open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа №: 330/1/18

Провадження № 3/653/380/18

П О С Т А Н О В А

іменем України

08 серпня 2018 року м. Генічеськ

Суддя Генічеського районного суду Херсонської області Берлімова Ю.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНПП НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працюючого ланковим рибопромислової бригади ФОП ОСОБА_2,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 91 КпАП України,

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2017 року о 15.00 годині на узбережжі озера Сиваш в районі с. Сиваш, Генічеського району, Херсонської області виявлено порушення використання території та об’єктів природно-заповідного фонду України, а саме: рибопромисловою бригадою прибережного лову ФОП ОСОБА_2 (відповідальний за вилов ОСОБА_1), здійснювався видобуток личинки хірономід на території Азово-Сиваського національного природного парку без наявності відповідного дозволу на здійснення спеціального використання природних ресурсів на території природно-заповідного фонду. Видобуток здійснювався 27-29 травня 2017 року, 26 листопада 2017 року, 02-03 грудня 2017 року, 08 грудня 2017 року та 13-14 грудня 2017 року, чим порушив ст. 9-1, 21 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України», п.4.7 «Положень про Азово-Сиваський національний природний парк», своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 91 КпАП України, а саме – порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

При складенні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 з протоколом не погодився, від надання пояснень відмовився.

В судовому засіданні вину у скоєнні правопорушення не визнав повністю, пояснивши, що працює ланковим рибопромислової бригади ФОМ ОСОБА_2 Всі необхідні дозвільні документи на видобуток личинок хірономід на території, де проводиться вилов у ОСОБА_2 є в наявності, а тому вважає що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Представник правопорушника – захисник ОСОБА_3 зазначив, що у діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, а саме у останнього були всі підстави здійснювати вилов хіронамід, оскільки він працює у ФОП ОСОБА_2, який має дозвіл на здійснення даного виду діяльності. Крім того, ОСОБА_1 не порушив заповідної зони Азово-Сиваського НПП, оскільки у Азово-Сиваського НПП відсутні документи, які б це підтверджували, де визначені межі Азово-Сиваського парку, тому просить справу про адміністративне правопорушення закрити у зв’язку з відсутністю складу правопорушення в діях ОСОБА_1 Також надав висновок експерта № 18-353/354 за результатами проведення земельно-технічної експертизи призначеної за матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 653/4726/17, який на думку захисника підтверджує той факт, що місце де здійснював вилов хіронаміди ОСОБА_1 не відноситься до Азово-сиваського національного природного парку.

Представник Азово-Сиваського національного природного парку в судовому засіданні заперечив щодо закриття провадження відносно ОСОБА_1 з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.91 КУпАП, оскільки зазначене в протоколі місце вилову біоресурсів відноситься до водної території природно-заповідного фонду Азово-Сиваського національного природного парку. Також вказує, що дозвіл на вилов водних біоресурсів, на яке посилається ОСОБА_1, не дає йому право на вилов біоресурсів на території заповідного парку. Пояснив, що публічна-кадастрова карта вказує на наявність коефіцієнту природоохоронних земель, із забороною будь-якої діяльності крім наукової. Вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами письмові докази, вислухавши сторони, свідків, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є ознаки правопорушення, передбаченого ст. 91 КпАП України.

Надаючи правову оцінку виниклим правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так, диспозиція ст. 91 КУпАП, забороняє здійснення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об'єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду .

Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд», природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд», до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам'ятки природи, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти

Згідно ст. 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку.

Зонування території національного природного парку, рекреаційна та інша діяльність на його території провадяться відповідно до Положення про національний природний парк та Проекту організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів, що затверджується центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Частиною 4 ст.7 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України», передбачено, що межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об’єктив природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Як вбачається з матеріалів справи, Указом Президента України від 25 лютого 1993р. за №62 «Про створення Азово-Сиваського національного природного парку», створено національний природний парк на території Генічеського та Новотроїцького районів.

Згідно Положення про «Азово-Сиваський національний природний парк» вбачається, що його площа становить 52582,7441 га, з яких 8897,7441 га суходолу і 43685 га акваторії Азовського моря, озера Сиваш та Утлюцького лиману. Також встановлено, що функціональне зонування території Парку здійснюється відповідно до Проекту організації території. Для кожної зони з урахуванням установлюється диференційований режим їх охорони, відтворення та використання.

Наказом міністра охорони навколишнього природного середовища України від 09 лютого 2010р. за №67 затверджено Проект організації території Азово-Сиваського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів. Згідно даного Проекту визначено площу парку, та його координати.

Відповідно до п.4.3.1. Положення про Азово-Сиваський національний природний парк (нова редакція) від 01 листопада 2016 року № 407, затвердженої Наказом Міністерства екології та природних ресурсів 28 вересня 2015 року № 354, заповідна зона призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається відповідно до вимог, установлених для природних заповідників.

На території заповідної зони забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню цієї зони, порушує природний розвиток процесів та явищ і створює загрозу шкідливого впливу на її природні комплекси та об’єкти, зокрема: мисливство, рибальство, туризм, інтродукція нових рослин і тварин, селекційний відстріл тварин.

Відповідно до п.4.7. вищевказаного Положення, на території Парку здійснюється загальне та спеціальне використання природних ресурсів.

Спеціальне використання природних ресурсів у межах території Парку здійснюється на підставі дозволів, виданих уповноваженими на те органами у сфері охорони навколишнього природного середовища у межах лімітів, установлених Мінприроди.

Вина гр. ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами.

Так, свідок ОСОБА_4 пояснив, що працює на посаді державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря, та 14 грудня 2017 року складав протокол відносно ОСОБА_1 Так, 14 грудня 2017 року він разом із ОСОБА_5 (державним інспектором з ОНПС Азовського моря) проводили відпрацювання в районі с. Сиваш, а саме території яка відноситься до території Азово-Сиваського НПП. Під’їхавши на місце, встановили, що відповідальним за вилов личинок хірономід є ОСОБА_1, який є працівником ФОП ОСОБА_2 Останній надав журнали вилову, наказ про його призначення, відповідно до журналів встановлено, що видобуток здійснювався 27-29 травня 2017 року, 26 листопада 2017 року, 02-03 грудня 2017 року, 08 грудня 2017 року та 13-14 грудня 2017 року. На їх вимогу надати документи, які дозволяють проводити промислову діяльність на території заповідника, документів надано не було, тому відносно останнього було складено протокол за ст. 91 КпАП України, а саме за порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

З приводу меж Азово-Сиваського НПП зазначив, що вони визначені згідно проекту організації, а публічна карта не містить 100 % даних по всій Україні. При чому згідно діючого законодавства передбачений порядок передачі водної гладі у власність або користування, тому правоустановчих документів в розумінні Земельного Кодексу України бути не може.

Свідок ОСОБА_6, який працює інспектором Азово-Сиваського НПП, в судовому засіданні пояснив що 14 грудня 2017 року він разом із екологічною інспекцією був присутнім під час виявлення правопорушення вчиненого ОСОБА_1 При цьому вся техніка знаходилась у працюючому стані на воді, ОСОБА_1 стояв на березі оз. Сиваш, де відносно нього склали протокол за ст. 91 КУпАП.

Також, вина ОСОБА_1 підтверджується наступними письмовими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії 012752 від 14 грудня 2017 року у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 91 КпАП України, згідно якого ОСОБА_1 від надання пояснень у протоколі про адміністративне правопорушення відмовився;

- відповідно до службових записок від 18 грудня 2017 року від начальника відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду, рослинного та тваринного світу ОСОБА_4 та головного спеціаліста-державного інспектора з ОНПС Азовського моря ОСОБА_5 написаних на ім’я начальника Державної Азовської морської екологічної інспекції ОСОБА_7 14 грудня 2017 року ними здійснювались заходи держаного нагляду (контролю) на предмет законності вилучення водню біоресурсів у тому числі на території природно-заповідного фонду України, та о 15 год. 00 хв. ними було виявлено групу осіб які здійснювали видобутої личинки хірономід (мотиля) за допомогою двох мотопомп рамок та мотильниць в акваторії оз. Сиваш біля сел. Сиваш, Генічеського району, Херсонської області, що віднесена до території Азово-Сиваського національного природного парку. Зазначені особи були рибалками прибережного лову ФОП ОСОБА_2М відповідальний за вилов ОСОБА_1. В ході здійсненні заходів державного нагляду було встановлено, що відповідних дозвільних документів на здійснення спеціального використання природних ресурсів на території природно-заповідного фонду, передбачених ст. 9-1 ЗУ «Про природно заповідний фонд України», у ФОП ОСОБА_2 немає. При огляді журналу обліку вилучених водних біоресурсів (Промисловий журнал) №1 виданий ФОП ОСОБА_2М 21 лютого 2017 року було встановлено, що видобуток личинки хірономід на території віднесеної до Азово-Сиваського НПП здійснювався 27-29.05.2017 року, 26.11.2017 року, 02.12.2017 року, 03.12.2017 року, 08.12.2017 року, 13.12.2017 року, 14.12.2017 року. При цьому згідно Промислового журналу за зазначені дні було добуто 348 кг. личинки хірономід (мотиля);

- ОСОБА_1 є рибалкою ФОП ОСОБА_2, про що свідчить його посвідчення видане ФОП ОСОБА_2 15 лютого 2016 року;

- з журналу обліку вилучених водних біоресурсів (Промисловий журнал) №1 виданого ФОП ОСОБА_2М 21 лютого 2017 року встановлено, що видобуток личинки хірономід на території віднесеної до Азово-Сиваського НПП здійснювався 27-29.05.2017 року, 26.11.2017 року, 02.12.2017 року, 03.12.2017 року, 08.12.2017 року, 13.12.2017 року, 14.12.2017 року. При цьому згідно Промислового журналу за зазначені дні було добуто 348 кг. личинки хірономід (мотиля);

- з додатку до журналу обліку вилучених водних біоресурсів №1 вбачається, що ФОП ОСОБА_2 працює в басейні Азовського моря за допомогою двох помп, чотирьох рамок-сит, шісти гачків, чотирьох мотильниць та п’яти волонів. Перелік дозволених до вилову видів водних біоресурсів – личинки хірономід. Відповідальний за вилов ОСОБА_1;

Показання свідка ОСОБА_2, який в судовому засіданні пояснив, що має всі дозвільні документи на вилов хірономід, та територія на якій це він робить не є територією Азово-Сиваського НПП, оскільки ці дані відсутні в публічній кадастровій карті, суддя не приймає до уваги, оскільки мова йде про водну гладь, передача якої в постійне користування діючим законодавством не врегульована, а межі Азово-Сиваського НПП визначені проектом організації, згідно вимог діючого законодавства.

На підтвердження цього представником Азово-Сиваського НПП надана відповідь Державного агентства земельних ресурсів України вх. № 7328/20/12-11 від 18 травня 2011 року, згідно якої відповідно до державної статистичної звітності форми № 6-зем «Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності» землі в межах акваторії моря не обліковуються.

Отже, законодавством не врегульовано питання оформлення державного акту на право постійного користування земельною ділянкою водного фонду в межах акваторії моря.

Також, судом не приймається як належний та допустимий доказ невинуватості гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення висновок експерта № 18-121 від 25 квітня 2018 року, проведений в рамках кримінального провадження № 12017230140002435 за ч. 1 ст. 249 КК України та висновок експерта № 18-353/354 проведений в рамках справи про адміністративне правопорушення № 653/4726/17, з наступних підстав.

По-перше: вказані експертизи проводилися в рамках інших справ, відносно інших подій та осіб. При чому друга експертиза надана адвокатом в фотокопіях поганої якості, не завірені належним чином.

По-друге: в першій експертизі експерт ОСОБА_8 дає висновок про неможливість встановлення порушень меж земельних ділянок Азово-Сиваського національного природного парку з огляду на відсутність правоустановчих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки.

В другій експертизі експерт ОСОБА_8 на перше питання дає висновок, що гр. ОСОБА_2 проводив промисловий вилов хіронаміди не на землях Азово-Сиваського національного природного парку, посилаючись на проект організації, в якому відсутні поворотні точки меж парку.

На друге, третє та четверте запитання експерт не надає висновку, оскільки вони не відносяться до його компетенції, а є питанням з’ясування права.

При чому, друге питання було пов’язано з обмеженням використання земельної ділянки водного фонду, які на сьогодні занесені в Публічну кадастрову карту, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земель.

Таким чином, в першій та другій експертизі експерт фактично говорить про неможливість встановити порушення в зв’язку з відсутністю правоустановчих документів та даних в Публічній кадастровій карті про належність заливу Сиваш до земель, наданих Азово-Сиваському національному природному парку на право постійного користування.

Отже фактично, ставлячи під сумнів проект організації, яким встановлені межі Азово-Сиваського національного природного парку експерт вийшов за межі своїх повноважень, надаючи правову оцінку виниклим правовідносинам.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 дійсно здійснювався видобуток лічинок хірономіди на території Азово-Сиваського національного природного парку, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Але, враховуючи, те що подія мала місце 14 грудня 2017 року, протокол надісланий до суду 23 січня 2017 року, в зв’язку з неодноразовими клопотаннями ОСОБА_1В та його адвоката ОСОБА_3 розгляд справи відкладався, та станом на 15 березня 2018 року сплив строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбачений ст.38 КпАП України.

Відповідно до ст. 38 КпАП України якщо справи про адміністративне правопорушення відповідно до КпАП України чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – три місяці з дня його виявлення.

Згідно ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 цього Кодексу.

Отже, враховуючи те, що станом на 08 серпня 2018 року строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності сплинув, тому справа про адміністративне правопорушення відносно нього за ст. 91 КпАП України підлягає закриттю.

Враховуючи, вищеозначене та керуючись ст. 38, ст.91, ст. 247 ст.ст.284, 285, 289 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП – закрити у зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення на момент розгляду адміністративної справи.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд Херсонської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набрала чинності «____»________2018 року.

Суддя Генічеського районного суду

ОСОБА_9

Джерело: ЄДРСР 75764691
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку