ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.08.2018

Справа № 910/4013/18

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп"

до акціонерного товариства "Калцекс"

про зобов'язання припинити дії, які порушують право та зобов'язання вчинити дії

При секретарю судового засідання: Єрмоловій Р.М.

Представники сторін:

від позивача: Кучерявий Д.В. - представник за довіреністю б/н від 18.05.2018 р.;

від відповідача: Трохимчук О.І. - ордер серія КВ №374134 від 10.05.2018 р.

ВСТАНОВИВ:

03.04.2018 року до господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" до акціонерного товариства "Калцекс" про зобов'язання припинити дії, які порушують право та зобов'язання вчинити дії.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 21.12.2015 року між акціонерним товариством «Калцекс» (Латвія) (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрфармгруп» (покупець) укладено Контракт №01, згідно з яким АО «Калцекс» (виробник, продавець) продає, а ТОВ «Укрфармгруп» купляє товари - продукцію різного виду та асортименту, яка вироблена АО «Калцекс» (Латвія) під будь-якою торгівельною маркою впродовж строку дії Контракту - на умовах, передбачених Контрактом, а також Специфікаціях та Додаткових угодах до Контракту, які є його невід'ємними частинами.

Згідно з п. 1 додаткової угоди №1 до Контракту відповідач надав позивачу ексклюзивне право продажу товару (згідно цього Контракту) на території України.

Проте, 25.01.2018 року відповідач направив на адресу позивача лист вих. № 48, в якому повідомив, що згідно п. 5.3.2. Контракту, з 2018 року позивач не буде єдиним дистриб'ютором на території України, який має право на поширення продукції відповідача.

Оскільки, такі дії з боку відповідача є порушення передбаченого додатковою угодою №1 від 21.12.2015 року до Контракту ексклюзивного права позивача, тому він звернувся в суд з вимогами:

- зобов'язати акціонерне товариство «Калцекс», юридичну особу за законодавством Латвійської Республіки (вул. Крустпилс 71а, м. Рига, LV - 1057, Латвійська Республіка (71а Krustpils street, Riga, LV - 1057, Latvia), реєстраційний номер (reg.no.: 40003059981) припинити порушення ексклюзивного права товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфармгруп» (03065, м.Київ, вул. Козелецька, 24, офіс 9, код ЄДРПОУ 39580810) здійснювати продаж на території України наступних товарів виробництва акціонерного товариства «Калцекс»: Морфін Калцекс, розчин для ін'єкцій, 10 мг/мл, по 1 мл в ампулах №5, Фентаніл Калцекс, розчин для ін'єкцій, по 0,05 мг/мл , по 2 мл в ампулах №5, Промедол Калцекс, розчин для ін'єкцій, по 20 мг/мл, по 1 мл в ампулах №5, Діазепекс, розчин для ін'єкцій, по 5 мг/мл, по 2 мл в ампулах №10, Діазепекс, таблетки по 5 мг №20, шляхом припинення реалізації на території України вказаних препаратів будь-кому, окрім Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрфармгруп» (03065, м.Київ, вул. Козелецька, 24, офіс 9, код ЄДРПОУ 39580810);

- зобов'язати акціонерне товариство «Калцекс», юридичну особу за законодавством Латвійської Республіки (вул. Крустпилс 71а, м. Рига, LV - 1057, Латвійська Республіка (71а Krustpils street, Riga, LV - 1057, Latvia), реєстраційний номер (reg.no.: 40003059981) здійснювати продаж на території України наступних товарів виробництва акціонерного товариства «Калцекс»: Морфін Калцекс, розчин для ін'єкцій, 10 мг/мл, по 1 мл в ампулах №5, Фентаніл Калцекс, розчин для ін'єкцій, по 0,05 мг/мл , по 2 мл в ампулах №5, Промедол Калцекс, розчин для ін'єкцій, по 20 мг/мл, по 1 мл в ампулах №5, Діазепекс, розчин для ін'єкцій, по 5 мг/мл, по 2 мл в ампулах №10, Діазепекс, таблетки по 5 мг №20 - тільки Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрфармгруп» (03065, м.Київ, вул. Козелецька, 24, офіс 9, код ЄДРПОУ 39580810) на умовах, передбачених Контрактом №01 від 21.12.2015.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.04.2018 року прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 14.05.2018 року. Зобов'язано Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (03115, м. Київ, пр-т Перемоги, 120-А, код ЄДРПОУ 40517815) в строк до 14.05.2018 надати суду: належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких ТОВ "Діатом" (код ЄДРПОУ 38737616) було видано дозвіл від 20.03.2018 №НП 13/І-03.2018.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.04.2018 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" про забезпечення позову задоволено. Заборонено будь-яким особам, окрім товариства з обмеженою відповідальність «Укрфармгруп», здійснювати ввезення та реалізацію на території України наступних товарів виробництва акціонерного товариства «Калцекс»: Морфін Калцекс, розчин для ін'єкцій, 10мг/мл, по 1 мл в ампулах №5, Фентаніл Калцекс, розчин для ін'єкцій, по 0,05 мг/мл , по 2 мл в ампулах №5, Промедол Калцекс, розчин для ін'єкцій, по 20 мг/мл, по 1 мл в ампулах №5, Діазепекс, розчин для ін'єкцій, по 5 мг/мл, по 2 мл в ампулах №10, Діазепекс, таблетки по 5 мг №20.

26.04.2018 року до канцелярії суду від Державної службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками надійшли витребувані документи.

11.05.2018 року до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду та відзив на позов.

В судовому засіданні 14.05.2018 року представник позивача заявив усне клопотання про перерву для підготовки відповіді на відзив та виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача підтримав подану заяву про залишення позову без розгляду.

Представник позивача заперечував.

Суд відмовив у задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду.

Судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 04.06.2018 року.

04.06.2018 року до канцелярії суду позивачем подано заяву про визнання недійсним контракту №01 від 01.02.2018, що укладений між АТ «Калцекс» та ТОВ «Діатом», в якій просив суд залучити до участі у справі в якості співвідповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Діатом» та визнати недійсним контракт №01 від 01.02.2018, що укладений між АТ «Калцекс» та ТОВ «Діатом».

В судовому засіданні 04.06.2018 року представник позивача подав три примірника нотаріально засвідченого перекладу на офіційну мову Латвійської Республіки позовної заяви з доданими до неї документами.

Представник відповідача розписався, що отримав один примірник нотаріально засвідченого перекладу позовної заяви з доданими до неї документами.

Представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні заяви про залучення співвідповідача у справі та про залишення без розгляду нової позовної вимоги про визнання недійсним контракту №01 від 01.02.2018, що укладений між АТ «Калцекс» та ТОВ «Діатом», продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 18.06.2018 року.

18.06.2018 року до канцелярії суду позивачем подано заяву про визнання недійсним пов'язаного з предметом спору правочину - контракту №01 від 01.02.2018 та залучення співвідповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Діатом».

В судовому засіданні 18.06.2018 року суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні заяви про залучення співвідповідача у справі та про залишення без розгляду нової позовної вимоги про визнання недійсним контракту №01 від 01.02.2018, що укладений між АТ «Калцекс» та ТОВ «Діатом».

Представником позивача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання відповіді на відзив.

Суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 03.07.2018 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 року у справі №910/4013/18 апеляційну скаргу акціонерного товариства «Калцекс» задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2018р. по справі №910/4013/18 скасовано. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфармгруп» про забезпечення позову відмовлено.

27.06.2018 року до канцелярії суду позивачем подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, в якому просить суд долучити до матеріалів справи належним чином завірену копію висновку Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 20.04.2018 №126/85-е, а 03.07.2018 року - відповідь на відзив.

В судовому засіданні 03.07.2018 року представник відповідача подано заяву про неналежність та недопустимість доказу.

Судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.07.2018 року.

23.07.2018 р. до канцелярії суду відповідач подав заяву про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 23.07.2018 р. представник відповідача підтримав заяву про зупинення провадження у справі, просив суд задовольнити.

Представники позивача заперечували проти даної заяви, просили суд відмовити в задоволенні.

Суд залишив заяву відповідача про зупинення провадження у справі без розгляду.

Представник відповідача подав заяву про відвід судді, відповідно до якої просить відвести суддю господарського суду міста Києва Мудрого Сергія Миколайовича від розгляду справи № 910/4013/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" до акціонерного товариства "Калцекс" про зобов'язання припинити дії, які порушують право та зобов'язання вчинити дії.

Представники позивача заперечували проти заяви про відвід судді.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.07.2018 р. зупинено провадження по справі до вирішення питання про відвід судді Мудрого С.М. від розгляду справи № 910/4013/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" до акціонерного товариства "Калцекс" про зобов'язання припинити дії, які порушують право та зобов'язання вчинити дії. Заяву акціонерного товариства "Калцекс" про відвід судді Мудрого С.М. від розгляду справи № 910/4013/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" до акціонерного товариства "Калцекс" про зобов'язання припинити дії, які порушують право та зобов'язання вчинити дії, передано для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

За наслідками проведення автоматизованого розподілу справи № 910/4013/18, визначено суддю Пукшин Л.Г. для розгляду заяви акціонерного товариства "Калцекс про відвід судді Мудрого С.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2018 р. відмовлено в задоволенні заяви акціонерного товариства "Калцекс" про відвід судді Мудрого С.М. у справі № 910/4013/18.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.07.2018 року поновлено провадження у справі № 910/4013/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" до акціонерного товариства "Калцекс" про зобов'язання припинити дії, які порушують право та зобов'язання вчинити дії. Розгляд справи призначено на 14.08.2018 року.

14.08.2018 року до канцелярії суду позивачем та відповідачем подано заяви про розподіл судових витрат, в яких зазначено, що у відповідності з ч.8 статті 129 ГПК України сума судових витрат разом із відповідними доказами будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

В судовому засіданні 14.08.2018 року сторони підтримали подані заяви про розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

21.12.2015 року між акціонерним товариством «Калцекс» (Латвія) (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрфармгруп» (покупець) укладено Контракт №01.

Відповідно до п. 2.1 контракту, продавець продає, а покупець купує товари, які іменуються в подальшому товар, на умовах викладених в даному контракті.

Покупець купляє товар в асортименті, кількості та по цінам, які містяться в специфікаціях та/або додаткових угодах, які є невід'ємною частиною даного контракту (п.2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3 контракту, товари купуються покупцем з метою отової та (або) роздрібної торгівлі на території України.

Згідно з п. 16.1 контракту, даний контракт вступає в силу з дати підписання його сторонами та діє до 31.12.2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами власних обов'язків.

Відповідно до додатку №2 від 21.12.2015 року до контракту №01 від 21.12.2015 року об'єм однієї виробничої серії для товару є наступним:

№ п/п

Найменування (асортимент) Товару

Одиниця виміру

Об'єм серії

1.

Діазепекс 5 мг

Таблетка

100 000

2.

Діазепекс 5 мг/мл 2 мл

Ампула

240 000

3.

Фентаніл Калцекс 0,05 мг/мл 2 мл

Ампула

160 000

4.

Морфін Калцекс 10 мг/мл 1 мл

Ампула

160 000 або 240 000

5.

Промедол Калцекс 20 мг/мл 1 мл

Ампула

160 000

Додаткові угоди до даного контракту є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у випадку, якщо вони викладені в письмовій формі, підписані сторонами, скріплені їх печатками та вступають в силу з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до даного договору, якщо інше не передбачено в самій додатковій угоді (п.17.2 контракту).

21.12.2015 року між сторонами підписано та скріплено їх печатками додаткова угода №1 до контракту №01 від 21.12.2015 року, відповідно до п.1 якої продавець надає покупцю ексклюзивне право продажу товару на території України.

В додатку №1 від 21.12.2015 року до додаткової угоди №1 до контракту №01 від 21.12.2015 року сторонами затверджено наступний річний мінімальний об'єм/ план закупок:

№ п/п

Найменування (асортимент) товару

Кількість товару

Одиниця вимірювання товару

Щомісячний мінімальний об'єм поставки, шт.

1

Діазепекс 5 мг №20

1

шт.

15 000 шт. №20

2

Діазепекс 5 мг/мл №10

1

шт.

95 000 шт. №10

3

Фентаніл Калцекс 0,05 мг/мл 2 мл №5

1

шт.

125 000 шт. №10 або 250 000 шт. №5

4

Фентаніл Калцекс 0,05 мг/мл 2 мл №10

1

шт.

5

Морфін Калцекс 10 мг/мл 1 мл №5

1

шт.

70 000 шт. №10 або 140 000 шт. №5

6

Морфін Калцекс 10 мг/мл 1 мл №10

1

шт.

7

Промедол Калцекс 20 мг/мл 1 мл №5

1

шт.

35 000 шт. №10 або 70 000 шт. №5

8

Промедол Калцекс 20 мг/мл 1 мл №10

1

шт.

Листом №48 від 25.01.2018 АО «Калтекс» повідомило ТОВ «Укрфармгруп» про те, що згідно з п. 5.3.2 Контракту №01 від 21.12.2015, з 2018 року ТОВ «Укрфармгруп» не буде вважатися єдиним дистриб'ютором на території України, який має право на розповсюдження продукції заявника Калцекс. ТОВ «Укрфармгруп» при цьому залишається дистриб'ютором, який має право на розповсюдження продукції Калцекс на території України у відповідності з умовами контракту №01 від 21.12.2015 року.

Також, в листі зазначено, що необхідність даного листа викликана юридичним застереженням від дій, направлених на отримання неоправданих конкурентних переваг (шляхом усунення конкурентів, формування цін и таке інше) та встановлення контролю над ринком в частині препаратів (товарів) виробництва компанії «Калцекс», в результаті чого до останньої можуть бути застосовані штрафні санкції, передбачені Антимонопольним комітетом України, регламентовані стягненню штрафів та їх розмір у випадку встановлення факту недобросовісної конкуренції.

Відповідно до п.5.3.2 контракту виробник зобов'язаний: письмово інформувати дистриб'ютора про появу на території нових дистриб'юторів, дилерів, продавців товару випущеного (виробленого) виробником протягом дії даного контракту.

Листом №23/02-1 від 23.02.2018 року позивач повідомив відповідача про те, що контрактом і додатковою угодою №1 передбачено ексклюзивне право ТОВ «Укрфармгруп» на реалізацію на території України всієї продукції АТ «Калцекс». Додатковою угодою передбачено лише дві підстави для втрати ТОВ «Укрфармгруп» права ексклюзивного дистриб'ютора. Оскільки, зі сторони ТОВ «Укрфармгруп» не було допущено будь-яких порушень контракту, які б могли привести до скасування відповідного статусу та ТОВ «Укрфармгруп» зі свого боку не надано згоду на дострокове припинення додаткової угоди №1, тому ТОВ «Укрфармгруп» просив АТ «Калцекс» припинити дії, які порушують його ексклюзивне право.

Пунктом 3 додаткової угоди №1 сторони передбачили, що покупець втрачає статус ексклюзивного дистриб'ютора на кожне окреме найменування товару у випадку, якщо покупець не починає реалізацію товару впродовж 5 (п'яти) місяців після отримання реєстраційного посвідчення на відповідне найменування товару у відповідності з п. 2 цієї угоди, та/або якщо за кожен повний календарний рік впродовж всього строку дії контракту мінімальний об'єм продажу такого товару, який визначений в додатку №1 до даної угоди, виконаний менш ніж на 50 (п'ятдесят) відсотків. Продавець в такому випадку письмово інформує покупця про скасування статусу ексклюзивного дистриб'ютора на відповідне найменування товару.

Відповідно до п. 6 додаткової угоди №1 продавець вправі достроково відмовитись від даної угоди в односторонньому позасудовому порядку без виплати будь-яких компенсацій за таку відмову покупцю при істотному порушенні покупцем обов'язків по контракту та даній угоді. Під істотним порушенням обов'язків покупцем визначається наступне-у випадку, якщо за кожен повний календарний рік впродовж всього строку дії контракту мінімальний об'єм продажу товару, який визначений у додатку №1 до даної угоди, в грошах сумарно виконано менш ніж на 80 (вісімдесят) відсотків.

02.03.2018 року відповідач направив на адресу позивача лист вих. № 135, в якому повідомив, що чинне законодавство України не містить терміну «ексклюзивність», та був вказаний в контракті №01 від 21.12.2015 року, як мотивація ТОВ «Укрфармгруп» виконувати прийняті за контрактом зобов'язання.

В подальшому, відповідач направив гарантійний лист на адресу ДП «Інститут нейрохірургії ім. Академіка А.П. Ромоданова НАМН України» про те, що ТОВ «Діатом» є представником АТ «Калцекс» на наступні лікарські засоби: Фентаніл Калцекс, 0,05 мг/мл, 2 мг №5, Діазепекс, таблетки по 5 мг/мл 2мл №10.

20.03.2018 року ТОВ «Діатом» отримало від Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками дозвіл №НП13/1-03.2018р на ввезення на територію України виробництва АО «Калцекс» Морфін Калцекс, розчин для ін'єкцій, 10 мг/мл, по 1 мл в ампулах №5 - 31 190 уп., Фентаніл Калцекс, розчин для ін'єкцій, по 0,05 мг/мл, по 2 ампулах №5 - 30 628 уп., Промедол Калцекс, розчин для ін'єкцій, по 20 мг/мл, по 1 мл в ампулах №5 - 29 800 уп., Діазепекс, розчин для ін'єкцій, по 5 мг/мл, по 2 мл в ампулах №10 - 23 406 уп., Діазепекс, таблетки по 5 мг №20 - 5 000 уп.

Таким чином, позивач стверджує, що відповідач не маючи дійсного наміру виконувати взяті на себе зобов'язання щодо ексклюзивних прав позивача, умисно ввів позивача в оману з метою стимулювати продаж продукції відповідача.

Такі дії з боку АТ «Калцекс» є порушенням передбаченого додатковою угодою №1 від 21.12.2015 до контракту №01 від 21.12.2015 ексклюзивного права ТОВ «Укрфармгруп» продажу на території України товарів (лікарських засобів) виробництва АТ «Калцекс», і таке право, за твердженням позивача, підлягає захисту в судовому порядку шляхом зобов'язання припинити дії, які порушують право та зобов'язання вчинити дії, у зв'язку з чим і звернувся до суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Стаття 14 Цивільного кодексу України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати , зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 214 Цивільного кодексу України встановлено, що особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього.

Частинами 6, 7 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником негативного зобов'язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов'язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов'язання. Така вимога може бути пред'явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов'язання.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Слід зазначити, що принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦK України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

При цьому, сторони не можуть на власний розсуд врегулювати у договорі свої відносини, лише у випадках якщо: існує пряма заборона, встановлена актом цивільного законодавства; заборона випливає із змісту акта законодавства; така домовленість суперечить суті відносин між сторонами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суду України від 28.01.2015 у справі №6-230цс14.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Укрфармгруп» вказує, що відповідач всупереч, зокрема, ст. ст. 13, 509, 525, 526, 629 ЦК України та ст.ст. 173, 193 ГК України вчиняє дії, що порушують ексклюзивні права позивача на продаж відповідної групи товарів на території України на підставі контракту №01 від 21.12.2015 року, які ним же і були надані позивачу. Такі порушення є безпідставними, оскільки позивач не вчиняв дії, які відповідно до законодавства України чи умов укладеного між сторонами контракту №01 від 21.12.2015 року дозволяли б відповідачу в односторонньому порядку відмовитись від взятих на себе зобов'язань.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам та умовам договору про ексклюзивні права позивача на продаж відповідної групи товарів на території України, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 9-11 ст. 11 ГПК України, якщо спірні відносини, в тому числі за участю іноземної особи, не врегульовані законодавством, суд застосовує звичаї, які є вживаними у діловому обороті.

Якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Забороняється відмова у правосудді з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Виходячи із аналізу положень чинного цивільного законодавства України вбачається, що ним не врегульовані спірні в даній справі правовідносини з приводу прийняття одним суб'єктом господарювання на себе обов'язку здійснювати певні дії лише конкретно визначеному іншому суб'єкту господарювання (або декільком з них), або надання одним суб'єктом виключних (ексклюзивних) прав іншому суб'єкту на поставку товарів або послуг такого постачальника будь-яким іншим особам на певній території.

Водночас, слід звернути увагу на п. 25 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», яким передбачено, що спеціальні або ексклюзивні права - права, надані в межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, надані за результатами конкурсів (тендерів), інформація про проведення яких попередньо оприлюднювалася, якщо надання цих прав здійснювалося на основі об'єктивних критеріїв.

Отже, суд приходить до висновку, що для визначення характеру спірних правовідносин в частині тлумачення наявного у ТОВ «Укрфармгруп» ексклюзивного права по аналогії закону може бути застосовано положення п. 25 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі». Тобто, надання відповідачем позивачу ексклюзивних прав продажу на територію України лікарських засобів на підставі контракту №01 від 21.12.2015 року означає прийняття ним (відповідачем) на себе обов'язку не здійснювати продаж (поставку) відповідних товарів на території України будь-яким іншим особам, окрім позивача.

Водночас, невиконання відповідачем таких взятих на себе обов'язків суперечить умовам контракту №01 від 21.12.2015 та порушує надані позивачу згідно із вказаним договором ексклюзивні права.

Не погоджуючись із заявленими позовними вимогами, відповідач вказує на недоведеність факту порушення прав і законних інтересів позивача у даному випадку, що є підставою для відмови у задоволенні його позову у повному обсязі.

Так, відповідач вказує, що позивач згідно умов контракту №01 від 21.12.2015 року має придбавати товар у відповідача у визначених додатковою угодою №1 від 21.12.2015 року до контракту мінімальних обсягах.

При цьому, відповідач вказує, що положення п. 1 додаткової угоди №1 від 21.12.2015 року до контракту №01 від 21.12.2015 року щодо ексклюзивних прав позивача було введено з метою стимулювання покупця за контрактом до збільшення обсягу закупівель товару, а не з метою надання позивачу виключного права на продаж товару на території України та обмеження АТ «Калцекс» і невизначеного кола третіх осіб немайнового права на продаж товару на території України.

Тобто, за твердженням відповідача, умови контракту №01 від 21.12.2015 року про ексклюзивність не надають жодних прав позивачу, та не покладають жодних обов'язків на відповідача.

Проте, з такими твердженнями неможливо погодитись, оскільки умовами додаткової угоди №1 від 21.12.2015 року до контракту №01 від 21.12.2015 року щодо ексклюзивності чітко встановлюють для позивача право бути єдиним на території України продавцем відповідних товарів АТ «Калцекс» та зобов'язують його придбавати такий товар у АТ «Калцекс» у певних мінімальних обсягах.

Натомість, умови додаткової угоди №1 від 21.12.2015 року контракту №01 від 21.12.2015 року щодо ексклюзивності встановлюють для відповідача обов'язок утриматись від вчинення дій щодо продажу будь-яким іншим особам, крім ТОВ «Укрфармгруп», на території України відповідних товарів АТ «Калцекс», та водночас, встановлюють для нього право вимагати від Позивача придбавати такий товар саме у АТ «Калцекс» у певних мінімальних обсягах.

При цьому, суд зазначає, що вказані взаємні права та обов'язки сторін контракту №01 від 21.12.2015 року, зокрема і ті, що передбачені додатковою угодою №1 від 21.12.2015 року узгоджуються із положеннями ст. ст. 13, 509, 526, 629 ЦК України ст. ст. 173, 193 ГК України.

Водночас, в матеріалах справи наявні докази вчинення відповідачем дій щодо продажу на території України відповідних товарів третім особам, а не тільки ТОВ «Укрфармгруп».

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази щодо того, що АТ «Калцекс» зверталося до ТОВ «Укрфармгруп» із пропозицією переглянути умови контракту №01 від 21.12.2015 року щодо ексклюзивності або збільшення обсягу закупівлі відповідних лікарських засобів для продажу їх на території України.

Також, обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, відповідач посилається на рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №48-ріш від 18.11.2016 у справі №2-26.206/30-2016, яким вирішено визнати дії ТОВ «Укрфармгруп» та обласного комунального підприємства «Буковина-Фарм», які полягли в узгодженні своєї поведінки при підготовці документів, наданих в складі пропозицій конкурсних торгів для участі у відкритих торгах, які проводились 04.01.2016 Миколаївською обласною лікарнею - закладом комунальної власності області - на закупівлю провітамінів, вітамінів та гормонів, глюкозоїдів та алкалоїдів рослинного походження та їхніх похідних, антибіотиків (глікозидів та алкалоїдів рослинного походження та їхніх солей, ефірів, естерів та їхніх похідних), внаслідок чого конкуренцію між ними під час участі у зазначених торгах було усунуто, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

Зазначене вище Рішення №48-ріш від 18.11.2016 було залишено в силі рішенням господарського суду Миколаївської області від 02.03.2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2017 року у справі №915/1365/16.

Окрім цього, як вказує відповідач, інформація про притягнення Антимонопольним комітетом ТОВ «Укрфармгруп» до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», міститься у Зведених відомостях про рішення органів Комітету про визнання вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченої п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів) та накладення штрафу.

Таким чином, відповідач обґрунтовуючи прийняття власного рішення про те, що позивач більше не буде єдиним дистриб'ютором на території України, який має право на поширення продукції відповідача (лист вих.№48 від 25.01.2018), зазначає, що ТОВ «Укрфармгруп» до 18.11.2019 не має права брати участь у процедурі публічних закупівель, яка є єдиною можливою процедурою для продажу державним та комунальним закладам охорони здоров'я лікарських засобів, які є предметом контракту №01 від 21.12.2015 року, а тому постачання відповідачем таких лікарських засобів іншим дистриб'юторам на території України не може ні завдати жодної шкоди позивачу, ні порушити будь-які права чи законні інтереси позивача.

Однак, аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що такі факти не впливають на можливість ТОВ «Укрфармгруп» продовжувати виконувати власні обов'язки щодо купівлі у АТ «Калцекс» відповідних лікарських засобів у встановлених контрактом №01 від 21.12.2015 року обсягах, оскільки укладений між сторонами спору контракт не встановлює будь-яких умов щодо реалізації поставлених товарів. При цьому, до суду не надано доказів того, що ТОВ «Укрфармгруп» припустилося порушень мінімальних обсягів закупівлі відповідних лікарських засобів згідно умов укладеного контракту №01 від 21.12.2015 року.

Суд також зазначає, що обставини наявності порушення у діях сторін контракту законодавства про захист економічної конкуренції, не входять до предмету доказування в даному спорі та не пов'язані із правовими підставами позову.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову відповідач також зазначає, що положення контракту №01 від 21.12.2015 року щодо ексклюзивності є обмеженням правоздатності АТ «Калцекс» в позасудовому порядку.

Як стверджує відповідач, у зв'язку із укладеним контрактом (умовами контракту щодо ексклюзивності) його обмежено у праві на укладення договорів із відповідними умовами із невизначеним колом осіб на території України, а тому такий правочин (відповідні умови контракту) є нікчемними.

Суд критично ставиться до таких тверджень відповідача, оскільки останній своєю волею взяв на себе обов'язок утриматись від вчинення певних дій (негативне зобов'язання згідно зі ст. 509 ЦК України). Тобто такий обов'язок не є обмеженням особи у правоздатності в розумінні ст. 27 ЦК України, оскільки не обмежує АТ «Калцекс» у можливості мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, а лише встановлює для нього, зокрема, відповідний обов'язок (який він набув власною волею) утриматись від вчинення певних дій.

Отже, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача про нікчемність умов контракту №01 від 21.12.2015 щодо ексклюзивності у зв'язку з обмеженням його у правоздатності.

Також, суд не погоджується із доводами відповідача про наявність істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін контракту №01 від 21.12.2015 року у зв'язку з його умовами про ексклюзивність.

Оскільки, і позивач, і відповідач наділяються рівноцінними правами та обов'язками, які випливають із умов про ексклюзивність - позивач наділяється правом бути єдиним на території України продавцем відповідних лікарських засобів, які поставляються АТ «Калцекс» та зобов'язується придбавати їх у АТ «Калцекс» у певних мінімальних обсягах, а відповідач, в свою чергу, наділяється обов'язком утриматись від вчинення дій щодо продажу будь-яким іншим особам, окрім ТОВ «Укрфармгруп», на території України відповідних лікарських засобів, та наділяється правом вимагати від позивача придбавати такий товар саме у АТ «Калцекс» у певних мінімальних обсягах.

При цьому, відповідач посилається на те, що умови контракту щодо ексклюзивності завдають йому шкоди у вигляді недоотриманого прибутку, однак жодних належних та допустимих доказів цього факту матеріали справи не містять.

З приводу долученого позивачем до матеріалів справи Висновку науково-правової експертизи від 20.04.2018 №126/85-е, наданого старшим науковим співробітником Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України к.ю.н. М.В. Венецькою на запит ТОВ «Укрфармгруп» у відповідності до положень Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу», суд зазначає наступне.

Так, за наслідком проведеної науково-правової експертизи зроблено висновок про те, що включення до договору дистрибуції умови про ексклюзивність не суперечить законодавству України та є загальноприйнятою господарською практикою. Така умова означає прийняття на себе стороною договору негативного (пасивного) зобов'язання, а саме - зобов'язання не вчиняти певних дій, як-то не укладати аналогічні договори та/або не співпрацювати на аналогічних умовах з третіми особами у певний період та певній території.

Водночас, згідно з ч.ч. 1-3 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Отже, зазначений Висновок науково-правової експертизи, виконаної на запит ТОВ «Укрфармгруп», не є висновком судової експертизи в розумінні ст. 98 ГПК України, оскільки у такому висновку не вказується, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Водночас, статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд також звертає увагу, що відповідно до ст. 25 Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу» висновки громадської та інших наукових і науково-технічних експертиз мають, як правило, рекомендаційний характер. Вони беруться до уваги державними органами поряд з висновками державної наукової і науково-технічної експертизи при прийнятті рішень про реалізацію науково-технічних програм, проектів, використання іншої науково-технічної продукції та розробок.

Отже, зазначений Висновок науково-правової експертизи від 20.04.2018 №126/85-е не є пріоритетним перед іншими доказами, та, з огляду на приписи ст. ст. 13, 73, 74, 86 ГПК України, наведені у такому документі дані повинні бути оцінені судом на рівні з іншими доказами, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Так, у Висновку науково-правової експертизи від 20.04.2018 №126/85-е, зокрема, вказується, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 256 Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами, з іншого боку (далі - Угода про асоціацію), Україна наближає своє законодавство про конкуренцію і практику застосування до acquis ЄС так як це визначено нижче, а саме, Регламент Комісії (ЄС) №330/2010 від 20 квітня 2010 про застосування статті 101 (3) Договору про функціонування Європейського Союзу до категорій вертикальних угод та узгоджених дій. При цьому статті 1, 2, 3, 4, 6, 7 і 8 Регламенту повинні бути реалізовані протягом трьох років після вступу в силу.

Для реалізації вимог ст. 256 Угоди про асоціацію, 12 жовтня 2017 року Антимонопольний комітет України прийняв розпорядження № 10-рп, яке було зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 листопада 2017 за № 1364/31232, яким були затверджені Типові вимоги до вертикальних узгоджених дій суб'єктів господарської діяльності щодо поставок і використання товарів (далі - Типові вимоги).

Відповідно до п.1 Розділу 1 Типових вимог, ці Типові вимоги, розроблені відповідно до положень частини другої статті 11 Закону України «Про захист економічної конкуренції», визначають вимоги до узгоджених дій суб'єктів господарювання щодо поставок і використання товарів у вигляді двосторонніх або багатосторонніх угод (договорів).

Отже, у Висновку науково-правової експертизи від 20.04.2018 №126/85-е вказується, що Типові вимоги поширюють свою дію на цивільно-правові угоди, що укладені між суб'єктами господарювання на території України.

Відповідно до п. 2 Розділу 1 Типових вимог, виключне (ексклюзивне) постачання - система, за якої постачальник погоджується продавати контрактні товари тільки визначеному покупцеві в межах визначеної території.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, суд погоджується із наведеним у Висновку науково-правової експертизи від 20.04.2018 №126/85-е твердженнями, що визначення у Типових вимогах поняття «виключне (ексклюзивне) постачання», в повній мірі характеризує господарські правовідносини між ТОВ «Укрфармгруп», як постачальником, та АТ «Калцекс» як виробником лікарських засобів, з яким укладений відповідний договір - контракт №01 від 21.12.2015 року, в якому міститься термін «ексклюзивний дистриб'ютор», «ексклюзивне право продажу».

Також, суд звертає увагу на правову позицію експерта про те, що умова «ексклюзивності» не може вважатись обмеженням правоздатності суб'єкта цивільних прав, оскільки, по-перше, зобов'язання сторони договору утриматись від певних дій не є порушенням його цивільних прав і порушенням закону, по-друге, особа добровільно взяла на себе це зобов'язання, в силу чого має місце відповідність волі волевиявленню і, по-третє, обмеження завжди має строковий, і, зазвичай, територіальний характер.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач - АТ «Калцекс» всупереч ст. ст. 13, 509, 525, 526, 629 ЦК України та ст. ст. 173, 193 ГК України вчиняє дії, що порушують ексклюзивні права позивача на продаж відповідних лікарських засобів на території України на підставі контракту №01 від 21.12.2015 року, які ним же і були надані позивачу. Такі дії відповідача є неправомірними, оскільки позивач не вчиняв дії, які відповідно до законодавства України чи умов укладеного між сторонами договору дозволяли би відповідачу в односторонньому порядку відмовитись від взятих на себе зобов'язань.

Суд також вважає за необхідним зазначити, що у відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Отже, встановлений ст.8 Конституції України, ст. 2 ГПК України принцип верховенства права, який в господарському судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав особи при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав особи.

Крім того, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч. 4 ст.11 ГПК України).

Так, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання у право особи повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на спростування заявлених позивачем обставин того, що АТ «Калцекс» не виконуються взяті на себе згідно контракту №01 від 21.12.2015 року обов'язки здійснювати поставку (продаж) на території України відповідних лікарських засобів лише ТОВ «Укрфармгруп», тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, суд вважає щза необхідне зазначити наступне.

Так, у відзиві АТ «Калцекс» на позовну заяву ТОВ «Укрфармгруп» вказується, що відповідач є іноземною юридичною особою з постійним місцезнаходженням у Латвійській Республіці, і його не було належним чином повідомлено про розгляд даного спору в господарському суді м. Києва.

При цьому, відповідач вказує, що належним способом повідомлення АТ «Калцекс» як про факт ініціювання Позивачем судового провадження, так і про факт порушення судом провадження, є повідомлення Відповідача в порядку, передбаченому Гаазькою Конвенцією від 15.11.1965.

Як зазначає відповідач, необхідною передумовою для початку проведення судового розгляду у даній справі було направлення судом у порядку, передбаченому Гаазькою Конвенцією від 15.11.1965 копій: ухвали господарського суду м. Києва від 05.04.2018 про порушення провадження у справі №910/4013/18; позовної заяви з додатками із засвідченим у встановленому порядку перекладом на латвійську чи англійську мови.

Разом з тим, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, судом було встановлено, що разом із позовною заявою ТОВ «Укрфармгруп» надало докази направлення копії позовної заяви із доданими до неї документам на адресу АТ «Калцекс» у Латвійській Республіці листом з описом вкладення, як це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України.

Крім того, ухвалою господарського суду м. Києва від 05.04.2018 про порушення провадження у справі №910/4013/18 було зобов'язано ТОВ «Укрфармгруп», зокрема, надати суду нотаріально засвідчений переклад на офіційну мову Латвійської Республіки позовної заяви із доданими до неї документами та ухвали суду про відкриття провадження у справі для направлення відповідачу у порядку, встановленому Конвенцією.

Позивачем вимоги ухвали господарського суду м. Києва від 05.04.2018 про порушення провадження у справі №910/4013/18 виконано належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи, а нотаріально засвідчений переклад на офіційну мову Латвійської Республіки позовної заяви із доданими до неї документами та ухвали суду про відкриття провадження у справі був наданий представнику відповідача безпосередньо під час першого судового засідання в підготовчому провадженні у справі.

Разом з тим, представники відповідача ознайомлювались з матеріалами справи ще до початку першого підготовчого судового засідання у справі №910/4013/18, неодноразово ознайомлювались із матеріалами справи впродовж всього процесу розгляду справи в суді першої інстанції, надали власний відзив на позовну заяву, клопотання та заяви, які вважали за необхідним подати, та були присутніми на всіх судових засіданнях, що були проведені в межах спору.

Таким чином, суд визнає безпідставними твердження відповідача про те, що його не було належним чином повідомлено про розгляд даного спору в господарському суді м. Києва.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен із доводів сторін.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 79, 126, 129, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати акціонерне товариство "Калцекс", юридична особа за законодавством Латвійської Республіки (вул. Крустпилс 71а, м. Рига, LV - 1057, Латвійська Республіка (71а Krustpils street, Riga, LV - 1057, Latvia), реєстраційний номер (reg.no.: 40003059981) припинити порушення ексклюзивного права товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" (03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24, офіс 9, код ЄДРПОУ 39580810) здійснювати продаж на території України наступних товарів виробництва акціонерного товариства "Калцекс": Морфін Калцекс, розчин для ін'єкцій, 10 мг/мл, по 1 мл в ампулах №5, Фентаніл Калцекс, розчин для ін'єкцій, по 0,05 мг/мл , по 2 мл в ампулах №5, Промедол Калцекс, розчин для ін'єкцій, по 20 мг/мл, по 1 мл в ампулах №5, Діазепекс, розчин для ін'єкцій, по 5 мг/мл, по 2 мл в ампулах №10, Діазепекс, таблетки по 5 мг №20, шляхом припинення реалізації на території України вказаних препаратів будь-кому, окрім товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" (03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24, офіс 9, код ЄДРПОУ 39580810).

3. Зобов'язати акціонерне товариство "Калцекс", юридична особа за законодавством Латвійської Республіки (вул. Крустпилс 71а, м. Рига, LV - 1057, Латвійська Республіка (71а Krustpils street, Riga, LV - 1057, Latvia), реєстраційний номер (reg.no.: 40003059981) здійснювати продаж на території України наступних товарів виробництва акціонерного товариства "Калцекс": Морфін Калцекс, розчин для ін'єкцій, 10 мг/мл, по 1 мл в ампулах №5, Фентаніл Калцекс, розчин для ін'єкцій, по 0,05 мг/мл , по 2 мл в ампулах №5, Промедол Калцекс, розчин для ін'єкцій, по 20 мг/мл, по 1 мл в ампулах №5, Діазепекс, розчин для ін'єкцій, по 5 мг/мл, по 2 мл в ампулах №10, Діазепекс, таблетки по 5 мг №20 - тільки товариству з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" (03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24, офіс 9, код ЄДРПОУ 39580810) на умовах, передбачених Контрактом №01 від 21.12.2015.

4. Стягнути з акціонерного товариства "Калцекс", юридична особа за законодавством Латвійської Республіки Республіки (вул. Крустпилс 71а, м. Рига, LV - 1057, Латвійська Республіка (71а Krustpils street, Riga, LV - 1057, Latvia), реєстраційний номер (reg.no.: 40003059981) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" (03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24, офіс 9, код ЄДРПОУ 39580810) судовий збір в розмірі 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання рішення: 16.08.2018 року.

Суддя С.М.Мудрий