ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 серпня 2018 року № 826/16724/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Київські інтерактивні телекомунікації»

до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення

про визнання протиправною (незаконною) бездіяльність та зобов'язання

вчинити дії

представники позивача - Войтушенко О.А.;

сторін : відповідача - Кондратенко О.В.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Київські інтерактивні телекомунікації» (надалі - позивач або ПП «КІТ») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення (далі - відповідач або Національна рада), в якому просить суд:

визнати протиправною (незаконною) бездіяльність Національної ради щодо переоформлення чинної ліцензії провайдера програмної послуги НР № 00253 від 06.11.2006 згідно з заявою ПП «КІТ» протягом встановленого законодавством строку та зобов'язати Національну раду переоформити ліцензію безкоштовно протягом тижня в безстрокову на існуючих ліцензійних умовах.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Закон України № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» та зазначає, що Національна рада всупереч положенням зазначеного Закону, без наявних правових підстав, не продовжила (не переоформила) ліцензію провайдера програмної послуги.

В наданих до суду письмових запереченнях відповідач зауважив, що дія Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» не поширюється на порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення діяльності в галузі телебачення та радіомовлення. Зазначив, що при розгляді заяви та прийняття рішення щодо видачі (продовження) ліцензії провайдера програмної послуги Національна рада діяла в межах власної дискреції, що визначається завданнями та функціями, покладеними на відповідача. Просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2016 (суддя Федорчук А.Б.) відкрито провадження у справі № 826/16724/16 та призначено до судового розгляду у судовому засіданні.

Відповідно до розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ від 10.10.2017 № 5437 справу передано на розгляд судді Пащенку К.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.11.2017 (суддя Пащенко К.С.) прийнято справу до свого провадження та призначено до розгляду у судове засідання на 30.01.2018.

У судовому засіданні 30.01.2018 представники сторін звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як випливає з матеріалів справи, позивач є власником ліцензії провайдера програмної послуги серії HP № 00253-п від 06.11.2006, строк дії до 06.11.2016.

26.08.2016 та 07.09.2016 ПП «КІТ» звернулося до Національної ради з заявою про продовження ліцензії провайдера програмної послуги НР № 00253-п від 06.11.2006.

Листом від 19.09.2016, Національна рада повідомила позивача про низку недоліків у поданих документах, що унеможливлюють розгляд заяви про продовження строку дії ліцензії на мовлення, та які необхідно усунути. Зауважено, що заявник не чітко визначив територію розташування (прийом) багатоканальної мережі, що відповідало б вимогам Методики розрахунків розмірів ліцензійного збору за видачу або продовження строку дії ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги, визначення розміру плати за переоформлення ліцензії та видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги; про необхідність вилучити програму «Еспресо ТВ», оскільки ліцензія на супутникове мовлення ТОВ «Новини -ТВ» анульована рішенням Національної ради від 14.04.2016 № 569; про необхідність уточнити ресурс багатоканальної мережі, загальної кількості програм, кількість вітчизняних програм.

17.10.2016 позивач направив лист Національній раді, де зазначив, що відповідно до законодавства, недоліків в поданих позивачем документах від 26.08.2016 та від 07.09.2016 немає.

Національна рада листом від 11.10.2016 № 17/3008 повідомила ПП «КІТ», що 04.10.2016 за № 16/6209 зареєстровано заяву позивача про продовження ліцензії провайдера програмної послуги НР № 00253-п від 06.11.2006. Зазначила, що відповідно до статті 2 Закону України від 02.03.2015 № 222-VIII «Про ліцензування господарської діяльності», дія цього Закону не поширюється на порядок видачі (продовження), переоформлення та анулювання ліцензій провайдера програмної послуги. Проінформовано, що ПП «КІТ» не виправлено недоліки до заявних документів про продовження ліцензії провайдера програмної послуги, про які вже було повідомлено листом від 19.09.2016 вих. № 17/2789.

Станом на 18.10.2016 недоліки позивачем усунуті не були, у зв'язку з чим 18.10.2016 Національною радою прийнято рішення № 2233 яким, враховуючи вимоги статей 24, 29, 31, 40 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», заяву ПП «КІТ» залишено без розгляду та повідомлено, що після усунення причин (заявник не чітко визначив територію розташування (прийом) багатоканальної мережі; про необхідність вилучити програму «Еспресо ТВ», оскільки ліцензія на супутникове мовлення ТОВ «Новини -ТВ» анульована рішенням Національної ради від 14.04.2016 № 569; про необхідність уточнити ресурс багатоканальної мережі, загальної кількості програм, кількість вітчизняних програм), що стали підставою для залишення без розгляду заяви про продовження ліцензії провайдера програмної послуги НР № 00253-п від 06.11.2006. ПП «КІТ» упродовж 10 календарних днів з дні прийняття цього рішення може надати Національній раді документи, які відповідають вимогам Закону України «Про телебачення та радіомовлення», Положенню про порядок видачі ліцензії провайдера програмної послуги у редакції, затвердженій рішення Національної ради від 06.11.2014 № 1187, що зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.11.2014 за № 1520/26297, Методиці розрахунків розмірів ліцензійного збору за видачу або продовження строку дії ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги, визначення розміру плати за переоформлення ліцензії та видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 412.

Вважаючи бездіяльність відповідача, щодо переоформлення ліцензії протиправною (незаконною) та такою, що порушує законні права, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України від 23.09.97 № 538/97-ВР "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", Законом України "Про телебачення і радіомовлення", Положенням про порядок видачі ліцензії провайдера програмної послуги, затв. рішенням Національної ради від 28.12.2011 № 2979 та зареєстр. у Міністерстві юстиції України 02.03.2012 за № 351/20664, та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частина друга статті 19 Конституції України зазначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 23.09.97 № 538/97-ВР "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

Частиною другою статті 2 Закону № 538/97-ВР встановлено, що Національна рада у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України "Про телебачення і радіомовлення", цим Законом, іншими законами України.

Діяльність Національної ради ґрунтується на принципах законності, незалежності, об'єктивності, прозорості, доступності для громадськості, врахування культурної, ідеологічної та політичної багатоманітності в суспільстві, врахування загальновизнаних міжнародних норм та стандартів у галузі телерадіомовлення, повноти і всебічного розгляду питань та обґрунтованості прийнятих рішень (частина перша статті 3 Закону №538/97-ВР).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про телебачення та радіомовлення», ліцензія провайдера програмної послуги - документ державного зразка, який видається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та засвідчує право ліцензіата надавати програмні послуги з використанням ресурсу багатоканальних телемереж.

Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України «Про телебачення та радіомовлення», єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

Положенням про порядок видачі ліцензії провайдера програмної послуги (далі - Положення) визначено механізм реалізації вимог Закону України «Про телебачення та радіомовлення» щодо ліцензування провайдерів програмної послуги та щорічної перереєстрації загальної концепції (принципи, підстави) добору програм для ретрансляції (пропозиції абонентам).

Відповідно до пунктів 2.4, 2.8, 2.18 Положення, суб'єкт господарювання, який має на меті отримати ліцензію провайдера програмної послуги, або провайдер програмної послуги, який має на меті продовжити ліцензію провайдера програмної послуги, подає до Національної ради заяву про видачу (продовження) ліцензії провайдера програмної послуги відповідно до вимог статті 24 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", до якої додаються:

копії завірених у встановленому законодавством порядку установчих документів;

документи, які підтверджують придбання та право на розповсюдження (ретрансляцію) програм іншого мовника (згідно з інформацією про програми, які провайдер програмної послуги має намір ретранслювати, що наведена у додатку 3 до цього Положення);

загальна концепція пакетування (перелік) програм, придбаних для ретрансляції, за формою згідно з додатком 4 до цього Положення (загальна кількість програм програмної послуги, кількість вітчизняних програм, перелік телерадіопрограм). Перелік телерадіопрограм не повинен містити програми, ретрансляція яких є обмеженою відповідно до вимог законодавства України;

відомості про структуру власності заявника, які подаються відповідно до Порядку подання телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги інформації про структуру власності та відповідних форм документів телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, затвердженого рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 21.01.2016 № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.02.2016 за № 251/28381.

Ліцензія провайдера програмної послуги може бути продовжена, якщо ліцензіат не пізніше ніж за 60 днів до строку її закінчення подасть до Національної ради документи згідно з пунктом 2.4 цього розділу. Заява про видачу (продовження) ліцензії провайдера програмної послуги розглядається і рішення щодо неї приймається у місячний строк з дня її надходження до Національної ради. У разі подання заявником неповного пакета документів та (або) документів, оформлених з порушенням пункту 2.4 цього розділу, Національна рада приймає рішення відповідно до абзацу третього пункту 2.6 цього розділу. Ліцензія провайдера програмної послуги з продовженим строком дії видається на підставі рішення Національної ради про видачу ліцензії провайдера програмної послуги та вручається не пізніше ніж в останній робочий день строку дії попередньої ліцензії за умови сплати ліцензійного збору.

Ліцензія провайдера програмної послуги видається за реєстраційним принципом без конкурсу на строк 10 років.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 412 затверджено Методику розрахунків розмірів ліцензійного збору за видачу або продовження строку дії ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги, визначення розміру плати за переоформлення ліцензії за видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги (по тексту - Методика).

Аналіз наведених норм законодавства, дає підстави для висновку, що ліцензія провайдера програмної послуги не є безстроковою, а видається строком на 10 років, не є безкоштовною, а розмір ліцензійного збору нараховується згідно з методикою та законодавством не передбачено тижневого строку для продовження ліцензії провайдера програмної послуги.

Пункт 2.6 Положення передбачає, що за результатами розгляду заяви Національна рада приймає рішення, зокрема про залишення заяви без розгляду у разі подання заявником неповного пакета документів та (або) документів, оформлених з порушенням вимог, установлених пунктом 2.4 цього розділу, про що протягом семи робочих днів після прийняття рішення повідомляє заявника у письмовій формі з викладенням причин.

Як було встановлено судом, Національна рада листом від 19.09.2016 повідомила позивача про низку недоліків у поданих документах, що унеможливлюють розгляд заяви про продовження строку дії ліцензії, та які необхідно усунути.

Між тим, замість усунення недоліків, позивач листом від 17.10.2016 повідомив відповідача, що відповідно до законодавства, недоліків в поданих позивачем документах від 26.08.2016 та від 07.09.2016 немає.

Відповідно до частини сьомої статті 24 Закону України «Про телебачення та радіомовлення», Національна рада у разі подання неповного пакета документів (у тому числі невиконання або несвоєчасного виконання заявником запиту, передбаченого абзацом другим частини п'ятої цієї статті) чи їх невідповідності вимогам цього Закону, або якщо подані документи не відповідають вимогам щодо прозорості структури власності заявника, ухвалює рішення про повернення документів заявникові без розгляду.

Відповідне рішення Національної ради має містити посилання на підстави, передбачені цією частиною, з яких Національна рада прийняла рішення повернути подані документи заявникові без розгляду, і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Після усунення зазначених у рішенні Національної ради причин, що стали підставою для повернення документів заявникові без розгляду, заявник вправі повторно подати до Національної ради виправлені документи протягом 10 календарних днів, при цьому датою подання заяви вважається дата першого її подання.

Враховуючи, що позивачем недоліки усунуті не були, Національною радою 18.10.2016 обґрунтовано прийнято рішення № 2233 про залишення заяви ПП «КІТ» без розгляду.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави для висновку, що оскаржуване рішення відповідає правовим положенням чинного законодавства, оскільки в ньому зазначено причин, що стали підставою для повернення документів заявникові без розгляду.

Щодо посилання позивача про не застосування Національною радою Закону України № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» під час розгляду заяви про продовження ліцензії провайдера програмної послуги НР № 00253-п від 06.11.2006, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідно до статті 2 Закону України № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності», він визначає сферу дії Закону та повноваження органів державної влади у сфері ліцензування. Цей Закон регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності. Дія цього Закону не поширюється, зокрема, на порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення таких видів господарської діяльності: діяльність в галузі телебачення і радіомовлення, яка здійснюється відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Отже, з урахуванням приписів Закону України № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» дія цього Закону не поширюється на порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення діяльності в галузі телебачення та радіомовлення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, залишаючи без розгляду заяву позивача про продовження строку дії ліцензії провайдера програмної послуги, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, у відповідності до положень частини 2 статті 2 КАС України, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Натомість, відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку.

Статтею 79 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправною (незаконною) бездіяльність та зобов'язати вчинити дії є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного підприємства «Київські інтерактивні телекомунікації» до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення про визнання протиправною (незаконною) бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.

Рішення , відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Суддя К.С. Пащенко