ПОСТАНОВА

Іменем України

30 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 643/9534/17

провадження № К/9901/43964/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 643/9534/17

за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, третя особа - Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії;

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Зеленського В. В., Чалого І. С., П'янової Я. В.) від 24 жовтня 2017 року, встановив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У липні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, третя особа - Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, в якому просила:

- визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 14 липня 2017 року щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії державного службовця з 01 грудня 2015 року у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року № 1013 (далі - Постанова КМУ № 1013);

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію державного службовця з 01 грудня 2015 року у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з Постановою КМУ № 1013 на підставі довідки про заробітну плату від 27 березня 2017 року № 02-2895, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради, з включенням до складових заробітної плати усіх виплат викладених в цієї довідці, а також 1/24 частини суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у загальній сумі 4796 грн. згідно довідки від 10 травня 2006 року № 09-1190, із збереженням 90 % нарахування пенсії на момент її виходу на пенсію без урахування індексації пенсії;

- стягнути з відповідача суму судового збору 640 грн.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначала, що з 09 травня 2006 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова та отримує пенсію за віком відповідності до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII). У зв'язку з підвищенням заробітної плати державним службовцям відповідно до Постанови КМУ № 1013, на думку позивача, у неї виникло право на перерахунок розміру призначеної їй пенсії, у проведенні якого відповідач протиправно повторно відмовив.

3. Постановою Московського районного суду м. Харкова від 06 вересня 2017 року позовні вимоги задоволено повністю.

4. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 14 листопада 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, а постанову Московського районного суду м. Харкова від 06 вересня 2017 року залишити в силі.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

7. 08 грудня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на касаційну скаргу, в якому відповідач просив касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без розгляду, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року - без змін.

8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9. 22 березня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

10. Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року прийнято до провадження. Витребувано з Московського районного суду м. Харкова справу № 643/9534/17.

11. Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2018 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України.

12. Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2018 року розгляд справи відкладено на 30 серпня 2018 року.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова та отримує пенсію за віком, призначену на підставі ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» у порядку, визначеному Законом № 3723-XII, з 09 травня 2006 року довічно в розмірі 90 % заробітної плати.

14. 28 березня 2017 року позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова із заявою про перерахунок пенсії згідно довідки № 09-1190 від 10 травня 2006 року із збереженням розміру пенсії 90 % заробітної плати. Протоколом Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про розгляду спірних питань від 28 березня 2017 року позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії.

15. 26 квітня 2017 року постановою Московського районного суду м. Харкова по справі № 643/4563/17 ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні адміністративного позову до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання протиправним рішення суб'єкту владних повноважень від 28 березня 2017 року щодо відмови в перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з Постановою КМУ № 1013.

16. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2017 року по справі № 643/4563/17 постанову Московського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2017 року скасовано з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Скасовано протокол Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про розгляд спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій від 28 березня 2017 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 28 березня 2017 року про перерахунок пенсії.

17. На виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2017 року відповідач 14 липня 2017 року повторно розглянув заяву ОСОБА_2 від 28 березня 2017 року про перерахунок пенсії і повторно відмовив позивачу в проведенні перерахунку пенсії.

Вказане рішення мотивовано тим, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ (далі - Закон № 213-VIII) скасовано з 01 червня 2015 року норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу».

Водночас на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» постанова Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 (далі - Постанова КМУ № 865), якою визначався механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 3723-XII.

18. Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з посиланням на ст. 33, 37, 37-1 Закону № 3723-XII, ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР, ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII вказав, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення-соціально побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця, які повинні враховуватися при призначенні йому пенсії.

20. Водночас, суд визнав необґрунтованими посилання відповідача на п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII, оскільки позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії, а не про призначення пенсії вперше.

21. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що у зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (далі - Закон № 76-VIII) внесено зміни до ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ і викладено цю норму у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

22. Порядок здійснення перерахунку пенсії було визначено у п. 4 Постанови КМУ № 865, згідно якого у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

23. Постановою КМУ № 1013, яка діє з 01 грудня 2015 року, було внесено зміни до Постанови КМУ № 865, а саме, виключено п. 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу». Положень, які б надавали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, Постанова КМУ № 1013 не містить.

24. З 01 травня 2016 року набув чинності Закон № 889-VIII. У зв'язку з набуттям чинності зазначеним Законом, положення Закону № 3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII).

25. Відповідно до ст. 90 Закону № 889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, ст. 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до яких не віднесено.

26. У зв'язку з наведеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для перерахунку пенсії позивачеві у зв'язку зі збільшенням заробітної плати працюючим державним службовцям - відсутні.

27. Також апеляційний суд зазначив, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких було фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

28. На матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, а також премії надбавки та індексацію нараховуються та утримуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний соціальний внесок.

29. Водночас апеляційний суд вказав, що з довідки виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради від 10 травня 2006 року № 09-1190 неможливо встановити чи сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із вказаних у цій довідці сум матеріальних допомог, надбавок та премій.

30. У зв'язку з наведеним, суд апеляційної інстанції зазначив, що не може надати відповідної правової оцінки вищезазначеній довідці та відмовив у задоволенні позовних вимог у цій частині.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

31. У касаційній скарзі скаржник вказує на помилковість застосування до спірних правовідносин Закону № 889-VIII, оскільки він стосується умов призначення пенсії державним службовцям, а не її перерахунку особам, які набули на неї право раніше.

32. Скаржник з посиланням на ст. 22, 58 Конституції України та відповідну практику Європейського суду з прав людини вказує, що скасування п. 4 Постанови КМУ № 865 є скасуванням її права на перерахунок пенсії як колишнього державного службовця, що є неприпустимим.

33. Водночас бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

34. Також, на думку скаржника, помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що з довідки, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради від 10 травня 2006 року № 09-1190 неможливо встановити чи сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

35. Скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що в період перебування на державній службі вона, як державний службовець сплачувала страхові внески до Пенсійного фонду України в розмірі 5 % від усіх видів оплати праці, в тому числі і з додаткових - матеріальних допомог на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, які не враховані до складу заробітної плати при призначенні пенсії та її подальших перерахунках.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

36. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

37. Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

38. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

39. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та /або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

40. Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом № 3723-ХІІ. Зокрема, ч. 1 ст. 37-1 цього Закону (у редакції, чинній до 01 січня 2015 року) передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій..

41. Отже, станом на дату призначення позивачу пенсії державного службовця чинне на той час законодавство передбачало умови і порядок перерахунку її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою.

42. Однак, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 09 грудня 2015 року постанови № 1013 та набранням чинності з 01 травня 2016 року Законом № 889-VIII правове регулювання відносин щодо перерахунку пенсій державним службовцям зазнало змін.

43. Чинним законодавством України не передбачено можливості перерахунку органами Пенсійного фонду України пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.

44. У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 цей Суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

45. Отже, з 01 грудня 2015 року - початку застосування Постанови КМУ № 1013, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом № 889-VIII, який інакше врегульовує правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за ст. 37 Закону № 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.

46. Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом України у постанові від 07 листопада 2017 року по справі № 398/4332/16-а, Верховним Судом у постанові від 23 січня 2018 року по справі № 745/458/16-а.

47. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

48. Відтак вірним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що оскільки законодавством, чинним на час звернення ОСОБА_2 за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.

49. Безпідставними є посилання позивача у касаційній скарзі на те, що відповідно до ст. 22 Конституції України зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися, оскільки відсутність правового регулювання відносин щодо перерахунку пенсій держаним службовцям не може свідчити про звуження існуючих прав позивача саме з боку органів Пенсійного фонду України.

50. Також безпідставним є посилання позивача на те, що відповідно до ст. 58 Конституції України права на перерахунок пенсії не можуть бути позбавлені державні службовці, які вже вийшли на пенсію, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов'язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію.

51. Щодо рішень Європейського суду з прав людини на які робляться посилання у касаційній скарзі, Суд зазначає, що у справі «Федоренко проти України» (рішення від 01 червня 2006 року) Європейський суд з прав людини констатував, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

52. У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції, це поняття охоплює як «існуюче майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності». Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини законні очікування заявників підлягають правовому захисту коли вони мають обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону.

53. Отже, в основі правомірних очікувань має бути безумовне право позивача на певне «майно», яке слід розуміти як автономне поняття Європейського суду з прав людини.

54. Відтак, Суд вважає необґрунтованими посилання позивача на порушення судом апеляційної інстанції ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини від 03 червня 2014 року у справі «Великода проти України» (заява №43331/12), в якому цей Суд, розглянувши скаргу, зокрема, за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції на припинення виплати заявниці державними органами пенсії у розмірах, встановлених рішенням національного суду від 19 січня 2010 року після внесення у 2011 році змін до законодавчих актів, вказав на відсутність втручання у право заявниці на мирне володіння майном внаслідок внесення змін до законодавства щодо зменшення розміру соціальних виплат.

55. Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення в частині вирішення позовних вимог про перерахунок пенсії позивача у зв'язку з підвищенням заробітної плати державним службовцям відповідно до Постанови КМУ № 1013 і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

56. Водночас надаючи оцінку вимогам позивача про перерахунок розміру її пенсії з урахуванням отримуваних матеріальних допомог, Суд виходить з наступного.

57. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

58. Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

59. Статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, до яких, зокрема, належать: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

60. Частиною 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

61. Аналіз наведених норм у їх системному зв'язку дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачувались страхові внески, входять до системи оплати праці державного службовця, у зв'язку з чим, повинні враховуватися при обчисленні розміру пенсії позивача.

62. Апеляційний суд, вирішуючи спір у цій частині позовних вимог дійшов аналогічних висновків. Водночас зважаючи на те, що з довідки виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради від 10 травня 2006 року № 09-1190 неможливо встановити чи сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із вказаних у цій довідці сум матеріальних допомог, надбавок та премій, суд відмовив у задоволенні вказаних позовних вимог.

63. Однак такий підхід суду апеляційної інстанції до вирішення справи у цій частині позовних вимог ґрунтується на надмірному формалізмі та не відповідає принципам законності та верховенства права.

64. Суд апеляційної інстанції встановивши, що вказана довідка не містить даних про те, чи сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, будь-які дії з метою з'ясування вказаного питання не вчиняв. Відповідні докази (інформація) на підтвердження чи спростування вказаних обставин судом не збиралися та не витребовувалися.

65. Відтак у порушення ст. 9 КАС України суд апеляційної інстанції не вжив визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

66. Без дослідження і з'ясування наведених вище обставин, прийняте у справі рішення суду апеляційної інстанції не можна вважати законними та обґрунтованими.

67. За ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

68. За таких обставин, коли судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, судове рішення суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію державного службовця на підставі довідки від 10 травня 2006 року № 09-1190, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради, з включенням до складових заробітної плати усіх виплат викладених в цієї довідці, а також 1/24 частини суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у загальній сумі 4796 грн., із збереженням 90 % нарахування пенсії на момент її виходу на пенсію, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

69. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування та постановити рішення відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

70. Оскільки Суд повертає справу для нового розгляду до суду апеляційної інстанції, то відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року в частині вирішення позовних вимог про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію державного службовця на підставі довідки від 10 травня 2006 року № 09-1190, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради, з включенням до складових заробітної плати усіх виплат викладених в цієї довідці, а також 1/24 частини суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у загальній сумі 4796 грн., із збереженням 90 % нарахування пенсії на момент її виходу на пенсію, скасувати та направити справу № 643/9534/17 у цій частині позовних вимог на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В решті постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб