ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2018 року

Київ

справа №826/15392/14

адміністративне провадження №К/9901/39815/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 жовтня 2016 року (судді: В.П. Шулежко (головуючий), І.О. Іщук, І.М. Погрібніченко) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року (судді: Н.М. Літвіна (головуючий), О.М. Ганечко, А.Ю. Коротких) у справі № 826/15392/14 за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, за участю третіх осіб: Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, Міністерства фінансів України про стягнення простроченого боргу,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - позивач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) звернулась до суду з позовом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі - відповідач, Міненерговугілля України), за участю третіх осіб: Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, Міністерства фінансів України про стягнення простроченого боргу з Міненерговугілля України у розмірі 3 541 852,00 грн, шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, а саме: основний борг за фінансовою допомогою, наданою з резервного фонду державного бюджету згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.1998 р. № 109 у сумі - 3 541 852,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2014 року задоволено адміністративний позов. Стягнено прострочений борг з Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (код ЄДРПОУ 37471933) у розмірі 3 541 852,00 грн, шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках: Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, -р/р 31252221278449 (Українська гривня); -р/р 31255221178449 (Українська гривня); -р/р 31259221378449 (Українська гривня); -р/р 35216021078449 (Українська гривня); -р/р 35221221078449 (Українська гривня); -р/р 35220114078449 (Українська гривня); -р/р 35222316078449 (Українська гривня); -р/р 35213002078449 (Українська гривня); -р/р 35211004078449 (Українська гривня); -р/р 35212003078449 (Українська гривня); -р/р 35214001078449 (Українська гривня); -р/р 35224110078449 (Українська гривня); -р/р 37115014004110 (Українська гривня); -р/р 37119009004110 (Українська гривня); -р/р 37119010004110 (Українська гривня); -р/р 37312011004110 (Українська гривня); АТ «Укрексімбанк» МФО 322313 -р/р 25301010057483 (Євро); -р/р 25204010057483 (Євро); а саме: основний борг за фінансовою допомогою, наданою з резервного фонду державного бюджету згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.1998 р. № 109 у сумі 3 541 852,00 грн. на рахунок № 31139409741026 (одержувач: Державна казначейська служба України, код одержувача 37567646, банк одержувача Державна казначейська служба України у м. Києві, МФО 820172 (код бюджетної класифікації 00263700, символ звітності 409).

3. Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2014 року набрала законної сили з 24 березня 2015 року.

4. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України 2 вересня 2016 року звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про роз'яснення порядку виконання резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2014 року в частині стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків № 253001010057483 та № 25204010057483, які відкриті в АТ «Укрексімбанк» з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 «Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».

5. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року, у задоволенні заяви Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про роз'яснення виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2014 року відмовлено.

6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Міненерговугілля України подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо роз'яснення виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2014 року.

8. У касаційній скарзі Міненерговугілля України посилається на необґрунтованість спірних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, на порушення судами норм процесуального права, а також на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні рішення не було враховано положень порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 згідно з якими обов'язки щодо виконання рішень про стягнення коштів з державних органів покладено на органи Державної казначейської служби України у яких відкриті рахунки установлених боржників, а тому не є зрозумілою резолютивна частина постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2014 року в частині стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків № 253001010057483 та № 25204010057483, які відкриті в АТ «Укрексімбанк».

9. Касаційна скарга інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в заяві про роз'яснення судового рішення контролюючим органом не вказано.

10. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судами першої та апеляційної інстанцій):

11.1. Частина друга статті 14.

Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

11.2. Частина перша статті 170.

Якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

11.3. Частина друга статті 170.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

13. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.

14. Виходячи із системного тлумачення вказаних положень роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

16. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в заяві про роз'яснення судового рішення, та яким суд апеляційної інстанції надав оцінку.

17. Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що згідно змісту заяви відповідача про роз'яснення судового рішення суду першої інстанції, Міненерговугілля України не зрозумілий саме порядок та спосіб виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2014 року в частині стягнення грошових коштів з Міненерговугілля України з розрахункових рахунків № 253001010057483 та № 25204010057483, які відкриті в АТ «Укрексімбанк», натомість чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку його виконання.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18. Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

19. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року слід залишити без задоволення.

20. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

21. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року у справі № 826/15392/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду