ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 562/3484/17

провадження № К/9901/25465/18, К/9901/25336/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 562/3484/17

за позовом ОСОБА_2 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії;

за касаційними скаргами ОСОБА_2 та Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Франовської К. С., Іваненко Т. В., Кузьменко Л. В.,) від 22 січня 2018 року, встановив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, в якому, з урахуванням уточнень від 15 листопада 2017 року, просила:

- визнати протиправними дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області відповідача щодо неврахування в повному обсязі при обчисленні їй пенсії ОСОБА_2 сум виплат нарахованих за період, що перевищує календарний місяць;

- зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області провести з 25 березня 2017 року перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) з урахуванням всіх виплат вказаних в довідці від 01 лютого 2017 року № 733/05, виданій Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, шляхом ділення загальної суми цих виплат, а саме 30218,22 грн. на наявні місця роботи, тобто, на 9 місяців, з урахуванням раніше виплачених сум;

- стягнути з Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 640 грн.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначала, що з 28 січня 2017 року Управлінням Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області (правонаступником якого є Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області) їй було призначено пенсію по віку відповідно до Закону № 889-VIII. Вказана пенсія була призначена на підставі довідки про оклад, ранг та вислугу років від 01 лютого 2017 року № 732/05 та довідки про складові заробітної плати від 01 лютого 2017 року № 733/05, що видані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Однак, при проведенні позивачеві розрахунку пенсії, Рівненським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області було невірно взято до обрахунку суми вказані у довідці від 01 лютого 2017 року № 733/05. Зокрема, відповідачем не включено в розрахунок пенсії виплачені відпускні, індексацію заробітної плати за грудень 2016 року та компенсацію за невикористану відпустку. Також поділ відповідачем сум виплат вказаних у довідці про складові заробітної плати з розрахунку 1/12, суперечить вимогам Закону № 889-VIII та п. 4 Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 (далі - Порядок).

3. Постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено повністю.

4. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо невключення для розрахунку пенсії ОСОБА_2 виплат згідно довідки № 733/05 від 01 лютого 2017 року, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області: індексації в сумі 64 грн., що виплачена в грудні 2016 року; грошової компенсації за невикористану відпустку 2196,18 грн., що виплачена в січні 2017 року.

Зобов'язано Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області з 01 лютого 2017 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з урахуванням виплат згідно довідки № 733/05 від 01 лютого 2017 року, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області: індексації в сумі 64 грн., що виплачена в грудні 2016 року; грошової компенсації за невикористану відпустку 2196,18 грн., що виплачена в січні 2017 року.

Стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області 47,36 грн. на відшкодування судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 14 лютого 2018 року Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 16 лютого 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року, та залишити в силі постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2017 року.

7. Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2018 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

8. 26 березня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на касаційну скаргу ОСОБА_2, в якому відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року, в частині відмови ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог, - без змін.

9. Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2018 року відкрито провадження за касаційною скаргою Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

10. Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2018 року вказані касаційні скарги об'єднано в одне провадження, а справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України.

11. Станом на 22 серпня 2018 року відзиву ОСОБА_2 на касаційну скаргу Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області до Верховного Суду не надходило.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 28 січня 2017 року Управлінням Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області (правонаступником якого є Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області) було призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII на підставі довідок Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 01 лютого 2017 року № 732/05 та № 733/05 про складові заробітної плати.

13. При обчисленні розміру пенсії позивача враховано наступні складові її заробітної плати: 4500 грн. - посадовий оклад, 600 грн. - надбавка за ранг, 2250 грн. - надбавка за вислугу років 50 %, 287,20 грн. - премія.

14. При цьому виплачені суми матеріальної допомоги враховані у розмірі 1/12 від сум, зазначених у вказаних довідках помножено на кількість місяців у розрахунковому періоді.

15. Не погоджуючись з діями відповідача щодо обчислення розміру пенсії, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до п. 4 Порядку матеріальна допомога враховується в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

17. А тому дії відповідача щодо використання для обчислення пенсії позивача сум матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, а також грошової допомоги до відпустки шляхом ділення загальної суми цих виплат на 12 місяців суперечать вимогам чинного законодавства України.

18. Суд першої інстанції вказував, що відповідно до довідок від 01 лютого 2017 року № 732/05 та № 733/05 ці суми, які є складовими заробітної плати, виплачені позивачеві у період з травня 2016 року по січень 2017 року, що складає 9 місяців, а тому при визначені розміру пенсії, ці виплати повинні бути враховані виходячи з розрахунку загальної суми цих виплат за наявні місяці роботи - тобто 9 місяців, що відповідає положенням п. 4 Порядку.

19. Також суд першої інстанції з посиланням на ст. 2 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР) та ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) зазначив, що відпускні та грошова компенсація за невикористану відпустку, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються при обчисленні розміру пенсії державного службовця.

20. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку про протиправність дій пенсійного органу щодо не включення в суму розрахунку пенсії позивача, виплачені йому в грудні 2016 року індексацію 64 грн. та в січні 2017 року грошову компенсацію за невикористану відпустку 2196,18 грн., оскільки ці виплати віднесені до інших виплат, на які нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та підлягали включенню до розміру заробітної плати, з якої обчислюється пенсія.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки відповідач врахував при обчисленні розміру пенсії позивача суму матеріальної допомоги, виплачену в січні 2017 року, то і сума компенсації за невикористану відпустку, виплачена в цьому місяці, безумовно, має бути включена в суму заробітної плати при обчисленні пенсії.

21. Що стосується відпускних, апеляційний суд вказав, що ці суми є заробітною платою і не відносяться до інших виплат, а тому не підлягають включенню в суму заробітної плати, з якої обчислюється пенсія.

22. Також суд апеляційної інстанції вказав, що доводи позивача щодо алгоритму врахування інших виплат при обчисленні пенсії, є хибним тлумаченням визначеного законодавцем порядку.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ

А. Доводи касаційної скарги ОСОБА_2

23. У касаційній скарзі на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року, ОСОБА_2 зазначає, що відпускні, індексація та грошова компенсація за невикористану відпустку, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, включається до складу заробітної плати державного службовця та враховується при обчисленні розміру його пенсії. Також ОСОБА_2 вказує на помилковість висновків суду апеляційної інстанції в частині визначення алгоритму врахування виплат, які беруться при обчисленні пенсії.

На думку скаржника, позиція суду апеляційної інстанції щодо необхідності ділення таких виплат як грошова допомога до відпускних, індексація, грошова компенсація за невикористану відпустку на 12, оскільки матеріальна допомога може надаватися один раз на рік у розмірі середньомісячної заробітної плати є помилковою та суперечить п. 4 Порядку.

В. Доводи касаційної скарги Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області.

23. У касаційній скарзі на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року, Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області зазначає, що апеляційним судом у вказаній постанові зроблено помилковий висновок щодо наявності підстав для врахування компенсації за невикористану відпустку та індексації, що вказані в довідці від 01 лютого 2017 року № 733/05, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області.

В обґрунтування вказаного скаржник зазначає, що чинним законодавством України такі виплати як компенсація за невикористану відпустку та індексація не передбачені як складові заробітної плати, по повинні враховуватися при обрахунку розміру пенсії.

У зв'язку з наведеним скаржник вважає, що розмір пенсії ОСОБА_2 ним було розраховано вірно.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційних скарг, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

26. Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є оцінка правомірності дій Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області щодо розрахунку розміру пенсії ОСОБА_2

27. На переконання позивача, до суми заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, має бути включена вся сума інших виплат 30218,22 грн., яка включає суми матеріальної допомоги, відпускні, грошову компенсацію за невикористану відпустку та індексацію, оскільки на ці суми нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Позивач вважає, що ця сума має бути поділена на 9 фактичних місяців роботи і врахована для обчислення розміру пенсії.

28. Станом на 28 січня 2017 року (день призначення позивачеві пенсії) відносини у сфері пенсійного забезпечення державних службовців врегульовано Законом № 889-VIII, п. 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень якого, зокрема, передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців; для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

29. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

30. Згідно п. 4 Порядку, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

31. Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань» від 08 серпня 2015 року № 500 визначено, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань може надаватися один раз на рік, тобто раз на 12 місяців.

32. Статтею 57 Закону № 889-VIII встановлено, що державним службовцям надається щорічна оплачувана основна відпустка з виплатою допомоги на оздоровлення.

33. Отже, з урахуванням наведеного матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога на оздоровлення це виплати, які надаються та виплачуються працівнику раз на рік (раз на 12 місяців).

34. Як встановлено судом апеляційної інстанції, під час призначення пенсії позивачу Управлінням Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області (правонаступником якого є Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області), виходячи з буквального тлумачення положень п. 4 Порядку, врахувало у складі середньомісячної суми виплат 5331,86 грн., як середній розмір матеріальних допомог на місяць, виходячи з того, що загальний її розмір (за наявні місяці роботи починаючи з 01 травня 2016 року) складає 15248,3 грн., а наявних місяців роботи, тобто кількість місяців у розрахунковому періоді, на які слід поділити загальну суму, 9.

40. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що для призначення пенсії матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога на оздоровлення, хоча і нараховуються за період, що перевищує календарний місяць (12 місяців), однак, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді, який складає 9 календарних місяців, починаючи з 01 травня 2016 року та по січень 2017 року, а для обрахунку місячного розміру заробітної плати позивача потрібно визначити спочатку розмір виплат матеріальної допомоги за місяць, для чого її загальний розмір слід ділити на період, за який вона виплачена, тобто, за 12 місяців. Відтак вказаний розрахунок органу Пенсійного фонду України є правильним.

41. Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленій у справах цієї категорії, зокрема, у постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року по справі № 425/1006/17.

42. Згідно із ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон № 1282) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

43. Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).

44. Підпунктом 2.2.7 п. 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до фонду додаткової заробітної плати.

45. Відтак, висновок суду апеляційної інстанції про те, що суми індексації заробітної плати, на які нараховані внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, мають враховуватись при обчисленні розміру пенсії державного службовця є вірним, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

46. Водночас що стосується включення до виплат, які мали враховуватися при обчисленні пенсії позивача компенсації за невикористані відпустки, Суд виходить з наступного.

47. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

48. Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

49. Статтею 33 Закону № 3723-XII встановлено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислуги років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (ч. 2, 6 цієї статті).

50. Державні гарантії права на відпустки, визначення умов, тривалості і порядку надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи встановлені Законом України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі - Закон № 504/96-ВР).

51. Відповідно до ст. 2 Закону № 504/96-ВР право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство). Право на відпустки забезпечується: гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом; забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених ст. 24 цього Закону.

52. Стаття 24 Закону № 504/96-ВР гарантує, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

53. Стаття 33 Закону № 3723-XII не містить положень про включення до заробітної плати державного службовця такої виплати, як компенсація за невикористані дні відпустки при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені ст. 24 Закону № 504/96-ВР, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

54. Отже, грошова компенсація за невикористані дні відпустки є одноразовою виплатою, яка, хоча і включається до фонду заробітної плати (додаткового), проте є виплатою за невідпрацьований час (п.2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати), тобто має іншу правову природу - відноситься до разових платежів; не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків і має компенсаційний характер, пов'язаний, як правило, із фактом звільнення працівника.

55. Відтак, грошова компенсація за невикористану відпустку при звільненні не входить до системи оплати праці державних службовців згідно Закону № 3723-ХІІ, з якої обраховується пенсія, а має інше правове призначення.

56. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 216/1666/17.

57. З огляду на вказане, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення вимог позивача в частині включення компенсації за невикористані відпустки до розміру заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, ґрунтується на невірному застосуванні норм матеріального права.

58. Водночас, за змістом ст. 2 Закону № 504/96-ВР право на відпустки забезпечується збереженням на її період місця роботи (посади) та заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом.

59. Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

60. Пунктом 3 цього Порядку встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

61. Частиною 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

62. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що відпускні, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за методикою та порядком їх нарахування є відмінними від щомісячної заробітної плати державного службовця.

63. Отже з урахуванням ч. 1 ст. 1 Закону № 108/95-ВР, якою передбачено, заробітна плата - це винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, відпускні, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не є заробітною платою, у зв'язку з чим підлягають включенню до складу виплат, які враховуються при обчисленні розміру пенсії.

64. Як свідчить зміст довідки про складові заробітної плати позивача від 01 лютого 2017 року № 733/05, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, у графі цієї довідки «Інші виплати» та розшифруванні до неї, міститься інформація щодо виплачених ОСОБА_2 у 2016, 2017 роках відпускних у сумі 10124,94 грн.

65. Відтак, помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що суми відпускних, виплачені позивачеві за 2016, 2017 роки, не відносяться до інших виплат, а тому не підлягають включенню в суму заробітної плати, з якої обчислюється пенсія.

66. Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

67. З огляду на викладене та з урахуванням меж перегляду судом касаційної інстанції судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, Суд дійшов висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції в частині вирішення вимог позивача про зобов'язання Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії по віку відповідно до Закону № 889-VIII з урахуванням сум відпускних виплачених позивачеві за 2016, 2017 роки та компенсації за невикористані відпустки вказаних в графі «Інші виплати» довідки від 01 лютого 2017 року № 733/05, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.

68 Питання щодо скасування постанови суду першої інстанції судом касаційної інстанції не вирішується, оскільки зазначене судове рішення скасовано судом апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_2 та Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області задовольнити частково.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року у справі № 562/3484/17, в частині вирішення вимог позивача про зобов'язання Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії по віку відповідно до Закону № 889-VIII з урахуванням сум відпускних, виплачених позивачеві за 2016, 2017 роки та компенсації за невикористані відпустки вказаних в графі «Інші виплати» довідки Головного управління Пенсійного фонду України Рівненської області від 01 лютого 2017 року № 733/05 скасувати.

Визнати протиправними дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо невключення для розрахунку пенсії ОСОБА_2 відпускних у сумі 10124,94 грн., виплачених за 2016, 2017 роки, вказаних у довідці Головного управління Пенсійного фонду України Рівненської області від 01 лютого 2017 року № 733/05.

Зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області з 01 лютого 2017 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з урахуванням відпускних у сумі 10124,94 грн., виплачених за 2016, 2017 роки вказаних у довідці Головного управління Пенсійного фонду України Рівненської області від 01 лютого 2017 року № 733/05.

У задоволенні вимог про зобов'язання Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії по віку з урахуванням виплаченої компенсації за невикористані відпустки відмовити.

У решті постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року у справі № 562/3484/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб