КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 823/1285/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.В. Гаращенко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Літвіної Н.М.

Федотова І.В.

при секретарі: Грисюк Г.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ в Черкаській області) про:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо неприйняття рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії у зв'язку із затвердженням Кабінетом Міністрів України схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2017 році та здійснити позивачу з 01 березня 2018 року перерахунок та виплату пенсії, як посадовій особі місцевого самоврядування, призначеної відповідно до статті 37-1 Закону України №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року «Про державну службу», в розмірі 80% заробітної плати на момент виходу на пенсію, виходячи із розміру посадового окладу 5200 грн. за 6 групою оплати праці, визначеною постановою Кабінету Міністрів України №15 від 18 січня 2017 року «Питання оплати праці працівників державних органів», із змінами внесеними згідно постанови КМ №24 від 25 січня 2018 року, які застосовуються з 01 січня 2018 року, що прирівняна до посади позивача (остання посада в органі місцевого самоврядування, з якої призначено пенсію позивачу) на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» та підпункту 2 пункту 6 Порядку та умов визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №426 від 19 червня 2013 року, провести нарахування та здійснити виплату заборгованості, що виникне внаслідок такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивач має право на перерахунок пенсії.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року без змін, оскільки з 15 грудня 2015 року не визначено суб'єктивного права, і не передбачено підстав і порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу». На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не прийнято. Також зазначив, що відмова у перерахунку пенсії не призвела до зменшення розміру пенсії позивача та не є звуженням обсягу вже набутих нею прав.

Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 у розмірі 80 відсотків заробітної плати.

Позивач 15 лютого 2018 року звернулась до ГУ ПФУ в Черкаській області із заявою про перерахунок пенсії, як посадовій особі місцевого самоврядування, призначеної відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року у зв'язку із затвердженням Кабінетом Міністрів України нової схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2018 році.

Листом ГУ ПФУ в Черкаській області від 21 лютого 2018 року №28/Ж-10 позивачу в порядку Закону України «Про звернення громадян» було надано відповідь про відсутність правових підстав для розгляду заяви по суті.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що позивач, звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії лише в лютому 2018 року, до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10 грудня 2015 року.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).

Пунктом 2.24 вказаного Порядку передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до, зокрема, "Про державну службу" для визначення розміру пенсії за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2.1 цього розділу.

Відповідно до п. 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Згідно п. 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Так, відповідно до частини п'ятої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту З пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Отже, у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, останній зобов'язаний розглянути подану заяву із документами та прийняти відповідне рішення.

Однак відповідачем всупереч наведеній нормі не було прийнято рішення про призначення (перерахунок) пенсії або відмову у призначенні пенсії. Заяву позивача було розглянуто та надано відповідь в порядку Закону України «Про звернення громадян», що не передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядком №22-1.

Аналогічний висновок узгоджується з позицією Верховного суду викладеною, в постанові від 27 березня 2018 року у справі №541/910/17.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.

Також, у частині 5 статті 45 Закону передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення чи перерахунок пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї документи, за результатами розгляду яких пенсійний орган ухвалює відповідне рішення. Рішення пенсійного органу є наслідком належного виконання суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій. Саме рішення про призначення чи перерахунок пенсії або про відмову у такому призначенні чи перерахунку і створює правові наслідки для позивача у сфері пенсійного забезпечення.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася із заявою про перерахунок пенсії, яка не була розглянута по суті і як наслідок жодних рішень за результатами такої заяви, що передбачено частиною 5 статті 45 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядком №22-1 відповідач не приймав, а натомість помилково розглянув заяву позивача про перерахунок пенсії в порядку Закону України «Про звернення громадян», що не передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядком №22.

У зв'язку з чим судова колегія погоджується з доводами апелянта про протиправну бездіяльність ГУ ПФУ в Черкаській області, щодо неприйняття рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії.

Крім того, судовою колегію враховується, що, як було зазначено вище, до виключних повноважень територіальних органів Пенсійного фонду України належить питання, зокрема, перерахунку пенсій, що здійснюється на підставі поданих особами заяв.

Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді та ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень адміністративний суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими ст. 2 КАС України.

Верховний Суд України у постановах від 18.03.2014 року у справі №21-11а14 та від 22.04.2014 року у справі №21-484а13 висловив правову позицію у подібних правовідносинах, згідно якої підставою для повідомлення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги є рішення суб'єкта владних повноважень, прийняте з цього питання. Оскільки останній не розглянув звернення про виплату у одноразової грошової допомоги та відповідного рішення не прийняв, то суд повинен був зобов'язати його розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства України, а не підміняти орган, на який покладено вирішення зазначеного питання.

Таким чином, оскільки відповідачем не було прийнято жодного рішення за результатами розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії, так як дана заява не була розглянута по суті, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині: «визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо неприйняття рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії», а тому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне, зобов'язати ГУ ПФУ в Черкаській області розглянути заяву ОСОБА_3 від 15 лютого 2018 року про перерахунок пенсії з вимогами чинного законодавства України та прийняти за результатами розгляду відповідне рішення.

Разом з тим, позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити відповідний перерахунок пенсії на підставі поданої заяви, є передчасними, оскільки за результатами розгляду заяви про перерахунок пенсії не було прийнято відповідного рішення, а тому такі вимоги не можуть бути задоволені, оскільки захисту підлягають лише порушені права особи.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у межах розгляду даної справи не надавалася правова оцінка наявності у позивача права на перерахунок пенсії, оскільки вирішенню даного питання повинно слідувати рішення про призначення чи перерахунок пенсії або про відмову у такому призначенні чи перерахунку яке і створює правові наслідки для позивача у сфері пенсійного забезпечення.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Керуючись статтями 34, 243, 317, 311, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 від 15 лютого 2018 року про перерахунок пенсії.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області розглянути по суті заяву ОСОБА_3 від 15 лютого 2018 року про перерахунок пенсії згідно з вимогами чинного законодавства України та прийняти за результатами розгляду відповідне рішення.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Літвіна

Суддя І.В. Федотова