ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

31 липня 2018 року

справа №826/477/16

адміністративне провадження №К/9901/14213/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

при секретарі судового засідання Гутніченко А.М.

за участю представників:

позивача - Павленка В.В. на підставі Ордеру серії КВ №195136 від 26.06.2018,

відповідача - Кіся В.С. за дов. від 22 червня 2018 року № 18-0014/34572,

Найди Т.І. за дов. від 22 березня 2018 року № 18-0014/16217,

Комахи Ю.Ю. за дов. від 23 червня 2018 року № 18-0014/34794,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Фінанс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2016 року у складі колегії суддів Кузьменка В.А., Арсірія Р.О., Огурцова О.П. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у складі колегії суддів Твердохліб В.А., Костюк Л.О., Троян Н.М. у справі № 826/477/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Фінанс» до Національного банку України про скасування рішень,

У С Т А Н О В И В :

У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Фінанс" (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національного банку України (далі - відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування рішення від 30 грудня 2015 року №651 про зупинення до усунення порушень надання послуг з переказу коштів у внутрішньодержавній платіжній системі 24 NONSTOP, платіжною організацією якої є Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Фінанс", за порушення законодавства України з питань діяльності платіжних систем.

19 січня 2016 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі №826/477/16, закінчено підготовне провадження та призначено справу до судового розгляду.

23 березня 2016 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва об'єднано позовні вимоги в даній адміністративні справі та справі №826/2735/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Фінанс" до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення, в межах якої позивач оскаржує рішення відповідача від 04 лютого 2016 року №45 "Про виключення з Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури внутрішньодержавної платіжної системи 24 NONSTOP", в одне провадження і присвоєно справі номер №826/477/16.

12 жовтня 2016 року Окружний адміністративний суд міста Києва постановою, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року, в задоволенні адміністративного позову Товариства відмовив повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність спірних рішень Національного банку України, прийнятих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України. Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши норми «Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення об'єктами нагляду (оверсайта) законодавства України з питань діяльності платіжних систем в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19 грудня 2013 року №524 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2014 року за №62/24839 (далі - Положення №524) у різних редакціях, відхилив доводи Товариства як заявника апеляційної скарги щодо невірного застосування судом першої інстанції принципу дії норми права у часі щодо неможливості зворотної дії закону. Суди попередніх інстанцій також висновувалися на відсутності належних і допустимих доказів усунення позивачем порушень, вказаних у рішенні відповідача № 651.

У грудні 2016 року Товариством до Вищого адміністративного суду України подано касаційну скаргу на судові рішення судів попередніх інстанцій, в якій позивач посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, застосувавши зворотну силу закону у часі, порушення ними пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині обґрунтування судових рішень, позбавивши Товариство права на справедливий суд.

В касаційній скарзі позивач здійснюючи порівняльний аналіз пункту 1 Розділу VII (Обмеження, зупинення чи припинення надання окремих видів послуг у платіжних системах в Україні) Положення №524 в редакції від 19 грудня 2013 року та в редакції від 26 листопада 2015 року, а також пункту 1 Розділу VIII (Виключення об'єктів нагляду (оверсайта) з реєстру платіжних систем) Положення №524 в редакції від 26 листопада 2015 року та в редакції від 25 січня 2016 року, доводить порушення судами попередніх інстанцій принципу дії нормативного акту у часі, посилаючись на тлумачення статті 58 Конституції України, наданого в Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп.

Висновуючись на аналізі Положення №524 (в редакціях, на застосуванні яких наполягає позивач) Товариство вважає, що такий захід впливу як «Зупинення надання окремих видів послуг у платіжних системах в Україні» має бути застосований виключно у разі не усунення порушень, визначених у «Письмових застереженнях», які не застосовувались до позивача Національним банком України. Позивач зазначає, що відповідач мав повноваження приймати рішення про виключення ВПС 24 NONSTOP з Реєстру платіжних систем, виключно після неодноразового (протягом одного року) застосування таких заходів впливу як «Письмові застереження» та «Обмеження, зупинення чи припинення надання окремих видів послуг у платіжних системах в Україні», чого в межах спірних правовідносин не було.

11 січня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та витребувано справу № 826/477/16 з Окружного адміністративного суду міста Києва.

02 лютого 2017 року справа № 826/477/16 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

09 лютого 2017 року відповідач надав до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу позивача, в яких проти твердження Товариства про невірне застосування відповідачем Положення №524, про порушення судами попередніх інстанцій вимог Конвенції заперечує, обґрунтовує правові підстави прийняття спірних рішень Національного банку України, просить касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Касаційний розгляд справи здійснюється в відкритому судовому засіданні відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Фінанс» є фінансовою установою відповідно до Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 22 липня 2010 року ФК № 257, для здійснення діяльності з переказу коштів отримало ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків від 17 вересня 2013 року № 2.

24 березня 2014 року Національним банком України зареєстровано внутрішньодержавну платіжну систему 24 NONSTOP та видано дозвіл №6 внутрішньодержавній небанківській платіжній системі на здійснення діяльності, пов'язаної з переказом коштів.

Відповідачем відповідно до посвідчення від 12 жовтня 2015 року №53-02002/75393 та програм перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Фінанс» з питань діяльності платіжних систем та переказу коштів та з питань захисту інформації в платіжних системах проведено планову перевірку з 13 жовтня 2015 року по 09 листопада 2015 року вибірково за період з 01 січня 2014 року до 01 жовтня 2015 року, за результатами якої 26 листопада 2015 року складено довідку.

Перевіркою виявлено факти порушень Товариством вимог законодавства України, нормативно-правових актів Національного Банку України щодо діяльності платіжних систем та переказу коштів, невиконання вимог Правил внутрішньодержавної платіжної системи 24 NONSTOP та розробленні провадження відповідних внутрішніх документів, зокрема, не призупинено функціонування ПТКС на «окупованих» територіях Донецької та Луганської областей і після 06 серпня 2014 року продовжено їх обслуговування, інкасацію та приймання платежів у ВПС 24 NONSTOP, а також встановлено здійснення операцій переказу коштів за період з 01 січня 2015 року по 22 червня 2015 року через ПТКС, які належать Позивачу на правах оренди та знаходяться на території, яка не контролюється українською владою.

30 грудня 2015 року відповідачем на підставі матеріалів перевірки прийнято рішення №651 «Про зупинення до усунення порушень надання послуг з переказу коштів у внутрішньодержавній платіжній системі 24 NONSTOP, платіжною організацією якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Фінанс», за порушення законодавства України з питань діяльності платіжних систем» (далі - рішення №651) та зупинено переказ коштів у внутрішньодержавній платіжній системі 24 NONSTOP, платіжною організацією якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Фінанс» до усунення порушень.

Це рішення прийнято внаслідок допущення Товариством таких порушень:

- не забезпечено виконання пункту 2 постанови Правління Національного банку України від 06 серпня 2014 року №466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій» щодо зупинення операцій з переказу коштів після 06 серпня 2014 року через програмно-технічні комплекси самообслуговування (ПТКС), які належать Товариству на правах оренди та знаходяться на території, яка не контролюється українською владою;

- порушувалися вимоги Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»: діяльність внутрішньодержавної платіжної системи (ВПС) 24 NONSTOP здійснювалась всупереч законодавству України, яке вимагає, щоб платіжна система діяла відповідно до установлених платіжною організацією цією платіжної системи та узгоджених з Національним банком України правил (пункти 9.2, 9.3 статті 9); порушувалися строки проведення переказів коштів (пункт 8.5 статті 8); не розміщувались в доступному для огляду клієнтів місці або на ПТКС інформація щодо електронної адреси платіжної системи та режиму роботи (пункт 24.7 статті 24);

- порушувались вимоги Положення про порядок реєстрації платіжних систем, учасників платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури, затвердженого постановою Національного банку України від 04 лютого 2014 року №43: використовувалась торгівельна марка, яка відрізняється від офіційного найменування платіжної системи, про що не було повідомлено Національний банк України (пункт 8 розділу І Положення); надавалися послуги платіжної системи, що не були узгоджені з Національним банком України (пункт 9 розділу ІІ Положення);

- не подано до Національного банку України засвідчених в установленому порядку копій змін до Внутрішніх правил про переказ коштів та Статуту у встановлені строки всупереч вимогам пункту 2.5 Положення про порядок видачі небанківськими фінансовими установами ліцензій на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26 лютого 2013 року №57;

- до Національного банку України подавалася неповна та недостовірна статична звітність всупереч вимогам Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 19 березня 2003 року №124, та вимогам пункту 8 розділу І Положення про нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 листопада 2014 року №755;

- на офіційному сайті платіжної організації відображалася неактуальна інформація, зокрема інформація щодо вартості послуг, що надаються користувачам, порядку (умов) здійснення переказу коштів, переліку та і обов'язків платіжної організації платіжної системи та її учасників, а також переліку учасників (пункти 1, 2 розділу ХІІІ Положення №755).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем 04 січня 2016 року отримано вказане рішення контролюючого органу однак станом на 12 січня 2016 року не виконано та переказ коштів у внутрішньодержавній системі 24NONSTOP не зупинено.

04 лютого 2016 року у зв'язку з невиконанням рішення №651, відповідачем прийнято рішення №45 «Про виключення з Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури внутрішньодержавної платіжної системи 24 NONSTOP» (далі - рішення №45), яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Фінанс», виключено з реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників систем та операторів послуг платіжної інфраструктури ВПС 24 NONSTOP.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами визначає Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 року № 2346-III (далі - Закон № 2346-III, застосовується в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків і контроль за проведенням переказу регулює Розділ IX цього Закону.

Відповідно до пункту 41.1. статті 41 Закону № 2346-III, Національний банк України здійснює нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків (далі - нагляд (оверсайт) платіжних систем) у частині їх діяльності в Україні відповідно до цього Закону, Закону України "Про Національний банк України" та нормативно-правових актів Національного банку України.

Об'єктами нагляду (оверсайту) платіжних систем є платіжні організації платіжних систем, клірингові та процесингові установи, учасники платіжних систем, інші особи, уповноважені надавати окремі види послуг або здійснювати операційні та інші технологічні функції в платіжних системах (пункту 41.2. статті 41 Закону № 2346-III).

Порядок здійснення нагляду (оверсайту) платіжних систем визначається нормативно-правовими актами Національного банку України (пункту 41.4. статті 41 Закону № 2346-III).

Згідно пункту 41.5. статті 41 Закону № 2346-III Національний банк України має право безоплатно отримувати інформацію з питань діяльності платіжних систем від об'єктів нагляду (оверсайту) та проводити їх перевірки в порядку та у строки, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку України.

Національний банк України має право вимагати від об'єктів нагляду (оверсайту) усунення порушень законодавства України з питань діяльності платіжних систем, а також застосовувати до них такі заходи впливу: проведення переговорів з особами, які є об'єктами нагляду (оверсайту), стосовно необхідності приведення їх діяльності у відповідність із встановленими вимогами; письмове застереження щодо усунення порушень; обмеження, зупинення чи припинення надання окремих видів послуг у платіжних системах в Україні; накладання штрафів на посадових осіб юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, які є об'єктами нагляду (оверсайту), у порядку, встановленому законодавством України; виключення платіжної системи/учасника платіжної системи/оператора послуг платіжної інфраструктури з реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури; заборона здійснення діяльності в Україні.

Постановою Правління Національного банку України від 19 грудня 2013 року № 524 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2014 року за № 62/24839) затверджено Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення об'єктами нагляду (оверсайта) законодавства України з питань діяльності платіжних систем в Україні (далі - Положення № 524).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Національним банком України застосовувались норми Положення № 524, в редакціях, чинних на час прийняття спірних рішень.

По цій справі спірним є правомірність двох актів Національного банку України про застосування двох самостійних санкцій, а відповідно повинно бути встановлено, як мінімум два чи більше за змістом чи в часі правопорушення.

Щодо Рішення № 651.

Підставою застосування Рішення № 651 Національним банком України визначений пункт 1 розділів VI, VII Положення № 524.

Як встановлено судами попередніх інстанцій перевірка Товариства проводилась за період з 01 січня 2014 року по 01 жовтня 2015 року, і саме в цей період були допущені порушення чинного на той час Положення № 524 в редакції від 19 грудня 2013 року.

Пунктом 1 Розділу VII (Обмеження, зупинення чи припинення надання окремих видів послуг у платіжних системах в Україні) Положення № 524 (в редакції від 19 грудня 2013 року) передбачено, що Національний банк у разі неусунення об'єктом нагляду (оверсайта) порушень законодавства України, зазначених у розділі VI цього Положення, приймає рішення про обмеження, зупинення чи припинення надання об'єктом нагляду (оверсайта) окремих видів послуг у платіжних системах в Україні.

Зазначене є повторним і більш жорстким засобом реагування Національного банку України вже у разі не усунення порушень, на які раніше зверталась увага.

Відповідно до пункту 1 Розділу VI Положення № 524 Національний банк України у разі виявлення порушення об'єктом нагляду (оверсайта) законодавства України та з метою усунення порушень і недопущення таких порушень у подальшій діяльності застосовує такий захід впливу, як письмове застереження.

Відтак, первинним актом реагування Національного банку України у разі виявлення порушень є письмове застереження.

Таким чином, після виявлення порушень під час перевірки за період з 13 жовтня 2015 року по 09 листопада 2015 року та складання довідки про результати перевірки - 26 листопада 2015 року на підставі пункту 1 розділу VI Положення, Національний банк України мав право застосувати такий захід впливу як письмове застереження. Без такого попереднього заходу впливу, застосування такого заходу впливу як «зупинення надання послуг» суперечить положенням пункту 1 Розділу VІ, пункту 1 Розділу VІІ Положення.

Пунктом 1 Розділу VII Положення в редакції Постанови Національного банку України від 25 листопада 2015 року № 815 (набрало чинності 26 листопада 2015 року) передбачена можливість прийняти рішення про обмеження надання об'єктом нагляду окремих видів послуг як у разі виявлення порушень (тобто одразу після виявлення такого факту), так і в разі не усунення порушень, на які було звернено увагу раніше. Отже, вимоги до об'єктів нагляду в новій редакції стали більш жорсткими.

За таких обставин застосування Національним банком України нової, більш жорсткої правової норми, яка погіршує попереднє становище, суперечить положенню статті 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Крім того, частина друга зазначеної статті Конституції передбачає, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Це конституційне положення. Частиною 4 статті 56 Закону України «Про Національний банк України» передбачено, що його нормативно-правові акти не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно із законом пом'якшують або скасовують відповідальність.

Відтак, застосувавши Положення в редакції від 26 листопада 2015 року до встановлених правопорушень за період з 13 жовтня 2015 року по 09 листопада 2015 року Національний банк України порушив положення статті 58 Конституції України та статтю 54 Закону України «Про Національний банк України».

Щодо Рішення від 04 липня 2016 року № 45.

Підставою для прийняття рішення про виключення з Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури внутрішньодержавної платіжної системи 24 NONSTOP відповідачем визначений пункт 1 Розділу VIII Положення № 524.

Національний банк України приймаючи це рішення діяв відповідно до пункту 1 Розділу VIII Положення № 524 в редакції від 25 січня 2016 року (чинне з 28 січня 2016 року). З такою позицією погодились суди попередніх інстанцій.

Правомірність застосування 04 лютого 2016 року зазначеного положення залежить від встановлення факту протиправних діянь об'єкта нагляду в період дії нової редакції, тобто з 28 січня 2016 року і до дати прийняття рішення. Якщо протиправні дії мали місце до 29 січня 2016 року, то застосовувати потрібно було цю норму в попередній редакції за наявності підстав зазначених в тій чи іншій редакції. Тобто питання застосування тієї чи іншої редакції зазначеної норми Положення залежить від фактичних обставин встановлених по справі.

В будь-якому випадку законність застосування санкції на підставі пункту 1 Розділу VIII Положення № 524 є похідним від встановлення законності чи незаконності застосування до об'єкту нагляду стягнення від 30 грудня 2015 року.

Судами попередніх інстанцій не встановлено чи застосовувався до Товариства такий захід впливу як «письмові застереження», не встановленим залишився факт усунення/не усунення позивачем порушень законодавства України, застосований заходом впливу «письмові застереження» (у разі його застосування), чи були у відповідача підстави для зупинення надання послуг з огляду на редакції Положення, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Частиною четвертою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З урахуванням допущення вказаних вище порушень як судом апеляційної, так і судом першої інстанції, справа направляється до суду першої інстанції зі скасуванням усіх судових рішень у справі.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановили фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Фінанс» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі № 826/477/16 скасувати.

Справу № 826/477/16 направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер