КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/7200/17 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л. В.

суддів: Безименної Н. В.,

Кучми А. Ю.

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкових повідомлень рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року позивач, ОСОБА_3, звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просила скасувати податкові повідомлення - рішення №0005581306, №0005571306 від 09 грудня 2016 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до незаконного та необґрунтованого вирішення спору по суті. Зокрема, відповідач вказує, що судом першої інстанції не встановлено всіх обставин щодо порушень, які стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

07 червня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому вказує, що судом першої інстанції винесено обґрунтоване рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин по справі та з врахуванням норм чинного законодавства та просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року - без змін.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету платником податків-фізичною особою ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

За результатами проведення перевірки складено Акт №300-26-54-13-06-17НОМЕР_1 від 23 листопада 2016 року, яким зафіксовані порушення пп.164.2.8 п. 164.2.9 п.164.2 ст. 164, пп.170.2.2 п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170, п.176.1 ст. 176 та п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, на загальну суму 2 242 032, 00 грн.; п.п 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік; п. 161 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано військового збору у сумі 168 152, 40 грн.

На підставі Акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 09 грудня 2016 року: №0005581306, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 2 802 710, 00 грн. (за основним платежем 2 242 032, 00 грн.) та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 560 678 грн.); №0005571306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Військовий збір" на загальну суму 210 190,50 грн., у тому числі сума грошового зобов'язання 168 152,40 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 42 038,10 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями позивачем подано скарги до Головного управління ДФС у м. Києві та Державної фіскальної служби України, У результаті адміністративного оскарження скарги залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Ввадаючи, що податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог податкового законодавства, позивач звернулась до суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в є безпідставним і підлягає скасуванню як протиправне.

Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіряючи у межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року, зазначає таке.

Фактичною підставною для прийняття податкових повідомлень-рішень є відомості, встановлені відповідачем в ході перевірки про те, що за перевіряє мий період з 08 липня 2015 року по 26 жовтня 2015 року на рахунок позивача НОМЕР_2 в ПАТ «Фідобанк», ТОВ «АРЧІ КАПІТАЛ» перерахувало кошти на загальну суму 11 210 160,00 грн. за акції прості іменні, що вільно обертаються в депозитній системі України.

Так, згідно пп. 161.1.1 п. 161.1 ст. 161 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Пунктом. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України визначено оподаткування інвестиційного прибутку.

Згідно з пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України, облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

При цьому, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Відповідно до пп. а) 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України, для цілей цього пункту термін "інвестиційний актив" означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.

Згідно пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України, до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Згідно Договору купівлі-продажу ЦП №БВ6-1-2/127 від 29 червня 2015 року укладеного між позивачем (Покупець), з однієї сторони, та громадянином Канади ОСОБА_5 (Продавець), з іншої сторони, з додатковою угодою ОСОБА_3 придбано цінні папери, в кількості 1998 шт., загальна вартість 1 996 668, 00 грн.

Факт передачі цінних паперів та здійснення розрахунків за їх придбання в 2015 році в розмірі 1 996 668, 00 грн. підтверджується Актом прийому-передачі ЦП №БВ6-1-2/127 від 03 липня 2015 року, розписками та актом виконаних робіт №БВ6-1-2/127 від 27 липня 2015 року.

Згідно Договору купівлі-продажу ЦП №БВ6-1-2/131 від 13 липня 2015 року укладеного між позивачем (Покупець), з однієї сторони, та громадянином Канади ОСОБА_5 (Продавець), з іншої сторони, з додатковою угодою ОСОБА_3 придбано цінні папери, в кількості 585 шт., загальна вартість 1 005 529,20 грн.

Факт передачі цінних паперів та здійснення розрахунків за їх придбання в 2015 році в розмірі 1 005 529, 20 грн. підтверджується Актом прийому-передачі ЦП №БВ6-1-2/131 від 05 серпня 2015 року, розписками та актом виконаних робіт №БВ6-1-2/131 від 22 вересня 2015 року.

Згідно Договору купівлі-продажу ЦП №БВ6-1-2/142 від 30 липня 2015 року укладеного між позивачем (Покупець), з однієї сторони, та громадянином Канади ОСОБА_5 (Продавець), з іншої сторони, з додатковою угодою ОСОБА_3 придбано цінні папери, в кількості 923 шт., загальна вартість 1 586 501, 63 грн.

Факт передачі цінних паперів та здійснення розрахунків за їх придбання в 2015 році в розмірі 1 586 501, 63 грн. підтверджується Актом прийому-передачі ЦП №БВ6-1-2/142 від 20 серпня 2015 року, розписками та актом виконаних робіт №БВ6-1-2/142 від 07 жовтня 2015 року.

Згідно Договору купівлі-продажу ЦП №БВ6-1-2/147 від 03 серпня 2015 року укладеного між позивачем (Покупець), з однієї сторони, та громадянином Канади ОСОБА_5 (Продавець), з іншої сторони, з додатковою угодою ОСОБА_3 придбано цінні папери, в кількості 1398 шт., загальна вартість 2 402 956, 96 грн.

Факт передачі цінних паперів та здійснення розрахунків за їх придбання в 2015 році в розмірі 2 402 956, 96 грн. підтверджується Актом прийому-передачі ЦП №БВ6-1-2/147 від 20 серпня 2015 року, розписками та актом виконаних робіт №БВ6-1-2/147 від 30 жовтня 2015 року.

Згідно Договору купівлі-продажу ЦП №БВ6-1-2/156 від 07 серпня 2015 року укладеного між позивачем (Покупець), з однієї сторони, та громадянином Канади ОСОБА_5 (Продавець), з іншої сторони, з додатковою угодою ОСОБА_3 придбано цінні папери, в кількості 2 100 шт., загальна вартість 3 609 592, 00 грн.

Факт передачі цінних паперів та здійснення розрахунків за їх придбання в 2015 році в розмірі 3 609 592, 00 грн. підтверджується Актом прийому-передачі ЦП №БВ6-1-2/156 від 29 вересня 2015 року, розписками та актом виконаних робіт №БВ6-1-2/156 від 04 грудня 2015 року.

В подальшому, між позивачем (Продавець), з однієї сторони, та ТОВ "АРЧІ КАПІТАЛ", з іншої сторони, укладено Договори купівлі-продажу цінних паперів: №БВ7-7/7 від 08 липня 2015 року, №БВ8-15/8 від 11 серпня 2015 року, №БВ9-16/7 від 08 вересня 2015 року. №БВ9-28/6 від 22 вересня 2015 року, №БВ10-3/18 від 01 жовтня 2015 року.

Судом першої інстанції встановлено, що в подальшому позивачем продано цінні папери: за Договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ7-7/7від 08 липня 2015 позивачем продано цінні папери - 1998 шт., на загальну вартість 1 998 000, 00 грн., за Договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ8-15/8 від 11 серпня 2015 року - 585 шт., на загальну вартість 1 006 200, 00 грн., за Договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ9-16/7 від 08 вересня 2015 року - 923 шт., на загальну вартість 1 587 560, 00 грн., за Договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ9-28/6 від 22 вересня 2015 року - 1398 шт., на загальну вартість 2 404 560. 00 грн., за Договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ10-3/8 від 01 жовтня 2015 року - 2100 шт., на загальну вартість 3 612 000, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що цінні папери продані ОСОБА_3 на загальну суму 10 608 320,00 грн., що підтверджується Актами виконаних робіт та розписками, копії яких містяться в матеріалах справи

Різниця між ціною купівлі та продажу цінних паперів становить 7 072, 20 грн. (придбано на суму 10 601 247, 80 грн. продано 10 608 320,00грн.).

Відповідно до умов зазначених договорів громадянка України ОСОБА_3 (продавець) зобов'язана передати у власність громадянина Канади ОСОБА_5 (покупець), в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "АРЧІ КАПІТАЛ" прості іменні акції, на вказані вище суми. При цьому п. 2.1 цих Договорів передбачено, що розрахунок здійснюється в готівковій формі. Про сплату грошових коштів продавець видає покупцю розписку. Документом, що підтверджує виконання зобов'язань продавця в перерахуванні цінних паперів на ім'я покупця є акт прийому-передачі, який є невід'ємною частиною даного договору (п. 2.3 договорів).

Крім того, сторонами укладалися додаткові угоди, копії яких також наявні у матеріалах справи.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів, а також факту понесення позивачем витрат з купівлі цінних паперів позивачем надано копії розписок, на виконання п. 2.1 Договорів, відповідно до яких позивачем передано, а громадянином Канади ОСОБА_5 отримано грошові кошти, а також копії актів виконаних робіт, на виконання п. 2.3 договорів, згідно з якими сторонами було здійснено купівлю-продаж цінних паперів відповідно до зазначених договорів.

Апелянт вказує на відсутність у позивача належних розрахункових документів, що підтверджують фактично понесені витрати на попереднє придбання цінних активів фізичною особою-платником податку. Контролюючим органом під час перевірки зроблено висновок, що розписка не є платіжним (розрахунковим) документом, а отже не може підтверджувати понесені витрати на придбання інвестиційних активів. Податковий орган на підтвердження своєї думки посилається на п. 1.2 постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (надалі - Положення №637), постанови Правління Національного банку України від 21.01.2014 №22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" (надалі - Інструкція №22), Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 № 2346-III та ст.ст. 44, 164, 167, 170 Податкового кодексу України.

Щодо доводів відповідача колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

Як вбачається з преамбули Положення №637, воно визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою. Дане Положення не регулює взаємовідносини між фізичними особами при розрахунках за придбаний товар.

Інструкція №22 згідно до п. 1.2 та п.1.3 встановлює загальні правила, види і стандарти безготівкових розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ним.

Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначені загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлено відповідальність суб'єктів переказу, а також визначено загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.

Таким чином, вказані нормативно-правові акти регулюють відносини, що виникають при операціях підприємств/підприємців з одного боку та фізичних осіб з іншого, а також безготівкові розрахунки. Проте, вони не регулюють взаємовідносини, які виникають між двома фізичними особами при здійсненні між ними розрахунків за придбання акцій.

Як вбачається з Договорів купівлі-продажу цінних паперів, позивач придбала цінні папери саме у фізичної особи, а не юридичної особи. В такому випадку відносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 545 Цивільного кодексу України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Тобто, розписка є документом, що засвідчує виконання покупцем обов'язку з оплати за договором купівлі-продажу, який укладений між фізичними особами.

З огляду на викладене є безпідставними та необґрунтованими посилання апелянта на те, що надані позивачем документи є неналежними та такими, що не підтверджують документально витрати позивача на придбання цінних паперів.

Положення підпункту 170.2.9 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України регламентують порядок оподаткування інвестиційного прибутку у випадку здійснення операцій з інвестиційними активами за участю професійного торговця цінними паперами (крім операцій з цінними паперами, визначеними у підпункті 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу).

Податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) податок за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.1 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу, та сплачує (перераховує) утриманий податок до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника податку від подання річної податкової декларації при отриманні ним доходу, зазначеного у цьому пункті.

Вказаним нормам кореспондують вимоги абзацу 2 підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України, відповідно до яких при застосуванні платником податку норм підпункту 170.2.9 цього пункту податковий агент - професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об'єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.

Системне тлумачення вказаних норм дає підстави для висновку, що професійний торговець цінними паперами при здійсненні операцій з інвестиційними активами (крім операцій з цінними паперами, визначеними у підпункті 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу) є податковим агентом. Саме професійний торговець визначає розмір інвестиційного прибутку платника податків та враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів. При цьому на платника податків покладається лише обов'язок задекларувати у річній податковій декларації отриманий дохід.

За змістом положень статей 16, 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року № 3480-IV брокерська діяльність є різновидом професійної діяльності з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку. Поняттям брокерської діяльності визначається процес укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема на підставі договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи.

Отже, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, обґрунтовано виходив з того, що платник податків здійснював діяльність з купівлі-продажу цінних паперів за допомогою професійного торговця, що є підставою для застосування положень підпункту 170.2.9 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України, і виключає наявність складу податкового правопорушення, покладеного в основу спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки обов'язок нарахування та сплати податків покладено на податкового агента платника податків.

Відповідно до договорів купівлі-продажу цінних паперів, що містяться у матеріалах справи, всі вони проводились за участю професійного торговця цінними паперами - ТОВ "АРЧІ КАПІТАЛ" (ліцензія НКЦПФР серія АЕ №294743 від 18 травня 2015 року).

Так, у випадку будь-яких порушень зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з даного інвестиційного доходу, відповідальність та відповідні донарахування повинні бути покладені саме на податкового агента, в даному випадку на ТОВ "АРЧІ КАПІТАЛ".

Відповідно до пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України визначено, що платники податку зобов'язані, зокрема, вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку; отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку; подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

На вимогу органу державної податкової служби та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

У відповідності до зазначеної правової норми платник податку не зобов'язаний подавати разом із податковою декларацією відповідні підтверджуючі документи, а повинен лише вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, та отримувати і зберігати протягом строку давності, документи первинного обліку.

Якщо під час перевірки у відповідача виникли сумніви у підтвердженні відповідних сум витрат на придбання позивачем інвестиційного активу, він міг вимагати надання необхідних документів для підтвердження достовірності даних податкової декларації.

З огляду на викладене, наведені обставини, підтверджені наданими позивачем документами, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи апелянта про правомірність винесення податкових повідомлень-рішень №0005581306 та №0005571306 від 09 грудня 2016 року.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для скасування податкових повідомлень-рішень №0005581306 та №0005571306 від 09 грудня 2016 року.

Згідно з положеннями ст.. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст.. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 09 серпня 2018 року

Головуючий суддя Л. В. Бєлова

Судді Н. В. Безименна

А. Ю. Кучма