Справа № 920/331/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В. О. , суддя Шевель О. В.

за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.

розглянувши у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури (вх. № 1647 С) на ухвалу господарського суду Сумської області від 23.07.2018 (постановлену суддею Коваленко О.В. у приміщенні господарського суду Сумської області, повний текст ухвали підписано 25.07.2018) у справі №920/331/18

за позовом заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, м. Київ

до 1. Управління освіти Шосткинської міської ради Сумської області, м. Шостка,

2. фізичної особи-підприємця Стрельцова Юрія Олександровича, м. Шостка

про визнання рішення тендерного комітету з конкурсних торгів та договору №7-2018 від 12.03.2018 про публічну закупівлю недійсними

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 23.07.2018 у справі №920/331/18 позовну заяву заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури №104-2837вих18 від 05.05.2018 залишено без розгляду. Суд першої інстанції дійшов висновку, що у даній справі немає передбачених законом виключних випадків, в яких прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, а твердження заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України неналежним чином здійснює захист прав є безпідставним. Враховуючи, що прокурор, звертаючись до суду із позовом в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, не обґрунтував наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, місцевий господарський суд залишив позов без розгляду на підставі ст. 226 ГПК України.

Заступник керівника Шосткинської місцевої прокуратури з ухвалою не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 23.07.2018 у справі №920/331/18 і направити справу за позовом заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури, поданої в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до управління освіти Шосткинської міської ради, ФОП Стрельцова Ю.О. про визнання рішення тендерного комітету з конкурсних торгів та договору №7-2018 від 12.03.2018 про публічну закупівлю недійсними для продовження розгляду до господарського суду Сумської області. Судові витрати покласти на відповідачів, стягнувши їх на користь прокуратури Сумської області.

В обґрунтування апеляційної скарги заступник керівника Шосткинської місцевої прокуратури зазначає, зокрема, таке.

Суд першої інстанції, мотивуючи своє рішення щодо залишення позовної заяви прокурора без розгляду, не мав права посилатися на норми застарілої редакції Господарського процесуального кодексу України. В даному випадку місцевий господарський суд отримавши позовну заяву прокурора, перевіривши її на дотримання вимог, у тому числі ст. 174 ГПК України щодо повернення позову, підстав для її застосування не встановив та відкрив провадження у справі, тим самим підтвердивши наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що звертаючись до суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, як належного органу, прокурор належним чином обґрунтував наявність порушених інтересів держави та чітко зазначив про неналежне здійснення центральним органом виконавчої влади повноважень щодо реалізації державної політики у сфері державних та публічних закупівель. При цьому заступник керівника Шосткинської місцевої прокуратури стверджував, що Закон України «Про прокуратуру» та положення чинного Господарського процесуального кодексу України не містять жодної норми, яка б зобов'язувала прокурора надавати докази неналежного здійснення органом, уповноваженим здійснювати функції у спірних правовідносинах, своїх повноважень щодо захисту інтересів держави.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури на ухвалу господарського суду Сумської області від 23.07.2018 у справі №920/331/18. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - 5 днів з дня вручення даної ухвали. Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури відбудеться 10.09.2018.

30.08.2018 від ФОП Стрельцова Ю.О. надійшов відзив, в якому він просить відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до Управління освіти Шосткинської міської ради та ФОП Стрельцова Ю.О. про визнання рішення тендерного комітету з конкурсних торгів та договору про публічну закупівлю на суму 1849500,00 грн. недійсними. Також ФОП Стрельцов Ю.О. просив розглядати справу за його відсутності (вх.№№6762,6763).

03.09.2018 від управління освіти Шосткинської міської ради надійшов відзив, в якому управління просило відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до управління освіти Шосткинської міської ради та ФОП Стрельцова Ю.О., про визнання рішення тендерного комітету з конкурсних торгів та договору про публічну закупівлю на суму 1849500,00 грн. недійсними. Також управління освіти просило провести судовий розгляд без участі його представника (вх. №6789, 6790).

У судове засіданні учасники справи не з'явились.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила таке.

У травні 2018 заступник керівника Шосткинської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати незаконним та скасувати протокол засідання тендерного комітету від 27.02.2018 про дискваліфікацію ТОВ "Сумська продуктова компанія"; визнати недійсними результати публічної закупівлі, оформлені повідомленням про намір укласти договір з ФОП Стрельцовим Ю.О.; визнати недійсним договір №7-2018 від 12.03.2018 про закупівлю молока рідкого від 2,5% жирності (пакет) (літр) за бюджетні кошти на суму 1849500 грн. з ПДВ, а саме: укладеного між управлінням освіти Шосткинської міської ради та ФОП Стрельцовим Ю.О. з урахуванням додаткової угоди до нього №1 від 29.03.2018; припинити зобов'язання за цим договором на майбутнє, а також стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору на користь прокуратури Сумської області.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Шосткинською місцевою прокуратурою Сумської області за результатами вивчення стану законності у сфері публічних закупівель, встановлено, що управлінням освіти Шосткинської міської ради 06.02.2018 на веб-порталі уповноваженого органу оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі молока рідкого від 2,5% (пакет) (літр) за ДК 021:2015:15510000-6 - молоко та вершки. У відкритих торгах взяли участь 3 учасники - ТОВ "Сумська продуктова компанія", ФОП Стрельцов Ю.О., ФОП Залозник В.В. За результатами електронного аукціону автоматичною системою переможцем визначено ТОВ "Сумська продуктова компанія" з ціновою пропозицією 1307950 грн. В той час як згідно з протоколом засідання тендерного комітету управління освіти Шосткинської міської ради від 27.02.2018 пропозицію ТОВ "Сумська продуктова компанія" дискваліфіковано з відкритих торгів згідно Закону України "Про публічні закупівлі". Наступним учасником з найбільш економічно вигідною пропозицією у розмірі 1849500 грн. був ФОП Стрельцов Ю.О., з яким у подальшому і укладено договір №7-2018 від 12.03.2018 про закупівлю молока рідкого від 2,5% жирності (пакет) (літр). Беручи до уваги те, що, на думку прокурора, вказана закупівля була проведена з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", вбачаються підстави для визнання незаконним та скасування відповідного рішення тендерного комітету та визнання недійсними результатів торгів. Порушення процедури державних закупівель та укладення відповідних договорів унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів і створює загрозу інтересам держави у подальшому.

Порушення інтересів держави в даному випадку прокурор вбачав в тому, що управлінням освіти Шосткинської міської ради під час проведення зазначеної закупівлі порушені вимоги чинного законодавства, принципи максимальної ефективності та економії, недискримінації учасників, які призвели до необ'єктивної оцінки пропозицій учасників, неправомірного вибору переможця торгів та укладання економічно невигідних договорів про закупівлю за бюджетні кошти. Укладені за результатами цієї процедури закупівлі договори суперечать вимогам законодавства та призведуть до протиправного фінансування видатків державного бюджету на суму 1849500 грн., унеможливлюють раціональне та ефективне використання державних коштів та порушують фінансово-економічні основи держави і можуть спричинити істотну шкоду її інтересам.

Враховуючи, що органом уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах, а саме щодо реалізації державної політики у сфері державних закупівель, є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, яким, як зазначає прокурор, не вжито заходів щодо оскарження результатів вищенаведеної закупівлі та договору, укладеного за наслідками її проведення, прокурору вбачаються підстави для представництва ним інтересів держави та звернення до суду із даним позовом.

23.07.2018 господарським судом Сумської області прийнято оскаржувану ухвалу, якою залишено позовну заяву заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури № 104-2837вих18 від 05.05.2018 без розгляду.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до положень ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до частин 3-5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Разом з тим, частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз частин 3, 4 статті 53 ГПК України у взаємозв'язку з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в господарських судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Таким чином, згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Звертаючись з позовом заступник керівника Шосткинської місцевої прокуратури зазначав, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України не вжито заходів щодо оскарження результатів закупівлі та договору, укладеного за наслідками її проведення.

Однак прокурором необґрунтовано нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, з огляду, зокрема, на те, що матеріали справи не містять жодних доказів про те, що визначений прокурором орган взагалі знав про допущені порушення, усвідомлював порушення інтересів держави, мав відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Таким чином іншою необхідною умовою для здійснення прокурором представництва інтересів держави, у відповідності до приписів ст.23 Закону України "Про прокуратуру", є виконання прокурором обов'язку попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Тобто, виходячи зі змісту даної норми, наявність належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів попереднього звернення прокурора до відповідного суб'єкта владних повноважень є обов'язковою умовою, за якої можливий судовий розгляд позову прокурора, і виключно у разі її дотримання прокурор набуває відповідних процесуальних повноважень (процесуальної дієздатності).

Так, в матеріалах справи міститься лист заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури від 04.05.2015 №104-2806 вих.18 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якому повідомлялось, що Шосткинською місцевою прокуратурою в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України підготовлено позовну заяву до управління освіти Шосткинської міської ради, ФОП Стрельцова Ю.О. про визнання недійсним рішення тендерного комітету за результатами торгів та договору про закупівлю. Також зазначалось, що позовну заяву найближчим часом буде скеровано до господарського суду Сумської області для розгляду по суті.

Однак, матеріали справи не містять доказів направлення (вручення) вказаного листа Міністерству економічного розвитку і торгівлі України. Тобто матеріали справи не містять доказів виконання прокурором приписів ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а саме попереднього, до звернення до суду, повідомлення про намір звернення до суду з позовом відповідного суб'єкта владних повноважень. Разом з цим вже 05.05.2018 Шосткинська місцева прокуратура звернулась до господарського суду з даним позовом.

Суд враховує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Пункт 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Колегія суддів вважає, що прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду від імені суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням відповідних доказів, які б підтверджували наявність підстав, передбачених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до положень ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Разом з цим ухвалою господарського суду Сумської області від 10.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено підготовче засідання на 11.06.2018. Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.06.2018 відкладено підготовче засідання на 21.06.2018. Ухвалою господарського суду Сумської області від 23.06.2018 призначено підготовче засідання на 23.07.2018.

Відповідно до ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Згідно ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до положень ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Враховуючи, що прокурором не обґрунтовано наявності встановлених законом підстав представництва інтересів держави при зверненні з позовом у даній справі - відповідне свідчить про відсутність у нього процесуальної дієздатності, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За положеннями статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали господарського суду Сумської області від 23.07.2018 у справі №920/331/18- без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 23.07.2018 у справі №920/331/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.09.18

Головуючий суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Фоміна В. О.

Суддя Шевель О. В.

Джерело: ЄДРСР 76385217
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку