АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2018 року

м. Рівне

Справа № 556/1315/17

Провадження № 22-ц/787/954/2018

Головуючий суддя в суді 1 інстанції: ОСОБА_1

Рішення ухвалене в смт. Володимирець Рівненської області

Дата ухвалення повного тексту не зазначена

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя: Боймиструк С.В.

судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання Брикса Ю.Ю.,

з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_2 на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Львівського національного медичного університету імені ОСОБА_5 про захист прав споживача, визнання протиправним та скасування наказу, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про захист прав споживачів. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що між ним та відповідачем – Львівським національним медичним університетом ім. Д.Галицького (надалі ЛНМУ) – було укладено договір про надання освітньої послуги, за яким навчальний заклад зобов’язувався надати студенту навчальну послугу на рівні державних стандартів освіти. Разом з тим, така послуга надавалась позивачу неналежно, низької якості, що призвело до його відрахування з університету. Вважає, що такими діями відповідач порушив його права як споживача, крім того, наказ про відрахування постановлено з порушенням вимог чинного законодавства, всупереч Положенню про організацію освітнього процесу у ЛНМУ та без погодження з органом студентського самоврядування. Такими діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яка спричинила погіршення стану здоров’я, моральні страждання, необхідність істотно змінити звичний порядок життя у зв’язку із поступленням до іншого навчального закладу та переїздом.

У зв’язку з викладеним, просив скасувати наказ про відрахування, поновити його на навчанні та стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 березня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_4 до Львівського національного медичного університету імені ОСОБА_5 про захист прав споживача, визнання протиправним та скасування наказу, стягнення моральної шкоди відмовлено за недоведеністю позовних вимог.

У поданій апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_2 вважає його незаконним у зв’язку із порушенням судом норм матеріального права, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Зазначає, що суд першої інстанції зробив висновок, що позивача відраховано за академічну неуспішність і такий висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки згідно із оскаржуваним наказом від 16 грудня 2016 року №1644-ст ОСОБА_4 був відрахований з 16 грудня 2016 року за невиконання навчального плану. Такий висновок суду призвів до неправильного вирішення справи, оскільки відрахування студентів із вищих навчальних закладів за академічну неуспішність неможливе згідно із законом, а правильність відрахування позивача із навчального закладу за невиконання навчального плану судом не аналізувалось.

Крім того вказує, що суд першої інстанції, застосовуючи норми локального акту - Положення про організацію освітнього процесу у Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького, затвердженого 18 лютого 2015 року, не з’ясував відповідності даного Положення нормам Закону “Про вищу освіту». І взагалі, суд при винесенні свого рішення Законом «Про вищу освіту» не керувався, а керувався лише Положенням вузу.

Разом з тим, при вирішенні спору суд повинен був врахувати норми, що викладені в Положенні про організацію освітнього процесу у Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького, затвердженому 18 лютого 2015 року, лише у частині, яка регулює порядок та підстави відрахування студентів з вузу при невиконанні навчального плану, оскільки, по-перше, згідно наказу про відрахування ОСОБА_4 був відрахований саме за невиконання навчального плану, а по-друге, норми Положення ВУЗу про відрахування за академічну неуспішність не узгоджуються із законом, оскільки закон такої підстави для відрахування як академічна неуспішність не передбачає.

Також зазначає, що не відповідає фактичним обставинам справи висновок суду про те, що погодження відрахування ОСОБА_4 із органом студентського самоврядування відбулось у відповідності до вимог Статуту ЛНМУ та Положенням про студентське самоврядування ЛНМУ.

Вказує, що з наданого протоколу вбачається, що склад ради становить 64 особи. Отже, окрім голови Студентської ради, заступника, секретаря, голів 4 факультетів, решта 57 осіб - це голови постійно діючих комісій, однак на засідання не був запрошений студент ОСОБА_4 для надання особистих пояснень, чим студента було позбавлено права на захист своїх прав у галузі освіти та на участь в студентському самоврядуванні.

Слід також зазначити, що обгрунтування моральної шкоди, завданої у зв’язку із незаконним відрахуванням, наведено в позовній заяві, а також стверджується свідченням свідка ОСОБА_6 - матері позивача.

На підставі викладеного просить скасувати рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Львівського національного медичного університету імені ОСОБА_7 про захист прав споживача, визнання протиправним та скасування наказу, стягнення моральної шкоди та винести нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задовільнити повністю, а саме: визнати протиправним та скасувати наказ ректора Львівського національного медичного університету імені ОСОБА_5 № 1644 від 16 грудня 2016 року про відрахування ОСОБА_4 зі складу студентів Львівського націонатьного медичного університету імені ОСОБА_5 та поновити його до складу студентів, спеціальність 7.12010005 - стоматологія, Львівського націонатьного медичного університету імені ОСОБА_5, а також стягнути із відповідача на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у сумі 100 000 гривень.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві Львівський національний медичний університет імені ОСОБА_5 зазначає про те, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, а рішення суду є обґрунтованим та законним.

Просив рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 березня 2018 року залишити без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу на дане рішення суду залишити без задоволення.

15 грудня 2017 року набирала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п. 9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4. суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_4, маючи академічну заборгованість, не ліквідував її до початку екзаменаційної сесії (тобто у встановлений термін). Крім того, як підтвердили сторони в своїх поясненнях, позивач не звертався ні до представників кафедри патологічної фізіології, ні до адміністрації ВНЗ, з будь-якими заявами, клопотаннями, тобто не вживав заходів для ліквідації академічної заборгованості до 16 грудня 2016 року, чи для встановлення іншого строку для її ліквідації. Місцевий суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 щодо неналежної якості наданих йому відповідачем освітніх послуг не доведені належними та допустимими доказами.

Такий висновок місцевого суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 01 вересня 2014 року між ОСОБА_4 та ЛНМУ в особі ректора ОСОБА_8 було укладено договір С 25/14 про надання освітніх послуг.

Наказом ректора ЛНМУ №1644-ст від 16 грудня 2016 року ОСОБА_4, студента 3 курсу (5 семестр) було відраховано за невиконання начального плану.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 46 Закону України «Про вищу освіту», підставами для відрахування здобувача вищої освіти є: невиконання навчального плану;

Згідно ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що ОСОБА_4 не довів своїх позовних вимог, а його заява про порушення прав споживача отримувача освітніх послуг штучно використана ним для обґрунтування звернення до суду з вимогою про оскарження наказу про його відрахування з ВНЗ у вибраний ним спосіб, не довівши, що ці дві різні вимоги перебувають між собою в причинно-наслідковому зв'язку та є однієї юрисдикції.

Відповідно до п.18, 29 ч.1 ст.1 Закону України «Про освіту», освітня послуга - комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб’єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання; якість освіти - відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг;

Отримання здобувачем освіти неочікуваних результатів, а саме не складання/ недопущення до заліку з екзаменаційної дисципліни «Патологічна фізіологія» внаслідок отримання незадовільних оцінок на 14 заняттях підряд, не вказує на надання неякісних освітніх послуг. Інші студенти, які навчались одночасно з ОСОБА_4 в одній групі, та отримували той же обсяг знань, в того ж викладача і в тій же формі, засвоїли навчальний матеріал та пройшли підсумковий контроль з предмету «Патологічна фізіологія». Не спростовує висновків суду і та обставина, що через два місяці після відрахування з ЛНМУ позивач, здавши академічну різницю поступив на навчання до ДВНЗ «Ужгородський національний університет».

Що відбулось після відрахування ОСОБА_4 немає відношення до того, що сталось у визначений час, а саме до 16 грудня 2016 року - позивач не звертався ні до представників кафедри патологічної фізіології, ні до адміністрації ВНЗ, з будь-якими заявами, клопотаннями, тобто не вживав заходів для ліквідації академічної заборгованості або для встановлення іншого строку для її ліквідації.

Місцевий суд проаналізувавши Положення про організацію освітнього процесу у Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького, затвердженого 18.02.2015 року дійшов вірного висновку, що здобувач вищої освіти може бути відрахований з університету за академічну неуспішність (п.5.6 Положення).

Аналогічна підстава міститься і в п.14 Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти затвердженого наказом № 245 від 15.07.1996 року Міністерства освіти та науки України та зареєстрованим в Мінюсті 7 серпня 1996 року за № 427/1452.

Навчальна успішність із вивчення певної дисципліни визначається за критеріями оцінювання - обсяг і складність матеріалу і кожен ВНЗ самостійно їх визначає та затверджує , навчальний план для кожного предмету.

Наведе вказує на тотожність понять академічна неуспішність та невиконання навчального плану ОСОБА_4 про що вірно та відповідно до закону зазначено в оскаржуваному наказі ректора ЛНМУ №1644-ст від 16 грудня 2016 року про його відрахування зі складу студентів.

Що стосується погодження відрахування ОСОБА_4 органом студентського самоврядування, то таке погодження було отримано у відповідності до п.7.3.3 Статуту ЛНМУ та п.3.2 Положення про студентське самоврядування ЛНМУ (в редакціях, які діяли станом на грудень 2016 року), і дана обставина підтверджується протоколом №11 від 14.12.2016 року. На спростування. Як вірно зазначено судом першої інстанції, позивачем наведено виключно припущення, які не підтверджено жодними доказами.

Оскільки не було встановлено незаконність наказу про відрахування позивача зі складу студентів та порушення його прав споживача освітніх послуг, то місцевий суд обґрунтовано відхилив і вимоги про відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин, суд першої інстанції дотримавшись вимог норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4. - адвоката ОСОБА_2залишити без задоволення.

Рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова Апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27 липня 2018 року.

Головуючий : С.В. Боймиструк

Судді : С.О.Гордійчук

ОСОБА_9