ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 01/1494(14-01/1494)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Жукова С.В., Катеринчук Л.Й.,

за участю секретаря судового засідання - Співака С.В.,

учасники справи:

боржник - Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" ,

представник боржника - Ярошенко О.О., адвокат (Договір про надання правової допомоги № 01/05-2018 від 15.05.2018, Ордер №407859 від 21.08.2018), Юхта М.С., адвокат (Ордер №253161 від 15.11.2017),

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК",

представник кредитора - не з'явився,

кредитор - Державне підприємство "Енергоринок"

представник кредитора - Саква Д.Ю., адвокат (Договір про надання правової допомоги від 31.05.2018),

кредитор - Мале приватне підприємство МПП "Рапід",

представник кредитора - не з'явився,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транснова",

представник кредитора - не з'явився,

арбітражний керуючий Литвин Валентин Васильович - не з'явився,

за участі:

Фонду державного майна України - Ужакін Ю.А., представник (довіреність №31 від 05.01.2018), Паламарчук А.Г., представник (довіреність №34 від 05.01.2018),

Прокуратури Черкаської області - Доценко Т.О., прокурор відділу ГПУ

розглянув касаційні скарги

1. Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго",

2. Державного підприємства "Енергоринок",

3. Заступника прокурора м. Києва,

4. Фонду державного майна України,

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018

(щодо грошових вимог МПП "Рапід")

у складі колегії суддів: Верховця А.А. (головуючий), Алданової С.О., Зубець Л.П.

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК"

до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.05.2004, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК" (далі - ТОВ "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК", кредитор), порушено провадження у справі № 01/1494 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (далі - ПАТ "Черкасиобленерго", боржник); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

2. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.09.2004, за результатами попереднього засідання, визнано вимоги конкурсних кредиторів боржника:

ТОВ "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК" на суму 37 496 559,08 грн.;

ТОВ "Транснова" на суму 17 844 920,00 грн.;

МПП "Рапід" на суму 150 466,00 грн.;

відмовлено Зовнішньоекономічній асоціації "Новосвіт" у визнанні вимог до ВАТ "Черкасиобленерго" на суму 3 446 080,90 грн.

3. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.02.2013 визнано ДП "Енергоринок" конкурсним кредитором боржника на суму 114 181 825, 99 грн., у визнанні решті вимог відмовлено; припинено розгляд вимог про визнання конкурсним кредитором Закритого акціонерного товариства "Черкасизалізобетон" повністю, на суму 406 663, 00грн.

4. 30.10.2015 ДП "Енергоринок" звернулось до місцевого господарського суду з клопотанням про визнання вимог МПП "Рапід" в сумі 150 466,00 грн. погашеними.

В обґрунтування даного клопотання вказано на те, що вимоги МПП "Рапід" є повністю погашеними із застосуванням порядку погашення заборгованості, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" відповідно до Звіту розпорядника майна боржника від 14.01.2013 № 1/14/1/13, що підтверджується також відмовою МПП "Рапід" від кредиторських вимог.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

5. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.12.2017 у справі № 01/1494 задоволено клопотання ДП "Енергоринок" та визнано погашеними вимоги МПП "Рапід" у сумі 150 466,00 грн.; зобов'язано розпорядника майна внести зміни до реєстру вимог кредиторів та подати його суду на затвердження.

Дана ухвала мотивована тим, що вимоги МПП "Рапід" у сумі 150 466,00 грн. повністю погашені із застосуванням порядку погашення заборгованості, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", що підтверджено Звітами розпорядника майна, матеріалами справи та відмовою МПП "Рапід" від вимог (т. 5, а.с.126).

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 апеляційну скаргу МПП "Рапід" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 07.12.2017 у справі № 01/1494 задоволено; ухвалу господарського суду від 07.12.2017 скасовано; прийнято нове рішення, яким в задоволенні клопотання ДП "Енергоринок" про визнання погашеними грошових вимог МПП "Рапід" та внесення змін до реєстру вимог кредиторів відмовлено; матеріали справи № 01/1494 повернуто до господарського суду Черкаської області.

Приймаючи таке рішення, апеляційний господарський суд виходив з того, що ухвала попереднього засідання господарського суду Черкаської області від 13.09.2004, якою крім іншого затверджено вимоги МПП "Рапід" на суму 150 466,00 грн. є чинною; Законом про банкрутство не передбачено внесення змін до затвердженого реєстру вимог кредиторів; місцевий господарський суд безпідставно здійснив перегляд кредиторських вимог МПП "Рапід", визнав їх погашеними та зобов'язав розпорядника майна внести зміни до реєстру вимог кредиторів.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

7. Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду від 14.05.2018, ПАТ "Черкасиобленерго", ДП "Енергоринок", Заступник прокурора м. Києва, Фонд державного майна України звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами:

7.1. ПАТ "Черкасиобленерго" у касаційній скарзі просить Верховний суд:

- скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 у справі № 01/1494;

- справу спрямувати до суду апеляційної інстанції для її нового розгляду в іншому складі суддів.

7.2. ДП "Енергоринок" у касаційній скарзі просить Верховний суд:

- скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 у справі № 01/1494;

- справу спрямувати до суду апеляційної інстанції для її нового розгляду в іншому складі суддів.

7.3. Заступник прокурора м. Києва у касаційній скарзі просить Верховний суд:

- скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 у справі № 01/1494 в частині відмови у зобов'язанні розпорядника майна внести зміни до Реєстру вимог кредиторів, в іншій частині постанову залишити без змін;

- залишити в силі ухвалу господарського суду Черкаської області від 07.12.2017 у справі № 01/1494 в частині зобов'язання розпорядника майна внести зміни до Реєстру вимог кредиторів.

7.4. Фонд державного майна України у касаційній скарзі просить Верховний суд:

- скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 у справі № 01/1494;

- ухвалу господарського суду Черкаської області від 07.12.2017 у справі № 01/1494 залишити в силі.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

8. Ухвалою від 23.06.2018 Верховний Суд, у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняк В.Я. (головуючий), Жуков С.В., Катеринчук Л.Й. (визначеній за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, Протоколи від 07.06.2018 та від 13.06.2018), клопотання Фонду державного майна України про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження задовольнив, поновив скаржнику строк на касаційне оскарження, об'єднав в одне касаційне провадження касаційні скарги ПАТ "Черкасиобленерго", ДП "Енергоринок", Заступника прокурора м. Києва, Фонду державного майна України; відкрив касаційне провадження у справі № 01/1494 за касаційними скаргами ПАТ "Черкасиобленерго", ДП "Енергоринок", Заступника прокурора м. Києва, Фонду державного майна України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2018; призначив розгляд справи на 21.08.2018.

9. 15.08.2018 до Суду від ПАТ "Черкасиобленерго" надійшла Заява про усунення технічної помилки (уточнення), за якою скаржник просив прохальну частину касаційної скарги вважати викладеною в наступній редакції: "Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 у справі № 01/1494 скасувати, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 07.12.2017 у справі № 01/1494 залишити в силі".

10. 15.08.2018 від ПАТ "Черкасиобленерго" надійшли відзиви на касаційні скарги Заступника прокурора м. Києва та Фонду державного майна України, в яких боржник повністю підтримав та погодився з доводами скаржників.

11. В засіданні суду касаційної інстанції, представники скаржників повністю підтримали вимоги касаційних скарг (ПАТ "Черкасиобленерго" з урахуванням уточнень), з підстав наведених у них, просили Суд задовольнити їх у повному обсязі.

12. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з'явились.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ПАТ "Черкасиобленерго")

13. Скаржник доводить: прийняття постанови апеляційного суду від 14.05.2018 у не законному складі суду, що, на його думку, є підставою скасування оскарженого судового акту на підставі ч.1 ст. 310 ГПК України; порушення апеляційним судом ст.ст. 7, 11, 13, 14, 86 ГПК України.

14. Крім того, скаржник вказує на те, що матеріали справи містять вичерпні докази, що підтверджують повне погашення заборгованості перед МПП "Рапід".

15. На переконання скаржника, блокування МПП "Рапід" (фіктивним кредитором) процедури банкрутства ПАТ "Черкасиобленерго" має рейдерські ознаки.

Доводи скаржника (ДП "Енергоринок")

16. Скаржник доводить прийняття постанови апеляційного суду від 14.05.2018 у не законному складі суду, вважає, що суддя Верховець А.А., враховуючи ухвалу апеляційного суду від 07.06.2017 у цій справі про задоволення відводу суддям Верховцю А.А. та Андрієнку В.В., не мав права приймати участь у розгляді даної справи.

17. Скаржник вказує на порушення апеляційним судом ст.ст. 7, 11, 13, 14, 86 ГПК України.

18. Скаржник доводить повне погашення вимог МПП "Рапід" та безпідставне втручання та блокування ним процедури банкрутства ПАТ "Черкасиобленерго".

Доводи скаржника (Заступника прокурора м. Києва)

19. Скаржник доводить, що апеляційним судом, всупереч вимогам ст. 86 ГПК України, не досліджено всебічно та повно обставини справи, невірно застосовано до спірних правовідносин вимоги ст. 599 ЦК України, Методичні рекомендації щодо заповнення реєстру вимог кредиторів, ст.ст. 1, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Доводи скаржника (Фонду державного майна України)

20. Скаржник доводить, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.02.2013 встановлено факт погашення ПАТ "Черкасиобленерго" своїх грошових зобов'язань перед МПП "Рапід", матеріалами справи факт погашення підтверджений.

21. На переконання скаржника визнання вимог кредитора погашеними не є діями суду по внесенню змін до реєстру вимог кредиторів чи повторним розглядом тих самих вимог, відповідна ухвала не є втручанням у компетенцію арбітражного керуючого щодо ведення реєстру.

23. Інші учасники справи про банкрутство ПАТ "Черкасиобленерго" відзивів на касаційні скарги або пояснень не надали.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За правилами ч. 1 ст. 298 ГПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

Заява ПАТ "Черкасиобленерго" від 15.08.2018 про усунення технічної помилки (уточнення), за якою скаржник просив прохальну частину касаційної скарги вважати викладеною в іншій редакції (п. 9 цієї Постанови), на переконання колегії суддів, по суті є зміною касаційних вимог, відтак, відхилена як така, що подана поза межами строку, встановленого приписами ч. 1 ст. 298 ГПК України.

Враховуючи наведене, касаційному розгляду підлягають вимоги ПАТ "Черкасиобленерго" викладені у касаційній скарзі (п. 7.1 цієї Постанови).

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

25. Щодо законності складу суду апеляційної інстанції.

Одним з доводів касаційних скарг ПАТ "Черкасиобленерго" (п. 13 цієї Постанови) та ДП "Енергоринок" (п. 16 цієї Постанови) є прийняття оскарженої постанови суду апеляційної інстанції у незаконному складі суду, зокрема, щодо участі у розгляді справи в суді апеляційної інстанції судді Верховця А.А.

Такі доводи мотивовані тим, що суддя Верховець А.А. приймав участь у складі колегії суддів під час перегляду в апеляційному порядку ухвали господарського суду Черкаської області від 07.02.2013 щодо кредиторських вимог ДП "Енергоринок" та ЗАТ "Черкасизалізобетон". В ході апеляційного провадження, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 (у складі колегії суддів: Верховець А.А. (головуючий), Андрієнко В.В., Шевченко Е.О.), зокрема, зупинено провадження у справі №14-01/1494 до надходження експертного висновку, яка постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2016 скасована в частині зупинення провадження у цій справі. Наведене, після повернення справи до апеляційного суду, стало підставою прийняття Київським апеляційним господарським судом (у складі колегії суддів: Верховець А.А. (головуючий), Андрієнко В.В., Коршун Н.М.) ухвали від 07.06.2016 про задоволення заяви ДП "Енергоринок" та відводу суддів Верховця А.А. та Андрієнко В.В. у розгляді справи № 14-01/1494.

На переконання скаржників, наведені обставини, виключають можливість участі у розгляді даної справи означених суддів, зокрема Верховця А.А.

З цього приводу колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.

Відповідно до частини третьої ст. 36 ГПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Частиною шостою ст. 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження у справі про банкрутство є процедурним процесом, у якому кожна з процедур (розпорядження майном, санація, ліквідація) має певні етапи її проведення та передбачає відповідні судові дії.

За умови відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення усіх майнових спорів з вимогами до боржника є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи особливості розгляду справ про банкрутство, підставами для передачі справи про банкрутство на розгляд в іншому складі суду є скасування постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та ухвал у справі про банкрутство, які вирішують питання по суті та є фактично судовими рішеннями, котрі стосуються всієї справи про банкрутство (ухвала підготовчого засідання, ухвала про затвердження плану санації, ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та припинення провадження у справі тощо) у тому випадку, коли справа передається на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасування, зокрема, ухвали за результатами розгляду кредиторських вимог, судового рішення про визнання недійсними правочинів, виключає відповідно до ст. 36 ГПК України повторний розгляд тим самим суддею вищевказаних кредиторських вимог чи питання про визнання недійсними правочинів у справі про банкрутство, і тому справа саме в цій частині підлягає розгляду іншим складом суду, а в іншій (не скасованій) частині, справа про банкрутство передається на розгляд судді (колегії суддів) , який попередньо її розглядав.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05.04.2018 (справа № 43/75-15/7-б), та колегія суддів, у даному випадку, не вбачає підставі для відступлення від неї.

У разі скасування ухвал, які пов'язані виключно з рухом справи та якими провадження у справі не закінчується (ухвали про передачу справи за підсудністю, про повернення або відмову в прийнятті заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, про зупинення провадження у справі, про залишення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство без розгляду тощо), справа може бути передана на розгляд судді, яким винесено відповідну ухвалу.

Таким чином, скасування судом касаційної інстанції ухвали суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі не є безумовною підставою для відводу (самовідводу) складу колегії суддів, який її приймав, навіть під час подальшого апеляційного перегляду оскарженої ухвали суду першої інстанції в частині розгляду кредиторських вимог одного з конкурсних кредиторів, в даному випадку, ДП "Енергоринок".

Слід зауважити на тому, що навіть скасування судом касаційної інстанції постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої колегією суддів за результатами перегляду ухвал місцевого господарського суду у справі про банкрутство, виключає участь цієї колегії суддів суду апеляційної інстанції у новому розгляді справи про банкрутство лише у скасованій частині, а не у розгляді всієї справи про банкрутство, за відсутності інших, передбачених ст.ст.35, 36 ГПК України підстав для відводу (самовідводу) судді.

Поміж іншим, слід звернути увагу і на те, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2018 (у складі колегії суддів: Корсакова Г.В. (головуючий), Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.) у цій справі, під час апеляційного перегляду ухвал суду першої інстанції щодо визнання кредиторських вимог ТОВ "Транснова" та МПП "Рапід", відмовлено у задоволенні заяв ДП "Енергоринок" та ТОВ "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК" про відвід судді Верховця А.А. від розгляду справи № 01/1494.

За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає доводи ПАТ "Черкасиобленерго" (п. 13 цієї Постанови) та ДП "Енергоринок" (п. 16 цієї Постанови) щодо прийняття оскарженої постанови у незаконному складі суду безпідставними.

26. Щодо погашення грошових вимог в процедурі розпорядження майном.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 порушено провадження у справі № 01/1494 про банкрутство ПАТ "Черкасиобленерго" боржник); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Черкасиобленерго" є юридичною особою, частка державної власності у статутному капіталі якої складає 71% (46% - Фонд державного майна України та 25% - Приватне акціонерне товариство "Українська енергозберігаюча сервісна компанія", єдиним акціонером якої є Фонд державного майна України).

ПАТ "Черкасиобленерго" є підприємством паливно-енергетичного комплексу (т.7, а.с.70, Витяг з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, №123 від 28.11.2005), відтак, на нього розповсюджується дія Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (далі - Закон №2711-IV).

Цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Метою цього Закону є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 4 Закону №2711-IV, на період дії процедури погашення заборгованості на учасників розрахунків не поширюється мораторій на задоволення вимог кредиторів щодо сум заборгованості, які підлягають погашенню на умовах, визначених цим Законом. Господарським судом приймається рішення про продовження терміну проведення підготовчого чи попереднього засідання, процедури розпорядження майном підприємства-боржника на строк, що відповідає строку процедури погашення заборгованості, визначеному цим Законом. До закінчення процедури погашення заборгованості господарським судом не розглядаються клопотання про відкриття процедури санації, визнання підприємства-боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Під час участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості арбітражний керуючий зобов'язаний сприяти здійсненню органами управління підприємства-боржника заходів із погашення заборгованості, визначених цим Законом.

За приписами п.1.2. ст. 1 вказаного Закону, погашення заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених цим Законом.

Порядок погашення заборгованості, за Законом №2711-IV (ст.ст. 7, 8, 9 і 10), передбачає проведення взаєморозрахунків, погашення заборгованості з частковою оплатою її суми, списання заборгованості, реструктуризація заборгованості за енергоносії. Для затвердження визначених учасниками розрахунків обсягів заборгованості, які підлягають списанню та/або погашенню з частковою оплатою відповідно до ст.ст. 8, 9 Закону 2711 передбачено утворення Міжвідомчої комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Порядок погашення заборгованості з частковою оплатою її суми визначений приписами ст. 8 Закону №2711-IV.

Як встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи, 15.09.2009 між ПАТ "Черкасиобленерго", в особі голови правління Власенка Ю.П. та МПП "Рапід", в особі директора Коваленка Д.К. укладений Договір №919-01/21-юр про погашення заборгованості із частковою оплатою її суми (т. 5, а.с. 127, копія Договору завірена належним чином). Даний Договір, у встановленому законодавством порядку, не розірвано, не визнано недійсним.

За умовами вказаного Договору, останній укладено відповідно до ст. 8 Закону №2711-IV; визнано суму боргу ПАТ "Черкасиобленерго" перед МПП "Рапід" у сумі 150 466, 00грн.; узгоджено суму погашення - 150 000, 00 грн.; строк погашення - 3 місяця з моменту укладення Договору.

У виконання умов Договору, 25.09.2009 ПАТ "Черкасиобленерго" перераховано на рахунок МПП "Рапід" 150 000, 00грн., з призначенням платежу "погашення кредиторської заборгованості згідно договору №919-01/21-юр від 15.09.2009 (т. 5, а.с. 128, копія виписки банку про погашення боргу завірена належним чином).

Вказані обставини зумовили подання МПП "Рапід" до місцевого господарського суду Клопотання № 8 від 05.10.2009 (т.5, а.с. 126) з повідомленням про відсутність заборгованості (погашення) станом на момент подання Клопотання, відтак, потреби включення заяви МПП "Рапід" про визнання останнього кредитором у справі про банкрутство ПАТ "Черкасиобленерго".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, що діяла до 19.01.2013), грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України;

погашені вимоги кредиторів - задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.

Однією з підстав припинення зобов'язань, які мають місце у відносинах неплатоспроможності, є погашення вимог кредиторів (ст. 1 Закону про банкрутство).

Тобто, в розумінні приписів наведеної статті, погашені вимоги - це припинені грошові зобов'язання, відтак, відсутність цивільно-правового зв'язку у правовідносинах між боржником і кредитором.

Аналіз положень Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (Закон №2711-IV) у зв'язку з нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дає підстави для висновку, що погашення вимог за цивільно-правовими зобов'язаннями, в порядку Закону №2711-IV (ст. 8), слід вважати припиненням цих зобов'язань відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, відтак, відсутній цивільно-правовий зв'язок між боржником і кредитором, що позбавляє кредитора брати участь у справі про банкрутство.

Питання погашення заборгованості ПАТ "Черкасиобленерго" перед МПП "Рапід" неодноразово висвітлювалось у судових актах судів різних інстанцій, зокрема й Вищого господарського суду України (постанови від 15.07.2014, від 16.12.2014), підтверджувалось поясненнями представників МПП "Рапід" (ухвала господарського суду Черкаської області від 26.10.2009).

Таким чином, означені обставини встановлені господарським судом Черкаської області на підставі матеріалів справи, не спростовані під час касаційного провадження, що вказує на правомірність висновків суду першої інстанції та обґрунтованість доводів касаційних скарг.

27. Щодо формування, уточнення реєстру вимог кредиторів

Пунктом 1-1 Розділу Прикінцеві та Перехідні положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013) передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

За таких обставин, встановивши обставини порушення щодо боржника справи про банкрутство ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.05.2004, застосуванню щодо боржника - ПАТ "Черкасиобленерго", підлягають положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, до набрання чинності змін до 19.01.2013.

У відповідності до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у визначеній редакції), у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

За змістом наведеного Закону, реєстр вимог кредиторів виконує дві функції:

1) визначення кількості голосів для проведення зборів кредиторів;

2) облік вимог кредиторів для подальших розрахунків.

Редакція Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (до 19.01.2013), на відміну від Закону в редакції від 22.12.2011 № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 (абз. 11 ч. 2 ст. 25), не містила положень щодо обмежень на внесення змін до реєстру вимог кредиторів. Поряд з цим, з аналізу сталої практики в цій частині вбачається, що внесення змін до реєстру вимог кредиторів можливо лише на підставі норм процесуального закону (ГПК України), за результатами апеляційного/касаційного провадження або за нововиявленими обставинами.

Водночас, Закон про банкрутство покладає обов'язок ведення реєстру вимог кредиторів саме на арбітражного керуючого.

Так, відповідно до п.5.1 Наказу Мінекономіки від 02.07.2010 №788 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів (чинний), ведення реєстру передбачає внесення змін до нього в разі виникнення додаткових зобов'язань боржника в процедурах розпорядження майном або санації (поточні вимоги) та інших випадках, передбачених чинним законодавством. Порядок унесення змін до реєстру визначений розділом V Методичних рекомендацій, з посиланням на порядок, установлений у розділі ІІІ.

Тож, обмеження на внесення змін до реєстру вимог кредиторів, слід розглядати в контексті мети його затвердження та цілей визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дотриманням принципу, за яким не можна витлумачити одну норму Закону таким чином, що її застосування призведе до нівелювання інших його положень або ж створить конфлікт між нормами.

Поряд з цим, предметом даного касаційного провадження є ухвала місцевого господарського суду, якою вимоги конкурсного кредитора (МПП "Рапід") визнані погашеними в порядку виконання Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", з застосуванням механізму погашення передбаченому ст. 8 цього Закону.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає прийняття судом за наслідками вирішення процедурних (процесуальних) питань (як-то розгляд заяв, клопотань, скарг) саме ухвали, як судового акту. При цьому, Законом про банкрутство не визначений повний перелік таких питань.

При цьому, слід зауважити, що погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство під час дії мораторію, у виконання Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", має виключний характер та наслідки такого погашення (процесуальні дії) не передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013).

В даному випадку, враховуючи матеріали та обставини цієї справи, виходячи зі змісту ухвали місцевого господарського суду від 07.12.2017, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що визнання погашеними вимог МПП "Рапід" в сумі 150 466, 00 грн. є лише констатацією факту погашення, з метою дотримання призначення реєстру вимог кредиторів, його мети та справедливого балансу інтересів як кредиторів так і боржника, враховуючи статус останнього.

Розгляд проблем неспроможності та банкрутства через призму засад верховенства права показує, що боржник як суб'єкт права має право на відновлення своєї платоспроможності за наявності реальної економічної можливості на продовження майнової діяльності і отримання доходу. Здійснюючи своє право, боржник може скористатися наданим йому Законом про банкрутство правом на продовження процедури розпорядження майном або заявити про санацію боржника власними силами і засобами, або прийняти рішення про укладення мирової угоди.

Суд має забезпечити можливість боржнику реалізувати його права.

Забороняється відмова в розгляді та вирішенні справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірне питання.

У пункті 145 Рішення ЄСПЛ від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного королівства" суд зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 Рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2015).

Проте, висновки апеляційного господарського суду про те, що дана ухвала є внесенням змін до затвердженого реєстру вимог кредиторів, за результатами безпідставного здійснення перегляду кредиторських вимог МПП "Рапід" зроблені без врахування матеріалів та обставин справи, вказують на формальний підхід суду до виняткової проблеми.

28. Щодо суті касаційних скарг

Доводи скаржників (ПАТ "Черкасиобленерго", ДП "Енергоринок", Заступника прокурора м. Києва, Фонду державного майна України) про доведеність повного погашення заборгованості ПАТ "Черкасиобленерго" перед МПП "Рапід", в порядку передбаченому Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", а також про те, що визнання вимог кредитора погашеними не є діями суду по внесенню змін до реєстру вимог кредиторів чи повторним розглядом тих самих вимог, не є втручанням у компетенцію арбітражного керуючого щодо ведення реєстру, - знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження, відтак, доводять порушення судом апеляційної інстанції ст.ст. 7, 11, 13, 14, 86 ГПК України, Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів, ст.ст. 1, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", щодо повноважень розпорядника майна з ведення реєстру вимог кредиторів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У відповідності до приписів п. 4 ч.1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Згідно зі ст. 312 ГПК України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а ухвала місцевого господарського суду від 07.12.2017 - залишенню в силі.

Водночас, враховуючи прохальні частини касаційних скарг (п.7 цієї Постанови), касаційні скарги ПАТ "Черкасиобленерго" та ДП "Енергоринок" підлягають задоволенню частково, а касаційні скарги Заступника прокурора м. Києва та Фонду державного майна України - задоволенню повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 312, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" задовольнити частково.

2. Касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" задовольнити частково.

3. Касаційну скаргу Заступника прокурора м. Києва задовольнити.

4. Касаційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 (щодо грошових вимог МПП "Рапід") у справі № 01/1494 (14-01/1494) скасувати.

6. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 07.12.2017 у справі № 01/1494 (14-01/1494) залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді С.В. Жуков

Л.Й. Катеринчук