ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

31 липня 2018 року

справа №804/6468/17

адміністративне провадження №К/9901/51974/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач)

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у складі колегії суддів Добродняк І. Ю., Бишевської Н. А., Семененка Я. В. у справі № 804/6468/17 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Дніпровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний завод» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі, правонаступник Приватного акціонерного товариства «Євраз Дніпровський металургійний завод») звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування наказу податкового органу від 29 вересня 2017 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод».

01 листопада 2017 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (головуючий суддя - Жукова Є. О.) у задоволенні позову відмовлено, з мотивів правомірності оскаржуваного наказу та прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

30 січня 2018 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову суду першої інстанції, прийнято нову, якою позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ податкового органу від 29 вересня 2017 року № 2171.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з протиправності спірного наказу внаслідок недоведення податковим органом наявності підстав для проведення перевірки, передбачених підпунктами 78.1.3 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

29 травня 2018 року відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій податковий орган посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме положень підпунктів 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункту 3 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73, підпунктів 78.1.3, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, статей 7, 9, 90, 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Скаржник обґрунтовує правомірність своїх дій, просить скасувати судове рішення та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

07 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 804/6468/17.

19 червня 2018 року справа № 804/6468/17 надійшла до Верховного Суду.

25 червня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу, в якому Товариство спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 27 вересня 2017 року начальником Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби видано наказ № 2171 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ЄВРАЗ Дніпровський металургійний завод» (далі - Наказ № 2171).

Підставами проведення перевірки у Наказі № 2171 вказано положення підпунктів 78.1.3, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та визначено її предмет - питання правомірності формування податкового кредиту по деклараціям з податку на додану вартість за липень, жовтень 2013 року по фінансово-господарським взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Феро-МД».

Наявність підстав для проведення перевірки обґрунтовується податковим органом у зв'язку з поданням Товариством у 2014 році уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень та жовтень 2013 року та ненаданням відповіді на запит податкового органу від 30 серпня 2017 року № 45578/10/28-10-46-12 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо відносин з суб'єктами господарювання».

Щодо наявності підстави для проведення перевірки, передбаченої підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Призначення та проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є правомірним, якщо податковим органом виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Застосування положень підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України можливе виключно за умови дотримання обмежень, визначених пунктом 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, згідно з якими контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, на підставі, серед іншого, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що господарські операції позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Феро-МД» за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2013 року охоплювалися предметом перевірки, за результатами якої складено акт від 12 грудня 2014 року № 682/28-01-42-03-05393056. Актом перевірки встановлена нереальність здійснення господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Феро-МД» за вересень, листопад, грудень 2013 року. Порушень в інших періодах, який підлягав перевірці, за операціями з вказаним контрагентом актом перевірки не встановлено.

Під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган не заперечував того факту, що звітні періоди позивача, а саме липень, жовтень 2013 року вже були перевірені контролюючим органом.

Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що встановлення факту проведення перевірки податковим органом Товариства за липень, жовтень 2013 року, під час якої перевірялися операції з відповідним контрагентом, з огляду на положення пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, виключає правомірність проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Доводи касаційної скарги податкового органу у цій частині зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою повно та всебічно судами попередніх інстанцій, що є поза межами предмета касаційного перегляду.

Щодо наявності підстави для проведення перевірки, передбаченої підпунктом 78.1.3 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.3 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

За приписами пункту 50.3 статті 50 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Форма уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, порядок його подання та заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 23 вересня 2014 року № 966 (чинний на момент подання уточнюючого розрахунку у цій справі, далі - Порядок № 966).

Згідно з пунктом 3 розділу IV, пунктом 9 VI Порядку № 966 у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Системне тлумачення цитованих вище норм дозволяє Верховному Суду дійти висновку, що подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість платником податків в межах строків, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України, є підставою для проведення контролюючим органом позапланової документальної перевірки на підставі підпункту 78.1.3 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Предметом такої перевірки є достовірність уточнених показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість та відповідність уточнених даних, вказаних у додатках, первинним документам податкового та бухгалтерського обліку платника податків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21 грудня 2014 року позивачем подано до податкового органу уточнюючі розрахунками, якими збільшено показники податкових зобов'язань з податку на додану вартість за операціями з вивезення товарів за межі митної території України. Показники податкового кредиту з податку на додану вартість за липень, жовтень 2013 року позивачем не уточнювались, у тому числі, і за господарськими операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Феро-МД».

Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що предметом перевірки, проведеної на підставі наказу від 29 вересня 2017 року № 2171, визначено правомірність формування податкового кредиту, показники за яким не уточнювалися платником податків у відповідному періоді, відтак проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.3. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є протиправним.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у справі № 804/6468/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер