ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2018 року м.Житомир справа № 806/2202/18

категорія 5.1.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

секретар судового засідання Бондаренко Д.А.,

за участю: прокурора Рудика В.Р.,

представника відповідача Лагоди О.А.,

представника третьої особи Голована Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" про визнання протиправними та скасування протоколу і рішення,

встановив:

Заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати:

- протокол засідання колегії Державної комісії по запасах корисних копалин № 4184 від 05.12.2017

- рішення 15 сесії Житомирської обласної ради 7 скликання № 933 від 07.03.2018 "Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України від 21.12.2017 № 31153/03/12-17 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "ТД Комета".

В обґрунтування позову зазначено, що прокуратурою Житомирської області встановлено факт порушення вимог природоохоронного законодавства. Протоколом засідання колегії ДКЗ України № 4184 встановлено параметри постійних кондицій для підрахунку балансових запасів гранітів Маславського 1 родовища. Позивач стверджує про протиправність вказаного протоколу у зв'язку з відсутністю державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин в порядку та за умовами, що визначені Порядком № 865. Стверджує, що оцінка впливу на довкілля повинна бути проведена до прийняття рішення про видачу спеціального дозволу на користування надрам.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року у забезпеченні позову відмовлено.

В судовому засіданні прокурор позов підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача, Державної комісії України по запасах корисних копалин в судовому засіданні 13 серпня 2018 року просив у задоволенні позову відмовити.

Представник Житомирської обласної ради подав клопотання від 13.08.2018 про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи в судовому засіданні у задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

З поданих матеріалів встановлено, що протоколом засідання колегії Державної комісії по запасах корисних копалин від 05.12.2017 зафіксовано розгляд матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів Центрально-Круківської ділянки Масловського 1 родовища гранітів, поданих на розгляд ТОВ "ТД Комета" з метою отримання спеціального дозволу на видобування (а.с.27-42).

Програмою робіт з введення в експлуатацію Центрально-Круківської ділянки Маславського 1 родовища граніту визначено перелік робіт, їх обсяг, вартість, джерело фінансування та строк проведення робіт (а.с.43).

Наказом від 14.02.2018 №58 введено в дію протокол №37 засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.02.2018 (а.с.44).

Рішенням Житомирської обласної ради від 07.03.2018 №993 погоджено надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів Центрально-Круківської ділянки Маславського 1 родовища площею 8,22 га, яка знаходиться у Хорошівському районі Житомирської області, ТОВ "ТД Комета" (а.с.52).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Приписами статті 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Нормами ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Частиною 1 статті 13 Кодексу України про надра, користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин регулюється положенням затвердженим постановою КМУ від 22.12.1994 №865 (далі - Порядок №865).

Так, пунктом 3 Порядку №865 визначено, що основними завданнями державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин є: оцінка достовірності запасів корисних копалин і наявних у них корисних компонентів на основі дослідження та аналізу матеріалів геологічного вивчення надр щодо закономірностей формування й розміщення покладів корисних копалин, їх речовинного складу й технологічних властивостей, гірничо-геологічних, гідрогеологічних та інших умов залягання; встановлення кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів родовищ з урахуванням раціонального використання всіх корисних копалин і наявних у них корисних компонентів; визначення кількості та якості запасів корисних копалин і компонентів, ступеня їх вивчення й підготовленості до промислового освоєння; оцінка промислового значення запасів корисних копалин і компонентів за умови їх найповнішого, економічно раціонального й комплексного вилучення та використання на основі сучасних промислових технологій; оцінка відповідності наявного в межах родовищ вмісту речовин, що негативно впливають на довкілля і здоров'я людей під час видобутку, переробки й використання корисних копалин, а також складування відходів виробництва, вимогам стандартів, нормативів, лімітів, санітарно-гігієнічних норм і правил, затверджених у встановленому порядку.

Згідно з п.4 Порядку №865 державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться Державною комісією України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ) з дотриманням таких принципів: наукова обґрунтованість, незалежність, об'єктивність і комплексність; узгодження екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства; узгодження довгострокових державних перспектив у збереженні запасів корисних копалин з інтересами користувачів надр; виконання вимог актів законодавства.

Класифікацією запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженою постановою КМУ від 05.05.1997 № 432, геолого- економічна оцінка ділянки надр - це періодичний аналіз результатів кожної стадії геологічного та техніко-економічного вивчення ресурсів корисних копалин ділянки надр з метою встановлення та/або зміни промислового значення їх запасів на підставі інформації про фактичні технологічні схеми, техніко-економічні показники і фінансові результати видобування корисних копалин в межах такої ділянки. Попередня геолого-економічна оцінка (ГЕО-2) - обґрунтування доцільності промислового освоєння родовища (покладу) корисних копалин та інвестування геологорозвідувальних робіт з його розвідки і підготовки до експлуатації.

Відповідно до п.п.1 п.8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою КМ України від 30.05.2011 №615 (далі - Порядок №615) визначено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.

Пунктом 4 Порядку №615, дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів.

Приписами статті 11 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб'єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" визначено, що забороняється вимагати від суб'єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, які не внесені до Переліку, затвердженого цим Законом.

Пунктом 133 вказаного Переліку до документів дозвільного характеру віднесено Спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок.

В пункті 1.2 Порядку №263 зазначено, що дія цього Порядку регулює відносини, що виникають під час здійснення господарської діяльності з геологічного вивчення, у тому числі на стадії дослідно-промислової розробки, яка провадиться на ділянках надр, і поширюється на суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які мають намір проводити роботи і дослідження з геологічного вивчення надр у межах території України та її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Для цілей цього Порядку виконавцями реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр (далі - РДГВН) вважаються користувачі надр, визначені статтею 13 Кодексу України про надра."

Згідно з п.1.3 Порядку державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр, затвердженим Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2013 №263 (далі - Порядок №263) державну реєстрацію РДГВН здійснює Державна служба геології та надр України відповідно до вимог цього Порядку шляхом проставлення відтиску штампа на переліку об'єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр за формою №3-гр (далі - Перелік РДГВН) згідно з додатком до цього Порядку та внесення запису в журнал державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ "ТД Комета" 15.12.2017 звернулось до Державної служби геології та надр України з заявою на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (а.с.20).

До заяви долучено оглядову карту району робіт (а.с.21), ситуаційний план з нанесеними межами площі видобування та географічними координатами кутових точок ділянки надр - центрально-круківської ділянки маславського 1 родовища граніту (а.с.22), пояснювальну записку (а.с.23-25), каталог географічних координат (а.с.26).

Як встановлено судом реєстрація РДГВН запасів гранітів Маславського 1 родовища була здійснена Держгеонадра України за № У-17-430/1.

Таким чином, у зв'язку з проходженням ТОВ "ТД "Комета" етапу реєстрації, Державна комісія України по запасах корисних копалин не мала законних підстав відмовити у прийнятті матеріалів геолого-економічної оцінки запасів за відсутності у заявника спеціального дозволу для геологічного вивчення надр.

Листом Державна служба геології та надр України звернулися до Житомирської обласної ради з проханням на підставі п.9 Порядку №615 розглянути питання щодо погодження видачі спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів Центрально-Круківської ділянки Маславського І родовища, що знаходиться у Житомирській області ТОВ "ТД "Комета" (а.с.19).

Так, приписами п.9 Порядку №615 надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції та у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, погоджується з: відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення.

Видача дозволу здійснюється на підставі заяви і документів, зазначених у додатку 1, та погоджується органами, визначеними абзацами другим - четвертим цього пункту.

Дії щодо погодження видачі дозволу вчиняються без залучення особи, що звернулася за одержанням дозволу, в межах строку, встановленого для видачі дозволу.

Для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше ніж протягом шести робочих днів з дати реєстрації документів надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому - четвертому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.

За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому - четвертому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл.

Норми статті 16 Кодексу України про надра вказують, що надання спеціальних дозволів на користування надрами, крім випадків користування надрами на умовах угод про розподіл продукції, укладених відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції", здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

Рішенням Житомирської обласної ради від 07.03.2018 №993 погоджено надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів Центрально-Круківської ділянки Маславського 1 родовища площею 8,22 га, яка знаходиться у Хорошівському районі Житомирської області, ТОВ "ТД Комета".

Суд погоджується з твердженнями представника відповідача, Житомирської обласної ради, що законодавством не передбачено при прийнятті радою погодження врахування звіту з оцінки впливу на довкілля, звіту про громадські обговорення та висновку з оцінки впливу на довкілля.

Крім того, надання Житомирською обласною радою спеціального дозволу на користування надрами за своєю природою не є тотожним поняттю надання надр у користування.

Саме по собі погодження надання спеціального дозволу на користування надрами не відноситься до документів дозвільного характеру, не є підставою для початку провадження планової діяльності, не встановлює (змінює) параметри та умови провадження планової діяльності, а тому заборонено вимагати від суб'єктів господарювання висновку з оцінки впливу на довкілля при його прийнятті.

Дозвіл на видобування корисних копалин надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних ресурсів корисних копалин ДКЗ, за умови подальшого затвердження нею таких запасів.

Таким чином, дії Житомирської обласної ради під час винесення рішення про погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "ТД Комета" не суперечать нормам чинного законодавства у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення від 07.03.2018 №993.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на наведені обставини, прокурором не доведено підстави для скасування протоколу комісії та рішення обласної ради, а тому позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішив:

В задоволенні позову заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави (вул. Святослава Ріхтера, 11, Житомир, 10008, ЄДРПОУ 02909950) відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Панкеєва

Повне судове рішення складене 20 серпня 2018 року