КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/28011/15 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Бабенка К.А., Василенка Я.М.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ВСІ" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом Непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ВСІ" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Непідприємницьке товариство "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ВСІ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укргазпромбанк" Ожго Євген Вікторович, в якому просило суд:

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути Непідприємницькому товариству "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ВСІ" пенсійні активи у вигляді грошових коштів в розмірі 355569,64 доларів США в гривнях по курсу НБУ станом на день фактичного повернення;

- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь Непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ВСІ" понесені судові витрати.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним вище судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 27 серпня 2009 року між позивачем, як розпорядником пенсійних активів, та ПАТ "Укргазпромбанк" був укладений Договір банківського вкладу № С-USD-118-П/Ф "ВСІ" з терміном повернення вкладу 29.12.2014р.

Після припинення дії договору грошові кошти не були повернені, у зв'язку з чим позивач звернувся до ПАТ "Укргазпромбанк" з листом від 17.04.2015 № 2 з проханням посприяти у поверненні учасникам НПФ "ВСІ" боргу.

Листом від 22.04.2015 № 1263 банк відмовив у поверненні грошових коштів з посиланням на відсутність в учасників НПФ "ВСІ" правового статусу вкладників банків та повідомив, що задоволення вимог НПФ "ВСІ" як власника банківського вкладу буде здійснюватись після завершення строку, на який запроваджено тимчасову адміністрацію та з урахуванням результатів виконання плану врегулювання.

Непідприємницьке товариство "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ВСІ", вважаючи свої права порушеними, звернулось до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені позовних вимог, зазначив, що позовні вимоги є безпідставними.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 07.04.2015 року №217 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 07.04.2015 року прийнято рішення №70 про запровадження з 08.04.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Укргазпромбанк".

В подальшому, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 128 від 06 липня 2015 р. про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Укргазпромбанк" до 07 серпня 2015 р. включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Укргазпромбанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ожга Євгенія Вікторовича до 07 серпня 2015 р. включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 14 вересня 2015 р. № 602 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 14 вересня 2015 р. № 168, "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно з даним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" (далі - ПАТ "Укргазпромбанк") з 15 вересня 2015 р. до 14 вересня 2017 р., призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Укргазпромбанк", визначені статтями 37, 38, 48, 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ожго Євгенію Вікторовичу строком на 2 роки з 15 вересня 2015 року до 14 вересня 2017 року включно.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов'язані з цим видом діяльності, є Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення" від 09.07.2003 року №1057-IV (надалі - Закон №1057).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1057-IV недержавний пенсійний фонд (далі - пенсійний фонд) - юридична особа, створена відповідно до цього Закону, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному цим Законом порядку; пенсійні активи - активи пенсійного фонду, страхової організації, банківської установи, сформовані відповідно до цього Закону, за рахунок яких здійснюються пенсійні виплати; учасник пенсійного фонду (далі - учасник фонду) - фізична особа, на користь якої сплачуються (сплачувалися) пенсійні внески до пенсійного фонду та яка має право на отримання пенсійних виплат або отримує такі виплати з пенсійного фонду згідно із цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Закону № 1057-IV система недержавного пенсійного забезпечення - це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

Недержавні пенсійні фонди - є суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення.

Недержавний пенсійний фонд, за визначенням цього Закону, - це юридична особа, створена відповідно до цього Закону, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному цим Законом порядку.

Активи пенсійного фонду, сформовані відповідно до цього Закону, за рахунок яких здійснюються пенсійні виплати, - є пенсійними активами (абз. 23 ст. 1 Закону).

Вкладник недержавного пенсійного фонду - це особа, яка сплачує пенсійні внески на користь учасника шляхом перерахування грошових коштів до недержавного пенсійного фонду відповідно до умов пенсійного контракту та закону (абз. 5 ст. 1 Закону).

Положеннями статті 6 Закону № 1057-IV передбачено, зокрема, що недержавні пенсійні фонди не мають на меті одержання прибутку на користь одноосібного засновника або для його подальшого розподілу між засновниками; провадження пенсійними фондами іншої діяльності, не передбаченої цим Законом, забороняється; активи пенсійного фонду формуються за рахунок внесків до пенсійного фонду (пенсійних внесків) та інших надходжень до пенсійного фонду.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 1057-IV до складу активів пенсійного фонду відповідно до цього Закону належать, зокрема, активи в грошових коштах.

Згідно частини восьмої цієї норми права активи пенсійного фонду можуть формуватися виключно внаслідок операцій, пов'язаних з провадженням пенсійним фондом діяльності з недержавного пенсійного забезпечення, відповідно до цього Закону.

Частиною першою статті 48 Закону визначено, що пенсійні активи, що накопичуються у пенсійному фонді, можуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов'язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов'язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення.

Згідно приписів частини першої статті 51 Закону сума пенсійних коштів усіх учасників пенсійного фонду дорівнює чистій вартості активів пенсійного фонду.

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону пенсійні кошти, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, є власністю такого учасника та використовуються на цілі, визначені цим Законом.

Таким чином, недержавний пенсійний фонд розпоряджається виключно пенсійними активами (коштами), які обліковуються на індивідуальних пенсійних рахунках учасників фонду та являються власністю таких учасників. Тобто, власниками чистих активів недержавного пенсійного фонду є фізичні особи - його учасники.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону пенсійні активи не можуть включатися до ліквідаційної маси зберігача пенсійного фонду та інших банків.

При цьому, із аналізу статті 48 Закону випливає, що використання пенсійних активів для цілей, не пов'язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення, та інакших від визначених у частині першій цієї норми - забороняється.

Обмеження щодо включення до ліквідаційної маси банку активів недержавних пенсійних фондів також було встановлене положеннями частини п'ятої статті 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яка діяла до 11 липня 2014 року.

Однак, 11 липня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи» від 04 липня 2014 року №1586-VII, яким частину п'яту статті 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» викладено у новій редакції, згідно з якою активи недержавного пенсійного фонду (крім депозитів), зберігачем яких є банк, не включаються до ліквідаційної маси такого банку. Повернення цих активів здійснюється відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Тобто, законодавець виключив зі складу активів недержавного пенсійного фонду, які не включаються до ліквідаційної маси банку, депозитні вклади.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи» від 04 липня 2014 року №1586-VII встановлено, що до приведення у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативні акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відтак, положення частини другої статті 48 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» в частині заборони включення до ліквідаційної маси депозитів недержавного пенсійного фонду суперечать діючій станом на день початку формування ліквідаційної маси Банку нормі частини п'ятої статті 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Оскільки вищевказані зміни прийняті та почали діяти пізніше, аніж заборона, встановлена частиною другою статті 48 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», і новою нормою передбачено, що інші законодавчі акти, які їм суперечать, не можуть застосовуватись, колегія суддів доходить висновку, що на час спірних правовідносин депозити, розміщені недержавним пенсійним фондом за відповідним договором, можуть включатись до ліквідаційної маси.

Отже, повернення таких депозитів повинно здійснюватись за правилами, передбаченими розділом VIII Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем і Банком було укладено саме договір про розміщення коштів на депозит.

Відтак, Непідприємницьке товариство "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ВСІ"безпідставно посилається на норми статті 48 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», так само як і на обов'язок Фонду повернути йому відповідні активи на підставі вказаного Закону без дотримання порядку та умов, визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ВСІ" - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді : Бабенко К.А.

Василенко Я.М.

Повний текст постанови виготовлено 21.08.2018.