ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 липня 2018 року 13:41 № 826/6094/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба"

про представники учасників справи:

визнання дій неправомірними, визнання недійсним висновку про вартість нерухомого майна та заборону вчиняти дії позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_3; відповідача та третіх осіб - не з'явилися,

(в судовому засіданні 31.07.2018, відповідно до ч. 3 ст. 268 та ч. 1 ст. 271 Кодексу адміністративного судочинства України, проголошено рішення),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 (адреса: 07501, АДРЕСА_3) (надалі - позивач або ОСОБА_1) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича (адреса: 02094, АДРЕСА_1) (далі - відповідач або Варава Р.В.), в якому просила:

визнати дій приватного виконавця по проведенню визначення вартості нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,0738 га, кадастровий НОМЕР_1, цільове призначення: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 на підставі висновку Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" за датою оцінки 28.03.2018, неправомірними;

визнати недійсним висновок про вартість нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,0738 га, кадастровий НОМЕР_1, цільове призначення: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, виготовлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" за датою оцінки 28.03.2018, на замовлення Приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Варави Р.С. та заборонити Приватному виконавцю Виконавчого округу м. Києва Вараві Р.С. передавати нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,0738 га, кадастровий НОМЕР_1, цільове призначення: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 на реалізацію на підставі висновку про вартість нерухомого майна, виготовленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" за датою оцінки 28.03.2018.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що не проведення суб'єктом оцінювання огляду (обстеження) об'єкта оцінки створює підстави для визнання незаконними дій Варави Р.С. по проведенню оцінки майна та визнання недійсним висновку про вартість нерухомого майна, а саме: об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, загальною площею 0,0738 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 826/6094/18; судом, в порядку ч. 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), залучено Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору; призначено справу до розгляду в підготовче засідання на 12.06.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2018 витребувано у Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича матеріали виконавчого провадження ВП № 55350229, та відкладено розгляд справи до 10.07.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.07.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2018 повторно витребувано у Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. матеріали виконавчого провадження ВП № 55350229.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2018 витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" матеріали звіту про оцінку об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, загальною площею 0,0738 га, кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, Дарницький район, 3-й провулок Тупіковий, 8 від 28.03.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2018 судом, втретє, витребувано у Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. матеріали виконавчого провадження ВП № 55350229.

Розгляд справи в судовому засіданні 18.07.2018 відкладено до 31.07.2018.

У відповідності до ч. 3 ст. 77 КАС України, суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (ч. 5 ст. 77 КАС України).

З огляду на наведені положення ст. 77 КАС України, суд зауважує, що незважаючи на витребування ухвалами від 12.06.2018, від 10.07.2018 та від 18.07.2018 матеріалів виконавчого провадження ВП № 55350229, до суду, станом на 12 год. 58 хв., часу початку розгляду справи у судовому засіданні, та закінчення судового засідання о 13 год. 41 хв., витребуваних судом відповідних доказів від відповідача та третьої особи-2 не надійшло. Відтак, з огляду на приписи ч. 5 ст. 77 КАС України, суд вирішує справу № 826/6094/18 на підставі наявних в ній доказів.

За ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання 31.07.2018 не з'явилися.

За таких обставин, приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача та третіх осіб про час та місце судового засідання 31.07.2018, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів, згідно ч. 3 ст. 268 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 269 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Виходячи з процесуальних правил подання заяв по суті справи в окремих категоріях адміністративних справ, передбачених нормою ч. 1 ст. 269 КАС України, слід наголосити, що станом на 31.07.2018 відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надійшло. Водночас, через канцелярію до суду цього ж дня від відповідача надійшло клопотання № 88 від 26.07.2018, в якому Варава Р.С. зазначає, що приватний виконавець не визначає самостійно вартість майна, не дає висновок про вартість такого майна, так як відповідно до п. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» таких прав не має, а тому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Окрім того, в п. 2 клопотання відповідач просить суд визнати Вараву Р.С. неналежним відповідачем у справі.

Щодо заявленої відповідачем в п. 2 прохальної частини клопотання № 88 від 26.07.2018 вимоги про визнання Варави Р.С. неналежним відповідачем у справі, суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 49 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Приймаючи до уваги відсутність згоди позивача на заміну первісного відповідача належним відповідачем, суд вважає, що клопотання Варави Р.С. підлягає відхиленню.

В наданому 05.07.2017 до суду відзиві на позовну заяву, Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" зауважило, що позивач не зазначає, які саме дії відповідача порушують охоронювані законом права та інтереси ОСОБА_1 Окрім цього, третя особа-2 наголосила, що проводила огляд об'єкта оцінки. У своєму відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" просить суд відмовити в позові повністю.

У своїй відповіді на відзив третьої особи-2, позивач вказав, що мотиви, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба", підлягають відхиленню, оскільки є безпідставними.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

11.12.2017 Приватним виконавцем округу міста Києва Варавою Р.С. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 55350229. Виконавче провадження відкрито з примусового виконання виконавчого напису № 17242, виданого 25.08.2017 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. Згідно постанови, боржником є ОСОБА_1, стягувачем - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк".

13.12.2017 вказаним виконавцем у виконавчому провадженні ВП № 55350229 прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. Зі змісту постанови видно, що виконавцем описано та накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0738 га, кадастровий НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Додатково в постанові відмічено, що на земельній ділянці знаходиться будівля.

Надалі, 19.03.2018 Варавою Р.С. винесена постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 55350229. Згідно п. 1 резолютивної частини постанови вбачається про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" для проведення оцінки описаного майна у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису № 17242, виданого 25.08.2017. Відповідно до п. 2 резолютивної частини постанови, суб'єкту оціночної діяльності - суб'єкту господарювання Товариству з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" - визначити вартість описаного майна.

Листом № 55350229 від 29.03.2018 Приватним виконавцем округу міста Києва Варавою Р.С. було повідомлено ОСОБА_1 про висновок експерта про вартість майна та надіслано останній копію першої сторінки звіту про оцінку від 28.03.2018 (в рішенні - Звіт), складеного суб'єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба", оцінювач - Заріцький А.О., та повідомлено ОСОБА_1 про можливість ознайомитися з повним висновком за адресою: м. Київ, вул. Лебедєва Миколи, буд. 6.

Як відмічає позивач, Звіт був зроблений без огляду житлового будинку загальною площею 379,3 кв.м., що входить до складу будинковолодіння, яке розташоване на земельній ділянці загальною площею 0,0738 га, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а відтак, правильно визначити вартість майна ОСОБА_1 оцінювач Заріцький А.О. не міг. Крім того, після винесення 19 березня 2018 року постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, ні суб'єкт оціночної діяльності - Товариство з обмеженою відповідальністю „Приватна експертна служба", ні оцінювач - Заріцький А.О., з проханням надати доступ до житлового будинку загальною площею 379,3 кв.м., що входить до складу будинковолодіння, яке розташоване на земельній ділянці загальною площею 0,0738 га, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, з метою проведення його огляду для здійснення його об'єктивної оцінки, не зверталися.

Позивач стверджує, що згідно із звітом про незалежну оцінку грошову оцінку житлового будинку загальною площею 379,3 кв.м., що входить до складу будинковолодіння, яке розташоване на земельній ділянці загальною площею 0,0738 га, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, ринкова вартість об'єкта оцінки становить 2 180 539,00 грн., а згідно із звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 0,0738 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, ринкова вартість об'єкта оцінки становить 437 365,00 грн. (чотириста тридцять сім тисяч триста шістдесят п'ять) гривень, а тому не проведення оцінювачем огляду житлового будинку загальною площею 379,3 кв.м. вплинуло на вартість об'єкта оцінки у Звіті зробленого суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ „Приватна експертна служба", яка є значно заниженою від ринкової вартості.

Позивач відмічає, що не проведення суб'єктом оцінювання огляду (обстеження) об'єкта оцінки створює підстави для визнання незаконними дій Варави Р.С. по проведенню оцінки майна та визнання недійсним висновку про вартість нерухомого майна, а саме: об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, загальною площею 0,0738 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 Відповідне є підставами заявленого позову.

Вирішуючи спір по суті, суд зауважує на таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» (по тексту - Закон), Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Інструкцією з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція), Національним стандартом N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затв. постановою від 10 вересня 2003 року № 1440 Кабінету Міністрів України, та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Щодо загальних питань винесених Варавою Р.С. постанов.

За ст.ст. 1, 3, 4, 5 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів. У виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

З наведених положень Закону випливає про: визначення питань, що стосуються загальних засад виконавчого провадження; рішення, що підлягають примусовому виконанню; вимоги до виконавчого документа; органів і посадових осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Як слідує зі змісту постанови ВП № 55350229 від 11.12.2017, виконавче провадження відкрито з виконання виконавчого напису № 17242, виданого 25.08.2017 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., за вимогами про звернення стягнення на земельну ділянку площею 0,0738 га, кадастровий НОМЕР_1, цільове призначення: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 56 Закону, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.

З правової конструкції ст. 56 та п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону випливає, що для забезпечення реального виконання рішення застосовується арешт майна (коштів) боржника, що накладається виконавцем шляхом винесення: а) постанови про арешт майна (коштів) боржника або б) про опис та арешт майна (коштів) боржника. При цьому, у випадку винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, необхідним є зазначення у такій постанові певних обов'язкових відомостей, що пов'язано з питанням здійснення опису конкретного об'єкту, який підлягає опису, що, в свою чергу, нерозривно залежить від питання заходів примусового виконання рішення, які мають відповідати резолютивній частині виконавчого напису нотаріуса. Зважаючи на наведений висновок, судом додатково зауважується, що такий реквізит, як резолютивна частина рішення, є обов'язковим реквізитом відповідної постанови, як окремого документу, що передбачено пунктом 7 Інструкції, згідно якого постанова, серед іншого, повинна містити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа). При цьому, до постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Так, з мотивувальної частини постанови ВП № 55350229 від 13.12.2017 витікає про встановлення Приватним виконавцем округу міста Києва Варавою Р.С. інформації про те, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_1 останній належить земельна ділянка.

За таких обставин, з огляду на чітко визначений, згідно резолютивної частини виконавчого напису нотаріуса № 17242, виданого 25.08.2017, захід примусового виконання відповідного рішення, як то звернення стягнення на земельну ділянку площею 0,0738 га, кадастровий НОМЕР_1, цільове призначення: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, приймаючи до уваги встановлення виконавцем обставин належності відповідного нерухомого майна на праві власності ОСОБА_1, суд дійшов висновку про обґрунтованість обставин зазначення в постанові ВП № 55350229 від 13.12.2018 даних щодо земельної ділянки. Окрім того, зазначення в постанові інформації щодо розміщення на земельній ділянці будівлі, є додатковими відомостями, які можуть зазначатися в постанові, які, в той же час, не пов'язані з заходом примусового виконання відповідного рішення за виконавчим написом нотаріуса № 17242, виданого 25.08.2017.

У відповідності до ч. 1 ст. 20 Закону, для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Так, 19.03.2018 Приватним виконавцем округу міста Києва Варавою Р.С. винесено постанову ВП № 55350229, з якої видно, що 13.12.2017 виконавцем описано земельну ділянку боржника, у зв'язку із чим постановлено, по-перше, призначити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" для проведення оцінки описаного майна у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису № 17242, виданого 25.08.2017, по-друге, суб'єкту оціночної діяльності - суб'єкту господарювання Товариству з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" - визначити вартість описаного майна.

На підставі постанови ВП № 55350229 від 19.03.2018, третьою особою-2 28.03.2018 складено звіт про оцінку об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, загальною площею 0,0738 га, кадастровий НОМЕР_1, цільове призначення: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

В частині викладеної підстави позову щодо не проведення суб'єктом оцінювання огляду об'єкта оцінки, зокрема, огляду житлового будинку, а відтак, у вказаному контексті, незаконності дій по проведенню оцінки, суд зазначає таке.

В силу приписів ч. 4 ст. 57 Закону, у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання (ч. 1 ст. 20 Закону).

Положеннями ч. 2, п.п. 15, 22 ч. 3 ст. 18 Закону визначаються обов'язки і права виконавців, а саме: виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач, приймаючи постанову ВП № 55350229 від 19.03.2018, здійснював заходи примусового виконання виконавчого напису № 17242, виданого 25.08.2017, у спосіб та в порядку, які встановлені відповідним виконавчим документом і керувався Законом, зокрема, ст.ст. 20, 56, 57 Закону, з урахуванням того, що на виконавця не покладається обов'язок здійснювати огляд земельних ділянок чи/або іншого нерухомого майна у випадку, в той же час, використання свого права щодо залучення в установленому порядку суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання для проведення ними оцінки майна, зважаючи, що призначення згідно постанови ВП № 55350229 від 19.03.2018 суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" для проведення оцінки описаного майна у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису № 17242, виданого 25.08.2017, та покладення на третю особу-2 вирішення питання щодо визначення вартості описаного майна, зокрема, земельної ділянки загальною площею 0,0738 га, кадастровий НОМЕР_1, що випливає з мотивувальної частини постанови ВП № 55350229 від 19.03.2018, узгоджується, за висновками суду, з приписами ст.ст. 18, 20, 56, 57 Закону, суд вважає, що недоведеними та необґрунтованими, за викладених у позові підстав, є твердження позивача про незаконність дій відповідача по проведенню визначення вартості нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,0738 га, кадастровий НОМЕР_1, цільове призначення: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

Окремо , зважаючи на підставу позову, яка, по суті, зводиться до відсутності здійснення третьою особою-2 огляду майна ОСОБА_1, зокрема будинку, приймаючи до уваги здійснення третьою особою-2 оцінки нерухомого майна, зокрема, і незавершеного будівництва, і земельної ділянки, суд, в аспекті викладеної підстави позову в широкому розумінні, зауважує на таке.

З матеріалів справи випливає, що позивачу було надіслано лише дві сторінки звіту про оцінку від 28.03.2018, що підтверджується листом № 55350229 від 29.03.2018. Дані обставини визнаються також і самим позивачем, що вбачається зі змісту надісланого ОСОБА_1 до Варави Р.С. клопотання вих. № 18/1 від 13.04.2018 про отримання всього звіту. Про факт надання третьою особою-2 звіту в повному обсязі лише відповідачу, слідує з відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба".

За ч. 1 ст. 19 Закону, сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право, серед іншого, ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Згідно п. 56 Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об'єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Суд відзначає, що в матеріалах справи містяться докази, що підтверджують обставини ознайомлення третьою особою-2 з об'єктом оцінки, що випливає з долучених до матеріалів фотографій об'єкта оцінки на 21 сторінці Звіту.

Таким чином, з урахуванням того, що матеріали звіту містять дані, зокрема, щодо: мети проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; переліку нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; переліку обмежень щодо застосування результатів оцінки; викладу усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опису та аналізу зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновку щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об'єкта оцінки; викладу змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмової заяви оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистого огляду об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідних пояснень та обґрунтувань застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інших заяв, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; додатків з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інших інформаційних джерел, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки, зважаючи, що з надісланих ОСОБА_1 двох сторінок зі звіту не можливо стверджувати про вказані дані, а також дослідити відомості щодо математичних розрахунків вартості об'єктів оцінки окремо один від одного, враховуючи відсутність у ОСОБА_1 матеріалів звіту від 28.03.2018 у повному обсязі, суд приходить до висновку, по-перше, про невмотивованість доводів позивача щодо обставини однозначності заниження вартості земельної ділянки загальною площею 0,0738 га, кадастровий НОМЕР_1 у звіті від 28.03.2018 від тієї суми, яка визначено згідно наданого ОСОБА_1 звіту від 10.04.2018, по-друге, про необґрунтованість доводів про нездійснення третьою особою-2 огляду об'єкту в контексті можливого викладення у звіті даних, передбачених п. 51 Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав".

Щодо посилань позивача про наявність підстав для визнання недійсним висновку про вартість нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,0738 га, кадастровий НОМЕР_1, цільове призначення: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, суд, у світлі конкретних підстав заявленого позову, зауважує на наступному.

Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем (ч. 3 ст. 20 Закону).

З приписів даної норми слідує, що письмовий звіт надається суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання в межах обсягу питань, що містяться в постанові.

Судом принагідно акцентується, що з постанови ВП № 55350229 від 19.03.2018 чітко видно про проведення відповідачем опису земельної ділянки загальною площею 0,0738 га, кадастровий НОМЕР_1, а зазначення останнім у постанові даних щодо розміщення на земельній ділянці будівлі, є лише додатковими відомостями, які можуть зазначатися в постанові, які, водночас, не пов'язані з заходом примусового виконання відповідного рішення за виконавчим написом нотаріуса № 17242, виданого 25.08.2017, відтак суд дійшов висновку, що проведення третьою особою-2 оцінки об'єкта незавершеного будівництва виходить за межі питань, що містяться в постанові.

Разом з цим, суд зауважує, що відповідні аспекти, не є підставами позову, а тому, приймаючи до уваги відсутність подання до суду з боку позивача заяв про зміну підстав або предмету позову, суд унеможливлений прийняти до уваги відповідні обставини, що стосуються дотримання процедури проведення та складання письмового звіту відповідним суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.

При цьому, суд зауважує, що згідно приписів ч. 5 ст. 57 Закону, у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

З конструкції вказаного положення Закону слідує про можливість оскарження до суду кожною із сторін результатів визначення вартості чи оцінки майна. При цьому, з норми прямо не випливає порядку визначення як суб'єктного складу сторін у спорі про оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна, так і способу захисту цивільних прав та інтересів, що, в обох випадках, визначається самостійно суб'єктом оскарження.

За таких обставин, суд відзначає, що позивач не обмежений в наданих йому чинним законодавством процесуальних правах звернення до суду як за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у інший спосіб захисту своїх цивільних прав та інтересів, а також за інших, визначених, на його думку, підстав позову, мотивованих питаннями, пов'язаними з результатами визначення вартості чи оцінки майна.

Окремо, варто зауважити, що за ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Так, з матеріалів справи випливає про звернення ОСОБА_1 до Варави Р.С. в питаннях рецензування Звіту, що підтверджується клопотанням б/н від 13.04.2018, дії з чого, свідчать як про використання позивачем наданих йому, як боржнику у виконавчому провадженні ВП № 55350229, гарантованих ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» прав в частині направлення вимоги про рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), так і реалізації своїх прав, визначених ч. 1 ст. 19 Закону, у вказаному правовому питанні.

Також суд, в частині наведеного, зазначає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС України). У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, суду надано право прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Проаналізувавши наведені процесуальні норми, що стосуються питань як виходу судом за межі позовних вимог, так і на рахунок прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, суд зауважує, що, за обставин невмотивованості позовних вимог, викладених в п. 1 прохальної частини позову, приймаючи до уваги особливий, описаний вище, порядок оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна, зокрема, виходячи із суб'єктного складу сторін у спорі, а відтак, як наслідок, і предметної юрисдикції певного виду судочинства, суд унеможливлений використати свої права, передбачені ч. 2 ст. 9 та п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України.

Додатково, з огляду на зазначене в частині права позивача на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у інший спосіб захисту своїх цивільних прав та інтересів, суд принагідно зауважує, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів. Спори про визнання недійсним звіту про оцінку майна не можуть бути розглянуті й у порядку іншого (ніж господарське) судочинства.

Вказана правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 березня 2018 року, справа № 914/881/17. Надалі, правові позиції щодо питань застосування норм права стосовно звітів про оцінку майна, викладено в Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 04 липня 2018 року, справа № 711/650/13-ц, згідно якої: «Верховний Суд звертає увагу, що 13 березня 2018 року Велика Палата Верховного Суду своєю постановою у справі № 914/881/17 зробила наступний висновок про застосування норм права стосовно звітів про оцінку майна - за змістом статей 12, 33 Закону про оцінку майна звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним».

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, у відповідності до положень частини 2 статті 2 КАС України, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На переконання суду, позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Статтею 79 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання дій неправомірними та визнання недійсним висновку є необґрунтованими та, відповідно, недоведеними є похідні вимоги про заборону позивачу вчиняти дії, а тому у позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 72-78, 241-246, 268-271, 287 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви б/н від 13.04.2018 ОСОБА_1 до Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба", про визнання дій неправомірними, визнання недійсним висновку про вартість нерухомого майна та заборону вчиняти дії - відмовити повністю.

Згідно ч. 1 ст. 272 КАС України, судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 6 ст. 287 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Суддя К.С. Пащенко