ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №457/20/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Кухар Н.А.

секретар судового засідання Шавель М.М.

з участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Савченко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради Львівської області про скасування рішення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Трускавецької міської ради Львівської області, в якому просить суд скасувати рішення Трускавецької міської ради № 693 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Трускавця (зонінг)» від 12.10.2017 року.,

Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 07 лютого 2018 року адміністративну справу передано для розгляду у Львівський окружний адміністративний суд.

Ухвалою від 06 березня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено спрощеного позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 10 квітня 2018 року розгляду справи № 457/20/18 за позовом ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради про скасування рішення, призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 17 липня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що план зонування території міста Трускавця не відповідає нормам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме в порушення ст. 18 цього Закону прийнятий зонінг суперечить плану населенню, а не уточнює його. Вказує на те, що затверджений рішенням Трускавецької міської ради план зонування території суперечить генеральному плану міста та не відповідає йому. Зазначає, що застосування прийнятого зонінгу може позбавити жителів міста можливості сприятливих умов життєдіяльності людини, є ризик наразити територію до надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, спричинити надмірну концентрацію населення і об'єктів виробництва, підвищення рівня забруднення навколишнього природного середовища та результатом чого можуть бути непередбачені наслідки для жителів міста та кожного громадянина, що знаходиться на території м. Трускавця.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, просять позов задоволити.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач є депутатом Трускавецької міської ради, наділений повноваженнями встановленими законом України «Про статус депутатів місцевих рад» та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», але не на наводить жодних доказів, яким чином оскаржуване рішення місцевої ради порушує права позивача та інтереси, а також не просить про їх захист. Відповідач вважає оскаржуване рішення законним, таким, що прийнято з дотриманням визначеної законом та іншими нормативно-правовими актами процедури.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

12 жовтня 2017 року Трускавецькою міською радою Львівської області (тридцять четверта сесія сьомого демократичного скликання) прийнято рішення № 693 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Трускавця» (зонінг), яким вирішено: затвердити містобудівну документацію «План зонування території міста Трускавця (зонінг) на замовлення Трускавецької міської ради згідно додатків, за винятком, території земельних ділянок загальною площею - 131, 6660 га, яка була продана у 2007 р., ТзОВ «Альфа плюс». Дану територію розглядадати згідно ст..19 «Детальний план території» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». (а.с.13) .

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 N 280/97-ВР, зі змінами та доповненнями.

Відповідно до ч.1, 2 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Стаття 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", визначено що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; 6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; 7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів.

Представник відповідача зазначає, що розпорядженням міського голови від 07.11.2014 р. № 411-р «Про проведення громадських слухань містобудівної документації «План зонування території міста Трускавця (зонінг)» з 07.11.2014 р. по 07.12.2014 р. проводилися громадські слухання відповідно до ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні. Матеріали містобудівної документації були оприлюдненні на офіційному сайті Трускавецької міської ради та були представлені в холі Трускавецької міської ради за адресою: вул. Бориславська,2. Під час проведення громадських слухань в Трускавецькій міській раді було зареєстровано колективне звернення власників земельних ділянок по вул. Стебницькій від 24.11.2014 р.

Протоколом засідання архітектурно - містобудівної ради при Управлінні містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради від 09.12.2014 року було вирішено рекомендувати ДП ДІПМ «Містопроект» врахувати та при необхідності доопрацювати містобудівну документацію «План зонування території міста Трускавця (зонінг) відповідно до зауважень членів архітектурно - містобудівної ради поданих у письмовій формі, згідно додатків №1,2,3,4.В цілому винести містобудівну документацію «План зонування території міста Трускавця (зонінг)» на розгляд сесії Трускавецької міської ради, зобов'язано розробника містобудівної документації прийняти участь у сесії для надання інформації та роз'яснень по вище вказаній документації. (а.с.41-42).

Згідно протоколу по проведених громадських слуханнях містобудівної документації «План зонування території міста Трускавця (зонінг) на замовлення Трускавецької міської ради, від 02.02.2015 року вбачається, що у відповідності до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ст.21 «Громадські слухання щодо врахування громадських інтересів» та п.7, п.8 Постанови Кабінету Міністрів України № 555 від 25.05.2011 року «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» було видано розпорядження міського голови № 458-р від 15.12.2014 року «Про проведення громадських слухань містобудівної документації «План зонування території міста Трускавця (зонінг) на замовлення Трускавецької міської ради, які відбулися з 17.12.2014 по 01.02.2015 р. Під час проведення процедури громадських слухань в Трускавецькій міській раді було зареєстровано звернення ПрАТ «Трускавецькурорт» за № 131 від 28.01.2015 року, також було складено акт від 02.02.2015 року по вскритю скриньки для заяв по громадських слуханнях по містобудівній документації яким зафіксовано наступні звернення щодо містобудівної документації: аналогічне звернення ПрАт «Трускавецькурорт» за № 131 від 28.01.2015 року; колективна заява (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6) від 20.01.2015 р.; заява ПП ОСОБА_7 від 20.01.2015р.

Після проведення громадських слухань дана містобудівна документація «План зонування території міста Трускавця (зонінг)» була винесена на розгляд Трускавецької міської ради, що підтверджується витягом з протоколу від 12.10.2017 року, де в порядку денному зазначено «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Трускавця (Зонінг)».

Представник відповідача також зазначив, що схеми зонування та пояснювальна записка до Плану зонування міста Трускавця оприлюднена на офіційному сайті Трускавецької міської ради.

Щодо тверджень позивача, що розміщення зони Ж-3 в плані зонування м. Трускавця, не уточнює та не відповідає генеральному плану міста, а суперечить йому, судом встановлено.

За генеральним планом міста Трускавця територія в районі вулиць Дрогобицької, С. Крушельницької відноситься до зони садибної забудови, у зонінгу також допускається зона Ж-3.

Трускавецькою міською радою 31.01.2008 року було прийнято рішення № 279 «Про затвердження містобудівних обґрунтувань розташування об'єктів містобудування» на підставі ст..26 Закону України «Про планування і забудову територій», п. 3 ДБН Б.1.1-4-2002 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування», рішення архітектурно - містобудівної ради від 24.12.2007 року та враховуючи рекомендації постійної комісії з питань архітектури, містобудування, яким вирішила затвердити містобудування обґрунтування багатоквартирного житлового будинку по вулиці С. Крушельницької, 8 в місті Трускавці, розроблене «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» Львівський філіал Дрогобицький відділ на замовлення ПФ «Галицький двір».

Враховуючи вищенаведене представником відповідача спростовано дане твердження позивача, оскільки рішення Трускавецької міської ради № 279 «Про затвердження містобудівних обґрунтувань розташування об'єктів містобудування» від 31.01.2008 року, яким було вирішено затвердити містобудування обґрунтування багатоквартирного житлового будинку по вулиці С. Крушельницької, 8 в місті Трускавці, розроблене «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» Львівський філіал Дрогобицький відділ на замовлення ПФ «Галицький двір», завершено до затвердження зонінгу.

Спростовуючи доводи позивача, щодо порушення в районі питного озера в якому передбачена можливість побудови «Гідропарку» відповідач зазначає, що план зонування на земельній ділянці по вул. Городище у м. Трускавці загальною площею 131, 6660 га, яка продана у 2007 році для ТзОВ «Альфа плюс», а саме район питного озера не було затверджено оскаржуваним позивачем рішенням.

Крім того представником відповідача зазначено, що дана територія має розглядатися за окремим детальним планом відповідно до ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», по якому рішення Трускавецькою міською радою ще не приймалося.

Позивач зазначає, що в генеральному плані міста було передбачено Комплекс «Липки», що передбачав зони довготривалого відпочинку № 1 та № 2, готель, мотель, а також спортивну зону та стоянки. В плані зонування в межах даної території вказується на зону Ж-1 (зона садибної житлової забудови) і як зону Г-2- торгово- ділові зони районного рівня, оскільки знову зонінг не відповідає генеральному плану.

Трускавецькою міською радою 26.05.2011 року було прийнято рішення № 157 «Про затвердження містобудівного обґрунтування (ТзОВ «Анотей»), яким було вирішено затвердити містобудівне обґрунтування «Розміщення об'єкту містобудування на будівництво спортивно - оздоровчого комплексу і житлового будівництва на приватній земельній ділянці площею 17,86 га., на вул. Бориславській в м. Трускавець на замовлення ТзОВ «Аторней», згідно рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради № 273 від 01.12.2009 року.

Спростовуючи вищенаведені доводи позивача, відповідач зазначає, що вказана земельна ділянка площею 17,86 га., на вул. Бориславській в м. Трускавець, є приватною власністю ТзОВ «Аторней», та у зв'язку із цим у схемі зонування на даній території вказується зона Ж-1-зона садибної забудови.

Судом не беруться до уваги твердження позивача, що не було нанесено меж другої та третьої санітарних зон охорони мінеральних джерел та межі гірничного відводу родовища калійних солей і зсуву гірничних порід калійних солей.

Відповідно до п.6 ч.3 ст.18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями.

Згідно ст.12 Закону України «Про курорти» забудова курортів здійснюється відповідно до затверджених у встановленому законодавством порядку генеральних планів курортів, іншої містобудівної документації.

На схемі зонування міста нанесено санітарні зони: ЗСО - перша зона санітарної охорони джерел мін води, огороджені території джерел мін води, САН 5- перший пояс ЗСО джерел (свердловини мін води); САН -6, ІІ -й ЗСО джерел мін води (зона обмежень); САН -6, ІІІ -й ЗСО джерел мін води (зона спостереження).

Крім того, судом встановлено, що нанесення меж гірничого відводу родовища солей і зсуву гірничних порід калійних солей відображено в схемі планування обмежень у містобудівній документації та пояснювальній записці (а.с. 82-127), ГО-3 межа гірничного відводу ГО- 1 межа можливого зсуву гірничних порід, ЕКО межа прибережної захисної смуги.

Щодо тверджень позивача, що територія під готельним комплексом «Лісова пісня» безпідставно переведена у житлову, то судом встановлено, що за генеральним планом дана територія по вулиці Сагайдачного, на якій розташована ця будівля віднесена до житлового кварталу багатоквартирної забудови та нанесена у зонінг -Ж-4.

Спростовуються також твердження позивача, що в генеральному плані не нанесено і не показано межі охорони зон лісових масивів і історичної зони пам'яток культурної спадщини, оскільки в схемі зонування території міста та в пояснювальній записці наведено ландшафтні зони позначені Л-1 - озеленені території (неужитки, озеленені СЗЗ, круті схилки), ПОШ -3 охоронні зони від меж лісових масивів. Також вказано, підзону ІА-1 пам»ятки архітектури, підзона ІА-4 межа історичного ареалу.

Враховуючи вже встановлені судом обставини, не підтверджуються доводи позивача стосовно прийняття відповідачем оскаржуваного рішення без дотримання вимог чинного законодавства, з порушенням вимог норм ДБН 360-92, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також не відповідність плану зонування території міста Трускавця генеральному плану міста Трускавця, оскільки зазначені твердження позивача не підкріплені належними та достатніми доказами.

Крім того суд зазначає, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України, зокрема, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій. Отже, метою звернення до адміністративного суду із позовом є необхідність захисту порушеного права, свобод чи інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.

У контексті з положеннями ч.1 ст.5 КАС України, яка передбачає право на судовий захист, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Верховний Суд України у Постанові від 24 січня 2017 року зробив висновок, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється депутатом Трускавецької міської ради.

Згідно з витягу з протоколу Трускавецької міської ради 34 сесії 7 демократичного скликання, від 12.10.2017 року в порядку денному було зазначено, затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Трускавця» (Зонінг) та ОСОБА_1, як депутат міської ради був присутнім.

Позивачем не обґрунтовано наявність у нього як у депутата місцевої ради права звернення до суду із вимогою про скасування рішення органу місцевого самоврядування.

Повноваження депутата місцевої ради, форми реалізації депутатом місцевої ради своїх повноважень у виборчому окрузі, сесійні та позасесійні форми роботи депутата місцевої ради у раді та її органах визначено Законом України "Про статус депутатів місцевих рад" від 11.07.2002 №93-IV, положення якого не наділяють депутата місцевої ради правом звернення до суду в своїх інтересах як депутата або звернення до суду в інтересах інших осіб.

Дійсно, за змістом частин 1 - 3 статті 15 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" передбачено право депутата місцевої ради вимагати усунення порушення законності. Проте реалізація такого права, відповідно до статті 15 вказаного Закону, здійснюється шляхом вимагання депутатом припинити порушення, а в необхідних випадках звернення до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності. Крім цього, у разі виявлення порушення законності, депутат місцевої ради має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів.

В той же час, права на звернення до суду з позовом в інтересах територіальної громади, аналогічного тому, яке встановлене пунктом 15 частини 4 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закон України "Про статус депутатів місцевих рад" для депутатів місцевих рад не передбачає.

Так, за приписами ст. 11 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", у виборчому окрузі депутат місцевої ради має право: 1) офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня; 2) брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу; 3) порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення; 4) доступу до засобів масової інформації комунальної форми власності з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу ради в порядку, встановленому відповідною радою; 5) вносити на розгляд органів і організацій, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов'язаних з його депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді.

При здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право: 1) на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання; 2) на невідкладний прийом; 3) вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку. Депутат місцевої ради є відповідальним перед виборцями свого виборчого округу і їм підзвітним. У своїй роботі у виборчому окрузі взаємодіє з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами самоорганізації населення, трудовими колективами, об'єднаннями громадян.

Депутат має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів, а місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об'єднання громадян, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов'язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності - до притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата місцевої ради.

У разі невжиття відповідних заходів посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та керівники правоохоронних і контролюючих органів, до яких звернувся депутат місцевої ради, несуть адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законом (частина 4 статті 15 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»).

Статтею 20 Закону «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що на сесіях місцевої ради депутати місцевої ради на основі колективного і вільного обговорення розглядають і вирішують питання, віднесені до відання відповідної ради.

Депутат має право висловлювати пропозиції і зауваження на сесіях ради, передавати їх в письмовій формі головуючому на її пленарних засіданнях, ці пропозиції та зауваження повинні бути розглянуті радою або за її дорученням постійними комісіями ради чи надсилаються на розгляд підзвітним і підконтрольним органам та посадовим особам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівникам відповідних підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, які зобов'язані розглянути ці пропозиції і зауваження у строки, встановлені радою (стаття 23 Закону "Про статус депутатів місцевих рад").

Позивачем в обґрунтування твердження про неможливість здійснення ефективного захисту інтересів територіальної громади у зв'язку з прийняттям відповідачем оскаржуваного рішення, не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вказаних обставин.

Суд не вбачає фактичних порушень, або реальної можливості порушення прав, свобод та інтересів позивача як фізичної особи та законних інтересів як депутата міської ради у зв'язку із прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Крім того, позивачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог. За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення позову, у зв'язку з чим відмовляє позивачу у його задоволенні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення на користь позивача судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246 КАС України , суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Трускавецької міської ради Львівської області (місцезнаходження: м. Трускавець, вул. Бориславська,2, Львівська область, код ЄДРПОУ 26230588) про скасування рішення, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Львівського апеляційної адміністративного суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд

Повний текст рішення складено 31 липня 2018 року.

Суддя Кухар Н.А.