КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2018 р. Справа№ 910/24412/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Дідиченко М.А.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.,

представників сторін:

від позивача Веничук Є.В.

від відповідача 1 Гайсін Р.К.

від відповідача 2 Собко О.В.

від відповідача 3 не з'явився

від третьої особи ЦибуляО.В.

розглянувши матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" та Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2017

по справі № 910/24412/16 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр фінансового лізингу"

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз"

2. Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

3. Компанії Місен Ентерпрайзес АБ (Misen Enterprises AB)

про стягнення 1 660 325 303,11 грн.

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр фінансового лізингу" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз"

3. Компанії Місен Ентерпрайзес АБ (Misen Enterprises AB)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національне антикорупційне бюро України

про визнання недійсним договору, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сбербанк Лізинг Україна" (у подальшому змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр фінансового лізингу") звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз", Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", Компанії Місен Ентерпрайзес АБ (Misen Enterprises AB) про стягнення 1397704127.44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.08.2013 між сторонами укладено договір фінансового лізингу № 130814-01/ФЛ-Ю-О, за умовами якого позивач зобов'язався придбати у власність майно (турбінні компресорні агрегати Маrs90) та надати його відповідачу 1 за плату, в якості предмету лізингу в тимчасове володіння і користування. На виконання вказаного договору 14.08.2013 між сторонами укладено Договір купівлі-продажу № 130814-01/КП, за яким відповідач 1 зобов'язався поставити, а позивач прийняти та оплатити зазначений вище товар. Утім, після сплати позивачем відповідачу 1 передбаченої Договором купівлі-продажу грошової суми у вигляді передоплати, останній позивачу товар так і не поставив, чим порушив умови цього правочину. Відтак, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів сплачену ним попередню оплату в розмірі 37219501,50 дол. США, що станом на 29.12.2016, за курсом Національного банку України, еквівалентно 1000949934,52 грн., а також 396754192,92 грн. штрафних санкцій, нарахованих на підставі п. 7.2. Договору купівлі-продажу.

Так, з врахуванням заяв позивача про зміну предмету позову та зменшення позовних вимог, розгляд справи здійснювався судом за заявленими позовними вимогами про стягнення солідарно з відповідачів попередньої оплати в розмірі 37219501,50 дол. США, що станом на 30.01.2017, за курсом Національного банку України, еквівалентно 1012081691,90 грн., 396754192,92 грн. штрафних санкцій, нарахованих на підставі п. 7.2. Договору купівлі-продажу, та збитків (упущеної вигоди) у розмірі 9774170,94 дол. США, що станом на 09.08.2017, за курсом НБУ гривні до долара США, еквівалентно 251489418,29 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.08.2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 13-19; ідентифікаційний код 30162340), Публічного акціонерного товариства "Укргазвидабування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; ідентифікаційний код 30019775) та Компанії Місен Ентерпрайзис АБ (Misen Enterprises AB) (Королівство Швеція, 411 37, Ґетеборг, Енгельбректегатан, 32; реєстраційний номер 556809-6233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр фінансового лізингу" (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 5 Б; ідентифікаційний код 37241931) збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 237507020 (двохста тридцяти семи мільйонів п'ятиста семи тисяч двадцяти) грн. 04 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 13-19; ідентифікаційний код 30162340) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр фінансового лізингу" (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 5 Б; ідентифікаційний код 37241931) витрати по сплаті судового збору в сумі 9856 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят шість) грн. 04 коп.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидабування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; ідентифікаційний код 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр фінансового лізингу" (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 5 Б; ідентифікаційний код 37241931) витрати по сплаті судового збору в сумі 9856 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят шість) грн. 04 коп.

Стягнуто з Компанії Місен Ентерпрайзис АБ (Misen Enterprises AB) (Королівство Швеція, 411 37, Ґетеборг, Енгельбректегатан, 32; реєстраційний номер 556809-6233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр фінансового лізингу" (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 5 Б; ідентифікаційний код 37241931) витрати по сплаті судового збору в сумі 9856 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят шість) грн. 04 коп.

Припинено провадження у справі № 910/24412/16 у частині позовних вимог про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 13-19; ідентифікаційний код 30162340), Публічного акціонерного товариства "Укргазвидабування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; ідентифікаційний код 30019775) та Компанії Місен Ентерпрайзис АБ (Misen Enterprises AB) (Королівство Швеція, 411 37, Ґетеборг, Енгельбректегатан, 32; реєстраційний номер 556809-6233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр фінансового лізингу" (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 5 Б; ідентифікаційний код 37241931) суми попередньої оплати в розмірі 1012081691 (одного мільярду дванадцяти мільйонів вісімдесяти однієї тисячі шестиста дев'яносто однієї) грн. 90 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ПАТ "Укргазвидобування" відмовлено.

Місцевий господарський суд зазначив, що в межах справи № 910/21720/15 вирішено спір між тими ж сторонами (ТОВ "Сбербанк Лізинг Україна" (ТОВ "Центр фінансового лізингу") до ТОВ "Карпатигаз", ПАТ "Укргазвидобування" та компанії Місен Ентерпрайзис АБ (Misen Enterprises AB), про той же предмет (стягнення грошових коштів (попередньої оплати) і з тих же підстав (не передання відповідачем 1 товару позивачу після внесення ним попередньої оплати, що обумовлює виникнення в позивача можливості пред'явити позов про повернення сплаченої попередньої оплати, на підставі ст. 693 ЦК України). Враховуючи вищевикладене провадження по справі припинено, в частині позовних вимог про стягнення 37219501,50 дол. США, що станом на 30.01.2017, за курсом Національного Банку України, становило 1012081691,90 грн., на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Також, суд прийшов до висновку, що нарахування штрафних санкцій у розмірі 396754192,92 грн. на суму 1112257205,92 грн. за період з 30.12.2015 по 29.12.2016, на підставі п. 7.2. Договору купівлі-продажу, є безпідставним, оскільки здійснено поза встановленим ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячним строком.

Крім того, судом встановлено, що позивач належним чином виконував умови відповідного Договору купівлі-продажу, в частині сплати відповідачу 1 попередньої оплати за товар, поставка якого мала бути здійснена останнім у погоджений сторонами строк до 08.01.2014 включно. Проте, невиконання відповідачем 1 зобов'язань за Договором купівлі-продажу, в частині поставки позивачу товару, унеможливило передачу цього товару у подальший лізинг відповідачу 1 за плату та одержання очікуваного прибутку - винагороду, з урахуванням збільшення її розміру відповідно до п. 8.8 Договору лізингу. Здійснивши арифметичний перерахунок заявлених позивачем збитків за визначеною в п. 8.8. Договору лізингу формулою, з урахуванням співвідношення середньозваженого курсу на міжбанківському валютному ринку України по даним НБУ та курсу гривні до долара США, встановленого НБУ на дату оплати лізингового платежу згідно з графіком (відповідно до п. 8.8.2. Договору лізингу), суд дійшов висновку про те, що загальна сума збитків у вигляді упущеної вигоди становить 237507020,04 грн. Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджується вчинення позивачем конклюдентних дій по схваленню Договору купівлі-продажу в укладеній між сторонами редакції, що унеможливлює визнання такої угоди недійсною.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2017 по справі № 910/24412/16 в частині задоволення позовної вимоги про стягнення суми збитків та припинити провадження в цій частині.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, про порушення процесуального права, а саме щодо прийняття судом заяви про збільшення позовних вимог, оскільки позивачем одночасно заявлено про зміну предмета та підстав позову. При цьому, суд безпідставно прийняв вимогу про стягнення упущеної вигоди, а потім відмовив в припиненні провадження. Також, відповідач 1 зазначає про недоведеність наявності складу збитків. Крім того, судом невірно визначено суму збитків, оскільки в розрахунку наведені помилки.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 колегією суддів у складі: головуючого судді Баранця О.М., суддів Сітайло Л.Г., Калатай Н.Ф. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2017 у справі № 910/24412/16 прийнято до розгляду, порушено апеляційне провадження. Ухвалою суду зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" надати суду по два екземпляри належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на англійську мову наступних документів: ухвали (ухвали Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 р. у справі № 910/24412/16); апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2017 року у справі № 910/24412/16 та усіх додатків до неї; прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів (згідно зі ст. 3 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15 листопада 1965 року в м. Гаага). Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" виконати вимоги даної ухвали у строк до 22.09.2017 р. Надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" по два примірника оригіналів цієї ухвали та заповненого прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів. Після надходження від Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" витребуваних документів направити їх до компетентних органів за місцем знаходження Компанії Місен Ентерпрайзес АБ (Misen Enterprises AB) для їх вручення у порядку, встановленому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах. Розгляд апеляційної скарги у справі № 910/24412/16 призначено на 06.03.2018 року.

Також, не погоджуючись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2017 року у справі № 910/24412/16, в частині задоволення первісного позову і відмови у задоволенні зустрічного позову, скасувати та прийняти, в цій частині, нове рішення, яким у задоволенні первісного позову, в частині стягнення збитків відмовити в повному обсязі, а зустрічний позов задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" зазначило, про порушення процесуального права, а саме щодо прийняття судом заяви про збільшення позовних вимог, оскільки позивачем одночасно заявлено про зміну предмета та підстав позову. При цьому, суд безпідставно прийняв вимогу про стягнення упущеної вигоди, а потім відмовив припиненні провадження. Також, відповідач 2 зазначає, що суд безпідставно відмовив в задоволенні зустрічної позовної заяви про визнання недійсним договору купівлі продажу №130814-01/КП.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 колегією суддів у складі: головуючого судді Баранця О.М., суддів Сітайло Л.Г., Калатай Н.Ф. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2017 у справі № 910/24412/16 прийнято до розгляду, порушено апеляційне провадження. Ухвалою суду зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" надати суду по два екземпляри належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на англійську мову наступних документів: ухвали (ухвали Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 у справі № 910/24412/16); апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2017 року у справі № 910/24412/16 та усіх додатків до неї; прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів (згідно ст. 3 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15 листопада 1965 року в м. Гаага). Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" виконати вимоги даної ухвали у строк до 22.09.2017. Після надходження від Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" витребуваних документів направити їх до компетентних органів за місцем знаходження Компанії Місен Ентерпрайзес АБ (Misen Enterprises AB) для їх вручення у порядку, встановленому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах. Розгляд апеляційної скарги у справі № 910/24412/16 призначено на 10 год. 20 хв. 06.03.2018 року.

21 вересня 2017 року від ПАТ "Укргазвидобування", через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду, на виконання ухвали, подано два екземпляри перекладу документів на англійську мову.

22 вересня 2017 року від ТОВ «Карпатигаз», через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду, на виконання ухвали, подано переклад документів.

Розпорядженнями керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017, у зв'язку із призначенням головуючого судді (судді-доповідача) Баранця О.М. на посаду судді Верховного Суду, відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/24412/16.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційні скарги у справі № 910/24412/16 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2017 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Майданевича А.Г. та Тищенко А.І.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 прийнято до провадження апеляційну скаргу ПАТ "Укргазвидобування" та апеляційну скаргу ТОВ "Карпатигаз" та призначено до розгляду на 06.03.2018.

15 грудня 2017 року набрали чинності зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 9 Перехідних положень ГПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 10 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

27 грудня 2017 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду, повернувся пакет документів, який було направлено згідно з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 Компанії Місен Ентерпрайзес АБ (Misen Enterprises AB).

05 березня 2018 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду, на виконання вимоги ухвали Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 у справі № 910/24412/16 від ТОВ "Карпатигаз" надійшла зустрічна позовна заява, яка була повернута без розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2017.

Крім того, 05.03.2018 від ТОВ "Карпатигаз", через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду, надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження.

Також, 06.03.2018, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду, від ПАТ "Укргазвидобування" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі та клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

06 березня 2018 року від позивача, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду, надійшов відзив на апеляційні скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 апеляційні скарги ПАТ "Укргазвидобування" та ТОВ "Карпатигаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2017 у справі № 910/24412/16 об'єднано в одне апеляційне провадження, відкладено розгляд клопотань про зупинення провадження по справі № 910/24412/16 та про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору до наступного судового засідання, розгляд справи № 910/24412/16 відкладено на 05.04.2018.

20 березня 2018 року від позивача, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду надійшли переклади документів.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2018 та передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду, у зв'язку з перебуванням судді Майданевича А.Г., який входить до складу колегії суддів і не є доповідачем по справі, на лікарняному, на підставі розпорядження № 09.1-08/933/18 від 04.04.2018 для розгляду справи № 910/24412/16 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Отрюха Б.В., суддів: Михальської Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2018 апеляційні скарги ПАТ "Укргазвидобування" та ТОВ "Карпатигаз" прийнято до провадження.

05 квітня 2018 року від ТОВ "Карпатигаз", через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду, надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження.

05 квітня 2018 року від позивача, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду, надійшли заперечення на клопотання про зупинення апеляційного провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2018 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Укргазвидобування" у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Генеральної прокуратури України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2018 оголошено перерву по справі № 910/24412/16 до 12.04.2018.

06 квітня 2018 року від позивача, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду, надійшли заперечення на клопотання про зупинення апеляційного провадження.

12 квітня 2018 року, через канцелярію суду від представника ТОВ "Карпатигаз" надійшла заява про відвід колегії суддів: головуючий суддя: Отрюх Б.В., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Так, колегія суддів в ухвалі від 12.04.2018 дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу суддям: головуючий суддя: Отрюх Б.В., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І. Справу передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою, відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Також, ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2018 клопотання представника ТОВ "Карпатигаз" та представника ПАТ "Укргазвидобування" про зупинення апеляційного провадження у справі №910/24412/16 до набрання законної сили рішенням суду у справі №910/18439/17 та клопотання представника ТОВ "Карпатигаз" про зупинення апеляційного провадження у справі № 910/24412/16 до набрання законної сили рішенням суду у справі №910/21720/15 залишено без задоволення. Відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ Карпатигаз" про відкладення розгляду справи з метою надання додаткових доказів, а саме листа притримування.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., суддів: Михальської Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2018 призначено до розгляду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" та Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на 15.05.2018.

15 травня 2018 року представник відповідача-1, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, подав додаткові пояснення та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Крім того, 15.05.2018 від Національного антикорупційного бюро України надійшла заява про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 відкладено розгляд справи № 910/24412/16 на 31.05.2018 та залучено до участі у справі Національне антикорупційне бюро України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

25 травня 2018 року, через канцелярію суду, від представника Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" надійшли додаткові документи по справі.

29 травня 2018 року, через канцелярію суду, від представника ТОВ "Центр фінансового лізингу" надійшли додаткові документи по справі.

31 травня 2018 року, через канцелярію суду, від Національного антикорупційного бюро України надійшло клопотання про зупинення провадження по справі до вирішення справи 910/18439/17.

31 травня 2018 року через канцелярію суду від представника ТОВ "Центр фінансового лізингу" надійшли заперечення на клопотання про залучення додаткових доказів та заперечення на клопотання про зупинення провадження по справі.

31 травня 2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 11.06.2018.

11 червня 2018 року, через канцелярію суду, від представника ТОВ "Центр фінансового лізингу" надійшла заява про відвід головуючому судді: Отрюху Б.В.

11 червня 2018 року, через канцелярію суду, від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" надійшли письмові пояснення до клопотання НАБУ про зупинення провадження.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2018 та 14.06.2018 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр фінансового лізингу" про відвід головуючого судді Отрюха Б.В. відмовлено.

Разом з тим, 21.06.2018, через канцелярію Київського апеляційного господарського суду, від представника ТОВ "Центр фінансового лізингу" надійшла заява про відвід колегії суддів Отрюха Б.В., Михальської Ю.Б., Тищенко А.І. від розгляду справи № 910/24412/16.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2018 та 25.06.2018 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Центр фінансового лізингу" про відвід колегії суддів: у складі головуючого судді Отрюха Б.В., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І. у справі № 910/24412/16.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 призначено справу до розгляду на 19.07.2018

17 липня 2018 року, через канцелярію суду, від представника Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" надійшли додаткові документи по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2018 задоволено заяву про самовідвід головуючого судді Отрюха В.Б. у розгляді апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" та Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2017 по справі №910/24412/16.

Матеріали справи №910/24412/16 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2018 справу №910/24412/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Сітайло Л.Г., судді Зеленін В.О., Дідиченко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 апеляційні скарги прийнято до провадження та призначено до розгляду 07.08.2018.

Розпорядженням від 06.08.2018 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку з перебуванням судді Зеленіна В.О. у відпустці.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2018, в зв'язку з перебуванням судді Зеленіна В.О. який не є головуючим суддею, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя - Сітайло Л.Г. судді: Дідиченко М.А., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2018 колегією суддів, в зазначеному складі прийнято апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" та Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2017 по справі № 910/24412/16 до свого провадження.

Судом встановлено, що в ході апеляційного розгляду справи, організаційно-правову форму Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" змінено на Приватне акціонерне товариство.

07 серпня 2018 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" подано заяву про відвід судді Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2018 визнано необґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" про відвід судді Сітайло Л.Г. Справу №910/24412/16 передано для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

В судовому засіданні 07.08.2018 оголошено перерву до 09.08.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2018 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" у задоволенні заяви про відвід судді Сітайло Л.Г. від розгляду справи №910/24412/16.

09 серпня 2018 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" подано клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду справи №910/21720/15 та клопотання про відкладення розгляду справи.

09 серпня 2018 року представником Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобування" подано заяву про відвід судді Стайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 визнано необґрунтованою заяву Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про відвід судді Сітайло Л.Г. Справу №910/24412/16 передано для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 відмовлено Приватному акціонерному товариству "Укргазвидобування" у задоволенні заяви про відвід судді Сітайло Л.Г. від розгляду справи №910/24412/16.

09 серпня 2018 року представником Компанії Місен Ентерпрайзес АБ (Misen Enterprises AB) подано заяву про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Сітайло Л.Г. судді Дідиченко М.А., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 визнано необґрунтованою заяву Компанії Місен Ентерпрайзес АБ (Misen Enterprises AB) про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Сітайло Л.Г. судді Дідиченко М.А., Пашкіна С.А.

09 серпня 2018 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр фінансового лізингу" подано заяву про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Сітайло Л.Г. судді Дідиченко М.А., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 визнано необґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр фінансового лізингу" про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Сітайло Л.Г. судді Дідиченко М.А., Пашкіна С.А.

В судовому засіданні 09.08.2018 оголошено перерву до 13.08.2018. Справу №910/24412/16 передано для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Центр фінансового лізингу" та Компанії Місен Ентерпрайзес АБ (Misen Enterprises AB) у задоволенні заяви про відвід суддів Сітайло Л.Г., Дідиченко М.А., Пашкіна С.А. від розгляду справи №910/24412/16.

10 серпня 2018 року представником Компанії Місен Ентерпрайзес АБ (Misen Enterprises AB) подано заяву про повідомлення останнього про дату час та місце розгляду справи.

13 серпня 2018 року, представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз", до початку судового засідання, подано заяву про відвід суддів Сітайло. Л.Г., Пашкіної С.А. та Дідиченко М.А., яка мотивована тим, що колегією суддів порушено вимоги ч. 4 ст. 120, ч.2 ст. 202, ч. 3 ст. 216, п. 11 ст. 270, ч.2 ст. 281 ГПК України про строки та порядок повідомлення учасників справи, що свідчить про упередженість та необ'єктивність складу суду.

В судовому засіданні 13.08.2018 оголошено перерву до 15 години 00 хв. 13.08.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 заяву про відвід суддів Сітайло. Л.Г., Пашкіної С.А. та Дідиченко М.А. залишено без розгляду.

В судове засідання 13.08.2018 з'явились представники позивача, відповідача 1 та 2, а також третьої особи. Представник відповідача 3 в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом звернення суду з судовим дорученням до центрального органу Королівства Швеції. Так, в матеріалах справи від зазначеного органу надійшло повідомлення про вручення судового доручення Компанії Місен Ентерпрайзес АБ (Misen Enterprises AB).

Крім того, матеріалами справи підтверджується обізнаність відповідача 3 про розгляд даної справи, про що, зокрема свідчать подані представником останнього заяви та клопотання.

Також, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявні докази здійснення представництва інтересів Компанії Місен Ентерпрайзес АБ (Misen Enterprises AB) в Україні адвокатом Шаповалом С.М. залученим на підставі довіреності від 16.04.2018 директором Компанії з правових питань - Raimonda Kundrotaite.

В той же час, вищезазначеним представником не зазначено адресу для листування з ним, як представником відповідача 3.

З реєстру адвокатів України вбачається, що місцезнаходження останнього є: м.Київ, вул. Кудрявська, буд 13-19.

Так, з матеріалів справи вбачається та не заперечується представником ТОВ «Карпатигаз», що зазначена адреса є тотожною з ТОВ «Карпатигаз». Однак, зауважив, що за цією адресою знаходяться безліч офіс-приміщень і де саме знаходиться адвокат Шаповал С.М. йому невідомо.

В той же час, представник Компанії Місен Ентерпрайзес АБ (Misen Enterprises AB) в Україні - адвокат Шаповалом С.М., який взяв на себе зобов'язання з ведення справ та представництва інтересів Компанії в господарських судах, не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалами Київського апеляційного господарського суду та визначеними у них датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво інтересів його клієнта в судових засіданнях.

При цьому, явка учасників справи в судові засідання судом обов'язковою не визнавалась.

Колегія суддів зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

Колегія суддів, розглянувши клопотання Національного антикорупційного бюро України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" про зупинення провадження по справі, зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Колегія суддів, дослідивши клопотання Національного антикорупційного бюро України про зупинення провадження у справі № 910/24412/16 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/18439/17, встановила, що на даний час справи взаємопов'язаними, оскільки предметом спору у справі №910/18439/17 є визнання недійсною додаткової угоди від 25.02.2011 №4 про внесення змін і доповнень до договору про спільну діяльність від 10.06.2002.

Так, в рамках справи, що розглядається, не вирішується питання щодо недійсності додаткової угоди №4 та договору про надання послуг.

Крім того, матеріали справи № 910/24412/16 свідчать про те, що зібрані по справі докази дають підстави встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.

При цьому, в разі задоволення позову у НАБУ може виникнути підстава на заявлення інших позовів, які стосуються предмету спору у даній справі, або право звернення із заявою про перегляд рішень за нововиявленими обставинами.

Щодо доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз", що справа №910/21720/15 має преюдиційне значення для розгляду справи №910/24412/16 та існує об'єктивна необхідність зупинення провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/21720/15, колегія суддів зазначає наступне.

Так, на підставі рішення у справі №910/24412/16 що розглядається судом, відмовлено у задоволенні частини вимог у даній справі, а в частині вимог провадження у справі припинено. В задоволенні зустрічного позову ПАТ "Укргазвидобування" відмовлено.

Зазначені вимоги не є предметом апеляційної скарги та не є предметом розгляду апеляційного суду.

Колегія суддів звертає увагу, що рішенням господарського суду міста Києва від 13.04.2016 у справі № 910/21720/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2016, відмовлено у задоволенні первісного позову ТОВ "Сбербанк Лізинг Україна" до ТОВ "Карпатигаз", ПАТ "Укргазвидобування" та компанії Місен Ентерпрайзис АБ (Misen Enterprises AB) про зобов'язання виконати умови договору купівлі-продажу від 14.08.2013 за № 130814-01/КП та стягнення 352 987 637,88 грн., та у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Карпатигаз" до ТОВ "Сбербанк Лізинг Україна" про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 14.08.2013 за № 130814-01/КП та договору фінансового лізингу від 14.08.2013 № 130814-01/ФЛ-Ю-О.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2016 вищезазначені судові рішення, в частині відмови в задоволенні первісного позову, скасовано і в цій частині справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Таким чином, в частині зустрічних позовних вимог рішення суду залишені без змін та набрали законної сили.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази та пояснення сторін, колегія суддів не вбачає підстав неможливості вирішення даного спору.

Крім того, задоволення такого клопотання призведе до необґрунтованого затягування розгляду даної справи, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2018 р. провадження у справі № 910/21720/15 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/18439/17.

Колегія суддів зазначає, що ТОВ «Карпатигаз», посилаючись на п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, як на підставу, яка зобов'язує суд зупинити провадження у справі, не наведено належних доказів стосовно обставин об'єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення інших справ, що розглядаються судами.

В судовому засіданні 13.08.2018 представником ТОВ "Карптигаз" заявлено клопотання про оголошення перерви, з огляду на розгляд справи поза межами робочого часу. Колегія суддів, порадившись на місці, відмовила в задоволені зазначеного клопотання, оскільки явка учасників справи №910/24412/16 в судове засідання призначене на 15:00 13.08.2018, після оголошення перерви, судом обов'язковою не визнавалась, тому в разі розгляду справи за межами робочого часу, учасники справи не позбавлені можливості у разі потреби покинути зал судового засідання.

Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

14 серпня 2013 року між позивачем та відповідачем 1, як оператором спільної діяльності між відповідачем 2, відповідачем 3 та відповідачем 1 за Договором про спільну діяльність без створення юридичної особи від 10.06.2002 № 3 (Далі - Договір про спільну діяльність), що представляє інтереси спільної діяльності та діє від імені спільної діяльності, укладено договір фінансового лізингу № 130814-01/ФЛ-Ю-О (далі - Договір лізингу).

Згідно з умовами Договору лізингу позивач, відповідно до вимоги відповідача 1, зобов'язався придбати у власність на умовах, передбачених контрактом (договором поставки майна, укладеним між позивачем та відповідачем 1) майно, зазначене в специфікації, і надати відповідачу 1 це майно за плату в якості предмету лізингу, на умовах Договору лізингу в тимчасове володіння і користування.

На виконання п. 2.1. Договору лізингу між позивачем та відповідачем 1, як оператором спільної діяльності за Договором про спільну діяльність, укладено Договір купівлі-продажу від 14.08.2013 № 130814-01/КП (далі - Договір купівлі-продажу).

Відповідно до п. 1.1. Договору купівлі-продажу відповідач 1 поставляє, а позивач приймає та зобов'язується оплатити турбінні компресорні агрегати Маrs90, зазначені в Додатку № 1 до Договору купівлі-продажу, на умовах визначених у цьому договорі.

Згідно зі Специфікацією, що є Додатком № 1 до Договору купівлі-продажу, відповідач 1 повинен передати, а позивач - оплатити та прийняти наступний товар: "Турбінний компресорний агрегат (виробництва компанії "Солар Турбінс Інтернешнл Компані" США) Маrs 90, 2013 року випуску, в кількості 3 одиниці" (далі - товар).

Відповідно до п. 2.1. Договору купівлі-продажу загальна вартість товару, визначеного в п. 1.1., складає 330577459,41 грн., у тому числі ПДВ 20 % 54096243,23 грн., що на день підписання цього Договору еквівалентно 41358371,00 дол. США згідно з курсом Національного банку України. Кінцева загальна вартість Товару буде визначена в порядку, передбаченому п. 2.6. Договору.

Згідно із п.2.2.1. Договору купівлі-продажу перша частина загальної вартості товару в розмірі 50 %, що складає 165288729,71 грн., у т.ч. ПДВ 20 % 27548121,61 грн., що на день укладення даного Договору еквівалентно 20679185,50 дол. США згідно з курсом Національного банку України, сплачується позивачем після підписання даного Договору не пізніше 16.08.2013. Сума платежу буде збільшена чи зменшена згідно з умовами пункту 2.3. Договору.

Відповідно до п. 2.2.2. Договору купівлі-продажу друга частина загальної вартості товару в розмірі 39,99 %, що складає 132206745,79 грн., що на день укладання Договору еквівалентно 16540316,00 дол. США, згідно з курсом Національного банку України, сплачується позивачем не пізніше 22.08.2013, але в будь-якому випадку після отримання документів, що підтверджують сплату відповідачем 1 заводу-виробнику товару, а саме Solar Turbines International Company, раніше сплачену суму в розмірі 16540316,00 дол. США. Сума платежу буде збільшена чи зменшена згідно з умовами пункту 2.3. Договору.

Підпунктом 2.2.3 Договору купівлі-продажу сторони погодили, що третя частина загальної вартості товару в розмірі 10,01 %, що орієнтовно складає 33081983,91 грн., у т.ч. ПДВ 20 % 5513663,98 грн., що на день укладання Договору еквівалентно 4138869,50 дол. США згідно з курсом Національного банку України, сплачується позивачем протягом 5 робочих днів із моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі товару і додаткової угоди до цього Договору, що стосується визначення кінцевої вартості товару в порядку, визначеному п. 2.6. Договору, а також після надання відповідачем 1 документів, визначених в пп. 2.2.3.1 - 2.2.3.2 Договору.

Строк поставки товару складає не більше 140 календарних днів з моменту оплати позивачем частини вартості товару відповідно до умов пп. 2.2.1. цього Договору, строк поставки товару продовжується на строк затримки вищевказаної оплати (п. 3.2. Договору купівлі-продажу).

Як зазначає позивач, поставку товару відповідачем 1 не здійснено, в зв'язку з чим позивач у повідомленнях-вимогах від 08.12.2016 № 69, 70, 71, що отримані 14.12.2016 відповідачами 1, 2 та 12.12.2016 відповідачем 3, відмовився від поставки товару та просив повернути перераховані ним кошти у розмірі 37219501,00 дол. США за курсом НБУ гривні до долара США, станом на день здійснення відповідного платежу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.04.2016 по справі № 910/21720/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2016, відмовлено у задоволенні первісного позову ТОВ "Сбербанк Лізинг Україна" до ТОВ "Карпатигаз", ПАТ "Укргазвидобування" та компанії Місен Ентерпрайзис АБ (Misen Enterprises AB) про зобов'язання виконати умови договору купівлі-продажу від 14.08.2013 за № 130814-01/КП та стягнення 352 987 637,88 грн., та у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Карпатигаз" до ТОВ "Сбербанк Лізинг Україна" про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 14.08.2013 за № 130814-01/КП та договору фінансового лізингу від 14.08.2013 № 130814-01/ФЛ-Ю-О.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2016 вищезазначені судові рішення, в частині відмови в задоволенні первісного позову скасовано і в цій частині справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва. У частині зустрічних позовних вимог рішення суду залишені без змін.

У процесі нового розгляду справи, в частині первісного позову ТОВ "Сбербанк Лізинг Україна", подана заява про зміну предмету позову, відповідно до якої останнім заявлено вимоги про солідарне стягнення з ТОВ "Карпатигаз", ПАТ "Укргазвидобування" та компанії Місен Ентерпрайзис АБ (Misen Enterprises AB) на його користь гривневого еквіваленту 37219501,50 дол. США, що станом на 22.12.2016, за курсом НБУ, становило 983687827,48 грн., та штрафів у розмірі 352987637,88 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2017 по справі № 910/21720/15 первісний позов ТОВ "Сбербанк Лізинг Україна" до ТОВ "Карпатигаз", ПАТ "Укргазвидобування" та компанії Місен Ентерпрайзис АБ (Misen Enterprises AB) про зобов'язання виконати умови договору купівлі-продажу від 14.08.2013 за № 130814-01/КП та стягнення 352987637,88 грн. задоволено частково. Стягнуто солідарно з ТОВ "Карпатигаз", ПАТ "Укргазвидабування" та компанії Місен Ентерпрайзис АБ (Misen Enterprises AB) на користь ТОВ "Центр фінансового лізингу" (як правонаступника ТОВ "Сбербанк Лізинг Україна") гривневий еквівалент 37219501,50 дол. США, що станом на 22.12.2016, за курсом Національного Банку України, становив 983687827,48 грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено. Зазначене рішення суду залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 та набрало законної сили.

Так, по справі № 910/21720/15 розглядались позовні вимоги ТОВ "Сбербанк Лізинг Україна" до ТОВ "Карпатигаз", ПАТ "Укргазвидобування" та компанії Місен Ентерпрайзис АБ (Misen Enterprises AB), зокрема, про стягнення на підставі ст. 693 ЦК України, внаслідок невиконання ТОВ "Карпатигаз" умов договору купівлі-продажу від 14.08.2013 за № 130814-01/КП, гривневого еквіваленту непоставленого товару в розмірі 37219501,50 дол. США, що станом на 22.12.2016, за курсом Національного Банку України, становило 983687827,48 грн.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що в межах справи № 910/21720/15 вирішено спір між тими ж сторонами (ТОВ "Сбербанк Лізинг Україна" (ТОВ "Центр фінансового лізингу") до ТОВ "Карпатигаз", ПАТ "Укргазвидобування" та компанії Місен Ентерпрайзис АБ (Misen Enterprises AB), про той же предмет (стягнення грошових коштів (попередньої оплати) і з тих же підстав (не передання відповідачем 1 товару позивачу після внесення ним попередньої оплати, що обумовлює виникнення в позивача можливості пред'явити позов про повернення сплаченої попередньої оплати на підставі ст. 693 ЦК України), що й розглядається в межах даної справи №910/24412/16

Так, в подальшому, після ухвалення рішення Господарського суду міста Києва по справі №910/24412/16, постановою Вищого господарського суду України від 21.09.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2017 скасовано, а дану справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

В той же час, скасування постановою Вищого господарського суду України від 21.09.2017 рішення по справі №910/21720/15 не спростовує висновку суду, що на час розгляду справи в суді першої інстанції існував спір між тими ж сторонами (ТОВ "Сбербанк Лізинг Україна" (ТОВ "Центр фінансового лізингу") до ТОВ "Карпатигаз", ПАТ "Укргазвидобування" та компанії Місен Ентерпрайзис АБ (Misen Enterprises AB), про той же предмет (стягнення грошових коштів (попередньої оплати) і з тих же підстав, що й розглядається в межах даної справи №910/24412/16.

При цьому, різниця в гривневому еквіваленті суми попередньої оплати, сплаченої у доларах США, що стягнута в межах справи № 910/21720/15 у розмірі 983687827,48 грн., та заявлений у межах даної справи її гривневий еквівалент у розмірі 1012081691,90 грн., не свідчить про різні предмети позовів у цих справах, оскільки матеріально-правова вимога - стягнення грошових коштів у розмірі 37219501,50 дол. США, що становить сплачену позивачем суму попередньої оплати, залишається незмінною, а відрізняється тільки кількісний показник еквіваленту цієї суми в гривнях, залежно від дати, станом на яку він визначався.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо припинення провадження в частині позовних вимог про стягнення 37219501,50 дол. США, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України (в редакції ГПК України до 15.12.2017).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на виконання Договору лізингу між сторонами укладено Договір купівлі-продажу № 130814-01/КП, за яким відповідач 1 зобов'язався поставити, а позивач прийняти та оплатити зазначений вище товар. Проте, після сплати позивачем відповідачу 1 передбаченої Договором купівлі-продажу грошової суми, у вигляді передоплати, останній позивачу товар так і не поставив, чим порушив умови цього правочину. Відтак, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів сплачену ним попередню оплату в розмірі 37219501,50 дол. США, що станом на 29.12.2016, за курсом Національного банку України еквівалентно 1000949934,52 грн., а також 396754192,92 грн. штрафних санкцій, нарахованих на підставі п. 7.2. Договору купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2017 позивач, через загальний відділ діловодства суду, подав заяву про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову, відповідно до якої просив стягнути солідарно з відповідачів попередню оплату в розмірі 37219501,50 дол. США, що станом на 30.01.2017 за курсом Національного банку України еквівалентно 1012081691,90 грн., 396754192,92 грн. штрафних санкцій, нарахованих на підставі п. 7.2. Договору купівлі-продажу, 138364045,00 грн. штрафних санкцій, нарахованих на підставі п. 7.3. Договору купівлі-продажу, 174434854,91 грн. відсотків за користування чужими коштами, а також 264638512,94 грн. збитків (упущеної вигоди).

Розглянувши вказану заяву, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову в її прийнятті, у частині збільшення позовних вимог про стягнення донарахованих штрафних санкцій, на підставі п. 7.3. Договору купівлі-продажу.

В частині зміни предмета позову, а саме пред'явлення ще однієї позовної вимоги про стягнення 264 638 512,94 грн. збитків (упущеної вигоди), зазначену заяву задоволено.

Доводи апелянтів, що місцевим господарським судом незаконно задоволено зазначену заяву, з огляду на одночасну зміну предмета та підстав позову, колегією суддів визнано безпідставними, з огляду на наступне.

Як вбачається із тексту позовної заяви, позивач посилається на недоотримання ним внаслідок неправомірних дій відповідача 1 грошових коштів у розмірі 10170580,82 дол. США, що станом на 29.12.2016, за курсом НБУ гривні до долара США, становить еквівалент 273519036,94 грн. Дану грошову суму позивач визначає як збитки (упущену вигоду), спричинені сплатою відповідачем 1 лізингових платежів авансом, що підлягають відшкодуванню на підставі ст. 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Таким чином, обґрунтування цієї позовної вимоги про стягнення збитків (упущеної вигоди) містилося в позові. Проте, в прохальній частині позову дана позовна вимога відсутня.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що зазначена заява не направлена на одночасну зміну предмета та підстав позову.

Крім того, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів штрафні санкції у розмірі 396754192,92 грн., нараховані на суму 1112257205,92 грн. за період з 30.12.2015 по 29.12.2016, на підставі п. 7.2. Договору купівлі-продажу.

Пунктом 7.2 Договору купівлі-продажу передбачено, що в разі прострочення поставки товару або його частини відповідачем, останній сплачує Позивачу штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення поставки товару.

За приписами частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій не може перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Умова Договору про сплату штрафних санкцій за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим Договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Таким чином, штрафні санкції можуть бути нараховані позивачем за первісним позовом лише з 09.01.2014, в межах шестимісячного строку, а саме по 08.06.2014 року.

Відтак, нарахування такого штрафу за інший період - з 30.12.2015 по 29.12.2016, є безпідставним, оскільки здійснено поза встановленим ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячним строком.

В зв'язку з відмовою, в задоволенні позовних вимог, в частині стягнення штрафу, заява відповідача 2 про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що в розумінні ч. 1. ст. 269 ГПК України рішення, в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог, сторонами не оскаржується.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення солідарно з відповідачів збитків (упущеної вигоди) у розмірі 9774170,94 дол. США, що є еквівалентом 251489418,29 грн. станом на 09.08.2017.

Відповідно до статті 22 ЦК України, що кореспондується з положеннями ст. 224, 225 ГК України, особа, якій завдано збитків, у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до умов Договором лізингу відповідач 1 є одночасно продавцем предмету лізингу та лізингоотримувачем. Відтак, після виконання позивачем умов Договору купівлі-продажу щодо сплати попередньої оплати за товар, відповідач 1 повинен був не пізніше 140 календарних днів здійснити поставку позивачу даного товару, що надалі мав бути переданий відповідачу 1 у лізинг за відповідним договором. Так, умовами Договору лізингу сторонами погоджено сплату відповідачем 1 лізингових платежів у строки та в сумах, визначених у графіку лізингових платежів, із урахуванням коригування цих сум на зміну курсу гривні до долара США.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував умови Договору купівлі-продажу, в частині сплати відповідачу 1 попередньої оплати за товар, в розмірі 37219501,50 дол. США (не заперечується сторонами), поставка якого повинна була здійснена в погоджений сторонами строк, та не пізніше 08.01.2014.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 2.2.3. Договору купівлі-продажу третя частина загальної вартості товару, оплачується покупцем протягом 5 робочих днів з моменту підписання сторонами акту прийому- передачі товару.

Відповідно до п. 2.3. Договору лізингу відповідач 1 зобов'язується прийняти майно в лізинг та у формі лізингових платежів відшкодувати позивачу витрати, понесені позивачем внаслідок придбання майна, а також оплатити винагороду позивачу.

Одночасно, із правової природи укладеного між сторонами Договору лізингу вбачається, що останній є договором фінансового лізингу, а встановлений у ньому порядок передачі майна характерний для зворотного лізингу.

Поняття зворотного лізингу наведено в підпункті 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та визначається як господарська операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою і передбачає продаж основних засобів фінансовій організації з одночасним зворотним отриманням таких основних засобів такою фізичною чи юридичною особою в оперативний або фінансовий лізинг.

Проте, невиконання відповідачем 1 зобов'язань за Договором купівлі-продажу, в частині поставки позивачу товару, унеможливило передачу цього товару у подальший лізинг відповідачу 1 за плату та одержання очікуваного прибутку - винагороди, з урахуванням збільшення її розміру, відповідно до п. 8.8 Договору лізингу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Приписами ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Господарсько-правова відповідальність базується, зокрема, на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).

Вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу; при цьому протиправні дії відповідача є причиною, а збитки, які виникли, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно, для прийняття рішення про повне відшкодування упущеної вигоди протиправні дії винної особи мають бути єдиною і достатньою причиною неотримання позивачем доходу, на одержання якого позивач мав реальні підстави розраховувати.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов'язків. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Відповідно до приписів ст. 142 ГК України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Неодержаний прибуток (неотриманий доход, упущена вигода) - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

При цьому, посилання апелянта на те, що в межах кримінального провадження №42014000000000375 ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 18.11.2016 по справі 757/57022/16-к та від 23.02.2017 по справі 757/10921/17-к накладено арешт на товар, що є предметом договорів та заборонено будь-яким особам їх відчужувати, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки зазначені обставини настали після факту прострочення виконання зобов'язання відповідача 1 (товар мав бути поставлений до 09.01.2014).

Інші доводи апелянта щодо відсутності вини належними та допустимим доказами суду не доведено.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що відповідач 1 обумовлений договорами товар позивачу не поставив, останній не отримав вигоду у вигляді грошових коштів, що мали бути отримані за рахунок коригування лізингових платежів, сплачених за графіком, внаслідок зміни курсу гривні до долара США.

Таким чином, порушення відповідачем 1 умов поставки позивачу товару в обумовлений сторонами строк свідчить про протиправність такої поведінки та є причиною понесення позивачем збитків у вигляді неодержаного прибутку.

Щодо посилання апелянта на невірне визначення суми збитків, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 8.1. Договору лізингу лізингові платежі повинні бути здійснені відповідачем 1 у строки та в сумах, зазначених у графіку лізингових платежів із урахуванням коригування на зміну курсу гривні до долара США та інших умов, передбачених п. 8.8. цього договору. При цьому не підлягають коригуванню лізингові платежі, що сплачуються авансом, та підлягає коригуванню відступний платіж при його сплаті відповідно до умов договору. Платежі здійснюються шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок, зазначений у реквізитах позивача. Лізингові платежі включають: винагороду (проценти, комісії) позивачу, з урахуванням коригувань, збільшення розміру винагороди (проценти, комісії) позивачу та інших умов, визначених п. 8.8. договору; платежі по компенсації частини вартості майна.

Якщо строк оплати будь-якого лізингового платежу, зазначеного в графіку лізингових платежем, припадає на неробочий (вихідний, святковий чи ін.) день, то відповідач 1 зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, що передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий (вихідний, святковий чи ін.) день (п. 8.7. Договору лізингу).

Згідно з п. 8.8. Договору лізингу відповідач 1 сплачує платежі по цьому договору наступним чином: відповідач 1 сплачує лізингові платежі відповідно до графіку лізингових платежів (додаток № 2 до даного договору) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долара США (при цьому, не підлягає коригуванню лізингові платежі, що сплачуються авансом, та підлягає коригуванню відступний платіж при його сплаті вимогам договору). Сума Sn, що підлягає сплаті на користь позивача на дату сплати лізингового платежу, згідно з графіком лізингових платежів, визначається наступним чином: Sn = So*Kn/Ko, де Kn - курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України на дату сплати лізингового платежу згідно з графіком лізингових платежів; Ко - курс гривні до долара США, по якому ПАТ "Дочірній Банк Сбербанка Росії" (далі - Банк) за дорученням позивача фактично здійснив продаж (конвертацію в гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту/займу, отриманих позивачем для придбання майна та його подальшої передачі відповідачу 1 у фінансовий лізинг). Сторони домовились, що вказаний курс гривні до долара США визначається по даним Банку, оформленим ним відповідною довідкою (далі - довідка банку). Позивач письмово інформує відповідача 1 про такий курс протягом 10 робочих днів із моменту отримання з Банку вищевказаної довідки, з додаванням копії довідки Банку, завіреної позивачем. До моменту отримання копії довідки Банку відповідачем 1, розмір Ко прирівнюється до курсу гривні до долара США, встановленого НБУ на дату підписання даного договору. Направлення позивачем відповідачу 1 довідки Банку є його правом, а не обов'язком, та ніяким чином не впливає на зобов'язання відповідача 1 сплачувати лізингові платежі на умовах, передбачених договором, у т.ч. із коригуванням платежів згідно даного пункту договору. У випадку не направлення позивачем відповідачу 1 копії довідки Банку, відповідач 1 зобов'язаний застосовувати при розрахунках сум лізингових платежів, у якості Ко, курс гривні до долара США, встановлений НБУ на дату підписання цього договору. Після отримання відповідачем 1 копії довідки Банку, у разі, якщо по даним довідки Банку розмір Ко буде менше курсу гривні до долара США, встановленого НБУ на дату підписання даного договору, здійснюється перерахування лізингових платежів, сплачених відповідачем 1 із розрахунку, що Ко дорівнює курсу гривні до долара США, встановленого НБУ на дату підписання даного договору. У цьому випадку відповідач 1 зобов'язаний доплатити суму збільшення таких лізингових платежів протягом 3 робочих днів із дати отримання копії довідки банку та відповідного рахунку позивача. So - сума платежу, зазначена в графі "сумарний лізинговий платіж, (грн.)" у графіку лізингових платежів або сума відступного платежу, зазначена в графі "сума сплати відступного платежу, (грн.)" у графіку лізингових платежів (додаток № 2 до даного договору).

У разі, якщо на дату сплати лізингового платежу, згідно з графіком лізингових платежів середньозважений курс на міжбанківському валютному ринку України по даним НБУ (http://www.bank.gov.ua) буде більше Kn - курсу гривні до долару США, встановленого НБУ на дату оплати лізингового платежу згідно з графіком лізингових платежів, то відповідач 1 самостійно перераховує лізинговий платіж по формулі, зазначеній у п. 8.8.1. цього договору, із використанням у якості Kn середньозважений курс на міжбанківському валютному ринку України по даним НБУ на дату оплати лізингового платежу згідно з графіком лізингових платежів. Відповідач 1 зобов'язаний доплатити суму збільшення таких лізингових платежів протягом 5 робочих днів із дати оплати відповідного лізингового платежу згідно з графіком лізингових платежів (п. 8.8.2. Договору лізингу).

Пунктом 8.9. Договору лізингу передбачено, що порядок визначення суми лізингових платежів, які підлягають оплаті, передбачений пп. 8.8.1., 8.8.2. п. 8.8 цього договору, застосовується в разі, якщо курс гривні до долара США, встановлений НБУ на дату оплати лізингового платежу згідно з графіком лізингових платежів та/або середньозважений курс на міжбанківському валютному ринку України за даними НБУ, відповідно, перевищує курс гривні до долару США, зазначений у довідці банку, або перевищує курс гривні до долара США, встановлений НБУ на дату підписання цього договору в залежності від того, направлялась копія довідки Банку відповідачу 1, згідно з п. 8.8.1. даного договору.

Відповідно до наведеного в п. 1.1. Договору лізингу визначення "лізингових платежів, що сплачуються авансом" - це лізингові платежі, що сплачуються відповідачем 1 до моменту поставки майна та зараховуються в рахунок майбутніх платежів.

Таким чином, сплата відповідачем 1 лізингових платежів авансом, без коригування на зміну курсу гривні до долара США, передбачена сторонами до дати поставки відповідачем 1 товару позивачу, а саме до січня 2014 року.

При цьому, з матеріалів справи та пояснень представників позивача та відповідачів 1, 2 вбачається, що відповідач 1 сплачував авансові лізингові платежі, чим підтвердив дійсність Договору лізингу та наявність наміру отримати в подальшому таке майно у лізинг.

Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як вбачається із графіку лізингових платежів та умов Договору лізингу, лізингові платежі мали бути сплачені в гривнях із коригуванням на зміну курсу гривні до долара США.

З огляду на викладене, та беручи до уваги, що сторонами погоджено обов'язок відповідача 1 доплатити суму збільшених внаслідок коригування лізингових платежів, виражених у гривнях, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що розмір упущеної вигоди має також обраховуватися в гривнях.

Крім того, як вірно встановлено місцевим господарським судом, позивачем помилково включено до розміру упущеної вигоди сумарні лізингові платежі за період із червня 2016 року по грудень 2016 року. Оскільки, розмір упущеної вигоди становить суму грошових коштів, отриману внаслідок коригування лізингових платежів на зміну курсу гривні до долара США, то останні не є збитками та підлягають вирахуванню із суми упущеної вигоди за вказаний період. До того ж, не підлягає коригуванню лізинговий платіж за грудень 2016 року, у зв'язку з тим, що на момент відмови позивача від поставки товару 08.12.2016 строк оплати відповідного лізингового платежу (23.12.2016, згідно з графіком) ще не настав.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок місцевого господарського суду, з врахуванням співвідношення середньозваженого курсу на міжбанківському валютному ринку України по даним НБУ та курсу гривні до долара США, встановленого НБУ на дату оплати лізингового платежу, згідно з графіком (відповідно до п. 8.8.2. Договору лізингу), який детально викладено в рішенні суду, прийшла до висновку про його обґрунтованість.

Здійснивши арифметичний перерахунок заявлених позивачем збитків за визначеною в п. 8.8. Договору лізингу формулою, з урахуванням співвідношення середньозваженого курсу на міжбанківському валютному ринку України по даним НБУ та курсу гривні до долара США, встановленого НБУ на дату оплати лізингового платежу, згідно з графіком (відповідно до п. 8.8.2. Договору лізингу), суд дійшов висновку про те, що загальна сума збитків у вигляді упущеної вигоди становить 237507020,04 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовна вимога про стягнення упущеної вигоди підлягає задоволенню частково в розмірі 237507020,04 грн.

При цьому, відповідач 1, укладаючи Договір лізингу та Договір купівлі-продажу та беручи на себе зобов'язання за вказаними договорами, діяв як оператор спільної діяльності між відповідачем 2 та відповідачем 3 за Договором про спільну діяльність без створення юридичної особи від 10.06.2002 № 3 у редакції Додаткової угоди від 25.02.2011 № 4.

Статтею 1130 ЦК України передбачено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Згідно ч. 2 ст. 1138 ЦК України, якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення.

Також, порядок відшкодування витрат і збитків погоджений відповідачами в Договорі про спільну діяльність від 10.06.2002 № 3, у редакції Додаткової угоди від 25.02.2011 № 4, згідно з п. 11.1. якого спільні витрати і збитки, пов'язані із спільною діяльністю, покриваються за рахунок спільного майна учасників.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку щодо солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача упущеної вигоди в розмірі 237507020,04 грн.

Посилання апелянта на необхідність припинення провадження у справі, в частині позовних вимог про стягнення збитків (упущеної вигоди) на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки п. 12.1. Договору лізингу сторонами погоджено вирішення всіх спорів, суперечок чи вимог, які виникають по цьому договору чи у зв'язку з ним, у т.ч. щодо тлумачення, виконання, порушення, розірвання або недійсності, підлягають розгляду при Торгово-промисловій палаті України, відповідно до його регламенту, колегією суддів визнано безпідставними, з огляду на наступне.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем 1 умов Договору купівлі-продажу, а не Договору лізингу. Так, внаслідок невиконання відповідачем 1 умов Договору купівлі-продажу, у частині поставки позивачу товару, останній не одержав очікуваного прибутку від передачі цього товару в подальший лізинг відповідачу 1. Таким чином спір у справі не пов'язаний з розглядом вимог щодо виконання зобов'язань за Договором лізингу.

При цьому, положеннями ст. 216-218 ГК України передбачено, що відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди є господарською санкцією, тобто правовим засобом відповідальності у сфері господарювання, а покладення на винну сторону такої господарсько-правової відповідальності здійснюється на підставі вчиненого ним правопорушення та не залежить від наявності відповідного застереження в договорі.

Щодо доводів апелянта про безпідставну відмову зустрічних позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

10 червня 2002 року між позивачем та відповідачем 2 було укладено Договір про спільну діяльність без утворення юридичної особи № 3, за умовами якого сторони об'єднують власні зусилля та засоби для досягнення спільної господарської мети.

Так, додатковою угодою від 25.02.2011 № 4 внесено зміни та доповнення до зазначеного Договору, пов'язані з тим, що позивач та відповідач 2 вирішили залучити до спільної діяльності та включити до складу учасників Договору відповідача 3.

Відповідно до п. 6.2. Договору (в редакції додаткової угоди № 4) відповідачу 2 надаються повноваження та права, зокрема, укладати від імені спільної діяльності договори (контракти), необхідні для досягнення цілей спільної діяльності, у т.ч. на виконання робіт (надання послуг), реалізацію продукції спільної діяльності, придбання матеріально-технічних ресурсів, палива, електроенергії.

Згідно з п. 6.2.8. даного правочину відповідач 2 зобов'язується укладати від імені спільної діяльності угоди на реалізацію вуглеводнів, видобутих у результаті спільної діяльності за цінами, попередньо затвердженими рішенням Комітету з управління (затверджена ціна).

Підпунктом 6.2.9. п. 6.2. зазначеної угоди передбачено, що відповідач 2 зобов'язується укладати від імені спільної діяльності всі інші необхідні договори відповідно до чинного законодавства України, в зв'язку зі спільною діяльністю та від імені спільної діяльності, у т.ч. на придбання основних засобів, матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей, з урахуванням положень пп. 6.2.8 п. 6.2 цього Договору. При цьому, договори, сума яких перевищує 3000000,00 грн. або її еквівалент в іноземній валюті, підлягають попередньому погодженню комітетом з управління. Укладення договорів, на суму, що не перевищує 3000000,00 грн. або її еквівалент в іноземній валюті, не потребує попереднього погодження комітетом з управління.

Обґрунтовуючи вимоги зустрічного позову про визнання Договору купівлі-продажу недійсним, позивач посилається на те, що в проекті цього договору, розгляд якого здійснювався на засіданні членів комітету з управління за Договором про спільну діяльність № 3, був відсутній п. 2.6., який у подальшому включено до спірного правочину. Відтак, відповідач 2 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для включення зазначеного пункту до Договору купівлі-продажу, що зумовлює його недійсність відповідно до ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України).

Як вбачається із протоколу від 31.05.2013 № 12 засідання членів комітету з управління за Договором, на якому присутні представники учасників, що мають 100 % голосів, це засідання повноважне приймати будь-які рішення, що відносяться до компетенції комітету з управління.

На розгляд порядку денного винесено питання щодо погодження укладення договору купівлі-продажу обладнання, договору фінансового лізингу, предметом якого є обладнання, та договору купівлі-продажу (викупу) обладнання як предмету лізингу з ТОВ "Сбербанк Лізинг Україна" та про надання директору відповідача 2 повноважень на укладення зазначених договорів.

По даному питанню вирішено прийняти рішення про погодження укладення вищенаведених договорів, відповідно до їх проектів, що є додатками 1-3 до вказаного протоколу, а також укласти та підписати всі додаткові угоди, які повинні або можуть бути укладені відповідно до вищезазначених договорів, та підписувати будь-які інші документи, пов'язані з укладенням вищезазначених договорів та/або додаткових угод до них, які не суперечать чинному законодавству України.

Як вбачається із умов проекту договору купівлі-продажу, що є Додатком 1 до протоколу, спірний п. 2.6. у ньому був відсутній.

Проте, до Договору купівлі-продажу включено вказаний пункт, що передбачав визначення кінцевої загальної вартості товару після надання відповідачем 1 позивачу документів, що підтверджують митне оформлення, сплати податків та зборів, пов'язаних із ввезенням товару на територію України; сплати інших платежів, пов'язаних з митним оформленням товару; сплату транспортних витрат, пов'язаних із доставкою товару з території заводу-виробника до місця поставки згідно з п. 3.1. Договору, рахунку-фактури (інвойсу) заводу-виробника. Після формування кінцевої загальної вартості товару сторони зобов'язані укласти додаткову угоду до цього Договору щодо зміни загальної вартості товару, вказаної в п. 2.1. Договору, та третьої частини загальної вартості товару, зазначеної в п. 2.2.3. Договору. Обов'язковою умовою підписання сторонами даної додаткової угоди є зміна розрахункової вартості майна в Договорі лізингу шляхом укладення відповідної додаткової угоди до Договору лізингу.

Водночас, як вбачається із проекту договору купівлі-продажу, в останньому, на момент його розгляду комісією було визначено вартість товару в розмірі 330577459,41 грн., що еквівалентно, по курсу НБУ, 41358371,00 дол. США. Таким чином, сума даного договору вже перевищувала 3000000,00 грн., що є підставою для вирішення питання про його погодження комітетом з управління за Договором про спільну діяльність № 3.

При цьому, доказів укладення між сторонами додаткової угоди про зміну загальної вартості товару, на підставі спірного п. 2.6. Договору купівлі-продажу, матеріали справи не містять.

Так, за положеннями ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Із приписів ст.ст. 2, 80, 91, 92 ЦК України слідує, що юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю. При цьому, особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 ЦК України).

Частина 3 ст. 92 ЦК встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником із перевищенням повноважень (ст. 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, в тому числі й повноважень виконавчого органу товариства, загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Разом із тим обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності у поведінці третьої особи несе юридична особа.

Згідно зі ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як зазначалось вище, на виконання спірного Договору купівлі-продажу відповідач 1 сплатив позивачу, а останній прийняв, в якості попередньої оплати за товар 37219501,50 дол. США.

Крім того, позивач сплачував за Договором лізингу лізингові платежі, чим підтвердив дійсність намірів по отриманню в лізинг майна, яке повинен бути передати у власність відповідачу 1 за Договором купівлі-продажу.

Наведене свідчить про вчинення позивачем конклюдентних дій по схваленню Договору купівлі-продажу в укладеній між сторонами редакції, що за вищенаведеними приписами чинного законодавства унеможливлює визнання такої угоди недійсною.

Беручи до уваги відсутність підстав для задоволення зустрічного позову, місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив в задоволенні заяви відповідача 1 про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення суду ухвалено відповідно до вимог матеріального та процесуального права, а обставини, які встановлені апеляційною інстанцією не призвели до неправильного вирішення спору місцевим господарським судом, в зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" та Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2017 по справі № 910/24412/16 без змін.

2.Матеріали справи №910/24412/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 14.08.2018.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

М.А. Дідиченко