ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

03 вересня 2018 року

Сєвєродонецьк

Справа № 1240/2050/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання: Бутенко К.В. ,

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2, дов. № 769 від 04.06.2018

представника відповідача – ОСОБА_3, дов. № 03-06-02/2041 від 28.08.2018

представника третьої особи - ОСОБА_4, ордер ЛГ № 017825 від 15.08.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кремінської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кремінської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

В обґрунтування уточненої позовної заяви позивачем зазначено, що рішенням виконавчого комітету Кремінської міської ради сьомого скликання від 14 травня 2018 року № 169 “Про встановлення межі між присадибними ділянками громадянки ОСОБА_5 та громадянки ОСОБА_1В.", затверджено межу між присадибними ділянками «за фактичним користуванням присадибних ділянок існуючої огорожі» для проведення робіт із землеустрою та оформлення права власності на земельні ділянки, що знаходяться за адресою: м. Кремінна, вул. Дубова Роща, 47 та 51. Згадане рішення прийняте за заявою ОСОБА_5, яка мешкає за адресою: м. Кремінна, вул. Дубова Роща, 47.

Позивач не згодна з прийнятим рішенням відповідача з огляду на те, що в порушення вимог ст. 159 Земельного кодексу України її як заінтересовану особу не було проінформовано про дату та час розгляду питання щодо встановлення межі між її присадибною ділянкою та присадибною ділянкою громадянки ОСОБА_5, що призвело до порушення її права на участь у прийнятті рішення.

З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить суд, визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Кремінської міської ради сьомого скликання від 14 травня 2018 року № 169 “Про встановлення межі між присадибними ділянками громадянки ОСОБА_5 та громадянки ОСОБА_1 (вул. Дубова Роща, 47 та 51)" (арк. спр. 37-41).

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 10.08.2018 (арк. спр. 64-68), у якому зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України, органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Вважає безпідставним посилання позивача на порушення її права на участь у прийнятті рішення, оскільки відповідно до ст. 160 Земельного кодексу України сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його. Позивач та третя особа надали всі необхідні документи та інші докази при зверненні з заявою задля встановленні межі. Саме на підставі цих документів було прийняте оскаржуване рішення виконкому. Ніхто також не обмежував сторони у поданні пояснень та в ознайомленні з матеріалами справи. Також сторони отримали копію рішення, про що вказує і позивач. Вважає, що виконавчим комітетом Кремінської міської ради враховано всі надані сторонами документи. Так, для розгляду заяв позивача та третьої особи відповідно до розпорядження міського голови № 03-01/15 від 03.03.2018 створено комісію, яка, вивчивши матеріали справи, враховуючи, що прибудинкова територія домоволодіння № 47 по вул. Дубова Роща залита бетонним розчином, що унеможливлює перенесення паркану, рекомендувала ОСОБА_5 надати громадянці ОСОБА_1 зобов'язання щодо не перешкоджання в проведенні ремонтних робіт з боку її присадибної ділянки та запропонувати виконавчому комітету міської ради затвердити межу між присадибними ділянками по їх фактичному використанню. Вказане зобов’язання ОСОБА_5 надала. В актах обстеження земельної ділянки від 31.07.2015 та 04.08.2015 дійсно виявлена певна невідповідність між фактичними розмірами земельних ділянок, якими користується позивач та третя особа, та розмірами, вказаними в технічних паспортах на житлові будинки. Проте відповідно до законодавства межі земельних ділянок не встановлюються на підставі технічного паспорту, виготовленому БТІ. Зазначив, що відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 Земельного кодексу України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відповідно до ст. 107 Земельного кодексу України, основою для відновлення меж є дані земельно- кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. В даній справі технічна документація щодо встановлення меж земельної ділянки третьої особи в натурі (на місцевості) не затверджувалась. Проте на замовлення третьої особи виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також проведено судову земельно-технічну експертизу в рамках цивільного спору між позивачем та третьою особою. Відповідно до висновків експертизи, провести зіставлення межі земельних ділянок є неможливим у зв’язку з тим, що наявна в матеріалах справи правовстановлююча та технічна документація не містить відомостей щодо чіткого розташування відведених земельних ділянок на місцевості з прив’язкою до об’єктів, які були незмінні протягом усього часу. З урахуванням зазначеного просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1В у визнанні протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Кремінської міської ради від 14.05.2018 № 169 “Про встановленні межи між присадибними ділянками громадянки ОСОБА_5 та громадянки ОСОБА_1 В.”, у повному обсязі.

Третьою особою – ОСОБА_5 подано до суду пояснення на позовну заяву від 15.08.2018 (арк. спр. 91-93), у яких зазначено, що вона на підставі договору дарування від 07 липня 2006 року є власником будинку 47 по вул. Дубова Роща в м. Кремінна Луганської області. В договорі дарування зазначено, що житловий будинок з господарськими будівлями знаходиться на земельній ділянці площею 600 кв.м. У 2015 році вона вирішила приватизувати земельну ділянку та звернулась до Кремінської міської ради із заявою про надання дозволу на проведення землевпорядних робіт, який було надано рішенням № 61/15 від 17.06.2015. Під час виготовлення технічної документації встановлено, що фактична площа земельної ділянки складає 0,0716 га. Власник сусідньої садиби будинку 51 по вул. Дубова Роща в м. Кремінна Луганської області ОСОБА_1 від підписання акту приймання-передачі межових знаків відмовилась безпідставно після чого виник земельний спір, з метою розв’язання якого ОСОБА_5 неодноразово зверталась до Кремінської міської ради. Утворена радою комісія здійснювала обстеження земельних ділянок № 47 та № 51 по вул. Дубова Роща в м. Кремінна, про що складались акти. Зокрема комісією проведено обстеження земельних ділянок 12.04.2018. Під час обстеження була присутня ОСОБА_1 та мала можливість надавати пояснення і необхідні документи. Ніхто не був обмежений у наданні пояснень чи документів. Про засідання виконкому також повідомили і телефоном і письмово. Вважає, що права позивачки ОСОБА_1 при прийнятті рішення виконкому від 14 травня 2018 року № 169 порушено не було та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Користуючись правом на подання заяв по суті справи, позивачем подана відповідь на відзив від 23.08.2018 (арк. спр. 124-127), в якій позивач зазначила, що 29.03.2018 вона подала заяву Кремінському міському голові щодо відновлення межі між присадибними ділянками, розташованими по вулиці Дубова Роща № 47 та № 51 у зв’язку з порушенням межі громадянкою ОСОБА_5 27.04.2018 отримала повідомлення, що на її звернення комісією Кремінської міської ради проведено обстеження межи між спірними ділянками. На черговому засіданні виконавчого комітету буде розглянуто її звернення. При цьому у вказаному повідомленні не зазначалась дата та час розгляду заяви, а також не зазначалось про те, що на засіданні також буде розглядатись заява ОСОБА_5 Вважає, що рішенням виконкому від 14 травня 2018 року № 169 фактично розглянуто лише заяву ОСОБА_5, оскільки саме вона 28.02.2018 зверталась із заявою про встановлення межі згідно висновків експерта та геодезичної зйомки. Вважає, що відповідачем, через неповідомлення про дату та час засідання виконкому, порушено процедуру прийняття оскаржуваного рішення, а також її право на участь у прийнятті рішення, надання пояснень та доказів.

Ухвалою від 16 липня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (арк. спр. 31-32).

25 липня 2018 року позивачем до суду надано уточнений адміністративний позов, приведений у відповідність з вимогами статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) (арк. спр. 37-41).

Ухвалою від 26 липня 2018 року відкрито провадження у справі, визначено, що справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_5 та призначено проведення підготовчого провадження (арк. спр. 1-2).

Ухвалою від 29 серпня 2018 року закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 03 вересня 2018 року (арк. спр. 138-139).

У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним в уточненій позовній заяві та відповіді на відзив. Зазначила, що оскаржує рішення виконкому від 14 травня 2018 року № 169 виключно з підстав порушення її прав, закріплених у ст. 159 Земельного кодексу України.

Представник відповідача позов не визнав, підтримав позицію, викладену у відзиві на позов та зазначив, що рішення виконкому від 14 травня 2018 року № 169 приймалось на підставі висновків комісії, акта обстеження земельної ділянки та наданих сторонами документів. Вважає, що позивач мала можливість надати всі докази комісії під час обстеження земельної ділянки або долучити їх до своєї заяви. Про дату та час проведення обстеження спірних земельних ділянок позивачка повідомлялась. Про дату та час засідання виконавчого комітету щодо розгляду питання про встановлення межи між ділянками ОСОБА_1 не повідомлялась.

Третя особа та її представник підтримали позицію, зазначену у письмових поясненнях на позов від 14.08.2018.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, судом встановлено таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку № 51 по вул. Дубова Роща в м. Кремінна, розташованого на земельній ділянці 910 кв.м, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24 червня 2005 року та договору купівлі-продажу частки житлового будинку від 30 травня 2016 року (арк.спр. 46-52).

Право власності на вищевказаний житловий будинок за ОСОБА_1 підтверджено інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 13 липня 2018 року за № 130763915. Згідно інформаційної довідки від 13 липня 2018 року за № 130763915 право приватної власності на земельну ділянку за адресою: м. Кремінна, вул. Дубова Роща, 51 ні за ким не зареєстровано (арк. спр. 28-30).

ОСОБА_5 є власником житлового будинку № 47 по вул. Дубова Роща в м. Кремінна, розташованого на земельній ділянці 600 кв.м, на підставі договору дарування житлового будинку від 07 липня 2006 року (арк.спр. 96-105).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від від 13 липня 2018 року за № 130769202 право власності на земельну ділянку за адресою: м. Кремінна, вул. Дубова Роща, 47 не зареєстровано (арк. спр. 26-27).

Позивач ОСОБА_1 29 березня 2018 року звернулась до міського голови із заявою, у якій просила відновити раніше існуючу межу між присадибними ділянками, розташованими по вул. Дубова Роща 47 та 51 у зв’язку з порушенням межі громадянкою ОСОБА_5 (арк. спр. 86).

ОСОБА_5 також ще 28.02.2018 подала міському голові заяву, у якій просила на засіданні виконкому міської ради встановити межу по фактичному використанню між земельними ділянками по вул. Дубова Роща, 47 та ОСОБА_6, 51 (арк. спр. 85).

Під час розгляду вищевказаних заяв робочою комісією, створеною розпорядженням міського голови № 03-01/15 від 03.03.2018, проведено обстеження земельних ділянок за адресою: м. Кремінна, вул. Дубова Роща, 47 та 51, про що складено акт обстеження від 12 квітня 2018 року (арк. спр. 44).

14 травня 2018 року виконавчим комітетом Кремінської міської ради сьомого скликання прийнято № 169 “Про встановлення межі між присадибними ділянками громадянки ОСОБА_5 та громадянки ОСОБА_1В.", яким для проведення робіт із землеустрою та оформлення права власності на земельні ділянки, що знаходяться за адресою: м. Кремінна, вул. Дубова Роща, 47 та 51, затверджено межу між присадибними ділянками за фактичним користуванням присадибних ділянок існуючій огорожі (арк. спр. 43).

Таким чином, на час виникнення спірних відносин право власності на земельні ділянки, що знаходяться за адресою: м. Кремінна, вул. Дубова Роща, 47 та 51 не оформлено, а тому спір щодо оскарження рішення виконавчого комітету Кремінської міської ради сьомого скликання від 14 травня 2018 року № 169 “Про встановлення межі між присадибними ділянками громадянки ОСОБА_5 та громадянки ОСОБА_1В." не є спором про право та повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, вирішення земельних спорів. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Статтею 158 Земельного кодексу України встановлено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Позивач як у позовній заяві, так і у судовому засіданні наполягала на тому, що оскаржує рішення виконавчого комітету Кремінської міської ради сьомого скликання від 14 травня 2018 року № 169 виключно з підстав порушення процедури його прийняття.

Відповідно до частини другої статті 159 Земельного кодексу України земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.

Права і обов'язки сторін при розгляді земельних спорів визначені у статті 160 Земельного кодексу України, відповідно до норм якої сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.

Доказів того, що ОСОБА_1 повідомлялась про дату та час розгляду її заяви від 29.03.2018 щодо вирішення земельного спору відповідачем не надано. Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що такі докази у виконавчого комітету Кремінської міської ради відсутні.

Судом встановлено, що 27.04.2018 на адресу ОСОБА_1 відповідачем направлено листа № Х-46/03-27, яким заявницю повідомлено про те, що на черговому засіданні виконавчого комітету міської ради буде розглянуто її звернення та відповідно до ст. 159 Земельного кодексу України буде затверджена межа між присадибними ділянками з урахуванням пропозицій, наданих комісією. Про прийняте рішення виконавчого комітету міської ради буде додатково повідомлено (арк. спр. 129).

З аналізу змісту вказаного повідомлення вбачається, що відповідач взагалі не мав наміру запрошувати ОСОБА_1 для участі у розгляді її заяви, оскільки, зазначив, що її буде повідомлено лише про прийняте рішення.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки відповідачем в порядку, передбаченому статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано суду належних та допустимих доказів дотримання прав позивачів під час розгляду земельного спору про погодження меж земельних ділянок, що знаходяться за адресою: м. Кремінна, вул. Дубова Роща, 47 та 51, не надано доказів завчасного повідомлення позивача про час і місце розгляду спору, суд приходить до висновку про те, під час прийняття оскаржуваного рішення виконавчим комітетом Кремінської міської ради було порушено права ОСОБА_1 на участь у процесі прийняття рішення. А це, в свою чергу, є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення від 14 травня 2018 року № 169.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн., про що суду надано квитанцію від 09.07.2018 (арк.спр. 2а), ), який необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Кремінської міської ради сьомого скликання від 14 травня 2018 року № 169 “Про встановлення межі між присадибними ділянками громадянки ОСОБА_5 та громадянки ОСОБА_1В.".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Кремінської міської ради (ідентифікаційний код 04051750, місцезнаходження: пр. Дружби, 13, м. Кремінна, Луганська область, 92900) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: вул. Дубовий Гай, буд. 65, м. Кремінна Луганської області, 92902) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 06 вересня 2018 року.

Суддя

ОСОБА_7