ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2018 р. Справа № 922/1052/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.

при секретарі судового засіданні ОСОБА_1

позивача - ОСОБА_2, довіреність № 08-21/523/2-18 від 20.02.18

відповідача - Монагарова О.Я., довіреність від 23.04.18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Спортек", м. Харків (вх.№1449 Х/2-6)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.07.2018 по справі №922/1052/18 (суддя Погорєлова О.В., ухвалу складено 09.07.2018)

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до Приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Спортек", м. Харків

про зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Спортек" про зобов'язання відповідача протягом шести місяців з дня набрання рішенням суду законної сили забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,9849 га по проспекту Гагаріна, 183-А у місті Харкові та зареєструвати зазначену земельну ділянку в державному земельному кадастрі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ст.ст. 1, 144, 15 Конституції України, ст.ст. 12, 79-1, 93 ЗК України, п. 12 Перехідних положень ЗК України, ст.ст. 5, 13, 15, 21 Закону України "Про оцінку земель", ст.ст. 10, 15, 20, 21 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр" ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526 ЦК України.

Ухвалою суду першої інстанції від 25.04.2018 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду першої інстанції від 18.06.2018 строк підготовчого провадження був продовжений до 24 липня 2018 року та підготовче засідання було відкладено до 09.07.2018.

02.07.2018 ПрАТ "Торговий дім "Спортек" звернулось до господарського суду із заявою про забезпечення доказів, в якій просило суд витребувати у Харківської міської ради та ХРФДП "Центр державного земельного кадастру" копію відповідно завіреної технічної документації з землеустрою земельної ділянки за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 183-А, загальною площею 2,9849 га. В обґрунтування заяви відповідач вказував на те, що технічна документація на земельну ділянку повинна була бути виготовлена за замовленням власника земельної ділянки, тобто Харківської міської ради, і зберігатись у нього. Харківська міська рада, у свою чергу, повинна була передати відповідну технічну документацію з землеустрою земельної ділянки до ХРФДП "Центр державного земельного кадастру". Відповідачем до Харківської міської ради та ХРФДП "Центр державного земельного кадастру" були зроблені запити щодо надходження вказаної документації та надання завіреної копії, але на даний час відповіді не надано.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.07.2018 по справі №922/1052/18, між іншого, в задоволенні заяви ПрАТ "Торговий дім "Спортек" про забезпечення доказів було відмовлено.

Відповідач з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 09.07.2018 по справі №922/1052/18 в частині відмови у задоволенні заяви ПрАТ "Торговий дім "Спортек" про забезпечення доказів скасувати; задовольнити заяву ПрАТ "Торговий дім "Спортек" про забезпечення доказів та витребувати з Харківської міської ради та Харківської регіональної філії ДП “Центр державного земельного кадастру” (61145, м. Харків, вул.. Космічна,21) копію відповідної завіреної технічної документації з землеустрою земельної ділянки за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 183-а, загальною площею 2,9849 га.

Апеляційну скаргу , з урахуванням відповіді на відзив (вх.№6179 від 07.08.2018), обґрунтовує тим, що, виходячи з положень ч. 1-4, 9, 10 ст. 79¹ Земельного кодексу України №2768-111 від 25.10.2001, п.1 ч. 2 ст.14 Закону України № 161 -XIV «Про оренду землі» від 06.10.1998 в редакції на час укладення договору оренди від 01.11.2001, під час укладання з Акціонерним товариством закритого типу «Торговий дім «Спортек» договору оренди земельної ділянки від 01.11.2001 Харківська міська рада як власник відповідної земельної ділянки, на виконання вимог Закону України № 161 -XIV «Про оренду землі» від 06.10.1998р. повинна була:

- визначити об'єкт оренди, тобто сформувати дану земельну ділянку, визначити її площу та межі, шляхом розроблення та виготовлення відповідної технічної документації з землеустрою;

- провести реєстрацію даної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номеру.

Без вищевказаних дій, як вважає заявник апеляційної скарги, Харківська міська рада не могла укласти договір оренди земельної ділянки, оскільки об'єкт оренди є істотою умовою для укладання даного договору відповідно до Закону України № 161- XIV «Про оренду землі» від 06.10.1998.

Також звертає увагу на те, що згідно з додатком до договору оренди земельної ділянки від 01.11.2001 р. «План земельної ділянки», дана земельна ділянка має кадастровий номер, встановлена її площа та межі, які, в свою чергу, мають відповідні координати. Даний додаток «План земельної ділянки» підписаний начальником відділу державного земельного кадастру та моніторингу земель державної землевпорядної експертизи та начальником Харківського міського управління земельних ресурсів. Цей додаток, за висновком відповідача, свідчить про виготовлення та замовлення технічної документації з землеустрою на вищевказану земельну ділянку Харківською міською радою.

Разом з цим, як вказує заявник апеляційної скарги, з урахуванням вимог п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011р, у разі, якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом.

Отже, як вважає відповідач, Харківська міська рада була зобов'язана передати відповідну технічну документацію з землеустрою вищевказаної земельної ділянки до Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 було відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 07.08.2018.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.08.2018 підтримав апеляційну скаргу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 6038 від 01.08.2018 ) та його представник судовому засіданні 07.08.2018 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що виготовлення технічної документація із землеустрою щодо земельної ділянки площею 2,9849 га по пр. Гагаріна, 183-а у м. Харкові не була передбачена законодавством на момент укладення договору оренди та не виготовлена до теперішнього часу, що унеможливлює задоволення вимог відповідача про її надання до суду.

Також звертає увагу на те, що відповідно до п. 9.5 Постанови Кабінету міністрів України від 04.03.2004 «Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» передбачено виготовлення декількох примірників технічної документація Із землеустрою кожен з яких має однакову юридичну силу, один з яких, зокрема, надається замовнику.

Вищевказане свідчить про те, що в разі виготовлення землевпорядної документації АТ «Торговий дім «СПОРТЕК» її примірник був би в наявності у відповідача, що також підтверджує факт не виготовлення (відсутності) технічної документація Із землеустрою щодо земельної ділянки площею 2,9849 га по пр. Гагаріна, 183-а у м. Харкові.

Також вказує на те, що відповідно до змісту заяви про забезпечення доказів відповідачем не зазначено, з урахуванням вимог статей 110-111 ГПК України, підстави на обґрунтування того, які можуть бути ризики щодо втрати засобу доказування, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим, а тому судом першої інстанції правомірно та обґрунтовано було відмовлено у її задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу, відповіді на відзив доводи відповідача та позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи, 02.07.2018 до суду від відповідача надійшла заява про забезпечення доказів, в якій він просить суд витребувати у Харківської міської ради та ХРФДП "Центр державного земельного кадастру" копію відповідно завіреної технічної документації з землеустрою земельної ділянки за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 183-А, загальною площею 2,9849 га.

В обґрунтування заяви відповідач посилається на те, що технічна документація на земельну ділянку повинна була бути виготовлена за замовленням власника земельної ділянки, тобто Харківської міської ради і зберігатись у нього. Харківська міська рада, у свою чергу, повинна була передати відповідну технічну документацію з землеустрою земельної ділянки до ХРФДП "Центр державного земельного кадастру". Відповідачем до Харківської міської ради та ХРФДП "Центр державного земельного кадастру" були зроблені запити щодо надходження вказаної документації та надання завіреної копії, але на даний час відповіді не надано.

Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про забезпечення доказів, виходив з того, що вказана заява не відповідає вимогам ст. 110 ГПК України, а саме: відповідачем не надано суду жодного доказу стосовно наявності підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання цих доказів стане згодом неможливим або утрудненим, що є визначальною підставою для задоволення заяви про забезпечення доказів.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком господарського суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 110 ГПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Зі змісту вказаної норми випливає, що умовами для вчинення такої процесуальної дії, як забезпечення доказів шляхом їх витребування є : фактична наявність конкретних доказів у особи, в якої такі докази необхідно витребувати; наявність достатньо обґрунтованого припущення та побоювання, що такі докази можуть бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Отже, як правильно зазначив господарський суд першої інстанції, забезпечення доказів надає додаткову гарантію збереження доказів.

Як стверджує відповідач у заяві про забезпечення доказів та в апеляційній скарзі, виходячи з положень ч. 1-4, 9, 10 ст. 79¹ Земельного кодексу України №2768-111 від 25.10.2001, п.1 ч. 2 ст.14 Закону України № 161 -XIV «Про оренду землі» від 06.10.1998 в редакції на час укладення договору оренди від 01.11.2001, під час укладання з Акціонерним товариством закритого типу «Торговий дім «Спортек» договору оренди земельної ділянки від 01.11.2001 Харківська міська рада як власник відповідної земельної ділянки, на виконання вимог Закону України № 161 -XIV «Про оренду землі» від 06.10.1998р. повинна була:

- визначити об'єкт оренди, тобто сформувати дану земельну ділянку, визначити її площу та межі, шляхом розроблення та виготовлення відповідної технічної документації з землеустрою;

- провести реєстрацію даної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номеру.

Без вищевказаних дій, як вважає заявник апеляційної скарги, Харківська міська рада не могла укласти договір оренди земельної ділянки, оскільки об'єкт оренди є істотною умовою для укладання даного договору відповідно до Закону України № 161- XIV «Про оренду землі» від 06.10.1998.

Також відповідач звертає увагу на те, що згідно з додатком до договору оренди земельної ділянки від 01.11.2001 р. «План земельної ділянки», дана земельна ділянка має кадастровий номер, встановлена її площа та межі, які, в свою чергу, мають відповідні координати. Даний додаток «План земельної ділянки» підписаний начальником відділу державного земельного кадастру та моніторингу земель державної землевпорядної експертизи та начальником Харківського міського управління земельних ресурсів. Цей додаток, за висновком відповідача, свідчить про виготовлення та замовлення технічної документації з землеустрою на вищевказану земельну ділянку Харківською міською радою.

Разом з цим, як вказує заявник апеляційної скарги, з урахуванням вимог п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011р, у разі, якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом.

Отже, як вважає відповідач, Харківська міська рада була зобов'язана передати відповідну технічну документацію з землеустрою вищевказаної земельної ділянки до Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».

Однак, колегія суддів вважає такі посилання необґрунтованими, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже тягар доведення обставин, на які посилається сторона в обґрунтування своїх вимог та заперечень, лежить саме на неї.

Разом з цим, довести зазначені обставини сторона має доказами, наділеними такими обов‘язковими ознаками, як: допустимість, належність, достовірність та достатність.

Так, відповідно до статі 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини справи, які входять до предмету доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України визначене поняття «допустимість доказів», яке полягає в тому, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Як вказано у статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Однак в матеріалах справи відсутні жодні докази того, що технічна документація, яку просить витребувати відповідач у заяві про забезпечення доказів, фактично наявна у Харківської міської ради та Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».

Посилання відповідача про те, що вказана документація повинна була розроблена у Харківською міською радою, оскільки без неї є неможливим укладення договору оренди землі від 01.11.201-1 року, зроблене без врахування того, що вказаний договір було укладено до набрання чинності Земельним Кодексом України 2002 року, норми якого вимагали присвоєння земельній ділянці, що надається в оренду, кадастрового номера, тоді як до 2002 року конкретного механізму отримання кадастрового номер, який би включав виготовлення відповідної технічної документації із землеутрою, на законодавчому рівні розроблено не було.

Окрім цього, відповідно до п. 9.5 Постанови Кабінету міністрів України від 04.03.2004 «Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» передбачено виготовлення декількох примірників технічної документація Із землеустрою кожен з яких має однакову юридичну силу, один з яких, зокрема, надається замовнику.

Таким чином, в разі виготовлення землевпорядної документації АТ «Торговий дім «СПОРТЕК» її примірник був би в наявності у відповідача, що також ставить під сумнів факт наявності технічної документація Із землеустрою щодо земельної ділянки площею 2,9849 га по пр. Гагаріна, 183-а у м. Харкові.

Таким чином відповідачем не надано належних, достовірних та достатніх доказів знаходження технічної документації, яку він просить витребувати у заяві про забезпечення доказів, у Харківської міської ради або у Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», а його твердження про знаходження вказаної документації у володінні та розпорядженні зазначених органів носить характер припущення.

Окрім цього слід зазначити, що докази, які просить витребувати в порядку статті ст. 110 ГПК України, мають відповідати ознакам належності та допустимості доказів.

Як вже зазначалося, відповідно до статі 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини справи, які входять до предмету доказування.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить суд зобов'язати відповідача протягом шести місяців з дня набрання рішенням суду законної сили забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,9849 га по проспекту Гагаріна, 183-А у місті Харкові та зареєструвати зазначену земельну ділянку в державному земельному кадастрі на підставі рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13 «Про затвердження «Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013».

Разом з цим, з моменту укладення договору оренди від 01.11.2001 і моменту подання позовної заяви – 13.04.2018 у законодавстві, яке регулює правовідносини щодо землеустрою і, зокрема, щодо виготовлення документації із землеустрою, відбулися суттєві зміни, які встановлюють нові вимоги до такої документації: з 01.01.2002 року набрала чинності нова редакція Земельного кодексу України, 08.07.2003 року набрав чинності Закону України «Про землеустрій», з 07.07.2011 набрав чинності Закон України «Про державний земельний кадастр України» тощо.

Отже, документи, що просить витребувати відповідач у своїй заяві про забезпечення доказів, і які, як він вказує, було виготовлено при укладенні договору у 2001 році, не відносяться до предмету спору, оскільки чинне на момент подання позовної заяви законодавство встановлює нові вимоги до змісту та форми до технічної документації із землеустрою порівняно із законодавством, яке діяло на момент укладення договору від 01.11.2001, у звязку з чим такі витребувані документи не відповідають чинному на час подання позову законодавству .

Таким чином, відповідач у свої заяві про забезпечення доказів просить витребувати докази, які не можуть вважатися належними у даній справі.

Окрім цього, відповідачем у заяві про забезпечення доказів вказував на те, що ним 31.05.2018 року направлялися запити до Харківської міської ради та Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про надання відповідної технічної документації із землеустрою, які, як стверджує відповідач, було залишено без відповіді.

Разом з цим , слід зазначити, що на час подання заяви про забезпечення доказів – 02.07.2018 року строк надання відповіді на зазначені запити в порядку Закону України «Про звернення громадян» не настав, що підтверджується копією запиту та фіскального чеку від 12.06.2018, які додано до апеляційної скарги .

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, повністю з‘ясував обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для скасування цієї ухвали відсутні.

Судові витрати в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 129 270, 271, пунктом 1 частини 1 статті 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 09.07.2018 по справі №922/1052/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13.08.2018.

Головуючий суддя Тарасова І. В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Шевель О. В.