Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 серпня 2018 р. № 820/1713/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д.,

при секретарі судового засідання - Єрьомкіній К.І.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - Соляник І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції України в Харківській області, Начальника Головного управління Національної поліції України в Харківській області Генерала поліції третього рангу Бех Олега Володимировича про визнання протиправним та скасування наказів, та поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач , ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Харківській області, Начальника Головного управління Національної поліції України в Харківській області Генерала поліції третього рангу Бех Олега Володимировича, в якому, з урахуванням уточнень до позовної заяви, просить суд:

- визнати протиправним і скасувати наказ Начальника Головного управління національної поліції України в Харківській області Генерала поліції третього рангу Бех Олега Володимировича № 360 від 03.04.2018 року про накладення дисциплінарного стягнення на заступника командира взводу № 2 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 у вигляді звільнення з Національної поліції, поновивши ОСОБА_3 на роботі в Національній поліції України;

- визнати протиправним і скасувати наказ Начальника Головного управління національної поліції України в Харківській області Генерала поліції третього рангу Бех Олега Володимировича № 62 від 18 січня 2018 року про накладення дисциплінарного стягнення на заступника командира БПОП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 у вигляді звільнення з посади, поновивши ОСОБА_3 на роботі на вказаній посаді;

- стягнути з Головного управління Національної поліції України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем всупереч вимог чинного законодавства, з порушенням строків та порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності прийнято спірні накази, якими до позивача застосовані дисциплінарні стягнення: спочатку звільнення з посади, а згодом звільнення з Національної поліції України.

Позивач вважає вказані накази безпідставними, посилаючись на відсутність будь-яких підстав для їх винесення а також на те, що позивачем вказані в наказах порушення службової дисципліни не вчинялися.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач направив до суду відзив, в якому проти позову заперечував, в обґрунтування заперечень зазначив, що позивачем вчинено чисельні порушення службової дисципліни, вчинення яких та вина позивача встановлено службовими розслідуваннями відповідно до вимог законодавства. Відтак спірні накази прийняті в межах повноважень та відповідно до законодавства України.

В судовому засіданні представник відповідачів підтримав правову позицію, викладену у відзиві на адміністративний позов.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Позивач проходив службу в Батальйоні поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Національною поліцією України листом від 25.01.2017 року № 14/01/10-777 було повідомлено про виниклу необхідність відрядження працівників ГУНП в Харківській області до управління оперативних розробок, а саме в розпорядження начальника відділу оперативних розробок у східному регіоні (м. Харків) УОР Департаменту карного розшуку Національної поліції України, в тому числі майора ОСОБА_3

На виконання вказівки, Національної поліції України, викладеній у вищезазначеному листі, ГУ НП в Харківській області 27.01.2017 року видало наказ № 122, відповідно до якого на період з 27.01.2017 року до окремого наказу підпорядкувала для виконання службових завдань з забезпечення правопорядку і публічної безпеки в місцях масового перебування громадян і на об'єктах критичної інфраструктури начальнику відділу оперативних розробок у східному регіоні (м. Харків) УОР Департаменту карного розшуку Національної поліції України полковнику поліції ОСОБА_6 окрему групу під керівництвом майора поліції ОСОБА_3 Старшим окремої групи призначено майора поліції ОСОБА_3, заступника командира БПОП ГУНП в Харківській області. Місцями дислокації особового складу окремої групи визначено приміщення БПОП ГУНП в Харківській області, каб. № 422, в Управлінні карного розшуку ГУНП Харківської області по вул. Ярославській, 1/29, у м. Харкові, приміщення першого поверху будівлі з прилеглим двором по вул. Ковтуна, 36 у м. Харкові.

Відповідно до вказаного наказу в розпорядження особового складу окремої групи було передано службові автомобілі, закріплені за БПОП ГУНП в області, наказано забезпечити видачу озброєння та спецзасобів, пального та іншого матеріально-технічного забезпечення.

В подальшому, 21.04.2017 року на виконання вказівки Національної поліції України, викладеній у листі від 25.01.2017 року № 14/01/10-777, Головним управлінням Національної поліції в Харківській області було видано наказ № 409 про відрядження особового складу ГУ НП в Харківській області , відповідно до якого на період з 20.04.2017 року до окремого наказу окрему групу під керівництвом майора ОСОБА_3 відрядити в розпорядження начальника відділу оперативних розробок у східному регіоні (м. Харків) УОР Департаменту карного розшуку Національної поліції України полковника поліції ОСОБА_6

Зазначеним наказом було змінено особовий склад групи та кількісний склад автомобілів, наданих в розпорядження особового складу групи. Крім того, формулювання «підпорядкування» змінено на відрядження.

Наказом ГУ НП в Харківській області від 12.10.2017 року № 1416 «Про заходи щодо дотримання штатної дисципліни" припинено дію наказів та доручень ГУПН про відрядження працівників до апарату Головного управління, інших підрозділів, які були видані до 20.09.2017 року у зв'язку з поширенням випадків використанням особового складу ГУНП не за прямим призначенням.

Позивачем 28.11.2017 року командирові БПОП ГУНП у Харківській області було подано рапорт про безпідставне залучення особового складу групи, до виконання доручень, не пов'язаних із завданнями, покладеними на зазначену групу.

З резолюції Командира БПОП ГУНП у Харківській області Захаренка О.І. вбачається, що начальнику штабу Лук'янову В.М. 28.11.2017 року було доручено ознайомити позивача з наказом від 12.10.2017 року про припинення дії наказів про відрядження.

Із вказаним наказом ОСОБА_3 був ознайомлений під підпис 06.12.2017 року.

Відповідно до доручень командира БПОП ГУНП в Харківській області від 30.12.2016 року № 2558/119/21/01-2016 та від 30.12.2016 року № 2555/119/21/01-2016 призначений відповідальним за витрати, списання ПММ та за організацію роботи з автомобільної служби, а також відповідальним за стан транспортної дисципліни підчас несення служби.

01.12.2017 року командиром батальйону підполковником поліції Захаренком О.І. було видано доручення № 2101/119-21/01-2017 щодо повернення ОСОБА_3, до місця дислокації БПОП ГУНП в Харківські області за адресою м. Харків, вул. Карпівська, 3 автомобілів, переданих в розпорядження особовому складу групи, яку очолював ОСОБА_3, а також ключів та карток-замісників, дорожніх листів на зазначені в дорученні транспортні засоби, перевірити відповідність технічного стану вказаних транспортних засобів до 08.12.2017 року, про що повідомити особисто рапортом до 09.12.2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи, із вказаним дорученням позивач був особисто ознайомлений 01.12.2017 року.

07.12.2017 року позивачем командирові БПОП ГУНП у Харківській області було подано рапорт про помилкове ототожнення керівництвом БПОП ГУНП у Харківській області наказу ГУНП в Харківській області № 1416 від 12.10.2017 року стосовно працівників відряджених у територіальні підрозділи ГУНП з працівниками підпорядкованими центральному органу управління Національної поліції України, внаслідок чого керівництво дійшло хибного висновку щодо припинення дії наказу від 27.01.2017 року.

У зв'язку з невиконанням позивачем вказаного доручення, командиром БПОП ГУНП в Харківській області підполковником поліції Захаренком О.І. було направлено рапорт на імя начальника ГУНП в Харківській області генералу поліції Беху О.В., щодо систематичної відсутності ОСОБА_3 на роботі, яку останній пояснює виконанням завдання із забезпечення правопорядку і публічної безпеки в місцях масового перебування громадян і на об'єктах критичної інфраструктури у складі окремої групи відповідно до наказу від 27.01.2017 року № 122, а також щодо невиконання позивачем доручення командира БПОП від 01.12.2017 року № 2101/119-21/01-2017 та ігнорування усних наказів командира БПОП ГУНП в Харківській області.

У зв'язку з невиконанням позивачем наказу ГУНП в Харківській області від 12.10.2017 року № 1416 відповідачем було видано наказ від 14.12.2017 року про проведення службового розслідування. За результатами службового розслідування було встановлено і підтверджено порушення службової дисципліни з боку заступника командира БПОП ОСОБА_3, внаслідок чого ГУНП в Харківській області видано наказ від 18.01.2018 року № 62 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади.

Позивач, зазначаючи про неправомірність вказаного наказу, обґрунтував таку неправомірність тим, що підчас винесення зазначеного наказу він перебував на лікарняному.

Факт перебування позивача на лікарняному був підтверджений в судовому засіданні та не заперечувався сторонами. Проте суд не бере до уваги зазначені доводи позивача, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

Відповідно до ч. 5 цієї статті такі дисциплінарні стягнення вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.

Так, 16.02.2018 року ГУ НП у Харківській області було видано наказ по особовому складу № 37 о/с, відповідно до якого позивача відповідно до п. 3 (як виконання накладеного дисциплінарного стягнення) ч. 1 ст. 65 Закону України «Про національну поліцію України» переміщено на посаду заступника командира взводу № 2 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади заступника командира БПОП ГУНП в Харківській області.

Аналіз вказаних вище норм у сукупності з матеріалами справи спростовують доводи позивача щодо незаконного видання наказу підчас перебування його на лікарняному.

Крім того, суд критично ставиться до посилання позивача на той факт, що відповідно до Наказу № 122 від 27.01.2017 року він був перепідпорядкований іншому підрозділу станом на дату видання наказу ГУНП в Харківській області від 12.10.2017 року, з огляду на наступне.

Наказом № 122 від 27.01.2017 року позивача дійсно було передано у розпорядження та підпорядковано начальнику відділу оперативних розробок у східному регіоні (м. Харків) УОР Департаменту карного розшуку Національної поліції України полковнику поліції ОСОБА_6

Проте, як у позовній заяві так і в рапортах, копії яких містяться у матеріалах справи, позивач зауважує на те, що підпорядкований центральному органу Національної поліції, а саме Управлінню оперативних розробок Департаменту карного розшуку Національної поліції України, а не начальникові відділу оперативних розробок у східному регіоні (м. Харків) УОР Департаменту карного розшуку Національної поліції України полковнику поліції ОСОБА_6

Суд зазначає, що наказ від 27.01.2017 року № 122 положень про підпорядкування ОСОБА_3 Управлінню оперативних розробок Департаменту карного розшуку Національної поліції України не містить, доказів на підтвердження вказаного факту позивач до суду не надав.

Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.

Відповідно до ч 4. Ст. 28 ЗУ «Про національну поліцію» Вв Національній поліції Міністерства внутрішніх справ України начальником вважається - особа начальницького складу, яка має право віддавати накази та розпорядження, застосовувати заохочення і накладати дисциплінарні стягнення або порушувати клопотання про це перед старшим прямим начальником. Начальники, яким особи рядового і начальницького складу підпорядковані по службі хоча б тимчасово, якщо про це оголошено наказом, вважаються прямими.

Відтак, відповідно до наказу від 27.01.2017 року прямим безпосереднім начальником ОСОБА_3 був ОСОБА_6 Проте, позивач перебуваючи у підпорядкуванні начальника відділу оперативних розробок у східному регіоні (м. Харків) УОР Департаменту карного розшуку Національної поліції України полковнику поліції ОСОБА_6 не був виключений зі штату БПОП ГУНП в Харківської області та не був підпорядкований центральному органу Національної поліції України, а отже накази ГУНП в Харківській області як вищестоящого органу є обов'язковими для виконання особовим складом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ у разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника.

Відтак, 21.04.2017 року ГУ НП в Харківській області було видано наказ № 409, який розповсюджував свою дію в тому числі й на відділ оперативних розробок у східному регіоні (м. Харків) УОР Департаменту карного розшуку Національної поліції України, яким змінено форму перебування окремої групи під керівництвом ОСОБА_3 з перепідпорядкування на відрядження, із залишенням положень, щодо перебування вказаної групи у розпорядженні начальника відділу оперативних розробок у східному регіоні (м. Харків) УОР Департаменту карного розшуку Національної поліції України полковнику поліції ОСОБА_6

Відтак, суд не вбачає підстав не визнавати зазначений наказ № 409 тим наказом, до видання якого відповідно до положень Наказу № 122 від 27.01.2017 року діяв останній (Наказ № 122).

Таким чином, станом на дату видання наказу від 1416 від 12.10.2017 року ОСОБА_3 разом з підпорядкованою йому групою перебували у відрядженні в підрозділі ГУНП в Харківській області.

Посилання позивача на необізнаність про положення наказу від 21.04.2017 року № 409 не беруться судом до уваги, оскільки вказаним наказом було змінено склад окремої групи, керівником якої він був призначений, а також кількісний склад автомобілів, наданих у розпорядження групи. З огляду на це, ані позивач, ані начальник відділу оперативних розробок у східному регіоні (м. Харків) УОР Департаменту карного розшуку Національної поліції України полковнику поліції ОСОБА_6 не могли без ознайомлення з зазначеним наказом допустити вказаних у наказі осіб до роботи в окремій групі під керівництвом ОСОБА_3

Крім того до матеріалів справи не надано рапортів позивача щодо незаконного прибуття осіб вказаних у наказі № 409 від 21.04.2017 року до місця розташування окремої групи, куди відповідно до вказаного наказу мали з'явитися до керівника групи ОСОБА_3 особи, зазначені в наказі.

Крім того, після видання Наказу відповідача від 12.10.2017 року весь склад окремої групи повернувся на місце постійного проходження служби окрім позивача.

Стосовно інших порушень, зазначених у наказі від 18.01.2018 року, посилання позивача щодо невчинення зазначених порушень спростовані наявними в матеріалах справах доказами, зокрема поясненнями інших працівників підрозділу, журналами реєстрації звернень громадян та відповідей на їх звернення, поясненнями позивача щодо подання зошитів зі службової підготовки та індивідуальних планів.

З огляду на це, суд не вбачає підстав вважати наказ від 18.01.2018 року, таким, що виданий з порушенням законодавства або безпідставно.

Стосовно наказу № 360 від 03.04.2018 року, суд зазначає наступне.

До матеріалів справи додано лікарняні листки, відповідно до яких позивач перебував у стані тимчасової втрати працездатності до 01.02.2018 року. В листку непрацездатності, наданому до матеріалів справи зазначено, що позивач мав стати до роботи 02.02.2018 року.

Посилання позивача на той факт, що відповідачем неправомірно зараховано у строк відсутності на службі 07.02.2018 року не беруться судом до уваги з огляду на те, що матеріалами справи підтверджено перебування позивача на службі 07.02.2018 року після 16:00 години. Проте, в лютому 2018 року робочими днями в п'ятиденному робочому тижні були зокрема 02.02.2018, 05.02.2018 та 06.02.2018 року.

Позивачем до суду не надано підтвердження перебування позивача в зазначені дні на службі або поважності причин його відсутності.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 6 прогулом вважається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого часу так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Крім того, станом на дату видання наказу про звільнення з Національної поліції позивач мав дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.

Відповідно до ч. 12 ст. 14 Дисциплінарного статуту Органів внутрішніх справ у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

З урахуванням підтвердження в судовому засіданні фактичних обставин вчинення позивачем порушень, покладених в основу спірних наказів, суд не вважає можливість існування формальних порушень підчас службового розслідування достатньою підставою для їх скасування.

За таких обставин, суд не має підстав вважати Наказ від 03.04.2018 року № 360 необґрунтованим та безпідставним.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції України в Харківській області, Начальника Головного управління Національної поліції України в Харківській області Генерала поліції третього рангу Бех Олега Володимировича про визнання протиправним та скасування наказів, та поновлення на роботі - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 20.08.2018 року.

Суддя Кухар М.Д.