ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/662/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал-Київ"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2018

(головуючий - Пашкіна С.А., судді: Сітайло Л.Г., Калатай Н.Ф.)

та рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2017

(суддя Щоткін О.В.)

у справі № 911/662/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ПМК-1"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал-Київ"

про стягнення 181 015, 45 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1. У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ПМК-1" (далі - Товариство, ТОВ "ВП "ПМК-1", підрядник) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал-Київ" (далі - ТОВ "ФК "Арсенал-Київ", замовник) про стягнення 169 000 грн заборгованості за укладеним між сторонами договором №02/02-2016-МП від 02.02.2016, 9 945,78 грн інфляційних втрат та 3% річних у сумі 2069,67 грн.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

2.1. 02 лютого 2016 року між ТОВ "ВП "ПМК-1" (виконавець) та ТОВ "ФК "Арсенал-Київ" (замовник) було укладено договір №02/02-2016-МП (далі - договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується на свій ризик виконати відповідно до умов цього договору поставку металевої конструкції (МК) модульного приміщення під роздягальню розміром 8,0Х14,0х3,5м (далі - товар) та виконати монтажні роботи, а замовник зобов'язується прийняти товар та роботи та оплатити їх.

2.2. Згідно з п.2.1 договору виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи згідно з Робочою документацією, узгодженою із замовником. Детальне описання МК визначається в Технічному завданні (Додаток №1) та Ескізах (Додаток №2), що додаються до даного договору і є його невід'ємною частиною.

2.3. Умовами п.3.1 договору визначено, що загальна вартість Товару з урахуванням транспортних послуг та монтажу становить 917 000 грн. Оплата здійснюється наступним чином: перша частина 150 000 грн вноситься на рахунок виконавця не пізніше 3 робочих днів після підписання даного договору; друга частина 250 000 грн - не пізніше 10 робочих днів після підписання даного договору; третя частина 250 000 грн - не пізніше 20 робочих днів після підписання даного договору; четверта частина 150 000 грн - не пізніше 27 банківських днів після підписання даного договору; п'ята частина 117 000 грн не пізніше 3-5 банківських днів після отримання товару та підписання Акта прийому-передачі виконаних робіт. Таким чином, авансові платежі за договором будівельного підряду встановлені у сумі 800 000 грн.

2.4. У п.п. 3.6, 3.7 договору сторони погодили, що зміна вартості робіт або матеріалів, вказаних у додаткових угодах, можлива тільки у разі внесення замовником змін до робочого проекту або дизайн-проекту або подорожчання матеріалів, виробів і конструкцій, підтвердженого документально, та оформляється додатковою угодою до цього договору. У разі необхідності проведення робіт, не врахованих при складанні цього договору, перелік таких робіт, їх вартість будуть зафіксовані у додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору.

2.5. Згідно з п.4.1 договору виконавець поставляє товар за адресою: с. Щасливе Бориспільського району Київської області, вулиця Фестивальна, 6. Прийомка товару по кількості та якості здійснюється на складі замовника в присутності повноважних представників замовника та виконавця.

2.6. Пунктами 5.1 та 5.5 договору сторони погодили, що товар за цим договором повинен бути поставлений замовнику, а монтажні роботи завершені не пізніше 35 робочих днів після підписання даного договору. По закінченню виконання робіт сторони підписують Акт прийому-передачі виконаних робіт. За наявності зауважень зі сторони замовника сторони підписують додатковий Акт недоліків та визначають термін їх усунення. Додатковий акт (дефектовочний акт) формується тільки після підписання основного Акту прийому-передачі. Виконані роботи вважаються прийнятими, а товар поставленим замовнику після підписання сторонами Акту прийому-передачі.

2.7. 08 лютого 2016 року сторонами укладено додаткову угоду №1 до цього договору, в якій вони визначили, що на дату укладання Угоди вартість робіт з урахуванням ПДВ становить 63 700 грн (пункт 2 Угоди).

2.8. Пунктом 3 цієї додаткової угоди встановлено, що 100% оплата здійснюється протягом 3-х банківських днів після підписання даної Угоди.

2.9. Графіком виконання поетапних робіт по об'єкту (додаток №3) до договору передбачено, що кінцевим терміном здачі об'єкту є 13-15.04.2016 в разі своєчасної оплати, оскільки деякі елементи для монтажу конструкції виготовляються іншими підприємствами.

3. Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

3.1. Справа слухалась судами неодноразово.

3.2. Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2017 скасовано судові рішення судів попередніх інстанцій, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

3.2.1. Ухвалюючи зазначену постанову, суд касаційної інстанції вказав, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної правової оцінки положенням п.п.3.1, 3.3, 5.5 договору в їх сукупності, а також не з'ясовано розмір сплачених відповідачем авансових платежів за договором. Так, поза належною увагою судів попередніх інстанцій безпідставно залишилися посилання замовника на те, що, у разі повного виконання підрядником робіт, безпосередньо за договором будівельного підряду відповідач мав би сплатити після підписання акта прийому-передачі робіт лише 104 000 грн, а не заявлену позивачем до стягнення суму 169 000 грн.

3.2.2. За висновком Вищого господарського суду України судами попередніх інстанцій не перевірено тих обставин, чи настав у розумінні ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачений договором підряду строк оплати робіт в сумі 117 000 грн станом на момент прийняття місцевим господарським судом рішення від 10.05.2017 у зв'язку з надсиланням позивачем актів №№1-6 здачі-приймання робіт лише 29.04.2017, що може свідчити про недоведеність порушення прав позивача на момент звернення до суду з позовом у цій справі.

3.2.3. Суд касаційної інстанції також зазначив, що станом на 21.05.2016 відповідачем на виконання зобов'язань за договором було сплачено на користь позивача авансові платежі в сумі 813 000 грн (748 000 грн - шляхом безготівкових розрахунків, 65 000 грн - готівкою), а згідно з п.3.3 цього договору загальну суму авансових платежів сторони визначили у 800 000 грн (загальна вартість робіт - 917 000 грн згідно з п.3.1 договору). Наведені обставини за висновком Вищого господарського суду України переконливо свідчать про те, що виключно у разі надання підрядником до 21.05.2016 актів здачі-приймання робіт та немотивованої відмови замовника від їх підписання, інфляційні втрати та 3% річних могли нараховуватися кредитором на прострочену заборгованість у сумі 104 000 грн.

3.2.4. Таким чином, суд касаційної інстанції, направляючи справу на новий розгляд, вказав, що судові рішення винесені без дослідження всіх обставин справи, які мають істотне значення для правильного розгляду спору по суті.

3.3. Під час нового розгляду справи у суді першої інстанції позивачем в порядку ст.22 ГПК України подано заяву про зменшення позовних вимог відповідно до якої він просив стягнути з відповідача 169 000,00 грн основного боргу, а в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат просив його вимоги не розглядати.

3.4. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Київської області від 04.12.2017 позов ТОВ "ВП "ПМК-1" задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "ФК "Арсенал-Київ" на користь позивача 169 000 грн заборгованості, 2 535 грн судового збору за подачу позовної заяви до суду та 2788,50 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

3.5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2018 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

3.6. Судові рішення ґрунтується на тому, що оскільки передбачена загальна вартість робіт за договором будівельного підряду в розмірі 917 000 грн була оплачена відповідачем частково в розмірі 748 000 грн, то сума виконаних та неоплачених робіт складає 169 000 грн, які обґрунтовано заявлено позивачем до стягнення з відповідача.

3.7. Наявні в матеріалах справи акти № 2 на суму 917 000 грн та акт №3 на суму 63 700 грн є належними доказами виконання позивачем за завданням відповідача комплексу будівельно-монтажних робіт відповідно до договору та додатків до нього.

3.8. Сплачена відповідачем грошова сума в розмірі 65 000,00 грн не є предметом договору від 02.02.2016 та не може вважатися авансовим платежем, здійсненим на виконання умов основного договору, за умови відсутності будь-яких підтверджуючих документів з приводу її предметності, а саме додаткових угод щодо збільшення обсягу виконання робіт саме на виконання договору.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. Не погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

4.1.1. Скаржник стверджує, що рішення та постанова, що ним оскаржуються, прийняті без врахування вказівок Вищого господарського суду України, зазначених у постанові від 06.11.2017.

4.1.2. На думку скаржника, покладені судами попередніх інстанцій в основу своїх судових рішень акти приймання-передачі виконаних робіт №2 та №3, направлені позивачем 03.04.2017, є неналежними доказами у справі. При цьому, суди попередніх інстанцій не надали оцінки фактам, викладеним позивачем в своїх листах, доданих до позовної заяви, які спростовують його доводи про повне та своєчасне виконання ним умов договору підряду.

4.1.3. Необґрунтованим на думку відповідача є і висновок судів попередніх інстанцій про не включення сплачених ним 65 000,00 грн готівкових коштів в рахунок авансових платежів, отриманих позивачем за договором. Згідно з доводами скаржника висновок судів в цій частині суперечить наданим позивачем документам, зокрема, листу адвоката ТОВ "ВК "ПМК-1" від 22.07.2016 та листу позивача від 04.05.2016.

4.1.4. Таким чином, відповідач наполягає на тому, що враховуючи, що загальна сума за основним договором становить 917 000,00 грн, з яких він сплатив 748 000,00 грн за безготівковим розрахунком та 65 000,00 грн готівкою, залишок вартості робіт за договором склав 104 000,00 грн, які замовник повинен був би сплатити у випадку належного виконання підрядник своїх обов'язків за договором.

4.2. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає про необґрунтованість вимог та доводів скаржника та вважає, що рішення і постанова, які оскаржуються, прийняті відповідно до вимог норм чинного законодавства без порушення норм матеріального чи процесуального права, з огляду на що підстави для їх скасування відсутні.

4.3. Склад судової колегії суду касаційної інстанції змінювався відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи від 29.05.2018 та від 30.07.2018, які містяться у матеріалах справи.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір у справі стосується правовідносин, що виникли з договору підряду.

5.2.2. За приписами ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (п. 2 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5.2.3. Статтею 837 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Із зазначеним положенням кореспондується положення п.5.5.2 договору підряду, у якому сторони погодили, що виконані роботи вважаються прийнятими, а товар поставленим замовнику після підписання сторонами акта прийому-передачі.

5.2.4. Згідно з ч.1 ст.843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, сторони погодили оплату вартості виконаних за договором робіт частинами, а саме оплату авансових платежів у сумі 800 000,00 грн та оплату 117 000,00 грн після підписання Акта прийому-передачі виконаних робіт.

5.2.5. Звертаючись до суду з позовом у справі, позивач наполягав на тому, що виконав роботи у повному обсязі відповідно до погоджених сторонами умов договору, відтак, має право на їх оплату у визначеному договором розмірі.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначав, що роботи позивачем належним чином не виконані, сума заявленої ним до стягнення заборгованості обрахована невірно, авансові платежі сплачені відповідачем у більшому розмірі, ніж визначено договором, обов'язок з оплати решти грошових коштів не настав у зв'язку з неналежним та несвоєчасним виконанням позивачем своїх зобов'язань за договором.

5.2.6. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що наявні в матеріалах справи акти № 2 на суму 917 000,00 грн та акт № 3 на суму 63 700,00 грн є належними доказами виконання позивачем за завданням відповідача комплексу будівельно-монтажних робіт відповідно до договору та додатків до нього.

При цьому, судами досліджено, що ТОВ "ВП "ПМК-1" 03.04.2017 направило ТОВ "ФК "Арсенал -Київ" акт № 2 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 917 000,00 грн, що становить загальну вартість всіх виконаних робіт згідно з договором, а також акт № 3 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 63 700,00 грн, що становить загальну вартість робіт за додатковою угодою № 1. Зазначені документи отримані відповідачем 07.04.2017.

За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Судами попередніх інстанцій обгрунтовано вказано, що не підписання основного акту прийому-передачі виконаних робіт відповідачем та наявність зауважень стосовно того, що залишок невиконаних робіт було здійснено найманими працівниками відповідача, за відсутності письмових претензій зі сторони ТОВ "ФК "Арсенал-Київ" щодо якості та кількості виконаних робіт за договором, не звільняє відповідача від покладених на нього обов'язків прийняти та оплатити роботи за ціною погодженою ним у договорі.

Доводи скаржника, про які йшла мова у п.4.1.2 постанови, а саме, що акти приймання-передачі виконаних робіт №2 та №3 є неналежними доказами у справі, до уваги судом касаційної інстанції не приймаються, оскільки оцінка таких доводів виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції відповідно до приписів ст.300 ГПК України. Аналогічне стосується і тверджень відповідача про необхідність надання оцінки фактам, викладеним позивачем в своїх листах, доданим до позовної заяви.

5.2.7. Стосовно доводів скаржника про те, що сума 65 000,00 грн готівкою була сплачена як авансовий платіж за договором суд касаційної інстанції зазначає таке.

У п.3.2 договору сторони визначили, що оплата за договором здійснюється замовником шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Суди дослідили наявні у матеріалах справи копії "Картка рахунок 681: Контрагенти: ФК "Арсенал-Київ", "Журнал-ордер" і Відомість по 681 Розрахунки за авансами одержаними за 2016", копії податкових накладних № 1 від 05.02.2016, № 2 від 17.02.2016, № 2 від 02.03.2016, № 3 від 04.03.2016, № 4/ від 16.03.2016, № 7 від 24.03.2016, № 8 від 05.04.2017, та встановили, що відповідач загалом за договором сплатив позивачу 748 000,00 грн.

Крім того, суди з'ясували, що сплачена грошова сума в розмірі 65 000,00 грн не може вважатись авансовим платежем, здійсненим на виконання умов договору, за умови відсутності будь-яких підтверджуючих документів з приводу її предметності.

Таким чином, протилежні доводи скаржника здійснені з посиланням на лист позивача від 04.05.2016, оцінка якого судом касаційної інстанції не здійснюється, правильних висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, відтак не є підставою для скасування судових рішень у справі.

З огляду на зазначене та враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, про які йшла мова вище, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову. Звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не довів неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права як необхідної передумови для скасування судових рішень, що оскаржуються.

6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.2. З огляду на зазначене вище у розділі 5 постанови, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги відповідача без задоволення, а судових рішень - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал-Київ" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2017 у справі №911/662/17 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді Г. Вронська

Л. Стратієнко