КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року Справа № 826/5154/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача Братікова О.П.,

представника відповідача Куценка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року у справі:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

«Київ Інвест Груп»

до Комунального підприємства «Київблагоустрій»

Виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації),

про визнання дій протиправними та

скасування приписів,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Київблагоустрій» (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо складання приписів від 10.04.2017 р. №№ 1710071, 1710072;

- скасування приписів від 10.04.2017 р. №№ 1710071, 1710072.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями щодо здійснення контролю у сфері благоустрою населених пунктів, а також, що позивачем неправомірно використовується земельна ділянка за адресою: м. Київ, перетин вулиць Азербайджанської та Червоногвардійської під розміщення АГЗП, яка розташована самовільно та з порушенням Правил благоустрою м. Києва.

З цих та інших підстав апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, вважаючи, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач - ТОВ «Київ Інвест Груп» просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін та, зокрема наголошує на тому, що здійснення перевірки земельних ділянок належить до повноважень Департаменту земельних ресурсів КМР, а не КП «Київблагоустрій», а також що ним надавалися до суду першої інстанції відповідні дозвільні документи, які за твердженням апелянта відсутні, і відповідачем не доведено наявності правових підстав для складання спірних приписів.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 21.12.2012 р. КП «Київтранспарксервіс» уклало договір з ТОВ «Київпарктранс» № ДНП-12/146 про надання права на експлуатацію 56-ти паркувальних місць на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Азербайджанська, 1.

01.10.2015 р. між ТОВ «Київпарктранс» і ТОВ «Де-Люкс» укладено договір № 10-15/01 про надання права на експлуатацію 5 місць на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Азербайджанська, 1.

Листом від 11.11.2015 № 7/17-13302 Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України повідомлено ТОВ «Де-Люкс» про погодження концепції на розміщення АГЗП модульного типу за вказаною адресою та її схвалено на засіданні Секції «Житлового будівництва, промислової та інженерно-транспортної забудови».

Під час схвалення вказаної концепції Мінрегіон зазначив, що розміщення АГЗП модульного типу передбачається на ділянці тимчасово організованого паркувального майданчика. Територія майданчику АГЗП модульного типу має тверде покриття. Земельна ділянка, на якій знаходиться паркувальний майданчик, характеризується наявністю інженерних мереж і під'їзних шляхів. Земельна ділянка є невід'ємною частиною паркувального майданчика.

Мінрегіон врахував той факт, що автомобільний газозаправний пункт модульного типу виконаний згідно з технічними умовами є цілісним заводським виробом, його розміщення на території паркувального майданчика, що знаходиться на спірній земельній ділянці не має ознак будівництва у зв'язку з чим містобудівним законодавством не передбачено отримання вихідних даних для проектування об'єкту містобудування, дозвільних документів на виконання будівельних робіт і відповідно, введення в експлуатацію інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю.

Листом Департаменту містобудування та архітектури від 19.02.2016 за № 2465/0/16-2/27-16 повідомлено про погодження розміщення АГЗП модульного типу та операторської на території паркувального майданчику за запитуваною адресою, в якому акцентував увагу, що АГЗП модульного типу виконаний цілісним заводським виробом; при розміщенні АГЗП модульного типу, на території автостоянки без ознак будівництва містобудівним законодавством не передбачено отримання вихідних даних для проектування об'єкту містобудування, дозвільних документів на виконання будівельних робіт і, відповідно введення об'єкту в експлуатацію; Київською міською радою не прийнято Порядку розміщення газових автомобільних заправних пунктів модульного типу, у зв'язку з цим Департамент не оформлює паспорти прив'язки цих об'єктів до місцевості; Департамент принципово не заперечує щодо розміщення АГЗП модульного типу та операторної на території паркувального майданчика за адресою: м. Київ, вул. Азербайджанська, 1.

Також щодо вказаного АГЗП видано висновок експертизи протипожежного стану об'єкту від 09.03.2016 р. № 14/03/16; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 05.02.2016 р. № 05.03.02-07/3173; повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки від 28.12.2015 р.; результат ідентифікації об'єкта господарської діяльності від 24.12.2015 р.; лист Дніпровської РДА у м. Києві від 06.04.2016 р. № 2684/23/4/103; дозвіл ГУ Держпраці у Київській області від 25.08.2016 р. № 2268.16.32.

На підставі договору господарського відання від 23.05.2016 р. № 01-А/А-1 ТОВ «Де-Люкс» передало в експлуатацію ТОВ «Київ Інвест Груп» АГЗП модульного типу та його складові, які призначені для реалізації скрапленого газу.

Відповідно до п. 8.143 ДБН В.2.5-20-2001 інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди Газопостачання у складі АГЗС слід передбачати резервуари для зберігання газу, зливні та заправні колонки, виробничий будинок.

Тож, тимчасова споруда, розташована на території АГЗП, є його невід'ємною частиною.

10.04.2017 р. старшим інспектором № 2 КП «Київблагоустрій» було складено приписи №№ 1710071, 1710072, в яких зафіксовано порушення пп. 13.3.1 п. 13.1, пп. 15.3.26 п. 15.3 Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням КМР від 25.12.2008 р. № 1051/1051.

У вказаних приписах позивачу запропоновано усунути виявлені порушення шляхом подання до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди та автомобільного газозаправного пункту (далі - АГЗП) у визначений термін, а в разі відсутності документації - демонтувати тимчасову споруду та АГЗП власними силами.

Крім того, у вказаних приписах наведено попередження позивача про те, що в разі їх невиконання будуть вжиті заходи, згідно з чинним законодавством.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо складання вказаних приписів від 10.04.2017 р. №№ 1710071, 1710072 та, відповідно, протиправними самі приписи, звернувся до суду з адміністративним позовом у цій справі.

Колегія суддів встановила, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності його дій щодо винесення оскаржуваних приписів.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 р. № 2807-IV (далі - Закон № 2807-IV), «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877-V), Правилами благоустрою м. Києва, затверджених рішенням КМР від 25.12.2008 р. № 1051/1051 (далі - Правила № 1051/1051), Положенням про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 17.05.2013 р. № 711 (далі - Положення № 711).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 1 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства.

Заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно зі ст. 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється, зокрема за принципами гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю); здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю).

У ст.ст. 39, 40 Закону № 2807-IV передбачено, що державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями.

Самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

Статтею 7 Закону № 877-V передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

У ст. 5 Закону № 2807-IV закріплено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Статтею 18 Закону № 2807-IV визначені повноваження підприємств, установ та організацій у сфері благоустрою населених пунктів, а саме: 1) брати участь у розробленні планів соціально-економічного розвитку населених пунктів та заходів з благоустрою їх територій; 2) брати участь в обговоренні проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів з благоустрою населених пунктів; 3) вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням правил благоустрою території населених пунктів або призводять до її нецільового використання; 4) вимагати негайного виконання робіт з благоустрою в разі, якщо невиконання таких робіт може завдати шкоду життю або здоров'ю громадян, їх майну та майну юридичної особи; 6) вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування пропозиції щодо поліпшення благоустрою населених пунктів.

Згідно зі ст. 34 Закону № 2807-IV правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Правила включають, зокрема, порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.

Підпунктами 13.1.1, 13.3.1 пункту 13.1 Правил № 1051/1051 передбачено, що порядок розміщення малих архітектурних, форм та тимчасових споруд визначений Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 N 198, Положенням про розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд у м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 27.11.2008 N 657/657, Правилами забудови м. Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 N 11/2587, правилами (положеннями), встановленими Київською міською радою.

Єдиною підставою для проведення робіт з встановлення малих архітектурних форм та тимчасових споруд є дозвіл (ордер) на право тимчасового порушення благоустрою та його відновлення у зв'язку з виконанням відповідних робіт Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва, який видається за наявності дозволу на розміщення тимчасових споруд, виданого Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), чинного договору про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, виданого Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та квитанції про сплату збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг.

В разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Згідно з пп. 15.1.1, 15.3.26 п. 15 розділу ХV Правил № 1051/1051 для розміщення автомобільного газозаправного пункту необхідно: розпорядження районної у м. Києві державної адміністрації; договір оренди земельної ділянки; висновок: СЕС; Головного управління екологічної безпеки; Головного управління МНС; дозвіл держнаглядохоронпраці; генплан або схема розміщення; ліцензія підрядної організації; чинний договір про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, виданий Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Пунктом 6 Положення № 711 передбачено, що до повноважень Департаменту належить, зокрема, здійснення контролю за станом благоустрою міста, а також контролю за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Правил благоустрою міста Києва.

Системний аналіз наведених нормативних положень дозволяє стверджувати, що правовою підставою для складання щодо суб'єкта господарювання обов'язкового до виконання припису є проведення суб'єктом, уповноваженим в силу закону, відповідного заходу контролю з оформленням його результатів актом.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що оскаржувані позивачем приписи винесені посадовими особами КП «Київблагоустрій» без проведення жодної перевірки та/або будь-якого іншого заходу нагляду (контролю), відповідно до Закону № 877-V, зокрема ст. 1.

Такі обставини вбачаються з матеріалів справи та неодноразово підтверджені самим відповідачем у його письмових поясненнях, наданих суду апеляційної інстанції.

При цьому, доводи апелянта про те, що підставою для винесення припису є виявлення факту правопорушення, є не логічними, оскільки, у такому випадку не зрозуміло, яким чином здійснюється саме виявлення правопорушення, а також не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та суперечать основним принципам здійснення державного нагляду та контролю, визначеним у Законі № 877-V, і навіть положенням Правил № 1051/1051, на які посилається сам же апелянт, зокрема п. 20.2.1, яким прямо передбачено складання припису за результатами перевірки.

Більш того, судова колегія звертає увагу на те, що з аналізу спеціалізованого Закону № 2807-IV взагалі не вбачається наявності у КП «Київблагоустрій» та/або його посадових осіб повноважень щодо складання приписів з вимогами про усунення суб'єктами господарювання правопорушень у сфері благоустрою.

Водночас, посилання апелянта на те, що таке повноваження йому надано Правилами № 1051/1051 та Положенням про головного інспектора та інспекторів з благоустрою м. Києва, затвердженим рішенням КМР від 23.10.2013 р. № 246/9734, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки Закон № 2807-IV має вищу юридичну силу, порівняно з вказаними Правилами та Положенням, і чітко розмежовує компетенцію, зокрема комунальних підприємств, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Крім того, й загальним Законом № 877-V, який регламентує основні засади здійснення нагляду та контролю у сфері господарської діяльності, чітко визначено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом органів в межах повноважень, передбачених законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку оскаржувані позивачем приписи від 10.04.2017 р. №№ 1710071, 1710072 прийняті безпідставно, з порушенням норм чинного законодавства та не уповноваженою особою.

Водночас, у рішенні від 20.10.2011 р. по справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Окрім зазначеного, колегія суддів також встановила, що підставою для винесення відповідачем оскаржуваних у цій справі приписів є, на його думку, розміщення позивачем тимчасової споруди та АГЗП по вул. Азербайджанській, 1 за відсутності дозвільної документації.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2018 р. у справі № 826/14707/17, яка набрала законної сили, встановлено, що позивачем отримано всі документи згідно п. 15.3.26 Правил № 1051/1051, які можливо було отримати, а саме позивачем укладено (отримано) та надано КП «Київблагоустрій» договори щодо використання земельної ділянки по вул. Азербайджанська, 1 у м. Києві, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 05.02.16 р. №05.03.02-07/3173 Державної санітарно-епідеміологічної служби України, декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки на територію та приміщення автомобільних газових заправних станцій стаціонарного типу за адресами згідно переліку, зареєстрованої Державною службою України з надзвичайних ситуацій (лист від 23.04.16 р. №26-5829/261), дозволів №2268.16.32 від 25.08.16 р. Головного управління Держпраці у Київській області, №702.17.32 від 15.03.17 р. Головного управління Держпраці у Київській області, лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.02.16 р. №2465/0/16-2/27-16 щодо погодження розміщення АГЗП, а також Концепцію на розміщення АГЗП модульного типу на території автостоянки (паркувального майданчику) за адресою: вулиця Азербайджанська, 1 (біля будівлі за адресою: вул. Азербайджанська, 8г літ. "А") у м. Києві з урахуванням діючих державних будівельних і санітарних норм та вимог безпеки, розробленої ПАТ «УкрНДІінжпроект», затвердженої Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (лист від 11.11.15 р. №7/17-13306 щодо погодження ТОВ «Де-Люкс»).

У відповідності до ч. 4 ст. 78 КАС України зазначені обставини мають преюдиційне значення для вирішення даної справи та не підлягають доказуванню.

Тож, доводи апелянта про те, що позивачем неправомірно використовується земельна ділянка за адресою: м. Київ, перетин вулиць Азербайджанської та Червоногвардійської під розміщення АГЗП, яка розташована самовільно та з порушенням Правил благоустрою м. Києва, є голослівними з огляду на все вищезазначене.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення адміністративного позову у цій справі.

Проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вони не спростовують висновків суду і апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів тих обставин, на які він посилається, та правомірності оскаржуваного рішення.

Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на це, апеляційна скарга Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року - без змін.

Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 26 липня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді :