ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

31 липня 2018 року

справа №808/2165/17

адміністративне провадження №К/9901/52392/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року у складі судді Батрак І.В. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у складі колегії суддів Чередниченка В.Є., Іванова С.М., Панченко О.М. у справі № 808/2165/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» до Одеської митниці Державної фіскальної служби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

18 липня 2017 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області (далі - третя особа, орган казначейської служби) висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених сум податку на додану вартість позивачу у розмірі 2988446,04 грн, зобов'язати відповідача підготувати й надати до органу казначейської служби висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів позивачу у розмірі 2 988 446,04 грн.

21 листопада 2017 року постановою Запорізького окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року, адміністративний позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправною бездіяльність митного органу, яка полягає у ненаданні органу казначейської служби висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених сум податку на додану вартість Товариству у розмірі 2 988 446,04 грн, зобов'язано відповідача підготувати й надати до органу казначейської служби висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів Товариству у розмірі 2 988 446,04 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися на аналізі положень статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (далі - Порядок № 618) та дотриманні Товариством їх вимог при поданні заяв про повернення надміру сплачених коштів, а також встановленні факту переплати митних платежів.

04 червня 2018 року митним органом подана касаційна скарга до Верховного Суду, в якій посилаючись на необґрунтованість судових рішень, внаслідок неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове про відмову у задоволені позову у повному обсязі.

Заявник касаційної скарги зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані положення пункту 1 Розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, я митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за №1097/14364), статті 1, 5, 6 Закону України від 17 травня 2001 року №2407-ІІІ «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», у зв'язку з чим неправильно розтлумачені положення пунктів 43.3 - 43.5 статті 43 Податкового кодексу України. Вказує, що суди попередніх інстанцій не застосували закон, який підлягав застосуванню, а саме пункт 46.1 статті 46, пункт 54.1 статті 54, пункт 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, частину 1 статті 52, пункти 1, 2 частини другої статті 52, частину 8 статті 257, частину 8 статті 264, частину 1 статті 295 Митного кодексу України.

Митний орган зазначає про те, що факт надмірної сплати до Державного бюджету митних платежів документально не підтверджений, а також про те, що суди попередніх інстанцій не врахували наявність у Товариства та його відокремлених підрозділів на момент звернення до митниці податкового боргу.

07 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребувано із Запорізького окружного адміністративного суду справу № 808/2165/17.

Позивач своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не є перешкоджає перегляду судових рішень.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Здійснюючи касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень, Суд вважає, що зазначеним вимогам закону вони відповідають з огляду на наступне.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 04 грудня 2014 року Товариством до митного оформлення надіслано тимчасову митну декларацію типу «ТФ» на товар «Вугілля кам'яне з показниками якості, гранична норма: зола (на сухий стан) 28% max; сірка (на сухий стан) 2,1% max; вихід летких речовин (на сухий стан) 18,0% max; волога (на робочий стан) 10,0% max; нижча теплота згорання (на робочий стан) 5 200 ккал/кг m» у кількості 80 000 000 кг, відправник STEEL MONT TRADING LTD (United Kingdom), одержувач Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго», декларант/представник Товариство з обмеженою відповідальністю «Портінвест Лоджистік», країна відправлення Південна Африка. Тимчасовій митній декларації присвоєне №500010003/2014/008980.

Згідно з графою 12 тимчасової митної декларації №500010003/2014/008980 від 04 грудня 2014 року вартість товару складає 104 477 086,24 грн, а згідно з графою 47 цієї декларації сума сплаченого податку на додану вартість склала 20 895 417,25 грн.

11 грудня 2014 року Товариством до митного оформлення надіслано тимчасову митну декларацію типу «ТФ» на товар «Вугілля кам'яне з показниками якості, гранична норма: зола (на сухий стан) 28% max; сірка (на сухий стан) 2,1% max; вихід летких речовин (на сухий стан) 18,0% max; волога (на робочий стан) 10,0% max; нижча теплота згорання (на робочий стан) 5 200 ккал/кг m» у кількості 4 612 000 кг, відправник STEEL MONT TRADING LTD (United Kingdom), одержувач ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», декларант/представник ТОВ «ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК», країна відправлення Південна Африка. Тимчасовій митній декларації присвоєне №500010003/2014/009085.

Згідно з графою 12 тимчасової митної декларації №500010003/2014/009085 від 11 грудня 2014 року, вартість товару складає 6 206 100,51 грн, а згідно з графою 47 цієї декларації, сума сплаченого податку на додану вартість склала 1 241 220,10 грн.

15 січня 2015 року позивачем до митниці подано додаткові митні декларації типу «ДТ»:

- №500010003/2015/000418, в графі 12 якої вказано вартість товару у розмірі 90 372 679,60 грн., в графі 47 цієї декларації вказано суму податку на додану вартість у розмірі 2 820 881,33 грн., яка підлягає поверненню, про що свідчить код способу розрахунку « 99»;

- №500010003/2015/000419, в графі 12 якої вказано вартість товару у розмірі 5 368 276,94 грн., в графі 47 цієї декларації вказано суму податку на додану вартість у розмірі 167 564,71 грн., яка підлягає поверненню, про що свідчить код способу розрахунку « 99».

10 лютого 2015 року на адресу Одеської митниці Державної фіскальної служби надійшли заяви Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» №24/216 від 09 лютого 2015 року (вх. №1110/10-29) про зарахування для подальших розрахунків суми сплаченої переплати у розмірі 2 820 881,33 грн. та №24/217 від 09 лютого 2015 року (вх. №1109/10-29) про зарахування для подальших розрахунків суми сплаченої переплати у розмірі 167 564,71 грн.

Листом №524/10/15-70-25-01 від 26 лютого 2015 року Одеською митницею Державної фіскальної служби надано позивачу відповідь на його заяви №24/216 та №24/217 від 09 лютого 2015 року, за змістом якої, відповідач із посиланням на частини 1, 3 статті 301 Митного кодексу України та пункт 43.2 статті 43 Податкового кодексу України вказав, що питання щодо повернення зарахованих до бюджету митних платежів буде розглянуто за умови дотримання вимог вищевказаних норм законодавства та при наявності оригіналу довідки з Державної податкової інспекції про відсутність податкового боргу.

Окрім того, в доповнення до листа №524/10/15-70-25-01 від 26 лютого 2015 року Одеською митницею Державної фіскальної служби надіслано позивачу лист №644/10/15-70-25-03 від 11 березня 2015 року, в якому вказано, що під час подання та оформлення додаткових митних декларацій до тимчасових митних декларацій декларантом надано сертифікат випробувань від 07 грудня 2014 року №1411501UA Yu, виданий Товариством з обмеженою відповідальністю «INCOLAB SERVICES UKRAINE» (Донецька область, м. Маріуполь, 87554, пров. Пілотів, 1), згідно з яким, встановлено фактичну нижчу теплоту згорання (на робочий стан) на рівні 5 190 ккал/кг та на підставі якого визначена митна вартість товару. У зв'язку з чим виникла різниця в митних платежах за додатковими деклараціями в сумі 2 млн. 988,4 тис. грн. та на яку ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» надало заяву до митниці щодо зарахування зазначеної суми переплати в рахунок майбутніх платежів. Враховуючи вищевикладене, з метою вивчення всіх обставин митного оформлення та встановлення факту виникнення переплати, митниця просила у позивача надати документи, що підтверджують право на проведення досліджень ТОВ «INCOLAB SERVICES UKRAINE», а саме: свідоцтво про атестацію та галузі відповідно до свідоцтва про атестацію ТОВ «INCOLAB SERVICES UKRAINE», які надають право на проведення досліджень, зокрема, щодо встановлення теплоти згорання, у тому числі, фактичної нижчої теплоти згорання (на робочий стан).

Листом №24/1544 від 23 червня 2015 року Товариство звернулося до митного органу з проханням повернути з державного бюджету на поточний рахунок Товариства суму надмірно сплачених коштів у розмірі 2 988 446,04 грн. В цій заяві вказані реквізити банківської установи для повернення коштів та до заяви додано: довідку про відсутність заборгованості №3633/10/28-04-20-017 від 23 червня 2015 року; МД №500010003/2014/009085 від 11 грудня 2014 року; МД №500010003/2015/000419 від 15 січня 2015 року; МД №500010003/2014/008980 від 04 грудня 2014 року; МД №500010003/2015/000418 від 15 січня 2015 року; свідоцтво про атестацію вимірювальної лабораторії Товариства з обмеженою відповідальністю «Інколаб Сервісез Україна» №ВЛ-051/2014 від 18 березня 2014 року.

Листом №2096/10/15-70-25-03 від 15 липня 2015 року митним органом повідомлено позивача, що надана разом із заявою Товариства від 23 червня 2015 року №24/1544 лист №3633/10/28-04-20-30-017 довідка СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів про надання відповіді головному бухгалтеру не відповідає вимогам наказу Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №567, яким затверджено форму довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів. Крім того, зазначеним листом надана інформація щодо відсутності станом на 22 червня 2015 року податкового боргу зі сплати податків, зборів, платежів за даними інтегрованих карток Товариства, але наявності по відокремленому підрозділу «Запорізька електрична станція» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» станом на 22 червня 2015 року податкового боргу по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, в сумі 6 223 298,85 грн. Враховуючи вищевикладене, питання щодо повернення зарахованих до бюджету митних платежів буде розглянуто за умови дотримання положень Податкового кодексу.

Листом №01/192 від 07 березня 2017 року Товариство звернулося до митного органу із проханням повернути з державного бюджету на поточний рахунок Товариства в установі банку загальну суму надмірно сплачених коштів у розмірі 2 988 446,04 грн. В цій заяві вказано реквізити фінансової установи для повернення коштів та до неї додано: МД №500010003/2014/009085 від 11 грудня 2014 року; МД №500010003/2015/000419 від 15 січня 2015 року; МД №500010003/2014/008980 від 04 грудня 2014 року; МД №500010003/2015/000418 від 15 січня 2015 року.

Між тим, митний орган листом №1227/10/15-70-19-05 від 28 березня 2017 року запросив від позивача для остаточного прийняття рішення щодо сум надмірно сплаченого податку на додану вартість, згідно з частини 2 статті 53 Митного кодексу України, банківські платіжні документи, якими підтверджується факт оплати рахунку-фактури від 12 грудня 2014 року №1212-4 на суму 6 294 486,68 дол. США.

Позивачем до Державної фіскальної служби України подано скаргу в порядку статті 25 Митного кодексу України №31/291 від 10 квітня 2017 року, в якій позивач просив зобов'язати митницю здійснити повернення із державного бюджету на поточний рахунок Товариства в установі банку загальну суму надмірно сплачених коштів митних платежів у розмірі 2 988 446,04 грн.

Листом №9748/6/99-99-19-02-01-15 від 05 травня 2017 року «Про розгляд скарги» Державна фіскальна служба України повідомило позивача, що надміру сплачені кошти мають бути повернені за умови дотримання вимог чинного законодавства.

Зазначені фактичні обставини встановлені судами попередніх інстанції не є спірним між сторонами.

Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги, Суд вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають вимогам законодавства.

Порядок і умови повернення платежів декларанту встановлені статтею 301 Митного кодексу України 2012 року, статтею 43 Податкового кодексу України і статтею 45 Бюджетного кодексу України, положення яких вимагають дотримання певної процедури. Така процедура передбачена Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений Наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за N 1097/14364, який є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України та підлягає застосуванню у межах спірних правовідносин відповідно до положень частини другої статі 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені статтею 43 Податкового кодексу України, аналіз якої свідчить про те, що платник податків обов'язково має подати до контролюючого органу заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (в довільній формі) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми, а також погасити податковий борг (за його наявності).

Згідно з пунктом 8 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124, за платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

Відтак, судами попередніх інстанції обґрунтовано констатовано, що необхідною обставиною для повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є факт ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів.

Судами попередніх інстанцій встановлений факт належного звернення позивача у встановленому порядку та за наявності передбачених законом підстав до митного органу для повернення з Державного бюджету України сплачених платежів під час митного оформлення товарів за розміром визначеним Товариством в деклараціях (додаткових деклараціях), які прийняті митним органом. Відсутність податкового боргу, що є умовою повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань згідно вимог пункту 43.2 статті 43 Податкового кодексу України, встановлена судами попередніх інстанцій, про що свідчить довідка Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 22 вересня 2017 року.

Доводи митного органу у касаційній скарзі щодо наявності податкового боргу у Товариства, не здійснення дослідження цієї обставини судами попередніх інстанцій, є безпідставними, спростовані матеріалами справи та обґрунтуваннями судів, здійсненими у судових рішеннях. Посилання відповідача на ту обставину, що Товариством до заяв про повернення грошових зобов'язань надавались довідки про відсутність податкової заборгованості, які не відповідають формі, встановленій Порядком видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №567, є неприйнятними, ці доводи відхилені судами попередніх інстанцій із зазначенням того, що платник податків не самостійно формує таку довідку, а тому позбавлений можливості впливати на податковий орган, що її видав, в частині необхідності додержання її форми встановленим законодавствам вимогам. Більш того, контролюючий орган повноважний самостійно перевірити наявність чи відсутність у платника податків податкового боргу.

Суди попередніх інстанцій також встановили та оцінили обставини щодо надання Товариством на вимогу митного органу Свідоцтва про атестацію №ВЛ-051/2014, видане Державним підприємством «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» 18 березня 2014 року, яке засвідчує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інколаб Сервісез Україна», як вимірювальна лабораторія, пров. Пілотів, б. 1, м. Маріуполь, Донецька обл., 87554, відповідає критеріям атестації і атестоване на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду та додаток до Свідоцтва про атестацію №ВЛ-051/2014 від 18 березня 2014 року «Галузь атестації Товариства з обмеженою відповідальністю СП «Інколаб Сервісез Україна», як вимірювальної лабораторії на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду», до якої внесено таку величину вимірювання як «теплота спалювання».

Дослідженим також є факт переплати митних платежів, а розміри переплати відповідачем не спростовані.

Доводи касаційної скарги щодо переоцінки досліджених судами попередніх інстанцій доказів знаходяться за межами касаційного перегляду відповідно до частини третьої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства.

При розгляді та вирішенні справи суди попередніх інстанцій надали належну правову та обґрунтовану оцінку заявленим вимогам. Жодні доводи заявника касаційної скарги не спростовують правильності прийнятих судами попередніх інстанцій рішень.

Суд касаційної інстанції визнає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм належну правову оцінку на підставі норм закону.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі № 808/2165/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер