КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2018 року м.Київ № 810/3896/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого – судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Касьянової О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача-1 – ОСОБА_2,

від відповідача -2 - не з'явились,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у судовому засіданні адміністративну сраву

за позовом ОСОБА_3

до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру,

Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру

про визнання протиправними та скасування наказу і рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_3 (далі – позивач) з позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – відповідач – 1, Держгеокадастр), Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – відповідач – 2, Комісія), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення (Протокол від 06.04.2017 № 3) Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката від 16.05.2016 № 010449 інженера – землевпорядника ОСОБА_3;

- визнати протиправним та скасувати наказ від 21.04.2017 № 110 Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру “Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів” в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката від 16.05.2016 № 010449 інженера – землевпорядника ОСОБА_3.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.01.2018 відкрито провадження в адміністративній справі № 810/3896/17, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що у травні 2015 року нею було отримано лист у якому повідомлялось, що виданий їй 16.05.2016 сертифікат інженера-землевпорядника було анульовано наказом № 110 від 21.04.2017, який був прийнятий на підставі рішення (протоколу) Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до частини 19 статті 66, частини 3 статті 68 Закону України «Про землеустрій».

При цьому, позивач звертала увагу суду, що будь-яких повідомлень від відповідачів щодо розгляду відповідного питання вона не отримувала, у зв’язку з чим фактично була позбавлена можливості своєчасного захисту своїх прав, зокрема, шляхом надання пояснень щодо встановлених відповідачами порушень з її боку, а також можливості приймати участь у розгляді питання щодо притягнення її до відповідальності.

Разом з цим, позивач звертала увагу суду, що оскаржувані рішення та наказ були прийняті відповідачами виключно на підставі звернення заінтересованої сторони – Головного управління Держгеокадастру у м.Києві.

Позивач вважає, що її безпідставно було притягнуто до відповідальності за дії, які вона не вчиняла.

Так, зокрема, позивач вказує, що в оскаржуваному рішенні Кваліфікаційна комісія Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру вказує про те, що нею ОСОБА_3 було грубо порушено вимоги положень нормативно-правових актів у сфері землеустрою, а саме шляхом розроблення проекту землеустрою на підставі дозволу заступника міського голови – секретаря Київради, а не рішення сесії Київської міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Водночас, позивач зазначає, що станом на момент видачі дозволу Київрадою діяв Тимчасовий порядок, яким передбачалось надання таких дозволів.

Позивач також наголошує, що відповідачами під час прийняття оскаржуваних рішень не було безсторонньо досліджено питання наявності її вини у вчиненні правопорушення, як обов’язкового елементу його складу.

За наведених обставин, позивач вказує, що не погоджується з оскаржуваними рішеннями, вважає їх протиправними, прийнятими з порушенням порядку та способу їх прийняття, без врахування усіх істотних обставин, за відсутності самої події правопорушення, а також не встановлення її вини у порушенні вимог положень нормативно-правових актів, нормативно технічних документів, стандартів, норм та правил у сфері землеустрою.

З огляду на зазначене, позивач вважає, що рішення (Протокол від 06.04.2017 № 3) Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката від 16.05.2016 № 010449 та наказ від 21.04.2017 № 110 Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру “Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів” в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката від 16.05.2016 № 010449 підлягають скасуванню.

Відповідач-2 адміністративного позову не визнав та 26.01.2018 надав до суду відзив на позовну заяву відповідно до змісту якого просив суд розглянути клопотання про застосування строків позовної давності та відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів заперечень зазначає, що на адресу Держгеокадастру надійшло звернення Головного управління Держгеокадастру у м. Києві у якому вказувалось, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 № 580 ТОВ «Торговий дім «Земля» подано до ГУ Держгеокадастру у м.Києві проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки фізичній особі, який розроблено інженером-землевпорядником ОСОБА_3 на підставі дозволу заступника міського голови - секретаря Київради від 06.10.2015 № ДОЗ - 0443, що у свою чергу, є порушенням чинного законодавства.

Так, у відзиві відповідач зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства орган місцевого самоврядування розглядає клопотання особи зацікавленої в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) особи та у місячний строк дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його завданні. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

Таким чином, відповідач стверджує, що клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідній особі повинно було розглядатись на пленарному засіданні сесії Київської міської ради, а результатом такого розгляду мало бути рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідач зазначає, що враховуючи вказані вимоги законодавства та проаналізувавши належним чином документи, які надійшли до Кваліфікаційної комісії Держгеокадстру, останнім було прийнято рішення звернутись з поданням до Держгеокадастру про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_3 від 16.05.2016 № 010449, оскільки саме розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.

У подальшому, а саме 21.04.2017, керуючись приписами чинного законодавства Держгеокадастром було прийнято Наказ № 110 про анулювання кваліфікаційного сертифіката позивача та листом від 24.04.2017 № 31-28-0.23-6099/2-17 позивачу було повідомлено про анулювання кваліфікаційного сертифіката.

За наведених обставин, відповідач стверджує, що Держгеокадастром та Комісією у спірних правовідносинах було дотримано порядку і процедури позбавлення (анулювання) кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_3, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Разом з цим, відповідач звертав увагу суду, що лист повідомлення про анулювання кваліфікаційного сертифікату був направлений позивачу ще 25.04.2017, у той час як до суду із даним позовом ОСОБА_3 звернулась лише 09.11.2017, тобто після спливу строку передбаченого статтею 122 КАС України. При цьому, відповідач вважає, що причини пропуску строку звернення до суду, які вказані позивачем в адміністративному позові не є поважними та не підтверджуються відповідними доказами.

З огляду на зазначене, на думку відповідача, адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.

У ході підготовчого засідання, призначеного на 28.03.2018 представником позивача було подано заяву про зміну позовних вимог шляхом доповнення додатковою вимогою. Відповідно до змісту вказаної заяви позивач просить суд змінити предмет позовних вимог шляхом доповнення до вже заявлених позовних вимог, вимоги про зобов’язання Держгеокадастру виключити з Державного реєстру сертифікованих інженерів - землевпорядників відомості про анулювання кваліфікаційного сертифіката № 010449 від 16.05.2016 інженера-землевпорядника ОСОБА_3

Разом з цим, у підготовчому судовому засіданні представником позивача було подано до суду відповідь на відзив відповідача.

У вказаному відзиві позивач зазначає, що не погоджується із доводами відповідача – 2 відносно того, що нею було допущено грубе порушення норм земельного законодавства, оскільки розроблений нею проект землеустрою не було погоджено.

Крім того, позивач зауважує, що висновок експерту про розгляд проекту землеустрою, який був нею розроблений, не містив будь-яких порушень та зауважень, пов’язаних з розробкою проекту землеустрою на підставі Дозволу Київської міської ради. Так, зокрема, за результатами розгляду проекту землеустрою експертом державної експертизи Управління в Очаківському районі Миколаївської області ОСОБА_4 було видано висновок № 83 про відмову в погоджені проекту землеустрою. Вказаний висновок містив деякі зауваження щодо змісту проекту землеустрою, які не унеможливлюють подальше затвердження проекту землеустрою та не можуть кваліфікуватись як грубі.

Отже, позивач наголошує, що експертом, яким розглядався проект землеустрою, взагалі не визначено обставину розробки проекту на підставі Дозволу, а не рішення, як недолік чи порушення.

З огляду на зазначене, позивач звертав увагу суду, що предметом розгляду на засіданні Комісії були зовсім інші обставини, ніж ті, що вказані експертом у відповідному висновку.

Таким чином, позивач переконаний, що звернення Головного управління Держгеокадастру у м. Києві до Комісії та відповідача-1 з листом про нібито вчинене нею грубе порушення вимог положень нормативно-правових актів у сфері землеустрою, не ґрунтується на відомостях, викладених у висновку експерта.

Разом з цим, позивач також зазначив, що на її думку, інші обставини, доводи та міркування щодо протиправності наказу відповідача - 1 та рішення Комісії, які викладені в позовній заяві, не були спростовані відповідачем у відзиві на позов.

У даній відповіді на відзив позивач ще раз просить суд вважати шестимісячний строк звернення до суду із даним позовом не пропущеним, а доводи відповідача-1 з цього приводу – безпідставними.

Позивач наголошує, що відповідачами її було протиправно позбавлено права на участь у процесі прийняття оскаржуваних рішень.

Щодо доводів відповідача відносно пропуску строку звернення до суду у вказаній відповіді на відзив позивач просить суд прийняти до уваги ту обставину, що з 11.04.2017 реєстрація місця її проживання була змінена з Чернігівської на Київську область. У свою чергу, протягом травневих свят вона перебувала у пологовому будинку у м.Києві та 12.05.2017 народила доньку, а тому в ці дні фізично не могла отримати листа від відповідача.

Позивач також зауважує, що повідомлення про анулювання її кваліфікаційного сертифікату направлялось відповідачем простим листом, у зв’язку з чим роздруківка з електронної системи ДОКПРОФ, яка була надана суду відповідачем, жодним чином не підтверджує наплавлення їй повідомлення саме 25.04.2017, а також дати його отримання.

Таким чином, позивач стверджує, що про лист Держгеокадастру в якому повідомлялось про анулювання її сертифікату вона дізналась лише 19.05.2017 та 14.11.2018 звернулась до суду із даним позовом, тобто в межах визначеного законодавством шестимісячного строку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 було закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судове засідання, призначене на 27.04.2018 з’явились уповноважені представники позивача та відповідача – 1.

Відповідач – 2, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку уповноважених представників до суду не забезпечив та будь-яких заяв або клопотань до суду не надав.

Відповідно до приписів частини 1, 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на зазначене, суд вирішив здійснити судовий розгляд справи за даною явкою.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені у позовній заяві та відповіді на відзив позивача та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 28.03.2018).

Представник відповідача – 1 у судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів 16.05.2016 відповідно до рішення Кваліфікаційної комісії від 28.04.2018 ОСОБА_3 було видано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 010449.

Разом з цим судом встановлено, що позивач перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Торговий дім» Земля» працюючи на посаді інженера-землевпорядника з 25.03.2013.

Як зазначають сторони, ТОВ «Торговий дім» Земля» в особі інженера-землевпорядника ОСОБА_3 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянину ОСОБА_5 для реконструкції та обслуговування нежитлового приміщення, будівлі по бульв.Дружби народів, 30/1б (далі – проект землеустрою).

Вказаний проект був розроблений позивачем на підставі дозволу Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради від 06.10.2015 № ДОЗ-0443 на розроблення документації із землеустрою.

З наявного в матеріалах справи дозволу від 06.10.2015 № ДОЗ-0443 убачається, що цей дозвіл дає право звертатися із замовленням на розроблення документації із землеустрою до осіб, які відповідно до законодавства є розробниками документації із землеустрою та мають право на виконання цих видів робіт.

Крім того, у цьому дозволі також вказано умови, які мають бути враховані при розробці відповідної документації, а саме:

дотримуватися вимог чинного законодавства, у тому числі Земельного кодексу України, Закону України ".Про землеустрій" та рішення Київської міської ради від 28.02.2013 № 63/9120 "Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві" (зі змінами);

відведення земельної ділянки здійснювати з урахуванням меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель (у разі їх наявності),

враховувати містобудівні обмеження та умови землекористування визначенні відповідно до витягу з містобудівного кадастру;

питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку;

проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погодити в порядку, встановленому статтею 186 Земельного кодексу України.

23.02.2017 відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 № 580 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» розроблений позивачем проект землеустрою було подано на погодження.

За результатом розгляду вказаного проекту землеустрою експертом державної експертизи управління Держгеокадастру в Очаківському районі Миколаївської області було прийнято висновок № 83 від 24.02.2017.

У вказаному висновку зазначається, що цей проект землеустрою не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме:

- відсутні відомості зазначені у п.7 ПКМУ від 13.07.1998 № 1075;

- відсутнє погодження меж земельної ділянки із власником земельної ділянки, чим порушені вимоги ст.198 Земельного кодексу України та наказу № 376 від 18.05.2010 року «Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками»;

- проект необхідно доповнити відомостями щодо легітимності отриманих даних Державної геодезичної мережі (ст.20 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність).

У зв’язку із встановленням вказаних порушень проект землеустрою погоджено не було.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, 22.02.2017 від Головного управління Держгеокадастру до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру надійшов лист № 21-26-0.1-1824/2-17 щодо вжиття заходів.

Зі змісту цього листа вбачається, що ТОВ «Торговий дім «Земля» подано до Головного управління Держгеокадастру у м.Києві проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр.ОСОБА_5 на бул.Дружби Народів, 30/16 у Печерському районі м.Києва.

ГУ Держгеокадастру на підставі даних завдання на виконання робіт до цього проекту землеустрою встановлено, що підставою для його розробки є дозвіл заступника міського голови - секретаря Київради від 06.10.2015 № ДОЗ-0443, що є порушення чинного законодавства, оскільки відповідно до норм чинного законодавства (частин 6,7 статті 118 Земельного кодексу України, статей 46, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні) клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр.ОСОБА_6 повинно було розглядатись на пленарному засіданні сесії Київської міської ради, а результатом розгляду цього клопотання є прийняття відповідного рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У цьому зверненні ГУ Держгеокадастру вказується, що розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією. Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою.

З огляду на зазначене та враховуючи, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр.ОСОБА_5 розроблений сертифікованим інженером - землевпорядпиком ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат від 16.05.2016 № 010449), яка є відповідальною за якість робіт із землеустрою у ТОВ «Торговий дім «Земля» ГУ Держкомзему просило вжити відповідних заходів до ТОВ «Торговий дім «Земля» та сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_3 за грубе порушення вимог положень нормативно-правових актів у сфері землеустрою.

З наявного в матеріалах справи витягу з протоколу засідання Кваліфікаційної комісії № 3 вбачається, що 06.04.2017 на засіданні Кваліфікаційної комісії Дергеокадастру було розглянуто вказане звернення ГУ Дергеокадастру та прийнято рішення звернутись з поданням до Дергеокадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_3

Листом № 17/263 від 10.04.2017 Кваліфікаційною комісією було повідомлено Держгеокадастр про розгляд звернень про порушення сертифікованими інженерами норм чинного законодавства та направлено подання про анулювання кваліфікаційних сертифікаті інженерів-землевпорядників (у тому числі і сертифіката ОСОБА_3 від 16.05.2016 № 010449), а також витяг з протоколу засідання Комісії від 06.04.2017 № 3.

У свою чергу, 21.04.2017 Дергеокадастром, зокрема на підставі листа Кваліфікаційної комісії від 10.04.2017 № 17/263, було прийнято наказ № 110 про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженера-землевпорядника згідно з додатком. Управлінню державної експертизи наказано внести відомості про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника до Державного реєстру сертифікованих інженерів - землевпорядників не пізніше ніж через 3 робочі дні після підписання цього наказу.

З наявного у матеріалах справи додатку до наказу вбачається, що до Переліку інженерів-землевпорядників, кваліфікаційні сертифікати яких анулюються на підставі листа Кваліфікаційної комісії від 10.04.2017 № 17/263 внесено дані щодо позивача ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат від 16.05.2016 № 010449).

24.04.2017 Держгеокадастром було направлено лист на адресу ОСОБА_3 (вул.Артема, 11, смт. Козелець, Чернігівська обл.) у якому повідомлялось останній про анулювання її кваліфікаційного сертифіката та разом з цим суб’єктом владних повноважень було роз’яснено позивачу про право оскарження до суду цього рішення.

Таким чином, не погоджуюсь із рішеннями Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо внесення подання стосовно анулювання її кваліфікаційного сертифіката від 16.05.2016 № 010449, а також прийнятого на підставі цього рішення наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру “Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів” від 21.04.2017 № 110 в частині анулювання її кваліфікаційного сертифіката від 16.05.2016 № 010449 позивач звернулась до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами суд зазначає про таке.

Регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування, а також правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою визначено Законом України «Про Землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV (далі – Закон № 858).

Відповідно до приписів статті 7 цього Закону № 858 правову основу землеустрою становлять Конституція України, Земельний кодекс України, закони України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність", "Про планування і забудову територій", цей Закон, закони України та інші нормативно-правові акти.

Положеннями статті 8 Закону № 858 передбачено, що Регулювання у сфері землеустрою здійснюють Верховна ОСОБА_7 України, Верховна ОСОБА_7 Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, ОСОБА_7 міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі у межах повноважень, встановлених законом.

У свою чергу, згідно з положеннями статті 60 цього Закону № 858 державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами при розробці документації із землеустрою, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральними органами виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом.

Відповідно до пункту 1 Положення «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру» (затвердженого Постановою КМУ від 14 січня 2015 № 15) центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Разом з цим, приписами статті 68 Закону № 858 встановлено, що особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.

Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера - землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) зокрема у разі встановлення грубого порушення сертифікованим інженером - землевпорядником вимог положень нормативно - правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера - землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Відповідно до приписів статті 66 Закону № 858 відповідальними особами за якість робіт із землеустрою можуть бути лише сертифіковані інженери-землевпорядники.

Сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою, мають стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників відповідно до цього Закону.

Інженеру-землевпоряднику, який склав кваліфікаційний іспит, видається кваліфікаційний сертифікат, що підтверджує відповідність інженера-землевпорядника кваліфікаційним вимогам та його спроможність самостійно складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель, виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою.

У свою чергу, кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, зокрема, за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону.

Суд також звертає увагу, що станом на момент виникнення спірних правовідносин діяв Порядок роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 28.01.2016 № 11.

Пунктом 5 цього Порядку встановлено, що До повноважень Кваліфікаційної комісії належать, зокрема:

розгляд письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою та топографо-геодезичної і картографічної діяльності стосовно професійної діяльності сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів, а також актів, складених за результатами здійснених Держгеокадастром заходів державного нагляду (контролю);

прийняття рішень про внесення подання до Держгеокадастру стосовно анулювання чи зупинення дії сертифіката інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста у випадках, визначених законом.

Організаційною формою роботи Кваліфікаційної комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення, але не рідше один раз на місяць (пункт 1 розділ ІІ Порядку).

Рішення Кваліфікаційної комісії приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів присутніх на її засіданні та оформлюються протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени Кваліфікаційної комісії (пункт 6 розділ ІІ Порядку).

Відповідно до положень пунктів 19-21 Порядку Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав: грубе порушення сертифікованим інженером - землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно - технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Кваліфікаційний сертифікат інженера - землевпорядника анулюється Держгеокадастром, зокрема, за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статей 66 та 68 Закону України «Про землеустрій».

Отже, з аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що обов’язковою умовою для винесення подання про анулювання кваліфікованого сертифікату інженера - землевпорядника є встановлення факту вини особи з підстав грубого порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Водночас, як було встановлено судом, підставою для внесення подання про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера – землевпорядника ОСОБА_3 став лист Головного управління Держгеокадастру до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 22.02.2017 від № 21-26-0.1-1824/2-17 щодо вжиття заходів до сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_3 за грубе порушення вимог положень нормативно-правових актів у сфері землеустрою, а саме виготовлення проекту землеустрою на підставі дозволу заступника міського голови - секретаря Київради від 06.10.2015 № ДОЗ-0443, у той час як клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр.ОСОБА_6 повинно було розглядатись на пленарному засіданні сесії Київської міської ради, а результатом розгляду цього клопотання є прийняття відповідного рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Судом встановлено, що Комісією під час розгляду відповідного звернення не було досліджено чи дійсно інженером-землевпорядником ОСОБА_3 було допущено порушення вимог положень нормативно-правових актів у сфері землеустрою, чи можливо кваліфікувати відповідне правопорушення як грубе та чи наявна вина даної особи у вчиненні такого порушення.

Так, суд зазначає, що відповідно до частин шостої та сьомої статті 118 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_7 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_7 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Водночас, рішенням Київської міської ради від 28 лютого 2013 року № 63/9120 було затверджено Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності у місті Києві.

Пунктом 7 цього порядку передбачено, що рішення Київської міської ради, згоди Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради чи їх доручення (резолюції Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради), які надані у порядку, що діяв на час їх надання, є підставою (згодою, дозволом) для подальшого розроблення, розгляду, погодження, затвердження документації із землеустрою, приведення її у відповідність до чинного законодавства та прийняття рішень Київської міської ради про надання у користування або у власність цих земельних ділянок, а також реєстрації таких земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Крім того, з наявного в матеріалах справи та дослідженого судом Дозволу Київської міської ради на розроблення документації вбачається, що рішення Київської міської ради від 28 лютого 2013 року № 63/9120 яким було затверджено Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності у місті Києві має бути врахований при розробці документації із землеустрою.

Разом з цим, у дозволі вказано, що дозвіл дає право звертатися із замовленням на розроблення документації із землеустрою до осіб, які відповідно до законодавства є розробниками документації із землеустрою та мають право на виконання цих видів робіт.

У свою чергу, суд зазначає, що відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Статтею 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті і межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Судом встановлено, що рішення Київської міської ради від 28 лютого 2013 року № 63/9120 «Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності у місті Києві» не скасовувалось та не визнавалось у судовому чи іншому порядку нечинним.

Отже, з наведеного вбачається, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки було розроблено позивачем на підставі чинного дозволу на розроблення проекту документації із землеустрою, отриманого відповідно до вимог діючого на той час законодавства.

Крім того, суд звертає увагу, що за результатом розгляду розробленого позивачем проекту землеустрою експертом державної експертизи управління Держгеокадастру в Очаківському районі Миколаївської області було прийнято висновок № 83 від 24.02.2017 у якому взагалі не вказується про невідповідність дозволу на розроблення проекту документації із землеустрою вимогам законодавства.

Згідно статті 1 Закону України від 17.06.2004 № 1808-ІV «Про державну експертизу землевпорядної документації» (із змінами та доповненнями, далі – Закон № 1808-ІV) державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

Статтею 35 Закону № 1808-ІV встановлено, що результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.

Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.

У разі якщо об'єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об'єкта державної експертизи.

Об'єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об'єкта державної експертизи повинна бути всебічно обґрунтована відповідно до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил.

Судом встановлено, що експертом державної експертизи управління Держгеокадастру в Очаківському районі Миколаївської області було прийнято висновок № 83 від 24.02.2017 відповідно до якого проект землеустрою погоджено не було, у зв’язку із наявністю зовсім інших порушень законодавства ніж були вказані ГУ Держгеокадастру у м.Києві у листі від 22.02.2017 № 21-26-0.1-1824/2-17, а також оскаржуваному протоколі засідання Комісії.

Разом з тим, суд зазначає, що у будь-якому випадку, чинним законодавством не передбачено, що наявність негативного висновку державної експертизи землевпорядної документації само по собі свідчить про грубе порушення суб'єктом господарювання або інженером-землевпорядником вимог положень нормативно - правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою та відповідно тягне за собою анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера - землевпорядника.

Суд також звертає увагу, що лист ГУ Держгеокадастру був направлений до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 22.02.2017, у той час висновок експертом державної експертизи управління Держгеокадастру в Очаківському районі Миколаївської області було прийнято 24.02.2017, тобто після відповідного звернення ГУ Держгеокадастру.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не було допущено відповідного порушення, яке стало підставою для звернення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з поданням про анулювання кваліфікаційного сертифіката від 16.05.2016 № 010449 інженера – землевпорядника ОСОБА_3

При цьому, допущення певних порушень інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, які можливо усунути, не можна кваліфікувати як грубе порушення вимог законодавства та як наслідок прийняття рішення про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника.

У свою чергу, судом встановлено, що відповідачем – 2 не було проведено перевірку викладених у листі обставин, зокрема, проект землеустрою не досліджувався, а рішення про внесення подання щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера – землевпорядника ОСОБА_3 прийнято виключно на підставі доводів ГУ Держгеокадастру викладених у листі від 22.02.2017 № 21-26-0.1-1824/2-17 за відсутності факту встановлення вини позивача у вчиненні відповідного порушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Кваліфікаційною комісією Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з порушенням норм чинного законодавства та без врахування всіх істотних обставин було прийнято рішення у формі Протоколу від 06.04.2017 № 3 в частині щодо внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера – землевпорядника № 010449 від 16.05.2016, виданого ОСОБА_3, а тому є таким, що підлягає скасуванню.

Вимогами пункту 42, 43 Положення «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру» Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань веде Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників і Державний реєстр сертифікованих інженерів-геодезистів та видає витяги із зазначених реєстрів; приймає рішення про анулювання (позбавлення), зупинення та поновлення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста та інше.

Згідно з приписами статті 68 Закону № 868 на підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

З огляду на зазначене та враховуючи, що рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_3 кваліфікаційного сертифіката № 010449 від 16.05.2016 визнано судом протиправним та скасовано, а отже відпали обставини, які слугували підставою для прийняття Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру наказу від 21.04.2017 № 110 “Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів” в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката від 16.05.2016 № 010449 інженера – землевпорядника ОСОБА_3.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що наказ Держгеокадастру від 21.04.2017 № 110 “Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів” в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера – землевпорядника ОСОБА_3 № 010449 від 16.05.2016 є також протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов’язання Держгеокадастру виключити з Державного реєстру сертифікованих інженерів - землевпорядників відомості про анулювання кваліфікаційного сертифіката № 010449 від 16.05.2016 інженера-землевпорядника ОСОБА_3, суд зазначає про таке.

Відповідно до приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Отже, предметом спору по адміністративній справі можуть бути лише існуючі правовідносини, а не ті, які можуть виникнути в майбутньому.

У свою чергу, позивачем не надано суду жодних доказів та не наведено будь-яких доводів, які б свідчили про те, що відповідачем-1 після набрання даним судовим рішенням законної сили буде допущено бездіяльність або відмовлено виключити з Державного реєстру сертифікованих інженерів - землевпорядників відомості про анулювання кваліфікаційного сертифіката № 010449 від 16.05.2016 інженера-землевпорядника ОСОБА_3.

Суд зауважує, що встановлення обов’язків на майбутнє без наявності спірних правовідносин, є передчасним і безпідставним.

Також положеннями Постанови Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 № П-278/10 встановлено, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Таким чином, зобов’язати Держгеокадастр вчинити певні дії, зокрема за умови не встановлення протиправності рішення або протиправної бездіяльності суб’єкта владних повноважень, перевищує компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовна вимога до відповідача-1 є передчасною та крім того, формою втручання в дискреційні повноваження вказаного суб’єкта владних повноважень, а тому задоволенню не підлягає.

Щодо доводів відповідача про порушення позивачем строків звернення до суду, суд зазначає, що дана обставина досліджувалось судом під час вирішення питання про відкриття провадження у справі. Так, судом було встановлено, що позивач дізналась про оскаржувані рішення з листа повідомлення про анулювання кваліфікаційного сертифікату від 25.04.2017, який нею був отриманий нею 19.05.2017.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Підставами для визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Натомість, в ході судового розгляду справи відповідачами не було надано суду належних доказів, які б підтверджували правомірність підстав та законність прийнятого оскаржуваного подання та наказу. Жодних доказів того, що позивачем з метою погодження проекту землеустрою мало б бути надано саме рішення Київської міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки а не дозвіл на розроблення документації за підписом заступника міського голови – секретаря Київської міської ради, відповідачами суду не надано.

Разом з цим, під час судового розгляду справи, судом встановлено, що підстави для внесення Кваліфікаційною комісією Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера - землевпорядника ОСОБА_3 та прийняття Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру 21.04.2017 наказу № 110 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_3 від 16.05.2016 № 010449 були відсутні.

Отже, відповідачами як суб'єктами владних повноважень, не надано суду жодних доказів, які б спростовували твердження позивача, а відтак, не доведено правомірності своєї позиції.

У свою чергу, на підставі наявних у справі доказів та встановлених в ході судового розгляду справи обставин, позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішення (Протокол від 06.04.2017 № 3) Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката від 16.05.2016 № 010449, а також наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру “Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів” від 21.04.2017 № 110 в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката від 16.05.2016 № 010449.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню частково, оскільки судом не встановлено правових підстав для зобов’язання Держгеокадастру виключити з Державного реєстру сертифікованих інженерів - землевпорядників відомості про анулювання кваліфікаційного сертифіката № 010449 від 16.05.2016 інженера-землевпорядника ОСОБА_3

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України у рішенні суд також вирішує питання щодо судових витрат.

Приписами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовльнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати Протокол засідання № 3 Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в частині звернення з поданням щодо анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера - землевпорядника ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат від 16.05.2016 № 010449).

3. Визнати протиправним та скасувати Наказ № 110 від 21.04.2017 Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру "Про аналювання кваліфікаційних сертифікатів" в частині анулювання кваліфікаційного сертифікату" № 010449 від 16.05.2016.

4. У задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру виключити з Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників відомості про анулювання кваліфікаційного сертифіката № 010449 від 16.05.2016 інженера-землевпорядника ОСОБА_3, - відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_3 з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 07 травня 2018 р.