ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

07 серпня 2018 року

справа №826/21800/15

адміністративне провадження №К/9901/7352/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "Калина трейдінг" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2015 року у складі судді Келеберди В.І. та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року у складі суддів Петрика І.Й., Борисюк Л.П., Ключковича В.Ю. у справі №826/21800/15 за позовом Приватного підприємства "Фірма "Калина трейдінг" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

У С Т А Н О В И В :

08 вересня 2015 року Приватне підприємство "Фірма "Калина трейдінг" (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 вересня 2015 року №46226552208, яким збільшені податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 176 543 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 44 136 грн., №46326552208, яким збільшені податкові зобов'язання з податку на прибуток на суму 158 559 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 39 640 грн.

21 жовтня 2015 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, у задоволенні позову Товариства відмовлено.

02 грудня 2015 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду постанову Окружного адміністративного суду міста Києва залишено без змін.

Судові рішення мотивовані недоведеністю позивачем реальності господарських операцій із закупівлі товарів у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕД-Тек" у зв'язку з відсутністю доказів транспортування товарів, їх оприбуткування та подальшого використання у власній господарській діяльності позивача. Також у судових рішеннях зазначене про недоведеність зв'язку придбання товарів з господарською діяльністю позивача. Крім того, судом апеляційної інстанції вказано про неможливість застосування у спірних правовідносинах положень пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, на який посилався позивач, оскільки він втратив чинність 01 вересня 2015 року, у той час як спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем 02 вересня 2015 року.

18 грудня 2015 року Товариство подало касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Позивач доводить, що господарські операції з придбання товарів підтверджені усіма необхідними документами, які складені з дотриманням вимог чинного законодавства України, контрагент позивача на момент постачання товарів мав повну цивільну дієздатність. Також вказує на те, що неможливість проведення перевірок постачальників його контрагента не може бути єдиною підставою для висновків про нікчемність усіх угод Товариства з обмеженою відповідальністю "Лед-Тек". Крім того, позивач посилається на помилкове незастосування судами положень пункту 36 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, яке передбачає прийняття податкових повідомлень-рішень тільки після набрання законної сили вироком у кримінальній справі, якщо відповідна перевірка проводилася за постановою слідчого у рамках кримінального провадження.

12 січня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

23 січня 2018 року справа № 826/21800/15 передана до Верховного Суду.

Заперечення на касаційну скаргу (відзив) від відповідача до Верховного Суду не надійшли, що не перешкоджає перегляду судових рішень по суті.

Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Лед-Тек» за період з 01 квітня 2014 року по 31 березня 2015 року, результати якої відображені у акті від 06 серпня 2015 року №256/26-55-22-07/31407024 (далі - акт перевірки).

Зокрема , у акті зазначено, що перевіркою встановлені порушення статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 158 559 грн.; пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит в деклараціях з податку на додану вартість на суму 176 543,55 грн.

На підставі вказаного акту перевірки 02 вересня 2015 року податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: № 46226552208 про збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 176543 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкції на суму 44 136 грн., №46326552208, яким збільшені податкові зобов'язання з податку на прибуток на суму 158 559 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 39 640 грн.

Вказана перевірка проведена відповідачем на підставі наказу №1666 від 28 липня 2015 року у зв'язку з надходженням постанови прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинних угруповань Генеральної прокуратури України Жупіни О.С. від 20 квітня 2015 року про призначення документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства України у кримінальному провадженні №32013170000000044. Судом апеляційної інстанції надана правова оцінка можливості застосування положень пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України при реалізації результатів перевірки позивача.

Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що з набранням чинності з 01 вересня 2015 року Законом України № 655-VIII від 17 липня 2015 року «Про внесенням змін до Податкового Кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» виключено пункт 86.9 статті 86 Податкового Кодексу України. Згідно з цим пунктом у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом 02 вересня 2015 року, тобто після виключення зазначеної норми з Податкового кодексу України, а тому не були застосовані судом апеляційної інстанції.

В той самий час, з 01 вересня 2015 року одночасно з виключенням з Податкового кодексу України положень пункту 86.9 статті 86, останній був доповнений пунктом 36 підрозділу 10 розділу XX.

Згідно з ним у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків" і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов'язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Суд вважає, що існуюча на момент прийняття спірних податкових повідомлень пряма заборона закону, за якою органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення - рішення до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально - процесуального законодавства, помилково не прийнята до уваги судами попередніх інстанцій.

У межах спірних відносин поза увагою судів залишились аналіз підстав та способу реалізації владних управлінських функцій податковим органом, хоча позивач під час розгляду справи наполягав на відповідних доводах у позовній заяві та апеляційній сказі, і ці доводи були доречними та чітко сформульованими.

Судами не враховано, що внаслідок запровадження наведеної вище норми загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення-рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення-рішення.

Наявність однієї лише цієї обставини виключає правомірність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень.

Частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Тому доводи касаційної скарги щодо документального підтвердження обґрунтованості формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат при обрахуванні об'єкта оподаткування податком на прибуток, наявності інших судових рішень, неналежної оцінки доказів використання придбаного товару у господарській діяльності, не можуть бути оцінені в межах перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої та третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Суд вважає, що до спірних правовідносин з прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень підлягали застосуванню положення Закону України № 655-VIII від 17 липня 2015 року «Про внесенням змін до Податкового Кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків». Як вже зазначалося, застосування його норм виключає повноваження відповідача приймати податкові повідомлення-рішення до надходження вироку або ухвали суду у кримінальній справі, у рамках якої була призначена перевірка.

Відтак судові рішення у справі підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Судові витрати, пов'язані з розглядом справи судами відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 351, 365 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "Калина трейдінг" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року у справі №826/21800/15 скасувати.

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 02 вересня 2015 року № 46226552208 та №46326552208.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (01011, м.Київ, вул. Лєскова, 2, ЄДРПОУ 39669867) на користь Приватного підприємства "Фірма "Калина трейдінг" (01103, м.Київ, бульвар Дружби народів, 8-а, ЄДРПОУ 31407024) судові витрати з судового збору у сумі 14 413,58 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста тринадцять гривень 58 копійок).

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді : І.А.Гончарова

І.Я.Олендер