КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/13852/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,

секретаря Андрієнко Н.А.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

особи, яка приєдналася до апеляційної скарги: народний депутат України ОСОБА_4 та його представника: ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МФК «Едельвейс» до Державної архітектурно - будівельної інспекції України, третя особа: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою Державної архітектурно - будівельної інспекції України, до якої приєднався народний депутат України ОСОБА_4, на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2018 року, -

У с т а н о в и в:

ТОВ «МФК «Едельвейс» звернулося у суд із позовом до Державної архітектурно - будівельної інспекції, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 19 червня 2017 року про скасування Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Половецькій, 4 у Шевченківському районі м. Києва від 08 червня 2015 року №344/15/12/009-15.

В обгрунтування вимог посилається на те, що містобудівні умови та обмеження відповідають вимогам законодавства і отримані з дотриманням законної процедури. Також, звертає увагу на рішення Київської міської ради від 16.09.2010, яким ухвалено Концепцію стратегічного розвитку міста Києва, за якою земельна ділянка належить до території житлової та громадської забудови. Згідно з Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2010 року, земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься частково до території громадських будівель і споруд та промислової території.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2018 року позов задоволено.

Судове рішення умотивовано тим, що спірне рішення є необґрунтованим, не містить норм Закону, на підставі яких прийнято та на підставі яких діяв відповідач. Також, місцевий суд дійшов висновку, що головний інспектор керувався нормою, яка не наділяє його повноваженнями скасування містобудівних умов. Окрім того, відповідачем не доведено невідповідності змісту містобудівних умов вимогам рішення Київської міської ради, умовам договору оренди, а заявлені та погоджені місцевою владою наміри забудови, що визначені у містобудівних умовах, не змінюють цільового призначення земельної ділянки та не свідчать про порушення позивачем вимог законодавства.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, до якої приєднався народний депутат України ОСОБА_4, у якій просить скасувати рішення суду та винести нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що містобудівні умови, а саме цільове та функціональне призначення земельної ділянки грубо суперечать Закону та нормам діючого генерального плану міста Києва на період до 2020 року.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - зміні, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що Київською міською радою прийнято рішення від 15 грудня 2011 року N 940/7176 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «МФК "ЕДЕЛЬВЕЙС» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського, розважального і торговельного призначення, з наземним і підземним паркінгами, зі знесенням існуючого майнового комплексу на вул. Половецькій, 4 у Шевченківському районі м. Києва».

17.04.2015 року між Київською міською радою та позивачем укладено договір оренди земельної ділянки та складено акт приймання-передачі земельної ділянки.

08.06.2015 року Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано позивачу Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Половецькій, 4 у Шевченківському районі (№344/15/12/009-15).

19.06.2017 року Головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ у м. Києві Гончаровим В.В. прийнято рішення №15 про скасування дії Містобудівних умов, у якому зазначено, що останні прийнято з порушенням абз. 2 п. 2.4. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства від 07.07.2011 року №109 (далі Порядок №109).

Уважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся у суд із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов'язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.

За положеннями ст. 29 цього Закону забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Відповідно до ч. 4 ст. 41-1 цього Закону у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства.

Як убачається із змісту наданих Містобудівних умов, наміри забудови - будівництво житлового комплексу з прибудованими приміщеннями торговельного призначення.

Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва, експлуатації та обслуговувань житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського, розважального і торговельного призначення, з наземним і підземним паркінгами, зі знесенням існуючого майнового комплексу.

Посилання па містобудівну документацію: генеральний план населеного пункту, план зонування, детальний план території та рішення про їх затвердження (у разі наявності): генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджений рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804; межі історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури м. Києва (рішення виконкому Київської ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920, 10.10.1988 №976, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, наказ Міністерства культури, туризму України від 23.12.2005 № 1076; концепція стратегічного розвитку м. Києва "І стадія Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони до 2025 року), схваленої рішенням Київської міської ради від 16.09.2010 № 35-4847.

Функціональне призначення земельної ділянки частково територія громадських будівель та споруд та промислова територія - відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804; до початку проектування отримати висновок КО "Інститут Генерального плану" щодо врахування цільового призначення ділянки в матеріалах Генерального плану 2025р. та привести функціональне призначення земельної ділянки у відповідність до містобудівної ініціативи на виконання п. 2 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; територія житлово-громадської забудови (перспективна) відповідно до Концепції стратегічного розвитку м. Києва (І стадія Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони до 2025 року), схваленої рішенням Київської міської ради від 16.09.2010 № 35-4847.

Судом установлено, що 18.01.2017 року між позивачем та Комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Інститут Генерального плану м. Києва» (далі - Інститут Генерального плану м. Києва) укладено договір № 6/КП-17, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по виконанню робіт з перевірки функціонального призначення території та підтвердження можливості будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського, розважального і торговельного призначення з наземним і підземним паркінгом по вул. Половецькій, 4 у Шевченківському районі м. Києва відповідно до положень Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 p., проекту Генерального плану м. Києва, та врахування в проекті Генерального плану м. Києва її та у проекті детальною плану території Татарки та Лук'янівки у Шевченківському районі м. Києва.

У подальшому, комунальною організацією «Інститут Генерального плану м. Києва» надано висновок від 18.08.2017 № 15-1557, згідно з яким: існуюче функціональне призначення об'єкта містобудування: будівництво, експлуатація та обслуговування адміністративно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського, розважального і торговельного призначення, з наземним і підземним паркінгами, зі знесенням існуючого майнового комплексу.

Наміри щодо зміни функціонального призначення об'єкта містобудування: будівництво, експлуатація та обслуговування адміністративно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського, розважального і торговельного призначення, з наземним і підземним паркінгом.

Функціональне призначення земельної ділянки відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002р. № 370/1804: частково промислові території, частково території громадських будівель та споруд.

Функціональне призначення земельної ділянки відповідно до проекту Генерального плану м. Києва: території перспективної житлово-громадської забудови.

Відповідно до матеріалів проекту Детального плану території Татарка та Лук'янівка у Шевченківському районі м. Києва (проектний план) функціональне призначення земельної ділянки: території житлово-громадської забудови.

У висновку зазначено, що КO «Інститут Генерального плану м. Києва» здійснив роботи з розгляду можливості врахування в матеріалах проекту Генерального плану м. Києва та проекту Детального плану території Татарка та Лук'янівка у Шевченківському районі м. Києва будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського, розважального і торговельного призначення, з наземним і підземним паркінгом на земельній ділянці за адресою: м. Київ, Шевченківський р-н, вул, Половецька, 4 та передбачив функціональне призначення вказаної земельної ділянки як територію житлово-громадської забудови у проекті Детального плану території Татарка та Лук'янівка як територію багатоквартирної багатоповерхової житлової забудови.

Отже, з наведеного убачається, що з урахуванням рішення Київської міської ради від 16.09.2010 № 35/4847, яким ухвалено Концепцію стратегічного розвитку міста Києва (1 стадія Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони до 2025 року), земельна ділянка належить до території житлової та громадської забудови (перспективна), що відображено у п. 9 Містобудівних умов.

При цьому, згідно з Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2010 року (рішення КМР від 28.03.2002 № 370/1804),земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься частково до території громадських будівель і споруд та промислової території. У зв'язку із чим, у п.9 Містобудівних умов зазначено про необхідність висновку КО «Інститут Генерального плану» щодо врахування цільового призначення земельної ділянки в матеріалах Генерального плану 2025 та приведення у відповідність функціонального призначення земельної ділянки до містобудівної ініціативи.

Як зазначалося вище, КO «Інститут Генерального плану м. Києва» надав відповідний висновок від 18.08.2017р. № 15-1557 щодо передбачення функціонального призначення земельної ділянки як території житлово-громадської (багатоквартирної та багатоповерхової) забудови у розроблюваному Детальному плані території Татарка та Лук'янівка.

Таким чином, містобудівними умовами враховано зміст містобудівної документації (генеральний план населеного пункту та детальний план території), у тому числі Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, а також Концепцію стратегічного розвитку міста Києва (І стадія Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони до 2025 року), з урахуванням рішення Київської міської ради від 15 грудня 2011 року №940/7176 щодо цільового призначення земельної ділянки.

При цьому, колегія суддів ураховує, що Містобудівні умови та обмеження видані у червні 2015 року, а рішення про їх скасування прийнято лише у червні 2017 року. За вказаний час позивач провів ряд робіт, пов'язаних із їх реалізацією, а також поніс відповідні затрати як матеріальні так і часові.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії» від 24 червня 2003 року Суд вказав: «особа-суб'єкт приватного права, не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при виконанні своїх повноважень припустилися помилки».

Отже, з урахуванням викладених вище обставин, виходячи з наведеної в попередньому абзаці правової позиції Європейського суду з прав людини, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржуване рішення відповідача прийняте за відсутності порушень вимог містобудівного законодавства, з порушенням принципу «пропорційності», без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Твердження приєднавшогося до апеляційної скарги народного депутата України ОСОБА_4 про те, що скасувавши Містобудівні умови та обмеження відповідач фактично захистив інтереси громади м. Києва, не заслуговують на увагу, позаяк, як установлено матеріалами справи, цей документ повністю узгоджується з рішеннями Київської міської ради, яка є належним представником територіальної громади м. Києва.

Разом із тим, висновок суду першої інстанції про те, що головний інспектор, скасовуючи містобудівні умови, керувався нормою Порядку №109, яка не наділяє його відповідними повноваженнями, що є достатньою і самостійною підставою для висновку про протиправність оскаржуваного рішення, колегія суддів уважає помилковим. Позаяк, такі повноваження надані головному інспектору Законом «Про регулювання містобудівної діяльності», а відтак не можна стверджувати, що у даній частині відповідач діяв протиправно. У зв'язку з чим, наведений висновок місцевого суду підлягає виключенню із мотивувальної частини рішення.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 34, 243, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно - будівельної інспекції України, до якої приєднався народний депутат України ОСОБА_4, задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2018 року змінити.

Виключити із мотивувальної частини рішення посилання суду як на підставу задоволення позову - відсутність у Головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у м. Києві повноважень на скасовування Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Половецькій, 4 у Шевченківському районі м. Києва від 08 червня 2015 року №344/15/12/009-15.

У решті рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2018 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя - доповідач

Я.Б. Глущенко

суддя

О.М. Кузьмишина

суддя

О.Є. Пилипенко

(Повний текст постанови складений 30 липня 2018 року).