ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1331/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області щодо відмови мені у переході та перерахунку пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити переведення, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із втратою годувальника відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян» з моменту звернення, а саме з 21.05.2018 року.

Ухвалою від 27.07.2018 року провадження у справі відкрите, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.05.2018 року позивачка звернулася до відповідача з заявою про перехід з пенсії по втраті годувальника в розмірі фактичних збитків на пенсію по втраті годувальника по Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян» за померлого чоловіка ОСОБА_2 . Рішенням від 29.05.2018 року за №21/03-10 відповідачем відмовлено, оскільки в актах обстеження МСЕК її померлого чоловіка вказана інша причина інвалідності, яка не дає права на даний вид перерахунку. Позивач, посилаючись на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", стверджує, що військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку 1 з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону. Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.

Відповідач 17.08.2018р. надіслав суду відзив, у якому заперечує проти позову, мотивуючи тим, що відповідно до витягу із акту огляду МСЕК № 061854 чоловіку Позивачки ОСОБА_2 за життя встановлено 2 групу інвалідності, захворювання пов`язане з виконанням обов`язку військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС. Згідно з наданими позивачкою експертним висновком Дніпропетровської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв`язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 21.06.2011 № 12066 встановлено, що захворювання, що призвело до смерті її чоловіка, ОСОБА_2 , пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Таким чином, ОСОБА_2 визнаний інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції при виконані обов`язків військової служби. Отже, він став інвалідом, внаслідок захворювання, а не внаслідок поранення, контузії або каліцтва, як визначено ст. 3 Закону № 2262. Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивачка перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області.

Позивачці з 05.05.2006 призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 52 Закону України Про пенсійне забезпечення, з 30.04.2012 за заявою позивачки її переведено на пенсію в разі втрати годувальника в розмірі фактичних збитків, відповідно до ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 № 796-ХІІ.

21.05.2018 року ОСОБА_1 звернулася до головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про перехід з пенсії по втраті годувальника в розмірі фактичних збитків на пенсію по втраті годувальника по Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян» за померлого чоловіка ОСОБА_2 .

Рішенням від 29.05.2018 року за №21/03-10 відповідачу відмовлено: «…Згідно пункту г статті 3 Закону України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян право на пенсії нарівні з військовослужбовцями строкової служби та членами їх сімей мають військовозобов`язані, призвані на навчальні,спеціальні або перевірочні збори, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов`язків у період проходження цих зборів, та члени їх сімей. У витягах із актів огляду у МСЕК Вашого чоловіка вказана інша причина інвалідності, яка не дає права на даний вид перерахунку. Враховуючи зазначене Вам відмовлено в переведенні з пенсії по втраті годувальника в розмірі фактичних збитків на пенсію по втраті годувальника по Закону України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян…».

Не погодившись із цим рішенням, позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку позиціям сторін, суд застосовує наступні правові норми.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-ІV (далі Закон № 1058).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 1058 особі, яка одночасно має право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника) призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, з послідуючими змінами та доповненнями (далі Закон № 2262), пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюється до сімей загиблих на фронті.

Статтями 1-2, 3, 4 Закону № 2262 визначено осіб, які мають право на пенсійне забезпечення за цим Законом.

Так, відповідно до п. г ч. 1 ст. 3 Закону № 2262 право на пенсії нарівні з військовослужбовцями строкової служби та членами їх сімей, мають військовозобов`язані, призвані на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов`язків у період проходження цих зборів, та члени їх сімей.

Судом встановлено, що із 11.07.2003 року позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (свідоцтво про одруження НОМЕР_1 , видане ВРАГС Дніпровського РУЮ м. Херсона 11.07.2003 року).

Відповідно до військового квитка НОМЕР_2 ОСОБА_2 був військовослужбовцем.

Відповідно до довідки командира військової частини № НОМЕР_3 ОСОБА_2 з 22.09.1987 по 04.02.1988 р.р. виконував урядове завдання по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі військової частини НОМЕР_3 та отримав радіоактивне випромінювання 9,97 рентген, зазначені обставини підтверджуються записом на ст. 17 військового квитка та у картці обліку доз радіоактивного випромінювання ОСОБА_2 .

Також дана обставина підтверджується архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 11.04.2013р. № 20039.

Посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серія НОМЕР_4 підтверджено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії.

Відповідно до витягу із акту огляду МСЕК № 061854 від 04.11.2008р. чоловіку позивачки ОСОБА_2 за життя встановлено 2 групу інвалідності, захворювання пов`язане з виконанням обов`язку військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Згідно з експертним висновком Дніпропетровської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв`язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 21.06.2011 № 12066 встановлено, що захворювання, що призвело до смерті чоловіка позивачки, ОСОБА_2 , пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 помер через захворювання, отримане ним внаслідок виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян» сім`ї померлих пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, мають право на пенсію в разі втрати годувальника на загальних підставах із членами сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Статтею 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян» визначено, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і цим Законом.

Згідно до ст.10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше ЗО календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

До військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

За приписами ч. 2 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку 1 з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

При цьому, згідно до ч. І ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором.

За приписами ст.29 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян» пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати.

Відповідно до п. «а» ч. І ст.36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян» пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, які є непрацездатними та перебували на утриманні загиблого (померлого) годувальника (при цьому дітям та іншим особам, зазначеним в абзаці другому статті 30 цього Закону, незалежно від того, чи перебували вони на утриманні загиблого (померлого) годувальника), - 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім`ї. Якщо на утриманні загиблого (померлого) годувальника перебували двоє і більше членів сім`ї, пенсія призначається у розмірі 90 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, але не менше ніж 40 процентів на кожного непрацездатного члена сім`ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків.

Згідно до ч. І ст.40 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян» пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь період, протягом якого член сім`ї померлого вважається непрацездатним (стаття 30), а членам сім`ї, які досягай пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", - довічно.

Частиною 3 статті 45 Закону № 1058 визначено, що переведення з одного виду пенсій на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату(дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що, оскільки померлий ОСОБА_2 отримав інвалідність та захворювання, що призвело до смерті внаслідок виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і був є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, відповідно його дружина має право на отримання пенсії по втраті годувальника на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян».

Судом встановлено, що відповідачем на звернення позивачки про перехід на інший вид пенсії надане рішення про відмову, відтак бездіяльність суб`єкта владних повноважень відсутня, у даному випадку належним способом захисту права позивачки, на думку суду, є визнання протиправним рішення відповідача від 29.05.2018 року за №21/03-10.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог..

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області від 29.05.2018 року за №21/03-10.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити переведення, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із втратою годувальника відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян» з моменту звернення з 21.05.2018 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Морська Г.М.

кат. 10.2.4