КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2018 року м.Київ № 810/662/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Лапій М.С.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Сагайдака О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання незаконними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області та просить суд:

визнати незаконною відмову від 03.11.2017 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної діляки у власність для будівництва та обслуговування житлового будику орієнтовною площею 0,12 га., що розташована в ЖК "Зелений гай" по вулиці Митній, с. Мала Олександрівка, Великоолександрівської сільської ради;

зобов"язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.05.2017 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної діляки у власність для будівництва та обслуговування житлового будику орієнтовною площею 0,12 га., що розташована в ЖК "Зелений гай" по вулиці Митній, с. Мала Олександрівка, Великоолександрівської сільської ради.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1, відповідач в рішенні не вказав обставин, які б свідчили про наявність визначених у ст. 118 Земельного кодексу України підстав для відмови у наданні дозволу.

Крім того, наголошує на тому, що відповідачем у відмові зазначено про те, що земельна ділянка на яку претендує позивач, згідно ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України належить до земель загального користування населених пунктів, які не можуть передаватись у приватну власність (згідно копії фрагменту генплану на ній знаходиться дитячий та спортивний майданчик та сквер) але одночасно з тим Великоолександрівська сільська рада зазначає, що на земельній ділянці наявні комунікації, що мають охоронну зону.

На думку позивача відмова відповідача у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку орієнтовною площею 0,12 га., що розташована в ЖК "Зелений гай" є безпідставною, оскільки дитячий та спортивний майданчик, а також сквер не можуть бути розташовані в межах охоронних зон електропередач та газопроводу.

У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Також представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що земельна ділянка на яку, має намір претендувати позивач виходить на автомобільну дорогу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2018 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 04.05.2017 позивач звернулась до Великоолександрівської сільської ради із заявою про отримання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будику орієнтовною площею 0,12 га., що розташована в ЖК "Зелений гай" по вулиці Митній, с. Мала Олександрівка, Великоолександрівської сільської ради.

До клопотання позивач додав копії наступних документів: графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, копія паспорта, копія документів про присвоєння ідентифікаційного номеру фізичній особі у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів в порядку ст.ст. 118 - 120 Земельного кодексу України.

На засіданні Великоолександрівської сільської ради, яке відбулось 03.11.2017 було вирішено надати відповідь позивачу про відмову у виділенні земельної ділянки так, як згідно ст. 83 Земельного кодексу України це землі загального користування, які не можуть передаватись у приватну власність, а також в зв'язку з наявністю комунікацій на земельній ділянці, які мають охоронні зони, будівництво житлових будинків в яких заборонено: підземна лінія електромереж 10 кВт, газова труба середнього тиску та каналізаційні труби, а також наявність червоних ліній згідно Генерального плану села Мала Олександрівка, які обмежують земельну ділянку і не можуть передаватись у приватну власність.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п.п. "б" ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед іншого, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з ч. 6 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. У разі, якщо в місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган місцевого самоврядування не надає дозволу на розроблення проекту землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє орган місцевого самоврядування, додавши до письмового повідомлення договір на виконання робіт із землеустрою.

Таким чином, ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначено виключні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відмовляючи позивачеві у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відповідач зазначив про невідповідність місця розташування обраної земельної ділянки вимогам законів, генеральному плану населеного пункту.

При цьому, зазначену невідповідність відповідач обумовлює тим, що на обраній позивачем земельній ділянці наявні комунікації, які мають охоронні зони, будівництво житлових будинків в яких заборонено: підземна лінія електромереж 10 кВт, газова труба середнього тиску та каналізаційні труби, а також наявна червона лінія згідно Генерального плану села Мала Олександрівка, які обмежують земельну ділянку і не можуть передаватись у приватну власність.

Також у судовому засіданні представник відповідача зазначив, що на земельній ділянці знаходиться дитячий та спортивний майданчики, сквер, також автомобільна дорога.

Суд вважає такі посилання відповідача суперечливими, оскільки дитячий та спортивний майданчик, а також сквер не можуть розташовуватись в межах охоронних зон електропередач та газопроводу.

Згідно п. 8 постанови Кабінету Міністрів України № 209 від 04.03.1997 «Про затвердження Правил охорони електричних мереж» та п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 1747 від 16.11.2002 «Про затвердження правил охорони магістральних трубопроводів» забороняється в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, а зокрема, влаштовувати спортивні майданчики для ігор, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, проводити будь-які заходи, пов'язані з великим скупченням людей, не зайнятих виконанням дозволених у встановленому порядку робіт.

Щодо тверджень відповідача про наявність червоних ліній згідно Генерального плану с. Мала Олександрівка, які обмежують земельну і не можуть передаватися у приватну власність, то на думку суду вони є безпідставними, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» червоні лінії це - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.

Пунктом. 3.19 Наказу Державного комітету у справах будівництва, архітектури і охорони історичного середовища «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92» № 44 від 17.04.1992, визначено, що житлові будинки на присадибних ділянках треба розміщувати відповідно до проекту забудови району із встановленим відступом від червоних ліній

Житлові будинки слід розміщувати з відступом від червоних ліній вулиць: магістральних - не менше 6 м, житлових - не менше 3 м (п. 3.32 вказаного Наказу № 44).

Отже, з вказаних норм можна зробити висновок про те, що наявність червоних ліній не є перешкодою для будівництва житлового будинку, а використовуються виключно для встановлення межі між житловою чи іншою забудовою та запроектованими вулицями, дорогами, майданами тощо.

В свою чергу, розміщення житлового будинку відносно червоних ліній у даному випадку буде визначено у будівельному паспорті, який згідно ст. 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності» визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та ізеленення земельної ділянки.

В силу приписів ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а отже, не довів правомірності своїх дій.

Також відповідачем не надано будь-яких доказів чи письмових пояснень, які б підтверджували, що місце розташування обраної позивачем земельної ділянки не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 1409,60 грн. (квитанція № ПН143009 від 23.02.2018), суд вважає за необхідне стягнути дану суму на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Великоолександрівської сільської ради у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку орієнтованою площею 0,12 га, що розташована в ЖК "Зелений Гай" вулиці Митна с. Мала Олександрівка Великоолександрівська сільська рада.

Зобов"язати Великоолександрівську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.05.2017 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку орієнтованою площею 0,12 га, що розташована в ЖК "Зелений Гай" вулиці Митна с. Мала Олександрівка Великоолександрівська сільська рада.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у сумі 1 409 (одна тисяча чотириста дев"ять) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Великоолександрівської сільської ради (код ЄДРПОУ 39394463).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 14 травня 2018 р.