Номер провадження: 33/784/343/18

Судова справа № 482/614/18 Головуючий суду першої інстанції Демінська О.І

Провадження № 33/784/343/18 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м. Миколаїв

Суддя Апеляційного суду Миколаївської області Царюк Л.М., при секретарі судового засідання - Лівшенко О.С.,

за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3,

його захисника - Бережнова Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 19 червня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, неодруженого, приватного підприємця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Згідно до встановлених обставин 15 квітня 2018 року о 18 год 20 хв. ОСОБА_3 керував транспортним засобом марки ГАЗ 330210 реєстраційний № НОМЕР_1 з ознаками сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація руху. На пропозицію поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вважає постанову суду першої інстанції такою, що не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи, у зв'язку з чим просив скасувати постанову та закрити справу за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В мотивування своєї апеляційної скарги посилався на те, що його огляд здійснював з порушенням приписів ч. 5 ст. 266 КУпАП, зокрема, в матеріалах справи відсутнє направлення до відповідного закладу охорони здоров'я встановленої законом форми, протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відмовою водія від проходження огляду повинен складатися в медичному закладі, де мав відбуватися огляд особи на стан алкогольного сп'яніння. Крім того, через дві години після зупинки транспортного засобу, він пройшов медичний огляд в районній лікарні, за висновками якого він є тверезим. Проте, місцевий суд дав неправильну оцінку зазначеному доказу, пославшись на те, що лікар, який проводив огляд не має відповідного фаху для такого огляду.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення ОСОБА_3 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши надані докази, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції вказаних вимог КУпАП дотримався в повному обсязі.

Відповідно до п. 1.1. Загальних положень Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (з відповідними змінами) (надалі- ПДР), ці правила відповідно до закону «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Виконання учасниками дорожнього руху приписів зазначених Правил дорожнього руху є запорукою безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту.

Одним із обов'язків водія механічного транспортного засобу, визначеного п. 2.5. ПДР, є обов'язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За відмову особи, яка керує транспортним засобів, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Порядок та процедуру проведення огляду водія на стан алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зокрема, визначено приписами ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 17 грудня 2008 року № 1103 ( з подальшими змінами) (надалі- Порядок), Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1454/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27958 (надалі - Інструкція).

Отже вимогами ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).

Відповідно Загальних положень Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобі, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками, перелік яких наведено у п. 3 Загальних положень.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (п. 7 Загальних положень Інструкції).

Також у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку).

Судом першої інстанції встановлено, що 15 квітня 2018 року о 18 год. 20 хв. ОСОБА_3 керував транспортним засобом марки ГАЗ 330210 реєстраційний № НОМЕР_1 з ознаками сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація руху. На пропозицію поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків.

Ці обставини підтверджуються дослідженими судом першої інстанції доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, складеним поліцейським 15 квітня 2018 року о 18 год., зі змісту якого вбачається, що при зупинці транспортного засобу, за кермом якого був ОСОБА_3, щодо якого у поліцейського виникли підстави вважати, що останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння. На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння у присутності двох свідків ОСОБА_3 відмовився.

З наявних матеріалах справи пояснень, які громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надали поліцейському як свідки при складанні адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП щодо водія ОСОБА_3, вбачається, що в їх присутності вказаний водій відмовився від пропозиції поліцейського щодо проходження огляду на стан сп'яніння, внаслідок чого поліцейський склав протокол, який після ознайомлення водій відмовився підписувати.

Окрім цього, дані відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського, дослідженого судом, підтверджують факт відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного як поліцейським за допомогою технічних засобів, так і від проходження огляду в медичному закладі.

Надані та досліджені докази підтверджують факт необґрунтованої відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та у сукупності свідчать про наявність в діях водія умислу щодо відмови від проходження такого огляду, а тому є порушенням вимог п. 2.5 ПДР і не ставлять під сумнів висновок судді про доведеність вини у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Посилання ОСОБА_3 при розгляді справи в апеляційному суді на те, що відмова від огляду на стан сп'яніння викликана тим, що він був обмежений в часі так як поспішав до хворого батька, а тому в його діях відсутній умисел на відмову від проходження такого огляду, спростовуються наведеними доказами. Зокрема, з запису відеореєстратора вбачається, що ОСОБА_3 жодного разу не пояснював причину своєї відмову від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, а також при розгляді справи судом першої інстанції.

Твердження захисника в апеляційному суді, що витребування районним судом даних з нагрудного відеореєстратора поліцейського свідчать про збір доказів судом на підтвердження вини ОСОБА_3 є безпідставними з огляду на положення ст. 278 КУпАП. За цими нормами закону суду надано право при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення витребувати необхідні додаткові матеріалами для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Щодо обґрунтування захисником в своїх поясненнях апеляційному суду відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан сп'яніння неправомірними діями поліцейських щодо зупинки транспортного засобу та в подальшому складанням протоколу про адміністративне правопорушення, то ці факти не знайшли свого підтвердження в досліджених матеріалах справи, а також не підтверджені в апеляційному суді шляхом надання нових доказів.

Доводи апеляційної скарги про відсутність направлення встановленої форми, виданого ОСОБА_3 поліцейським, для проходження огляду на встановлення стану сп'яніння у закладі охорони здоров'я не можуть бути взяті до уваги, оскільки як встановлено ОСОБА_3 відмовився від проходження такого огляду.

Також є безпідставними твердження скаржника про те, що протокол про адміністративне правопорушення у зв'язку з відмовою водія від проходження огляду повинен складатися в медичному закладі, де мав відбуватися огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, оскільки ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Видача особі направлення на встановлення стану сп'яніння у закладі охорони здоров'я можлива тільки при згоді особи пройти такий огляд. У разі відмови особи від проходження такого огляду на місці зупинки транспортного засобу робить недоцільним видачу такого направлення, оскільки такі дії поліцейського можуть свідчити про примушування особи пройти такий огляд всупереч його волі, що є втручанням у приватне життя особи, а відтак порушенням ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, ні Глава 19 КУпАП, ні ст. 266 КУпАП, ні Порядок та Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 7 листопада 2015 року № 1395, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, які визначають порядок та процедуру оформлення, зокрема й складання протоколу про адміністративне правопорушення, не містять приписів щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП в закладах охорони здоров'я.

Проходження ОСОБА_3 в той же день більш як через дві години після зупинки транспортного засобу, яка мала місце о 17 год. 50 хв., медичного огляду в районній лікарні, за висновками якого він є тверезим, правильно не взяті районним судом до уваги з огляду на те, що такий висновок не має правового значення при притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Крім того, проведення огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я передбачає дотримання певної процедури, яка виписана в процесуальних нормах ст. 266 КУпАП та в Інструкції. Проведення зазначеного огляду з порушенням вимог цих норм закону робить його недійсним. Наданий ОСОБА_3 висновок медичного закладу з приводу його огляду на стан алкогольного сп'яніння не відповідає процедурі проведення такого огляду, визначеної ст. 266 КУпАП. Посилання районним судом при оцінці такого висновку на те, що лікар, який проводив ОСОБА_3 медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння не має відповідного фаху є помилковим, оскільки не підтверджується доказами, визначеними приписами ст. 251 КУпАП. Проте, це не впливає на правильність висновку районного суду щодо цього доказу.

За такого, такі доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про порушення ОСОБА_3 п. 2.5 ПДР та доведеність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції врахував обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу винного і застосував до ОСОБА_3 вид і розмір стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, а своє рішення з цього приводу належним чином мотивував, а тому підстави для скасування постанови відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 19 червня 2018 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Царюк