ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2018 року

Київ

справа №2а-932/10/0870

адміністративне провадження №К/9901/4079/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

при секретарі: Горбатюку В.С.,

за участі: представника позивача: Волошина В.Ю., Черненка М.О., представника відповідача: Лазарук В.В., представника Генеральної прокуратури України : Атаманюк І.О.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (правонаступник Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області)

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2012 (головуючий суддя: Садовий І.В.,)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014 (головуючий суддя: Панченко О.М., судді: Коршун А.О, Чередниченко В.Є.)

у справі № 2а-932/10/0870

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобільний завод»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

за участю прокурора Запорізької області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький автомобільний завод» (далі - позивач, правонаступник ПрАТ «Промавтоінвест») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 05.02.2010 № 00005423021/3 про визначення суми податкового зобов'язання із податку на прибуток на загальну суму 2451806,30 грн., у тому числі: 1442239,00 грн. за основним платежем та на 1009567,30 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2012, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.02.2010 № 00005423021/3.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати прийняті у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст.5, пункту 6.1 ст.6, підпункту 7.3.3 пункту 7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР), ст.ст. 11, 86, 138 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України. у редакції, чинній на дати ухвалення оскаржуваних судових рішень) та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, ДПІ посилається на те. що норма підпункту 7.3.3 пункту 7.3 ст.7 Закону №334/94-ВР обмежує право платника податків на відображення курсових різниць кредиторської заборгованості від відображення такої заборгованості у податковому обліку.

У судовому засіданні, проведеному у режимі відео конференції, представники позивача заперечували проти касаційної скарги та просили залишити її без задоволення. Тоді як представник відповідача, а також представник Генеральної прокуратури України, просили касаційну скаргу задовольнити.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування у податковому обліку позивача податкового зобов`язання з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 22.07.2009 № 91/23-2/05808563. Згідно з цим актом позивачем порушені норми підпункту 5.2.1 пункту 5.2, пункту 5.1 ст. 5, пункту 6.1 ст.6, підпункту 7.3.3 пункту 7.3 ст.7 Закону № 334/94-ВР, у результаті чого занижено податок на прибуток у 1-у кварталі 2009 року на 1848146,00 грн. та завищено суму від'ємного значення по податку на прибуток підприємств (збитки) у 2008 році у сумі 119587102,00 грн. та у 1-у кварталі 2009 року у сумі 119639290,00 грн.

За результатами перевірки та процедури адміністративного оскарження ДПІ по відношенню до позивача прийняла податкове повідомлення-рішення від 05.02.2010 № 00005423021/3 про визначення суми податкового зобов'язання із податку на прибуток на загальну суму 2451806,30 грн., у тому числі: 1442239,00 грн. за основним платежем та на 1009567,30 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як встановлено у судовому процесі підставою для донарахування податкового зобов'язання із податку на прибуток стали висновки про безпідставне включення позивачем до складу валових витрат за 4-й квартал 2009 року та 1-й квартал 2009 року курсової різниці у сумі 118015663,00 грн., яка виникла при обрахунку відсотків за позикою в іноземній валюті (55000000,00 дол.США), отриманої позивачем за договором позики від 17.09.1997 від ДЕУ Корпорейшн (Корея). У подальшому вказана сума заборгованості позивача неодноразово передавалась іншим компаніям за договорам уступки права вимоги, а саме: компанії «Хирщ й СиАйИ» за договором від 27.01.2003; Приватній компанії з обмеженою відповідальністю «Феарлайн Індастріз Лімітед» за договором від 17.10.2006.

Згідно підпункту 7.3.3 пункту 7.3 ст. 7 Закону № 334/94-ВР (у редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997) будь-яка заборгованість платника податку або перед платником податку, основна сума якої (без процентів та комісійних винагород) виражена в іноземній валюті, відображається в податковому обліку дебітора або кредитора шляхом перерахунку суми такої заборгованості в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її виникнення (далі - балансова вартість заборгованості), і не підлягає перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом звітного періоду.

У разі коли така заборгованість продається (погашається) протягом звітного періоду, вартість такої заборгованості визначається шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).

Відповідно до підпункту 7.3.6 пункту 7.3 цієї статті з метою оподаткування будь - яка іноземна валюта або заборгованість в іноземній валюті, що перебуває на обліку платника податку на кінець звітного періоду, перераховується в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на останній робочий день звітного періоду. При цьому позитивна або від'ємна різниця між результатом такого перерахунку та балансовою вартістю такої заборгованості включається відповідно до валових доходів або валових витрат платника податку - кредитора або до валових витрат чи валових доходів платника податку - дебітора за наслідками звітного періоду.

Згідно з підпунктом 7.3.3 пункту7.3 ст. 7 Закону № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 24.12.2002 №349-IV(набрав чинності з 01.01.2003) балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).

Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

У такому ж порядку підлягає перерахунку балансова вартість іноземної валюти, отриманої як аванс або виручка чи внаслідок проведення будь-яких інших операцій (включаючи прямі чи портфельні інвестиції), яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі на дату закінчення звітного періоду.

Для цілей цього підпункту під терміном «заборгованість» розуміються: основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту, депозиту (вкладу); сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду; вартість (непогашена частина вартості) об'єкта фінансового лізингу; платежі за такий об'єкт фінансового лізингу, строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду; балансова вартість цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, а також товарних чи фондових деривативів, якщо інше не встановлено нормами цього Закону».

Відповідно до пункту 8 pозділу ІІ «Перехідні положення» Закону України від 24.12.2002 N349-IV «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначення курсових різниць із заборгованості, яка виникла до набрання чинності цим Законом, здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом.

Застосовуючи вказані правові норми, суди попередніх інстанцій, за встановлення у судовому процесі обставин відображення позивачем у бухгалтерському обліку на рахунку 506 «довгостроковий валютних кредит» та рахунку 684 «розрахунки з іншими кредиторами» заборгованості у сумі 45000000 дол.США за договором позики, а також 113916925,00 грн. - заборгованості по несплаченим відсоткам відповідно, зробили обґрунтований висновок про безпідставність виключення зі складу валових витрат позивача курсових різниць за кредиторською заборгованістю у валюті. Вказані висновки судів були зроблені з врахуванням оцінки висновків призначеної судово-економічної експертизи від 16.12.2011 № 2438/2439-11. Оцінка доказів відповідає правилам оцінки, встановленим ст.. 86 КАС України.

Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко