ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року

Справа № 804/8650/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

Тулянцевої І.В.

при секретарі

Курілові Ю.Ю.

за участю:

представника позивача представників відповідача

Головко О.М. Гаркуши Т.Г., Канцедала Є.І.

розглянувши у місті Дніпріза правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 05393116) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40359593), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області щодо проведення позапланової перевірки Публічного акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД», яка оформлена актом №540/6-17 від 14.11.2017 року;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області «Про усунення порушень» №6.3/16094 від 15.11.2017 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку Публічного акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД» за результатами якої складено акт №540/6-17 від 14.11.2017 року, в якому зазначено про порушення позивачем вимог санітарного законодавства. На підставі висновків вказаного акту відповідачем прийнято розпорядження № 6.3/16094 від 15.11.2017 року, яким підприємству запропоновано усунути порушення чинного законодавства, виявлені в ході перевірки. Позивач не погоджується з результатами перевірки та прийнятим рішенням та вважає його протиправним, оскільки відповідачем не було дотримано порядку призначення та проведення позапланової перевірки, а висновки контролюючого органу щодо встановлених порушень санітарного законодавства не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідач - Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області проти задоволення позову заперечував, подав до суду відзив на адміністративний позов, який залучений до матеріалів справи та в якому відповідач пояснив, що на виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.10.2017 року у справі №201/15632/17 на підставі наказу та направлення на перевірку посадовими особами управління було проведено позапланову перевірку Публічного акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД», в ході якого було встановлено порушення позивачем дотримання вимог діючого санітарного законодавства України в частині розташування та експлуатації місць видалення відходів, а тому, спірне розпорядження винесено на підставі та у межах повноважень і спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, зазначив, що позивачем посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області до перевірки було допущено, в ході її проведення були надані документи, що стосуються предмету перевірки, у зв'язку із чим, твердження позивача про те, що відповідачем були порушені норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що регламентують процедуру проведення перевірок, є безпідставними.

Ухвалою суду від 14 грудня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.01.2018 року о 15:00 год.

Законом України від 03.10.2017 року № 2147 - VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набули чинності з 15.12.2017 року, Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Пунктом 10 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147 - VIII) передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною 1 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеногопозовногопровадженнярозглядаютьсясправинезначноїскладності.

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 258 КАС України).

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Судове засідання 15.01.2018 року було відкладено на 05.02.2018 року на 16:00 год. у зв'язку із неявкою в судове засідання представника позивача.

В судових засіданнях 05.02.2018 року, 05.03.2018 року та 02.04.2018 року були оголошені перерви.

В судовому засіданні 18.04.2018 року представник позивача підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити із викладених у позові підстав.

Представники відповідача підтримали доводи, викладені у відзиві на позов, та просили залишити позов без задоволення.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошено в судовому засіданні 18.04.2018 року.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

В період з 02.11.2017 року по 14.11.2017 року посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області - начальником відділу безпеки середовища життєдіяльності Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області Канцедалом Є.І., головним спеціалістом відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Дніпровського міського Управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області Горілою Н.Г. на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про проведення позапланового заходу (перевірки) від 31.10.2017 року №1600-ПО, прийнятого на виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.10.2017 року по справі № 201/15632/17 та направлення на перевірку №1600 від 31.10.2017 року, було проведено позаплановий захід (перевірку) Публічного акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД», предметом якої було дотримання вимог чинного законодавства в частині питань ст.ст. 7, 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24.02.1994 року № 4004 - XII, ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів»

За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог санітарного законодавства на промислових підприємствах №540/6-17 від 14.11.2017 року, згідно якого встановлено такі порушення вимог законодавства:

1. пункту 5.5, 5.6 Глави 5, п. 8.3ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів» не визначена та не встановлена санітарно-захисна зона шлакових відвалів та шламонакопичувача підприємства;

2. пункту 5.13 глави 5 ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів» територія санітарно-захисної зони не розпланована та не упорядкована, відсутня огорожа (паркан по периметру), відсутнє озеленення з відповідними коридорами провітрювання, відсутні протипилові заходи, зволоження території та її полив не здійснюється;

3. пункту 5.4 ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів» у зв'язку з тим, що санітарно-захисна зона від місць видалення відходів (шламонакопичувач та шламовідвал) не визначена та не встановлена заходи щодо здійснення лабораторних досліджень підприємством не здійснюється;

4. статті 22 Закону України «Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення» від 24.02.1994 року № 4004-ІІХ,територія підприємства, а саме шлакові відвали та шламонакопичувач утримуються з порушенням вимог, які зазначені у паспорті видалення відходів у розділі 5 «Загальна характеристика відходів що видаляються», крім зазначених у паспорті відходів при огляді території було встановлено засмічення іншими видами відходів. Територія шламонакопичувача, яка складається з трьох карт, одна не працююча також забруднена промисловими відходами (металобрухт різний за складом, пластикова тара (ПЕТ пляшки забруднені), деревина некондиційна, шлак металургійного виробництва).

Не погодившись з результатами перевірки позивач подав зауваження (заперечення) до акту №540/6-17 від 14.11.2017 року.

15 листопада 2017 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області прийнято Розпорядження про усунення порушень №6.3/16094, в якому запропоновано:

1. Розробити проект організації санітарно-захисної зони шлакових відвалів та шламонакопичувача підприємства, при розробці проекту передбачити вимоги чинного законодавства, а саме: відповідно до п. 1 статті 16. «Планування територій на місцевому рівні», Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» графічні матеріали необхідно актуалізувати (генеральний план, топографічна основа генеральних планів об'єктів відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 та «Основних положень створення топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500», затверджених Наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 24.01.1994 року №3 складається з топографічних планів М1:500 та М1:1000 відповідно до їх призначення, ситуаційні плани (карти-схеми), відповідно до ДБН А.2.2-3:2014, розробляються на основі топографічних планів у одному з таких масштабів 1:2000, 1:5000 та 1:10000; відповідно до ДБН А.2.2-3:2014, п.4.1 не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань, які повинні бути виконані відповідно до ДБН А.2.1-1-2014 «Інженерні вишукування для будівництва»; строки використання матеріалів інженерно-геодезичних вишукувань наведені у ДБН А.2.1-1-2014, п.5.1.7.; дата останньої актуалізації топографічної основи, яка використовується для розробки проектної документації, повинна зазначатися на відповідних кресленнях). Термін виконання - до 01.04.2018 року.

2. Вирішити питання щодо розпланування та упорядковування території санітарно-захисної зони, встановлення огорожі, проведення озеленення з відповідними коридорами провітрювання, та проведення заходів по зволоженню та поливу території відповідно до п. 5.13 глави 5 ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови насалених пунктів».Термін виконання - до 01.04.2018 року.

3. Вирішити питання щодо здійснення лабораторних досліджень на зовнішній межі санітарно-захисної зони, зверненої до житлової забудови, відповідно до пункту 5.4 ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови насалених пунктів». Термін виконання - постійно.

4. Провести очищення території підприємства, а саме шлакових відвалів та шламонакопичувача від сміття та інших видів відходів відповідно до ст.22 Закону України № 4004-ІІХ «Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення. Термін виконання - до 01.04.2018 року.

Вказане Розпорядження було отримано підприємством 20.11.2017 року про що свідчить номер вхідної кореспонденції 2126 на примірнику документа.

Вважаючи дії відповідача при проведенні позапланової перевірки та винесеного за результатом перевірки розпорядження №6.3/16094 протиправними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльност1» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон України №877-V).

Відповідно до статті 1 Закону України №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом (абзац третій статті 1 Закону України №877-V).

Згідно зі статтею 3 Закону України №877-V,державний нагляд (контроль) здійснюється,зокрема, за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини.

Приписами статті 6 Закону України №877-V визначено вичерпний перелік підстав для проведення перевірок.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Державна служба України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів утворена шляхом перетворення ветеринарної та фітосанітарної служби і приєднанням до Служби, що утворюється, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів і Державної санітарно-епідеміологічної служби та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 затверджено Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, згідно якого усі повноваження, функції, права, обов'язки органів ветеринарної медицини перейшли до цієї служби.

Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (далі - відповідач) утворено як територіальний орган Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів відповідно до постанови Кабінету України від 16.12.2015 № 1092 «Про утворення територіальних органів Держпродспоживслужби», наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України від 15.02.2016 року № 45 «Про затвердження положень про територіальні органи Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 28.07.2016 року № 620 «Про затвердження Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області».

Відповідно ст. 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 року № 4004 - XII(далі Закон України № 4004 - XII)та п. 2 зазначеного Положення, в повноваження (завдання) Відповідача входить контроль за факторами середовища життєдіяльності людини, що мають шкідливий вплив на здоров'я населення.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 року №1728-VIII, до 31 грудня 2017 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснювалися органами державного нагляду (контролю): 1) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального у виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань з питань нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі - Державна регуляторна служба); 2) за письмовою заявою суб'єкта господарювання до відповідного органу державного (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; 3) за рішенням суду; 4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було

пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Судом встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.10.2017 року у справі № 201/15632/17(провадження № 1-кс/201/9966/2017) зобов'язано співробітників Головного управління Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області провести позапланову перевірку ПАТ «Інтерпайп НТЗ» (код ЄДРПОУ 5393116) з питань дотримання вимог діючого санітарного законодавства України в частині розташування та експлуатації місць видалення відходів, а саме «шламонакопичувач» та «шлакові відвали» на території міста за адресою: м. Дніпро, вул. Столєтова, буд. 21, впливу «шламонакопичувача» та «шлакових відвалів» на життя та здоров'я людей або тварин. Під час перевірки залучити фахівців Дніпропетровської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини для проведення лабораторного дослідження концентрації пилу, сірчаної кислоти та інших шкідливих речовин в атмосферному повітрі, як безпосередньо в місцях видалення відходів, а саме: «шламонакопичувач» та «шлакові відвали» так і в межах санітарно-захисної зони.

Вказана ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.10.2017 року була отримана відповідачем разом із супровідним листом від Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 26.10.2017 року за вх. № 15256, в якому податковим органом було помилково вказано іншу дату ухвали: замість 20.10.2017 року помилково зазначено 19.09.2017 року.

Суд погоджується з позивачем, що серед підстав для проведення перевірок, закріплених статтею 6 Закону України №877-V, дійсно не має такої підстави, як ухвала слідчого судді.

При цьому, суд зазначає, що статтею 533 Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 року № 4651 - VI передбачено, що вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Враховуючи, що перевірку позивача призначено в рамках кримінального провадження № 32017040650000019 від 12.04.2-017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, суд вважає, що спеціальними нормами щодо виконання ухвали слідчого судді в даному випадку є норми Кримінального процесуального кодексу України, які вказують на обов'язковість до виконання такої ухвали.

Таким чином, відповідачем правомірно було призначено позапланову перевірку Публічного акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД».

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України №877-V, суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні,01 листопада 2017 року посадові особи відповідача, прибувши на проведення перевірки, пред'явили направлення №1600 від 31.10.2017 року, в якому було зазначено, що позапланова перевірка проводиться на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.09.2017 в справі № 201/15632/17, з якою позивача не було ознайомлено. За таких обставин відповідачу було відмовлено в проведенні контрольного заходу 01 листопада 2017 року. При прибутті на перевірку 02 листопада 2017 року відповідачем було пред'явлено ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.10.2017 року у справі №201/15632/17, але за тим самим направленням № 1600 від 31.10.2017 року.

На думку позивача, вказані обставини свідчать про порушення відповідачем норм законодавства, оскільки він не був ознайомлений ні з предметом перевірки, ні зі складом перевіряючих.

Проте, суд не погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки у даному випадку мала місце описка у направленні на перевірку щодо дати ухвали суду, яка ніяким чином не впливає на зміст виявлених порушень вимог санітарного законодавства, а тому суд вважає, що рішення відповідача не може бути скасоване лише з формальних підстав.

Крім того, суд зазначає, що 02.11.2017 року посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області були допущені до перевірки про що свідчить отримання позивачем направлення на перевірку від 31.10.2017 року № 1600.

Позаплановий захід проводився у присутності представників позивача - головного інженера ПАТ «Інтерпайп НТЗ» ОСОБА_7, начальника відділу екології та промислової санітарії ПАТ «Інтерпайп НТЗ» ОСОБА_8

За результатами заходу було складено акт перевірки від 14.11.2017 року № 540/6-17, який не було підписано представниками позивача з відміткою: «Отримано для підготовки зауважень. 14.11.2017 року ОСОБА_8.».

Суд також критично оцінює твердження позивача стосовно того, що акт №540/6-17 від 14.11.2017 року складений не за уніфікованою формою, яка має бути затверджена Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів,оскількиакт перевірки дотримання вимог санітарного законодавства на промислових підприємствах складений за уніфікованою формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України 10.04.2013 року № 287 «Про затвердження уніфікованих форм актів, які складаються за результатами перевірок суб'єктів господарювання у частині дотримання вимог санітарного законодавства».Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1092 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» відповідач є територіальним органом Держпродспоживслужби, до якого приєднані територіальні органи Держветфітослужби, Держспоживінспекцїї та Держсанепідслужби, тобто є правонаступником Головного управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області.

Частиною 6 статті 7 Закону України №877-V визначено відомості, які повинен містити акт, а у частині 7 вказаної статті передбачено, що у разі необхідності вжиття заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що, оскільки допуск до проведення перевірки відбувся, надалі предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених контролюючим органом порушень законодавства, тому оскільки позивач допустив посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області до перевірки та не реалізував свого права на не допуск, внаслідок чого відсутні підстави для визнання неправомірними дій відповідача по проведенню перевірки, у зв'язку із чим, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Стосовно суті порушень, виявлених в ході перевірки, суд зазначає наступне.

Як було встановлено в ході розгляду справи, в ході позапланової перевірки відповідачем були встановлені порушення дотримання підприємством вимог діючого санітарного законодавства, а саме, в частині розташування та експлуатації місць видалення відходів - «шламонакопичувачів» та «шлакових відвалів» на території міста за адресою: вул. Столетова, 21 в м. Дніпрі без наявності необхідної санітарно - захисної зони.

Статтею22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного населення» передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог санітарних норм

У процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій їх власник зобов'язаний створити безпечні і здорові умови праці та відпочинку, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього середовища.

Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм.

Визначення санітарної-захисної зони (далі - СЗЗ), вимоги до розмірів її встановлення врегульовані наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996 № 173 «Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» (далі - ДСП 173).

Загальні вимоги до розташування санітарно-захисної зони промислових підприємств для організації виробничої території встановлені в п.п. 5,4, 5.5, 5.6 ДСП 176.

Відповідно до пункту 5.5ДСП 173, розміри санітарно-захисних зон для промислових підприємств та інших об'єктів, що є джерелами виробничих шкідливостей, слід встановлювати відповідно до діючих санітарних норм їх розміщення при підтвердженні достатності розмірів цих зон за "Методикойрасчетаконцентраций в атмосферномвоздухевредныхвеществ, содержащихся в выбросахпредприятий" ОНД-86, розрахунками рівнів шуму та електромагнітних випромінювань з урахуванням реальної санітарної ситуації (фонового забруднення, особливостей рельєфу, метеоумов, рози вітрів та ін.), а також даних лабораторних досліджень щодо аналогічних діючих підприємств та об'єктів.

Зазначена інформація відображається у звіті по проведенню інвентаризації джерел викидів, який розробляється відповідно до інструкції «Про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві», яка затверджена наказом Мінприроди України від 10.02.1995 року № 7 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.03.1995 року № 61/597, та відображається у п. 2.4, 2.5 документах, у яких обґрунтовуються обсяги викидів відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 09.03.2006 року №108 «Про затвердження Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців», у зв'язку з чим на ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний завод» проведено інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, звіт зареєстрований в Мінприроди України 26.07.2017 року №7/2816-17. Місця видалення відходів (MBB) № 115 «Шлакові відвали» та «Шламонакопичувач» зазначені як неорганізовані джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря №409 та № 408 відповідно.

З джерела викиду №409 здійснюється викид забруднюючої речовини - пил (речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом) у кількості 9,999676 тон на рік, з джерела викиду №408 здійснюється викид забруднюючої речовини - сульфатна кислота у кількості 5,550 тон на рік.

Під час здійснення позапланової перевірки посадовим особам відповідача не було надано звіт на розгляд, у зв'язку з чим неможливо оцінити достовірність (аналіз проведених розрахунків згідно затверджених, рекомендованих методик розрахунків). Також не надано документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин, тому неможливо оцінити вплив підприємства в цілому та окремо від джерел викидів № 408, № 409 на межі санітарно-захисної зони та у житловій забудові, на життя та здоров'я населення. Також без відповідних письмових та усних пояснень не було допущено на територію підприємства лабораторний підрозділ Дніпровська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини для проведення лабораторних досліджень на межі СЗЗ та в місцях видалення відходів, внаслідок чого неможливо оцінити перевищення нормативів ГДК з нормованими.

Згідно Паспорту місця видалення відході» (MBB) № 115 «Шлакові відвали ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний завод», затвердженого 13.05.2013 року, та Паспорту місця видалення відходів (MBB) Шламонакопичувач № 153/15 від 11.11.2015 року санітарно-захисна зона відсутня. При тому, що розміри санітарно-захисних зон від майданчиків-накопичувачів промвідходів до сельбищної території визначаються розрахункованим шляхом не менше 300 м.

Відповідно до Наказу «Про затвердження Інструкції про зміст і складання паспорта місць видалення відходів» паспорт складається за матеріалами інвентаризації МВВ на підставі всього комплексу наявної інформації, включаючи вихідні дані проектів.

В силу пункту 5.13 ДСП №173, територія санітарно-захисної зони має бути розпланованою та упорядкованою. Мінімальна площа озеленення санітарно-захисної зони в залежності від ширини зони повинна складати: до 300 м - 60%, від 300 до 1000 м - 50%, понад 1000 м - 40%. З боку сельбищної території необхідно передбачати смугу дерево-чагарникових насаджень шириною не менше 50 м, а при ширині зони до 100 м - не менше 20 м.

Всупереч вказаному територія санітарно-захисної зони не розпланована та не упорядкована, відсутня огорожа (паркан по периметру), відсутнє озеленення з відповідними коридорами провітрювання, відсутні протипилові заходи, зволоження території та її полив не здійснюється.

За правилами пункту 5.4 ДСП №173 промислові, сільськогосподарські та інші об'єкти, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами.

Санітарно-захисну зону слід встановлювати від джерел шкідливості до межі житлової забудови, ділянок громадських установ, будинків і споруд, в тому числі дитячих, навчальних, лікувально-профілактичних установ, закладів соціального забезпечення, спортивних споруд та ін., а також територій парків, садів, скверів та інших об'єктів зеленого будівництва загального користування, ділянок оздоровчих та фізкультурно-спортивних установ, місць відпочинку, садівницьких товариств та інших, прирівняних до них об'єктів, в тому числі: для підприємств з технологічними процесами, які є джерелами забруднення атмосферного повітря шкідливими, із неприємним запахом хімічними речовинами та біологічними факторами, безпосередньо від джерел забруднення атмосфери організованими викидами (через труби, шахти) або неорганізованими викидами (через ліхтарі будівель, димлячі і паруючі поверхні технологічних установок та інших споруд тощо), а також від місць розвантаження сировини, промпродуктів або відкритих складів; для підприємств з технологічними процесами, які є джерелами шуму, ультразвуку, вібрації, статичної електрики, електромагнітних та іонізуючих віпромінювань та інших шкідливих факторів - від будівель, споруд та майданчиків, де встановлено обладнання (агрегати, механізми), що створює ці шкідливості; для теплових електростанцій, промислових та опалювальних котелень - від димарів та місць зберігання і підготовки палива, джерел шуму; для санітарно-технічних споруд та установок комунального призначення, а також сільськогосподарських підприємств та об'єктів - від межі об'єкта.

На зовнішній межі санітарно-захисної зони, зверненої до житлової забудови, концентрації та рівні шкідливих факторів не повинні перевищувати їх гігієнічні нормативи (ГДК, ГДР), на межі курортно-рекреаційної зони - 0,8 від значення нормативу.

Територія санітарно-захисної зони не повинна розглядатись як резерв розширення підприємств, сельбищної території і прирівняних до них об'єктів.

У зв'язку з тим, що санітарно-захисна зона від місць видалення відходів (шламонакопичувач та шламовідвал) не визначена та не встановлена, заходи щодо здійснення лабораторних досліджень підприємством не здійснюються в порушення вищевказаного пункту 5.4 ДСП №173.

Крім того, територія підприємства, а саме, шлакові відвали утримуються з порушенням вимог, які зазначені у паспорті видалення відходів у розділі 5 «Загальна характеристика відходів, що видаляються». Перевіряючими, крім зазначених у паспорті відходів, при огляді території було встановлено засмічення іншими видами відходів: пластикової тари (ПЕП пляшки забруднені); мікросхеми зламані; пластик (фільтри); відпрацьовані зношені гумові колеса; деревина інша забруднена некондиційна; кабелі електроізоляції; взуття зіпсоване зношене некондиційне; папір; троси металеві відпрацьовані інші некондиційні; ремені гумові з тканевим кордом від сполучення електродвигунів, дерев'яні шпали просочені креазотом; гумові рукавички зношені зіпсовані; склобій (тріплекс); мішки (ПЕТ, ПП) забруднені некондиційні; зламані образивні круги; відходи скляної тари (пляшки); відходи пластикової тари; відходи спецодягу; відходи деревини (обрізані гілки, листя) та відходи комунальні змішані від прибирання території.

Територія шламонакопичувача, яка складається з трьох карт, одна не працююча також забруднена промисловими відходами (металобрухт різний за складом, пластикова тара (ПЕТ пляшки забруднені), деревина некондиційна, шлак металургійного виробництва).

Враховуючи вищевикладене, територію шлакових відвалів можливо класифікувати як звалище промислових та побутових відходів.

Перелічені вище порушення вказують на недотримання позивачем вимог статті 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», відповідно до якої, органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм.

Згідно з абзацом першим частини дев'ятої статті 7 Закону України №877-V, розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).

15 листопада 2017 року за вих. № 6.3/16094 відповідач направив позивачу рекомендованим листом розпорядження про усунення виявлених у ході перевірки порушень санітарного законодавства терміном до 01.04.2018 року.

З огляду на зазначені положення чинного законодавства та встановлені порушення під час перевірки, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийнято розпорядження №6.3/16094 від 15.11.2017 року.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 05393116, м. Дніпро, вул. Столєтова, 21) до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40359593, м. Дніпро, вул. Філософська, 39-А) про визнання дій протиправними та скасування розпорядження - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 27 квітня 2018 року.

Суддя

І.В. Тулянцева