ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Бородіна Н.М.

30 липня 2018 р. м. Харків

Справа № 640/10709/17

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старостіна В.В.

суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Гончар Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 07.06.2018, по справі № 640/10709/17, розташованого за адресою: вул. Блюхера, 7б, м. Харків, Харківська, 61168.

за позовом ОСОБА_4

до Харківської митниці ДФС

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2017 року, позивач, ОСОБА_4, звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до відповідача Харківської митниці ДФС, в якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Харківської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №172/80700/17 від 04.04.2017року у відношенні ОСОБА_4, за ч.3 ст. 478 Митного кодексу України.

В обгрунтування позову зазначає, що відповідачем допущено неповну кваліфікацію вчиненого правопорушення, що згідно ч. 1 ст. 531 МК України є підставою для скасування оскаржуваної постанови. Також посилається на те, що справа митницею була розглянута за відсутності ОСОБА_4, та останній не отримував повідомлення про розгляд справи.

Рішенням Київського районного суду від 07.06.2018 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Київського районного суду м. Харкова від 07.06.2018. Крім того, посилався на ті обставини, що судом першої інстанції було порушено його процесуальне право на участь у судових дебатах.

В судовому засіданні представник позивача просив скасувати рішення Київського районного суду м. Харкова, з підстав зазначених в апеляційній скарзі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.

Представник відповідача, Харківської митниці Державної фіскальної служби, у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, оскільки підстави для скасування постанови відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін по справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 27.02.2017року року у відношенні позивача був складений протокол про порушення митних правил № 172/80700/17 за ознаками правопорушення передбаченого ч.3 ст. 478 МК України.

Постановою заступника Харківської митниці ДФС від 04.04.2017р. у справі № 172/80700/17 позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст. 478 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.

Згідно постанови 08.02.2017року на підставі п.11 ч.2 ст.544, ст. 404,343 МК України відповідно до рішення Харківської митниці ДФС від 27.01.2017, комісією Харківської митниці ДФС у складі посадових осіб митниці за участю керуючого митним складом ТОВ "Євро-Диліжанс" ОСОБА_4, було проведено огляд території та приміщень митного складу відкритого типу ТОВ "Євро-Диліжанс", розташованого за адресою Харківська область Дергачівський р-н с. Руська Лозова вул. Бєлгородська б. 1.

За результатами огляду було виявлено нестачу товарів, що зберігаються в режимі митного складу відповідно до митних правил декларації №807030000/2016/1576, №807030000/2016/1577, а саме :1 пляшка горілки "Хортиця "Преміум" місткістю 0,7 л. та 5 пляшок горілки ТМ "Хортиця "Срібна прохолода" місткістю 1,0 л., що підтверджується актом про проведення огляду території та приміщень митного складу ТОВ "Євро- Дилижанс" від 08.02.2017року №2.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в діях керуючого митним складом ТОВ "Євро-Дидіжанс" ОСОБА_4 вбачається порушення митних правил, а саме видача без дозволу митного органу або втрата товарів, що зберігаються в режимі митного складу на митних складах.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 404 МК України до одного із видів діяльності, контроль за провадженням якого здійснюється органами доходів і зборів належить відкриття та експлуатація митного складу.

Згідно ч. 1 ст. 424 МК України митний склад - це відповідним чином облаштоване складське приміщення, резервуар, холодильна чи морозильна камера, критий чи відкритий майданчик, призначені для зберігання товарів під митним контролем.

Порядок відкриття та експлуатації митного складу визначено главою 61 Митного кодексу України. Крім того, наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку надання складським об'єктам статусу "митний склад" та позбавлення такого статусу" від 16.07.2015 № 835, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2012 за № 1324/21636 визначені форми, порядок подання та розгляду заяв, порядок надання, зупинення дії, анулювання дозволів на провадження діяльності митного складу.

ТОВ "Євро-Диліжанс" (посадовою особою якого є позивач) є утримувачем митного складу відкритого типу (дозвіл на право відкриття та експлуатації митного складу на території України від 20.12.2012 № М/0246/00, площа 474,4м2), що здійснює свою діяльність в зоні діяльності митного поста "Харків-центральний" Харківської митниці ДФС.

Відповідно до ч. 4 ст. 424 МК України митний склад відкритого типу призначається для зберігання під митним контролем товарів, що переміщуються через митний кордон України згідно із зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними як утримувачем цього складу, так і будь-якими іншими особами.

Частиною 2 ст. 425 МК України визначено, що взаємовідносини утримувача митного складу з органом доходів і зборів визначаються затвердженою керівником органу доходів і зборів та погодженою утримувачем митного складу процедурою експлуатації такого складу, яка встановлює:

1)перелік посадових осіб, які мають право доступу на митний склад;

2)особу керуючого митним складом;

3)мінімальну кількість посадових осіб органу доходів і зборів, які будуть залучені до здійснення митного контролю та митного оформлення;

4)режим роботи складу;

5)терміни подання утримувачем митного складу звітів про рух товарів на складі;

6)особливості функціонування митного складу (за наявності).

Процедура експлуатації митного складу відкритого типу товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Диліжанс" затверджена начальником Харківської митниці Міндоходів 15.10.2013.

Згідно вказаної процедури визначено, що особою керуючим митним складом є ОСОБА_4.

Керуючим митним складом ОСОБА_4 акт огляду від 08.02.2017 № 2 був підписаний без зауважень.

ОСОБА_4, було направлено письмове запрошення від № 1140/20/20-70-20-04, на адресу ТОВ "Євро- Диліжанс" факсимільним зв'язком та електронною поштою, однак останній до митниці не прибув, пояснень щодо обставин вчиненого порушення не надав.

27.02.2017року за вказаним фактом відносно керуючого митним складом ТОВ "Євро-Диліжанс" ОСОБА_4 складено протокол про порушення митних правил за ч.3 ст. 478 МКУ.

Відповідно до ч. 8 ст. 494 МКУ, протокол вважається врученим навіть у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею адресою або місце проживання чи фактичного перебування, назване нею, є недостовірним.

Коллегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи позивача про необізнаність його про факт складення протоколу спростовується тим, що копія протоколу про порушення митних правил №172/80700/17 направлена ОСОБА_4 листом від 27.02.2017 №1245/20/20-70-20-04.

Копія протоколу отримана позивачем 10.03.2017р., про що свідчить вхідний номер на копії, доданій позивачем до позову. При цьому саме у протоколі було зазначено дату, місце та час розгляду справи (04.04.2017 на 15:00), що спростовує доводи позивача з приводу необізнаності про час і місце розгляду справи.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що, з боку митного органу відсутні порушення ст. 526 МКУ, на які посилається позивач, зокрема, що справа була розглянута митницею за його відсутності і що жодних повідомлень про дату, місце та час розгляду справи про порушення митних правил він не отримував.

Крім того, оскаржувальною постановою встановлено нестача товарів, що зберігається в режимі митного відповідно до митних правил декларації №807030000/2016/1576, №807030000/2016/1577, що підтверджено актом, позивачем доказів спростування цього факту під час розгляду справи в суді першої або апеляційної інстанціях не надано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на те, що при накладенні адміністративного стягнення за ч.3 ст.478 МКУ, відповідач повинен був керуватися принципом верховенства права та застосувати більш м'яке стягнення ніж передбачено санкцією ч.3 ст.478 МКУ, суд зазначає, що визначення розміру покарання передбаченого санкцією статті є дискреційними повноваженнями органу (посадової особи), до компетенції якого відноситься розгляд справи.

Посилання позивача на неповну кваліфікацію вчиненого ОСОБА_4 правопорушення судом також не приймається, оскільки кваліфікація дій ОСОБА_4 відповідає ч. 3 ст.478 МК України.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення норматиних актів, що регулюють питання притягнення до відповідальності ОСОБА_4 та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Однак, при розгляді справи судом першої інстанції було порушено право представника позивача та представника відповідача на обов'язкову участь сторін у судових дебатах, що передбачено ст. 225 КАС України, а відтак вказані обставини є суттєвим порушенням їх процесуальних прав та є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового вирішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матерільного або порушення норм процесуцального права.

На підставі вищевикладеного, колегія дійшла до висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню та прийняттю нової постанови.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 07.06.2018 по справі № 640/10709/17 скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя

В.В. Старостін

Судді

А.О. Бегунц С.С. Резнікова

Повний текст постанови складено 30.07.2018.