РІШЕННЯ

Іменем України

27 серпня 2018 року

Київ

справа №9901/544/18

адміністративне провадження №П/9901/544/18

Верховний Cуд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Ханової Р.Ф.,

суддів Бившевої Л.І., Гончарової І.А., Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,

при секретарі судового засідання Гутніченко А.М.

за участю сторін, їх представників:

від позивача - ОСОБА_1 - особисто,

від відповідача - Погребняк С.П. - на підставі довіреності №11/2-3620вих-18 від 14 лютого 2018 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправними дій та скасування рішення про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури,

У С Т А Н О В И В :

І. ПРОЦЕДУРА І АРГУМЕНТИ СТОРІН У СПРАВІ

26 квітня 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - Комісія, відповідач у справі) із позовною заявою про визнання протиправними дій та скасування рішення останньої від 14 березня 2018 року №110дп-18 (далі - спірне Рішення) про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.

Аргументи позивача

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірне Рішення відповідача прийняте з істотними порушеннями норм законів України, зокрема статті 19 Конституції України, статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, статей 43-49 Закону України «Про прокуратуру», статей 23, 95, 254-257 Кримінально-процесуального кодексу України, пунктів 7, 36, 37, 51, 57, 62, 119, 125 Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів, прийнятого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року, статей 149, 241-1 Кодексу законів про працю України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначає, що в порушення встановлених законодавством норм відносно нього відкрито два дисциплінарних провадження, які згодом об'єднані в одне дисциплінарне провадження, порушено строки проведення перевірки за дисциплінарною скаргою, що проводилася протягом 114 днів, а не упродовж двох місяців, як це установлено законом, на засіданнях відповідача йому не роз'яснено про об'єднання дисциплінарних проваджень відносно нього та не взято до уваги його пояснення, що член Комісії, який проводив перевірку за дисциплінарною скаргою відносно нього, брав участь в голосуванні під час прийняття спірного Рішення, що є порушенням закону.

Вказує, що у дисциплінарному провадженні стосовно нього документи (матеріали кримінального провадження щодо нього) подано неповноважною особою, зокрема прокурором шостого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 без жодного документа, яким останнього уповноважено представляти керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, внаслідок чого в порушення закону до участі у дисциплінарному провадженні стосовно позивача допущено особу, яка не є учасником такого провадження. Доводить, що внаслідок участі ОСОБА_4 у дисциплінарному провадженні без наявності в останнього відповідних повноважень, всі подані ним документи слід вважати недопустимими, а прийняті з їх урахуванням рішення відповідача - незаконними.

Доводить, що членом Комісії не проведено повної та об'єктивної перевірки, зокрема опитування осіб - фігурантів кримінального провадження стосовно нього (ОСОБА_5 та ОСОБА_6В), начеб-то позаслужбові стосунки позивача з якими стали підставою для висновку про наявність в його діях дисциплінарного проступку. Стверджує, що дані кримінального провадження стосовно нього (матеріали негласних слідчих (розшукових) дій), яке триває з порушеннями процесуального закону, не можуть бути підставою для рішення про його дисциплінарну відповідальність, крім того, вказує, що ці матеріали не містять доказів вчинення проступку саме ним.

Зазначає, що з огляду на викладене у спірному Рішенні твердження відповідача про те, що останнім днем вчинення позивачем триваючого правопорушення є 23 січня 2017 року, то останнім днем накладення на нього дисциплінарного стягнення є 23 січня 2018 року, проте цей строк був штучно продовжений відповідачем шляхом додавання до нього часу перебування позивача у відпустці та часу його непрацездатності, внаслідок чого дисциплінарне стягнення накладене поза межами встановленого законом строку.

Аргументи відповідача

У відзиві на позов від 16 травня 2018 року (зареєстрований у Верховному Суді 21 травня 2018 року) відповідач зазначає, що спірне Рішення містить посилання на законні підстави його ухвалення, виклад того, в чому полягає склад дисциплінарного проступку позивача із зазначенням конкретних матеріалів, зібраних в ході перевірки членом Комісії, що підтверджують вчинення проступку позивачем, а саме одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, що є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 5 статті 43 Закону України «Про прокуратуру».

У відзиві на позов також зазначено про безпідставність аргументів позивача щодо строків накладення адміністративного стягнення, а також про зазначені позивачем процесуальні порушення під час прийняття спірного Рішення, зокрема вказано, що член Комісії, який проводив перевірку за дисциплінарною скаргою щодо позивача, приймав участь в обговоренні питань під час відповідного засідання Комісії, однак участь в таємному голосуванні не приймав, що зафіксовано в протоколі засідання Комісії від 14 березня 2018 року №9.

Відповідач також вказує, що Верховним Судом вже вирішувалась подібна справа, в якій Суд дійшов висновку, що матеріали незавершеного кримінального провадження можуть бути використані як докази в дисциплінарному провадженні - рішення від 17 квітня 2018 року у справі №9901/454/18.

У відповіді на відзив, зареєстрованій у Верховному Суду 8 червня 2018 року, позивач відтворює доводи, викладені у позовній заяві, з аргументами відповідача не погоджується.

ІІ. ВСТАНОВЛЕНІ У СПРАВІ ОБСТАВИНИ

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи позовної заяви, встановив наступне.

28 вересня 2017 року до Комісії надійшла дисциплінарна скарга заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 щодо начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при проваджені досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Київської області ОСОБА_1, яку за допомогою автоматизованої системи для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження цього ж дня передано члену Комісії ОСОБА_8 (т.2, а.с. 2-6).

23 жовтня 2017 року рішенням Комісії №11/2/4-583дс-213дп-17 відкрито дисциплінарне провадження відносно позивача (т.2, а.с. 126-127).

2 листопада 2017 року до Комісії надійшла дисциплінарна скарга керівника Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 про вчинення начальником відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при проваджені досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Київської області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку за результатами перевірки доброчесності, яку цього ж дня за допомогою автоматизованої системи для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження передано члену Комісії ОСОБА_8 (т.2, а.с. 147-151).

6 листопада 2017 року рішенням Комісії №11/2/4-764дс-235дп-17 відкрито дисциплінарне провадження відносно позивача (т.2, а.с.. 170-171).

15 листопада 2017 року рішенням Комісії дисциплінарні провадження №11/2/4-583дс-213дп-17 та №11/2/4-764дс-235дп-17 об'єднані в одне дисциплінарне провадження №11/2/4-583дс-213дп-17 (т.2, а.с. 175-177).

12 грудня 2017 року до Комісії надійшло доповнення до дисциплінарної скарги відносно позивача, яке було зареєстровано цього ж дня як окрема скарга (підписана в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10) у зв'язку з тим, що висновок про результати перевірки попередніх скарг передано на розгляд Комісії, та цього ж дня скаргу передано члену Комісії ОСОБА_8 для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження (т.4, а.с. 2-6).

26 грудня 2017 року рішенням Комісії №1025дс-17 відкрито дисциплінарне провадження відносно позивача (т.4, а.с. 18-19).

З вказаних дисциплінарних скарг ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вбачається, що у березні-квітні 2016 року під час телефонних розмов, що відбулися з ініціативи ОСОБА_1 з раніше знайомим йому директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Віртуоз ЛТД» ОСОБА_5, позивач запропонував останньому прийняти участь у тендерних процедурах по Київській області, запевнивши останнього в можливості впливу на членів тендерних комітетів для забезпечення його перемоги. ОСОБА_5 від пропозиції відмовився, мотивуючи наявністю в нього проблем, зокрема тим, що 20 травня 2015 року слідчим СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12015180010003009 за фактом розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем керівництвом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віртуоз ЛТД», яке він очолює.

В ході телефонних розмов та під час особистих зустрічей у місті Рівне та поблизу міста Києва, що відбулись приблизно у згаданий час, ОСОБА_1, який на той час обіймав посаду начальника відділу ювенальної юстиції прокуратури Київської області, а до цього працював в органах прокуратури Рівненської області, запевнив ОСОБА_5 у можливості вирішення ним з прокурорами, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового слідства у формі процесуального керівництва ним у зазначеному кримінальному провадженні чи їх керівництвом, або прокурорами прокуратури Рівненської області, питання про закриття кримінального провадження та непритягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за грошову винагороду у розмірі 130 000 грн, яку ОСОБА_1 мав передати відповідним службовим особам органів прокуратури.

В свою чергу ОСОБА_1 через наявні в нього зв'язки в органах прокуратури Рівненської області з'ясував інформацію про стан слідства у цьому провадженні та перспективу притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, вирішив заволодіти цими коштами та використати на власні потреби.

18 квітня 2016 року ОСОБА_5, усвідомлюючи протиправність дій ОСОБА_1, звернувся із заявою до Управління Служби безпеки України у Рівненській області та надав свою згоду на сприяння у розкритті злочинної діяльності останнього.

26 квітня 2016 року приблизно о 19 годині, з метою реалізації злочинного наміру ОСОБА_1, у місті Києві в районі вулиці Маршала Рибалко, 5 відбулась зустріч між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, під час якої у салоні автомобіля останнього («Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1) ОСОБА_5 на виконання злочинної вимоги ОСОБА_1 передав йому частину раніше обумовленої суми грошових коштів у розмірі 30 000 грн для передачі прокурорам у кримінальному провадженні, їх керівникам чи прокурорам прокуратури Рівненської області за вирішення питання про непритягнення його до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження №12015180010003009.

У подальшому, за результатами численних перемовин між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з приводу виконання попередніх домовленостей, 22 серпня 2016 року ОСОБА_1, діючи умисно, висунув вимогу ОСОБА_5 про необхідність надання ще частини грошових коштів на вказану ним банківську картку №4627055009394106, яка належала ОСОБА_6, який раніше працював водієм у прокуратурі Київської області.

Повідомлення реквізитів банківської картки відбулось 7 вересня 2016 року шляхом надсилання ОСОБА_1 смс-повідомлення з абонентського номеру +380637441460 (lifecell), належного йому, на абонентський номер +380982984943 («Київстар»), належного ОСОБА_5, що зафіксовано у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 14 листопада 2016 року (т.3, а.с. 107-108), у протоколі допиту свідка (ОСОБА_11В.) від 14 червня 2017 року (т.3, а.с. 113-118), у протоколі допиту свідка (ОСОБА_6В.) від 2 серпня 2017 року (т.3, а.с. 119-127).

16 вересня 2016 року приблизно об 11 годині ОСОБА_5 на виконання незаконних вимог ОСОБА_1, знаходячись у центрі обслуговування клієнтів ПАТ КБ «Приватбанк» за адресою: місто Рівне, вул.Київська, 21, через термінал TS 200158 перерахував грошові кошти на суму 20 000 грн на вищевказану банківську картку, що належала ОСОБА_6

Того ж дня ОСОБА_6, не будучи обізнаним про злочинні плани ОСОБА_1, виконуючи його особисті прохання, що висловлювались ним в ході телефонних розмов, прибувши до відділення ПАТ КБ «Приватбанк» за адресою: місто Київ, вул.Дружби народів, 25, отримав в касі готівкові кошти в сумі 19 082 грн та в подальшому, прибувши до прокуратури Київської області за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, поблизу, на вулиці, під час зустрічі передав ОСОБА_1 привезену з собою вказану суму грошей, які останній забрав і розпорядився на власний розсуд.

Відповідно до дисциплінарної скарги (доповнення до скарги) керівника Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 після отримання грошових коштів ОСОБА_1 продовжив позаслужбові стосунки з ОСОБА_5 з метою створення в останнього переконання щодо тримання під контролем питання про закриття кримінального провадження №12015180010003009 від 20 травня 2015 року та впливу на цей процес.

22 лютого 2017 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 190, частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369, частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України (т. 2, а.с 95).

28 лютого 2017 року наказом №37 прокурора Київської області Д.Чібісова призначено службове розслідування з метою з'ясування обставин щодо можливого вчинення ОСОБА_1 ганебного вчинку та утворено відповідну комісію, відповідно до підпунктів 1.2, 2.1.12, 3.3, 3.4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань (перевірок) в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 24 вересня 2014 року №104, та статті 11 Закону України «Про прокуратуру» (т.2, а.с. 44).

2 березня 2017 року копію наказу №37 скеровано керівнику Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 (т.2 , а.с. 48).

7 березня 2017 року наказом №139к прокурора Київської області Д.Чібісова тимчасово на час проведення службового розслідування (яке на цей час тривало) ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов'язків за займаною посадою (т.2, а.с.54).

В рамках призначеного службового розслідування членом комісії ОСОБА_12 відібрано пояснення у директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Віртуоз» ОСОБА_11, які містяться в матеріалах службового розслідування на 5 аркушах (т.2, а.с.119-123).

Зміст наданих ОСОБА_5 пояснень повністю збігається із обставинами, викладеними у дисциплінарних скаргах ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо предмету спілкування з ОСОБА_1 та фактів передачі останнім грошових коштів за сприяння у вирішенні питання закриття кримінального провадження.

Крім того, в рамках службового розслідування членами комісії відібрано пояснення в працівників прокуратури Київської області, які пояснили, що про обставини вчинення ОСОБА_1 дій, які б порочили звання прокурора, їм нічого не відомо (т.2, а.с.65-93, 103-104).

22 травня 2017 року прокурором Київської області Д.Чібісовим затверджено висновок службового розслідування, призначеного з метою перевірки обставин можливого вчинення ОСОБА_1 ганебного вчинку, копію якого 14 червня 2017 року направлено керівнику Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 (т.2 , а.с.23-28, 124).

У зазначеному висновку описано хід проведеного службового розслідування, зокрема зазначено про зміст наданих ОСОБА_5 пояснень по суті відповідних обставин, а також рекомендовано керівнику прокуратури визначитись із наявністю підстав для ініціювання притягнення Комісією до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 після завершення досудового розслідування кримінального провадження №42016000000001067 від 20 квітня 2016 року.

Разом з тим, члени комісії, які проводили службове розслідування (перевірку), ОСОБА_13 та ОСОБА_12 на ім'я прокурора Київської області Чібісова Д.О. надали рапорти від 30 травня 2017 року, в яких зауважили, що службові розслідування (перевірки) проводяться незалежно від проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, а їх метою є швидке, всебічне, повне та неупереджене з'ясування обставин, за яких скоєно ганебний вчинок. В рапортах зазначено, що ОСОБА_1 жодним чином не спростував пояснень ОСОБА_5, обмежившись лише наданням загальних пояснень щодо невчинення будь-яких злочинів. У рапортах запропоновано резолютивну частину висновку за результатами службового розслідування доповнити абзацем про те, що відомості про недостовірність тверджень ОСОБА_1 в анкеті доброчесності прокурора повністю знайшли своє підтвердження в частині наявності у останнього позаслужбових ділових взаємовідносин з ОСОБА_5, абзацем про констатацію допущення ОСОБА_1 грубого порушення правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості, чесності та непідкупності органів прокуратури; а також запропоновано подати дисциплінарну скаргу до Комісії (т.2 , а.с. 29-39).

5 червня 2017 року складено довідку №25/2-2183ра-17 про те, що ОСОБА_1 не пройшов таємну перевірку доброчесності, у зв'язку з отриманням неправомірної вигоди при названих обставинах (в матеріалах справи відсутня).

18 вересня 2017 року обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 190, частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369, частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України, скеровано до Києво-Святошинського районного суду Київської області для розгляду по суті.

20 листопада 2017 року членом Комісії ОСОБА_8 складено висновок про наявність в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. У висновку зазначено, що в ході дисциплінарного провадження встановлено, що доводи ОСОБА_7 та ОСОБА_9 щодо ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження, що останній підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з наявністю в його діях дисциплінарного проступку, а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше протягом одного року) грубе порушення правил прокурорської етики. Водночас, з огляду на те, що останній епізод вчинення ОСОБА_1 протиправного діяння мав місце 16 вересня 2016 року, а також з урахуванням 33 днів чергової відпустки останнього, то притягнути його до дисциплінарної відповідальності неможливо, у зв'язку з чим дисциплінарне провадження відносно нього запропоновано закрити.

9 лютого 2018 року членом Комісії ОСОБА_8 складено висновок про відсутність в діях позивача дисциплінарного проступку за результатами розгляду скарги в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 (т.4, а.с.63-70). У цьому висновку зазначено, що відповідно до наданих дисциплінарних скарг ОСОБА_1 після отримання 16 вересня 2016 року грошових коштів від ОСОБА_11 продовжував позаслужбові стосунки із останнім, контактував з ним, з метою створення в останнього переконання щодо тримання під контролем питання про закриття кримінального провадження №12015180010003009 та впливу на цей процес. Зокрема вказано, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відбулись телефонні розмови 14 січня 2017 року, 23 січня 2017 року та 13 лютого 2017 року з приводу ходу досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні, факт яких відображено в протоколах допиту свідка ОСОБА_5 від 30 січня 2017 року та від 15 лютого 2017 року, а також протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 30 січня 2017 року. Разом з тим, у висновку зазначено, що обставини вступу ОСОБА_1 у позаслужбові стосунки та отримання ним грошових коштів вже відображено у висновку члена Комісії від 20 листопада 2017 року у дисциплінарному провадженні №11/2/4-583дс-213дп-17, а вивченням додаткових документів та звукозапису телефонних розмов між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, наданих скаржником, не можна зробити однозначний висновок про порушення ОСОБА_1 вимог законів України чи Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів.

1 березня 2018 року Комісія повідомила ОСОБА_1, а також ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 про те, що розгляд висновку про наявність в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку призначено на 14 березня 2018 року о 10 год 50 хв (т.4 , а.с. 74-81).

14 березня 2018 року рішенням Комісії №111дп-18 дисциплінарні провадження №11/2/4-583дс-213дп-17 та №1/2/4-1025дс-331дп-17 щодо позивача об'єднані в одне дисциплінарне провадження №11/2/4-583дс-213дп-17.

Цього ж дня рішенням Комісії №110дп-18 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

28 березня 2018 року рішенням Комісії №128дп-18 виправлено описку в тексті рішення Комісії від 14 березня №110дп-18 шляхом правильного зазначення посади ОСОБА_1: «начальник відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при проваджені досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Київської області». Копію рішення направлено прокурору Київської області для застосування до прокурора накладеного дисциплінарного стягнення, а також ОСОБА_1

6 квітня 2018 року наказом прокурора Київської області №5дк ОСОБА_1 звільнено з посади в органах прокуратури за одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Конституція України від 28 червня 1996 року

Стаття 19. &? ;…&?а;

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 92. Виключно законами України визначаються:

&l/;…&g>;

14) судоустрій, судочинство, статус суддів; засади судової експертизи; організація і діяльність прокуратури, нотаріату, органів досудового розслідування, органів і установ виконання покарань; порядок виконання судових рішень; засади організації та діяльності адвокатури;

&lу;…&?с;

Стаття 131-1. &l=;…&g4;

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

&lF;…&gc;

Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII

Стаття 19. Загальні права та обов'язки прокурора

&lc;…&g=;

4. Прокурор зобов'язаний:

&l5;…&g ;

4) додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

5. Прокурор зобов'язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності.

Таємну перевірку доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних і місцевих прокуратур проводять підрозділи внутрішньої безпеки в порядку, затвердженому Генеральним прокурором.

Стаття 43. Підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності

1. Прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

&lP;…&gs;

5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;

6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики;

&l ;…&?у;

Стаття 44. Орган, що здійснює дисциплінарне провадження

1. Дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.

Стаття 45. Дисциплінарне провадження щодо прокурора

1. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

&?г;…&gщ;

2. Право на звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів розміщує на своєму веб-сайті рекомендований зразок дисциплінарної скарги.

Стаття 46. Відкриття дисциплінарного провадження та проведення перевірки дисциплінарної скарги

1. Секретаріат Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів у день надходження дисциплінарної скарги реєструє її та за допомогою автоматизованої системи визначає члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження.

&?у;…&?-;

4. Після відкриття дисциплінарного провадження член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки.

&?п;…&?р;

9. Перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів, але не більш як на місяць.

До завершення дисциплінарного провадження прокурор не може бути звільнений з посади прокурора у зв'язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням.

10. Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.

11. Висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та мають бути отримані його членами не пізніш як за п'ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься.

Стаття 47. Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора

1. Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.

2. До повідомлення про час та місце проведення засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, яке надсилається прокурору, додаються копія дисциплінарної скарги та висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

3. Висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за його участю і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор:

1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності;

2) не з'явився на засідання, не повідомивши про причини неявки;

3) не з'явився на засідання повторно.

&? ;…&?у;

5. Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів заслуховуються пояснення члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб.

6. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право давати пояснення, відмовитися від їх надання, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об'єктивності члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів подавати заяву про його відвід.

&?н;…&? ;

Стаття 48. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора

1. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

2. Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, який проводив перевірку та готував висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, не має права брати участі у голосуванні при прийнятті рішення за результатами розгляду зазначеного висновку та бути присутнім під час проведення такого голосування.

3. При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

4. Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

≪…&g";

6. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні цього органу. Рішення у дисциплінарному провадженні має містити:

1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду прокурора, який притягається до дисциплінарної відповідальності;

2) обставини, встановлені під час здійснення провадження;

3) мотиви, з яких Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення;

4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення;

5) порядок і строк оскарження рішення.

&l ;…&?а;

8. Копія рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів вручається прокуророві, стосовно якого воно прийнято, або у семиденний строк надсилається йому поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. У цей же строк копія рішення надсилається керівникові органу прокуратури, в якому прокурор, стосовно якого воно прийнято, обіймає посаду.

9. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняте за результатами розгляду дисциплінарного провадження, оприлюднюється на її веб-сайті у семиденний строк.

Стаття 49. Види дисциплінарних стягнень

1. На прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:

1) догана;

2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора);

3) звільнення з посади в органах прокуратури.

≪…&g";

Стаття 50. Оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження

1. Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.

2. Розгляд адміністративного позову щодо оскарження рішення Вищої ради правосуддя здійснюється в порядку, визначеному процесуальним законом.

&l

Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняте Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року

7. Діяльність Комісії ґрунтується на принципах верховенства права і законності, незалежності прокурорів і невтручання в прокурорську діяльність, колегіальності, відкритості і гласності, презумпції невинуватості, неупередженості та об'єктивності, змагальності.

&lF;…&gc;

36. Учасниками засідання можуть бути:

- прокурор;

- представник прокурора;

- особа, за дисциплінарною скаргою якої відкрито дисциплінарне провадження;

- представник особи, за дисциплінарною скаргою якої відкрито дисциплінарне провадження;

- інша особа, запрошена Комісією для участі в засіданні у випадках, передбачених Законом та цим Положенням.

37. Повноваження представників підтверджуються відповідно до вимог чинного законодавства.

&l ;…&g ;

51. Якщо після дослідження наявних у провадженні матеріалів Комісія визнає за необхідне з'ясувати додаткові або нові обставини, що мають істотне значення для прийняття рішення, вирішення питання відкладається до закінчення проведення додаткової перевірки.

&lN;…&gP;

57. Член Комісії, який проводив перевірку та готував висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, не має права брати участі у голосуванні при прийнятті рішення за результатами розгляду зазначеного висновку та бути присутнім під час проведення такого голосування.

&?и;…&gщ;

62. Комісія не приймає рішень на підставі припущень, неперевіреної, недостовірної інформації.

&l7;…&g.;

105. Дисциплінарні скарги реєструються секретаріатом Комісії. &lп;…&?у;

106. Член Комісії для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження визначається секретаріатом Комісії в день надходження дисциплінарної скарги та її реєстрації за допомогою автоматизованої системи (далі - автоматизована система). &lК;…&?і;

118. Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності.

На засіданні Комісії заслуховується інформація члена Комісії, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб.

119. У разі необхідності проведення додаткової перевірки, витребування додаткових матеріалів щодо прокурора, стосовно якого розглядається висновок, розгляд питання відкладається. Додаткова перевірка проводиться членом Комісії, який здійснював підготовку зазначеного питання до розгляду на засіданні Комісії, або в разі його відводу (самовідводу) - іншим членом Комісії, визначеним рішенням Комісії.

&?и;…&?а;

125. Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури, затверджений наказом Генеральної прокуратури України від 28 листопада 2012 року №123

Стаття 1. Завдання Кодексу

Завданнями Кодексу є:

&?о;…&?р;

- підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них;

&ls;…&gF;

Стаття 4. Основні принципи професійної етики та поведінки працівників прокуратури:

Професійна діяльність працівників прокуратури ґрунтується на принципах:

&lp;…&g

- професійної честі і гідності, формування довіри до прокуратури;

&?н;…&?р;

- зразковості поведінки та дисциплінованості;

&lf;…&g";

Стаття 10. Професійна честь і гідність. Формування довіри до прокуратури

Працівник прокуратури повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність.

У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності вживати заходів до спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку. Сприяти йому в цьому зобов'язані керівники відповідних прокуратур.

Своєю самовідданістю, неупередженістю, сумлінним виконанням службових обов'язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Стаття 15. Зразковість поведінки та дисциплінованість

При виконанні службових обов'язків працівник прокуратури має дотримуватися загальноприйнятих норм моралі та поведінки, бути взірцем добропорядності, вихованості і культури. Порушення трудової та виконавської дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для працівника прокуратури і тягнуть за собою у відповідних випадках передбачену законом відповідальність.

Стаття 18. Недопущення поведінки, що може зашкодити репутації

Працівник прокуратури не має права використовувати своє службове становище в особистих інтересах або в інтересах інших осіб.

&?а;…&?п;

Працівнику прокуратури слід уникати особистих зв'язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об'єктивність виконання професійних обов'язків, скомпрометувати високе звання працівника прокуратури, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний громадський резонанс.

Поза службою поводити себе коректно і пристойно. При з'ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення працівника прокуратури, з метою ухилення від відповідальності.

Стаття 21. Взаємовідносини з органами державної влади та органами місцевого самоврядування

Працівник прокуратури не повинен втручатися в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, крім випадків, коли їх рішення, дії чи бездіяльність суперечать законодавству та потребують заходів прокурорського реагування. &? ;…&?е;

Стаття 29. Оцінка дотримання норм професійної етики та поведінки

Оцінка дотримання правил професійної етики та поведінки працівника прокуратури може надаватися під час проведення атестації, при вирішенні питань щодо підвищення по службі, присвоєння класного чину, підготовці характеристик та рекомендацій, зарахуванні до кадрового резерву на керівні та вищі посади, а також в інших необхідних випадках.

Стаття 30. Наслідки порушення вимог цього Кодексу

Відповідно до Закону України "Про прокуратуру" працівники прокуратури зобов'язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. &?і;…&?а;

Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року №2747-4 (в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-8)

Стаття 266. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів

&lЇ;…&?р;

4. Верховний Суд за наслідками розгляду адміністративних справ, визначених частиною другою цієї статті, може:

1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині;

&l ;…&?ї;

V. ОЦІНКА СУДУ

Предметом судового процесу в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду є законність рішення Комісії про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача з посади в органах прокуратури.

В ході проведених в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016000000001067 негласних слідчих (розшукових) дій (на матеріалах досудового розслідування, наданих Комісії та наявних у справі, наявний напис «розсекречено») встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 протягом 2016-2017 років відбувся ряд зустрічей та телефонних розмов з приводу ходу розслідування у кримінальному провадженні №12015180010003009 стосовно ОСОБА_5

Вказане підтверджується протоколами допиту свідка ОСОБА_5 від 8 грудня 2016 року (т.3, а.с. 101-103); протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 22 серпня 2016 року (т. 3, а.с. 77-83); протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії спостереження за особою від 22 серпня 2016 року (т. 3, а.с. 84-85); протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 14 листопада 2016 року (т. 3, а.с. 107-108); протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 8 жовтня 2016 року (т.3, а.с. 96-100); протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 30 січня 2017 року, в ході якого він повідомив про факт розмови між ним та ОСОБА_1 14 та 23 січня 2017 року та фактичний зміст розмови між ними; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 30 січня 2017 року (т.4, а.с. 32-33, 57); протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 15 лютого 2017 року, в ході якого він повідомив про факт розмови між ним та ОСОБА_5 13 лютого 2017 року та фактичний зміст розмови між ними (т. 3, а.с. 104-106); протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 14 червня 2017 року (т.3, а.с. арк. 113-118); протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 2 серпня 2017 року (т. 3, а.с. 119-127).

Крім того, обставини тривалого спілкування між ними з приводу відслідковування ходу кримінального провадження №12015180010003009 знайшли своє підтвердження в ході службового розслідування (перевірки), та обставини щодо отримання ОСОБА_1 грошових коштів від ОСОБА_5 не були спростовані в ході службового розслідування. Зміст зафіксованих телефонних розмов ОСОБА_1 з ОСОБА_5 впродовж березня-квітня 2016 року, а також інших відомостей, зокрема протоколів допиту ОСОБА_5 та ОСОБА_6, протоколів про інші слідчі (розшукові) дії, зокрема спостереження за особою, в тому числі аудіо- та відео-спостереження (т.3, а.с. 37-42), виготовлення, вручення і використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів (т.3, а.с. 12-14, 15-21) свідчить про те, що спілкування ОСОБА_1 з ОСОБА_5 відбувалось з протиправною метою з боку першого, поза межами робочих відносин, однак з використанням службового становища, що свідчить про недоброчесність прокурора.

Приймаючи спірне Рішення, Комісія виходила з того, що оскільки факт вчинення ОСОБА_1 кримінального та (або) корупційного правопорушення судовим вироком не встановлено, а ОСОБА_1 має статус підозрюваного у кримінальному провадженні, то питання про його дисциплінарну відповідальність на підставі пункту 5 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» не може бути вирішене. Водночас, матеріали дисциплінарного провадження свідчать про вчинення ОСОБА_1 одноразового грубого порушення правил прокурорської етики, що є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за пунктом 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру».

В ході дисциплінарного провадження, зокрема на етапі розгляду висновку члена Комісії від 20 листопада 2017 року в рамках засідань Комісії 6 грудня 2017 року, 17 січня 2018 року та 14 березня 2018 року позивач підтвердив факт знайомства з ОСОБА_5 ще з часів його роботи в органах прокуратури Рівненської області, надав суперечливі пояснення з приводу спілкування з останнім телефоном впродовж березня-квітня 2016 року, а також не надав жодних спростувань того, що зміст розшифрованих розмов, відслідкованих в ході негласних слідчих (розшукових) дій щодо нього, не стосується кримінального провадження №12015180010003009 стосовно ОСОБА_5 (а.с. 65-67, 74-75, 78-83).

Не містять достатніх, чітких та послідовних спростувань встановлених в межах службового розслідування обставин і письмові пояснення ОСОБА_1, відібрані в нього в ході службового розслідування (т.2 , а.с. 106).

Усе зазначене вище свідчить про те, що Комісія дійшла обґрунтованих висновків про наявність в діях позивача як службової особи ознак дисциплінарного проступку, що полягає у грубому порушенні правил прокурорської етики.

Доводи позивача щодо протиправності використання у дисциплінарному проваджені даних досудового розслідування Суд оцінює як безпідставні, оскільки, по-перше, відповідні дані було розсекречено та надано Комісії за наявності до цього підстав. Понад це, службове розслідування було ініційоване після направлення на адресу прокуратури Київської області листа за підписом керівника Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 щодо необхідності проведення службового розслідування у зв'язку з тим, що позивачеві оголошено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 190, частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України (т.2, а.с. 50).

По-друге, відповідні обставини знайшли своє підтвердження в ході службового розслідування відносно позивача, що власне, і лягло в основу висновку члена Комісії від 20 листопада 2017 року про наявність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, що виявився в грубому порушенні правил прокурорської етики.

Суд зазначає, що будь-які свідчення та інші матеріали, зібрані в рамках кримінального провадження, повинні бути оцінені органами слідства і судом в межах відповідного провадження. В кожній із стадій процесу оцінка доказів має свої особливості, які пояснюються відмінними умовами і задачами даної стадії. Так, оцінка доказів, здійснена в стадії досудового слідства, носить лише попередній характер.

Вирішення питання кримінального судочинства про винуватість чи невинуватість особи, притягнутої до кримінальної відповідальності, здійснюється тільки судом на основі доказів, досліджених в ході судового розгляду.

Натомість, Суд зауважує, що підставою для винесення відповідачем спірного рішення стали обставини допущення позивачем грубого порушення правил прокурорської етики (пункт 6 частини першої статі 43 Закону України «Про прокуратуру»), тобто судом в рамках розгляду даної справи не досліджується питання наявності або відсутності вини в діях позивача, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку в частині порушення норм професійної етики.

Таким чином, суд оцінює наявні в матеріалах дисциплінарної справи матеріали досудового слідства, що здійснюється стосовно позивача, виключно як доказ підтвердження факту наявності у ОСОБА_1 позаслужбових стосунків з третіми особами, що стало наслідком допущення ним порушень правил прокурорської етики.

Грубе порушення правил прокурорської етики, на думку Суду, має місце, оскільки проігноровані ОСОБА_1 етичні норми (положення статей 1, 4, 10, 15, 18, 21 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури) є основоположними нормами поведінки прокурора. Допущення подібної поведінки підриває авторитет як самого прокурора, так і органів прокуратури та держави в цілому. Такі дії мають своїм наслідком зростання обурення в суспільстві діями органів влади, провокують соціальні конфлікти.

Унікальність ознак діяльності органів прокуратури випливає з ролі і місця прокуратури в державному механізмі і юридичній системі, зі специфіки її функцій, особливостей правового статусу прокурора. Опанування засад професійної етики є особливо важливим для молодих фахівців, яким бракує життєвого досвіду, професійних вмінь та навичок етичної поведінки, психологічної стійкості до стресових ситуацій та труднощів у робочому процесі. Значна частина норм Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури має як морально-етичний, так і правовий характер, а їх додержання може забезпечуватися застосуванням засобів як морального, так і юридичного впливу.

Позивачем під час позаслужбових зустрічей та телефонних перемовин з ОСОБА_5 порушено норми професійної етики в частині обов'язку уникати особистих зв'язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об'єктивність виконання професійних обов'язків, скомпрометувати високе звання працівника прокуратури, а також в частині обов'язку недопущення дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури.

Суд вважає, що факт встановлення наявності зв'язків позивача з ОСОБА_5, результатом яких стали обставини відкриття кримінального провадження у відношенні позивача та повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінально-караних діянь, компроментує звання працівника прокуратури, підриває авторитет органів прокуратури в цілому.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X..» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C.. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована частиною другою статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v.», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з частиною першою статті 6 Конвенції охоплюються поняттям «спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру».

Суд погоджується, що встановлені в ході службового розслідування та підтверджені в ході дисциплінарного провадження недоброчесні дії ОСОБА_1 носили триваючий характер, про що свідчать встановлені у справі обставини тривалого спілкування ОСОБА_1 з ОСОБА_5 з протиправною метою. З огляду на це, оскільки Комісія вважала, що останній епізод спілкування позивача та ОСОБА_5 згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 30 січня 2017 року (т.4 а.с. 32-33, 57) зафіксовано 23 січня 2017 року, а протягом 2017 року ОСОБА_1 22 дні перебував у стані тимчасової непрацездатності і 28 днів - у відпустці (що підтверджено відповідними довідками, листами непрацездатності та не оспорено самим позивачем), то відповідні 50 днів правомірно не враховано у річний строк накладення на позивача адміністративного стягнення, яке накладене в межах встановленого законом строку.

Крім того, з приводу доводів позивача про порушення Комісією строків накладення на нього дисциплінарного стягнення Суд зазначає наступне.

За твердженням позивача, неналежним та недопустимим доказом вчинення ним правопорушення є протокол негласної слідчо-розшукової дії (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 30 січня 2017 року, яким зафіксовано його телефонні розмови з ОСОБА_5 від 14 січня та від 23 січня 2017 року, оскільки відповідний технічний носій (диск DVD-R №13/960) не містить відомостей про зазначені у протоколі факти (із дослідженого в судовому засіданні аудіо запису судового засідання у кримінальній справі за участю ОСОБА_1 у червні 2018 року (а.с. 133) встановлено, що диск «№960» не містить записаних на ньому даних).

Водночас, факт тривалого спілкування позивача з ОСОБА_5 зафіксовано також в протоколах допиту ОСОБА_5 від 30 січня 2017 року (свідок повідомив про факт та зміст розмов між ним і ОСОБА_1 від 14 січня та від 23 січня 2017 року) та від 15 лютого 2017 року (т.3 , а.с. 104-106 - свідок повідомив про факт та зміст розмови від 13 лютого 2017 року між ним і ОСОБА_1.), протоколі додаткового допиту свідка ОСОБА_5 від 14 червня 2017 року (т.3, а.с. 113-118 - свідком підтверджено раніше надані ним показання від 30 січня 2017 року).

Таким чином, на час прийняття спірного рішення у Комісії було достатньо відомостей, на підставі яких вона дійшла висновку про вчинення ОСОБА_1 порушення правил прокурорської етики. Зазначені докази (протоколи слідчих дій) в судовому порядку не оспорені, наявні у них відомості в судовому порядку не спростовані, відтак у Суду немає підстав вважати їх неналежними чи недопустимими в розумінні статей 73-74 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, враховуючи, що в основу спірного рішення Комісією покладено відомості, отримані з законних джерел (розсекречених матеріалів досудового розслідування), які фіксують останні встановлені дати спілкування позивача з ОСОБА_5 з протиправною метою (23 січня 2017 року, 13 лютого 2017 року), передбачений частиною четвертою статті 48 Закону №1697 річний строк (без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці) не пропущено.

Оскільки позивач протягом 2017 року перебував у відпустці 28 днів, а строк його тимчасової непрацездатності у цей період склав 22 дні (зазначена обставина не є спірною між сторонами), то відповідні 50 днів правомірно не були враховані Комісією при обчислені строку накладення дисциплінарного стягнення на позивача.

Так, якщо 23 січня 2017 року вважати останнім встановленим епізодом вчинення правопорушення ОСОБА_1, то річний строк спливає 24 січня 2018 року, а з урахуванням відповідних 50 днів - цей строк спливає 15 березня 2018 року, в той час як спірне рішення прийняте 14 березня 2018 року.

Водночас, якщо вважати останнім епізодом інкримінованих позивачу діянь 13 лютого 2017 року (що, хоча і зафіксовано у відповідних документах, наявних у розпорядженні Комісії, однак з незрозумілих причин, не взято нею до уваги), то строк накладення дисциплінарного стягнення спливає лише (14 лютого 2018 року + 50 днів) 5 квітня 2018 року.

Доводи позивача щодо участі члена Комісії, який проводив перевірку за дисциплінарними скаргами відносно прокурора, в голосуванні під час прийняття спірного Рішення свого підтвердження в судовому процесі не знайшли, що підтверджується витягом з протоколу засідання (а.с. 83), а також дослідженим за клопотанням позивача у судовому засіданні відеозаписом засідання Комісії від 14 березня 2018 року (а.с. 45).

Доводи позивача стосовно неврахування його пояснень під час прийняття Рішення Комісією, а також невідібрання у дисциплінарному провадженні щодо нього пояснень в інших осіб, показання яких, відібрані в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016000000001067, Суд оцінює критично з огляду на те, що спірне Рішення Комісією прийняте на основі достатніх даних, що були в її розпорядженні на час прийняття спірного Рішення. Крім того, пояснення самого позивача були заслухані, йому ставились питання членами Комісії та було надано змогу ставити питання учасникам дисциплінарного провадження, що відображено у протоколах засідань Комісії від 6 грудня 2017 року, 17 січня 2018 року та 14 березня 2018 року, а також на відповідних технічних носіях цим засідань.

Доводи позивача щодо непідтвердження повноважень ОСОБА_4 як представника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у дисциплінарному провадженні відносно позивача свого підтвердження не знайшли, оскільки ОСОБА_4 (на час спірних правовідносин обіймає посаду прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) брав участь у розгляді висновку члена Комісії та подавав документи на підставі доручення №06-17965-17 від 5 грудня 2017 року.

Крім того, згідно постанови заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 від 14 квітня 2017 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурор шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 входить до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні №42016000000001067 від 20 квітня 2017 року.

Доводи позивача щодо порушення положень Кодексу законів про працю України Суд відхиляє, оскільки спірне Рішення є результатом дисциплінарного провадження, воно прийняте на підставі норм Закону України «Про прокуратуру», Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, а його предметом є встановлення наявності чи відсутності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку та накладення дисциплінарного стягнення. У дисциплінарному провадженні між позивачем та Комісією відсутні трудові відносини.

Крім того, оскільки спірне рішення прийняте не винятково на основі протоколу негласної слідчо-розшукової дії від 30 січня 2017 року, який ставить під сумнів позивач, а з урахуванням комплексу наявних у розпорядженні Комісії відомостей, то підстави для визнання спірного рішення Комісії необґрунтованим відсутні.

Стосовно порушення строків проведення перевірки, Суд зазначає, що відповідні доводи позивач обґрунтовує із посиланням на незаконне, на його думку, відкриття дисциплінарного провадження за дисциплінарною скаргою (доповненням до раніше поданої скарги) від 12 грудня 2017 року за підписом ОСОБА_10, в той час як відносно нього вже було відкрито дисциплінарне провадження з аналогічних підстав, що, на його думку, зумовило штучне подовження строку проведення перевірки, встановленого частиною дев'ятою статті 49 Закону №1697.

Разом з тим, як встановлено в судовому процесі, дисциплінарну скаргу (доповнення до скарги) за підписом ОСОБА_10 передано члену Комісії ОСОБА_8 для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження, оскільки висновок про результати перевірки попередніх скарг (які об'єднано за номером №11/2/4-583дс-213дп-17) станом на її подання вже було передано на розгляд Комісії. В подальшому за цією скаргою було проведено перевірку у встановленому законом порядку і 9 лютого 2018 року складено висновок про відсутність складу дисциплінарного проступку в діях позивача.

Вимоги статті 46 Закону №1697, пунктів 105, 106 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів не дають підстав вважати, що після передачі висновку члена Комісії за результатами проведеної перевірки за дисциплінарною скаргою відносно прокурора - на розгляд Комісії, у разі подання дисциплінарної скарги з підстав, на яких раніше було відкрито дисциплінарне провадження, така скарга не може бути зареєстрована як окрема дисциплінарна скарга.

Дії Комісії в частині реєстрації і процедури розгляду дисциплінарної скарги за підписом ОСОБА_10, рівно як і в частині реєстрації і розгляду дисциплінарних скарг за підписом ОСОБА_7 та ОСОБА_9 (об'єднані в одне провадження 15 листопада 2017 року, а висновок члена Комісії за ними складено 20 листопада 2017 року) відповідають закону.

Суд вважає, що спірне Рішення є обґрунтованим, оскільки в ньому відображені обставини, встановлені під час здійснення провадження, та мотиви, з яких Комісія дійшла відповідних висновків щодо встановлення в діях позивача ознак грубого порушення правил прокурорської етики, воно прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Правомірність спірного рішення відповідачем доведена.

З урахуванням наведеного, підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись частиною другою статті 2, частиною четвертою статті 22, частиною третьою статті 241, статтями 243, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправними дій та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 14 березня 2018 року №110дп-18 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з дня складення повного судового рішення).

Рішення складене та підписане 28 серпня 2018 року.

Судді: Р.Ф.Ханова

Л.І. Бившева

І.А. Гончарова

І.Я. Олендер

Т.М. Шипуліна