Справа 521/5342/18

Провадження по справі №3/521/5399/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2018 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Морозова І.В, за участю:

секретаря - Бурмістр І.І.,

представника ДФС - Ковташа Д.М.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2,

захисника - Соломенцева І.А.,

перекладача - ОСОБА_4,

розглянувши матеріали, які надійшли з Одеської митниці ДФС України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Ізраїлю, який має середню освіту, навчається на 3 курсі Одеського медичного університету, не одружений, проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1, паспорт громадянина Ізраїлю № НОМЕР_3 виданий 16.07.2015 року, ІПН НОМЕР_1, посвідка на тимчасове проживання НОМЕР_2, картка платника податків НОМЕР_1,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного Кодексу України,

В С Т А Н О В И Л А :

07.03.2018 року о 20 годині 45 хвилин громадянин Ізраїлю ОСОБА_2, який відбував з України до Ізраїлю літаком В-738 авіакомпанії «МАУ», рейсом № 787, сполученням «Одеса - Тель-Авів», у оглядовому залі «Відліт» Міжнародного аеропорту «Одеса» в зоні діяльності митного посту «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці ДФС проходив митний контроль.

Формою проходження митного контролю ОСОБА_2 обрав проходження через зону (коридор) спрощеного митного контролю («зелений коридор»), що належним чином інформаційно обладнана, тим самим шляхом вчинення дій заявив про відсутність у нього товарів, які під час переміщення через митний кордон України громадянами підлягають обов'язковому письмовому декларуванню, а також на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони або обмеження.

Після перетину ОСОБА_2 білої лінії, що позначає закінчення «зеленого коридору», на вимогу інспектора митниці пред'явити наявні у нього валютні цінності, ОСОБА_2 надав наявну у нього валюту, яку він переміщував через митний кордон України. Після перерахунку валюти було встановлено, що загальна сума перевищує обмежену Національним Банком України норму (еквівалент 10000 евро) та складає 20011 доларів США.

Відповідно до Інструкції про Порядок переміщення готівки і банківських металів через митний контроль України, затвердженої Постановою Національного банку України від 27.05.2008 року № 148 (зі змінами, внесеними Постановою Національного банку України від 25.07.2012 року № 312), фізична особа-нерезидент має право вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив встановлений порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, оскільки він формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений» коридор, та у нього під час проведення митного контролю було виявлено іноземну валюту в сумі 20011 доларів США, що перевищує встановлені законодавством України обмеження для переміщення через митний кордон України по «зеленому коридору». Сума готівкової валюти в еквіваленті 10 000 євро пропущено ОСОБА_2 через митний кордон України, затримано 7600 доларів США та передано в касу Одеської митниці ДФС.

За курсом Національного банку України вартість безпосередніх предметів порушення митних правил (7600 доларів США) складає 200 252,07 грн.

В судовому засіданні представник митниці висловив думку, що вважає протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 складним правильно, а також що його вина підтверджується зібраними у справі доказами.

ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. При цьому він не заперечував, що при проходженні митного контролю він видав інспектору наявну у нього валюту в сумі 20000 доларів США, але зазначив, що не знав про обов'язкове декларування суми, що перевищує 10000 евро. Вважав, що сума обмеження є набагато більшою і дорівнює тій, яка встановлена в Ізраїлі. Він нічого не переховував і не намагався провезти гроші без декларування, але його ніхто не попереджав про існуючий порядок, а дівчина-інспектор, яка вилучала у нього гроші, погано розмовляла англійською.

Також ОСОБА_2 пояснив, що виявлені у нього гроші були ним раніше ввезені в Україну з Ізраїлю, а також перераховані йому родичами на банківський рахунок. Однак підтверджуючих документів ним суду надано не було.

Захисник в судовому засіданні, а також в письмових запереченнях зазначив, що при складанні протоколу не були залучені поняті і перекладач на арабську мову; не надано копію документу на підтвердження кваліфікації перекладача та документу, що встановлює особу перекладача; працівник митного органу виявив у ОСОБА_2 валюту не після закінчення «зеленого коридору» і перетину білої лінії, а одразу після реєстрації квитка та проходження перевірки службою авіа безпеки; митниця не довела поза розумним сумнівом, що ОСОБА_2 дійсно обрав для проходження митного контролю «зелений коридор»; сума вилученої валюти є значною, а шкода, яку ОСОБА_2 міг завдати - незначна, держава не зазнала збитків внаслідок невнесення відомостей до митної декларації.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд встановив, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наявними доказами:

- протоколом по справі про порушення митних правил;

- доповідною запискою інспектора митниці;

- поясненнями працівників аеропорту Кононихіної Є.С. і Федяшової Т.М., які підтвердили, що 07.03.2018 року були запрошені інспектором митниці до стійки огляду, де в їх присутності ОСОБА_2 пред'явив інспектору гроші в сумі 20000 доларів США, після чого було складено протокол про порушення митних правил. При цьому ОСОБА_2 відмовився підписати протокол, оскільки запізнювався на рейс;

- копією паспорта громадянина Ізраїлю ОСОБА_2;

- копією авіаквитка на ім'я ОСОБА_2;

- описом предметів (валютних цінностей у вигляді 7600 доларів США), затриманих у ОСОБА_2

Згідно з «Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України», затвердженою постановою Правління Національного Банку України від 27.05.2008 року № 148 (зі змінами), фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити з України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро без письмового декларування митному органу.

Згідно п. 4 постанови Правління НБУ від 25.07.2012 року № 312 фізична особа-нерезидент має право вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 евро, якщо сума готівки, що вивозиться, не перевищує суми готівки,

письмово задекларованої цією особою митному органу при ввезенні в

Україну. Вивезення готівки у такому випадку здійснюється за умови

її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

У відповідності до Правил застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю предметів, що переміщуються громадянами, які прямують авіаційним транспортом, затверджених наказом Держмитслужби України від 18.02.2006 року №137 «зелений» коридор - це зона спрощеного митного контролю, яка є частиною зони митного контролю на території (у приміщенні) аеропорту, облаштована належним технічним та інформаційним обладнанням і призначена для здійснення в спрощеному порядку митного контрою товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, не підлягають обов'язковому письмовому декларуванню, а також оподаткуванню й на переміщення яких через митний кордон України не встановлено заборони або обмежень.

Згідно з п. 1.9 даних правил, громадянин самостійно приймає рішення про проходження спрощеного митного контролю чи митного контролю з поданням митної декларації - «зеленим» чи «червоним» коридором. Митний контроль предметів громадян закінчується з моменту переміщення цих предметів за межі зони митного контролю - у разі обрання громадянином «зеленого» коридору; відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю «зеленим» коридором, - з моменту перетину громадянином білої лінії, що позначає закінчення «зеленого» коридору.

Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщуванні ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановленні законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчать про факти, що мають юридичне значення.

Згідно вимог санкції ст. 471 МК України, порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами порушення є товари, переміщення яких обмежено, - також конфіскацією цих товарів.

Відповідно до п. 57 ст. 4 МК України до товарів віднесено, зокрема, валютні цінності тобто іноземну валюту.

Питання щодо обмеження ввезення на митну територію України та вивезення за її межі валютних цінностей, порядку переміщення їх через митний кордон та визначення граничних сум, які підлягають письмовому або усному декларуванню, регламентовані ст. 197 МК України та Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148.

Згідно п. 1 ч. 2 даної Інструкції, фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування органу доходів і зборів.

Пунктом 7 ч. 2 даної Інструкції, фізична особа, юридична особа несуть відповідальність за недекларування готівки і банківських металів, що переміщують через митний кордон України, відповідно до законодавства України.

Отже, відсутність у діях ОСОБА_2 умислу не позбавляє його від відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України.

Крім цього, правопорушником не було надано жодних документів на підтвердження легального походження саме тієї валюти, яка переміщувалася чи довідки з банків про їх зняття з рахунків.

Вказані вимоги діючого законодавства України повною мірою відповідають Міжнародній конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності, прийнятою резолюцією 15/25 Генеральної Асамблеї ООН 15.11.2000 року та ратифікованої ВР України 04.02.2004 року (набула чинності в Україні з 21.05.2004 року).

Наявність вимоги закону про необхідність банківських рахунків для пропуску валюти на територію України покладає на особу обовязок підтвердити законне джерело походження коштів.

Зважаючи на те, що по справі, яка розглядається, не встановлено законності походження коштів, які перевозилися ОСОБА_2, є безпідставним посилання захисника на рішення Європейського суду з прав людини від 06.11.2008 року по справі «Ісмаілов проти Російської Федерації», де з достовірністю було встановлено законне походження коштів.

Окрім того, безпідставними є посилання захисника на ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 20.03.1952 року.

Так, захисник вказує, що зазначеною нормою Протоколу передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Однак, зазначенні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Таким чином, регулювати на законодавчому рівні різні випадки, за наявності яких особа може бути позбавлена своєї власності, є правом держави.

За таких обставин, наведені доводи захисника стосовно рішення Європейського суду з прав людини та Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, не суперечать законодавству України у даних правовідносинах, тому посилання про достатність стягнення у виді штрафу не може бути прийняте до уваги, оскільки конфіскація товарів (валюти) встановлена законом України, до того ж, за санкцією ст. 471 МК України є безальтернативною.

Що стосується доводів захисника про порушення судом права ОСОБА_2 на захист у зв'язку з незабезпеченням його послугами перекладача під час складення протоколу та судового розгляду справи щодо нього, то вони є необґрунтованими.

Згідно з вимогами ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження. Згідно ч. 1 ст. 274 КУпАП перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.

Відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (підпункт «е» п. 3 ст. 6 Конвенції) та практики ЄСПЛ перекладач необхідний у кримінальному процесі, якщо особа не розуміє або не розмовляє мовою судочинства в обсязі, достатньому для розуміння перебігу судового процесу та участі в розв'язанні питання, яке для неї мало вирішальне значення, або особа за рівнем володіння мовою не здатна на ведення свого захисту та висувати на розгляд суду свою версію без допомоги перекладача.

Верховний суд в Постанові від 03.07.2018 року (справа № 176/407/17) зробив правовий висновок: Розуміння зазначених обставин охоплює виключно їх мовно-комунікативний аспект, але не стосується правового механізму здійснення захисту, оскільки перекладач надає комунікативну, а не правову допомогу, що є функцією захисника.Для констатації факту порушення права особи на захист через незабезпечення обвинуваченого послугами перекладача установлення зазначених обставин має бути «поза розумним сумнівом». При цьому чинниками для з'ясування розуміння особою зазначених обставин Конвенція та практика ЄСПЛ визначають: 1) тривалість проживання у державі ведення судочинства; 2) рівень освіти, час та місце її здобуття; мова навчання; 3) рід занять, спосіб життя та обсяг комунікації.

Як вбачається із матеріалів провадження, Одеською митницею ДФС був залучений перекладач, здійснено письмовий переклад протоколу про адміністративне правопорушення, після чого письмовий переклад був вручений ОСОБА_2

В судовому засіданні ОСОБА_2 був забезпечений перекладачем, направленим відповідно до постанови судді бюро перекладів, з яким укладено договір ТУ ДСА в Одеській області. При цьому відповідно до постанови залучався перекладач зі знанням англійської мови, але після спілкування ОСОБА_2 з перекладачем той здійснював йому усний переклад на арабську мову. При цьому ОСОБА_2 повідомив суд, що він розуміє арабську і англійську мови. Його влаштовував здійснюваний переклад, він повністю розумів запитання суду, клопотання та заяви інших учасників судового розгляду і швидко давав на них відповіді та пояснення. Клопотань чи заяв з приводу незрозумілого чи неправильного перекладу від ОСОБА_2 не надходило.

З огляду на викладене та відповідно до вимог закону, провадження у справі здійснювалося державною мовою за участю перекладача, який здійснював усний переклад ОСОБА_2 з української мови на арабську, а також усний переклад пояснень ОСОБА_2 на російську мову, якою вільно володіють всі інші учасники провадження, що вони підтвердили в судовому засіданні. Таким чином при залученні перекладача не були припущені істотні порушення закону, про які зазначав захисник.

Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи вищевикладене, суд накладає на правопорушника стягнення, відповідно до санкції ст. 471 МК України, у виді штрафу з конфіскацією предмету правопорушення, тому як іншого стягнення ця стаття не передбачає.

Керуючись ст. 4 ЗУ «Про судовий збір України», ст.ст. 197, 471, 522, 524-529 МК України, ст.ст. 283-285, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

Визнати ОСОБА_2 (ОСОБА_2)винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень на користь держави з конфіскацією об'єкту правопорушення, вилученого відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0504/50000/18 .

Стягнути з ОСОБА_2 (ОСОБА_2),на користь держави судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп. (Отримувач: УК у м.Одесі/Малиновськ. р-н/22030101 , Код отримувача: (ЄДРПОУ) 38016923, Номер рахунку: 31210206015007, Код банку (МФО): 899998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП ).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: І.В.Морозова