ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2018 р. м. Київ Справа № 911/556/18

Розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»

про визнання недійсним та скасування рішення

За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Крицький Р.Г. (довіреність б/н від 27.03.2018 року).

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» про визнання недійсним та скасування рішення Наглядової ради.

Ухвалою від 03.04.2018 року прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі № 911/556/18 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.05.2018 року.

В судовому засіданні 07.05.2018 року судом оголошено ухвалу про перерву в підготовчому засіданні у справі № 911/556/18 на 30.05.2018 року, про що зазначено в протоколі відповідного судового засідання та повідомлено сторін під розписку.

В судовому засіданні 30.05.2018 року представником позивача подано клопотання про витребування доказів, в якому останній просив суд витребувати у відповідача належним чином засвідчену копію положення про наглядову раду Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів», що було чинне станом на 05.03.2018 року.

Розглянувши в судовому засіданні 30.05.2018 року клопотання представника позивача про про витребування доказів, заслухавши думку присутніх представників сторін, суд дійшов висновку про те, що воно відповідає вимогам ст. 81 Господарського процесуального кодексу України та про його задоволення.

В судовому засіданні 30.05.2018 року оголошено перерву в підготовчому засіданні у справі № 911/556/18 на 20.06.2018 року.

У зв'язку з перебуванням судді Карпечкіна Т.П. на лікарняному судове засідання 20.06.2018 року не відбулося, тому ухвалою від 21.06.2018 року підготовче засідання у справі № 911/556/18 призначено на 11.07.2018 року.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 11.07.2018 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 11.07.2018 року оголошувалась перерва в розгляді справи до 23.07.2018 року.

В судове засідання 23.07.2018 року позивач не зявився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, відповідач проти позову заперечував.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 23.07.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 є власником 9 600 000 простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» (надалі - відповідач, товариство, ПАТ «МЗВКК») що складає 6% від статутного капіталу товариства.

Позивач зазначає, що в березні 2018 року йому стало відомо про те, що Наглядовою радою ПАТ «МЗВКК» було прийнято рішення, оформлене протоколом засідання Наглядової ради № 5 від 05.03.2018 року, яким було прийнято рішення:

1.1. Про надання згоди на вчинення ПАТ «МЗВКК» значних правочинів щодо (і) надання ПАТ «МЗВКК» поруки з метою забезпечення виконання будь-яких та всіх зобов'язань, в тому числі зі сплати будь-яких сум, що підлягають або можуть підлягати сплаті, (а) ЕМ-ЕЙЧ-ПІ Люкс С.А. (МНР LUX S.А.), компанією створеною за законодавством Великого Герцогства Люксембург (надалі - «Емітент»), та (б) іншими крім ПАТ «МЗВКК») Гарантами (Guarantors), як цей термін буде вказано в Договорі поруки (як визначено нижче), за облігаціями які випускаються та розміщуються Емітентом на міжнародних ринках капіталу на сукупну основну суму не більше ніж 750 000 000 (сімсот п'ятдесят мільйонів) доларів США, з процентною ставкою, що не перевищує 10% (десяти відсотків) річних та строком погашення не більше 10 рокі (надалі - «Облігації»), та за всіма іншими правочинами (в тому числі, договорами, повідомленнями, листами та іншими документами), що вчиняються (укладаються, надаються, вручаються, оформлюються, підписуються) Емітентом та/або Гарантами (Guarantors) відповідно до умов випуску і розміщення та/або у зв'язку з випуском Облігацій, та відповідно, про укладення Товариством в якості поручителя договору поруки (Individual Suretyship Agreement) з довірчим управителем (Trustee) (надалі - «Договір поруки»), з урахуванням того, що ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є предметом Договору поруки, не може становити більше 25 відсотків вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, та (іі) отримання Товариством позики від Емітента у зв'язку з Облігаціями та, відповідно, про укладення Товариством в якості позичальника угоди про позику (надалі - «Договір позики»), з урахуванням того, що ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є предметом Договору позики, не може становити більше 25 відсотків вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, а також про укладення будь-яких змін та доповнень (додатків, додаткових договорів, договорів про внесення змін, тощо) до Договору поруки та/або Договору позики, як це може бути необхідно відповідно до умов випуску і розміщення Облігацій та/або у зв'язку з Облігаціями.

1.2. Про надання згоди на вчинення Товариством інших значних правочинів (окрім Договору поруки та Договору позики), що мають бути вчинені відповідно до умов випуску і розміщення Облігацій та/або у зв'язку із випуском Облігацій щодо взяття Товариством будь-яких зобов'язань про відшкодування будь-яких і всіх збитків, витрат та інших сум будь-якого характеру та виду, що можуть бути понесені відповідно до умов випуску і розміщення Облігацій та/або у зв'язку із випуском Облігацій, які можуть вчинятися Товариством шляхом укладення договорів (або іншим чином, як це може бути передбачено правом, яке буде застосовуватися) про взяття Товариством на себе таких зобов'язань у зв'язку з Облігаціями, в тому числі, але не виключно, договорів про запевнення, гарантії та відшкодування (Representation, Warranty and Indemnity Agreements) (надалі разом - «Транзакційні документи»), а також будь-яких змін та доповнень (додатків, додаткових договорів, договорів про внесення змін) до будь-яких Транзакційних документів, як це може бути необхідно відповідно до умов випуску і розміщення Облігацій та/або у зв'язку із випуском Облігацій, з урахуванням того, що ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є предметом Транзакційних документів, не може становити більше 25 відсотків вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності Товариства.

1.3. Надати Голові Правління Товариства та особі, яка буде тимчасово виконувати обов'язки Голови Правління Товариства, згоду та повноваження на ведення переговорів, остаточне погодження умов, прийняття рішення про укладення та підписання (надання, вручення, оформлення) від імені Товариства Договору поруки, Договору позики та Транзакційних документів, а також будь-яких змін та доповнень (додатків, додаткових договорів, договорів про внесення змін) до Договору поруки, Договору позики та/або будь-яких Транзакційних документів, а також вчинення будь-яких інших дій, укладення інших правочинів та документів, як це може бути необхідно відповідно до умов випуску і розміщення Облігацій та/або у зв'язку із випуском Облігацій, а також право делегувати всі вищевказані повноваження будь-якій іншій особі за власним розсудом в порядку, що передбачений чинним законодавством України (в тому числі, на підставі належним чином виданої довіреності) та статутом Товариства.

Позивач стверджує, що наведене Рішення Наглядової ради ПАТ «МЗВКК», оформлене протоколом засідання Наглядової ради № 5 від 05.03.2018 року, прийнято з порушення законодавства, тому підлягає скасуванню, про що заявляє в позові відповідну вимогу про визнання недійсним та скасування Рішення Наглядової ради ПАТ «МЗВКК», оформленого протоколом засідання Наглядової ради № 5 від 05.03.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що як вбачається з протоколу, який оформлено оскаржуване рішення, у засіданні Наглядової ради приймали участь: ОСОБА_2 - Голова Наглядової ради; ОСОБА_5 - член Наглядової ради; ОСОБА_6 - член Наглядової ради; ОСОБА_7 - незалежний член Наглядової ради (незалежний директор); ОСОБА_8 - незалежний член Наглядової ради (незалежний директор).

При цьому, ОСОБА_5 будучи членом Наглядової ради ПАТ «МЗВКК» (що підтверджується повідомленням про зміни у складі посадових осіб ПАТ «МЗВКК», яке розміщене у Загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів у мережі Інтернет на веб-сайті www.stockmarket.gov.ua) одночасно обіймав посади: Посадової особи МНР Lux S.A.; Посадової особи, контролюючий акціонер МНР SE («Основний акціонер»), який володіє 100% акцій WTI Trading Limited («WTІ»), який є безпосереднім головним акціонером МНР SE (про що зазначено на сайті http://www.londonstockexchange.com/exchange/news/market-news/market-news-detail/MHPC/13557340.html та на сайті https://www.mhp.com.ua/uk/home).

Крім того, МНР SE - материнська компанія міжнародної агропромислової Групи-лідера з головним офісом в Україні, планує провести зустрічі з інвесторами у зв'язку з можливим розміщенням нових єврооблігацій. Єврооблігації буде випущено дочірньою компанією МНР Lux S.A., що зареєстрована в Люксембурзі і знаходиться в 100%-вій власності МНР SE. МНР SE (про що зазначено на сайті https://wavw.mhp.com.ua/uk/home).

ОСОБА_5 також є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ПАТ «МЗВКК».

Так, п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що афілійовані одна щодо іншої особи (далі - афілійовані особи):

юридичні особи, за умови, що одна з них здійснює контроль над іншою чи обидві перебувають під контролем третьої особи;

члени сім'ї фізичної особи - чоловік (дружина), а також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловіки (дружини);

фізична особа та члени її сім'ї і юридична особа, якщо ця фізична особа та/або члени її сім'ї здійснюють контроль над юридичною особою.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» термін «контроль» у цьому Законі вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про захист економічної конкуренції».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» контроль - вирішальний вплив однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб'єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб'єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання. Пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання. Зокрема, пов'язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами.

Пунктом 15 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що посадові особи органів акціонерного товариства - фізичні особи - голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, якщо утворення такого органу передбачено статутом товариства.

1) в акціонерному товаристві не створена наглядова рада;

2) всі члени наглядової ради є заінтересованими у вчиненні правочину;

3) ринкова вартість майна або послуг чи сума коштів, що є його предметом, перевищуе 10 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства.

Відповідно до ч.2 ст.71 Закону України «Про акціонерні товариства» особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, може бути будь-яка з таких осіб:

1) посадова особа органу акціонерного товариства (ОСОБА_5 є членом Наглядової ради ПАТ «МЗВКК») або її афілійовані особи (ПАТ «МЗВКК» і МНР Lux S.A. перебувають під контролем МНР S.E., яку контролює ОСОБА_5; ОСОБА_5 здійснює контроль щодо ПАТ «МЗВКК»);

2) акціопер, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє принаймні 25 відсотками акцій товариства, та його афілійовані особи (крім випадків, коли акціонер прямо або опосередковано володіє 100 відсотками акцій такого акціонерного товариства;

3) юридична особа, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини, є посадовою особою (ОСОБА_5 є посадовою особою МНР Lux S.A. та посадовою особою ПАТ «МЗВКК»; ОСОБА_5 є афілійованою особою щодо МНР Lux S.A. тому, що здійснює контроль над даною компанією; ОСОБА_5 опосередковано володіє 100% акцій МНР Lux S.A.).

4) інші особи, визначені статутом акціонерного товариства.

Тобто, ОСОБА_5 та МНР Lux S.A. є особами які заінтересовані у вчиненні ПАТ «МЗВКК» правочинів.

При цьому ч. 3 ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлює, що особа, визначена у ч. 2 ст. 71 вважається заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, якщо вона: 1) є стороною такого правочину (МНР Lux S.A. є стороною правочинів, що погоджено рішенням Наглядової ради ПАТ «МЗВКК» №5 від 05.03.2018 року) або є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину (ОСОБА_5 є членом виконавчого органу МНР Lux S.A.);

2) отримує винагороду за вчинення такого правочину від акціонерного товариства (посадових осіб акціонерного товариства) або від особи, яка є стороною правочину;

3) внаслідок такого правочину набуває майно (ОСОБА_5 та МНР Lux S.A. отримають майно внаслідок укладення правочинів, що погоджено рішенням Наглядової ради ПАТ «МЗВКК» №5 від 05.03.2018 року);

4) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва акціонерного товариства посадовими особами).

Таким чином, ч.2 ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» визначений загальний перелік осіб, які можуть бути заінтересованими у вчинені акціонерним товариством правочину, а ч. 3 ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлює умови, за яких виникає така заінтересованість.

Згідно з ч. 4 ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов'язана заздалегідь поінформувати товариство про наявність у неї такої заінтересованості, направивши таку інформацію:1) ознаки заінтересованості особи у вчиненні правочину;

2) проект правочину.

Згідно з ч. 7 ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» рішення про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю виноситься на розгляд загальних зборів акціонерів, якщо:1) в акціонерному товаристві не створена наглядова рада;

2) всі члени наглядової ради є заінтересованими у вчиненні правочину;

3) ринкова вартість майна або послуг чи сума коштів, що є його предметом, перевищує 10 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства.

У зв'язку з чим, позивач зазначає, що член Наглідової ради ОСОБА_5 та МНР Lux S.A. є заінтересованими особами щодо вчинення ПАТ «МЗВКК» правочинів, укладення яких було погоджено оскаржуваним протоколом Наглядової ради ПАТ «МЗВКК» від 05.03.2018 року, в той час, як відповідні питання неправомірно вирішені на засіданні Наглядової ради ПАТ «МЗВКК» 05.03.2018 року, оскільки мали бути розглянуті на засіданні загальних зборів акціонерів ПАТ «МЗВКК».

Згідно з ч. 8 ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» у голосуванні про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю акціонери, заінтересовані у вчиненні правочину, не мають права голосу, а рішення з цього питання приймається більшістю голосів незаінтересованих акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах та яким належать голосуючі з цього питання акції.

Крім того, акціонерами ПАТ «МЗВКК» також є:

- Приватне акціонерне товариство «Миронівська птахофабрика» код ЄДРПОУ 30830662, яке володіє від загальної кількості голосуючих акцій (у відсотках) 66,093989. Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) даної юридичної особи є ОСОБА_5 Власником істотної участі засновника даної юридичної особи, якщо засновник-юридична особа- Косюк Ю.А.

- Публічне акціонерне товариство «Миронівський хлібопродукт» код ЄДРПОУ 25412361, яке володіє від загальної кількості голосуючих акцій (у відсотках) 22,4836. Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) даної юридичної особи є ОСОБА_5 Власником істотної участі засновника даної юридичної особи, якщо засновник-юридична особа- Косюк Ю.А.

З огляду на вказане, позивач зазначає про порушення його права на участь в управлінні ПАТ «МЗВКК», оскільки він був позбавлений можливості впливу на укладення оспорюваних договорів шляхом голосування особисто або через свого представника на загальних зборах ПАТ «МЗВКК», до порядку денного яких було б внесено питання щодо надання згоди на укладення правочинів та, відповідно, висловити свою незгоду шляхом голосування проти прийняття такого рішення за відповідним питанням порядку денного.

Згідно з ч. 1 статті 25 Закону України «Про акціонерні товариства» кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи, зокрема, право на отримання дивідендів.

Правочини, укладення яких було неправомірно погоджено оскаржуваним рішенням Наглядової ради, зокрема порука за зобов'язаннями МНР Lux S.A., укладення ПАТ «МЗВКК» угоди про позику в якості позичальника, договорів про запевнення, гарантії, відшкодування шкоди, інші. Такі правочини збільшують зобов'язання ПАТ «МЗВКК», створюють умови за яких майно товариства може бути відчужено на користь заінтересованих осіб. В результаті таких дій, які містять ознаки домовленості заінтересованих осіб ПАТ «МЗВКК», можуть бути виведені активи останнього.

Оскільки відповідне питання мало вирішуватись на загальних зборах за участю всіх акціонерів, винесення та вирішення відповідного питання на розгляд Наглядової ради позбавило позивача корпоративного права на участь в управлінні Товариством.

Позивач зазначає, що для підтвердження фактів викладених у даному позові, позивач звертався із заявою про отримання письмових доказів, до члена Наглядової ради ПАТ «МЗВКК» ОСОБА_5 Проте, відповіді надану заяву позивачем не отримано.

У зв'язку з чим, позивач в позові просив в порядку забезпечення доказів, витребувати у члена Наглядової ради ПАТ «МЗВКК» ОСОБА_5 відповідні пояснення та докази щодо факту заінтересованості.

Також, позивач в позові ставить під сумнів участь усіх членів Наглядової ради ПАТ «МЗВКК» у спірному засіданні Наглядової ради, яке відбулося 05.03.2018 року.

Відповідно до абз. 3 п. 2.31. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25 лютого 2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» підставами визнання недійсними рішень наглядової ради можуть бути такі порушення порядку скликання та проведення засідання ради, які мали наслідком неправомочність засідання наглядової ради.

Пунктом 39 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» зазначено, що рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред'явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси акціонера (учасника) товариства.

В Рішенні Конституційного суду України від 01.12.2004 року у справі № 1-10/2004 також зазначено, що акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтересу шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства.

Відповідачем в ході вирішення спору подано відзив на позов, в я кому відповідач позовні вимоги заперечував.

При цьому, відповідачем у відзиві визнано, що 05.03.2018 року Наглядовою радою ПАТ «МЗВКК» було прийнято спірне рішення, оформлене протоколом засідання Наглядової ради № 5 від 05.03.2018 року.

В обґрунтування заперечень відповідач у відзиві зазначив, що відповідно до частин 1 та 2 статті 80 Господарського кодексу України до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій, крім випадків, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Господарського кодексу України установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.

Частиною першою ст. 167 Господарського кодексу України встановлено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з ч.1 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Акціонерами товариства, у відповідності до частини 1 статті 4 вищевказаного Закону, визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

Цим же Законом, а саме, ст. 5 визначено, що акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.

Відповідно до п. 8 частини 1 статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства» корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Діяльність акціонерних товариств, права та обов'язки акціонерів встановлюються актами законодавства та статутом акціонерного товариства.

Згідно зі ст. 8 Статуту ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів», затвердженого Загальними зборами акціонерів товариства 26.04.2017 року (протокол №1), акціонерами Товариства є юридичні та фізичні особи, які є власниками акцій Товариства. Кожна проста акція товариства надає акціонеру - її власнику однакову сукупність прав. Акціонери - власники простих акцій Товариства поряд з правами, які обумовлені в інших статтях цього Статуту та нормах чинного законодавства, мають право: брати участь в управлінні Товариством у порядку, передбаченому цим Статутом. Одна проста акція Товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на Загальних зборах, окрім випадків проведення кумулятивного голосування; брати участь у розподілі прибутку Товариства та одержувати його частку (дивіденди) у разі їх оголошення і виплати в порядку і способами, передбаченими законодавством України і цим Статутом; отримувати інформацію про господарську діяльність Товариства, в обсязі і в порядку, визначених законодавством України і цим Статутом, вносити пропозиції на розгляд Загальних зборів та інших органів Товариства, у разі емісії Товариством додаткових акцій шляхом приватного розміщення користуватися переважним правом на придбання додатково розміщуваних акцій Товариства в кількості, пропорційній частці належних акціонеру простих акцій у загальній кількості простих акцій, у разі ліквідації Товариства отримувати частину майна Товариства або його вартості пропорційно до вартості належних їм акцій Товариства в черговості і порядку передбаченому законодавством України і цим Статутом, продавати чи іншим чином відчужувати належні йому акції в будь-який час без жодного погодження з іншими акціонерами чи органами Товариства, вимагати викупу Товариством всіх чи частини належних акціонеру акцій у випадках і в порядку, передбачених законодавством України і цим Статутом, продати акції Товариству в разі, якщо Товариством прийнято рішення про придбання таких акцій, у випадках, передбачених законодавством України захищати в судовому порядку свої порушені цивільні права, в тому числі вимагати від Товариства відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 10 Статуту органами управління товариства є: Загальні збори товариства, Наглядова рада, виконавчий орган - Правління товариства, Ревізійна комісія.

Відповідно до п. 14.3. Статуту Наглядова рада Товариства вирішує будь-які питання, які віднесені до її виключної компетенції цим Статутом, Положенням про Наглядову раду Товариства та Законом України «Про акціонерні товариства».

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про акціонерні товариства» наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

До компетенції Наглядової ради, відповідно до ч.1 ст. 52 вказаного Закону належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами.

За приписами ч.1 ст. 53 Закону України «Про акціонерні товариства» члени наглядової ради публічного акціонерного товариства обираються акціонерами під час проведення загальних зборів товариства на гтрок до наступних річних зборів товариства.

Як визначено ч.ч. 11, 12 ст. 53 цього Закону (в редакції станом на момент проведення оскаржуваного засідання) кількісний склад наглядової ради встановлюється статутом акціонерного товариства. Мінімальна кількість членів наглядової ради публічного акціонерного товариства не може бути меншою ніж 5 осіб.

Пунктом 14.4 Статуту ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» визначено компетенцію наглядової ради відповідача до якої, зокрема, віднесено повноваження щодо прийняття рішення про вчинення значних правочинів, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про акціонерні товариства» засідання наглядової ради скликаються за ініціативою голови наглядової ради або на вимогу члена наглядової ради.

Засідання наглядової ради також скликаються на вимогу ревізійної комісії, виконавчого органу чи його члена, інших осіб, визначених статутом акціонерного товариства, які беруть участь у засіданні наглядової ради.

Статут акціонерного товариства може передбачати порядок прийняття наглядовою радою рішення шляхом проведення заочного голосування (опитування).

Згідно з частиною другою цієї ж статті засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу.

У разі дострокового припинення повноважень одного чи кількох членів наглядової ради і до обрання всього складу наглядової ради засідання наглядової ради є правомочними для вирішення питань відповідно до її компетенції за умови, що кількість членів наглядової ради, повноваження яких є чинними, становить більше половини її складу.

Відповідно до ч. 4 ст. 55 цього Закону на вимогу наглядової ради в її засіданні беруть участь члени виконавчого органу. Рішення наглядової ради приймається простою більшістю голосів членів наглядової ради, які беруть участь у засіданні та мають право голосу, якщо для прийняття рішення статутом акціонерного товариства не встановлюється більша кількість голосів.

Згідно з ч. 5 ст. 55 Закону на засіданні наглядової ради кожний член наглядової ради має один голос.

Статутом товариства може передбачатися право вирішального голосу голови наглядової ради у разі рівного розподілу голосів членів наглядової ради під час прийняття рішень.

Частиною 6 ст. 55 Закону визначено, що протокол засідання наглядової ради оформлюється протягом п'яти днів після проведення засідання.

Відповідно до п. 14.38 Статуту засідання наглядової ради скликаються за ініціативою Голови Наглядової ради, на вимогу члена Наглядової ради, на вимогу Ревізійної комісії, Правління чи його члена, аудитора, керівника структурного підрозділу, що здійснює функції внутрішнього контролю, а також на вимогу акціонерів, які в сукупності володіють не менш як 5 відсотків голосуючих акцій Товариства.

Згідно з п. 14.44 Статуту засідання Наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь не менше ніж дві третини від кількості обраних членів Наглядової ради.

Відповідно до п. 14.47. Статуту рішення Наглядової ради приймається простою більшістю голосів членів Наглядової ради, які беруть участь у засіданні та мають право голосу або які беруть участь у заочному голосуванні (методом опитування).

У випадку рівного розподілу голосів членів Наглядової ради під час прийняття рішень голос Голови Наглядової ради є вирішальним.

Відповідно до п. 14.50. Статуту рішення Наглядової ради може бути прийняте заочним голосуванням (методом опитування) в порядку, передбаченому Положенням про Наглядову раду. Така форма проведення засідання допускається, якщо жоден з членів Наглядової ради не заперечує проти неї.

Таким чином, відповідач стверджує, що до компетенції Наглядової ради відповідача віднесено повноваження щодо прийняття рішення про вчинення значних правочинів, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства.

Відповідач зазначає, що як вбачається із оскаржуваного протоколу участь в засіданні Наглядової ради приймали участь усі члени Наглядової ради Товариства, а саме: ОСОБА_2 - Голова Наглядової ради; ОСОБА_5 - член Наглядової ради; ОСОБА_6 - член Наглядової ради; ОСОБА_7 - незалежний член Наглядової ради (незалежний директор); ОСОБА_8 - незалежний член Наглядової ради (незалежний директор).

Ринкова вартість майна або послуг, що була предметом правочину, визначена відповідно до законодавства: до 25% вартості активів Товариства (2 345 632 тис. грн). Вартість активів емітента за даними останньої річної фінансової звітності: 9 382 529 тис. грн. Співвідношення ринкової вартості майна або послуг, що є предметом правочину, до вартості активів емітента за даними останньої річної фінансової звітності (у відсотках): 25%.

Як зазначено в п. 2.31. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» господарським судам під час вирішення спорів про визнання недійсними рішень наглядової ради АТ слід виходити з того, що до порядку скликання засідань наглядової ради АТ не можуть бути застосовані за аналогією норми, які визначають порядок скликання загальних зборів.

Загальні збори АТ мають право самостійно визначати у статуті кількість членів наглядової ради для визнання її засідань правомочними, а тому положення частини восьмої статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо встановлення кількісного складу наглядової ради застосовуються у разі, якщо статутом не визначено більшої від половини складу кількості членів наглядової ради, необхідної для визнання її засідань правомочними.

Підставами визнання недійсними рішень наглядової ради можуть бути такі порушення порядку скликання та проведення засідання ради, які мали наслідком неправомочність засідання наглядової ради.

Окрім, цього, відповідач зазначає про те, що Наглядовою Товариства самостійно виявлено недоліки щодо прийнятих рішень, оформлених протоколом засідання Наглядової ради № 5 від 05.03.2018 року, та 02.04.2018 року прийнято рішення Наглядової ради ПАТ «МЗВКК», оформлене протоколом засідання Наглядової ради № 8, яким

- по першому питанню порядку денного прийнято рішення: Про скасування рішення Наглядової ради №5 від 05.03.2018 року, визначеного в п.1.1. резолютивної частини рішення, в частині надання згоди Товариству на «отримання Товариством позики від Емітента у зв'язку з Облігаціями та, відповідно, про укладення Товариством в якості позичальника угоди про позику (надалі - «Договір позики»), з урахуванням того, що ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є предметом Договору позики, не може становити більше 25 відсотків вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, а також про укладення будь-яких змін та доповнень (додатків, додаткових договорів, договорів про внесення змін, тощо) до Договору позики, як це може бути необхідно відповідно до умов випуску і розміщення Облігацій та/або у зв'язку з Облігаціями».

При цьому, у голосуванні не брали участі члени наглядової ради ОСОБА_5 та ОСОБА_2, які згідно зі ст.71 Закону України «Про акціонерні товариства» вважаються особами, заінтересованими у вчиненні правочину, про що завчасно повідомили Товариство.

- по другому питанню порядку денного прийнято рішення: Про скасування рішення Наглядової ради №5 від 05.03.2018 року, визначеного в п.1.3. резолютивної частини рішення, в частині надання Голові Правління Товариства та особі, яка буде тимчасово виконувати обов'язки Голови Правління Товариства, «згоди та повноважень на ведення переговорів, остаточне погодження умов, прийняття рішення про укладення та підписання (надання, вручення, оформлення) від імені Товариства Договору позики, а також будь-яких змін та доповнень (додатків, додаткових договорів, договорів про внесення змін) до Договору позики, а також права делегувати всі вищевказані повноваження будь-якій іншій особі за власним розсудом в порядку, що передбачений чинним законодавством України (в тому числі, на підставі належним чином виданої довіреності) та статутом Товариства».

При цьому не брали участі у голосуванні члени наглядової ради ОСОБА_5 та ОСОБА_2, які згідно зі ст.71 Закону України «Про акціонерні товариства» вважаються особами, заінтересованими у вчиненні правочину, про що завчасно повідомили Товариство.

Згідно з ч. 8 ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» у голосуванні про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю акціонери, заінтересовані у вчиненні правочину, не мають права голосу, а рішення з цього питання приймається більшістю голосів незаінтересованих акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах та яким належать голосуючі з цього питання акції.

У зв'язку з чим, відповідач стверджує про відсутність предмету спору, оскільки Рішення, що стосується заінтересованості посадової особи ПАТ «МЗВКК» оформлені протоколом засідання Наглядової ради № 5 від 05.03.2018 року, скасовані рішенням Наглядової ради ПАТ «МЗВКК», яке оформлене протоколом засідання Наглядової ради № 8 від 02.04.2018 року.

Відповідач зазначає, що враховуючи самостійне усунення порушення, рішення Наглядової ради № 5 від 05.03.2018 року та № 8 від 02.04.2018 року на дату відкриття провадження у даній господарській справі в повній мірі відповідають вимогам Закону України «Про акціонерні товариства», Статуту Товариства та не порушують прав позивача.

Також відповідач зазначає, що відповідно до п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» законом не передбачено права учасника (засновника, акціонера, члена) юридичної особи звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів цієї особи поза відносинами представництва. Водночас згідно з положеннями статті 16 ЦК України, пункту 4 частини першої статті 12 та статті 167 ГК України незалежно від суб'єктного складу, якщо учасник (засновник, акціонер, член) юридичної особи обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, то він має право подати відповідний позов. Такий спір підвідомчий господарським судам і підлягає вирішенню у загальному порядку.

За твердженням відповідача, позивач не обґрунтував яким чином оскаржувані Рішення наглядової ради порушують його корпоративні права, а лише припускає можливість порушення таких прав.

Враховуючи, що обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача, недоведеність факту такого порушення свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

З огляду на факт визнання відповідачем у відзиві, про що також свідчать визнані відповідачем обставини прийняття рішення Наглядової ради, оформленого протоколом від 02.04.2018 року № 8, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є заінтересованими особами, з огляду на ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників), відповідні обставини не потребують доказування. У зв'язку з чим, враховуючи визнання відповідного факту, клопотання позивача про витребування доказів, які зводились до пояснень щодо заінтересованості, були залишені судом без розгляду.

В ході розгляду спору судом було витребувано і відповідачем надано Положення про Наглядову раду ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів», дослідження якого має значення для з'ясування порядку підписання рішень Наглядової ради.

Як вбачається зі спірного рішення Наглядової ради № 5 від 05.03.2018 року, його підписано головою Наглядової ради Капелюшною Вікторією Борисівною, що відповідає п. 6.19. Положення про Наглядову раду ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»,затвердженого Протокол Загальних зборів № 1 від 26.04.2017 року.

В ході розгляду спору судом досліджено та встановлено, що як визначено ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, станом на момент прийняття спірного рішення), рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою.

Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину.

У разі неприйняття наглядовою радою рішення про надання згоди на вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів (ч.1).

В той же час, ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, станом на момент прийняття спірного рішення), визначає особливості вчинення правочинів, щодо яких є заінтересованість.

Зокрема, ч. 1 ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що рішення про надання згоди на вчинення правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість (далі - правочин із заінтересованістю), приймається відповідним органом акціонерного товариства згідно з цією статтею, якщо ринкова вартість майна або послуг чи сума коштів, що є предметом правочину із заінтересованістю, перевищує 1 відсоток вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства. Статутом акціонерного товариства може бути встановлене нижче граничне значення, а також можуть встановлюватися додаткові випадки віднесення правочину до правочину із заінтересованістю. Таке рішення може містити перелік умов проекту правочину, які можуть змінюватися за рішенням виконавчого органу акціонерного товариства під час вчинення правочину із заінтересованістю. У разі відсутності такого переліку умови правочину не можуть відрізнятися від умов проекту, наданого відповідно до частини четвертої цієї статті.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, може бути будь-яка з таких осіб:

1) посадова особа органу акціонерного товариства або її афілійовані особи;

2) акціонер, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє принаймні 25 відсотками голосуючих акцій товариства, та його афілійовані особи (крім випадків, коли акціонер прямо або опосередковано володіє 100 відсотками голосуючих акцій такого акціонерного товариства);

3) юридична особа, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини, є посадовою особою;

4) інші особи, визначені статутом акціонерного товариства (ч.2).

Особа, визначена у частині другій цієї статті, вважається заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, якщо вона:

1) є стороною такого правочину або є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину;

2) отримує винагороду за вчинення такого правочину від акціонерного товариства (посадових осіб акціонерного товариства) або від особи, яка є стороною правочину;

3) внаслідок такого правочину набуває майно;

4) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва акціонерного товариства посадовими особами) (ч. 3).

Частиною 4 ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов'язана заздалегідь поінформувати товариство про наявність у неї такої заінтересованості, направивши таку інформацію:

1) ознаки заінтересованості особи у вчиненні правочину;

2) проект правочину.

Виконавчий орган акціонерного товариства протягом п'яти робочих днів з дня отримання такої інформації зобов'язаний надати проект правочину і пояснення щодо ознаки заінтересованості наглядовій раді акціонерного товариства (у разі відсутності наглядової ради - кожному акціонеру персонально) (ч. 4).

Якщо заінтересована у вчиненні правочину особа є членом наглядової ради акціонерного товариства, вона не має права голосу з питання вчинення такого правочину.

Рішення про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю приймається більшістю голосів членів наглядової ради, які не є заінтересованими у вчиненні правочину (далі - незаінтересовані члени наглядової ради), присутніх на засіданні наглядової ради. Якщо на такому засіданні присутній лише один незаінтересований член наглядової ради, рішення про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю приймається таким членом одноосібно.

Статутом акціонерного товариства може встановлюватися вимога про присутність усіх або більшості незаінтересованих членів наглядової ради на засіданні наглядової ради, на якому розглядається питання про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю (ч. 6 ст. 71 Закону).

Згідно з ч. 7 ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що рішення про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю виноситься на розгляд загальних зборів акціонерів, якщо:

1) в акціонерному товаристві не створена наглядова рада;

2) всі члени наглядової ради є заінтересованими у вчиненні правочину;

3) ринкова вартість майна або послуг чи сума коштів, що є його предметом, перевищує 10 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства.

Якщо наглядова рада прийняла рішення про відхилення правочину із заінтересованістю або не прийняла жодного рішення протягом 30 днів з дня отримання необхідної інформації, питання про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю може бути винесене на розгляд загальних зборів акціонерів. Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено менший строк у зв'язку з незастосовуванням вимог частини п'ятої цієї статті.

Згідно з ч. 8 ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» у голосуванні про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю акціонери, заінтересовані у вчиненні правочину, не мають права голосу, а рішення з цього питання приймається більшістю голосів незаінтересованих акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах та яким належать голосуючі з цього питання акції.

Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено незастосування вимог цієї частини до такого товариства.

Відповідно до ст.72 Закону України «Про акціонерні товариства» значний правочин, правочин, щодо якого є заінтересованість, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки акціонерного товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення (ч. 1).

Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки акціонерного товариства з моменту вчинення цього правочину (ч. 2).

Таким чином, враховуючи, що в прийнятті спірного рішення Наглядової ради № 5 від 05.03.2018 року два її члени є заінтересованими особами і правочини є значними, стосуються майна вартість якого обмежена 25 відсотками вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, з огляду на ч. 7 ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» відповідне рішення про надання згоди мало виноситись і розглядатись загальними зборами акціонерів, оскільки мова йде про правочини із заінтересованістю, які стосуються майна або послуг чи суми коштів, ринкова вартість якого перевищує 10 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства.

При цьому, суд не приймає посилання відповідача на повноваження, визначені п. 14.4 Статуту ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів», яким визначено компетенцію наглядової ради відповідача щодо прийняття рішення про вчинення значних правочинів, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, оскільки відповідне положення Статуту не враховує факту заінтересованості.

Оскільки норма ч. 7 ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» регулює порядок прийняття рішення про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю і передбачає винесення відповідного питання на розгляд загальних зборів акціонерів в разі, якщо ринкова вартість майна або послуг чи сума коштів, що є його предметом, перевищує 10 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, і відповідна норма є обов'язковою і не передбачає можливості іншого врегулювання питання в Статуті, така норма, виходячи з обставин спору, має пріоритет в порівнянні з нормами Статуту.

Таким чином, спірне рішення Наглядової ради відповідача, оформлених протоколом засідання Наглядової ради № 5 від 05.03.2018 року, щодо вчинення правочинів із заінтересованістю, які стосуються майна, ринкова вартість якого перевищує 10 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, мало виноситись і прийматись на загальних зборах акціонерів, в тому числі за участю позивача.

Вирішення Наглядовою радою відповідного питання, в якому позивач мав право участі на загальних зборах, є порушенням права позивача, як акціонера, на участь в управління справами товариства.

Щодо посилань відповідача на відсутність предмету спору у зв'язку із самостійним виявленням недоліків та скасуванням рішенням Наглядової ради ПАТ «МЗВКК», оформленим протоколом засідання від 02.04.2018 року № 8, спірного рішення № 5 від 05.03.2018 року, судом досліджено та встановлено, що відповідачем самостійно скасовано спірне рішення лише в частині, зокрема, щодо

- по п.1.1: отримання Товариством позики від Емітента у зв'язку з Облігаціями та, відповідно, про укладення Товариством в якості позичальника угоди про позику (надалі - «Договір позики»), з урахуванням того, що ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є предметом Договору позики, не може становити більше 25 відсотків вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, а також про укладення будь-яких змін та доповнень (додатків, додаткових договорів, договорів про внесення змін, тощо) до Договору поруки та/або Договору позики, як це може бути необхідно відповідно до умов випуску і розміщення Облігацій та/або у зв'язку з Облігаціями.

При цьому, в частині надання п. 1.1. спірного рішення згоди на вчинення ПАТ «МЗВКК» значних правочинів щодо (і) надання ПАТ «МЗВКК» поруки з метою забезпечення виконання будь-яких та всіх зобов'язань, в тому числі зі сплати будь-яких сум, що підлягають або можуть підлягати сплаті, (а) ЕМ-ЕЙЧ-ПІ Люкс С.А. (МНР LUX S.А.), компанією створеною за законодавством Великого Герцогства Люксембург (надалі - «Емітент»), та (б) іншими крім ПАТ «МЗВКК») Гарантами (Guarantors), як цей термін буде вказано в Договорі поруки (як визначено нижче), за облігаціями які випускаються та розміщуються Емітентом на міжнародних ринках капіталу на сукупну основну суму не більше ніж 750 000 000 (сімсот п'ятдесят мільйонів) доларів США, з процентною ставкою, що не перевищує 10% (десяти відсотків) річних та строком погашення не більше 10 рокі (надалі - «Облігації»), та за всіма іншими правочинами (в тому числі, договорами, повідомленнями, листами та іншими документами), що вчиняються (укладаються, надаються, вручаються, оформлюються, підписуються) Емітентом та/або Гарантами (Guarantors) відповідно до умов випуску і розміщення та/або у зв'язку з випуском Облігацій, та відповідно, про укладення Товариством в якості поручителя договору поруки (Individual Suretyship Agreement) з довірчим управителем (Trustee) (надалі - «Договір поруки»), з урахуванням того, що ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є предметом Договору поруки, не може становити більше 25 відсотків вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, відповідне рішення, оформлене протоколом засідання Наглядової ради № 5 від 05.03.2018 року, чинне.

Також, рішенням Наглядової ради ПАТ «МЗВКК», оформленим протоколом засідання від 02.04.2018 року № 8, скасовано спірне рішення в частині питань, вирішених в п. 1.3., зокрема, пов'язаних з позикою, питання про скасування положеннь п. 1.3 спірного рішення щодо поруки та та/або будь-яких Транзакційних документів не вирішувалось.

Також, в рішенні Наглядової ради ПАТ «МЗВКК», оформленому протоколом засідання Наглядової ради від 02.04.2018 року № 8, не вирішувалось питань про скасування п. 1.2 спірного рішення, оформленого протоколом засідання Наглядової ради № 5 від 05.03.2018 року. Відповідно п. 1.2. спірного рішення щодо надання згоди на вчинення Товариством інших значних правочинів (окрім Договору поруки та Договору позики), що мають бути вчинені відповідно до умов випуску і розміщення Облігацій та/або у зв'язку із випуском Облігацій щодо взяття Товариством будь-яких зобов'язань про відшкодування будь-яких і всіх збитків, витрат та інших сум будь-якого характеру та виду, що можуть бути понесені відповідно до умов випуску і розміщення Облігацій та/або у зв'язку із випуском Облігацій, які можуть вчинятися Товариством шляхом укладення договорів (або іншим чином, як це може бути передбачено правом, яке буде застосовуватися) про взяття Товариством на себе таких зобов'язань у зв'язку з Облігаціями, в тому числі, але не виключно, договорів про запевнення, гарантії та відшкодування (Representation, Warranty and Indemnity Agreements) (надалі разом - «Транзакційні документи»), а також будь-яких змін та доповнень (додатків, додаткових договорів, договорів про внесення змін) до будь-яких Транзакційних документів, як це може бути необхідно відповідно до умов випуску і розміщення Облігацій та/або у зв'язку із випуском Облігацій, з урахуванням того, що ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є предметом Транзакційних документів, не може становити більше 25 відсотків вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, чинний.

Крім того, рішення Наглядової ради ПАТ «МЗВКК», оформлене протоколом засідання Наглядової ради від 02.04.2018 року № 8, не містить причин та моменту скасування відповідних положень спірного рішення Наглядової ради № 5 від 05.03.2018 року, тому свідчить лише про його відміну з 02.04.2018 року, що не пов'язана з неправомірністю прийняття.

В той час, як в позові заявлена вимога, яка передбачає дослідження саме правомірності прийняття спірного рішення та визнання його недійсним і розгляд спору передбачає відміну спірного рішення через його незаконність з моменту прийняття. Таким чином, відсутні підстави стверджувати про відсутність предмету спору.

Посилання відповідача на дотримання ч. 8 ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» під час прийняття рішення Наглядової ради, оформленого протоколом засідання Наглядової ради від 02.04.2018 року № 8, не обґрунтовує правомірності його дій, оскільки ч. 8 ст. 71 Закону стосується проведення загальних зборів.

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено порушення ч.7 ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» під час прийняття рішення Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів», оформленого протоколом засідання Наглядової ради № 5 від 05.03.2018 року, стосовно компетенції Наглядової ради у вирішенні відповідного питання, що також порушує право позивача на участь у вирішенні відповідного питання на загальних зборах.

У зв'зку з чим, рішення Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів», оформлене протоколом засідання Наглядової ради № 5 від 05.03.2018 року підлягає визнанню неправомірним (недійсним) та скасуванню.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» про визнання недійсним та скасування рішення Наглядової ради задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати недійсним та скасувати рішення Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів», оформлене протоколом засідання Наглядової ради № 5 від 05.03.2018 року.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» (08800, Київська обл., Миронівський р-н., м. Миронівка, вул. Елеваторна,1, код 00951770) на користь ОСОБА_1 (49024, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 08.08.2018 р.

Суддя Т.П. Карпечкін