2/0203/180/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Булеці А.В.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор майнових прав» Петропавлівської селищної ради Жук Вадима Миколайовича, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування запису про право власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що 22.08.2007 року між нею та Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариством «Перший Український Міжнародний Банк», було укладено кредитний договір №5617721, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі 25000 доларів США. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором того ж дня між нею та банком було укладено іпотечний договір, за яким банку в іпотеку було передано належну їй квартиру АДРЕСА_1 З отриманої Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно їй стало відомо, що 14.06.2017 року державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстратор майнових прав» Петропавлівської селищної ради Жук В.М. було зареєстровано право власності за банком на квартиру, що є предметом іпотеки. Вважала вказане рішення протиправним, оскільки відповідно до положень Закону України «Про іпотеку» набуття права власності іпотекодержателем, зокрема, шляхом прийняття у власність предмету іпотеки, є одним із видів примусового стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, що виступало як забезпечення зобов'язань громадянина за споживчими кредитами. В зв'язку з цим, останнє не могло бути примусове стягнуто оскільки підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Разом з тим, державний реєстратор безпідставно не застосував вимоги цього Закону та прийняв протиправне рішення про державну реєстрацію прав.

Крім того, позивачка посилалась на те, що відповідно до ст.37 Закону України «Про іпотеку» обов'язковим при набутті права власності на предметі іпотеки є оцінка предмету іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. Проте, зі змісту інформаційної довідки вбачається, що в переліку документів, на підставі яких за банком було зареєстровано право власності, відсутній документ про оцінку вартості предмету іпотеки. В той же час, у зазначеній інформаційній довідці відсутні відомості по розмір заборгованості позичальника та про її безспірність, в рахунок погашення якої було здійснено задоволення вимог банку.

В зв'язку з цим, позивачка просила суд визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35750087 від 19.06.2017 року, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстратор майнових прав» Петропавлівської селищної ради Жук В.М., а також скасувати запис №20988280 про право власності Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на квартиру АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивачки підтримала позов та, посилаючись на викладені в ньому підстави, просила задовольнити останній. Також під час розгляду справи додатково посилалась на те, що запис про державну реєстрацію права власності за банком здійснено державним реєстратором Жук В.М. 14.06.2017 року, а рішення про державну реєстрацію, на підставі якого здійснено реєстраційну дію, прийнято лише 19.06.2017 року, тобто підстава внесення запису прийнята на п'ять днів пізніше, ніж сам запис. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення - попередження банку стосовно ухвалення рішення про прийняття предмету іпотеки у власність, позивачка не отримувала, її підпис в повідомлені підроблений, а за даними офіційного сайту Укрпошти таке повідомлення не зареєстроване. Крім того, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на 02.02.2018 року відбулись зміни щодо адреси майна на АДРЕСА_1 в м.Дніпро; зміни щодо підстав виникнення права власності - додано висновок про вартість майна, виданий 02.06.2017 року, видавник: Асоціація «УкрЕксПро Буд». При цьому, в матеріалах реєстраційної справи вказаний висновок відсутній.

Представник Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» під час розгляду справи заперечуючи проти позову посилався на те, що положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» забороняють примусове стягнення нерухомого житлового майна, що є предметом іпотеки, яке виступало як забезпечення зобов'язань громадянина за споживчими кредитами виданими в іноземній валюті, без згоди власника. Проте, набуття права власності на предмет іпотеки банком, здійснювалось на підставі відповідного застереження в іпотечному договорі, що є договором про задоволення вимог іпотекодержателя. А тому, позивачка підписавши договір іпотеки та погодивши його умови, надала згоду на прийняття предмету іпотеки у власність банком в рахунок погашення заборгованості. Також вважала, що здійснення державної реєстрації прав на предмет іпотеки було проведено у відповідності до умов іпотечного договору, а також положень діючого законодавства, зокрема, Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Представник Комунального підприємства «Реєстратор майнових прав» Петропавлівської селищної ради заперечував проти задоволення позову з тих саме підстав.

В судовому засіданні 01.08.2018 року, що проводилось за участі представників сторін, було розпочато розгляд справи по суті, заслухане вступне слово останніх, надано можливість поставити питання один одному та було оголошено перерву перед дослідженням матеріалів справи та підготовки до дебатів.

Під час оголошення перерви з представниками сторін було погоджено дату та час наступного судового засідання, та останні заперечень з цього приводу не висловлювали та про неможливість явки не зазначали. Також останні були повідомлені про день та час наступного судового засідання під розписку.

Проте, в призначене на 21.08.2108 року судове засідання представник Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» не з'явився, про поважність причини своєї неявки не повідомив. В зв'язку з цим, а також виходячи із стадії судового розгляду та надання представником вказаного відповідача пояснень по суті справи, суд у відповідності до ч.3 ст.223 ЦПК України визнав за можливе провести подальший розгляд справи за фактичної явки представників сторін.

Заслухавши надані представниками сторін пояснення, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 22.08.2007 року між позивачкою ОСОБА_7 та Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариством «Перший Український Міжнародний Банк», було укладено кредитний договір №5617721, за умовами п.1.1 якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі 25000 доларів США.

Умовами п.2.1 кредитного договору сторонами було визначено, що кредит надається позичальником лише після укладання іпотечного договору нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1

На виконання вказаних умов 22.08.2007 року між вказаними сторонами було укладено іпотечний договір №5617789, п.1.1 якого було встановлено, що останнім забезпечується виконання всіх зобовязань ОСОБА_7 перед іпотекодержателем, що випливають із укладеного між ними кредитного договору №5617789 від 22.08.2007 року.

Предметом іпотеки згідно п.1.2.1.1 іпотечного договору виступили зазначена вище квартира АДРЕСА_1 що належала ОСОБА_7 на підставі договору дарування від 16.06.2005 року.

Пунктом 1.3 іпотечного договору за домовленістю сторін на момент укладення цього договору предмет іпотеки оцінено в сумі 337571 грн.

Згідно п.3.3.1 іпотечного договору іпотекодержатель у випадках, передбачених цим договором та/або чинним законодавством України, має право одержати задоволення своїх вимог з вартості предмету іпотеки.

Підпунктом 4.1.1 п.4.1 іпотечного договору встановлено, що іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення свої вимог з вартості предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами у разі невиконання чи неналежного виконання основного зобов'язання.

Відповідно до п.4.2 іпотечного договору передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється одним з таких способів за вибором іпотекодержателя: за рішенням суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених цим договором застережень про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно п.4.4 іпотечного договору сторонами було погоджено, що у разі порушення умов кредитного договору та/або умов цього договору іпотекодержатель надсилає особі, яка порушила свої обов'язки, письмову вимогу про усунення порушень. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виникнення порушеного зобов'язання у не більш ніж тридцяти денний строк, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору та/або чинного законодавства України.

Згідно п.4.7.1 іпотечного договору у разі виникнення у іпотекодержателя права звернути стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Зазначене застереження, яке вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки (п.4.7.2 іпотечного договору).

Відповідно до п.5.7 іпотечного договору будь-які повідомлення та документи, які надаються іпотекодержателем іпотекодавця згідно умов цього договору, викладаються в письмовій формі та надсилаються рекомендованим листом за місцем проживання іпотекодавця, вказаним у розділі 6 цього договору, або надаються іпотекодавця особисто під час його звернення за адресою: Україна, АДРЕСА_1, відд.№7 філії ПУМБ в м.Дніпропетровську.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» (тут і далі в редакції, що діяла на момент укладення між сторонами договору іпотеки) встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст.12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.36 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст.37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст.38 цього Закону.

Згідно ч.ч.1,2,3 ст.37 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що і потекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Заявник, зокрема, іпотекодержатель, - особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено іпотеку, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення іпотеки.

Частиною 2 ст.18 вказаного вище Закону встановлено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов'язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Відповідно до п.57 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127 (в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення; далі - Порядок) для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Пунктом 61 зазначеного Порядку встановлено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Як встановлено судом, 07.12.2015 року за вих.№4415/19 Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» на адресу ОСОБА_7 було підготовлено письмову вимогу, в якій банк посилаючись на наявність виниклої станом на день вимог простроченої заборгованості позичальника за кредитним договором №5617721 від 22.08.2007 року в сумі 6953,71 долари США та загальну заборгованість в сумі 16663,39 доларів США, вимагав усунути порушення зобов'язання та попередив, що у випадку невиконання цієї вимоги через тридцять днів з моменту її отримання, буде змушений розпочати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття предмету іпотеки у власність.

05.09.2016 року за вих.№1701 банком на адресу позивачки було направлено аналогічну вимогу, де розмір простроченої заборгованості було визначено в сумі 9981,87 доларів США, а загальний розмір заборгованості в сумі 25398,73 долари США.

14.06.2017 року банк звернувся до Комунального підприємства «Реєстратор майнових прав» Петропавлівської селищної ради з заявою про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем та рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор майнових прав» Петропавлівської селищної ради Жук В.М., індексний номер: 35750087 від 19.06.2017, 16:15:53, право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано за Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк (номер запису про право власності 20988280, дата та час державної реєстрації - 14.06.2017, 12:03:43).

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що держана реєстрація права власності на предмет іпотеки була проведена на підставі наступних документів: іпотечний договір №5617789 від 22.08.2007 року; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу; вимога (попередження стосовно ухвалення рішення ПАТ «ПУМБ» про прийняття предмету іпотеки у свою власність, видана 07.12.2015 року.

Тобто рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки було прийнято державним реєстратором на підставі документів, визначених п.61 зазначеного вище Порядку. В зв'язку з цим, суд не вбачає достатніх підстав вважати, що відповідне рішення приймалось останнім не у передбаченому законом порядку та є протиправним. А тому, в задоволенні відповідних позовних вимог слід відмовити.

Поряд з цим, суд вважає, що іншим відповідачем - Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк, не було дотримано умов укладеного з позивачкою іпотечного договору та вимог Закону України «Про іпотеку» в наступній частині.

Так, позивачкою заперечувався факт отримання письмової вимоги від 07.12.2015 року та належності їй підпису у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Будь-яких доказів, які б підтверджували факт її направлення (квитанція, поштовий чек, копія конверту тощо) банком суду не представлено.

Крім того, за даними пошукової системи з сайту Укрпошти за штриховими ідентифікаторами 0315042561062 та 4911400076119, зазначених на рекомендованому повідомленні про вручення позивачці вимоги 15.12.2015 року, вбачається, що відправлення за вказаним номером не зареєстровані в системі. Також вказане рекомендоване повідомлення не містить підпису працівника поштового зв'язку.

За вказаних обставин, останнє не визнається судом належним та допустимим доказом направлення та отримання позивачкою вимоги (попередження) про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття у власність та не дотримання банком вимог п.4.4 іпотечного договору, ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку», згідно яких останній мав право розпочати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки саме за спливом тридцятиденного терміну з моменту отримання позивачкою вимоги.

Також суд враховує, що положеннями ч.3 ст.37 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Проте, з витребуваних судом матеріалів реєстраційної справи вбачається, що такий висновок (звіт) про оцінку вартості предмету іпотеки на момент реєстрації права власності на нього за банком, останнім державному реєстратору не надавався. Відсутнє посилання на нього і серед документів, на підставі яких проводилась реєстрація права власності.

При цьому, відповідні відомості щодо висновку про вартість предмету іпотеки, виданого 02.06.2017 року Асоціацією «УкрЕксПроБуд», до Державного реєстру речових прав було внесено пізніше. Згідно повідомлення Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради при направлені до суду матеріалів реєстраційної справи, станом на 10.04.2018 року документи щодо вказаних реєстраційних дій від 07.12.2017 року до департаменту не надавались. Не надано даного висновку від 02.06.2017 року відповідачами і під час розгляду справи в суді.

Вказане також свідчить про недотримання банком вимог ч.3 ст.37 Закону України «Про іпотеку» при звернення стягнення на іпотечне майно.

За вказаних вище обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_7 в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор майнових прав» Петропавлівської селищної ради Жук В.М., індексний номер: 35750087 від 19.06.2017, 16:15:53, про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк (номер запису про право власності 20988280, дата та час державної реєстрації - 14.06.2017, 12:03:43).

Відповідно до ст.141 ЦПК України та пропорційно до задоволених позовних вимог з Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь позивачки слід стягнути судовий збір в сумі 640 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526,612,1054 ЦК України, ст.ст.33,35,36,37 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.2,10,11,19,26,37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, п.п.57,61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127, ст.ст.2,4,5,10,11,12,76-80,141,158,223,258,259,263-268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор майнових прав» Петропавлівської селищної ради Жук Вадима Миколайовича, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування запису про право власності - задовольнити частково.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор майнових прав» Петропавлівської селищної ради Жук Вадима Миколайовича, індексний номер: 35750087 від 19.06.2017, 16:15:53, про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк (номер запису про право власності 20988280, дата та час державної реєстрації - 14.06.2017, 12:03:43).

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м.Київ, вул.Андріївська,4, код ЄДРПОУ 14282829) на користь ОСОБА_3 (49000, м.Дніпро, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в сумі 640 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 31 серпня 2018 року.

Суддя С.Ю.Казак