КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/6210/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

за участю:

секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Добровської Л.В.,

представника третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2018 року (повний текст рішення виготовлено 12.06.2018) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, третя особа - ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, третя особа - ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 28 березня 2018 року про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування до позивача стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю із наступним виключенням відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ставить питання про скасування зазначеного рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови - про задоволення позовних вимог.

Апелянт вважає, що відповідачем не доведено порушення ним Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, тому не має підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності. Крім того, позивач в апеляційній скарзі посилається на порушення відповідачем встановленої законодавством процедури ухвалення оскаржуваного рішення, а саме щодо необхідної кількості голосів комісії для прийняття рішення про позбавлення позивача права на зайняття адвокатською діяльністю.

До Київського апеляційного адміністративного суду від відповідача та третьої особи надійшли відзиви на апеляційну скарги, зареєстровані 30.07.2018 за вх. № 25123 та 04.09.2018 за вх № 29154 відповідно, в яких вони зазначають про законність та обґрунтованість рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2018 року та просять суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

У судовому засіданні 06 вересня 2018 року позивач апеляційну скаргу підтримав. Представники відповідача та третьої особи заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Після перерви, оголошеної в розгляді справи 06.09.2018, представник третьої особи в судове засідання не з'явилася. При цьому, представником третьої особи подано клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з її участю в іншому судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представника третьої особи. При цьому, колегія суддів зазначає, що до оголошення перерви у розгляді справи, представником третьої особи було надано пояснення по справі та висловлено своє відношення до апеляційної скарги.

Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив наступні обставини, які учасниками процесу не оскаржуються.

Згідно довідки від 25 січня 2018 року, членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області ОСОБА_6, за дорученням Голови дисциплінарної палати ОСОБА_7 від 14 грудня 2017 року, у відповідності до вимог статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», на підставі скарги ОСОБА_5 від 21.11.2017 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво № НОМЕР_2 від 28.03.2002, видане Київською обласною КДКА), проведено перевірку та, відповідно до статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», запропоновано дисциплінарній палаті прийняти рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 31 січня 2018 року порушено дисциплінарну справу за скаргою ОСОБА_5 стосовно адвоката ОСОБА_2

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 28 березня 2018 року притягнуто адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_2 від 28 березня 2002 року, видане Київською обласною КДКА) до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю із наступним виключенням відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято у межах повноважень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіряючи у межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення місцевого адміністративного суду, зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI), Правилами адвокатської етики, затвердженими Установчим з'їздом адвокатів України від 17.11.2012 (далі - Правила адвокатської етики).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 2 Закону № 5076-VI, адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

Згідно статті 3 Закону №5076-VI, правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Професійні права адвоката затверджені статтею 20 Закону № 5076-VI. За змістом частини 1 зазначеної статті, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Статтею 21 цього ж Закону визначено професійні обов'язки адвоката, зокрема, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Розділом VI Закону №5076-VI визначено підстави та порядок дисциплінарної відповідальності адвоката.

Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України (стаття 33 Закону №5076-VI).

Стаття 34 Закону №5076-VI передбачає підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Так, згідно з частиною першою вказаної статті підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону №5076-VI дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Пунктом третім частини першої статті 35 Закону №5076-VI, встановлено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень, зокрема: для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку (частина друга вказаної статті).

В силу положень пункту четвертого частини другої статті 32 Закону №5076-VI, накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.

Накладенню дисциплінарного стягнення передує процедура дисциплінарного провадження, що може бути ініційована будь-якою особою, якій відомо про поведінку адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, шляхом подання відповідної заяви (скарги).

За змістом статті 37 Закону №5076-VI, дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.40 Закону дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

Згідно з ст.41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04 грудня 2017 року за вхід. № 1144 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга ОСОБА_5 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 (Свідоцтво № НОМЕР_2 від 28.03.2002, видане Київською обласною КДКА).

Заявниця є дружиною судді Господарського суду Сумської області ОСОБА_8 (до 05.11.2017 - Голови цього суду).

Так, відповідно до оскаржуваного рішення, 01 листопада 2017 року в центрі м. Суми, біля кафе «Вінегрет», приблизно о 17-18 годині, працівниками НАБУ спільно зі СБУ було здійснено затримання чоловіка скаржниці за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 статті 368 Кримінального кодексу України.

02 листопада 2017 року ОСОБА_8 в м. Києві, в приміщенні НАБУ було повідомлено про підозру у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення.

03 листопада 2017 року ОСОБА_8 вручено копію подання керівника САП ОСОБА_9 до Вищої ради правосуддя про надання згоди на утримання ОСОБА_8 під вартою разом з копіями матеріалів, якими обґрунтовується зазначене подання. Зі вказаних документів випливає, що однією з головних дійових осіб операції з затримання ОСОБА_8був адвокат ОСОБА_2

Зокрема, 30 жовтня 2017 року адвокатом ОСОБА_2 була подана до НАБУ письмова заява, з якої вбачається, що 31 липня 2017 року ним було укладено договір про надання правової допомоги з ПрАТ «Сумбуд» для представництва останнього у господарських, кримінальних та цивільних справах. До його завдання згідно угоди входила «підготовка необхідних документів для проведення експертизи документації та введення в експлуатацію житлових будинків ПрАТ «Сумбуд», а також подальшого продажу». Під час зустрічі 27 жовтня 2017 року з Головою правління ПрАТ «Сумбуд» ОСОБА_10, адвокат ОСОБА_2 нібито довідався про вимагання ОСОБА_8, через посередника ОСОБА_11, двокімнатної квартири або вартості її грошового еквівалента в сумі 720000 грн., від ОСОБА_10, - за винесення суддею ОСОБА_8 рішень у справах Господарського суду Сумської області № 920/56/16; № 920/514/16; № 920/1772/15. ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_10 звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, натомість ОСОБА_10 нібито повідомив, що він не проти звернення до правоохоронних органів за фактом вимагання у нього неправомірної вигоди в особливо великих розмірах, якщо це буде здійснено адвокатом в рамках укладеного договору на виконання наданих повноважень.

Як зазначено ОСОБА_5, 01 листопада 2017 року адвокат ОСОБА_2 передав кошти посереднику ОСОБА_11, які останній поміняв у знайомого «міняли» на 26600 доларів США (прим.: згідно повідомлення про підозру від 02.11.2017 р. ОСОБА_12.). Ввечері того ж дня в кафе відбулася зустріч ОСОБА_8 з ОСОБА_11, під час якої гроші знаходилися у ОСОБА_11 Після виходу з кафе обох було затримано, при цьому ОСОБА_11 разом з грошима тікав і з його слів пакет з грошима у нього випав. Протягом години ОСОБА_8 перебував в кафе під наглядом спецслужб, після чого його вивели на вулицю і підвели до його автомобіля, де біля заднього правого колеса на вулиці лежав пакет з грошима, начебто, призначений йому, як неправомірна вигода, яку початково передавав адвокат ОСОБА_2 посереднику ОСОБА_11

ОСОБА_5 вважає, що у наведених вище діях адвоката ОСОБА_2 вбачаються порушення ст. ст. 7, 19, 25 Правил адвокатської етики. Ці дії, на думку заявниці, є винними і надзвичайно грубими, підривають авторитет адвокатської професії, а тому заслуговують на найсуворіший вид дисциплінарного стягнення - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з ЄРАУ.

14 грудня 2017 року до КДКА Київської області за вх. № 1199 надійшов супровідний лист адвоката ОСОБА_2 від 13 грудня 2017 року разом із поясненнями б/н від 12 грудня 2017 року на скаргу ОСОБА_5

У своїх письмових поясненнях на скаргу, адвокат ОСОБА_2 вказав, що він є учасником кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР за № 42017000000002180, за яким проводиться досудове розслідування детективами Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ під процесуальним керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. В рамках зазначеного розслідування, ОСОБА_2 було попереджено про недопустимість розголошення відомостей, які стали йому відомі під час досудового розслідування у зв'язку із участю в ньому. Згідно з ч. 1 ст. 222 КПК України відомості, що стали відомі під час досудового розслідування, можна розголошувати лише за письмовою згодою слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони вважають за можливе.

Згідно листа Національного антикорупційного бюро України від 12 грудня 2017 року року № 0412-188/45964 ОСОБА_2 не було надано дозвіл на розголошення третім особам, в тому числі дисциплінарній палаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, будь-яких відомостей, які стали йому відомі у зв'язку із участю у зазначеному вище досудовому розслідуванні за кримінальним провадженням № 42017000000002180.

ОСОБА_2 зазначав, що оскільки скарга ОСОБА_5 висвітлює факти, які розслідуються в рамках досудового розслідування, то й надання адвокатом пояснень по суті щодо звинувачень скаржника є неможливим, оскільки це може призвести до розкриття таємниці слідства, на що він не має відповідного дозволу.

Вважав подану на нього скаргу такою, що не має жодних правових підстав, є необ'єктивною та протиправною. Ані зі скаржницею, ані з її чоловіком, адвокат особисто не знайомий і ніколи не представляв їх інтереси. Ним було подано заяву до правоохоронних органів в зв'язку з тим, що він довідався від свого клієнта про скоєння щодо нього протиправного діяння. Звернення до правоохоронних органів є в таких випадках не тільки одним із способів захисту законних інтересів клієнта, але й прямим обов'язком будь-якої правосвідомої особи, якій стало відомо про скоєння злочину. Просить врахувати той факт, що не повідомлення особою про злочин фактично становить одну із форм причетності до цього злочину (співучасть у злочині - п. 16 ч. 1 ст. 27 КК України), яка тягне за собою відповідальність у випадках спеціально передбачених Кримінальним кодексом України, а за приховування злочину передбачена кримінальна відповідальність за ст. 396 цього ж Кодексу.

30 січня 2018 року, до КДКА Київської області надійшов лист ОСОБА_5, до якого додано копії адвокатського запиту ОСОБА_13 від 05 січня 2018 року та відповіді на нього ПрАТ "Сумбуд" за № 3/01-2 від 20.01.2018, в якому зазначається, що керівництвом АТ "Сумбуд" було прийнято рішення не подавати заяву про визнання АТ "Сумбуд" та особисто ОСОБА_10 потерпілими в кримінальному провадженні № 42017000000002180.

Також, 07 лютого 2018 року на адресу КДКА Київської області надійшов лист ПрАТ "Сумбуд" за № 4/01-2 від 20 січня 2018 року на запит члена дисциплінарної палати КДКА Київської області за № 21 від 12.01.2018, в якому зазначено, що керівництвом АТ "Сумбуд" було прийнято рішення не подавати заяву про визнання АТ "Сумбуд" потерпілим у кримінальному провадженні № 42017000000002180, а також про те, що договір про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_2 є на сьогоднішній день чинним.

28 лютого 2018 року за вх. № 314 надійшов лист адвоката ОСОБА_2 від 28.02.2018, до якого додано копію листа ПрАТ "Сумбуд" за № 54/01-2 від 27 лютого 2018 року "Щодо підтвердження повноважень адвоката".

З матеріалів справи вбачається, що 31 липня 2017 року між адвокатом ОСОБА_2 і ПАТ «Сумбуд» було укладено Договір про надання правової допомоги адвокатом (.т.1, а.с.33).

Як встановлено рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 28 березня 2018 року, метою вказаного вище договору про надання правової допомоги адвокатом є захист інтересів АТ «Сумбуд» в судовій справі № 920/514/16. Крім того, в рамках вищезазначеного договору, завданням адвоката ОСОБА_2 була підготовка необхідних документів для проведення експертизи та введення в експлуатацію житлових будинків ПрАТ «Сумбуд» за адресою: м. Суми, пр. М.Лушпи,5, а також подальшого продажу з часу укладання Договору про надання правової допомоги від 31.07.2017. Адвокат ОСОБА_2, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, не прийняв участі в жодному з судових засідань (08.08.2017 р.; 23.11.2017 р. та 11.12.2017 р.) у справі № 920/514/16.

Дисциплінарною палатою також встановлено, що з часу укладення вищезазначеного договору про надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_2 не надавалася допомога ПрАТ "Сумбуд" й щодо підготовки необхідних документів для проведення експертизи документації та введення в експлуатацію житлових будинків ПрАТ "Сумбуд" за адресою: м. Суми, пр. М. Лушпи, 5, а також подальшого продажу.

Відтак, дисциплінарною палатою КДКА Київської області встановлено, що фактично з часу укладання з ПрАТ "Сумбуд" договору про надання правової допомоги від 31.07.2017 єдиним документом, складеним адвокатом ОСОБА_2, стала його заява Директору НАБУ ОСОБА_14, датована 31.10.2017.

На думку відповідача, наведене вище свідчить, що адвокат ОСОБА_2 використав Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та Договір про надання правової допомоги з ПрАТ "Сумбуд" не для здійснення незалежної професійної діяльності адвоката щодо здійснення захисту, представництва, надання правової допомоги клієнту, а з іншою метою, на яку клієнт його не уповноважував.

На думку відповідача, в даному випадку, дії адвоката ОСОБА_2, пов'язані з його участю в оперативних діях працівників НАБУ та Управління СБУ в Сумській області, за своїми зовнішніми та внутрішніми ознаками, є нічим іншим, як співробітництвом з оперативними підрозділами. Надані Договором про надання правової допомоги повноваження були використані адвокатом ОСОБА_2М.з іншою метою, на яку клієнт його не уповноважував.

Проте, колегія суддів вважає вказані висновки відповідача, з якими також погодився суд першої інстанції, необгрунтованими, з огляду на наступне.

Так, як встановлено під час апеляційного розгляду справи, позивач, звертаючись 30 жовтня 2017 року до Національного антикорупційного бюро України з заявою про вчинення кримінального правопорушення, діяв як адвокат на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_2 від 28.03.2002 та договору про надання правової допомоги адвокатом від 31.07.2017, про що зазначено у самій заяві (т.2, а.с.89). Вказане спростовує доводи відповідача, що, звертаючись до НАБУ з заявою, позивач діяв як фізична особа, а не як адвокат, який представляв інтереси ПрАТ "Сумбуд".

При цьому, згідно наданої позивачем копії листа ПрАТ «Сумбуд» б/н від 27 жовтня 2017 року, тобто до моменту звернення адвоката ОСОБА_2 з заявою до Національного антикорупційного бюро України, товариством надано йому згоду на розкриття інформації, на яку розповсюджується адвокатська таємниця та яка стала відома адвокату в ході співпраці за договором про надання правової допомоги від 31 липня 2017 року (т.1, а.с.20).

Також, відповідно до копії листа ПрАТ «Сумбуд» від 27.02.2018 №54/01-2 ПрАТ «Сумбуд» повідомляє, що адвокат ОСОБА_2 при подачі заяви від 30.10.2017 до Національного антикорупційного бюро України діяв в межах повноважень та відповідно до наданого доручення за договором від 31.07.2017 про надання правової допомоги адвокатом. Підприємством зазначено, що згідно з умовами вказаного договору адвокату ОСОБА_2 можуть надаватися доручення щодо надання правової допомоги ПрАТ «Сумбуд» з представництва інтересів підприємства у кримінальних, цивільних, господарських справах (провадженнях) та справах адміністративного судочинства. Обсяг правової допомоги визначається у разі виникнення потреби в них у підприємства (.т.1 а.с.24).

Тобто, суд дійшов висновку, що, звертаючись до Національного антикорупційного бюро України з заявою про вчинення кримінального правопорушення від 30 жовтня 2017 року, позивач діяв за дорученням ПрАТ «Сумбуд».

При цьому, колегія суддів зазначає, що самим ПрАТ «Сумбуд» не заперечується той факт, що позивач діяв з дозволу та відома директора і в межах наданих йому повноважень.

Посилання відповідача на відсутність такого доручення у письмовій формі не заслуговують на увагу, оскільки жодним нормативним актом не забороняється надання клієнтом своєму адвокатові доручень в усній формі.

Щодо доводів представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на те, що залучення адвоката до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності є порушенням адвокатської етики, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» забороняється залучати до виконання оперативно-розшукових завдань осіб, професійна діяльність яких пов'язана зі збереженням професійної таємниці, а саме: адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов'язано з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.

Проте, в даному випадку колегією суддів не вбачається розкриття позивачем конфіденційної інформації професійного характеру при виконанні адвокатом ОСОБА_2 завдань оперативно-розшукової діяльності без згоди ПрАТ «Сумбуд». При цьому, як вже було зазначено вище, ПрАТ «Сумбуд» позивачу було надано згоду на розкриття інформації, на яку розповсюджується адвокатська таємниця та яка стала відома адвокату в ході співпраці за договором про надання правової допомоги від 31 липня 2017 року.

Під час апеляційного розгляду справи, представники відповідача та третьої особи неодноразово звертали увагу на те, що в діях позивача вбачаються ознаки провокації злочину та на те, що звернення до правоохоронних органів позивачем супроводжувалося його особистим інтересом.

З приводу цього, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 370 Кримінального кодексу України провокація підкупу - дії з підбурення особи на пропонування, обіцянку чи надання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання такої вигоди, щоб потім викрити того, хто пропонував, обіцяв, надав неправомірну вигоду або прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав таку вигоду.

Разом з тим, на думку колегії суддів, в діях позивача відсутні ознаки вказаного діяння, зазначене не було спростовано відповідачем під час апеляційного розгляду справи.

Також твердження третьої особи з приводу того, що позивач є агентом НАБУ є лише її припущеннями, які жодними доказами не підтверджені.

Крім того, наявності особистого інтересу адвоката ОСОБА_2 при зверненні до правоохоронних органів ні представник відповідача, ні третьої особи пояснити та довести жодними доказами не змогли.

Щодо посилання відповідача на порушення позивачем ст. 20 Закону №5076-VI, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 20 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Разом з тим, після звернення позивача до Національного антикорупційного бюро України з заявою про вчинення кримінального правопорушення на подальші дії позивача почали розповсюджуватися норми Кримінального процесуального кодексу України, а не Закону №5076-VI, оскільки він став учасником кримінального провадження №42017000000002180, а саме свідком, і, відповідно, має права та обов'язки, передбачені нормами процесуального законодавства, а також несе кримінальну відповідальність, передбачену КПК України. Отже, при співробітництві позивача з правоохоронними органами, норми Закону №5076-VI ним жодним чином не порушувалися.

З приводу висновків відповідача, що адвокатом ОСОБА_2 вчинено дисциплінарний проступок, а саме порушення ст.ст. 7, 12, 19, 25 Правил адвокатської етики, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 7 Правила адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами.

Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Згідно ст. 12 Правила адвокатської етики всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов'язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Адвокат зобов'язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.

При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.

Статтею 19 Правил адвокатської етики встановлено, що адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними, або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов'язків адвоката. У випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз'яснення клієнту. Якщо за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов'язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Відповідно до статті 25 Правил адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв'язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Надаючи аналіз вказаним нормам Правил адвокатської етики, враховуючи наведене вище, колегія суддів зазначає, що в діях позивача не вбачається їх порушення. Відповідачем будь-яких доказів здійснення позивачем порушень наведених норм Правил адвокатської етики надано не було. При цьому, навіть у судовому засіданні апеляційної інстанції безпосередньо відповідачем не розкрито зміст порушень вказаних норм Правил адвокатської етики адвокатом ОСОБА_2

Крім того, відповідачем не було дотримано вимоги статті 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при прийняття спірного рішення.

Так, відповідно до витягу з протоколу засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 28 лютого 2018 року у складі одинадцяти осіб, вирішено притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю із наступним виключенням відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України.

За прийняття вказаного рішення проголосувало 7 членів комісії, протии - 3, утрималось - 0. Голова КДКА Київської області ОСОБА_15 взяв участь у голосуванні. Доповідач участі в голосуванні не приймав.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що дві третини від кількості голосів від загального складу дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області в данному випадку складає більше 7 голосів (11 х 2/3=7,3).

З огляду на те, що відповідачем до позивача застосовано найсуворіший, з передбачених у Законі видів дисциплінарної відповідальності захід, у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю, за прийняття вказаного рішення повинно було проголосувати більше ніж 7 членів комісії.

Таким чином, суд першої інстанції, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, прийшов до неправильного висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано приписи статті 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Суд попередньої інстанції залишив наведене поза увагою та прийняв рішення із порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного її вирішення.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а тому апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Матеріалами справи підтверджується понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 704,80 грн. відповідно до квитанції від 10.04.2018 № 68047 (т.1, а.с.34) та за подання апеляційної скарги у розмірі 1057,20 грн. відповідно до квитанції від 26.06.2018 № 68419 (т. 2, а.с.37).

Враховуючи що адміністративний позов є обґрунтованим, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнування на утримання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на користь ОСОБА_2 документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС, Київський апеляційний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, третя особа - ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення -задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2018 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 28 березня 2018 року про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування до позивача стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю із наступним виключенням відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) понесені витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 704 (сімсот чотири) гривені 80 копійок відповідно до квитанції від 10.04.2018 № 68047 та судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1057 (одна тисяча п'ятдесят сім) гривень 20 копійка відповідно до квитанції від 26.06.2018 № 68419.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя

О.А. Губська

Суддя

А.Б. Парінов

Суддя

О.О. Беспалов

Повне судове рішення складено 10 вересня 2018 року.