ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 вересня 2018 року

справа № 804/3893/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Головко О.В., Суховаров А.В.,

секретар судового засідання: Троянов А. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Дніпропетровської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року, суддя Турлакова Н. В.,

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювас ТМ» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювас ТМ» звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати:

рішення про коригування митної вартості товарів від 26.05.2017 року № UА110150/201/00073, прийняте Дніпропетровською митницею ДФС;

картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА110150/201/00073, яка оформлена Дніпропетровською митницею ДФС.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що до митного оформлення було пред'явлено товар - трубні фланці, придбані за контрактом від 18.07.2016 року №18/07. Для відповідного оформлення подано всі необхідні документи для їх митного оформлення за ціною договору. Проте відповідачем безпідставно, в порушення законодавства, було прийнято рішення про коригування митної вартості товару та видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вказані рішення вважає необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2017/200013/1 від 26.05.2017, прийняте Дніпропетровською митницею ДФС. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2017/00073 від 26.05.2017, яка оформлена Дніпропетровською митницею ДФС.

В апеляційній скарзі Дніпропетровська митниця ДФС, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що для митного оформлення позивачем до документів надано МД країни експорту від 28.03.2017, відповідно до якої умовами поставки зазначено FOB, що не відповідає умовам зовнішньоекономічного контракту від 18.07.2016 № 18/07, умовами поставки якого встановлено CIF. Різницю між FOB і CIF складають транспортні витрати та вартість страхування. Також відповідно до МД країни експорту вартість товару зазначено у розмірі 19966,19 дол. США, що не відповідає відомостям інвойсу від 19.03.2017 № 20161230-І-1, відповідно до якого вартість товару становить 26 600,00 дол. США. Позивачем до документів митного оформлення надано інвойс від 19.03.2017 № 20161230-І-1, проте в митній декларації країни відправлення зазначено інвойс № 20161230. Також в перекладі копії митної декларації країни відправлення у графах продавець та суб'єкт діяльності зазначено одного й того ж суб'єкта, при цьому коди підприємств різні. Таким чином, надані позивачем документи містили розбіжності. Вищевказані обставини вказують на наявність встановлених законом причин неможливості застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо імпортованих товарів. У зв'язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів відповідачем послідовно було перейдено до наступних методів визначення митної вартості та застосовано резервний. Рішення про коригування митної вартості товарів прийнято митницею відповідно до норм чинного законодавства. У зв'язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови від 26.05.2017 № UA110150/2017/00073.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі, наполягає на її задоволенні.

Представники позивача заперечують проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. (частина 2 статті 1 Митного кодексу України)

Згідно зі статтею 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. (стаття 318 Митного кодексу України)

Статтею 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. (стаття 257 МК України)

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. (частина 1 статті 53 Митного кодексу України)

За вимогами частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати ( за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. (частина 5 статті 53 Митного кодексу України)

Частиною 1 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України)

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари(пункт 1 частини 5 статті 54 Митного кодексу України)

Згідно з частиною 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). (частина 2 статті 57 Митного кодексу України)

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. (частина 3 статті 57 Митного кодексу України)

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. (частина 4 статті 57 Митного кодексу України)

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. (частина 5 статті 57 Митного кодексу України)

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. (частина 6 статті 57 Митного кодексу України)

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. (частина 7 статті 57 Митного кодексу України)

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. (частина 8 статті 57 Митного кодексу України)

Матеріалами справи підтверджено, що 18.07.2016 року між компанією «ROCKWELL TRADING COMPANY» L.P. (продавець) та ТОВ «Ювас ТМ» (покупець) укладено контракт № 18/07, за умовами якого продавець продає, а покупець придбаває на умовах даного контракту товари, в кількості, комплекті, асортименті та по цінам, зазначеним в специфікаціях до даного контракту, які є його невід'ємною частиною.

Пунктом 4.1 вказаного контракту визначено, що постачання товару буде здійснюватись морським транспортом на адресу вантажоодержувача на умовах вказаних у специфікаціях до даного контракту. В пункті 4.2 зазначено, що умови постачання зазначаються в специфікаціях до вказаного контракту. Сторони при визначенні умов постачання використовують прийняті умови INKOTERMS 2000.

Відповідно до специфікації №6 від 18.07.2017 року позивачем було придбано товар - трубні фланці до приварювання з вуглеводної сталі 20, в кількості 3310шт. на суму 26600 дол./США.

Вказаною специфікацією визначено країну походження - Китай, умови поставки: CIF Одеса.

25.05.2017 року з метою розмитнення придбаного товару позивачем подано до митного органу в електронному вигляді митну декларацію №110150/2017/207507, з визначенням митної вартості товару - за ціною договору.

25.05.2017 року митним органом направлено повідомлення про необхідність надання документів, що підтверджують відсутність торговельної марки та митну вартість товарів у відповідності до положень статті 53 МКУ.

У відповідь позивач надав на адресу відповідача Лист №2505-1 від 25.05.17, в якому зазначено, що відповідно частиною 2 статті 53 МКУ, документами, які підтверджують митну вартість товарів надані до митного оформлення у повному обсязі. Крім того, надана експертна митна декларація країни відправлення, та її засвідчений переклад.

25.05.2017 року митниця направила додаткове повідомлення, у відповідь на яке позивач направив листа №2605-2 від 26.05.17 у якому зазначив, що у сертифікаті якості від 08.11.2016 зазначені не два, а один суб'єкт господарювання - «MENGCUN HU1ZUZ1ZHIXIAN YUANFENG МЕТА І. PRODUCTS CO.,LTD», який має адресу MENGCUN HUIZUZIZHIXIAN YUANFENG DAILINGONGYEQU, CHINA.

Документи, які підтверджують митну вартість товарів, надані позивачем до митного оформлення у повному обсязі.

Експортна митна декларація країни відправлення та сертифікат якості товару не зазначені у частині 2 статті 53 МКУ як документи, які підтверджують митну вартість товарів. Тому можлива технічна помилку у митній декларації країни відправлення не є підставою для витребування додаткових документів.

В надісланому повідомленні не було наведено доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, не зазначені конкретні складові митної вартості, які не були враховані декларантом, обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки, не надано обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей.

Згодні надати додаткові документи у випадку, коли відповідно до частини 3 статті 53 МКУ будуть вказані розбіжності у документах, зазначених у частині 2 статті 53 МКУ.

Також, у листі №2605-3 від 26.05.17, позивач зазначив, оскільки митним органом досі не надано доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, не зазначені конкретні складові митної вартості, які не були враховані декларантом, обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки, не надано обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей, щоб запобігти невиправданому простою вантажу повідомляємо наступне: Додаткові документи надати відмовляємося.

За викладених обставин, з причин неможливості використання обраного позивачем методу визначення митної вартості товару - за ціною договору, Дніпропетровською митницею 26.05.2017 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2017/20013/1, за яким митним органом скориговано митну вартість товару, що імпортується із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-r - резервним методом із застосуванням раніше визначеної вартості за митною декларацією №500030/2017/5048 від 21.04.2017р. - 2,16 дол. США/кг.

Також, Дніпропетровською митницею 26.05.2017 видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2017/00073.

З матеріалів справи вбачається, що для підтвердження митної вартості товару, згідно статті 53 Митного кодексу України позивачем було подано:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (надана в електронному виді);

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності (надано зовнішньоекономічний контракт 18/07 від 18.07.2016);

- рахунок-фактура (інвойс) (надано інвойс від 19.03.2017 №20161230-1-1);

- рахунки на момент митного оформлення не сплачувалися, тому й не надавалися;

- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару - згідно з умовами поставки витрати на транспортування включені у вартість товару;

- товар ліцензуванню не підлягає, у зв'язку з чим такий документ не надавався;

- страховий поліс від 29.03.2017 №РУІЕ201712009623Е07518, а також заявки на страховку від 28.03.2017 №17120096237518).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивачем надано до митниці документально підтверджені дані про ціну договору, ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, а також не містили в собі розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена. Водночас відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Доводи відповідача стосовно того, що у сертифікаті якості від 08.11.2016 зазначені два суб'єкта господарювання -MENGCUN HUIZUZIZHIXIAN YUANFENG METAL PRODUCTS CO.,LTD та MENGCUN HUIZUZIZHIXIAN YUANFENG DAILINGONGYEQU, CHINA, що не дає можливості ідентифікувати виробника товару, а також дата цього документа та наявність в ньому реквізитів інвойсу від 19.03.2017 та контейнера викликає сумніви, що цей документ стосується заявленого товару, спростовується наступним.

Матеріалами справи підтверджено, що у сертифікаті якості від 08.11.2016 зазначені не два, а один суб'єкт господарювання - «MENGCUN HUIZUZIZHIXIAN YUANFENG METAL PRODUCTS CO.,LTD», який має адресу MENGCUN HUIZUZIZHIXIAN YUANFENG DAILINGONGYEQU, CHINA.

У Митній декларації країни експорту від 28.03.2017 №021720170000073641 вартість, виставлена на умовах FOB і становить 19966,19 дол. США. Це вартість, за якою товар був проданий компанією «MENGCUN HUIZUZIZHIX1AN YUANFENG METAL PRODUCTS CO.,LTD» компанії «ROCKWELL TRADING COMPANY L.P.» на умовах FOB порт Китаю. У свою чергу компанія «ROCKWELL TRADING COMPANY L.P.» продала цей товар підприємству позивача на умовах CIF порт Одеса за вартістю 26600,00 дол. США. До цієї вартості увійшли: вартість товару, за якою він був придбаний у компанії «MENGCUN HUIZUZIZHIXIAN YUANFENG METAL PRODUCTS CO.,LTD», вартість морського фрахту до порту Одеса, вартість страхування, торгова націнка та інші витрати продавця «ROCKWELL TRADING COMPANY L.P.», які складають комерційну таємницю.

Таким чином, товар поставлявся позивачу на умовах СIF порт Одеса, і у вартість товару вже включені вартість страхування та фрахт, а у митній декларації країни експорту зазначена вартість за якою товар придбав постачальник позивача. Тобто, це дві різні зовнішньоекономічні операції і ці вартості не відрізняються лише на розмірі страхування та фрахту, адже у ціну, за яку товар продавався позивачу увійшли, крім вартості морського фрахту та страхування, ще й торгова націнка та інші витрати продавця.

При цьому, колегія суддів зазначає, що пакувальний документ та експортна митна декларація країни відправлення не є документами, які визначено частиною 2 статті 53 МКУ для підтвердження митної вартості товарів, та на які можна посилатися при витребуванні додаткових документів згідно з частиною 3 статті 53 МКУ.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості товару.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи відповідно до вимог митного законодавства.

Крім того, за приписами частини 2 статті 64 МКУ митна вартість товару за резервним методом повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Коригування митної вартості товару відбулось на підставі митної декларації № 500030/2017/005048 (товар № 2) від 21.04.2017 року, в якій зазначено товар «фланці воротникові ГОСТ 12821-80», однак позивачем було ввезено інший товар «фланці стальні приварні плоскі» ГОСТ 12820-80, тобто товар має інший вигляд, стандарт, спосіб виробництва та вартість, тому не може бути застосований як ідентичний для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем.

Враховуючи наведене та фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що подані позивачем відповідачу документи в повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, які піддаються обчисленню та підтверджують його митну вартість визначену за ціною договору, як наслідок рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 06.09.2018 року та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 06.09.2018.

Головуючий суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров