ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2018 року

Київ

справа №823/5265/15

адміністративне провадження №К/9901/7431/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про порушення у сфері містобудівної діяльності за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду у складі колегії суддів: Гаврилюка В.О., Мишенка В.В., Тимошенко В.П. від 10 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Літвінової Н.М., Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г. від 28 січня 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернулась до адміністративного суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати припис управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області (далі - УДАБІ у Черкаській області) № 135 від 02 листопада 2015 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил у частині вимоги оформити правовстановлюючі документи на землю у відповідності до чинного законодавства;

- визнати протиправним та скасувати припис УДАБІ у Черкаській області № 136 від 02 листопада 2015 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

- визнати протиправним та скасувати наказ УДАБІ у Черкаській області № 158 від 02 листопада 2015 року про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що припис № 135 в частині невідповідності цільового призначення земельної ділянки намірам забудови, а також припис № 136 видані УДАБІ у Черкаській області протиправно, оскільки встановлення відповідності намірів забудови земельної ділянки користувача здійснюється, по-перше, на етапі, що передує зверненню до відповідача за реєстрацією декларації про початок виконання будівельних робіт, по-друге, не з цільовим призначенням земельної ділянки, а з вимогами містобудівної документації, по-третє, не з функціональними обов'язками відповідача, а з функціональними обов'язками уповноваженого органу містобудування та архітектури.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року, адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що вид використання земельної ділянки було визначено органом місцевого самоврядування у рішенні про надання земельної ділянки у користування та внесено до договору оренди землі від 17 травня 2010 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 40411539 від 10 липня 2015 року. Відтак, оскаржувані приписи та наказ УДАБІ у Черкаській області № 158 від 02 листопада 2015 року про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт є протиправними, оскільки винесені без наявності підстав, визначених законодавством України.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ДАБІ України звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

У касаційній скарзі зазначається, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що відповідно до статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» однією з підстав вважати об'єкт самочинним будівництвом та, відповідно, скасування декларації про початок виконання будівельних робіт є, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети. Відтак, оскільки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно слідує, що цільове призначення переданої в оренду земельної ділянки - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, що за Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548 (далі - наказ № 548), відповідає цільовому призначенню земель транспорту, відповідно, розміщення на ній багатоповерхової житлової будівлі слід вважати невідповідністю намірів забудови, тобто використанням ділянки не для мети, з якою її було надано в оренду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 лютого 2015 року відкрито касаційне провадження у справі № 823/5265/15, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.

У відповідності з положенням пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності також Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, КАС України від 06 липня 2005 року № 2747-IV викладено у новій редакції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 січня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.

Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2018 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу ДАБІ України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про порушення у сфері містобудівної діяльності

Від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу ДАБІ України, в якому міститься заперечення проти касаційних вимог та вказується на їх необґрунтованість, а також зазначається, що рішення суддів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02 листопада 2015 року головним інспектором будівельного нагляду УДАБІ у Черкаській області Безкровною К.В. на підставі направлення від 27 жовтня 2015 року № 387, листів Держархбудінспекції України від 13 жовтня 2015 року № 40-17007 та від 16 жовтня 2015 року № 40-17160 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_2 на об'єкті «Будівництво багатоповерхового житлового будинку, АДРЕСА_1».

За результатами перевірки складено акт від 02 листопада 2015 року, в якому встановлено, що будівництво вказаного об'єкта розпочато на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої в УДАБІ у Черкаській області від 06 серпня 2015 року № ЧК 083152180612, згідно робочого проекту, розробленого ПрАТ «Черкасицивільпромпроект» та затвердженого замовником від 29 липня 2015 року.

Земельна ділянка, на якій знаходиться об'єкт, використовується на підставі договору оренди землі від 14 лютого 2006 року, до якого додаються зміни до договору від 17 травня 2010 року, зміни до договору від 08 вересня 2014 року, зміни до договору від 06 липня 2015 року (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права серія ЕЕХ № 887292 від 10 липня 2015 року).

Земельна ділянка передається в оренду під розташування житлового будинку з торгово-офісним центром, підземно-надземними гаражами та тимчасовою автостоянкою (за витягом ЕЕХ № 887292 від 10 липня 2015 року цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і спорту додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій).

Проектно-кошторисна документація на будівництво розроблена на підставі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, затверджених рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 28 липня 2015 року № 779 та завдання на проектування від 23 березня 2015 року.

На перевірку надані: правовстановлюючі документи на землю, містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, робочий проект, розроблений ПрАТ «Черкасицивільпромпроект», накази на призначення відповідальних осіб, виробничу документацію (журнали авторського нагляду (2 примірники), загальний журнал робіт, журнал бетонних робіт, акти на закриття прихованих робіт); сертифікати відповідності на будівельні матеріали, паспорти на бетон та розчин.

Перевіркою встановлено, що елементи фундаменту, зокрема, фундаментні блоки та монолітний стрічковий пояс, виконані згідно проекту. Арматурні каркаси монолітного поясу МП-2 скріплюються за допомогою в'язального дроту, що відповідає проекту. Між підрядником ПП «Надія» та ТОВ «Черкасизалізобетонбуд», яка має лабораторію з контролю, складено договір від 09 вересня 2015 року № 0909 щодо проведення лабораторних випробувань контрольних зразків бетону.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що під час проведення позапланової перевірки встановлено, що замовником будівництва вказано недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт від 06 серпня 2015 року № ЧК 083152180612, а саме: цільове призначення земельної ділянки, що використовується під будівництво вищевказаного об'єкту, не відповідає намірам забудови (згідно пункту 2.1 рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 28 липня 2015 року № 779 «Про надання громадянці ОСОБА_2 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1» замовників будівництва зобов'язано внести зміни щодо цільового та функціонального призначення земельної ділянки у правовстановлюючі документи, згідно пункту 9 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 необхідно внести зміни щодо функціонального призначення земельної ділянки у правовстановлюючі документи). Відповідальність за дане правопорушення передбачено пунктом 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пунктом 7 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року № 747).

02 листопада 2015 року за результатами позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил замовником ОСОБА_2, УДАБІ у Черкаській області складено протокол № 139 про адміністративне правопорушення.

02 листопада 2015 року за результатами позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил замовником ОСОБА_2 УДАБІ у Черкаській області винесено припис № 135 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил у термін до 25 грудня 2015 року.

02 листопада 2015 року за результатами позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил замовником ОСОБА_2 УДАБІ у Черкаській області винесено припис № 136 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельних норм, містобудівельним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

02 листопада 2015 року згідно рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу контролюючого нагляду за проведенням перевірок № 6 щодо виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт № ЧК 083152180612 від 06 серпня 2015 року «Будівництво багатоповерхового житлового будинку; АДРЕСА_1, замовник ОСОБА_2) відповідачем прийнято наказ № 158 про скасування зареєстрованої позивачем декларації про початок виконання будівельних робіт.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають, а вимоги касаційної скарги є неприйнятними з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження державної архітектурно-будівельної інспекції та порядок їх реалізації визначаються, зокрема, законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»,.

Відповідно до частин першої та другої статті 36 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 3038-VІ) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Частиною сьомою цієї ж статті встановлено підстави скасування декларації про початок виконання будівельних робіт, до яких, зокрема, віднесено: встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що реєстрація декларації про початок будівництва є обов'язковою умовою для початку виконання будівельних робіт. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, наведеної в декларації, несе замовник будівництва (особа, яка подає декларацію). Державна архітектурно-будівельна інспекція може скористатися наданим їй правом відмови у реєстрації декларації або повернення поданої декларації з підстав, визначених статтею 36 Закону № 3038-VІ, зокрема, й у зв'язку з поданням недостовірної інформації у такій декларації.

При цьому, поняття «подання декларації» як складової підстав для відповідальності за повноту та достовірність зазначених в ній даних включає і реєстрацію (прийняття) цієї декларації. У разі використання Державною архітектурно-будівельною інспекцією свого права на відмову у реєстрації декларації та повернення її для виправлення виявлених недоліків, така декларація не може вважатися поданою та бути підставою для притягнення до відповідальності щодо наведення недостовірних даних у поданій декларації про початок виконання будівельних робіт.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 02 червня 2015 року по справі № 816/6496/13а та Верховного Суду від 23 січня 2018 року по справі № 808/4380/14.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що декларація про початок виконання будівельних робіт, подана замовником будівництва - ОСОБА_2, зареєстрована 06 серпня 2015 року УДАБІ у Черкаській області. Об'єктом будівництва у декларації вказано багатоповерховий житловий будинок. У графі «Земельна ділянка використовується на підставі» зазначено: договору оренди землі від 14 лютого 2006 року, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права серія ЕЕХ № 887292 від 10 липня 2015 року (зміни до договору від 17 травня 2010 року, зміни до договору від 08 вересня 2014 року, зміни до договору від 06 липня 2015 року).

В оскаржуваних приписах УДАБІ у Черкаській області № 135 від 02 листопада 2015 року та № 136 від 02 листопада 2015 року, а також у наказі № 158 від 02 листопада 2015 року «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт» зазначено, що підставою для їх прийняття є наведення недостовірних відомостей у декларації, зокрема, невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації.

Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону № 3038-VI право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно з положеннями пункту 7 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Пунктом 5 статті 26 Закону № 3038-VI визначено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Основними складовими вихідних даних відповідно до частини першої статті 26 Закону № 3038-VI є містобудівні умови та обмеження, технічні умови, завдання та проектування.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 29 Закону № 3038-VI є, зокрема, невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що невідповідність намірів забудови встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень. При цьому, невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об'єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Черкаської міської ради від 22 грудня 2005 року № 8-863 затверджено ОСОБА_2 проект відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, та надано дану земельну ділянку площею 2700 кв. м в оренду на 10 років (без права передачі її в суборенду) під розташування тимчасової платної автостоянки за рахунок земель Черкаської міської ради. За основним цільовим призначенням земельну ділянку віднесено до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. За функціональним використанням земельну ділянку віднесено до категорій земель транспорту, зв'язку.

Пунктом 6 цього рішення було доручено Черкаському міському управлінню земельних ресурсів та Черкаській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України внести зміни до земельно-облікових документів.

15 лютого 2006 року між позивачем та Черкаською міською радою був укладений договір оренди землі із зазначенням у підпунктах 1.1, 2.1 такого ж основного цільового призначення та функціонального використання земельної ділянки, як і у рішенні Черкаської міської ради № 8-863 від 22 грудня 2005 року.

Рішенням Черкаської міської ради від 04 жовтня 2007 року № 4-64 ОСОБА_2 був наданий дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки (яка знаходиться у її користуванні відповідно до договору оренди землі від 15 лютого 2006 року № 040677500075) площею 2700 кв. м по АДРЕСА_1 під розташування житлового будинку з торгово-офісним центром, підземно-надземними гаражами та тимчасовою автостоянкою, враховуючи зміну цільового призначення земельної ділянки.

На виконання рішення Черкаської міської ради від 04 жовтня 2007 року № 4-64 ОСОБА_2 розроблено проект відведення земельної ділянки. Також, у відповідності до статті 123 Земельного кодексу України даний проект отримав всі позитивні погодження відповідних служб міста, а саме: управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Черкаської міської ради № 2077/14 від 03 квітня 2008 року; управління земельних ресурсів у м. Черкаси Черкаської області № 1388-25-2 від 03 квітня 2008 року; управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області від 03 квітня 2008 року № 392; археологічної інспекції управління культури № 601 від 13 березня 2008 року; Черкаської міської санітарно-епідеміологічної станції № 14 від 17 березня 2008 року.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 березня 2010 року у справі № 2а-2220/10 адміністративний позов ОСОБА_2 до Черкаської міської ради про визнання рішення нечинним в частині пункту 1 та виключення з рішення задоволено частково, зокрема: зобов'язано Черкаську міську раду підготувати договір оренди земельної ділянки про надання земельної ділянки площею 2700 кв. м по АДРЕСА_1 під розташування багатоповерхового житлового будинку з торгово-офісним центром, підземними та надземними гаражами та тимчасовою автостоянкою терміном до 22 грудня 2015 року.

На виконання вказаного судового рішення 17 травня 2010 року Черкаська міська рада та ОСОБА_2 уклали договір про внесення змін до договору оренди землі, згідно з якими за підпунктом 1.1 договору оренди від 15 лютого 2006 року орендар (позивач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до земель житлової та громадської забудови; за підпунктом 2.1 договору оренди за функціональним призначенням земельна ділянка віднесена на період будівництва до земель, зайнятих поточним та відведених під майбутнє будівництво, після завершення будівництва до категорії земель комерційного використання; за підпунктом 5.2 договору оренди цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.

На цій підставі колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що викладені в оскаржуваних приписах УДАБІ у Черкаській області № 135 та № 136 від 02 листопада 2015 року висновки про невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації є необґрунтованими та такими, що не знайшли підтвердження під час розгляду справи, відтак, підлягають скасуванню.

Стосовно наказу УДАБІ у Черкаській області про скасування декларації про початок будівельних робіт колегія суддів зазначає наступне.

Частина друга статті 39-1 Закону № 3038-VІ передбачає, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Таким чином, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з абзацами сьомим та восьмим пункту 22 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, виключною підставою для скасування декларації про початок будівництва є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 826/20445/16.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з пунктом 8 додатку до рішення Черкаської міської ради від 28 липня 2015 року № 779, яким ОСОБА_2 надані містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1, при наданні останніх спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури управлінням планування та архітектури департаменту архітектури, містобудування та інспектування покладені в основу: генеральний план забудови міста, затверджений рішенням Черкаської міської ради від 29 грудня 2011 року № 3-505, відповідно до якого на цій земельній ділянці передбачена багатоповерхова житлова забудова; план зонування, затверджений рішенням Черкаської міської ради від 04 грудня 2014 року № 2-513, відповідно до якого та переліку дозволених та допустимих видів забудови та використання земельних ділянок в межах територіальних зон, зона цієї земельної ділянки є зоною змішаної багатоповерхової житлової забудови та громадської забудови Ж-4. При цьому, у вказаному рішенні чітко вказані наміри забудови - будівництво багатоповерхового житлового будинку.

У зв'язку з вищезазначеним, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав вважати об'єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1, замовником якого виступає ОСОБА_2, самочинним, відтак, відсутні підстави для скасування декларації про початок виконання будівельних робіт.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 Перехідних положень КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко