ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 липня 2018 року № 826/8947/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства "ОТП "Банк"

до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного

управління юстиції у м. Києві

третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача

ОСОБА_1

про визнання протиправною та скасування Постанови від 23.05.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство ОТП "Банк" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного управління юстиції у м. Києві, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 23.05.2018р. у виконавчому провадженні № 18629360.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог п.5 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» щодо не зупинення виконавчого провадження.

Відповідачем відзиву подано не було, хоча ухвалу суду від 15.06.2018р. ним було отримано 25.06.2018р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0315018293898.

Враховуючи скорочені строки розгляду даної категорії справ, передбачені ст. 287 КАС України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного управління юстиції у м. Києві перебуває виконавче провадження № 18629360 щодо виконання виконавчого напису № 11507 від 09.12.2009р. приватного нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь «ОТП Банк» 1 673 329,74 грн. за рахунок заставного майна, а саме квартири АДРЕСА_1.

07.05.2018р. позивач звернувся до відповідача з клопотанням про зупинення виконавчого провадження на підставі п.5 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження». Подане клопотання було обґрунтоване тим, що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа № 826/6084/18 за заявою ПАТ «ОТП Банк» про заміну сторони виконавчого провадження. Також, до даного клопотання було додано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2018р. у справі № 826/6084/18 про призначення судового засіданні щодо розгляду заяви про заміну строни виконавчого провадження на 14.05.2018р. о 09:30. Надіслання та отримання 08.05.2018р. відповідачем даного клопотання підтверджується фіскальним чеком № 6916 від 07.05.2018р. та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0420914819708.

Однак постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного управління юстиції у м. Києві від 23.05.2018р. ВП № 18629360 повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова вмотивована посиланням на ст.ст. 17, 18 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», а також на лист № 105/01-4159/1 від 19.04.2018р. Печерської районної в місті Києві Державної адміністрації, відповідно до якого питання продажу квартири, яка належить ОСОБА_1 райдержадміністрація погодити не має можливості, оскільки продаж сторонній особі квартири, в якій має право користування малолітня дитина, не відповідає її інтересам.

Не погоджуючись з зазначеною постановою позивач і звернувся з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016р. (далі - Закон № 1404-VIII, в редакції станом на час прийняття оскаржуваних постанов).

Статтею 1 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.9 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, зокрема, законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема, у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону.

Частиною другою даної статті передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виключення щодо зупинення виконавчого провадження наведені у частинах 2 та 3 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 7 частини першої цієї статті, не зупиняється в разі стягнення заборгованості перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та/або її дочірнім підприємством, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії. Виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що державний виконавець, отримавши 08.05.2018р. клопотання про зупинення виконавчого провадження та відповідно ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2018р. у справі № 826/6084/18 про призначення судового засіданні щодо розгляду заяви про заміну строни виконавчого провадження на 14.05.2018р., зобов'язаний був не пізнішого наступного дня прийняти постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.

Суд також враховує, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2018р. задоволено заяву ПАТ "ОТП Банк" про заміну сторони виконавчого провадження. Замінено сторону виконавчого провадження щодо виконання виконавчого напису, вчиненого 03.12.2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрованого за реєстровим №11507, про звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме: квартиру, заг. площею 55 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" в загальному розмірі 1 673 329,74 грн, а саме: Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (МФО 300528, п/р 2600 0 455 046 387 в AT "ОТО Банк", ідентифікаційний код - 36789421, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 28-д).

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що викладені в постанові державного виконавця від 23.05.2018р. ВП № 18629360 обставини є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Проте, за наявності обставин щодо зупинення виконавчого провадження, що виникли значно раніше, державний виконавець зобов'язаний був прийняти постанову про зупинення виконавчого провадження.

Саме у зв'язку з цим постанова державного виконавця від 23.05.2018р. ВП № 18629360 про повернення виконавчого документа стягувачу підлягає скасуванню.

У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного управління юстиції у м. Києві про повернення виконавчого документу стягувачу від 23.05.2018р. у виконавчому провадженні № 18629360.

3. Стягнути на користь Акціонерного товариства "ОТП "Банк" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, код ЄДРПОУ 21685166) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного управління юстиції у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд 11-б, код ЄДРПОУ 34979022).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 287, 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій