open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2018 року

м. Київ

справа №812/1127/18

адміністративне провадження №К/9901/58913/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кравчука В.М.,

суддів: Анцупова Т.О., Стародуба О.П.,

розглянув в попередньому судовому засіданні справу №812/1127/18 за касаційною скаргою Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 (суддя Секірська А.Г.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018 (колегія у складі суддів: Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., Сухарька М.Г.) у справі №812/1127/18 за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №1", про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

І. ПРОЦЕДУРА

1. Позивач звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №1» про стягнення адміністративно-господарську санкцію за 2017 рік у сумі 160 666,68 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 17 квітня 2018 року по 17 квітня 2018 року по 17 квітня 2018 року у розмірі 89,90 грн., разом 160 756,46 грн.

2. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018, в задоволенні позову відмовлено.

3. 13.08.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Позивача на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.06.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018.

4. У поданій касаційній скарзі Позивач із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

5. Ухвалою Верховного Суду від 20.08.2018 відкрито провадження у справі. 05.09.2018 надійшов відзив від Відповідача.

6. Сторонами було заявлено клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що КП «ЛЖЕК №1» зареєстровано як юридична особа 10.07.1992, № запису 1 381 120 0000 000132, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 20.04.2018 (а.с. 25-28).

8. Відповідно до Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, КП «ЛЖЕК № 1» зареєстровано у ЛОВ ФСЗІ 17.09.2009 за № 44/118/45, що підтверджено довідкою про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 24.09.2009 № 85 (а.с. 13).

9. На виконання вимог Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, КП «ЛЖЕК № 1» 22.02.2018 до ЛОВ ФСЗІ подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік, у якому зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 117 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) 1; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні (осіб) 5; фонд оплати праці штатних працівників (тис. грн) 4699,50; середньорічна заробітна плата штатного працівника (грн) 40166,67; сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (грн) 160666,61 грн (а.с. 14).

10. 27.02.2018 за вих. № 03-10/232 позивачем на адресу керівника КП «ЛЖЕК № 1» направлено лист з проханням своєчасно здійснити сплату адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2017 році до 15 квітня 2018 року, не допускаючи нарахування пені за звернення до суду за примусовим стягненням боргу (а.с. 15), який отримано відповідачем 02.03.2018 (а.с. 16).

11. 01.03.2018 позивач направив на адресу Лисичанського міського центру зайнятості населення запит № 04-02/285, чи надавалися КП «ЛЖЕК № 1» до Лисичанського міського центру зайнятості відомості про вільні робочі місця (вакансії), на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, а також про випадки відмови роботодавцем у працевлаштуванні осіб з інвалідністю, які направлялися центром зайнятості, протягом 2017 року; чи здійснювалося КП «ЛЖЕК № 1» замовлення до Лисичанського міського центру зайнятості на професійне навчання або підготовку особи з інвалідністю у разі відсутності фахівців з потрібними професіями серед зареєстрованих у державній службі зайнятості осіб з інвалідністю (а.с. 17).

12. 19.03.2018 ЛОВ ФСЗІ отримано відповідь Лисичанського міського центру зайнятості від 15.03.2018 № 8/05-420 з інформацією про надання протягом 2017 року звітності за формою 3-ПН, з зазначенням того, що випадків відмови роботодавцем у працевлаштуванні осіб з інвалідністю не було, та що професії прибиральника території та двірника не потребують спеціальної підготовки, за іншими професіями, як то муляр та покрівельник від КП «ЛЖЕК № 1» у 2017 році було замовлення на навчання (а.с. 19).

13. За несвоєчасну сплату КП «ЛЖЕК № 1» адміністративно-господарських санкцій за 2017 рік ЛОВ ФСЗІ нараховано підприємству пеню в сумі 89,80 грн., про що зазначено у розрахунку суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів (а.с. 20).

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

14. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав, що відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 Про реалізацію статей 19, 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, відповідач надав Звіт про зайнятість та працевлаштування за 2017 рік за формою 10-ПІ.

15. 19.03.2018 позивачем від державної служби зайнятості одержано відповідь на запит від 01.03.2018, з якої вбачається, що відповідач у 2017 році щомісяця подавав до служби зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, відмов підприємства у працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями за направленням центру зайнятості не було, замовлень щодо професійного навчання або підготовки не надходило від роботодавця.

16. Позивач вважав, що відповідач здійснив не всі можливі заходи для працевлаштування інвалідів, оскільки для виконання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю, роботодавець має брати активну участь у заходах, що проводить державна служба зайнятості для працевлаштування осіб з інвалідністю (обов'язкові заходи для роботодавців при виконанні нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю наведені в листі Державної служби зайнятості від 14.09.2016 № ДЦ-01-6415/0/616 Щодо обов'язковості подання форми № 3-ПН та заходів з працевлаштування інвалідів).

17. Враховуючи інформацію за звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік за формою 10-ПІ, згідно з якою у 2017 році відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановлений статтею 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (далі Закон № 875), КП «ЛЖЕК № 1» нарахована адміністративно-господарська санкція у розмірі 160 666,68 грн., яку відповідач згідно з частиною четвертою статті 20 Закону № 875 мав сплатити до 15 квітня 2018 року, про що був повідомлений позивачем листом від 27.02.2018 № 03-10/232. Оскільки адміністративно-господарські санкції у встановлений законом строк відповідачем не сплачені, позивач просить стягнути їх з відповідача разом із нарахованою пенею з 17.04.2017 в розмірі 89,80 грн.

18. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що згідно з поданими КП «ЛЖЕК № 1» 22.02.2018 звітом за формою № 10-ПІ середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу КП «ЛЖЕК №1» за 2017 рік становить 117 працівників; кількість штатних працівників-інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 9 Закону № 875, становить 5 чоловік. Відповідачем вимоги Закону № 875 виконано в повному обсязі. У Колективному договорі зафіксовано бронювання робочих місць, на яких може використовуватися праця інвалідів, протягом 2017 року регулярно інформували державну службу зайнятості про наявні вільні робочі місця й вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів, що підтверджується щомісячними та щоквартальними звітами форми № 3-ПН, у газеті «Новый путь» від 24.05.2017 № 21 розміщена інформація про наявність вакансій для інвалідів. Незважаючи на вжиті з боку відповідача заходи, інваліди для працевлаштування до відповідача самостійно не зверталися, фактів відмови з боку відповідача у працевлаштуванні інвалідів не було. Фактично в КП «ЛЖЕК № 1» на кінець 2017 року працювало 2 особи з інвалідністю, а на протязі 2017 року прийнято на підприємство на працювало 6 осіб з інвалідністю. В 2017 році до Лисичанського міського центру зайнятості відповідачем надавалося замовлення на професійне навчання та перепідготовку осіб з інвалідністю за професіями муляр та покрівельник. Виходячи з норм Закону № 875 на роботодавців покладається обов'язок щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю, але ця вимога не супроводжується обов'язком займатися пошуком осіб з інвалідністю для їх працевлаштування.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. При прийнятті спірного рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що не супроводжується обов'язком пошуку осіб з інвалідністю для працевлаштування на створені ним робочі місця. Такий обов'язок покладено на органи працевлаштування, перелічені в ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

20. Зважаючи на вжиття КП «ЛЖЕК № 1» усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, суд вважає, що позивач намагається покласти на відповідача відповідальність у вигляді фінансових санкцій та пені за відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства інвалідів, які бажають працевлаштуватись, що є неприпустимим.

21. Щодо посилань позивача на формальність підходу КП «ЛЖЕК № 1» до виконання обов'язку щодо працевлаштування осіб з інвалідністю через створення вакансій некваліфікованих професій, суд зауважує, що Закон № 875 не містить вимог щодо обов'язку створення роботодавцем робочих місць з конкретно визначеними кваліфікаційними характеристиками. Доводи позивача щодо застосування відповідачем у відзиві поняття «інвалід» замість «особи з інвалідністю» не впливають на вирішення даного спору.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

22. Позивач не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки чинним законодавством не передбачено, що потрібно враховувати причини, з яких Відповідач не виконав норматив. Однак у ч.5 с.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-ХІІ від 21.03.1991 передбачено, що виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Оскільки робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда не було зайняте інвалідом, Відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції.

23. У відзиві відповідач не погоджується із аргументами касаційної скарги, вважає висновки судів попередніх інстанцій правильними, законними та обґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, заявлені в касаційній скарзі, вже були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка.

25. Щодо доводу Позивача, то суди попередніх інстанцій, з якими погоджується Суд, вказали, що Відповідач ужив всі заходи по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу. При цьому, жодних доказів про те, що відповідачем не виділено та не створено робочі місця для працевлаштування інвалідів, позивачем не надано та не доведено факту протиправної відмови у працевлаштуванні інвалідів з боку товариства.

26. Суди попередніх інстанцій дійшли такого висновку, оскільки, ними було встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Відповідач протягом 2017 року інформував відповідний центр зайнятості про створені робочі місця та вакансії для працевлаштування інвалідів шляхом надання звітів про наявність вакансій для інвалідів за формою №3-ПН, в яких зазначав про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів.

27. Зазначені обставини підтверджуються також листом Лисичанського міського центру зайнятості від 08.05.2018 № 8/05-751 «Про надання інформації», направленим на виконання вимог ухвали суду від 23.04.2018, і в якому також повідомлено, що від ЛОВ ФСЗІ протягом 2017 року до Лисичанського МЦЗ не надходило інформації про невиконання відповідачем нормативу щодо працевлаштування інвалідів у 2017 році.

28. З метою укомплектування вакансій для осіб з інвалідністю центром зайнятості постійно проводиться інформаційно-роз'яснювальна робота серед роботодавців. Інформування про професійний склад осіб з інвалідністю відбувається щомісячно під час надання звітів про потребу в працівниках підприємствам, які мають вакансії для осіб з інвалідністю, під час проведення семінарів для роботодавців 31.05.2017р. відповідач взяв участь у семінарі на тему: «Презентація послуг центру зайнятості, у тому числі щодо вирішення питань зайнятості осіб з інвалідністю», а також під час проведення масових заходів для осіб з інвалідністю. 01.12.2017 з нагоди міжнародного дня людей з інвалідністю Лисичанський МЦЗ проводив «День інформування» для інформування громадян щодо послуг, які надає служба зайнятості особам з обмеженими фізичними можливостями. В рамках Дня інформування відбувся ярмарок вакансій для осіб з інвалідністю, в якому відповідач взяв участь. У 2017 році на підприємство працевлаштована 1 особа з групою інвалідності за направленням центру зайнятості, крім цього, центром зайнятості укладено договір з відповідачем на організацію громадських робіт (взяла участь 1 особа з інвалідністю).

29. Крім того, у колективному договорі між адміністрацією та профспілковим комітетом КП «ЛЖЕК № 1», затвердженому на профспілкових зборах трудового колективу КП «ЛЖЕК № 1» протоколом від 27.12.2010 № 7, визначено обов'язок забронювати робочі місця для працевлаштування осіб, які потребують додаткових гарантій соціального захисту, на підприємстві затверджено Інструкцію про робоче місце інваліда, наказами від 03.01.2017 № 1, від 01.02.2017 № 6, від 04.05.2017 № 31, від 03.07.2017 № 42 виділялися робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.

30. З матеріалів справи також вбачається, що відповідачем вживалися інші заходи щодо працевлаштування інвалідів, а саме:

- до Лисичанського міського центру зайнятості направлялося замовлення на професійне навчання та перепідготовку осіб з інвалідністю у зв'язку з відсутністю фахівців з потрібними професіями серед зареєстрованих у державній службі зайнятості, а саме малярів та покрівельників;

- участь у Ярмарку вакансій для осіб з інвалідністю 01.12.2017, який проводився Лисичанським міським центром зайнятості;

- в газеті «Новий путь» від 24.05.2017 № 21 (14935) розміщувалася інформація про прийняття відповідачем на роботу осіб з інвалідністю.

31. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази того, що до відповідача направлялись інваліди або останні самостійно звертались, але їм було відмовлено у такому працевлаштуванні.

32. У постанові від 26.06.2018 у справі № 806/1368/17 Верховний Суд зробив правовий висновок про те, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

33. Справу вирішено у відповідності до цього правового висновку.

34. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, Відповідачем не було допущено жодних із наведених вище порушень, а тому відсутні підстави для сплати адміністративно-господарських стягнень.

35. Отже, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі, якими доводи скаржника відхилено.

36. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

37. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018 у справі №812/1127/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя О.П. Стародуб

Джерело: ЄДРСР 76380739
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку